ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2020 року

Львів

Справа № 460/1160/19 пров. № 857/11839/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Іщук Л. П.,

суддів – Обрізка І. М., Онишкевича Т. В.,

за участю секретаря судового засідання – Цар М. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року (ухвалене головуючим суддею Недашківською К. М. у м. Рівне) у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Рівнеазот» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування припису,

ВСТАНОВИВ :

17 травня 2019 року Приватне акціонерне товариство «Рівнеазот» (далі – ПАТ «Рівнеазот») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної служби геології та надр України, в якому просить визнати протиправним та скасувати припис відповідача від 21 березня 2019 року № 473-14/06.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що висновки відповідача про порушення ним вимог законодавства у сфері надрокористування є безпідставними та спростовуються зауваженнями до акта перевірки, що свідчить про необґрунтованість вимоги про усунення таких порушень.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року позов задоволено повністю.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції залишено поза увагою, що в позовній заяві ПАТ «Рівнеазот» визнає порушення, встановлені при проведенні перевірки, а саме: що ним не було проведено оцінку впливу на довкілля, не було погоджено технологічну схему розробки технічних вод ділянки «Рубче» (свердловина № 1ф) Хотинського родовища та не було зупинено видобування надр після зупинення дії спеціального дозволу. Зазначає, що наявність у позивача екологічної картки не позбавляє його обов`язку проводити оцінку впливу на довкілля під час видобування корисних копалин. Крім цього, вказує, що судом першої інстанції не враховано, що відповідальність за погодження технологічної схеми розробки технічних підземних вод ділянки «Рубче» та затвердження проекту зон санітарної охорони свердловин покладена на позивача, а тому він зобов`язаний вчиняти всі необхідні дії на їх отримання.

ПАТ «Рівнеазот» подало до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому її заперечує, покликається на законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін.

В судове засідання з розгляду апеляційної скарги учасники справи не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а тому відповідно до частини четвертої статті 229, статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційний суд ухвалив розгляд апеляційної скарги здійснити за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши доповідь головуючого судді, проаналізувавши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 24 червня 2015 року ПАТ «Рівнеазот» видано спеціальний дозвіл на користування надрами № 6059 з метою видобування технічних підземних вод на ділянці «Рубче» Хотинського родовища (свердловина № 1ф).

На підставі наказів Державної служби геології та надр України від 28 листопада 2018 року «Про затвердження Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державною службою геології та надр України на 2019 рік» та від 06 лютого 2019 року «Про проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою геології та надр України у березні 2019 року» та направлення на проведення перевірки від 07 березня 2019 року № 412-14/06 посадовими особами Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України у період 20-21 березня 2019 року проведено перевірку дотримання ПАТ «Рівнеазот» вимог законодавства у сфері видобування технічних підземних вод, за результатами якої складено акт від 21 березня 2019 року № 06-04/25/2019-12/п(63).

Вказаний акт перевірки містить висновок про такі порушення, допущені позивачем:

1) відсутній акт про передачу розвіданої ділянки «Рубче» Хотинського родовища для промислового освоєння відповідно до запасів, затверджених протоколом ДКЗ України від 06 травня 2014 року № 3173, чим порушено статтю 40 Кодексу України про надра та вимоги Порядку передачі розвіданих родовищ корисних копалин для промислового освоєння, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 1995 року №114 (далі – Порядок № 114);

2) не виконуються вимоги пункту 5.3 Угоди про умови користування надрами від 24 червня 2015 року № 6059 в частині дотримання стандартів, правил, норм виконання робіт, пов`язаних з користуванням надрами, забезпечення безпеки навколишнього природного середовища, а саме: не проведено обов`язкової оцінки впливу на довкілля під час видобування корисних копалин (технічних підземних вод) ділянки «Рубче» Хотинського родовища, чим порушено статтю 24 Кодексу України про надра та вимоги Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615 (далі– Порядок № 615);

3) технологічна схема розробки технічних підземних вод ділянки «Рубче» (свердловина №1ф) Хотинського родовища, розроблена ТзОВ «ЕКОГЕОС» у 2015 році, не погоджена з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, чим порушено статтю 51 Кодексу України про надра;

4) межі зон санітарної охорони не встановлені органами місцевого самоврядування та не погоджені з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, чим порушено статтю 93 Водного кодексу України;

5) ПАТ «Рівнеазот», як надрокористувач, після зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами не зупинив проведення на наданій йому в користування ділянці надр роботи, передбачені спеціальним дозволом на користування надрами від 24 червня 2015 року № 6059 (дія дозволу зупинена з 15 травня 2018 року відповідно до наказу Держгеонадр від 15 травня 2018 року №174 та поновлена з 02 серпня 2018 року відповідно до наказу Держгеонадр від 02 серпня 2018 року № 266). Відповідно до Звітного балансу використання підземних вод за 2018 рік (Звітність за формою 7-гр) та довідок про кількість видобутої технічної підземної води з артезіанської свердловини №1ф відвалу фосфогіпсу цеху СМД за травень, червень, липень, серпень 2018 року видобуток у період з 16 травня 2018 року по 01 серпня 2018 року становив 57,604 тис. куб.м, чим порушено статтю 24 Кодексу України про надра та пункт 22 Порядку № 615.

На підставі висновків акта перевірки, заступником начальника Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України Міщенко Р. В. винесено припис про усунення виявлених порушень від 21 березня 2019 року № 473-14/06, відповідно до якого ПАТ «Рівнеазот» зобов`язано у строк до 26 квітня 2019 року усунути виявлені порушення та подати в письмовій формі матеріали, що підтверджують факт усунення цих порушень.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що висновок відповідача щодо вчинення позивачем порушень, зафіксованих в акті перевірки, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, відтак, припис про усунення таких порушень є протиправним.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр і діє відповідно до Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року № 1174 (далі - Положення № 1174).

Згідно з підпунктом 12 пункту 4 Положення № 1174 Держгеонадра відповідно до покладених завдань здійснює державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним їх використанням.

Статтею 14 Кодексу України про надра передбачено, що надра надаються у користування, зокрема, для видобування корисних копалин.

На кожний вид користування надрами в межах конкретної ділянки надається окремий дозвіл (пункт 3 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615).

З моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами у користувача надр виникають права та обов`язки, передбачені Кодексом України про надра, Порядком № 615 тощо.

Так, відповідно до статті 24 Кодексу України про надра користувачі надр зобов`язані: 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; 4-1) надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України; 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.

З метою виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр Держгеонадра здійснюють державний геологічний контроль, механізм проведення якого регулюється Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», відповідно до статті 7 якого за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.

У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

З системного аналізу наведених норм права вбачається, що Держгеонадра уповноважена здійснювати геологічний контроль суб`єктів господарювання з метою виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. При цьому, у разі виявлення за результатами здійснення планового або позапланового заходу порушення вимог законодавства Держгеонадра складає припис щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до статті 40 Кодексу України про надра розвідані родовища корисних копалин, у тому числі техногенні, або їх ділянки, запаси корисних копалин яких оцінено, включаються до Державного фонду родовищ корисних копалин і передаються для промислового освоєння в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Умови передачі для промислового освоєння розвіданих родовищ корисних копалин, у тому числі техногенних, або їх ділянок, запаси корисних копалин яких оцінені та визнані підготовленими до промислового освоєння Державною комісією по запасах корисних копалин (далі - ДКЗ) і які включені до державного фонду родовищ корисних копалин, визначені Порядком № 114.

Пунктами 4, 6, 7 Порядку № 114 передбачено, що для передачі родовища корисних копалин у промислове освоєння спільним наказом підприємства, яке проводило геологорозвідувальні роботи, та підприємства, яке приймає родовище в промислове освоєння, утворюється міжвідомча комісія.

До складу міжвідомчої комісії включаються представники підприємства, яке проводило геологорозвідувальні роботи, підприємства, яке приймає родовище, та представники органів державного геологічного контролю і державного гірничого нагляду (за згодою).

Передача родовищ корисних копалин, у тому числі техногенних, або їх ділянок оформлюється актом, який підписується головою та всіма членами міжвідомчої комісії. До акта додаються довідки, протоколи, описи та інші документи, зазначені в пункті 3 цього Порядку. Наявність суперечностей між членами міжвідомчої комісії фіксується актом.

Акт міжвідомчої комісії є підставою для віднесення запасів корисних копалин розвіданого родовища у державному фонді родовищ корисних копалин на баланс підприємства, яке прийняло родовище для промислового освоєння.

Як встановлено з матеріалів справи, при проведенні перевірки відповідачем встановлено відсутність у ПАТ «Рівнеазот» акта про передачу розвіданої ділянки «Рубче» Хотинського родовища для промислового освоєння відповідно до запасів, затверджених протоколом ДКЗ України від 06 травня 2014 року № 3173.

Апеляційний суд не погоджується з таким висновком, оскільки такий акт у позивача був наявний (акт від 27 жовтня 2016 року).

Покликання відповідача на те, що вказаний акт не є доказом дотримання ПАТ «Рівнеазот» вимог Порядку № 114, оскільки був підписаний неповноважним складом міжвідомчої комісії, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки вказаним Порядком не передбачено обов`язковість включення до складу міжвідомчої комісії представників органів державного геологічного контролю і державного гірничого нагляду.

Таким чином, на момент проведення перевірки у ПАТ «Рівнеазот» був наявний належним чином складений акт про передачу розвіданої ділянки «Рубче» Хотинського родовища для промислового освоєння відповідно до запасів, затверджених протоколом ДКЗ України від 06 травня 2014 року № 3173, а тому вказане порушення протиправно відображене в оскаржуваному приписі, як таке, що підлягає усуненню.

Що стосується встановленої Держгеонадра необхідності проведення позивачем оцінки впливу на довкілля експлуатації водозаборів підземних вод, то слід зазначити, що правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля встановлені Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» від 23 травня 2017 року № 2059-VIII, який введений в дію 18 грудня 2017 року.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

Пунктом 3 частини третьої статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» передбачено, що видобування корисних копалин належить до другої категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля.

Згідно з частиною першою статті 11 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» звіт з оцінки впливу на довкілля, звіт про громадське обговорення та висновок з оцінки впливу на довкілля подаються суб`єктом господарювання для отримання рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування про провадження планованої діяльності, яке є підставою для початку провадження цієї діяльності, встановлює (затверджує) параметри та умови провадження планованої діяльності і приймається у формі документа дозвільного характеру або іншого акта органу державної влади чи органу місцевого самоврядування у порядку, встановленому законодавством для відповідних рішень.

Відповідно до частини другої статті 17 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» дія цього Закону не поширюється на суб`єктів господарювання, які отримали рішення про провадження планованої діяльності до набрання чинності цим Законом, крім випадків, передбачених пунктом 22 частини другої та пунктом 14 частини третьої статті 3 цього Закону.

Таким чином, здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим при прийнятті рішення про провадження планованої діяльності з видобування корисних копалин, а у разі, якщо таке рішення було отримано до набрання чинності Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» - лише при розширенні та зміні, включаючи перегляд або оновлення умов провадження планованої діяльності, встановлених (затверджених) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, перепрофілювання діяльності з видобування корисних копалин.

Як встановлено з матеріалів справи, спеціальний дозвіл на користування надрами з метою видобування технічних підземних вод був виданий ПАТ «Рівнеазот» 24 червня 2015 року, тобто до набрання чинності Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».

Враховуючи викладене, а також відсутність доказів розширення та зміни умов провадження позивачем планованої діяльності з видобування корисних копалин, в останнього відсутній обов`язок здійснювати оцінку впливу на довкілля, що свідчить про протиправність відображення вказаного положення як порушення, що підлягає усуненню, в оскаржуваному приписі.

Статтею 51 Кодексу України про надра передбачено, що розробка родовищ твердих, рідких і газоподібних корисних копалин та переробка мінеральної сировини провадяться згідно з затвердженими проектами та планами робіт, правилами технічної експлуатації та охорони надр.

Правила технічної експлуатації, проекти і плани розробки родовищ корисних копалин та переробки мінеральної сировини погоджуються користувачами надр з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, в частині додержання вимог законодавства про надра.

Згідно з програмою робіт з видобування технічних підземних вод ділянки Рубче Хотинського родовища (свердловина № 1ф) ПАТ «Рівнеазот» зобов`язувалось після отримання спеціального дозволу на користування надрами скласти проект розробки (технологічної схеми) родовища, затвердити і погодити його протягом 2-3 кварталу 2015 року.

Слід зазначити, що згаданий вище проект був виготовлений в 2015 році ТзОВ «Екогеос» та поданий на погодження в Державну службу геології та надр України, що спростовує доводи відповідача стосовно допущення ПАТ «Рівнеазот» порушення, зазначеного в пункті 3 оскаржуваного припису.

Що стосується встановленого при проведенні перевірки Держгеонадра невстановлення органами місцевого самоврядування меж зон санітарної охорони, то апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність вчинення позивачем вказаного порушення, оскільки обов`язок встановлення меж зон санітарної охорони на земельній ділянці комунальної форми власності, не переданої в користування іншим особам, покладений на органи місцевого самоврядування, про що відповідачем і зазначено в приписі.

Натомість, в чому полягало порушення позивачем вимог статті 93 Водного кодексу України Держгеонадра не зазначено ні в акті перевірки, ні під час розгляду справи судом першої інстанції.

Також апеляційний суд вважає правильним висновок суду першої інстанції про протиправність відображення в оскаржуваному приписі вимоги про усунення порушення, яке полягало у незупиненні проведення ПАТ «Рівнеазот» на наданій йому в користування ділянці надр робіт, передбачених спеціальним дозволом на користування надрами, після зупинення дії такого, оскільки відповідно до частини восьмої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» припис – це обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства, а тому навіть за умови підтвердження вчинення позивачем вказаного порушення в період зупинення дії спеціального дозволу (з 15 травня 2018 року по 02 серпня 2018 року), його усунення шляхом видачі припису є неможливим.

Отже, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для скасування припису відповідача від 21 березня 2019 року № 473-14/06.

За наведених обставин, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

З огляду на результат апеляційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, відповідно до частини шостої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат судом не змінюється.

Керуючись статтями 310, 315, 316, 321, 322, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року у справі № 460/1160/19 – без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя

Л. П. Іщук

судді

І. М. Обрізко

Т. В. Онишкевич

Повне судове рішення складено 03.03.2020