ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2020 року

м. Полтава

Справа № 440/5249/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Головка А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (Державна установа "Полтавська установа виконання покарань №23" Міністерства юстиції України) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В:

28 грудня 2019 року ОСОБА_1 (Державна установа "Полтавська установа виконання покарань №23" Міністерства юстиції України) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення від 09 грудня 2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 ; зобов`язання повторно розглянути скаргу Палька О. ОСОБА_3 . щодо поведінки адвоката ОСОБА_2 від 30 листопада 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся до відповідача зі скаргою щодо поведінки адвоката ОСОБА_2 , за результатами розгляду якої рішенням дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 09 грудня 2019 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні скарги на дії адвоката Антипенко А.І ОСОБА_4 та відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 . Позивач не погоджується з вказаним рішенням та вважає його протиправним, посилаючись на те, що викладені ним у скарзі на поведінку адвоката ОСОБА_2 обставини відповідачем належним чином не досліджені, внаслідок чого вважає, що відповідач дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні скарги позивача.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02 січня 2020 року ОСОБА_1 звільнено від сплати судового збору за подання позовної заяви, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 440/5249/19, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому проваджені), витребувано докази від КДКА Полтавської області /а.с.19-22/.

22 січня 2020 року до суду надійшов відзив Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області на позовну заяву /а.с. 28-33/, у якому останні не погодилися з позовними вимогами у повному обсязі та просили відмовити у їх задоволенні. Заперечення відповідача грунтуються на тому, що перевірка фактів та обставин, що викладені у скарзі ОСОБА_1 здійснена у повному обсязі та відповідно до вимог статтей 37-39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Наголосили на тому, що дії адвоката Антипенко А.І. при наданні правової допомоги ОСОБА_1 узгоджуються з приписами ст.23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а тому підстави для задоволення скарги ОСОБА_1 відсутні.

27 січня 2020 року до суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін /а.с.78/.

Ухвалою суду від 29 січня 2020 року заперечення позивача проти розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) справи №440/5249/19 залишено без задоволення /а.с.84/.

31 січня 2020 року до суду надійшло клопотання позивача про витребування доказів по справі /а.с.86/.

04 лютого 2020 року до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач відхилив аргументи відповідача, що викладені у відзиві на позовну заяву та посилався на обгрунтування аналогічні позовній заяві /а.с.93-94/. Додатково зазначив, що адвокатом йому не надано правовий висновок та не було роз`яснено його суті та правових наслідків.

Ухвалою суду від 06 лютого 2020 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - адвоката Антипенко Аллу Іванівну /а.с.97-98/.

Ухвалою суду від 06 лютого 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів /а.с.99-100/.

12 лютого 2020 року до суду надійшли письмові пояснення від позивача, у яких останній наголосив на відсутності кворуму на засіданні КДКА Полтавської області з огляду на те, що на такому засіданні не було присутньо більше половини її членів.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що адвокат Антипенко Алла Іванівна здійснює індивідуальну адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №303, виданого Полтавською обласною КДКА 20.07.1999, робоче місце адвоката розташовано за адресою: АДРЕСА_1 .

До Регіонального центру з надання безоплатної правової допомоги у Полтавській області надійшла заява ОСОБА_1 про призначення захисника для надання правової допомоги від 25.07.2018, у якій ОСОБА_1 просив призначити захисника для складення документів процесуального характеру: заяви про кримінальне правопорушення щодо порушення з боку Регіонального центру з надання БВПД у Полтавській області на адресу прокуратури Полтавської області, а також для складення клопотань та направлення адвокатських запитів до Октябрського районного суду м. Полтави /а.с.37/.

Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області в особі Безручка В.В. призначено адвоката Антипенко Аллу Іванівну для надання безоплатної вторинної правової допомоги (здійснення захисту, здійснення представництва інтересів, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами, складення документів процесуального характеру) у межах процесуальних прав і обов`язків захисника, визначених статтями 46, 47 Кримінальним процесуальним кодексом України, а у разі здійснення представництва - в межах повноважень, визначених довіреністю, протягом строку дії цього доручення ОСОБА_1 , про що видано доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі, засудженій до покарання у вигляді позбавлення воді, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі від 02.08.2018 №016-0002647 /а.с. 36/.

17.12.2018 за вх. №89/7-18 до КДКА Полтавської області надійшла скарга ОСОБА_1 щодо поведінки адвоката ОСОБА_2 від 30.11.2018 /а.с. 34-35/, у якій скаржник, зокрема, просив провести перевірку викладених ним доводів у даній скарзі та притягнути адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності.

У скарзі щодо поведінки адвоката ОСОБА_2 від 30.11.2018 ОСОБА_1 зазначено, що адвокат Антипенко А.І. повинна була скласти процесуальні документи: до прокуратури Полтавської області заяви про кримінальне правопорушення за фактом незаконних дій начальника відділу з надання БВПД ОСОБА_5 , низку скарг до Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Координаційного центра з надання правової допомоги з приводу протиправних дій посадових осіб Регіонального центра з надання БВПД у Полтавській області, скласти на направити до Октябрського районного суду м. Полтави клопотання та адвокатський запит з метою отримання повної інформації та матеріалів. Вказує, що під час особистої зустрічі адвокат Антипенко А.І. відмовилася письмово узгодити з ОСОБА_1 правову позицію та скласти відповідний протокол. У відкритому вигляді через адміністрацію установи адвокатом Антипенко А.І. передано правовий висновок від 23.08.2018 про відмову у складанні процесуальних документів, що, на думку ОСОБА_1 , є порушенням права на правову допомогу і розголошенням конфіденційної інформації. Скаржник вважає, що правовий висновок від 23.08.2018 необґрунтований та містить інформацію, що не має відношення до заяви від 25.07.2018, та вказує, що адвокатом розголошено адвокатську таємницю та порушено вимоги Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Правила адвокатської етики.

17.12.2018 головою дисциплінарної палати КДКА Полтавської області Гонжаком І.В. видано члену дисциплінарної палати КДКА Полтавської області Олійнику О.Ю. доручення в порядку пункту 2 статті 38 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність про проведення перевірки відомостей, викладених у скарзі ОСОБА_1 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_2 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №303, видане КДКА Полтавської області 20.07.1999) у зв`язку з порушенням вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Правил адвокатської етики /а.с. 49/.

Адвокатом ОСОБА_2 надано до дисциплінарної палати КДКА Полтавської області пояснення від 03.01.2019 /а.с. 48/.

За результатами перевірки скарги ОСОБА_1 стосовно адвоката ОСОБА_2 членом дисциплінарної палати КДКА Полтавської області Олійником О.Ю. складено довідку про те, що в діях адвоката ОСОБА_2 не вбачається ознак дисциплінарного проступку, передбаченого ч. 2 ст. 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а її дії не порушують Правил адвокатської етики, проведеною перевіркою не встановлено обставин, які б свідчили про порушення адвокатом, а тому запропоновано відмовити в порушенні дисциплінарної справи /а.с. 50-51/.

15.01.2019 матеріали перевірки за скаргою ОСОБА_1 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_2 у зв`язку з порушенням вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Правил адвокатської етики розглянуті на засіданні дисциплінарної палати КДКА Полтавської області та за результатами їх розгляду КДКА Полтавської області ухвалено рішення про відмову у порушенні дисциплінарної справи, а саме, вирішено в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії адвоката ОСОБА_2 відмовити та в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №303, видане КДКА Полтавської області 20.07.1999) - відмовити /а.с. 52-54/.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12.09.2019 по справі №440/1752/19, що набрало законної сили 24.10.2019 адміністративний позов ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 15 січня 2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 . Зобов`язано Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Полтавської області повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 щодо поведінки адвоката ОСОБА_2 від 30 листопада 2018 року /а.с.57-61/.

09.12.2019 матеріали перевірки за скаргою ОСОБА_1 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_2 у зв`язку з порушенням вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Правил адвокатської етики повторно розглянуті на засіданні дисциплінарної палати КДКА Полтавської області та за результатами їх розгляду КДКА Полтавської області ухвалено рішення про відмову у порушенні дисциплінарної справи, а саме, вирішено в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії адвоката ОСОБА_2 відмовити та в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №303, видане КДКА Полтавської області 20.07.1999) - відмовити /а.с. 68-71/.

Позивач, не погодившись із рішенням КДКА Полтавської області від 09 грудня 2019 року, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 09 грудня 2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 , суд дійшов наступних висновків.

Згідно з частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Спірним питанням у справі є правомірність рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 09 грудня 2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 .

У письмових поясненнях від 12 лютого 2020 року позивач наголошує на тому, що КДКА Полтавської області не була правомочна розглядати скаргу ОСОБА_1 оскільки на на засіданні не було достатньої кількості її членів для її розгляду та прийняття рішення, проте суд не може погодитися з таким аргументом з огляду на наступне.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Статтею 3 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що правовою основою діяльності адвокатури України є Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 44 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" завданнями адвокатського самоврядування є утворення та забезпечення діяльності кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Згідно з частиною 1 статті 50 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури підконтрольна та підзвітна конференції адвокатів регіону.

Згідно з частиною 3 статті 50 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури діє у складі кваліфікаційної та дисциплінарної палат. Кваліфікаційна палата утворюється у складі не більше дев`яти членів, дисциплінарна - не більше одинадцяти членів палати.

Пунктом 4 частини 5 статті 50 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів. У передбачених цим Законом випадках повноваження кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури здійснює її кваліфікаційна або дисциплінарна палата.

Частиною 6 статті 50 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що засідання кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини членів її палат. Засідання палати вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини її членів.

Частиною 1 статті 39 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Отже, саме дисциплінарну палату кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури законом наділено повноваженнями щодо вирішення питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Згідно з інформацією з офіційного веб-сайту «Адвокатура Полтавщини» (http://www.advokatura.poltava.ua/qd-commission/comission) склад дисциплінарної палати КДКА Полтавської області складається з 8 членів, що не заперечується позивачем.

Зі змісту спірного рішення КДКА від 09.12.2019 суд вбачає, що на засіданні дисциплінарної палати КДКА Полтавської області були присутні голова комісії – ОСОБА_6 та члени дисциплінарної палати у складі – 6 осіб /а.с.8/, отже в кількості необхідній для розгляду скарги та ухвалення рішень за її результатами.

Відтак, враховуючи вище викладене, суд не приймає доводи позивача про відсутність кворуму на засіданні КДКА Полтавської області 09.12.2019, позаяк розгляд і вирішення питання про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката вирішено більшістю членів дисциплінарної палати, що в повній мірі узгоджується з приписами частини 1 статті 39 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Позовні вимоги мотивовані також тим, що КДКА Полтавської області при розгляді скарги не досліджено питання щодо наявності у адвоката підстав для складення правового висновку про відсутність фактичних та правових підстав для виконання доручення.

При наданні оцінки цим доводам позивача суд виходить з наступного.

Статтею 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

З метою імплементації європейських стандартів у сфері справедливого суду та захисту прав людини прийнято Закон України "Про безоплатну правову допомогу" від 02.06.2011 № 3460-VI (надалі Закон № 3460).

Пунктами 1, 3 та 4 частини 1 статті 1 цього Закону визначено:

- безоплатна правова допомога - правова допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел;

- правова допомога - надання правових послуг, спрямованих на забезпечення реалізації прав і свобод людини і громадянина, захисту цих прав і свобод, їх відновлення у разі порушення;

- правові послуги - надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; здійснення представництва інтересів особи в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; забезпечення захисту особи від обвинувачення; надання особі допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.

Із вищенаведеного випливає, що правова допомога являє собою комплекс заходів, що складається із правових послуг, захисту та відновлення прав людини у випадку їх порушення.

У ст. 4 вищевказаного Закону зазначено, що при реалізації права на безоплатну правову допомогу не допускається застосовування привілеїв чи обмежень до осіб за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Державна політика у сфері надання безоплатної правової допомоги ґрунтується на таких принципах: 1) верховенство права; 2) законність; 3) доступність безоплатної правової допомоги; 4) забезпечення якості безоплатної правової допомоги; 5) гарантоване державне фінансування (ст. 5 Закону № 3460).

Статтею 15 цього ж Закону визначено коло осіб, які можуть бути суб`єктами надання безоплатної вторинної правової допомоги в Україні, а саме: 1) центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги та 2) адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.

Стаття 25 Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VI (надалі-Закон №5076-VI) також передбачає, що адвокати є суб`єктами безоплатної правової допомоги.

Частиною 1 ст. 21 Закону №5076-VI передбачено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.

Згідно ч. 2 ст. 21 Закону №5076-VI адвокату забороняється: 1) використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта; 2) без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб; 3) займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта; 4) відмовлятися від надання правової допомоги, крім випадків, установлених законом.

Згідно ч. 4 ст. 16 Закону № 3460 Центри з надання безоплатної правової допомоги забезпечують надання всіх видів правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього ж Закону, якою визначено такі види правових послуг: 1) захист; 2) здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; 3) складення документів процесуального характеру.

Пунктом 3 частини 1 статті 25 Закону №3460 визначено, що суб`єкт надання безоплатної вторинної правової допомоги має право представляти права і законні інтереси осіб, які потребують безоплатної вторинної правової допомоги, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами на підставі доручення/наказу Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Статтею 26 Закону № 3460 визначено обов`язки адвоката, який зобов`язаний: неухильно дотримуватися вимог Конституції України, цього Закону, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та інших нормативно-правових актів; надавати якісно та в необхідному обсязі безоплатну вторинну правову допомогу; приймати до провадження справи осіб, які потребують безоплатної вторинної правової допомоги, відповідно до договорів, укладених з Центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги, або наказів, виданих Центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги; не розголошувати конфіденційну інформацію про особу, яка стала відомою у зв`язку з наданням безоплатної вторинної правової допомоги.

Статтею 23 Закону №5076-VI передбачено, що професійні права, честь і гідність адвоката гарантуються та охороняються Конституцією України, цим Законом та іншими законами, зокрема, забороняються будь-які втручання і перешкоди здійсненню адвокатської діяльності; забороняється втручання у правову позицію адвоката.

Міністерством юстиції України затверджено Стандарти якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 21.12.2017 № 4125/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 грудня 2017 р. за № 1554/31422 (далі-Стандарти якості).

Відповідно до пункту 1 Стандартів якості ці стандарти є комплексом основних характеристик моделі гарантованого державою захисту, передбачених міжнародними правовими актами, законодавством України, у межах яких та з урахуванням узгодженої правової позиції із суб`єктом права на безоплатну вторинну правову допомогу (далі - клієнт) адвокат є незалежним в обранні правової позиції для здійснення активного та розумного захисту прав, свобод та законних інтересів всіма не забороненими законом способами. Ці стандарти ґрунтуються на принципах верховенства права, законності, незалежності адвокатської діяльності, конфіденційності, уникнення конфлікту інтересів, пріоритету інтересів клієнта, компетентності та добросовісності у виконанні адвокатом своїх професійних обов`язків.

Пунктом 3 розділу І Загальних стандартів якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі передбачено, що не пізніше семи робочих днів після отримання доручення адвокат проводить перше конфіденційне побачення з клієнтом, з`ясовує обставини справи, отримує від нього інформацію, що має правове значення, ознайомлюється з наявними у клієнта документами та з`ясовує бажаний для клієнта результат. У разі необхідності отримання інформації чи документів, що можуть бути надані виключно клієнтом, адвокат повідомляє про це клієнта та роз`яснює неможливість подальшого виконання доручення без наданих клієнтом інформації чи документів. У разі якщо клієнт не має можливості самостійно пересуватися (особи з інвалідністю), конфіденційне побачення з адвокатом відбувається у зручному для клієнта приміщенні.

Основними джерелами інформації для перевірки дотримання вказаного припису стандарту є Протокол узгодження правових питань щодо представництва за дорученням від ______________ р. № ____ (додаток 1) (далі - протокол узгодження правових питань); акт приймання-передавання документів (копій документів)/речей (речових доказів) (додаток 2) (далі - акт приймання - передавання документів/речей).

Пунктом 5 розділу І Загальних стандартів якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі передбачено, що у разі якщо адвокат дійде висновку про відсутність фактичних та правових підстав для виконання доручення, він невідкладно та з урахуванням процесуальних строків складає письмовий правовий висновок у трьох примірниках, перший з яких залишається у адвоката, другий надається (надсилається, передається) клієнту, третій -центру. Адвокат ознайомлює клієнта з правовим висновком, роз`яснює його суть та правові наслідки. У разі неможливості або відмови клієнта від ознайомлення з правовим висновком адвокат зазначає про це у правовому висновку.

Це положення в повній мірі узгоджується з принципом законності адвокатської діяльності, що закріплене у статті 4 Закону №5076-VI та деталізується у статтях 7 та 8 Правил адвокатської етики, що затверджені рішенням з`їзду адвокатів України від 09.06.2017 а, а саме адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам. Адвокат має залишатися незалежним від свого клієнта.

За змістом статті 8 Правил адвокатської етики адвокат має залишатися незалежним від свого клієнта. У межах дотримання принципу законності адвокат зобов`язаний у своїй професійній діяльності виходити з переваги інтересів клієнта. Адвокат повинен поважати свободу вибору клієнтом захисника своїх прав (представника чи особи, яка надає йому професійну правничу (правову) допомогу), і не перешкоджати у реалізації цієї свободи. Адвокат, який надає безоплатну вторинну правову допомогу на підставі доручення органу (установи) з надання безоплатної вторинної правової допомоги, зобов`язаний виходити з переваги інтересів особи, якій йому доручено надавати безоплатну правову допомогу, перед своїми власними інтересами. Адвокат, з яким органом (установою) з надання безоплатної вторинної правової допомоги укладено договір (контракт), зобов`язаний виходити з пріоритету інтересів особи перед своїми власними інтересами та інтересами інших осіб.

Частиною першою статті 14 Правил адвокатської етики визначено, що адвокат надає правову допомогу відповідно до законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність на підставі договору про надання правової допомоги.

Статтею 27 Правил адвокатської етики передбачено, що кожному дорученню, незалежно від розміру обумовленого гонорару, адвокат повинен приділяти розумно необхідну для його успішного виконання увагу. При виконанні доручення адвокат зобов`язаний використати всі розумно необхідні і доступні йому законні засоби для надання ефективної професійної правничої (правової) допомоги клієнту, здійснення його захисту або представництва. Адвокат повинен намагатися оперативно виконувати доручення клієнта, визначених в договорі про надання правової допомоги, дотримуючись при цьому всіх інших вимог, що пред`являються законом і Правилами.

Як встановлено судом, до Регіонального центру з надання безоплатної правової допомоги у Полтавській області надійшла заява ОСОБА_1 про призначення захисника для надання правової допомоги від 25.07.2018, у якій ОСОБА_1 просив призначити захисника для складення документів процесуального характеру: заяви про кримінальне правопорушення щодо порушення з боку Регіонального центру з надання БВПД у Полтавській області на адресу прокуратури Полтавської області, а також для складення клопотань та направлення адвокатських запитів до Октябрського районного суду м. Полтави /а.с. 37/.

Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області в особі Безручка В.В. призначено адвоката Антипенко Аллу Іванівну для надання безоплатної вторинної правової допомоги (здійснення захисту, здійснення представництва інтересів, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами, складення документів процесуального характеру) у межах процесуальних прав і обов`язків захисника, визначених статтями 46, 47 Кримінальним процесуальним кодексом України, а у разі здійснення представництва - в межах повноважень, визначених довіреністю, протягом строку дії цього доручення ОСОБА_1 , про що видано доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі, засудженій до покарання у вигляді позбавлення воді, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі від 02.08.2018 №016-0002647 /а.с. 36/.

Вищенаведеним дорученням визначено обсяг повноважень адвоката щодо надання правової допомоги у межах якого він повинен діяти.

Разом з тим, враховуючи принцип незалежності адвоката, недопустимості втручання у його правову позицію та незалежності адвоката від свого клієнта останній самостійно визначає усі необхідні дії для забезпечення надання належної правової допомоги, виходячи при цьому з пріоритету інтересів клієнта. Водночас, слід врахувати, що адвокат при наданні правової допомоги, у тому числі безоплатної, не може вдаватися до засобів та методів її надання, що суперечать законодавству.

Виходячи з цього клієнт не може впливати на правову позицію адвоката по справі, інакше це б призвело до порушення гарантій адвокатської діяльності, передбачених статтею 23 Закону №5076-VI.

Відтак, суд критично оцінює доводи позивача з приводу того, що адвокат Антипенко А ОСОБА_4 І. повинна була скласти низку скарг до Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Координаційного центра з надання правової допомоги з приводу протиправних дій посадових осіб Регіонального центра з надання БВПД у Полтавській області, адвокатський запит до Октябрського районного суду м. Полтави.

Разом з тим, у скарзі щодо поведінки адвоката ОСОБА_2 від 30.11.2018 ОСОБА_1 зазначено, що під час особистої зустрічі адвокат Антипенко А.І. відмовилася узгодити з ним правову позицію та скласти відповідний протокол.

У оскаржуваному рішенні Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 09 грудня 2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 надано оцінку твердженню ОСОБА_1 у скарзі щодо поведінки адвоката ОСОБА_2 від 30.11.2018 стосовно відмови адвоката ОСОБА_2 узгодити з ним правову позицію та скласти відповідний протокол.

Відповідач у спірному рішенні зазначив, що протокол узгодження правової позиції адвокатом ОСОБА_2 не складався у зв`язку з тим, що адвокат і клієнт не дійшли згоди з приводу усіх питань захисту або представництва інтересів клієнта.

Разом з тим у матеріалах справи наявний правовий висновок адвоката Антипенко А.І. №016-0002637 від 23.08.2018, у якому остання дійшла висновку про відсутність підстав для написання заяви про відкриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_5 за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтями 364, 374 КК України /а.с.47/.

Складання адвокатом правового висновку про відсутність фактичних та правових підстав для виконання доручення у повній мірі узгоджується з приписами пункту 5 розділу І Загальних стандартів якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі та є механізмом реалізації принципів законності та незалежності адвокатської діяльності.

Про відсутність фактичних та правових підстав для складення заяви про вчинення кримінального правопорушення також свідчить постанова про закриття кримінального провадження №42019000000001276 від 27.10.2019 у зв`язку з відсутність ознак складу злочину, передбаченого частиною 1 статті 374 КК України /а.с.62-65/.

Відтак, суд не бере до уваги доводи позивача про те, що адвокат ОСОБА_2 складаючи висновок від 23.08.2018 про відсутність фактичних та правових підстав для виконання доручення взала на себе функції досудового розслідування, позаяк законодавство наділяє адвоката правом самостійно визначати наявність фактичних та правових підстав для виконання доручення, та в разі відсутності таких підстав – скласти висновок про їх відсутність.

У скарзі щодо поведінки адвоката ОСОБА_2 від 30.11.2018 ОСОБА_1 також зазначено, що адвокат Антипенко ОСОБА_7 І ОСОБА_4 передала у відкритому вигляді через адміністрацію установи правовий висновок від 23.08.2018 про відмову у складенні процесуальних документів, що, на думку ОСОБА_1 , є розголошенням конфіденційної інформації та розголошенням адвокатської таємниці.

Частинами 1, 2, 3 ст. 22 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що адвокатською таємницею є будь-яка інформація, що стала відома адвокату, помічнику адвоката, стажисту адвоката, особі, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, про клієнта, а також питання, з яких клієнт (особа, якій відмовлено в укладенні договору про надання правової допомоги з передбачених цим Законом підстав) звертався до адвоката, адвокатського бюро, адвокатського об`єднання, зміст порад, консультацій, роз`яснень адвоката, складені ним документи, інформація, що зберігається на електронних носіях, та інші документи і відомості, одержані адвокатом під час здійснення адвокатської діяльності.

Інформація або документи можуть втратити статус адвокатської таємниці за письмовою заявою клієнта (особи, якій відмовлено в укладенні договору про надання правової допомоги з передбачених цим Законом підстав). При цьому інформація або документи, що отримані від третіх осіб і містять відомості про них, можуть поширюватися з урахуванням вимог законодавства з питань захисту персональних даних.

Обов`язок зберігати адвокатську таємницю поширюється на адвоката, його помічника, стажиста та осіб, які перебувають у трудових відносинах з адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням, а також на особу, стосовно якої припинено або зупинено право на заняття адвокатською діяльністю. Адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання зобов`язані забезпечити умови, що унеможливлюють доступ сторонніх осіб до адвокатської таємниці або її розголошення.

За приписами статті 10 Правил адвокатської етики адвокатською таємницею є, зокрема, будь-яка інформація, що стала відома адвокату, адвокатському бюро, адвокатському об`єднанню, помічнику адвоката, стажисту або іншій особі, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням), у зв`язку з наданням професійної правничої (правової) допомоги або зверненням особи за правовою допомогою; зміст будь-якого спілкування, листування та інших комунікацій (в тому числі з використанням засобів зв`язку) адвоката, помічника адвоката, стажиста з клієнтом або особою, яка звернулася за наданням професійної правничої (правової) допомоги.

Розголошення відомостей, що складають адвокатську таємницю, заборонено за будь-яких обставин, включаючи незаконні спроби органів досудового розслідування і суду допитати адвоката про обставини, що складають адвокатську таємницю.

У разі пред`явлення клієнтом або особою, яка звернулася за професійною правничою (правовою) допомогою, будь-яких вимог до адвоката у зв`язку з адвокатською діяльністю, адвокат звільняється від обов`язку збереження адвокатської таємниці (конфіденційної інформації) в межах, необхідних для захисту його прав та інтересів.

Частиною 2 статті 38 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом. Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, фізичні особи, яким надіслано запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зобов`язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідну інформацію, копії документів.

У оскаржуваному рішенні Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 09 грудня 2019 року відповідачем констатовано, що адвокат Антипенко А.І. не розголошувала конфіденційну інформацію або адвокатську таємницю, оскільки такі відомості адвокату ОСОБА_1 не надавались.

Також, у оскаржуваному рішенні Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 09 грудня 2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 відповідачем зазначено, що правовий висновок не містить жодної інформації про особу ОСОБА_1 . За інформацією, яка міститься у листі начальника установи «Полтавська установа виконання покарань (« 23) від 29.11.2019 №15/02-04 /а.с.67/ вбачається, що 28.08.2018 до державної установи «Полтавська установа виконання покарань (23)» надійшов конверт на ім`я начальника установи. Працівниками канцелярії відкрито конверт, зареєстровано документ, який було вручено ОСОБА_1 . Направлення правового висновку до установи виконання покарань для вручення особі, яка відбуває покарання узгоджується з пунктом 5 Стандартів якості. Дії адвоката Антипенко А.І. не можна кваліфікувати як розголошення адвокатської таємниці, оскільки вона не розповсюджувала інформації, яка містить адвокатську таємницю. Матеріали перевірки відповідних доказів не містять.

ОСОБА_2 у своїх письмових поясненнях зазначила, що у правовому висновку вона посилається на інформацію, яка є відкритою та не становить статусу «для службового користування». Інша інформація, на яку як посилаюся, зазначена самим ОСОБА_1 у його письмовій заяві до Регіонального центру з надання БПВД. Оскільки правовий висновок по заяві ОСОБА_1 не містить адвокатської таємниці, а тому адвокат направила його ОСОБА_1 поштою через адміністрацію УВП №23 /а.с.66/.

Суд звертає увагу на те, що вирішення питання щодо порушення чи відмову в порушенні дисциплінарної справи щодо адвоката, у тому надання оцінки фактам та обставинам, викладених у скарзі належить до виключної компетенції дисциплінарної палати КДКА. Разом з тим суд наділений правом надати правову оцінку законності та обгрунтованості рішення дисциплінарної палати КДКА щодо відмови у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката, тоді як оцінка відповідності поведінки адвоката на предмет наявності ознак дисциплінарного проступку є виключною компетенцією дисциплінарної палати КДКА.

Суд зауважує, що відповідачем у повній мірі надано правову оцінку усім фактам та обставинам, що викладені у скарзі ОСОБА_1 від 30.11.2018.

Матеріалами перевірки встановлено, що в діях адвоката ОСОБА_2 не вбачається ознак дисциплінарного проступку, оскільки адвокат належно виконувала свої професійні обов`язки.

Відтак, виходячи з вище викладеного, суд доходить висновку про правомірність рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 09 грудня 2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 , а тому задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування такого рішення слід відмовити.

У зв`язку з встановленими обставинами законності спірного рішення відповідача у суду відсутні підстави для задоволення похідної від первісної вимоги позивача щодо зобов`язання КДКА Полтавської області повторно розглянути скаргу Палька О ОСОБА_8 . щодо поведінки адвоката ОСОБА_2 від 30 листопада 2018 року.

Таким чином, у позові слід відмовити повністю.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , Полтавська установа виконання покарань №23, вул. Пушкіна, 91, м. Полтава, 36014) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області (ідентифікаційний код 22543623, вул. Котляревського, 6, офіс 2, м. Полтава, 36020), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя

А.Б. Головко