КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2020 року м. Київ № 320/4469/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши адміністративну справу за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Узин-Агроінвест" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області (далі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Узин-Агроінвест" (далі - відповідач), в якому просить суд:

- застосувати заходи реагування до відповідача, а саме: тимчасово зупинити виробництво (виготовлення продукції) Товариства з обмеженою відповідальністю «Узин-Агроінвест», за адресою: Київська область. Білоцерківський район, м. Узин, вул. Поповича, 150, до моменту розроблення та узгодження з Держпродспоживслужбою проекту організації санітарно-захисної зони та отримання позитивного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем за результатами перевірки відповідача встановлено порушення, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2019 р. відкрито провадження в цій адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено судове засідання.

13 вересня 2019 р. від відповідача надійшов до суду відзив на позовну заяву, в якому він позову не визнав, у його задоволенні просить відмовити у повному обсязі. Стверджує, що висновки перевірки не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та спростовуються поданими ним доказами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 4 листопада 2019 р. закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 18 грудня 2019 р.

18 грудня 2019 р. до суду надійшли клопотання від представників сторін про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

У зв`язку з поданими клопотаннями сторін про розгляд справи в порядку письмового провадження протокольною ухвалою суду від 18 грудня 2019 р. на підставі ч. 3 ст. 194 КАС України вирішено здійснювати судовий розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивач зареєстрований як юридична особа за адресою: 09161, Київська обл., Білоцерківський район, місто Узин, вул. Поповича, будинок 150, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (код ЄДРПОУ – 35528563).

Видами діяльності відповідача є: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний) (код КВЕД 01.11); вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів (код КВЕД 01.13); вирощування інших однорічних і дворічних культур (код КВЕД 01.19); вирощування зерняткових і кісточкових фруктів (код КВЕД 01.24); вирощування ягід, горіхів, інших плодових дерев і чагарників (код КВЕД 01.25); розведення великої рогатої худоби молочних порід (код КВЕД 01.41); розведення свиней (код КВЕД 01.46); розведення свійської птиці (код КВЕД 01.47); допоміжна діяльність у рослинництві (код КВЕД 01.61); після урожайна діяльність (код КВЕД 01.63); оброблення насіння для відтворення (код КВЕД 01.64); перероблення та консервування картоплі (код КВЕД 10.31); виробництво олії та тваринних жирів (код КВЕД 10.41); виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості (код КВЕД 10.61); виробництво цукру (код КВЕД 10.81); виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах (код КВЕД 10.91); оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (код КВЕД 46.21); неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (код КВЕД 46.39); оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням (код КВЕД 46.61); надання в оренду сільськогосподарських машин і устаткування (код КВЕД 77.31); оптова торгівля хімічними продуктами (код КВЕД 46.75); роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (код КВЕД 47.11); вантажний автомобільний транспорт (код КВЕД 49.41); складське господарство (код КВЕД 52.10); надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (код КВЕД 68.20).

На виконання доручення Прем`єр-міністра України Гройсмана В.Б. від 24 липня 2019 р. № 25127/1/1-19 до листа Київської обласної державної адміністрації від 19 липня 2019 р. № 11-12/4579/01/28.01-2019, що надійшли через Держпродспоживслужби (листом від 1 серпня 2019 р. № 12.1-14/5135) зобов`язано позивача здійснити позапланову перевірку господарської діяльності відповідача.

На підставі наказу «Про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю)» від 2 серпня 2019 р. № 1978-Д наказано начальнику управління державного нагляду за дотриманням санітарного забезпечення, державному інспектору Акберову Арзу ОСОБА_1 , заступнику начальника-управління відділу безпеки середовища життєдіяльності управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства, державному інспектору Савенку Василю Юхимовичу із залученням фахівців Державного управління «Київський ОЛЦ МОЗ України» для проведення відповідних лабораторних досліджень (за згодою), безпосередньо з виїздом на місце із застосуванням засобу відеофіксації здійснити в період з 5 серпня 2019 р. по 7 серпня 2019 р. позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Узин-Агроінвест» (Київська область, Білоцерківський район, м. Узин, вул. Поповича, 150, код ЄДРПОУ – 35528563) щодо порушення вимог санітарного законодавства.

У цей же день позивачем видано посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю) №1978 у період з 5 серпня 2019 р. по 7 серпня 2019 р. дотримання вимог Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», наказу МОЗ України від 19 червня 1996 р. № 173 «Про затвердження Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів», згідно з актом перевірки дотримання вимог санітарного законодавства на промислових підприємствах, а саме:

- Чи витримано розміри санітарно-захисної зони від джерел шкідливості підприємства до житлової забудови;

- Чи територія санітарно-захисної зони розпланована та упорядкована;

- Чи не перевищує концентрація та рівні шкідливих факторів на зовнішній межі санітарно-захисної зони, зверненої до житлової забудови їх гігієнічні нормативи (ГДК);

- Чи територія підприємства утримуються відповідно до вимог санітарних норм;

- Чи наявні висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи на продукцію, напівфабрикати, речовини, матеріали та небезпечні фактори, що ввозяться, виробляються та застосовуються на підприємстві, які можуть завдати шкоду здоров`ю працівників;

- Чи наявні висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи на документацію на розроблювані техніку, технології, устаткування, інструменти.

6 серпня 2019 р. позивачем проведено перевірку дотримання вимог санітарного законодавства на промислових підприємствах. На підставі цієї перевірки позивачем складено Акт перевірки від 6 серпня 2019 р. № 10-04.1-17/39 (далі – Акт перевірки № 10-04.1-17/39).

Як убачається з Акта перевірки № 10-04.1-17/39 позивачем встановлено 4 порушення вимог законодавства:

1) не встановлено розміри санітарно-захисних зон для об`єктів Товариства з обмеженою відповідальністю "Узин-Агроінвест", що є джерелами виробничих шкідливостей, їх розміщення та достатність розмірів цих зон не підтверджено за «Методикой расчета концентрацій в атмосферном воздухе вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий» ОНД-86 з урахуванням реальної санітарної ситуації (фонового забруднення, особливостей рельєфу, метеоумов, рози вітрів та ін..), а також даних лабораторних досліджень щодо аналогічних діючих підприємств та об`єктів (порушення вимог п. 5.5 ДСП 173-96);

2) територія санітарно-захисної зони не розпланована та не упорядкована. Відсутній план та проект озеленення санітарно-захисної зони (мінімальна площа озеленення санітарно-захисної зони в залежності від ширини зони повинна складати: до 300 м – 60%, від 300 до 1000 м – 50 %, понад 1000 м – 40 %) (порушення вимог п. 5.13 ДСП 173-96);

3) концентрація та рівні шкідливих факторів на зовнішній межі санітарно-захисної зони, зверненої до житлової забудови, перевищують їх гігієнічні нормативи (ГДК). Відповідно до протоколу випробування повітря населених місць ДУ «Київський обласний лабораторний центр МОЗ України» № 1751 від 5 червня 2019 р. визначено, концентрація хімічних речовин (аміак, азоту, діоксин, сірководень) перевищують ГДК згідно «Гранично-допустимих концентрацій хімічних і біологічних чинників в атмосферному повітрі населених місць», затверджених Т.в.о. Головного державного санітарного лікаря України від 3 березня 2015 р. Відповідно до протоколів дослідження якості атмосферного повітря у місті Узин з 22 квітня по 28 липня 2019 року, проведеної Департаментом екології та природних ресурсів Київської області державної адміністрації, визначено: концентрація хімічних речовин (аміак, озон) перевищують ГДК (порушення вимог п.5.4 ДСП 173-96);

4) не розроблено та не узгоджено проект організації санітарно-захисної зони підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Узин-Агроінвест» в комплексі з проектом будівництва (реконструкції) даного підприємства з першочерговою реалізацією заходів, передбачено у зоні (порушення вимог стаття 15 Закону України № 4004-ХІІ, п. 5.14 ДСП 173-96).

6 серпня 2019 р. вказаний Акт перевірки № 10-04.1-17/39 вручено представнику відповідача – директору Товариства з обмеженою відповідальністю «Узин-Агроінвест» Коломійчуку Михайлу Анатолійовичу.

До Акта перевірки № 10-04.1-17/39 позивачем надано лист від 5 червня 2019 р. № 986 від ДУ «Київський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України», яким повідомлено, що згідно з листом від 31 травня 2019 р. №10-04.1-12/5261 стосовно розгляду численних звернень мешканців міста Узин Білоцерківського району щодо забруднення атмосферного повітря підприємствами ТОВ «Візит» по вул. Заводська, 23А, ТОВ «Узин Агровінвест» по вул. Поповича, 150, ПОП «Агрофірма Узинська» по вул. Волі, 26, КП «Виробниче управління житлово-комунального господарства - 1» по вул. Лесі Українки, 20А, ТДВ «Узинський цукровий комбінат» по вул. Симиренка, 2 та забруднення ґрунту підприємством ТОВ «Антонівський м`ясокомбінат» по вул. О. Цмокна ДБ в с. Мала Антонівка Білоцерківського району фахівцями Державної установи «Київський обласний лабораторний центр МОЗ України» проведено дослідження атмосферного повітря та ґрунту. До вказаного листа додано протокол випробування повітря населених місць № 1751-15 від 5 червня 2019 р.

До Акта перевірки № 10-04.1-17/39 позивачем надано лист від 5 серпня 2019 р. № 06.2-02.2-09/1688, яким повідомлено, що Департамент екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації надсилає для врахування у роботі протоколи дослідження якості атмосферного повітря у місті Узин з 22 квітня по 28 липня 2019 р. До вказаного листа надано наступні документи:

- протокол дослідження атмосферного повітря від 10 червня 2019 р. (по місцю проведення дослідження: м. Узин, вул. Симиренка, 6);

- протокол дослідження атмосферного повітря від 18 червня 2019 р. (по місцю проведення дослідження: м. Узин, вул. Симиренка, 6);

- протокол дослідження атмосферного повітря від 24 червня 2019 р. (по місцю проведення дослідження: м. Узин, вул. Симиренка, 6);

- протокол дослідження атмосферного повітря від 1 липня 2019 р. (по місцю проведення дослідження: м. Узин, вул. Симиренка, 6);

- протокол дослідження атмосферного повітря від 8 липня 2019 р. (по місцю проведення дослідження: м. Узин, вул. Симиренка, 6);

- протокол дослідження атмосферного повітря від 15 липня 2019 р. (по місцю проведення дослідження: АДРЕСА_1 . Узин АДРЕСА_2 , 6).

З метою застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд бере до уваги наступне.

Статтею 50 Конституції України встановлено, що кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Законом, що регулює суспільні відносини, які виникають у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду в Україні є Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" від 24 лютого 1994 року № 4004-XII (далі - Закон №4004-ХІІ).

Відповідач є суб`єктом господарювання, тому здійснення державного (контролю) у сфері господарської діяльності проводиться з урахуванням вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 5 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V).

Отже, при здійсненні Держпродспоживслужбою контролю (нагляду) за дотриманням відповідачем вимог санітарного законодавства, перевірка та застосування заходів для припинення порушень має здійснюватися з дотриманням в сукупності вимог обох вищевказаних законів.

Загальні вимоги до здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначені статтею 4 Закону № 877-V.

За приписами ч. 4 ст. 4 Закону № 877-V виключно законами встановлюються:

- органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності;

- види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю);

- повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг;

- вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності;

- спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю);

- санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 4 Закону № 877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Пунктом 7 ст. 4 Закону № 877-V передбачено, що у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов`язків суб`єкта господарювання або повноважень органу державного нагляду (контролю), така норма трактується в інтересах суб`єкта господарювання.

Згідно з вимогами п. 11 ст. 4 Закону № 877-V плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником.

Відповідно до вимог ст. 28 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" від 17 березня 2011 року № 3166-VI Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 348 від 29 березня 2017 р. на Державну службу з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (надалі - Держпродспоживслужба) покладено завдання і функції з реалізації державної політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення та із здійснення контролю (нагляду) за дотриманням вимог санітарного законодавства (крім функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників).

Згідно з вимогами п. 7 Положення про Держпродспоживслужбу, затверджену постановою Кабінету міністрів України № 667 від 2 вересня 2015 р. (далі - Положення № 667), Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 209 від 12 квітня 2017 р. затверджено Положення про Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в області, в місті Києві (далі - Положення).

Відповідно до вимог п. 10 Положення керівник самостійного структурного підрозділу Головного управління, на який покладено здійснення повноважень Держпродспоживслужби у сфері санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення, забезпечує виконання функцій щодо затвердження та підписання передбачених законодавством документів, повноваження щодо затвердження та підписання яких належить до компетенції головного державного санітарного лікаря області, міста Києва (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та сфері гігієни праці і функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), у межах повноважень відповідного територіального органу.

За приписами ч. 7 ст. 7 Закону № 877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Дослідивши матеріали справи суд, зазначає наступне.

Щодо твердження позивача, що не встановлено розміри санітарно-захисних зон для об`єктів Товариства з обмеженою відповідальністю "Узин-Агроінвест", що є джерелами виробничих шкідливостей, їх розміщення та достатність розмірів цих зон не підтверджено за «Методикой расчета концентрацій в атмосферном воздухе вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий» ОНД-86 з урахуванням реальної санітарної ситуації (фонового забруднення, особливостей рельєфу, метеоумов, рози вітрів та ін..), а також даних лабораторних досліджень щодо аналогічних діючих підприємств та об`єктів (порушення вимог п. 5.5 ДСП 173-96), суд зазначає наступне.

Згідно з п. 3.4 ДСП, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19 червня 1996 р. за № 173 (далі - Наказ № 173), відповідно до діючих будівельних норм та правил територія населеного пункту з урахуванням переважного функціонального використання поділяється на:

- сельбищну територію - для розміщення житлового фонду, громадських будівель та споруд, установ соціального, культурного та побутового призначення, внутрішньосельбищної вулично-дорожньої та транспортної мереж, зелених насаджень та місць громадського користування, окремих комунальних та промислових об`єктів, будівництво яких допускається поблизу житлової забудови;

- виробничу територію - для розміщення промислових підприємств і пов`язаних ними об`єктів, комплексів наукових установ з дослідними виробництвами, комунально-складських об`єктів (баз, складів, гаражів, автопарків, трамвайних, тролейбусних депо і т.ін.), підприємств по виробництву та переробці сільськогосподарських продуктів, створення санітарно-захисних зон промислових підприємств, об`єктів зовнішнього транспорту, шляхів позаміського та приміського сполучення;

- ландшафтно-рекреаційну територію, що охоплює приміські ліси, лісопарки, лісозахисні смуги, водоймища, зони відпочинку та курортні зони, землі сільськогосподарського використання та інші, які разом з парками, садами, скверами, бульварами сельбищної території формують систему озеленення та оздоровчих зон.

Згідно з вимогами п. 5.4 ДСП Наказу № 173 промислові, сільськогосподарські та інші об`єкти, що є джерелами забруднення навколишнього середовища хімічними, фізичними та біологічними факторами, при неможливості створення безвідходних технологій повинні відокремлюватись від житлової забудови санітарно-захисними зонами.

Санітарно-захисну зону слід встановлювати від джерел шкідливості до межі житлової забудови, ділянок громадських установ, будинків і споруд, в тому числі дитячих, навчальних, лікувально-профілактичних установ, закладів соціального забезпечення, спортивних споруд та ін., а також територій парків, садів, скверів та інших об`єктів зеленого будівництва загального користування, ділянок оздоровчих та фізкультурно-спортивних установ, місць відпочинку, садівницьких товариств та інших, прирівняних до них об`єктів, в тому числі для сільськогосподарських підприємств та об`єктів - від межі об`єкта.

На зовнішній межі санітарно-захисної зони, зверненої до житлової забудови, концентрації та рівні шкідливих факторів не повинні перевищувати їх гігієнічні нормативи (ГДК, ГДР), на межі курортно-рекреаційної зони - 0,8 від значення нормативу.

Територія санітарно-захисної зони не повинна розглядатись як резерв розширення підприємств, сельбищної території і прирівняних до них об`єктів.

Як убачається з п. 5.5 ДСП Наказу № 173 Розміри санітарно-захисних зон для промислових підприємств та інших об`єктів, що є джерелами виробничих шкідливостей, слід встановлювати відповідно до діючих санітарних норм їх розміщення при підтвердженні достатності розмірів цих зон за "Методикой расчета концентраций в атмосферном воздухе вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий" ОНД-86, розрахунками рівнів шуму та електромагнітних випромінювань з урахуванням реальної санітарної ситуації (фонового забруднення, особливостей рельєфу, метеоумов, рози вітрів та ін.), а також даних лабораторних досліджень щодо аналогічних діючих підприємств та об`єктів.

У тих випадках, коли розрахунками не підтверджується розмір нормативної санітарно-захисної зони або неможлива її організація в конкретних умовах, необхідно приймати рішення про зміну технології виробництва, що передбачає зниження викидів шкідливих речовин в атмосферу, його перепрофілювання або закриття.

Згідно з вимогами п. 5.6 Наказу № 173 основою для встановлення санітарно-захисних зон є санітарна класифікація підприємств, виробництв та об`єктів, що наведена у додатку №4.

Розміри санітарно-захисних зон та санітарних розривів від сільськогосподарських підприємств і виробничих комплексів слід приймати відповідно до Додатку № 5 Наказу № 173.

Судом встановлено, що відповідач є сільськогосподарським підприємством, отже, розмір санітарно-захисної зони для підприємства становить:

- згідно з п. 26 Додатку № 5 до Наказу № 173, санітарно-захисна зона від межі території, на якій розташовані будівлі та споруди для утримання тварин, становить 500 м (Свинофабрики та свиноферми в державних та колективних підприємствах до 12 тис. голів на рік);

- згідно з п. 3 Додатку № 5, для дільниць по переробці зерна, санітарно-захисна зона становить 100 м (По переробці продукції рослинництва, продовольчого та фуражного зерна, насіння зернових та олійних культур, грав без відділення протруювання).

Відповідно до вимог п. 5.10 Наказу № 173 у санітарно-захисних зонах не можна допускати розміщення:

- житлових будинків з придомовими територіями, гуртожитків, готелів, будинків для приїжджих, аварійних селищ;

- дитячих дошкільних закладів, загальноосвітніх шкіл, лікувально-профілактичних та оздоровчих установ загального та спеціального призначення зі стаціонарами, наркологічних диспансерів;

- спортивних споруд, садів, парків, садівницьких товариств;

- охоронних зон джерел водопостачання, водозабірних споруд та споруд водопровідної розподільної мережі.

Згідно з вимогами п. 5.8 Наказу № 173 проект організації санітарно-захисної зони розробляється в наступних випадках: у разі організації нових, не вивчених в санітарно-гігієнічному відношенні виробництва та технологічних процесів, а також будівництва (реконструкції) великих підприємств І та II класів небезпеки та їх комплексів, що можуть несприятливо впливати на навколишнє середовище та здоров`я населення, розміри санітарно-захисних зон слід встановлювати у кожному конкретному випадку з урахуванням даних про ступінь впливу на навколишнє середовище аналогічних об`єктів, які функціонують у державі та за її кордоном та відповідних розрахунків.

На підтвердження протиправності висновків позивача з цього приводу, суд бере до уваги, що відповідачем проведено дослідження із залученням спеціалізованої організації для підтвердження того, що відстань до найближчої житлової забудови становить близько 530 м від межі території.

Так, відповідачем подано додаток № 1 до екологічного аудиту підприємства відповідача, яке знаходиться за адресою: 09161, Київська область, Білоцерківський район, м. Узин, вул. Московська, 2б, який проводився Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕК ЕКОЛОДЖИ». Цим висновком екологічного аудиту встановлено, що відстань до найближчої житлової забудови становить близько 500 м від межі території. Зазначено, що санітарно-захисна зона підприємства дотримана і не потребує проведення робіт з її організації.

На підтвердження відповідності того, що санітарно-захисна зона від межі території, на якій розташовані будівлі та споруди для утримання тварин, становить 500 м (Свинофабрики та свиноферми в державних та колективних підприємствах до 12 тис. голів на рік) надано інформацію щодо кількості тварин (свиней) на підприємстві відповідача, а саме:

- звіт про виробництво продукції тваринництва, кількість сільськогосподарських тварин і забезпеченість їх кормами за 2018 р., (відповідно до якої кількість тварин, які були в наявності на кінець звітного року (голів) тварин (свиней) – 2 101 (голів);

- звіт про виробництво продукції тваринництва та кількість сільськогосподарських тварин за січень 2019 р., відповідно до якого кількість живих тварин, які були в наявності на кінець звітного періоду (голів) тварин (свиней) – 3 500 (голів);

- звіт про виробництво продукції тваринництва та кількість сільськогосподарських тварин за лютий 2019 р., відповідно до якого кількість живих тварин, які були в наявності на кінець звітного періоду (голів) тварин (свиней) – 4 733 (голів);

- звіт про виробництво продукції тваринництва та кількість сільськогосподарських тварин за березень 2019 р., відповідно до якого кількість живих тварин, які були в наявності на кінець звітного періоду (голів) тварин (свиней) – 6 548 (голів);

- звіт про виробництво продукції тваринництва та кількість сільськогосподарських тварин за квітень 2019 р., відповідно до якого кількість живих тварин, які були в наявності на кінець звітного періоду (голів) тварин (свиней) – 7 728 (голів);

- звіт про виробництво продукції тваринництва та кількість сільськогосподарських тварин за травень 2019 р., відповідно до якого кількість живих тварин, які були в наявності на кінець звітного періоду (голів) тварин (свиней) – 7 601 (голів);

- звіт про виробництво продукції тваринництва та кількість сільськогосподарських тварин за червень 2019 р., відповідно до якого кількість живих тварин, які були в наявності на кінець звітного періоду (голів) тварин (свиней) – 7 305 (голів);

- звіт про виробництво продукції тваринництва та кількість сільськогосподарських тварин за липень 2019 р., відповідно до якого кількість живих тварин, які були в наявності на кінець звітного періоду (голів) тварин (свиней) – 7 739 (голів);

- звіт про виробництво продукції тваринництва та кількість сільськогосподарських тварин за серпень 2019 р., відповідно до якого кількість живих тварин, які були в наявності на кінець звітного періоду (голів) тварин (свиней) – 8 150 (голів);

- звіт про виробництво продукції тваринництва та кількість сільськогосподарських тварин за вересень 2019 р., відповідно до якого кількість живих тварин, які були в наявності на кінець звітного періоду (голів) тварин (свиней) – 8 578 (голів).

Отже, судом встановлено, що відповідачем не порушено встановлених розмірів санітарно-захисних зон для об`єктів, які знаходяться у власності відповідача, а тому висновки позивача є необґрунтованими та такими, що не підтверджуються наявними у справі доказами.

Щодо твердження позивача про те, що територія санітарно-захисної зони не розпланована та не упорядкована; відсутній план та проект озеленення санітарно-захисної зони, не розроблено та не узгоджено проект організації санітарно-захисної зони підприємства відповідача в комплексі з проектом будівництва (реконструкції) даного підприємства з першочерговою реалізацією заходів, передбачено у зоні, суд зазначає наступне.

Відповідач є власником нерухомого майна - нежитлових будівель за адресою: вул. Московська, 2-Б, м. Узин, Білоцерківський район, Київська область, загальною площею 22220,7 кв.м., які набуті ним у березні 2016 року, що підтверджується відомостями в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Постановою Кабінету Міністрів України від 7 червня 2017 р. № 406 затверджено переліки будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію (далі – Перелік №406).

Відповідно до вимог п. 1 Перелік № 406 роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1), з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.

Згідно з цим Переліком № 406 до списку таких робіт також включено заміну покрівлі будівель і споруд згідно з будівельними нормами без втручання в несучі конструкції (п. 2 Переліку № 406).

Згідно з вимогами п. 3 Переліку № 406 реконструкція, капітальний ремонт, технічне переоснащення внутрішніх систем:

опалення, у тому числі що передбачає встановлення або заміну обладнання індивідуальних теплових пунктів, заміна трубопроводів систем опалення, балансування систем опалення, встановлення балансувальних клапанів та/або витратомірів, зміна типу систем опалення з однотрубної на двотрубну та/або з вертикальної на горизонтальну, встановлення та/або заміна опалювальних приладів, обладнання опалювальних приладів автоматичними регуляторами температури в приміщеннях, встановлення та заміна приладів-розподілювачів та іншого обладнання регулювання і обліку теплової енергії;

вентиляції;

водопостачання та водовідведення, у тому числі трубопроводів;

силових та слабкострумових систем, які забезпечують функціонування будівель і споруд.

Пунктом 4 Переліку № 406 передбачено заміну існуючих заповнень віконних, балконних та дверних прорізів.

У п. 5 Переліку № 406 передбачено приєднання та підключення до інженерних мереж відповідно до технічних умов індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських будівель і споруд, гаражів, розташованих на присадибних, дачних і садових земельних ділянках та земельних ділянках для будівництва індивідуальних гаражів.

У списку також є зведення на земельній ділянці тимчасових будівель та споруд без влаштування фундаментів, зокрема навісів, альтанок, наметів, накриття, сходів, естакад, літніх душових, теплиць, гаражів, а також свердловин, криниць, люфт-клозетів, вбиралень, вигрібних ям, замощень, парканів, відкритих басейнів та басейнів із накриттям, погребів, входів до погребів, воріт, хвірток, приямків, терас, ґанків - щодо індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків (п. 6 Переліку № 406).

Згідно з вимогами п. 7 Переліку № 406 включено такі роботи: розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності відповідно до статті 28 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”.

Пунктом 8 Переліку № 406 передбачено роботи: знесення і демонтаж будівель та споруд без подальшого будівництва, які не є підготовчими роботами, та без порушення експлуатаційної придатності інших будівель і споруд.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі – Закон № 3038-VI) клас наслідків (відповідальності) будівель і споруд (далі - клас наслідків) - це характеристика рівня можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, які постійно або періодично перебуватимуть на об`єкті або які знаходитимуться зовні такого об`єкта, матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов`язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об`єкта.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 32 Закону № 3038-VI клас наслідків визначається відповідно до вимог будівельних норм, стандартів, нормативних документів і правил, затверджених згідно із законодавством.

Як убачається з ч. 3 ст. 32 Закону № 3038-VI, клас наслідків визначається для кожного об`єкта - будинку, будівлі, споруди будь-якого призначення, їхніх частин, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, у тому числі тих, що належать до складу комплексу (будови).

До складу комплексу (будови) можуть належати об`єкти, будівництво яких здійснюється за єдиною проектно-кошторисною документацією (ч. 4 ст. 32 Закону № 3038-VI).

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 32 Закону № 3038-VI усі об`єкти поділяються за такими класами наслідків (відповідальності): незначні наслідки - СС1; середні наслідки - СС2; значні наслідки - СС3.

До незначних наслідків (СС1) не можуть бути віднесені об`єкти:

- характеристики можливих наслідків від відмови (стану об`єкта, при якому неможливо використовувати його або складову частину за функціональним призначенням) яких перевищують: рівень можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, які постійно перебуватимуть на об`єкті, - 50 осіб; рівень можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, які періодично перебуватимуть на об`єкті, - 100 осіб; рівень матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов`язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об`єкта, - 2500 мінімальних заробітних плат (до розрахунку збитків не включаються збитки замовників будівництва, які будують об`єкти без залучення коштів державного або місцевого бюджетів, кредитних коштів, наданих під державні гарантії, коштів державних та комунальних підприємств, бюджетних установ);

- пам`ятки культурної спадщини національного та місцевого значення, визначені відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини";

- нове будівництво яких здійснюється в охоронній зоні пам`яток культурної спадщини національного та місцевого значення (розміри охоронної зони не можуть бути менші за два горизонтальні або два вертикальні розміри пам`ятки);

- об`єкти підвищеної небезпеки, ідентифіковані відповідно до Закону України "Про об`єкти підвищеної небезпеки";

- житлові будинки понад чотири поверхи;

- об`єкти, які підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" (крім об`єктів, які виробляють електричну енергію з енергії вітру, за умови позитивного висновку уповноваженого органу з оцінки впливу на довкілля).

До значних наслідків (СС3) відносяться такі об`єкти:

- пам`ятки культурної спадщини, визначені відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини";

- об`єкти підвищеної небезпеки, ідентифіковані відповідно до Закону України "Про об`єкти підвищеної небезпеки";

- житлові, громадські або багатофункціональні будівлі заввишки понад 100 метрів та/або з рівнем можливої небезпеки для здоров`я і життя людей понад 400 осіб, які постійно перебувають на об`єкті.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 32 Закону № 3038-VI віднесення об`єкта до певного класу наслідків (відповідальності) здійснюється проектною організацією за погодженням із замовником будівництва. Об`єкту присвоюється найвищий клас наслідків (відповідальності) за одним із критеріїв, встановлених частиною п`ятою цієї статті.

Згідно з вимогами ч. 7 ст. 32 Закону № 3038-VI правильність визначення класу наслідків (відповідальності) перевіряється під час проведення експертизи проектів, якщо здійснення такої експертизи є обов`язковим відповідно до закону.

Під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю на об`єктах самочинного будівництва клас наслідків таких об`єктів визначається самостійно відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю або із залученням експертної організації чи експерта, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат (ч. 8 ст. 32 Закону № 3038-VI).

Судом встановлено, що відповідачем надано довідку № 17/01/18 від 17 січня 2018 р., видану Товариством з обмеженою відповідальністю «Бюро технічної інвентаризації Міжрегіональне», в якій вказано, що при проведенні технічної інвентаризації об`єкта нерухомого майна - нежитлових будівель, розташованих за адресою м. Узин, вул. Московська, 2б, - було виявлено, що складові частини об`єкта нерухомого майна – нежитлових будівель, розташованих за адресою: м. Узин, вул. Московська, 2б, - а саме: відгодівельник, літери «З» площею 1598,5 кв.м., відгодівельник літери «І» площею 1528,8 кв.м., піднавіс для зберігання зерна літери «Ч» площею 880,8 кв.м., корівник літери «Р» площею 811,8 кв.м., свинарник літера «Х», площею 711,7 кв.м., склад мінеральних добрив, літера «Ц», площею 1494,0 кв.м., фактично становить одну будівлю – свинарник літера «З», загальною площею – 8287,2 кв.м.

Цим документом також визначено, що внаслідок об`єднання зазначених складових частин об`єкта нерухомого майна та внутрішнього перепланування (без вручання в огороджувальні та несучі конструкції), а також виправлення помилок, уточнення лінійних розмірів і підрахунку площ загальна площа новоствореного об`єкту – свинарника літра «З» - збільшилась на 1261,6 кв.м. та становить 8287,2 кв.м., що призвело до збільшення всієї площі об`єкту нерухомого майна – нежитлових будівель, розташованих за адресою м. Узин, вул. Московська, 2б, яка становить на 17 січня 2018 р. – 22 220,7 кв.м. Згідно з Інструкцією про проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуду України № 127 від 24 травня 2001 р., перепланування, пов`язані із зміною загальної, основної та допоміжної площі за рахунок демонтування та влаштування перегородок без порушення капітальних несучих стін, несучих конструкцій, опор балок та оздоблення стін гіпсокартоном не є самочинним.

Згідно з матеріалами справи відповідачем було виконано лише поточний ремонт, а також об`єднання складових частин об`єкта нерухомого майна та внутрішнього планування без втручання в огороджувальні та несучі конструкції. Тобто, відповідачем не здійснювалася реконструкція чи нове будівництво об`єктів нерухомості, що знаходяться на території м. Узин та використовуються у господарській діяльності.

Отже, відповідач не зобов`язаний розробляти проект організації ССЗ, а тому твердження позивача, що територія санітарно-захисної зони не розпланована та не упорядкована; відсутній план та проект озеленення санітарно-захисної зони, не розроблено та не узгоджено проект організації санітарно-захисної зони підприємства відповідача в комплексі з проектом будівництва (реконструкції) даного підприємства з першочерговою реалізацією заходів, передбачено у зоні, є необґрунтованим.

Щодо твердження позивача, що концентрація та рівні шкідливих факторів на зовнішній межі санітарно-захисної зони, зверненої до житлової забудови, перевищують їх гігієнічні нормативи (ГДК), судом встановлено наступне.

Статтею 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» 16 жовтня 1992 року № 2707-XII (далі – Закон № 2707-XII) передбачено обов`язки підприємств, установ, організацій та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності щодо охорони атмосферного повітря.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 10 Закону № 2707-ХІІ підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані:

- здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо;

- вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів;

- забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів;

- здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік;

- заздалегідь розробляти спеціальні заходи щодо охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і вживати заходів для ліквідації причин, наслідків забруднення атмосферного повітря;

- забезпечувати здійснення інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин стаціонарних і пересувних джерел та ефективності роботи газоочисних установок;

- забезпечувати розроблення методик виконання вимірювань, що враховують специфічні умови викиду забруднюючих речовин;

- використовувати метрологічно атестовані методики виконання вимірювань і повірені засоби вимірювальної техніки для визначення параметрів газопилового потоку і концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі та викидах стаціонарних і пересувних джерел;

- здійснювати контроль за проектуванням, будівництвом і експлуатацією споруд, устаткування та апаратури для очищення газопилового потоку від забруднюючих речовин і зниження впливу фізичних та біологічних факторів, оснащення їх засобами вимірювальної техніки, необхідними для постійного контролю за ефективністю очищення, дотриманням нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів та інших вимог законодавства в галузі охорони атмосферного повітря;

- своєчасно і в повному обсязі сплачувати екологічний податок.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 10 Закону № 2707-ХІІ виконання заходів щодо охорони атмосферного повітря не повинно призводити до забруднення грунтів, вод та інших природних об`єктів.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону № 2707-ХІІ для оцінки стану забруднення атмосферного повітря встановлюються нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря та нормативи гранично допустимих викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин, рівні шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів у межах населених пунктів, у рекреаційних зонах, в інших місцях проживання, постійного чи тимчасового перебування людей, об`єктах навколишнього природного середовища з метою забезпечення екологічної безпеки громадян і навколишнього природного середовища:

нормативи якості атмосферного повітря;

гранично допустимі рівні впливу акустичного, електромагнітного, іонізуючого та інших фізичних факторів і біологічного впливу на стан атмосферного повітря населених пунктів.

Приписами ч. 1 ст. 7 Закону № 2707-ХІІ визначено, що нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин та їх сукупності, які містяться у складі пилогазоповітряних сумішей, що відводяться від окремих типів обладнання, споруд і надходять в атмосферне повітря від стаціонарних джерел, встановлюються з метою забезпечення дотримання нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря з урахуванням економічної доцільності, рівня технологічних процесів, технічного стану обладнання, газоочисних установок.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 7 Закону № 2707-ХІІ для діючих і тих, що проектуються, окремих типів обладнання і споруд залежно від часу розроблення та введення у дію, наявності наукових і технічних розробок, економічної доцільності встановлюються:

норматив гранично допустимого викиду забруднюючої речовини стаціонарного джерела;

технологічні нормативи допустимих викидів забруднюючих речовин або їх суміші, які визначаються у місці їх виходу з устаткування.

Нормативи гранично допустимих рівнів впливу на атмосферне повітря встановлюються для кожного стаціонарного джерела по всіх створюваних ним видах фізичних і біологічних факторів (ч. 1 ст. 8 Закону № 2707-ХІІ).

Частиною 2 ст. 8 Закону № 2707-ХІІ передбачено, що нормативи гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів встановлюються на рівні, за якого фізичний та біологічний вплив усіх джерел у цьому районі, з урахуванням перспектив його розвитку, в період терміну дії встановленого нормативу не призведе до перевищення нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря (за найбільш суворим нормативом).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Закону № 2707-ХІІ для кожного типу пересувних джерел, що експлуатуються на території України, встановлюються нормативи вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах та впливу фізичних факторів цих джерел, які розробляються з урахуванням сучасних технічних рішень щодо зменшення утворення забруднюючих речовин, зниження рівнів впливу фізичних факторів, очищення відпрацьованих газів та економічної доцільності.

На підтвердження того, що відповідачем не здійснено порушення вимог Закону №2707-ХІІ, до суду надано протокол випробування повітря населених місць від 4 жовтня 2019 р. № 4226-50.

Згідно з цим протоколом Державною установою «Київський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України» 3 жовтня 2019 р. проведено випробування відповідача за адресою: Білоцерківський район, Київська область, м. Узин, вул. Московська, 2б. Встановлено наступне:

1) точка відбору проб – Точка 1 – 500 м в західному напрямку від межі підприємства (Межа СЗЗ) м. Узин, вул. Московська, 14; назва показників – пил (зважені речовини), вуглець оксид, ангідрид сірчистий, метан, азот діоксин, аміак, сірководень, фенол; відмітка про відповідність – всі показники відповідають нормам;

2) точка відбору проб – Точка 2 – 500 м в північно-західному напрямку від межі підприємства (Межа СЗЗ) м. Узин, вул. Московська, 66; назва показників – пил (зважені речовини), вуглець оксид, ангідрид сірчистий, метан, азот діоксин, аміак, сірководень, фенол; відмітка про відповідність – всі показники відповідають нормам.

Відповідачем надано протокол № 17 вимірювання вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел від 12 квітня 2018 р. та протокол № 06/40 вимірювання вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел від 13 червня 2019 р. Судом встановлено, що до вказаних протоколів відповідачем додано всі наявні додатки з розрахунками викидів санітарних джерел.

Отже, вказані протоколи та встановлені на їх підставі показники спростовують твердження та надані позивачем докази. Суд також визнає, що надані позивачем протоколи дослідження атмосферного повітря від 10 червня 2019 р., від 18 червня 2019 р., 24 червня 2019 р., 1 липня 2019 р., 8 липня 2019 р., 15 липня 2019 р. (по місці проведення дослідження: м. Узин, вул. Симиренка, 6) не підтверджують порушень вимог саме відповідачем, як єдиним можливим джерелом забруднення.

Судом встановлено, що на території міста Узин також функціонують іншу товариства: Приватне орендне підприємство «Агрофірма Узинська»; Комунальне підприємство «Виробниче управління житлово-комунального господарства-1», Товариство з обмеженою відповідальністю «Антонівський м`ясокомбінат», Товариство з обмеженою відповідальністю «Візит», Товариство з обмеженою відповідальністю «Узинський цукровий завод», Приватне сільськогосподарське підприємство «Агрофірма Світанок». Суд звертає увагу, що на підтвердження своїх доводів про те, що саме через діяльність відповідача було перевищено концентрати ГДК забруднюючих речовин в атмосферне повітря в м. Узин, позивачем не надано жодного доказу.

Суд звертає увагу, що жодною перевіркою не встановлено наявність перевищення концентрації ГДК в атмосферне повітря саме з об`єктів нерухомого майна, що перебувають у власності відповідача. Отже, твердження позивача, що концентрація та рівні шкідливих факторів на зовнішній межі санітарно-захисної зони, зверненої до житлової забудови, перевищують їх гігієнічні нормативи (ГДК), що підлягає врахуванню, є передчасними і не підтвердженими належними доказами, тобто є припущеннями.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що вжиття до відповідача заходу реагування, про який просить позивач - тимчасово зупинити виробництво (виготовлення продукції) Товариства з обмеженою відповідальністю «Узин-Агроінвест», за адресою: Київська область. Білоцерківський район, м. Узин, вул. Поповича, 150, до моменту розроблення та узгодження з Держпродспоживслужбою проекту організації санітарно-захисної зони та отримання позитивного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи є виключним заходом, який може завдати шкоду як працівникам цього підприємства та членам їх сімей, так і іншим мешканцям м. Узин.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з вимогами п. 8 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

З урахуванням встановлених обставин, суд зазначає про необхідність встановлення рівноваги між здійсненням контролю за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері охорони і збереження довкілля і використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано.

Вимога знаходження справедливої рівноваги означає, що завжди має бути розумна пропорційність між використовуваними засобами і метою, яка ними досягається.

Принцип пропорційності спрямований на забезпечення у правовому регулюванні розумного балансу приватних і публічних інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються; дозволяє досягти розумного співвідношення між цілями державного впливу та засобами їх досягнення.

Суд зазначає, що принцип пропорційності являє собою загальний, універсальний принцип права, який вимагає співрозмірного обмеження прав та свобод людини для досягнення публічних цілей.

Оскільки перелік порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, законодавством України не визначено, то віднесення до зазначеної категорії є суб`єктивною оцінкою суб`єкта владних повноважень, а тому в кожному окремому випадку суб`єкт владних повноважень має визначати - чи створюють виявлені порушення дійсну реальну загрозу життю та здоров`ю людей у взаємозв`язку із встановленими обставинами, що мають значення для вирішення даного питання.

Іншою важливою умовою застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованих підстав для застосування саме конкретного заходу реагування та його адекватність виявленим порушенням.

У Рішенні від 25 січня 2012 року №3-рп/2012 (справа №1-11/2012) Конституційний Суд України зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який у сфері соціального захисту означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.

Ураховуючи матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено, що відповідачем вчинено саме такі правопорушення, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а тому суд вбачає надмірним застосування до відповідача заходів реагування, заявлених у позові.

Суд вважає, що заявлений у позовній заяві до відповідача захід реагування, на думку суду, є непропорційним наслідкам для прав, свобод та інтересів широкого кола осіб і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи, а також ніяким чином не обґрунтованими.

У зв`язку з цим, суд не вбачає підстав для вжиття вказаних заходів реагування: тимчасово зупинити виробництво (виготовлення продукції) Товариства з обмеженою відповідальністю «Узин-Агроінвест», за адресою: Київська область. Білоцерківський район, м. Узин, вул. Поповича, 150 до моменту розроблення та узгодження з Держпродспоживслужбою проекту організації санітарно-захисної зони та отримання позитивного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що вимоги позивача стосовно вжиття заходу реагування - тимчасово зупинити виробництво (виготовлення продукції) відповідача не відповідають тяжкості тих порушень, які зазначено в акті останньої перевірки. Доказів створення реальної загрози життю та здоров`ю людей позивачем не надано.

Позивачем під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи було спростовано відповідачем. Отже, позовні вимоги є необґрунтованими, а тому позов задоволенню не підлягає.

Підстави для вирішення у цій справі питання щодо розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Повне найменування сторін:

Позивач – Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області, адреса: вул. Балукова, 22, м. Вишневе, Києво-Святошинський район, Київська область, 08133, код ЄДРПОУ - 40323081.

Відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю "Узин-Агроінвест", адреса: вул. Поповича, 150, м. Узин, Білоцерківський район, Київська область, 09161 , код ЄДРПОУ - 35528563

Суддя Журавель В.О.

Дата складення рішення суду 3 березня 2020 року.