Справа № 991/1274/20

Провадження1-кс/991/1301/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання старшого детектива Національного бюро Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 , погоджене із прокурором Другого відділу Управління процесуального керівництва підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №52018000000000810 від 21.08.2018,

ВСТАНОВИВ:

11 лютого 2020 року до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання.

Згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 11.02.2020 для розгляду клопотання визначено слідчого суддю ОСОБА_1 .

1.Доводи клопотання

В обґрунтування вимог клопотання детектив зазначив, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52018000000000810 від 21.08.2018, у якому ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України.

Досудовим розслідуванням зокрема встановлено, що 18.03.2016 за результатами проведеного конкурсу філією «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Укрзалізниця» укладено договір поставки ЦЗВ-14-00816-01 на придбання у ТОВ «ВОГ АЕРО ДЖЕТ» дизельного палива в обсязі 100000 т на загальну суму 1395900000,00 грн.

29.03.2016 службові особи філії «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Укрзалізниця» ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , діючи за попередньою змовою з представниками ТОВ «ВОГ АЕРО ДЖЕТ» ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , на користь та в інтересах цієї юридичної особи, зловживаючи своїм службовим становищем, за відсутності коливання ціни на ринку, в порушення п. 2 ч. 5 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» забезпечили укладення додаткової угоди №3 до вказаного договору поставки, відповідно до якого безпідставно збільшили вартість дизельного палива з 15339 грн./т до 16849 грн./т, у результаті чого ПАТ «Укрзалізниця» спричинено шкоду у розмірі 92476978 грн., що є тяжкими наслідками.

При цьому ОСОБА_6 здійснював фактичне управління господарською діяльністю ТОВ «ВОГ АЕРО ДЖЕТ» у період 2015-2016 рр., налагодив товариські та ділові стосунки з посадовими особами керівного складу ПАТ «Укрзалізниця», які були уповноваженими на прийняття рішень щодо перемоги того чи іншого учасника у конкурсних торгах, укладенні договорів поставки та додаткових угод до них, зокрема, щодо підвищення ціни паливно-мастильних матеріалів.

Органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 переховується від органів досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Так, детектив зазначає, що після вилучення у ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 комп`ютера та отримання інформації про те, що на цьому комп`ютері органом досудового розслідування виявлено інформацію, що має значення для кримінального провадження, ОСОБА_6 , 07.09.2017 року у терміновому порядку покинув територію України та до цього часу не повертався.

У зв`язку із цим постановою детектива Національного антикорупційного бюро України від 09.08.2018 ОСОБА_6 оголошено у розшук, а постановою від 20.08.2018 у міжнародний розшук. Листом від 11.10.2018 до робочого апарату Укрбюро Інтерполу направлено відповідний лист із матеріалами щодо розшуку ОСОБА_6 для організації його розшуку

Оскільки ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст.364 КК України, щодо якого передбачена можливість здійснення спеціального досудового розслідування, переховується від органів досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності, а також перебуває у міжнародному розшуку, то за таких обставин, наявні підстави для здійснення спеціального досудового розслідування щодо нього.

2. Доводи сторони обвинувачення

У судовому засіданні детектив ОСОБА_3 клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування щодо ОСОБА_6 підтримав з підстав викладених у ньому.

Також зазначив, що надані до клопотання документи підтверджують:

- існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України;

- факт переховування ОСОБА_6 від органів досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності;

- факт оголошення ОСОБА_6 у міжнародний розшук.

Ці обставини, за твердженням детектива, є достатніми для прийняття рішення про здійснення спеціального досудового розслідування щодо ОСОБА_6 .

3. Доводи сторони захисту.

Захисник ОСОБА_4 проти задоволення клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування заперечив.

До клопотання надав письмові заперечення із відповідними доказами на підтвердження доводів, викладених у них.

В обґрунтування своїх заперечень захисник посилається на такі обставини:

1) порушення порядку звернення із клопотанням. Захисник зазначає, що із витягу з Єдиного реєстру досудового розслідування вбачається, що досудове розслідування у кримінальному провадженні було зупинено 21.08.2018. Відомостей про відновлення досудового розслідування матеріали, додані до клопотання не містять. Водночас зверненню із клопотанням про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування, відповідно до ч. 5 ст. 280, ч. 1 ст. 282 КПК України мало б передувати саме відновлення досудового розслідування. Безпідставними вважає захисник і дії органу досудового розслідування, зафіксовані у протоколі огляду від 31.01.2020, оскільки вони так само були здійсненні без відновлення досудового розслідування;

2) необґрунтованість підозри. Так захисник зазначає, що:

- ОСОБА_6 не є службовою особою ТОВ «ВОГ АЕРО ДЖЕТ», ДП «Укрзалізничпостач», філії «ЦЗВ» ПАТ «Укрзалізниця» та жодним чином не міг керувати діями посадових осіб ПАТ «Укрзалізниця», які жодним чином від нього не залежали;

- обставини, якими орган досудового розслідування доводить підозру, ґрунтуються лише на припущеннях. Матеріали досудового розслідування не містять доказів на підтвердження того, яким чином ОСОБА_6 міг здійснювати вплив на службових осіб ТОВ «ВОГ АЕРО ДЖЕТ» та ПАТ «Укрзалізниця», який у нього був мотив та інші обставини;

- надані докази є недопустимими, оскільки зібрані з порушенням вимог КПК України;

-про відсутність складу кримінального правопорушення свідчать висновок експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 18.09.2018 №19/13-1/29-СЕ/18, висновок судової товарознавчої експертизи №22851 від 17.12.2018 та висновок судового експерта ТОВ «Центр судових експертиз «Альтернатива» №58/18 від 16.07.2018, якими підтверджено факт коливання (підвищення) ціни на дизельне паливо на час укладення Додаткової угоди, що відповідно підтверджує правомірність підвищення ціни дизельного палива;

- обставини укладення між ПАТ «Укрзалізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» та ТОВ «ВОГ АЕРО ДЖЕТ» договору поставки палива та додаткових угод до нього мають виключно господарсько-правовий характер та не можуть бути предметом перевірки у кримінальному провадженні;

3) відсутність у ОСОБА_6 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні. За твердженням захисника, ОСОБА_6 не набув процесуального статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, оскільки повідомлення про підозру повинно було здійснюватися в порядку, передбаченому ч. 7 ст. 135 КПК України, на підставі запиту про міжнародну правову допомогу, але орган досудового розслідування достеменно знаючи, що ОСОБА_6 виїхав за рік до того як було складено повідомлення про підозру, з метою проходження лікування, таких заходів не вжив. Вручення повідомлення про підозру головам ОСББ за місцем реєстрації та проживання ОСОБА_6 не є належним підтвердженням виконання вимог КПК України, так як останні через виїзд ОСОБА_6 за межі України не передали його безпосередньо ОСОБА_6 ;

4) недоведення факту переховування ОСОБА_6 від органів досудового розслідування з метою уникнення кримінальної відповідальності. Захисник стверджує, що матеріали клопотання не містять доказів на підтвердження повідомлення ОСОБА_6 про необхідність прибути до органу досудового розслідування для проведення тих чи інших слідчих дій, що відповідно виключає факт переховування останнього. Крім того ОСОБА_6 фізично не мав можливості переховуватися та ухилятися від кримінального переслідування, яке розпочалося майже через рік після його виїзду за кордон на лікування. Посилання детектива, що ОСОБА_6 звертався до Інтерполу щодо його розшуку та відповідно, що він обізнаний про здійснення досудового розслідування щодо нього, за твердженням захисника, є надуманими та такими, що не підтверджуються належними доказами;

5) недоведення органом досудового розслідування факту оголошення ОСОБА_6 у міжнародний розшук. Так захисник зазначає, що сам лише факт винесення постанови про оголошення особи у міжнародний розшук не є підставою для висновку, що така особа у встановленому порядку оголошена у міжнародний розшук. Відповідно до Правил Інтерполу оголошенням особи в міжнародний розшук слід вважати публікацію щодо неї картки-оповіщення червоного кольору, яка надає повноваження на встановлення місцезнаходження розшукуваної особи, здійснення її арешту та екстрадиції. Проте такої публікації щодо ОСОБА_6 здійснено не було. Згідно з відповіддю, отриманою на запит до Контрольної комісії по управлінню картотекою Міжнародної організації кримінальної поліції Інтерпол, ОСОБА_6 не є об`єктом переслідування. Надані до клопотання докази на підтвердження факту оголошення у міжнародний розшук вважає недопустимими, оскільки вони не містять засвідченого належним чином перекладу, що відповідно позбавляє можливості зрозуміти, які обставини ці документи підтверджують або спростовують;

6) відсутність доказів на підтвердження факту повідомлення ОСОБА_6 про звернення до суду із клопотанням про надання дозволу на здійснення щодо нього спеціального досудового розслідування.

4. Оцінка та висновки слідчого судді

Особливості спеціального досудового розслідування кримінальних правопорушень врегульовані главою 24-1 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 297-1 КПК України спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.

Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 112, 113, 114, 114-1, 115, 116, 118, частинами другою - п`ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 379, 400, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук (ч. 2 ст. 297-1 КПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 297-4 КПК України під час вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування слідчий суддя зобов`язаний врахувати наявність достатніх доказів для підозри особи щодо якої подано клопотання у вчиненні кримінального правопорушення.

Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування, якщо прокурор, слідчий не доведе, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук (ч. 1 ст. 297-4 КПК України).

Отже при розгляді клопотання про спеціальне досудове розслідування слідчий суддя повинен встановити:

- чи передбачає КПК України спеціальне досудове розслідування щодо злочину, який розслідується у межах того чи іншого кримінального провадження;

- чи набула особа щодо якої подано клопотання про спеціальне досудове розслідування статусу підозрюваного у кримінальному провадженні;

- чи наявні достатні докази для підозри особи щодо якої подано клопотання про спеціальне досудове розслідування у вчиненні нею кримінального правопорушення;

- чи переховується особа від органів слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності;

- чи оголошена особа у міждержавний та/або міжнародний розшук.

4.1 Щодо кримінального правопорушення, яке розслідується у кримінальному провадженні

Із матеріалів клопотання, зокрема, витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №52018000000000810 від 21.08.2018 здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.364 КК України.

Так заверсією органудосудового розслідуванняу періодз 18.02.2016по 30.05.2016 ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 під керівництвом ОСОБА_6 та запособництва ОСОБА_10 вчинили зловживанняслужбовим становищемвсупереч інтересамслужби зметою одержаннянеправомірної вигодидля ТОВ«Вог АероДжет» насуму 92476978,69грн.,що відбулосьу результатібезпідставного укладеннядодаткової угоди№3до договорупоставки від18.03.2016№ЦЗВ-14-00816-01. Це є тяжкими наслідками для філії «ЦЗВ» ПАТ «Укрзалізниця», тому діяння кваліфіковане за ч. 2 ст. 364 КК України.

КПК України передбачає здійснення спеціального досудового розслідування щодо злочину, передбаченого ст. 364 КК України.

4.2 Щодо процесуального статусу ОСОБА_6 у кримінальному провадженні та дотримання вимог із повідомлення особі про підозру

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є, зокрема, особа щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.

Згідно з ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається у день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Порядок здійснення повідомлень, передбачений ст. 135 КПК України.

За змістом ч. 1 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи (ч. 2 ст. 135 КПК України).

Із матеріалів клопотання вбачається, що 12.07.2018 старшим детективом Національного бюро Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_3 за погодженням із заступником керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_11 складено повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України.

Згідно з довідкою Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби від 14.08.2018 за вих. № 0432-073/31316 ОСОБА_6 07.09.2017 перетнув державний кордон України у пункті пропуску «Краківець» та на територію України більше не повертався. Зазначене унеможливило вручення йому повідомлення про підозру.

У зв`язку із відсутністю за останнім відомим місцем проживання та місцем реєстрації та відсутністю відомостей про місцехнаходження ОСОБА_6 повідомлення про підозру, відповідно до ч. 2 ст. 135 КПК України було вручено під розписку:

- 17.07.2018 голові правління ОСББ «Родинна Оселя» ОСОБА_12 за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 (згідно з особовою карткою у Державній міграційній службі);

- 18.07.2018 директору ЖКП № 3 ОСОБА_13 за місцем реєстрації ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 .

Вказане дає підстави для висновку, що орган досудового розслідування вжив усіх можливих заходів для вручення ОСОБА_6 повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.

З огляду на заперечення захисника слідчий суддя зазначає, що КПК України пов`язує набуття процесуального статусу підозрюваного, місцезнаходження якого не встановлено, саме з вжиттям заходів з вручення повідомлення про підозру, а не з фактичним отриманням повідомлення про підозру.

Виходячи із положень ст. 135 КПК України можна дійти висновку, що дотримання прав особи, яка тимчасово не проживає за місцем реєстрації, не повідомляє про зміну місця свого проживання або переховується від органів досудового розслідування полягає не в обов`язку осіб, якими отримано процесуальний документ, що призначений для такої особи, повідомити її про надходження процесуального документу, а в тому що про надходження цих процесуальних документів особа може дізнатися не тільки від правоохоронних органів чи суду, а й з інших, доступних для неї джерел.

Наведені обставини у сукупності дають підстави для висновку, що ОСОБА_6 має у цьому кримінальному провадженні процесуальний статус підозрюваного, а тому слідчий суддя може вирішувати питання про здійснення спеціального досудового розслідування щодо нього.

4.3 Щодо наявності обґрунтованої підозри

Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри». Тому в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Так у своїх рішеннях, зокрема «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

У п. 184 рішенні у справі «Мерабішвілі проти Грузії» ЄСПЛ вказав, що обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку.

Стандарт доказування «обґрунтована підозра» є найнижчим стандартом доказування в кримінальному процесі й не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення.

В судовому засіданні слідчим суддею досліджені, зокрема, такі документи з метою встановлення причетності/непричетності ОСОБА_6 до кримінального правопорушення у вчиненні якого він підозрюється:

-протокол обшуку від 29.05.2017, проведеного за місцем проживання ОСОБА_6 , у ході якого вилучений моноблок Арріе іМас А1418, серійний номер: D25LХ00ZF8J8, під час огляду якого виявлені файли (записи інформації мобільних телефонів - «бекап»);

-протокол огляду речей від 09.11.2017, згідно з яким органом досудового розслідування були оглянуті файли (записи інформації мобільних телефонів - «бекап»), виявлені на вилученому у ході обшуку особистому комп`ютері ОСОБА_6 , де, зокрема, виявлено переписку ОСОБА_6 та ОСОБА_10 за вересень 2015 року, лютий-березень 2016 року. Із переписки вбачається, що ОСОБА_6 надає вказівки ОСОБА_10 , у тому числі щодо участі у державних закупівлях дизельного палива підприємствами ПАТ «Укрзалізниця», формування та зміни ціни для участі у них, підготовки листів з ціновими пропозиціями до постачання та інших питань;

-протокол огляду речей від 09.11.2017, у ході якого оглянуто файли (записи інформації мобільних телефонів - «бекап») у вилученому під час обшуку особистому комп`ютері ОСОБА_6 , і виявлено 2230 з`єднань за допомогою мобільного та інтернет зв`язку між ОСОБА_6 та ОСОБА_10 у період з 24.07.2014 по 09.08.2016, у тому числі 60 з`єднань 09-10.09.2015 (за день та в день подачі та розкриття конкурсних пропозицій ТОВ «Вог Аеро Джет»), 18.02.2016 (за день та в день подачі та розкриття конкурсних пропозицій ТОВ «Вог Аеро Джет»), 18 з`єднань 18.03.2016 (день підписання договору поставки), 49 з`єднань з 23 по 29.03.2016 (дні укладення додаткових угод №1-3 до договору поставки та листування між ТОВ «Вог Аеро Джет» та філією «ЦЗВ» ПАТ «Укрзалізниця»);

-протокол огляду речей від 07.07.2017, а саме мобільного телефону Арріе іРhоnе А1586, вилученого у ОСОБА_10 під час обшуку, у якому виявлена переписка між ОСОБА_6 та ОСОБА_10 за допомогою СМС та месенджера «Телеграм» за січень-березень 2017 року, де ОСОБА_6 надає ОСОБА_10 вказівки щодо формування ціни на нафтопродукти під час участі у державних закупівлях, а ОСОБА_10 вказує на те, що ОСОБА_6 є її керівником протягом останніх семи років;

-протокол огляду речей від 09.11.2017, а саме, файлу (записи інформації мобільних телефонів - «бекап»), виявленого на особистому комп`ютері ОСОБА_6 , вилученого у останнього під час обшуку, де серед іншого виявлено 230 з`єднань за допомогою мобільного та інтернет зв`язку між ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , у період з 23.09.2014 по 09.08.2016, у тому числі 7 з`єднань 18.03.2016 (день підписання договору поставки), 41 з`єднання 21-29.03.2016 (дні укладення додаткових угод № 1-3 до договору поставки та листування між ТОВ «Вог Аеро Джет» та філією «ЦЗВ» ПАТ «Укрзалізниця»);

- протокол огляду речей від 09.11.2017, а саме, файлу (записи інформації мобільних телефонів - «бекап») у вилученому під час обшуку особистому комп`ютері ОСОБА_6 , де виявлені 271 з`єднання за допомогою мобільного та інтернет зв`язку між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у період з 18.12.2015 по 09.08.2016, у тому числі 20 з`єднань 17-18.03.2016 (перед підписанням та у день підписання договору поставки), 6 з`єднань - 21.03.2016, 14 з`єднань - 23.03.2016, 4 з`єднання- 25.03.2016, 8 з`єднань - 28.03.2016 та 9 з`єднань - 29.03.2016 (дні укладення додаткових угод № 1-3 до договору поставки та листування між ТОВ «Вог Аеро Джет» та філією «ЦЗВ» ПАТ «Укрзалізниця»);

- протокол огляду речей від 05.12.2017, а саме, оптичного диску із записом на ньому інформації операторів мобільного зв`язку стосовно номерів мобільних телефонів, якими у 2016 році користувались ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Орган досудового розслідування встановив, що 28.03.2016 у період часу з 15:30 до 16:00 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перебували за однією локацією, а також зафіксовано наявність спілкування між ними за допомогою SMS щодо домовленості про зустріч;

- протокол допиту свідка ОСОБА_14 від 29.05.2017, який надав пояснення про те, що був формальним директором ТОВ «Вог Аеро Джет», не приймав жодних управлінських рішень та не керував господарською діяльністю вказаного підприємства, а лише підписував документи, які йому надавав представник товариства;

- протокол огляду речей від 05.12.2017, а саме, оптичних дисків із записами на них інформації операторів мобільного зв`язку стосовно номерів мобільних телефонів, якими у 2016 році користувались ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 . За результатами огляду встановлено спілкування вказаних осіб за допомогою засобів мобільного зв`язку у період 01.08.2015 по 05.05.2017, зокрема між ОСОБА_6 та ОСОБА_10 - 2141 з`єднання, між ОСОБА_10 та ОСОБА_14 - 44 з`єднання, між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - 77 з`єднань, між ОСОБА_6 та ОСОБА_9 - 165 з`єднань, між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 - 7 з`єднань;

- протокол допиту свідка - колишнього виконуючого обов`язки Голови правління ПАТ «Укрзалізниця» ОСОБА_15 від 28.12.2017, який надав пояснення про те, що наприкінці лютого чи на початку березня 2016 року він зустрічався з ОСОБА_6 як з представником ТОВ «Вог Аеро Джет» та вів з ним переговори щодо можливості надання ПАТ «Укрзалізниця» позики дизельного палива;

- протокол допиту свідка - колишнього начальника філії «ЦЗВ» ПАТ «Укрзалізниця» ОСОБА_7 від 06.12.2017, який надав пояснення про те, що ОСОБА_6 приймав управлінські рішення у роботі ТОВ «Вог Аеро Джет», а також на початку березня був присутнім під час зустрічі з ОСОБА_15 , де вони обговорювали питання можливості надання позики дизельного палива ТОВ «Вог Аеро Джет»;

- листи ТОВ «Вог Аеро Джет» від 23.03.2016 № 319, від 24.03.2016 № 358, від 28.03.2016 №365 та від 29.03.2016 № 368/1 та № 368/2, які стали підставою для підвищення ціни для ТОВ «Вог Аеро Джет»;

- листи ДП «Держзовнішінформ» від 23.03.2016 № 116/139-2 та від 28.03.2016 № 116/195, згідно з якими оптова ціна дизельного палива, на умовах постачання FСА, з врахуванням ПДВ, відтермінуванням платежу на 5 календарних днів станом на 21.03.2016 та 28.03.2016 не змінювалася та становила 1720-1950 грн/т;

- додаткова угода № 3 від 29.03.2016 до договору поставки від 18.03.2016 № ЦЗВ-14-01015-01, якою була підвищена ціна на дизельне паливо для ТОВ «Вог Аеро Джет»;

-висновок судово-товарознавчої експертизи від 15.08.2016 № 11704/16-53, у відповідності до якої середня вартість дизельного палива станом на 25.03.2016 становила 794,41 грн. за 1 т, а станом на 29.03.2016 - 16 693,48 грн. за 1 т;

-висновок додаткової судово-економічної експертизи від 30.09.2016 № 14051/14052/16-45, у відповідності до якої внаслідок укладення додаткових угод № 3-5 до договору поставки від 18.03.2016 №ЦЗВ-14-01015-01 філії «ЦЗВ» ПАТ «Укрзалізниця» спричинена шкода на суму 115007220,81 грн., з яких 92476978,69 грн. безпосередньо внаслідок укладення додаткової угоди №3;

- рішення Господарського суду м. Києва від 27.07.2017, якою визнана недійсною додаткова угода № 3 до договору поставки від 18.03.2016 № ЦЗВ-14- 00816-01;

- постанова Верховного Суду України від 15.03.2018 (справа № 910/4474/17), якою залишені без змін рішення Господарського суду м. Києва від 27.07.2017 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2017 щодо визнання недійсною додаткової угоди № 3 до договору поставки від 18.03.2016 № ЦЗВ-14-00816-01.

Дослідження цих доказів дає підстави для висновку, що дійсно мали місце обставини про які зазначається у клопотанні, що призвели до завдання ПАТ «Укрзалізниця» шкоди на суму 92476978,69 грн., та формує у слідчого судді внутрішнє переконання щодо причетності ОСОБА_6 до кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється органом досудового розслідування.

Таким чином висновки органу досудового розслідування не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими.

Обставини, на які посилається сторона захисту в обґрунтування своїх заперечень, та надані на їх підтвердження документи, а саме: висновок експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 18.09.2018 №19/13-1/29-СЕ/18, висновок судової товарознавчої експертизи №22851 від 17.12.2018 та висновок судового експерта ТОВ «Центр судових експертиз «Альтернатива» №58/18 від 16.07.2018, не спростовують встановлених слідчим суддею обставин щодо причетності ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.

На цій стадії, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, слідчий суддя повинен лише надати оцінку тому чи достатньо отриманої інформації та досліджених доказів, для того, щоб допустити можливість, що особа щодо якої вирішується питання про здійснення спеціального досудового розслідування могла вчинити кримінальне правопорушення, яке їй інкримінується.

В свою чергу заперечення сторони захисту стосуються оцінки доказів, наданих стороною обвинувачення на предмет їх належності, допустимості та достатності, що виходить за межі тих питань, які слідчий суддя має вирішувати під час розгляду цього клопотання.

Отже, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_6 , виходячи з наявних матеріалів, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.

4.4 Щодо факту переховування ОСОБА_6 від органів слідства та суду

Під ухиленням від слідства або суду слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за скоєний злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (постанова Верховного суду від 19.06.2018, справа № 659/234/16-к).

Вирішуючи питання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування, слідчому судді необхідно встановити чи обізнана особа про те, що органом досудового розслідування розпочато кримінальне провадження щодо неї.

Факт обізнаності ОСОБА_6 підтверджується:

- участю залученого підозрюваним захисника, який представляв його інтереси і під час обрання запобіжного заходу на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України. Захиснику достовірно відомо про обставини, які розслідуються у цьому кримінальному провадженні та заходи, направлені на встановлення місцезнаходження підозрюваного, що свідчить про об`єктивну можливість повідомлення підозрюваного щодо необхідності його явки до органу досудового розслідування;

- 30.11.2018 ОСОБА_6 звертався до Комісії з контролю файлів Інтерполу з метою отримання інформації щодо нього в обліках Генерального секретаріату Інтерполу.

Тобто ОСОБА_6 точно обізнаний, що відносно нього розпочато кримінальне провадження, складено повідомлення про підозру. Проте з 07.09.2017, тобто вже більше 2 років він на територію України не повертається.

На виклики слідчого від 01.08.2018 та 04.08.2018, що відповідно до ч. 2 ст. 135 КПК України, були вручені голові правління ОСББ «Родинна оселя» за місцем проживання ОСОБА_6 , підозрюваний для проведення слідчих (розшукових) дій не з`явився.

Про факт умисного ухилення від органів слідства свідчить зміна ОСОБА_6 свого місцезнаходження за межами України. Так відділом Інтерполу у Любляні (Словенія) надано інформацію про реєстрацію ОСОБА_6 у одному із готелів у Словенії у період з 28.02.2019 по 17.03.2019, та у період з 06.03.2019 по 31.03.2019 у іншому. Після цього Інтерпол у Любляні не зміг підтвердити інформацію щодо подальшого перебування ОСОБА_6 на території Словенії.

Слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту, що тривале перебування ОСОБА_6 за межами України пов`язане із довготривалим лікування від тяжкої хвороби, оскільки надані документи підтверджують факт перебування ОСОБА_6 на стаціонарному лікуванні у м.Берлін з 02.02.2017 по 13.02.2017, тобто ще до оголошення розшуку ОСОБА_6 , та з 07.02.2018 по 09.02.2018, тобто більше 2 років тому.

Не заслуговують на увагу і доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_6 виїхав за межі України за рік до складення повідомлення про підозру. Із матеріалів клопотання вбачається, що територію України ОСОБА_6 остаточно покинув невдовзі після проведення органом досудового розслідування обшуку за місцем його проживанням (29.05.2017), в ході якого у нього було вилучено комп`ютер, та отримання інформації під час розгляду клопотання сторони захисту про повернення цього комп`ютера, що на ньому містяться відомості, що мають значення для досудового розслідування. Слідчий суддя погоджується із доводами сторони обвинувачення про те, що така термінова зміна місця проживання та звичного способу життя пов`язана саме із необхідність переховування від органів слідства та суду з метою уникнення переслідування та кримінальної відповідальності.

Наведені обставини у сукупності дають підстави для висновку, що ОСОБА_6 умисно переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

4.5 Щодо оголошення ОСОБА_6 у міждержавний та/або міжнародний розшук

Із матеріалів клопотання вбачається, що постановою старшого детектива Національного бюро Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_3 від 09.08.2018 оголошено розшук ОСОБА_6 .

Після отримання інформації з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби, лист за вих. № 0432-073/31316 від 14.08.2018, про те, що ОСОБА_6 07.09.2017 перетнув державний кордон України у пункті пропуску «Краківець» та більше на територію України не повертався, 20.08.2018 детективом винесено постанову про оголошення міжнародного розшуку ОСОБА_6 .

Матеріали щодо розшуку підозрюваного з їх офіційним перекладом на англійську мову листом за вих. №0432-192/38470 від 11.10.2018 надіслані до Робочого апарату Укрбюро Інтерполу.

Із змісту ч. 2 ст. 297-1 та ч. 1 ст. 297-4 КПК України вбачається, що для надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування орган слідства має довести факт оголошення підозрюваного у міждержавний та/або міжнародний розшук.

Тобто наведені положення КПК України не зобов`язують при вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування доводити факт перебування особи в розшуку, йдеться лише про оголошення в міждержавний та/або міжнародний розшук.

Чинний КПК України не визначає, якими саме доказами має бути доведено, що особа перебуває у розшуку, однак регламентує, що про оголошення розшуку (державного, міждержавного, міжнародного) органом досудового розслідування має бути винесена відповідна постанова (ч. 2 ст. 281 КПК України), що власне і здійснено детективом НАБУ, який 20.08.2018 виніс постанову про міжнародний розшук ОСОБА_6 .

Із цього слідує висновок, що початком перебування ОСОБА_6 у міжнародному розшуку у розумінні ст. 281 КПК України, та доказом оголошення його міжнародного розшуку у розумінні вимог ч. 2 ст. 297-1 КПК України, є дата винесення детективом НАБУ постанови про оголошення міжнародного розшуку ОСОБА_6 .

Слідчий суддя відхиляє доводи захисника про те, що підтвердженням оголошення особи в міжнародний розшук є публікація Інтерполом картки-оповіщення червоного кольору, з огляду на таке.

Винесена детективом або прокурором на підставі ст. 281 КПК України постанова про оголошення розшуку підозрюваного у подальшому є підставою для здійснення розшуку оперативним підрозділом, якому доручено здійснювати розшук підозрюваного, усіх необхідних розшукових заходів в межах державного розшуку, або для звернення за міжнародною правовою допомогою - при міждержавному або міжнародному розшуку. Тобто оголошення розшуку підозрюваного на підставі ст. 281 КПК України не має будь-якого обмеження за територією в межах держави або за межами України.

Слідчий (детектив) вправі здійснювати дії з розшуку підозрюваних осіб як в системі організації Інтерпол так і поза нею. КПК України не обмежує поняття міжнародного розшуку тільки міжнародним розшуком каналами Інтерполу. Міжнародна організація кримінальної поліції Інтерпол лише дає змогу ефективно супроводжувати процес міжнародного розшуку та здійснювати криміналістичне, інформаційне, аналітичне, організаційне, методичне забезпечення такої діяльності. Сам Інтерпол не є органом, який уповноважений оголошувати будь-кого у розшук, а є лише одним із органів, який за певних умов може виконувати рішення про оголошення особи в міжнародний розшук.

Відсутність інформації в організації Інтерпол про розшук певної особи не свідчить про відсутність її міжнародного розшуку, оскільки наявність/відсутність такої інформації не є обов`язковою умовою міжнародного розшуку особи.

Положення Інструкції про порядок використання правоохоронними органами можливостей Національного центрального бюро Інтерполу в Україні у попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів, затвердженої спільним наказом МВС України, Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, Держкомкордону України, Державної митної служби України, Державної податкової адміністрації України № 3/1/2/5/2/2 від 09.01.1997 не регулює питання оголошення осіб у міжнародний розшук.

На думку слідчого судді, звернення правоохоронного органу із запитом до НЦБ для проведення оперативно-розшукових заходів та слідчих дій є формою реалізації (виконання) рішення про оголошення особи в міжнародний розшук.

Отже, з урахуванням викладеного слідчий суддя вважає доведеним той факт, що ОСОБА_6 оголошено у міжнародний розшук.

Слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту щодо неповідомлення ОСОБА_6 про розгляд цього клопотання, оскільки за змістом ч. 1 ст. 297-3 КПК України клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування розглядається слідчим суддею за участі особи, яка подала клопотання, та захисника. Якщо підозрюваний самостійно не залучив захисника, слідчий суддя зобов`язаний вжити необхідних заходів для залучення захисника.

При розгляді цього клопотання слідчим суддею забезпечено участь захисника, який представляє інтереси ОСОБА_6 на підставі відповідного договору. Обов`язку слідчого (детектива) надіслати клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування підозрюваному КПК України не передбачає.

Не погоджується слідчий суддя і з доводами захисника, що зверненню із клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування мало передувати відновлення досудового розслідування.

Частиною 1 ст. 282 КПК України визначено, що зупинене досудове розслідування відновлюється постановою слідчого, прокурора, зокрема, у разі потреби проведення слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій.

Водночас, слідчий суддя вважає, що звернення до слідчого судді із клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування, не є дією, спрямованою на одержання та перевірку доказів чи створення фактичних даних у кримінальному провадженні, а тому не потребує попереднього відновлення досудового розслідування.

Доводи сторони захисту щодо здійснення слідчих (розшукових) та процесуальних дій, як-то огляду від 31.01.2020 у зупиненому кримінальному провадженні є слушними, проте вони не впливають на загальний висновок щодо наявності підстав для здійснення спеціального досудового розслідування щодо ОСОБА_6 .

Оскільки органом досудового розслідування доведено, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України, умисно ухиляється від органів слідства та суду за межами України з 2017 року з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у міжнародний розшук, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про здійснення досудового розслідування щодо нього.

Керуючись статтями 297-1 297-4, 372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого детектива Національного бюро Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 про здійснення спеціального досудового розслідування задовольнити.

Надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000810 від 21.08.2018 стосовно ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Рівне, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ), підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст.364 КК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1