ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" лютого 2020 р.

м. Одеса

Справа № 916/3117/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.,

при секретарі судового засідання Тіщенко Д.І.,

за участю представників сторін:

від позивача - Свида К.В. (ордер серії ОД № 549028 від 11.12.19р.);

від відповідача - Дем`янов В.Ю. (довіреність №177 від 16.01.2020р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 916/3117/19

за позовом фермерського господарства “Веста Юг” (66442, Одеська область, Ананьївський район, с. Долинське, вул.Перемоги,8, код ЄДРПОУ 34280915)

до відповідача квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеса (65014, м.Одеса, вул.Єврейська,13, код ЄДРПОУ 08038284)

про стягнення 4 087 082,16 грн.

ВСТАНОВИВ:

21.10.2019р. фермерське господарство “Веста Юг” звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просило суд стягнути з квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеса 15 795 706,86 грн. - грошових коштів, а також судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням Господарського суду Одеської області від 20.05.2019р. по справі №916/365/18, залишеним без змін постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 18.09.2019р., визнано недійсним договір №1 про вирощування сільськогосподарських культур від 01.12.2016р., укладений між квартирно-експлуатаційного відділом міста Одеса, та фермерським господарством “Веста Юг”, у зв`язку з чим ФГ “Веста Юг” вважає, що грошові кошти, сплачені позивачем на виконання зазначеного договору в сумі 11 708 624,70грн. мають бути стягнуті в порядку реституції, а грошові кошти в сумі 4 087 082,16грн. сплачені без будь-яких правових підстав, та підлягають поверненню, як безпідставно отримані.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.10.2019р. позовну заяву фермерського господарства “Веста Юг” залишено без руху, встановлено позивачу семиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

08.11.2019р. до Господарського суду Одеської області від ФГ “Веста Юг” надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, згідно якої позивач, на виконання вимог вищевказаної ухвали суду, такі недоліки усунув.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.11.2019р. відкрито провадження у справі № 916/3117/19, справу прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на "12" грудня 2019 р.

11.12.2019р. до Господарського суду Одеської області від відповідача надійшла заява (вх.№2-6078/19), відповідно до якої останній просив суд зупинити провадження у справі №916/3117/19 до винесення рішення по суті Верховним Судом по справі №916/365/18.

В судовому засіданні 12.12.2019р., судом оголошено протокольну ухвалу, якою відмовлено у задоволені заяви відповідача про зупинення провадження у справі, оскільки, відповідачем не надано доказів відкриття касаційного провадження у справі №916/365/18, та відкладено підготовче засідання на 19.12.2019р., про що зазначено в протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.12.2019р. повідомлено КЕВ міста Одеса про відкладення підготовчого засідання на „19” грудня 2019 р., в порядку ст. 120 ГПК України.

17.12.2019р. до Господарського суду Одеської області від позивача надійшли письмові пояснення по справі (вх.№ 26101/19), відповідно до яких останній зазначив, що платежі, які були сплачені на загальну суму 4 087 082,16грн., в тому числі, компенсація земельного податку, сплата неустойки та інші платежі –отримані КЕВ м. Одеси без достатньої правової підстави (фактичне неукладення сторонами додаткової угоди №1 до договору, набрання чинності договором з 01.12.2016, в той час, як деякі оплати по договору №1 від 01.12.2016 були здійснені за період, коли договір ще не набув чинності), та у зв`язку з тим, що підстава, на якій майно (гроші) було набуте відповідачем, з часом відпала, - визнання договору недійсним.

Також, позивачем наголошено, що, окрім договору №1 від 01.12.2016р., визнаного судом недійсним, між сторонами не було укладено іншого договору щодо компенсації земельного податку за 2016 рік., додаткової угоди №1 від 01.03.2017 до договору сторонами не укладалось, а також не було договірних підстав здійснювати сплату за землю за листопад 2016.

19.12.2019р. до Господарського суду Одеської області від відповідача надійшло клопотання (вх.№2-6249/19), згідно якого останній просив суд продовжити строк підготовчого провадження та відкласти підготовче засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.12.2019р. строк підготовчого провадження у справі №916/3117/19 продовжено до 11.02.2020р. та відкладено підготовче засідання на 26.12.2019р.

26.12.2019р. до Господарського суду Одеської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (36748/19), відповідно до якого останній просить суд відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування своєї позиції відповідач, зокрема, зазначає, що договір № 1 від 01.12.2016р. про вирощування сільськогосподарських культур, укладений між КЕВ м. Одеса за ФГ «Веста-Юг», є змішаним та містить елементи різних договорів: договору про спільну діяльність та договору найму (оренди) земельної ділянки, зобов`язання за договором припинені на майбутнє, таким чином, неможливо повернути все одержане за недійсним договором про вирощування сільськогосподарських культур.

Разом з тим, відповідач зазначає на невірне посилання позивача щодо недійсності договору №1 від 01.12.2016р. про вирощування сільськогосподарських культур з моменту його укладання, вказуючи, що в рамках справи № 916/365/18 договір №1 від 01.12.2016р. визнаний в судовому порядку недійсним на майбутнє, починаючи з 18.09.2019р. - з моменту набрання законної сили рішення суду.

26.12.2019р. до Господарського суду Одеської області від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог (вх.№ 2-6345/19), відповідно до якої останній просить суд стягнути з КЕВ м. Одеса 4 087 082,16 грн. грошових коштів, а також суму судових витрат.

В обґрунтування заяви ФГ «Веста-Юг» зазначає, що сплачені 11 708 624,70 грн., є фактично вартістю користування земельною ділянкою, а тому позивач зменшує позовні вимоги на цю суму, при цьому, підтримує позовні вимоги у розмірі 4 087 082,16 грн., які заявлені на підставі ст. 1212 ЦК України, та представляють собою сплачені ФГ «Веста-Юг» платежі у вигляді компенсації земельного податку, штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором, а також платежів, здійснених без договірних підстав.

В судовому засіданні 26.12.2019р. судом оголошено протокольну ухвалу, якою відкладено підготовче засідання у справі на 03.01.2020р., про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.12.2019р. (з урахуванням ухвали суду від 03.02.2020р., винесеної в порядку ст. 243 ГПК України), з огляду на зменшення позивачем розміру позовних вимог, повернуто ФГ “Веста Юг” надмірно сплачений судовий збір.

27.12.2019р. до Господарського суду Одеської області від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№ 26872/19), відповідно до якої останній зазначає, що господарськими судами у справі № 916/365/18 встановлено, що договір № 1 від 01.12.2016р. за своєю правовою природою є договором про спільну діяльність. При цьому, зазначає, що умови договору № 1 від 01.12.2016р. про вирощування сільськогосподарських культур містили положення, які відповідають нормам ч.2 ст.1130 та ч.2 ст.1131 ЦК України, а саме, що у спільній діяльності вклади можуть і не об`єднуватися, а умови договору можуть передбачати покриття витрат учасників. Саме на реалізацію таких положень закону сторони передбачили п.5.3 договору, згідно якого ФГ «Веста-Юг» щомісячно компенсувало КЕВ м. Одеси сплачений земельний податок. На думку позивача, сплачені позивачем відповідачу грошові кошти, як компенсація КЕВ м.Одеси сплаченого останнім земельного податку за земельну ділянку, яка була залучена для спільної діяльності, є вкладом ФГ «Веста-Юг» у спільну діяльність для покриття витрат учасника - КЕВ м. Одеси, та підлягає поверненню після визнання недійсним такого договору в судовому порядку. При цьому, позивач звертає увагу суду, що в постанові Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.09.2019 у справі №916/365/18 чітко вказано, що договір № 1 від 01.12.2016р. є недійсним саме з моменту його укладення.

В судовому засіданні 03.01.2020р. судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі на 06.02.2020 р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.01.2020р. повідомлено квартирно-експлуатаційний відділ міста Одеса про відкладення підготовчого засідання на „06” лютого 2020 р., в порядку ст. 120 ГПК України.

06.02.2020р. до Господарського суду Одеської області від відповідача надійшло клопотання (вх.№ 3162/20), відповідно до якого останній просить суд розглядати справу №916/3117/19 без участі представника КЕВ м.Одеса.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.02.2020р. закрито підготовче провадження у справі № 916/3117/19 та призначено справу №916/3117/19 до розгляду по суті в засіданні суду на "11" лютого 2020 р.

11.02.2020р. до Господарського суду Одеської області від відповідача надійшло клопотання (вх.№ 3599/20), відповідно до якого останній просить суд розглядати справу №916/3117/19 без участі представника КЕВ м.Одеса.

В судовому засіданні 11.02.2020р. судом оголошено протокольну перерву у розгляді справи по суті до 20.02.2020р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.02.2020р. повідомлено КЕВ міста Одеса про перерву у розгляді справи по суті до „20” лютого 2020 р., в порядку ст. 120 ГПК України.

18.02.2020р. до Господарського суду Одеської області від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів (вх.№4201/20).

Представник позивача в судовому засіданні 20.02.2020р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити та стягнути з КЕВ м.Одеси на користь ФГ «Веста-Юг» 4 087 082,16 грн. на підставі ст. 1212 ЦК України. Також, представник позивача в судовому засіданні зазначив, що докази фактично понесених позивачем витрат на правничу допомогу будуть подані на протязі п`яти днів після ухвалення судом рішення у даній справі, відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України.

Представник відповідача в судовому засіданні 20.02.2020р. проти задоволення позовних вимог заперечував, просив суд відмовити в їх задоволенні, та усно зазначив суду, що за вимогами Податкового кодексу України саме позивач зобов`язаний був сплачувати земельний податок за земельну ділянку, яка знаходилась у нього в користуванні.

В судовому засіданні від 20.02.2020р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

01.12.2016р між КЕВ м. Одеси та ФГ “Веста-Юг” укладено договір №1 “Про вирощування сільськогосподарських культур”, відповідно до умов якого, з метою залучення додаткових джерел фінансування, та відповідно до вимог ст. 4 Закону України “Про використання земель оборони”, постанови Кабінету Міністрів України від 25.07.2000 № 1171 “Про затвердження Переліку видів господарської діяльності, здійснення якої дозволяється військовим частинам Збройних Сил”, наказу головного КЕУ ЗСУ № 53 від 24.09.2013, затвердженого Міністром оборони України 25.09.2013 “Про використання земель оброни у сільськогосподарських цілях на полігонах ЗСУ”, сторони домовилися про вирощування сільськогосподарських культур на земельних ділянках площею 2020,00га, які надані КЕВ м. Одеси в безстрокове користування згідно з Державним актом від 1983 серії Б № 031728, та можливостей ФГ “Веста-Юг” діяти, а саме: вирощування зернових, технічних та решти культур, не віднесених до інших класів рослинництва.

Сторони домовились, що спільний обробіток землі буде здійснюватися наступним чином:

Відповідно до п. 1.2 договору, КЕВ м. Одеси бере на себе зобов`язання залучити площу земельної ділянки, яка надана йому в безстрокове користування, для вирощування сільськогосподарських культур, а ФГ “Веста-Юг” бере в користування земельні ділянки та власними коштами проводить необхідний комплекс заходів по забезпеченню повного сільськогосподарського циклу з вирощування сільськогосподарських культур.

Згідно п. 3.1 договору сторони погодили, що КЕВ м. Одеса зобов`язана залучити для вирощування сільськогосподарських культур, яке буде проводитись ФГ “Веста- Юг”, земельні ділянки, що надані йому в безстрокове користування згідно Державного акту від 1983 року серії Б № 031728, з якої КЕВ м. Одеса може виділити для вирощування сільськогосподарських культур дві тисячі двадцять гектарів ріллі, терміном на шість сільськогосподарських років, тобто до 30.08.2022 року.

Відповідно до 5.1 договору, його ціна складає 5 190 586,82 грн., у тому числі ПДВ в сумі 865 097,80 гривень, за один сільськогосподарський рік. Розрахунок ціни становить 8% від нормативної грошової оцінки 1 га сільськогосподарських угідь з урахуванням коефіцієнтів індексації, що згідно даних Головного Управління Держгеокадастру в Одеській області по Комінтернівському району Одеської області, становить 26 766,64 грн. за 1 гектар.

Розрахунки від вирощування сільськогосподарських культур проводяться шляхом перерахування Фермерським господарством “Веста-Юг” визначеної пунктом 5.1 суми щомісячно, не пізніше 25 числа місяця наступного за звітним, рівними платежами в сумі 432 548,90 гривень до спеціального фонду державного бюджету (на спеціальний реєстраційний рахунок КЕВ м. Одеса, що відкритий в органі Державного казначейства). При цьому, ФГ “Веста-Юг” самостійно, на свій розсуд розпоряджається зібраним врожаєм в разі повного проведення оплати за договором (п.5.2 договору).

Відповідно до п. 5.3 договору, сторони передбачили, що сплата земельного податку здійснюється КЕВ м. Одеса в порядку, передбаченому чинним законодавством, а ФГ “Веста-Юг” щомісячно компенсує КЕВ м. Одеса сплачений земельний податок згідно площі земельної ділянки, залученої для вирощування сільськогосподарської продукції за цим договором, на підставі виставленого рахунку.

Згідно з п.5.4 договору, ціна договору може бути змінена в залежності від нормативної грошової оцінки 1 гектару ріллі та коефіцієнту індексації відповідно до офіційної статистичної інформації Держгеокадастру.

П. 8.4 договору встановлено відповідальність ФГ “Веста-Юг” за порушення строку розрахунків з КЕВ м. Одеса у вигляді сплати на користь КЕВ м. Одеса штрафу у розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Згідно п 9.1 договору, він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін.

Як зазначає позивач, та не заперечується відповідачем, ФГ «Веста-Юг» сплатило на рахунок КЕВ м. Одеси 15 795 706,86 грн. грошових коштів, з яких:

- 12 141 173,60 грн. –сплата за використання/обробку земельної ділянки/сплата за землю згідно договору № 1 від 01.12.2016р., сплачена на підставі платіжних доручень: № 2 від 10.01.2017р. на суму 432 548,90грн, №6 від 16.01.2017р. на суму 432 548,90 грн.; №1 від 16.06.2017р. на суму 300 000 грн.; №14 від 26.07.2017р. на суму 135 000 грн.; №16 від 27.07.2017р. на суму 170 000 грн.; №17 від 28.07.2017р. на суму 250 000 грн.;№18 від 31.07.2017р. на суму 240 000 грн.; №19 від 04.08.2017р. на суму 180 000 грн.; №20 від 17.08.2017р. на суму 200 000 грн.; №26 від 21.08.2017р. на суму 200 000 грн.; №29 від 23.08.2017р. на суму 920 293,40 грн.; №59 від 08.11.2017р. на суму 400 000 грн.; №66 від 30.11.2017р. на суму 432 548,90 грн.; №67 від 30.11.2017р. на суму 32 000 грн.; №69 від 04.12.2017р. на суму 548,90 грн.; №78 від 12.01.2018р. на суму 432 548,90 грн.; №79 від 12.01.2018р. на суму 432 548,90 грн.; №87 від 14.03.2018р. на суму 432 548,90 грн.; №94 від 23.03.2018р. на суму 432 548,90 грн.; №81 від 04.07.2018р. на суму 432 548,90 грн.; №95 від 18.07.2018р. на суму 432 548,90 грн.; №106 від 23.07.2018р. на суму 432 548,90 грн.; №108 від 24.07.2018р. на суму 432 548,90 грн.; №109 від 24.07.2018р. на суму 432 548,90 грн.; №177 від 02.10.2018р. на суму 432 548,90 грн.; №243 від 28.11.2018р. на суму 432 548,90 грн.; № 245 від 29.11.2018р. на суму 68 000 грн.; №275 від 16.01.2019р. на суму 364 548,90 грн.; №276 від 16.01.2019р. на суму 432 548,90 грн.; №282 від 07.02.2019р. на суму 200 000 грн.; №316 від 27.02.2019р. на суму 232 548,90 грн.;№347 від 09.04.2019р. на суму 260 000 грн.; №90 від 27.06.2019р.на суму 500 000 грн.; №94 від 03.07.2019р. на суму 1 000 000 грн.

- 2 601 270, 51 грн. – компенсація земельного податку за 2016-2018р.р. згідно п. 5.3 договору № 1 від 01.12.2016р., сплачена на підставі платіжних доручень: № 46 від 27.09.2017р. на суму 486 617,52грн.; №74 від 19.12.2017р. на суму 200 000 грн., №76 від 05.01.2018р. на суму 249 800 грн., № 77 від 09.01.2018р. на суму 50 200 грн., № 85 від 13.03.2018р. на суму 40 686,16 грн., № 154 від 03.09.2018р. на суму 100 000 грн., №167 від 18.09.2018р. на суму 600 000 грн., № 178 від 02.10.2018р. на суму 70 000 грн., № 283 від 08.02.2019р. на суму 100 000 грн., № 302 від 15.02.2019р. на суму 200 000 грн., №326 від 07.03.2019р. на суму 220 000 грн., № 332 від 11.03.2019р. на суму 283 966,83 грн.

-188 164,95 грн. – штрафні санкції за несвоєчасне виконання зобов`язань по договору №1 від 01.12.2016р., сплачені на підставі платіжних доручень: №86 від 13.03.2018р. на суму 128 436,68 грн., №143 від 14.08.2018р. на суму 57 405,52 грн., №255 від 06.12.2018р. на суму 2 322,75 грн.

- 865 097,80 грн. - сплата згідно додаткової угоди №1 від 01.03.2017 року до договору №1, що здійснена на підставі платіжних доручень №143 від 11.04.2017р. на суму 432 548,90грн. та №199 від 16.05.2017р. на суму 432 548,90грн.

У лютому 2018р. Міністерство оборони України звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси та Фермерського господарства "Веста-Юг" про визнання недійсним договору №1 від 01.12.2016р. про вирощування сільськогосподарських культур, укладеного між відповідачами.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 20.05.2019р. у справі № 916/365/18, залишеним без змін Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.09.2019р., Договір №1 від 01.12.2016р. про вирощування сільськогосподарських культур був визнаний недійсним.

На підставі вищезазначеного, та враховуючи те, що деякі платежі було здійснено за період, коли між сторонами були відсутні будь-які договірні відносини, та деякі платежі було здійснено на підставі додаткової угоди до договору, яку сторони не укладали, позивач і звернувся до суду з даним позовом (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог), в якому просить стягнути з КЕВ м. Одеса 4 087 082,16 грн. безпідставно отриманих грошових коштів на підставі ст.1212 ЦК України, а саме:

- 188 164,95грн. – сплачених штрафних санкцій за договором;

- 2 601 270,51грн. – сплаченої компенсації з земельного податку за договором (з яких 486 617,52грн. сплачено в якості компенсації земельного податку за період, що передував укладанню договору);

- 432 548,90грн. – сплати за землю за період, що передував укладанню договору;

- 865 097,80грн. – сплачених платежів згідно додаткової угоди №1 від 01.03.2017 року до договору №1.

При цьому, як вбачається із заяви про зменшення розміру позовних вимог, позивач дійшов висновку, що сплачені в якості сплати за використання/обробку земельної ділянки за період дії договору, грошові кошти в сумі 11 708 624,70 грн. (12 141 173,60грн. – 432 548,90грн), є, фактично, вартістю за користування земельною ділянкою, з огляду на що, зменшив свої позовні вимоги на вказану суму.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно із ч. 1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права і інтересу.

Як свідчать матеріали справи, правовою підставою позову ФГ «Веста - Юг» зазначає ст. 1212 ЦК України, вказуючи на обов`язок відповідача повернути позивачу безпідставно отримані кошти, сплачені за договором, який визнано недійсним в судовому порядку, та сплачені без правової підстави.

Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Судом встановлено, що 01.12.2016р між КЕВ м. Одеси та ФГ “Веста-Юг” укладено договір №1 “Про вирощування сільськогосподарських культур” відповідно до умов якого з метою залучення додаткових джерел фінансування та відповідно до вимог ст. 4 Закону України “Про використання земель оборони”, постанови Кабінету Міністрів України від 25.07.2000 № 1171 “Про затвердження Переліку видів господарської діяльності, здійснення якої дозволяється військовим частинам Збройних Сил”, наказу головного КЕУ ЗСУ № 53 від 24.09.2013, затвердженого Міністром оборони України 25.09.2013 “Про використання земель оброни у сільськогосподарських цілях на полігонах ЗСУ”, сторони домовилися про вирощування сільськогосподарських культур на земельних ділянках площею 2020,00га, які надані КЕВ м. Одеси в безстрокове користування згідно з Державним актом від 1983 серії Б № 031728, та можливостей ФГ “Веста-Юг” діяти, а саме: вирощування зернових, технічних та решти культур, не віднесених до інших класів рослинництва.

Разом з тим, рішенням Господарського суду Одеської області від 20.05.2019р. у справі № 916/365/18, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.09.2019р., договір №1 від 01.12.2016р. про вирощування сільськогосподарських культур, укладений між ФГ “Веста-Юг” та КЕВ м Одеси, був визнаний недійсним.

При цьому, господарськими судами в межах справи № 916/365/18 встановлено, що при укладанні договору №1 від 01.12.2016 року його сторони не узгоджували питання використання земельної ділянки з Міністерством оборони України, з огляду на що зазначений договір укладено з порушенням вимог ст. 92, 95 Земельного кодексу України, ст. 4 Закону України "Про управління об`єктами державної власності".

Разом з тим, дослідивши договір №1 від 01.12.2016р. про вирощування сільськогосподарських культур, укладений між ФГ “Веста-Юг” та КЕВ м Одеси, господарські суди у справі № 916/365/18 встановили, що зазначений договір за своєю правовою природою є договором про спільну діяльність.

Зокрема, Південно-західний апеляційний господарський суд у своїй постанові від 18.09.2019р. по справі № 916/365/18 зазначив, що з підстав недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені ст. 203 Цивільного кодексу України, на підставі ст. 215 Цивільного кодексу України, Договір №1 від 01.12.2016р. про вирощування сільськогосподарських культур, укладений між ФГ “Веста-Юг” та КЕВ м Одеси, визнається недійсним з моменту його укладання, відповідно до ч.1 ст. 236 Цивільного кодексу України.

Доказів скасування рішення Господарського суду Одеської області від 20.05.2019р. 18.09.2019р. або постанови Південно-західного апеляційного господарського суду по справі 916/365/18 представниками сторін під час розгляду справи суду не надано.

Таким чином, рішення Господарського суду Одеської області від 20.05.2019р. по справі 916/365/18 набрало законної сили 18.09.2019р. та є чинним на час вирішення даного спору.

Згідно із ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційні факти – це факти, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили.

Преюдиційність грунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними та об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини.

Отже, встановлені у рішенні Господарського суду Одеської області від 20.05.2018р. та постанові Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.09.2019р. у справі №916/365/18 обставини щодо правової природи договору №1 від 01.12.2016р. про вирощування сільськогосподарських культур, укладеного між ФГ “Веста-Юг” та КЕВ м. Одеси, та моменту, з якого його визнано недійсним, - в силу приписів ч.4 ст.75 ГПК України - є преюдиційними для господарського суду під час розгляду даної справи, а тому не підлягають повторному доказуванню.

З огляду на зазначене, суд не приймає до уваги посилання відповідача, викладені у відзиві на позов, на те, що договір № 1 від 01.12.2016р. про вирощування сільськогосподарських культур, укладений між КЕВ м. Одеса за ФГ «Веста-Юг», є змішаним, та, те, що договір №1 від 01.12.2016р. визнаний недійсним на майбутнє, починаючи з 18.09.2019р. - з моменту набрання законної сили рішенням Господарського суду Одеської області у справі № 916/365/18.

Відповідно до ст.1130 ЦК України, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об`єднання вкладів учасників.

Частиною 2 ст. 1131 ЦК України передбачено, що умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Згідно з нормою ст.1133 ЦК України вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв`язки.

З аналізу укладеного сторонами 01.12.2016р. договору №1 про вирощування сільськогосподарських культур, який, як було встановлено в рамках справи № 916/365/18, є договором про спільну діяльність, вбачається, що вклад КЕВ м.Одеса у спільну діяльність здійснювався шляхом надання земельної ділянки для вирощування сільськогосподарської продукції, а вклад ФГ «Веста-Юг» у спільну діяльність здійснювався шляхом внесення грошових коштів. При цьому, умовами договору передбачалось два види платежів: ціну договору - плату позивачем відповідачу за вирощування сільськогосподарських культур, тобто, фактичну плату за використання позивачем для вирощування сільськогосподарської продукції на залученій КЕВ м.Одеса земельній ділянці, та внески (вклади) позивача по спільній діяльності у формі компенсації сплаченого КЕВ м.Одеса земельного податку за земельну ділянку.

Матеріалами справи підтверджено, що, на виконання п. 5.3 договору №1 від 01.12.2016р., позивач сплатив відповідачу компенсацію зі сплати земельного податку за період 2017-2018р.р. на суму 2 114 652,99грн.

Разом з тим, на виконання п. 8.4 договору №1 від 01.12.2016р., позивачем було сплачено відповідачу штрафні санкціїї в загальній сумі 188 164,95грн.

Відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином (пункт 1 частини третьої статті 1212 Цивільного кодексу України).

Враховуючи вищезазначене, з огляду на те, що ФГ «Веста-Юг» - на виконання умов договору №1 від 01.12.2016р. - компенсувало КЕВ м. Одеса сплачений земельний податок в 2017-2018р.р. та сплатило КЕВ м. Одеса штрафні санкції за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором, - який в судовому порядку визнаний недійсним з моменту його укладання, - суд доходить висновку, що зазначені кошти в сумі 2 302 817,94 грн. (188 164,95грн.+ 2 114 652,99грн.) підлягають поверненню платнику.

При цьому, суд не приймає до уваги посилання відповідача про підставність сплати податку на землю саме позивачем, з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 14.1.72 п. 14.1. ст. 14, ст. 269 Податкового Кодексу України, земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Платниками земельного податку є власники земельних ділянок, власники земельних часток (паїв); землекористувачі.

Як вбачається з матеріалів справи, землекористувачем земельної ділянки на праві постійного користування є КЕВ м. Одеса, отже, обов`язок сплати земельного податку покладено саме на відповідача.

З матеріалів справи, також, вбачається, що ФГ «Веста -Юг» було перераховано КЕВ м.Одеса грошові кошти на загальну суму 1 784 264,22 грн., що підтверджується платіжними дорученнями:

- № 2 від 10.01.2017 р. на суму 432 548,90 грн., із призначення платежу: «сплата за землю згідно договору №1 від 01.12.2016р. за листопад 2016р.»;

- № 143 від 11.04.2017р. на суму 432 548,90 грн., із призначенням платежу: «сплата згідно доп.угоди №1 від 01.03.2017 року по договору №1 про вирощування сільсько.культур (ФГ «Веста-Юг» 34280915)»;

- №199 від 16.05.2017р. на суму 432 548,90 грн., із призначенням платежу: «сплата згідно доп.угоди №1 від 01.03.2017 року по договору №1 про вирощування сільсько.культур (ФГ «Веста-Юг» 34280915)»;

- №46 від 27.09.2017р. на суму 486 617,52 грн., із призначенням платежу: «компенсація податку на землю за 2016рік».

Відповідно до п 9.1 договору №1 про вирощування сільськогосподарських культур від 01.12.2016р., він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін.

Під час розгляду справи сторонами не надано суду:

- доказів існування будь-яких інших договірних відносин, які б передбачали обов`язок позивача компенсувати відповідачу земельний податок, окрім, як за договором №1 про вирощування сільськогосподарських культур від 01.12.2016р.;

- доказів укладання між сторонами додаткової угоди №1 від 01.03.2017 року по договору №1 від 01.12.2016р.

Приймаючи до уваги вищевикладене, та те, що договір №1 про вирощування сільськогосподарських культур від 01.12.2016р. набрав чинності з 01.12.2016р., а деякі платежі були здійснені за період, коли договір ще не набрав чинності, суд доходить висновку, що перераховані ФГ «Веста - Юг» грошові кошти у сумі 1 784 264,22 грн., також підлягають стягненню з відповідача на підставі ст. 1212 ЦК України, оскільки отримані без достатньої правової підстави.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст. 76 Господарського процесуального Кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального Кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 78 Господарського процесуального Кодексу України визначено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Приписами ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява ФГ «Веста-Юг» до КЕВ м.Одеси про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів у сумі 4 087 082,16 грн. є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи, у зв`язку з чим підлягає задоволенню.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, судові витраті по сплаті судового збору покладаються на відповідача. При цьому, враховуючи відповідну заяву позивача, судом при прийнятті рішення не вирішується питання розподілення витрат на правову допомогу.

Керуючись ст.ст. 129 , 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеса (65014, м.Одеса, вул.Єврейська,13, код ЄДРПОУ 08038284) на користь фермерського господарства “Веста Юг” (66442, Одеська область, Ананьївський район, с. Долинське, вул. Перемоги,8, код ЄДРПОУ 34280915) 4 087 082 (чотири мільйони вісімдесят сім тисяч вісімдесят дві) грн. 16 коп. та 61 306 (шістдесят одну тисячу триста шість) грн. 23 коп. – витрат по сплаті судового збору.

Рішення Господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 02 березня 2020 р.

Суддя Ю.І. Мостепаненко