ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2020 року Справа № 918/434/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Грязнов В.В. , суддя Василишин А.Р.

секретар судового засідання Пацьола О.О.

за участю представників сторін:

позивач: Поліщук І.С.,

відповідач 1: Янчук В.В.

відповідач 2: не з`явився,

треті особи: не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Рівненської міської ради на рішення господарського суду Рівненської області від 05.11.19р. (ухваленого суддею Пашкевич І.О., повний текст складено 15.11.19р.) у справі № 918/434/19

за позовом Рівненської міської ради

до Приватного підприємства "Сола"

до Приватного підприємства "Рембудмонтажіндустрія"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області

треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача: ФОП Мельник М.В., ФОП Парфенюк І.А., Мамчур Н.В.

про звільнення самовільно зайнятих земель

ВСТАНОВИВ:

Рівненська міська рада (надалі - позивач) звернулась в Господарський суд Рівненської області з позовом до ПП «Сола» та до ПП «Рембудмонтажіндустрія» про надання права на демонтаж самовільно встановлених металевих воріт та огорожі у провулку Робітничому, 5, м. Рівне на землях загального користування, з правом стягнення вартості демонтажу та відновлення благоустрою.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 05.11.19 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджується самовільне зайняття земельної ділянки загального користування (проїзду), шляхом загородження парканом та встановлення металевих воріт між земельними ділянками.

Однак, у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що паркан та металеві ворота, що розташовані на земельній ділянці загального користування (проїзду) між земельними ділянками приватної власності за кадастровими номерами 5610100000:01:002:0069, 5610100000:01:002:0090, 5610100000:01:002:0072, 5610100000:01:002:0140, належать саме відповідачам та спорудженні на їх замовлення і їх кошти.

Разом з тим, доводи позивача, з приводу встановлення спірних воріт громадянином ОСОБА_1 до уваги судом не взялись, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що останній діяв як керівник відповідачів та від їхнього імені.

Відтак, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні належні докази того, що порушення прав позивача відбулося саме з неправомірних дій відповідачів, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 05.11.19 року та ухвалити нове рішення, яким задоволити позовні вимоги.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що Рішення Рівненською міською радою про передачу у власність чи у користування спірної земельної ділянки не приймалось у зв`язку із відсутністю на те правових підстав та прямої заборони, визначеної ст. 83 ЗК України.

Стверджує, що заявляючи позовну вимогу, позивач залишив за собою право на звернення у подальшому до суду щодо вирішення питання відшкодування вартості демонтажу та відновлення благоустрою.

Позивач вважає, що оскаржуване рішення є необгрунтованим, доводи позивача не спростовані.

У відзиві на апеляційну скаргу ПП «Сола» заперечило вимоги апеляційної скарги та просило залишити оскаржуване рішення без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Зокрема, зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що спірні паркан та металеві ворота, що розташовані на земельній ділянці загального користування (проїзду) з боку вул. Млинівська між земельними ділянками приватної власності, належать відповідачам та споруджені на їх кошти.

Вказує на те, що у власності ПП «Сола» відсутні будь-які металеві ворота, ПП «Сола» не могло порушити будь-яких прав позивача, а відтак позовні вимоги до відповідача 1 є безпідставними та необгрунтованими.

В судове засідання представники відповідача 2 та третіх осіб не з`явились.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Дослідивши матеріали справи, колегія приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників сторін, оскільки останні не скористались своїми правами, передбаченими статтею 42 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали та обставини справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення скасувати та закрити провадження у даній справі, виходячи з наступного.

29.11.2016 на адресу Рівненської міської ради надійшла колективна скарга керівників юридичних осіб та фізичних осіб підприємців щодо забезпечення використання дороги у провулку Робітничому за призначенням, а саме: розблокувати дорогу від перешкод і споруд, які на ній знаходяться (ворота, стіна) та винних осіб притягнути до відповідальності (а.с. 15).

З матеріалів справи вбачається, що за зверненням депутата Рівненської міської ради №294/13/01 від 07.02.2017 р. (а.с. 65) Головним управлінням Держгеокадастру у Рівненській області винесено наказ №6 від 16.02.2017 "Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використання та охороною земель усіх категорій і форм власності" (а.с. 66).

Відповідно до п. 2 вказаного наказу, державному інспектору у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Рівненської області, головному спеціалісту відділу здійснення державного контролю за додержанням вимог земельного законодавства та оперативного реагування Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області Грошку В.І. (далі - Державний інспектор) доручено здійснити державний контроль шляхом проведення обстеження земельної ділянки по пров. Робітничий, біля б. 5, м. Рівне щодо зведення паркану.

На виконання даного наказу, Головним управлінням Держгеокадастру у Рівненській області проведено перевірку з виїздом на місце, під час якої встановлено, що проїзд розташований між ПП «Рембудмонтажіндустрія» і ПП «Сола», з однієї сторони загороджений металевим парканом, з іншої - встановлені металеві ворота, що свідчить про самовільне зайняття земельної ділянки (проїзду), що підтверджується інформацією Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області (а.с. 16).

27.03.17 р. Управління Держгеокадастру за № 0-17-0.4,1-107/90-17 начальнику Рівненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області направлено звернення щодо встановлення осіб, які вчинили дане правопорушення для притягнення їх до адміністративної відповідальності (а.с. 73).

Як вбачається із службової записки Державного інспектора від 21.06.2017 (вх. № 252/3-17-0.4,1 від 22.06.2017 (а.с. 74), під час проведення обстеження земельної ділянки ознайомитись з технічною документацією із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а також Державним актом на право власності на земельну ділянку та іншими документами, які б свідчили про правомірність чи неправомірність використання земельної ділянки і встановлення паркану не стало можливим, оскільки вказані документи не було надано землекористувачем.

Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області (а.с. 20) земельна ділянка, яка розташована у пров. Робітничий, 5 за даними Державного земельного кадастру м. Рівного обліковується землями загального користування Рівненської міської ради.

З матеріалів справи вбачається, що 27.12.18 р. відбулось засіданням Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій м. Рівне, яке оформлено протоколом № 10. На засіданні вирішено зобов`язати керівника Приватного підприємства "Рембудмонтажіндустрія", Приватного підприємства "Сола" Бабака А.В. з метою попередження виникнення надзвичайної ситуації, що може унеможливити доступ до споруд на території колишнього ВАТ "Рівненський м`ясокомбінат" та перешкоджати проведенню оперативних заходів з ліквідації можливих техногенних надзвичайних ситуацій розблокувати проїзну дорогу між підприємствами "Рембудмонтажіндустрія" і "Сола" (демонтувати ворота та цегляну перегороджуючу стіну). Термін виконання Комісією визначено - негайно (а.с. 17-18).

Директору ПП «Сола» Рівненською міською радою скеровано лист № 08-1979 від 07.12.2018 р. в якому вимагалось терміново демонтувати металевий паркан та звільнити самовільно зайняту земельну ділянку (проїзд) з боку вул. Млинівської, пров. Робітничому, 5, м. Рівне (а.с. 19).

Однак, вказана вимога залишена директором відповідача без відповіді та задоволення.

На звернення управління земельних відносин виконавчого комітету Рівненської міської ради Держгеокадастр повідомило, що земельна ділянка у АДРЕСА_2 , 5, м. Рівне, обліковується землями загального користування Рівненської міської ради (а.с. 20).

Крім того, ГУ ДСНС України в Рівненській області звернулось до Рівненської міської ради з листом № 01/272 від 31.01.2019 р. про необхідність забезпечення пожежної та техногенної безпеки у зв`язку із заблокуванням проїзду між ПП "Рембудмонтажіндустрія" і ПП "Сола" у провулку Робітничому в м. Рівному (а.с. 21).

Комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій міста Рівного дане звернення розглянуто на засіданні комісії з питань ТЕБ та НС с. Рівного. У зв`язку з ігноруванням керівником заходів з розблокування проїзду, матеріали направленні для інформування до Рівненської місцевої прокуратури та Рівненського відділу поліції ГУ НП в Рівненській області (а.с. 22).

Рівненським міськрайонним управлінням ГУ ДСНС України в Рівненській області листом № 01/787 від 18 березня 2019 року повідомлено Рівненську міську раду про те, що 27.12.2018 р. відбулося засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій м. Рівного (а.с. 23). Відповідно до питання 2-го засідання Комісії було прийняте рішення та доручено керівнику ПП "Рембудмонтажіндустрія" і ПП "Сола" Бабаку А.В. розблокувати проїзну дорогу між вищевказаними підприємствами (демонтувати ворота та цегляну перегороджуючу стіну). На засідання комісії ОСОБА_1 не з`явився, неодноразові спроби вручити протокол та рішення комісії, особисто в тому числі рекомендованим листом з повідомленням про вручення, здійснити не вдалося. Повідомлено, що на даний час продовжує мати місце факт порушення вимог правил пожежної безпеки, а саме, відповідно до пункту 1.3 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказам МВС України № 1417 від 30.12.2014 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697, автомобільні дороги, проїзди й проходи до будівель та споруди мають бути завжди вільними, утримуватися справними.

3 квітня 2019 року Рівненська міська рада звернулась до Рівненського відділу поліції ГУНП у Рівненській області з проханням провести перевірки щодо притягнення до відповідальності осіб, які заблокували проїзд з боку вул. Млинівської по АДРЕСА_2 5.

15.05.19 р. Національна поліція повідомила Рівненську міську раду, що за результатами розгляду звернення в діях директора ПП "Рембудмонтажіндустрія" і ПП "Сола" ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ст. 53-1 КУАП.

29 травня 2019 року комісією у складі: заступника начальника Управління ЖКГ, старшого державного інспектора Управління з контролю за використанням та охороною земель, начальника управління земельних відносин, заступника начальника управління земельних відносин, майстра РШЕУ у присутності громадянина ОСОБА_1 проведено обстеження земельної ділянки, яка знаходиться у АДРЕСА_2 у зв`язку з необхідністю звільнення земель загального користування комунальної власності територіальної громади міста Рівного (проїзду), про що складено Акт обстеження земельної ділянки №1 (а.с. 25).

В ході перевірки було встановлено, що документи, що підтверджують державну реєстрацію права власності чи права постійного користування або права оренди земельної ділянки громадянином не надано.

За результатами обстеження земельної ділянки в АДРЕСА_2 , було встановлено, що на земельній ділянці загального користування самовільно встановлені металеві ворота та огорожа, чим унеможливлює користування земельною ділянкою загального користування (проїзд). Металеві ворота встановлені громадянином ОСОБА_1 .

Акт підписаний особами, які проводили обстеження земельної ділянки та ОСОБА_1

Наведені вище обставини стали підставою для звернення позивача в суд з позовом у даній справі з метою усунення перешкод для користування земельною ділянкою шляхом демонтажу спірної огорожі та металевих воріт, які розташовані в районі АДРЕСА_2 .

Аналізуючи встановлені обставини справи, апеляційний господарський суд вважає за необхідне враховувати наступні положення чинного законодавства України.

Звертаючись з позовною заявою про звільнення самовільнозайнятих земель загального користування комунальної власності територіальної громади міста Рівного (проїзду) (назва) Рівненська міська рада просить суд надати право їй на демонтаж самовільно встановлених металевих воріт та огорожі у провулку Робітничому, 5, м. Рівне на землях загального користування, з правом стягнення вартості демонтажу та відновлення благоустрою (прохальна частина).

Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсним актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Згідно ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування» від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єкта владних повноважень.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 цього Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, де суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Закон України «Про благоустрій населених пунктів» (далі - Закон) визначає правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів і спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.

Згідно зі статтею 10 Закону до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить, зокрема, затвердження правил благоустрою територій населених пунктів. До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, забезпечення виконання місцевих програм та здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо.

Суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни (ст. 12 Закону).

У відповідності до п. г, ч. 1 ст. 13 Закону, до об`єктів благоустрою населених пунктів належать вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки.

Частиною першою статті 40 Закону визначено, що самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійснюється сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами.

У розумінні Закону заходи з благоустрою населених пунктів - роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об`єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання.

Предметом спору у даній справі є вимога про зобов`язання демонтувати самочинно встановлені ворота та огорожу, стягнення вартості демонтажу та відновлення благоустрою.

Судом враховано, що земельна ділянка, на якій встановлено паркан та ворота, яка розташована у провулку Робітничому 5, згідно довідки Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, обліковується землями загального користування Рівненської міської ради та використовується як проїзд (т.1 а.с. 16, 20).

На переконання колегії суддів, міська рада у даних правовідносинах діє, як орган владних повноважень, який наділений контролюючими повноваженнями та здійснює владні управлінські функції у сфері благоустрою міста. В даному випадку позивач діє з метою захисту прав та інтересів громади або невизначеного кола осіб від можливих порушень їхніх прав та з метою запобігти можливим суспільно-значимим несприятливим наслідкам порушення відповідних норм та правил, а не з метою захиту власних приватних прав та інтересів.

Така позовна вимога стосується здійснення контролю за станом благоустрою території міста Рівне, забезпечення в ньому порядку, усунення порушень, допущених, за твердженням позивача, відповідачем. Земельна ділянка при цьому не є предметом спору у справі, вимога про захист права власності на землю у спосіб, встановлений для захисту права власності, позивачем не заявлялась.

З наведеного вбачається, що вирішення спору стосовно демонтажу самочинно встановлених об`єктів, що розташовані на земельній ділянці, яка належить позивачу, не впливає на обсяг прав і обов`язків ні позивача, ні відповідача щодо відповідної земельної ділянки, оскільки предмет такого спору не стосується ані правомірності набуття цими особами відповідної земельної ділянки, ані правомірності її використання.

А тому позивач у даній справі звернувся до суду як суб`єкт владних повноважень на виконання управлінських функцій з контролю у сфері благоустрою міста, оскільки відповідач не демонтував спірні споруди (ворота, огорожу) в добровільному порядку.

Вимога суб`єкта владних повноважень щодо демонтажу самочинно встановлених об`єктів може розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами вчинення відповідних дій у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимогу про здійснення демонтажу самочинно встановлених об`єктів можна розглядати як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 Цивільного кодексу України та пред`являти до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення позовної вимоги про здійснення демонтажу є оспорювання цивільного права особи (зокрема, права власності на землю), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень щодо такого демонтажу.

Визначальним критерієм віднесення справи до справ адміністративної юрисдикції є наявність суб`єкта владних повноважень як сторони у спірних правовідносинах та виконання ним у цих правовідносинах управлінських функцій.

До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій.

Враховуючи вказане, колегія суддів дійшла висновку, що Рівненська міська рада звернулася до суду як суб`єкт владних повноважень на виконання управлінських функцій з контролю у сфері благоустрою міста.

Аналогічний правовий висновок викладено у Постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 914/1092/18.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи, що орган місцевого самоврядування наділений контролюючими повноваженнями та здійснює владні управлінські функції у сфері благоустрою міста, приймає рішення про демонтаж та вживає заходи із демонтажу елементів благоустрою, спори щодо виконання суб`єктами владних повноважень функцій у сфері благоустрою є публічно-правовими й мають розглядатись у порядку адміністративного судочинства.

Отже, зважаючи на характер правовідносин у цій справі, апеляційний суд вважає вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність розгляду цієї справи в порядку господарського судочинства.

За змістом пункту 1 частини першої статті 175 і пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, а відкрите провадження у справі підлягає закриттю, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Таким чином, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення і закриття провадження в цій справі.

Статтею 278 ГПК України передбачено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 278 ГПК України, порушення правил юрисдикції господарських судів, визначених статтями 20-23 ГПК України, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

У відповідності до ч. 2 ст. 231 ГПК України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд дійшов висновку про те, що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, у зв`язку з чим оскаржуване судове рішення слід скасувати, а провадження у справі закрити.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Керуючись ст. ст. 231, 275, 278, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Рівненської міської ради на рішення Господарського суду Рівненської області від 05 листопада 2019 року у справі №918/434/19 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Рівненської області від 05.11.19 р. у справі № 918/434/19 скасувати.

Провадження у справі № 918/434/19 закрити.

Рівненська міська рада має право протягом десяти днів з дня отримання нею відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією (до адміністративного суду).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складений "29" лютого 2020 р.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Василишин А.Р.