П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

___________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2020 р.

м.Одеса

Справа № 540/1971/19

Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Запорожана Д.В.,

суддів - Джабурія О.В., Кравченка К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними рішення та бездіяльності суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ГУПФ України в Херсонській області, в якому просив суд:

- визнати бездіяльність відповідача щодо не призначення пенсії позивачу протиправною;

- визнати протиправними та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу викладені в відмовах відповідача від 25.03.2019 року, 16.04.2019 року та 19.04.2019 року;

- зобов`язати відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком з 14 березня 2019 року (з дати першого звернення за призначенням пенсії) у розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував незаконністю спірної бездіяльності.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову відповідача у призначенні позивачу пенсії за віком, викладену у листах від 25.03.2019 № 934/02-04, від 16.04.2019 р. № 5394/03-01 та від 19.04.2019 р. № 1262/02-04. Зобов`язано відповідача повторно вирішити питання про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ГУПФ України в Херсонській області просить скасувати вищенаведене рішення, як таке, що прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з часткової обґрунтованості даного позову та наявності підстав для його часткового задоволення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 , виданого 28.05.1998 р., орган видачі 0101.

У 2003 році ОСОБА_1 виїхав з України на постійне місце проживання до Ізраїлю, ІНФОРМАЦІЯ_1 . взятий на консульський облік в Посольстві України в державі Ізраїль, де проживає за адресою: АДРЕСА_1 . До виїзду за кордон позивач проживав за адресою: АДРЕСА_2 .

14.03.2019 р. позивач через свого представника Жартовську А.Ю. звернувся до ГУ ПФУ в Херсонській області з заявою про призначення йому пенсії за віком, до якої додано наступні документи: оригінал особистої заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії, підписана ОСОБА_1., підпис якого нотаріально посвідчено та апостильовано, оригінал довіреності, особисту декларацію, нотаріально засвідчену копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера № НОМЕР_2 , нотаріально засвідчену копію трудової книжки та оригінал для ознайомлення, копію посвідчення особи ОСОБА_1 № НОМЕР_3 , виданого відділенням МВС в м. Хайфа 18.02.2013 року.

25.03.2019 р. ГУ ПФУ в Херсонській області направило на адресу представника позивача лист №934/02-04, яким відмовило гр. ОСОБА_1 у призначені пенсії за віком відповідно до Закону, оскільки заявником не надано до Генічеського відділу обслуговування громадян оригіналу паспорту громадянина України або інший документ з відміткою про реєстрацію (довідку з місця проживання), а наявність реєстрації місця проживання (в даному випадку в рамках звернення згідно постанови від 02.07.2014 № 234 - наявність даних про реєстрацію на території АР Крим передбачено Порядком) є обов`язковою умовою для призначення пенсії.

05.04.2019 року представник позивача звернувся до ГУ ПФУ в Херсонській області з заявою про надання до раніше поданої заяви від 14.03.2019 р. про призначення пенсії за віком додаткових документів, а саме копію довідки про заробітну плату за період з 1969-1971 роки від 04.04.2019 р. № 3/01-32.9 ОСОБА_1 ; копію довідки про роботу за період з 02.10.1969 р. по 15.11.1971 р. від 04.04.2019 р. № 8/01-32.9 ОСОБА_1 ; копію виписки з наказу №3-а від 06.10.1969 р. ОСОБА_1 , копію виписки з наказу №139-а від 12.11.1971 року ОСОБА_1

16.04.2019 р. ГУ ПФУ в Херсонській області направило представнику позивача лист № 5394/03-01, яким повідомив, що заявником не надано оригінал паспорту та документ з відміткою про реєстрацію, наявність реєстрації місця проживання якого є обов`язковою умовою для призначення пенсії (в даному випадку в рамках звернення згідно постанови від 02.07.2014 № 234 - наявність даних про реєстрацію на території АР Крим передбачено Порядком), 25 березня 2019 року відмовлено у призначенні пенсії за віком.

Додатково повідомлено, що до звернення від 05.04.2019 року представником заявника надано копію довідки про заробітну плату за період з жовтня 1969 року по листопад 1971 року, копію довідки про роботу в Сакському виробничому управлінні водопровідно-каналізаційного господарства за період з 02.10.1969 по 15.11.1971 та копії витягів з наказів та наголошено, що відповідно до пункту 2.23 Порядку документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах.

Листом від 19.04.2019 року № 1262/02-04 ГУ ПФУ в Херсонській області повідомило представника позивача про те, що відповідно до п. 2.9 Порядку особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред`явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік). Оскільки заявником не надано до Генічеського відділу обслуговування громадян оригіналу паспорту громадянина України або інший документ з відміткою про реєстрацію (довідку з місця проживання), а оскільки наявність місця проживання (в даному випадку в рамках звернення згідно постанови від 02.07.2014 № 234 - наявність даних про реєстрацію на території АР Крим передбачено Порядком) є обов`язковою умовою для призначення пенсії, гр. ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону.

Не погодившись з відмовами відповідача у призначенні позивачу пенсії за віком, викладеними у листах від 25.03.2019 року, 16.04.2019 року та 19.04.2019 року, позивач через свого представника звернувся до суду з даним позовом.

Так, згідно ч.1 ст.1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. № 1788-ХІІ громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначено Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-ІV.

Згідно ст.1 Закону № 1058-ІV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до ст.7 Закону № 1058-ІV принципами загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, поряд з іншими, є рівноправність застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат, державна гарантія реалізації застрахованими особами своїх прав, передбачених цим Законом, відповідальність суб`єктів системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов`язків.

Приписами ст.8 Закону № 1058-ІV визначено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у ст.36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Отже, вказаною нормою зазначені необхідні передумови для призначення пенсії. При цьому, вимога обов`язкового проживання на території України для призначення пенсії не встановлена.

Як вбачається зі змісту листів ГУ ПФУ в Херсонській області від 25.03.2019 № 934/02-04, від 16.04.2019 р. № 5394/03-01 та від 19.04.2019 р. № 1262/02-04, підставою для відмови у призначенні позивачу пенсії є відсутність його реєстрації на території України, зокрема, Автономної Республіки Крим.

Колегія суддів не погоджується з вказаною позицією відповідача, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну.

При цьому, відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення ст.24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права та є рівними перед законом, і не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Крім того, держава Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами (ч.3 ст.25 Конституції України).

У відповідності до абз.2 ст.2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставами для їх обмеження.

Частиною 3 статті 2 Протоколу № 4 Конвенції про захист прав і основних свобод людини встановлено, що кожна людина має право на вільне пересування і свободу вибору місця проживання. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди при розгляді справ застосовують практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні по справі "Пічкур проти України", яке набрало статусу остаточного 07.02.2014 р. зазначив, що право на отримання пенсії, як таке стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України (пункт 51 цього рішення).

У п.54 вказаного рішення ЄСПЛ зазначив, що наведених вище міркувань ЄСПЛ достатньо для висновку про те, що різниця в поводженні, на яку заявник скаржився, порушувала статтю 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

З огляду на викладене, позивач проживаючи в Ізраїлі, як громадянин України, має такі ж самі конституційні права, як й інші громадяни України, які проживають на її території, оскільки Конституція України та пенсійне законодавство України не допускають обмежень прав на соціальний захист та соціальне забезпечення, в тому числі права на отримання пенсії, за ознакою місця проживання, а тому відмова відповідача у призначенні позивачу пенсії у зв`язку з відсутністю його реєстрації на території України, зокрема на території Автономної Республіки Крим, є протиправною.

При цьому, судова колегія вважає необґрунтованим посилання відповідача на приписи постанови Кабінету Міністрів України від 2 липня 2014 р. № 234 "Про затвердження Порядку виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя", оскільки відповідно до пункту 1 цієї постанови вона визначає механізм виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя.

Натомість, позивач проживає на території Держави Ізраїль, де взятий на консульський облік, а тому приписи Порядку № 234 на нього не поширюються.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про протиправність відмови відповідача у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком з підстав ненадання ним доказів місця реєстрації на території АР Крим, викладеної у листах від 25.03.2019 № 934/02-04, від 16.04.2019 р. № 5394/03-01 та від 19.04.2019 р. № 1262/02-04, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Разом з тим колегія суддів зазначає, що статтею 44 Закону України № 1058-IV встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до якого заява про призначення (перерахунок) пенсії або про її відстрочення та необхідні документи подаються до територіального органу ПФУ або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням ПФУ за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

Частиною п`ятою статті 45 цього Закону визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган ПФУ та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління ПФУ 25 листопада 2005 року № 22-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846; далі - Порядок № 22-1).

Відповідно до пункту 1 цього Порядку заява про призначення пенсії непрацюючим громадянам і членам їх сімей подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації), або законним представником відповідно до законодавства за місцем проживання (реєстрації) заявника.

У пункті 7 Порядку № 22-1 міститься перелік документів, необхідних для призначення пенсії.

Згідно з пунктом 30 Порядку № 22-1 документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, засвідчених у нотаріальному порядку або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.

Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі, якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, подається копія з неї, засвідчена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію.

При прийманні документів орган, що призначає пенсію:

а) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

б) здійснює попередню правову експертизу змісту і належного оформлення представлених документів;

в) перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження (пункт 38 Порядку № 22-1).

Не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до ПФУ (пункт 39 Порядку № 22-1).

Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження (пункт 43 Порядку № 22-1).

Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення пенсії за віком, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу ПФУ в установленому порядку.

Відповідно до пп. 2.1 та 2.9 Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про місце проживання (реєстрації) особи; особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії) повинна пред`явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).

Згідно п. 2.22 Порядку № 22-1 за документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або довідка відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування. Іноземці та особи без громадянства надають також копію посвідки на постійне проживання.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство: паспорт громадянина України; паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи на повернення в Україну, тимчасове посвідчення громадянина України.

Як вбачається з матеріалів справи, до заяви позивача про призначення йому пенсії за віком було надано копію посвідчення особи ОСОБА_1 № НОМЕР_3 , видане 18.02.2013 року відділенням МВС у м. Хайфа Держави Ізраїль. Проте, вказане посвідчення не містить відомостей щодо громадянства позивача.

При цьому, доказів надання позивачем або його представником до уповноваженого органу Пенсійного фонду України документу, що підтверджує його громадянство, матеріали справи не містять.

Вказане свідчить про недотримання позивачем о встановленого порядку звернення за призначенням пенсії, оскільки він через представника подавав заяви про призначення та виплату пенсії за віком без дотримання вимог статті 44 Закону № 1058-IV щодо необхідного пакету документів.

Відповідно до ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні. (ч. 4 ст. 245 КАС України)

Враховуючи, що позивачем не виконано усіх умов, які передують призначенню пенсії за віком, тому позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не призначення йому пенсії за віком та, як наслідок, зобов`язання призначити і виплачувати пенсію за віком з 14 березня 2019 року у розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів - задоволенню не підлягають.

Разом з тим, в межах розгляду даних спірних правовідносин судом визнано протиправними відмови ГУ ПФУ в Херсонській області у призначенні позивачу пенсії з підстав, викладених у листах від 25.03.2019 № 934/02-04, від 16.04.2019 р. № 5394/03-01 та від 19.04.2019 р. № 1262/02-04, а тому з метою ефективного захисту порушених прав позивача та відповідно до ст. 245 КАС України суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно вирішити питання про призначення позивачу пенсії за віком, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткову обґрунтованість даного позову та наявність підстав для його часткового задоволення.

Частиною 1 ст. 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає не суттєвими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Дану справу було розглянуто судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно ч.1 ст.263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області - залишити без задоволення.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними рішення та бездіяльності суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д.В. Запорожан

Судді : О.В. Джабурія

К.В. Кравченко