РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

25 лютого 2020 року

м. Рівне

№817/266/17

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Махаринця Д.Є. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1

до

Рівненська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Рівненській області

про визнання протиправними та скасування вимоги та рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Рівненської об`єднаної державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-00063/1712-1300 від 31.03.2016 року та рішення №000751702 від 13.04.2016 року про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

В обґрунтування позову зазначає, що постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 31.01.2017 року по справі №817/1356/16 (набрала законної сили 28.02.2017 року) було визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення №000761702 від 13.04.2016 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності в сумі 460 096,74 грн., з яких 306 731,16 - за податковими зобов`язаннями та 153 365,58 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. Оскільки по своїй правовій природі база нарахування єдиного внеску для фізичної особи-підприємця визначається із суми доходу такого підприємця, тому скасування податкового повідомлення-рішення є підставою для скасування оскаржуваних вимоги та рішення.

Відповідач Рівненська ОДПІ ГУ ДФС у Рівненській області позов не визнав, подавши письмове заперечення, в якому зазначено, під час проведення перевірки позивачем не надано документів, пов`язаних із обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством та встановлено не належне ведення обліку доходів та витрат. Дані обставини призвели до порушень ч. 1, ч. 5 ст. 203, ст. 228 Цивільного кодексу України, а саме: всі угоди позивача з контрагентами за 2014-2015 роки мають ознаки безтоварності. У зв`язку із ненаданням документів, що підтверджують формування витрат, до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафну санкцію та донараховано податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності та єдиний внесок.

З наведених підстав спірні вимогу та рішення представник відповідача вважає правомірними, в задоволенні позову просив відмовити повністю за безпідставністю вимог.

Ухвалою суду від 20.02.2017 було відкрито провадження в справі.

Згідно протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями в зв`язку із закінченням повноважень судді Гломба Ю.О. справу було розподілено судді Махаринцю Д.Є.

Ухвалою суду від 04.09.2017 провадження було зупинено до вирішення Вищим адміністративним судом України справи №817/568/16.

10.02.2020 провадження в справі було поновлено та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

19.02.2020 від представника позивача надійшли додаткові пояснення в справі.

Відповідно до статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 19.12.2008 року, а з 22.12.2008 року перебуває на податковому обліку в Рівненській об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області.

02.04.2016 року позивачем засобами поштового зв`язку було отримано Акт №00082/1712-1300/2974708993 від 30.03.2016 року «Про результати документальної планової виїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , податковий номер НОМЕР_1 , щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2015 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 року по 31.12.2015 року» (далі - акт перевірки №00082/1712-1300/2974708993 від 30.03.2016 року).

Згідно висновків такого акту, документальною плановою виїзною перевіркою встановлені, в т.ч., наступні порушення:

1. укладені правочини з вказаними контрагентами суперечать приписам ч. 1, ч. 5 ст. 203, та в порушення ст. 228 Цивільного кодексу України угоди з контрагентами за 2014-2015роки мають ознаки безтоварності.

2. абз. 6 п. 6 ст. 128 Господарського кодексу України №436-IV від 16.01.2003 року (із змінами і доповненнями) та п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-IV (із змінами і доповненнями) до перевірки не представлено книгу обліку доходів і витрат;

3. п. 167.1 ст. 167, п. 138.2 ст. 138, п. 177.1 , п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-IV (із змінами і доповненнями), ФОП ОСОБА_1 донараховано податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності в сумі 306 731,16 грн., в т.ч. по періодах: в сумі 210 702,96 грн. за 2014 рік, в сумі 96 028,2 грн. за 2015 рік;

4. абз. 5 п. 6 ст. 128 Господарського Кодексу України №436-IV від 16.01.2003 року (із змінами і доповненнями), п. 44.1, п. 44.3 ст. 44, п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-IV (із змінами і доповненнями), а саме: не надано документів, пов`язаних із обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, та встановлено не належне ведення обліку доходів та витрат: включення в декларацію про отримані доходи та понесені витрати за 2014- 2015 роки перекручених даних;

5. п. 44.6 ст. 44 п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-IV (із змінами і доповненнями), ненадання платником податків оригіналів документів.

На підставі таких висновків Рівненською ОДПІ ГУ ДФС у Рівненській області було оформлено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-00063/1712-1300 від 31.03.2016 року в сумі 176 214,92 грн. та рішення №000751702 від 13.04.2016 року про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в розмірі 17 621,49 грн.

Не погодившись із такою вимогою та рішенням, ФОП ОСОБА_1 звернувся із скаргою від 07.04.2016 року та від 20.04.2016 року до ГУ ДФС у Рівненській області.

Рішенням про результати розгляду скарги №426/10/17-00-10-03/49 від 06.05.2016 року (отримане 08.05.2016 року) ГУ ДФС у Рівненській області було скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-00063/1712-1300 від 31.03.2016 року та зобов`язано Рівненську ОДПІ ГУ ДФС у Рівненській області сформувати та направити нову вимогу.

Рішенням №485/14/17-00-10-03/55 від 20.03.2016 року про результати розгляду скарги ГУ ДФС у Рівненській області скасувало рішення №000751702 від 13.04.2016 року про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску та зобов`язало Рівненську ОДПІ ГУ ДФС у Рівненській області направити нове рішення.

26.05.2016 року скаржник отримав нову вимогу від 24.05.2016 року №Ф-000921302 про сплату боргу (недоїмки).

09.06.2016 року ФОП ОСОБА_2 отримав нове рішення №000961302 від 06.06.2016 року про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

В результаті адміністративного оскарження, вимога від 24.05.2016 року №Ф-000921302 про сплату боргу (недоїмки) та рішення №000961302 від 06.06.2016 року були скасовані рішеннями ГУ ДФС у Рівненській області №661/14/17-00-10-03/95 від 12.07.2016 року та №598/14/17-00-10-03/83 від 30.06.2016 року, якими ж було зобов`язало Рівненську ОДПІ ГУ ДФС у Рівненській області направити нове рішення та вимогу.

Оскільки нового рішення та вимоги позивач не отримав, 06.02.2017 року він звернувся до Рівненської ОДПІ ГУ ДФС у Рівненській області із запитом на інформацію, у відповідь на який відповідач надіслав вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-001251302 від 14.07.2016 року та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0001261302 від 14.07.2016 року.

Надаючи оцінку правомірності винесення спірних податкових повідомлень-рішень, суд враховує наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464).

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону №2464, платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 7 Закону №2464 визначено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім`ї фізичних осіб-підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Отже, єдиний внесок нараховується, утримується та перераховується із сум чистого доходу, який визначається виходячи із документально підтверджених витрат, пов`язаних з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.

Податковим повідомленням-рішенням №0007611702 від 13.04.2016 року позивачу було збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності в сумі 460 096,74 грн., з яких 306 731,16 - за податковими зобов`язаннями та 153 365,58 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

У зв`язку із визначенням доходу згідно вищенаведеного податкового повідомлення-рішення, відповідачем було прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-001251302 від 14.07.2016 року та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0001261302 від 14.07.2016 року, які є предметом оскарження по даній справі.

Проте, постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 31.01.2017 року по справі №817/1356/16 (набрала законної сили 28.02.2017 року) було визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення №000761702 від 13.04.2016 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності в сумі 460 096,74 грн., з яких 306 731,16 - за податковими зобов`язаннями та 153 365,58 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Враховуючи безпідставність донарахування позивачу податку на доходи фізичних осіб у сумі 306 731,16 грн., що встановлено у судовому рішенні по справі №817/1356/16, нарахування єдиного внеску на суму надмірно визначеного податковим органом доходу фізичної особи - підприємця та застосування штрафної санкції з єдиного внеску є також необґрунтованим.

Згідно ч. ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, у разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до встановленого ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (крім випадків, встановлених ст. 72 (78) цього Кодексу), повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов`язку.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Рівненської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування вимоги та рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.07.2016 №Ф-0001251302 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником не нарахованого єдиного внеску №0001261302 від 14.07.2016.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 02 березня 2020 року.

Суддя Махаринець Д.Є.