___________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2020 р.

м. Херсон

Справа № 540/2784/19

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Генічеського управління Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправною відмову у списанні безнадійного податкового боргу та зобов`язання списати безнадійний податковий борг,

встановив:

I. Зміст позовних вимог.

21 грудня 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), від імені якого діє адвокат Корнелюк В.В. (далі - представник позивача), звернулася до суду з позовом до Генічеського управління Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач 1), Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач 2), у якому просить:

- визнати протиправною відмову Генічеського управління Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі у списанні безнадійного податкового боргу за заявою від 11.10.2019 р. щодо боргу у сумі 5 639,10 грн., який виник у лютому 2014 року на підставі поданої декларації з податку на доходи фізичних осіб за 2013 рік;

- зобов`язати Генічеське управління Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі прийняти рішення щодо списання безнадійного податкового боргу за заявою від 11.10.2019 р. щодо боргу у сумі 5 639,10 грн., який виник у лютому 2014 року на підставі поданої декларації з податку на доходи фізичних осіб за 2013 рік.

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

Вказані вимоги позивач обґрунтовує обставинами, викладеними у позові, які полягають у тому, що у зв`язку з тимчасовою окупацією АРК та м. Севастополя нею було припинено з 14.09.2017 р. підприємницьку діяльність. Проте, у серпні 2019 р. позивачці стало відомо про не зняття її з податкового обліку у Генічеському управлінні ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі у зв`язку з наявністю податкового боргу в сумі 5 639,10 грн., який виник у лютому 2014 року на підставі поданої декларації з податку на доходи фізичних осіб за 2013 рік. Вважаючи, що внаслідок спливу строку давності, встановленого статтею 102 ПК України вказана сума податкового боргу підлягає списанню як "безнадійний податковий борг", позивачка звернулась до контролюючого органу з заявою про списання вказаного податкового боргу. Отримавши відмову відповідача у списанні суми 5 639,10 грн., як безнадійного податкового боргу, позивачка звернулась до суду з даним позовом.

17.01.2020 року представником відповідача надано до суду відзив на позовну заяву, яким заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки прийняття рішення про списання безнадійного податкового боргу належить до дискреційних повноважень органу доходів і зборів, що підтверджується практикою П`ятого апеляційного адміністративного суду у постанові від 21.11.2018 р. по справі №821/602/18. Так, відповідач вказує, що згідно інтегрованої картки по податку на доходи фізичних осіб за позивачем обліковується податковий борг в сумі 5639,10 грн., який виник у зв`язку з несплатою самостійно задекларованих грошових зобов`язань. Отже, відповідач вважає, що списанню податкового боргу передує процедура визначення сум безнадійного податкового боргу, яка здійснюється на підставі даних АІС, за станом на день виникнення безнадійного податкового боргу, після чого керівником податкового органу за наявності підстав та на підставі заяви платника податків, та доданих документів, що підтверджують безнадійність податкового боргу, приймається рішення про списання безнадійного податкового боргу.

III. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 26.12.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі. (ст. 258 КАС України).

Згідно з частиною 2 статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.01.2020 року представником відповідача 2 подано до суду клопотання про заміну неналежного відповідача Генічеське управління Головного управління ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі на належного - Головне управління ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі, яке обґрунтовано тим, що Генічеське управління ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі не є юридичної особи, а має статус відокремленого підрозділу ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі.

Вирішуючи вказане клопотання представника відповідача 2 по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг. (п.7 ч.1 ст. 4 КАС України)

Аналіз змісту вказаних приписів КАС України свідчить про те, що відповідачем у адміністративній справі може бути будь-який орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт при здійсненні ними публічно - владних управлінських функцій, незалежно від наявності статусу юридичної особи, якщо до них пред`явлена вимога позивача.

Враховуючи, що однією з вимог позивача є визнання протиправною відмову Генічеського управління ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі у списанні безнадійного податкового боргу, тому у розумінні вищевказаних приписів КАС України вказаний контролюючий орган є належним відповідачем у даній справі.

При цьому, суд приймає до уваги, що Головне управління ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі визначено другим відповідачем у даній справі.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача 2 про заміну відповідача на належного.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 26.02.2020 р. за № 1006389420, отриманого на запит суду встановлено, що місцем проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 ; види діяльності - сільське господарство, мисливство та пов`язані з ними послуги; дані про взяття на облік як платника податків в органах Міндоходів - 30.05.2002, 8977, 14.09.2017 р. Генічеська ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області, ( ВЕЗ Крим, Ленінський район, м. Севастополь).

14.09.2017 року державним реєстратором Відділу економічного розвитку, інфраструктури і торгівлі Каланчацької районної державної адміністрації Ковальчук О.С. внесено запис № 20770060006001373 про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 за її рішенням.

За інформацією Генічеського управління ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі Беляк О.В. значиться, як фізична особа - підприємець, що припинила підприємницьку діяльності з 14.09.2017 р., проте не знята з обліку у Генічеському управління ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі у зв`язку з наявністю податкового боргу за платежем "податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" ( код платежу 11010500) в сумі 5 639,10 грн., який виник у лютому 2014 року.

Вказані обставини визнаються сторонами, а тому відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України не підлягають доказуванню.

11.10.2019 року адвокат Корнелюк В.В., діючи від імені ОСОБА_1 , звернувся до Генічеського управління ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі з заявою № 11/10/19 про прийняття рішення про списання безнадійного податкового боргу з ФОП ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , а саме: боргу у сумі 5 639,10 грн., який виник у лютому 2014 року на підставі поданої декларації з податку на доходи фізичних осіб за 2013 рік з підстав спливу строку давності.

11.11.2019 р. Генічеське управління ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі листом за № 1211/ФОП/21-22-02-05 повідомив адвоката Корнелюк В.В., що податковий борг ОСОБА_1 з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в сумі 5 639,10 грн. не підлягає списанню відповідно до п.п. 12.3.12 п. 12.3 ст. 12 розділу ІІ "Перехідні положення" Закону № 1636 "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України". Водночас відповідач 1 зазначив, що згідно з чинним законодавством платники податків АР Крим та м. Севастополя не звільняються від обов`язків погашення податкового боргу, який виник у період до 01.03.2014 року (тобто до періоду анексії цих територій України). Також відповідач 1 повідомив, що здійснити погашення заборгованості не є можливим у зв`язку з тим, що на даний час Державною казначейською службою України не відкрито бюджетні рахунки для зарахування податків і зборів та єдиного соціального внеску для платників, місцем знаходження (місцем реєстрації) яких є Автономна Республіка Крим та м. Севастополь.

Вважаючи вказану відмову відповідача 1 протиправною, а свої права та інтереси порушеними, позивач звернулася до суду з даним позовом.

V. Норми права, які застосував суд

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правовідносини у сфері справляння податків і зборів врегульовано Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України, тут і далі в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

При цьому, відповідно до пункту 26 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України на період дії Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" цей Кодекс застосовується з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України".

Відповідно до п. 177.11. ст. 177 ПК України фізичні особи - підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений підпунктом 49.18.5 пункту 49.18 статті 49 цього Кодексу, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Підпунктом 49.18.5. пункту 49.18. ст. 49 ПК України передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем. (п.49.20 ст. 49 ПК України)

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (п. 57.1 ст. 57 ПК України).

У відповідності з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно з пунктом 101.1 статті 101 ПК України безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг, підлягає списанню.

У пункті 101.2 цієї статті під терміном "безнадійний податковий борг" розуміється, зокрема, податковий борг платника податку, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв`язку з недостатністю майна банкрута (підпункт 101.2.1); податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом (підпункт 101.2.3).

Пунктом 102.1 статті 102 ПК України визначено строк давності - 1095 календарних днів.

Відповідно до пункту 101.5 статті 101 ПК України контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу.

Механізм списання безнадійного податкового боргу визначено Порядком списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 577 (далі - Порядок № 577), дія якого поширюється на фізичних осіб (резидентів і нерезидентів), юридичних осіб (резидентів і нерезидентів) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з Кодексом або податковими законами і на яких покладено обов`язок сплати податків та зборів згідно з Кодексом.

Відповідно до положень пунктів 3.1, 3.2 Порядку № 577 визначення суми безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню контролюючим органом, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів станом на день виникнення безнадійного податкового боргу. Днем виникнення безнадійного податкового боргу у випадку, визначеному в підпункті 3 пункту 2.1 розділу II цього Порядку (податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 ПК України) є дата прийняття рішення керівника контролюючого органу.

Згідно з приписами пунктів 4.3-4.5 Порядку №577 у випадках, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, орган доходів і зборів здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог пункту 4.2 цього розділу. Структурний підрозділ органу доходів і зборів, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал. Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до інформаційних систем не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.

Отже, списання безнадійного податкового боргу, в тому числі податкового боргу, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України визначено Законом України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України" від 12.08.2014 № 1636-VII (далі - Закон №1636).

Відповідно до пункту 3.1 статті 3 Закону №1636 на території вільної економічної зони "Крим" (далі - ВЕЗ "Крим") діє особливий правовий режим економічної діяльності фізичних та юридичних осіб, у тому числі особливий порядок застосування норм регуляторного, податкового та митного законодавства України, а також особливий режим внутрішньої та зовнішньої міграції фізичних осіб.

Вільна економічна зона "Крим" (далі ВЕЗ "Крим") запроваджується у межах двох адміністративно-територіальних одиниць України: Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. (п.1.1 ст. 1 Закону №1636)

Статтею 5 Закону №1636 визначені особливості справляння податків на території вільної економічної зони "Крим", відповідно до пункту 5.3 якої фізична особа, яка має податкову адресу (місце проживання), юридична особа (відокремлений підрозділ), яка має податкову адресу (місцезнаходження) на території ВЕЗ "Крим", прирівнюються з метою оподаткування до нерезидента.

Фізична особа, яка має податкову адресу (місце проживання), юридична особа (відокремлений підрозділ), яка має податкову адресу (місцезнаходження) на іншій території України, прирівнюються з метою оподаткування до резидента.

Відповідно до підпункту 12.3.12. пункту 12.3 статті 12 Закону №1636 зупиняється застосування до платників податків із місцезнаходженням на території ВЕЗ "Крим" норм статей 59, 60, 87-101, 124, 126 і 129 Податкового кодексу України.

VI. Оцінка суду

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, у лютому 2014 року позивачем, яка на той час мала статус фізичної особи - підприємця, до контролюючого органу було подано податкову декларацію з податку на доходи фізичних осіб за 2013 рік.

Враховуючи, що граничний строк подання такої подання податкової декларації становив 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (10.02.2014 р., оскільки 09.02.2014 р. - вихідний день), то з урахуванням п. 57.1 ст. 57 ПК України останнім днем сплати грошового зобов`язання за вказаною податковою декларацію є 20.02.2014 р., а з наступного календарного дня, тобто з 21.02.2014 р. вказана сума несплаченого грошового зобов`язання набула статусу податкового боргу.

З наявних у справі документів не вбачається вжиття відповідачами заходів щодо стягнення вказаної суми податкового боргу в судовому порядку .

Таким чином, сума податкового боргу позивача зі сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 5 639,10 грн., яка виникла 21.03.2014 року внаслідок не сплати самостійно узгодженого податкового зобов`язання згідно декларації з податку на доходи фізичних осіб за 2013 рік та не стягнута контролюючим органом протягом наступних 1095 календарних днів з дня його виникнення, є "безнадійним" податковим боргом платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом, у розумінні ст. 101 ПК України.

Як встановлено судом, предметом оскарження є відмова Генічеського управління ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі у списанні ОСОБА_1 податкового боргу у розмірі 5 639,10 грн., який виник внаслідок не сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування 2013 року, яка містить посилання на положення пп.12.3.12 п.12.3 ст. 12 розділу ІІ "Перехідні положення" Закону № 1636, якими зупиняється застосування до платників податків із місцезнаходженням на території ВЕЗ "Крим" норм ст. 59, 60, 87-101, 124, 126 і 129 Податкового кодексу України.

Отже, вирішенню в межах даної справи належить питання щодо наявності законних підстав для списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог Порядку № 577, стосовно якого сплив строк давності, встановлений статтею 102 ПК України, з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про створення вільної економічної зони "Крим".

Як вбачається зі змісту пп.12.3.12 п.12.3 ст. 12 розділу ІІ "Перехідні положення" Закону № 1636, то зупиняється застосування, зокрема, статі 101 Податкового кодексу України до платників податків із місцезнаходженням на території ВЕЗ "Крим".

Отже, дія вказаної норми розповсюджується виключно до платників податків - юридичних осіб із місцезнаходженням на території ВЕЗ "Крим".

При цьому, зі змісту пункту 5.3 ст. 5 цього Закону вбачається, що поняття "місцезнаходження" використовується щодо юридичних осіб або їх відокремлених підрозділів, а поняття "місце проживання" використовується законодавцем стосовно фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців.

З огляду на викладене та враховуючи, що за даними Витягу з ЄДР позивач має податкову адресу (місце проживання) на території ВЕЗ "Крим", суд вважає помилковою позицію відповідача щодо відмови ОСОБА_1 у списанні "безнадійного" податкового боргу в розмірі 5 639,10 грн. з посиланням на положення пп.12.3.12 п.12.3 ст. 12 розділу ІІ "Перехідні положення" Закону № 1636, як такі, що не підлягають застосуванню в межах розгляду даних спірних питань.

Крім того, суд вважає помилковою позицію відповідача, висловлену у відзиві на позов, що списанню податкового боргу передує процедура визначення сум безнадійного податкового боргу, яка здійснюється на підставі даних АІС, за станом на день виникнення безнадійного податкового боргу та прийняття керівником податкового органу за наявності підстав та на підставі заяви платника податків, та доданих документів, що підтверджують безнадійність податкового боргу, рішення про списання безнадійного податкового боргу.

Так, суд зазначає, що з аналізу вищевказаних положень пунктів 3.1, 3.2., пунктів 4.3-4.5 Порядку № 577 слідує, що списання безнадійного податкового боргу, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

При цьому звернення платника податків про списання безнадійного податкового боргу є обов`язковим лише у випадку, якщо такий податковий борг виник внаслідок непереборної сили (форс-мажорних обставин), як це встановлено нормою пункту 4.1 Порядку № 577. В інших випадках, передбачених пунктом 101.2 статті 101 ПК України, пунктом 2.1 розділу ІІ Порядку № 577, розгляд питання про списання безнадійного податкового боргу ініціюється контролюючими органами щоквартально та проводиться автоматично, без участі платника податків.

Аналогічні правові висновки викладено і в постановах Верховного Суду від 23 грудня 2019 року (справа № 813/3277/18), від 9 липня 2019 року (справа №0240/2269/18-а), від 4 вересня 2018 року (справа №813/4430/16).

Як встановлено судом, оскаржувана відповідь Генічеського управління ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі від 11.11.2019 за № 1211/ФОП/21-22-02-05 не містить заперечень щодо факту спливу строку давності 1095 днів відносно податкового боргу ОСОБА_1 у сумі 5 639,10 грн., який виник у лютому 2014 року на підставі поданої декларації з податку на доходи фізичних осіб за 2013 рік, а тому підлягає списанню, як безнадійний відповідно до вищевказаних приписів ПК України та Порядку № 577.

При цьому, суд не приймає до уваги посилання відповідача на втручання у дискреційні повноваження відповідача у разі зобов`язання його списати податковий борг ОСОБА_1 , виходячи з наступного.

Відповідно до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 2 червня 2006 року у справі "Волохи проти України" при наданні оцінки повноваженням державних органів суд виходив з декількох ознак, зокрема щодо наявності дискреції. Так, суд вказав, що норма права є "передбачуваною", якщо вона сформульована з достатньою чіткістю, що дає змогу кожній особі - у разі потреби за допомогою відповідної консультації - регулювати свою поведінку. "…надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права. Отже, закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, і порядок її здійснення, з урахуванням законної мети даного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання".

З наведеного вбачається, що під дискреційним повноваженням слід розуміти компетенцію суб`єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення в межах, визначених законодавством, та з урахуванням принципу верховенства права.

Суд звертає увагу на гарантоване статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на ефективний засіб юридичного захисту, під яким слід розуміти такий засіб (спосіб), що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, оскільки борг ОСОБА_1 у сумі 5 639,10 грн. є безнадійним, контролюючим органом була проявлена протиправна бездіяльність в частині своєчасного списання останнього відповідно до положень Порядку № 577, можливість прийняття відповідачем альтернативного рішення у законодавстві відсутня, то зобов`язання відповідача списати такий безнадійний борг є ефективним способом захисту в межах спірних правовідносин, який виключає подальше звернення позивача до суду за захистом порушених прав.

Аналогічні правові висновки викладено і в постановах Верховного Суду від 23 грудня 2019 року (справа № 813/3277/18), від 9 липня 2019 року (справа №0240/2269/18-а), від 4 вересня 2018 року (справа №813/4430/16).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

VII. Висновки суду

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 , 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи, що в ході розгляду справи судом визнано оскаржувану відмову Генічеського управління Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі у списанні безнадійного податкового боргу ОСОБА_1 у сумі 5 639,10 грн., який виник у лютому 2014 року на підставі поданої декларації з податку на доходи фізичних осіб за 2013 рік протиправною, тому позов у цій частині підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання Генічеське управління Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі прийняти рішення щодо списання безнадійного податкового боргу, то з огляду на ефективний спосіб захисту в межах спірних правовідносин, який виключає подальше звернення позивача до суду за захистом порушених прав, суд дійшов висновку, що порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов`язання Генічеське управління Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі списати ОСОБА_1 безнадійний податковий борг у сумі 5 639,10 грн., який виник у лютому 2014 року на підставі поданої декларації з податку на доходи фізичних осіб за 2013 рік.

Проте, вказаний висновок суду не свідчить про часткову відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки фактично не впливає на результат вирішення спору.

Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

VIIІ. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що Генічеське управління ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі не має статусу юридичної особи, а є структурним підрозділом територіального органу доходів і зборів, тому суд вважає, що сплачений позивачем судовий збір в сумі 768,40 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі, як юридичної особи, яка є розпорядником бюджетних асигнувань.

Щодо надміру сплаченого позивачем судового збору в сумі 768,40 грн., то питання про його повергнення буде вирішено судом після надходження відповідного клопотання.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-163 КАС України, суд -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Генічеського управління Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (місце знаходження 75500, Херсонська область, м. Генічеськ, вул. Братів Коваленків, буд. 60), Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (місце знаходження м. Херсон, пр. Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 43143201, e-mail ks.zagvid@tax.gov.ua) про визнання протиправною відмову у списанні безнадійного податкового боргу та зобов`язання списати безнадійний податковий борг - задовольнити.

Визнати протиправною відмову Генічеського управління Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі у списанні безнадійного податкового боргу ОСОБА_1 у сумі 5 639,10 грн., який виник у лютому 2014 року на підставі поданої декларації з податку на доходи фізичних осіб за 2013 рік.

Зобов`язати Генічеське управління Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі списати безнадійний податковий борг ОСОБА_1 у сумі 5 639,10 грн., який виник у лютому 2014 року на підставі поданої декларації з податку на доходи фізичних осіб за 2013 рік.

Стягнути з Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (місце знаходження м. Херсон, пр. Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 43143201, e-mail ks.zagvid@tax.gov.ua) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.А. Дубровна

кат. 111000000