ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

24.02.2020 Справа № 914/935/19

м.Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Кітаєвої С.Б., за участю секретаря судового засідання Зарицької О.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву: Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія “Західтелесервіс” від 12.02.2020р. (вх.№369/20 від 12.02.2020р.)

про відстрочення виконання рішення суду

у справі № 914/935/19

за позовом: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія “Західтелесервіс”, м. Львів

про: стягнення неустойки в сумі 110048,75 грн.

Представники :

Позивача (Стягувача): не з`явився;

Відповідача (Заявника, Боржника): Гірна А.М. – керівник

ВСТАНОВИВ:

12.02.2020р. за вх.№369/20 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія “Західтелесервіс” про відстрочення виконання рішення від 02.12.2019 у справі № 914/935/19.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 13.02.2020р. суд постановив прийняти заяву до розгляду; розгляд заяви призначити в судовому засіданні на 24.02.2020р.

Позивач (стягувач) явки повноважного представника в судове засідання 24.02.2020 не забезпечив.

Представник відповідача (заявника, боржника) в судове засідання 24.02.2020 з`явився, подану заяву підтримав, просив суд відстрочити виконання рішення Господарського суду Львівської області від 02.12.2019р. по справі №914/935/19 терміном до 02.12.2021.

Розглянувши і дослідивши матеріали поданої заяви та справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представника заявника, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 02.12.2019 у справі №914/935/19 позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія “Західтелесервіс” на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях 110048,75 грн. неустойки та 1921грн. 00коп. судового збору.

Вказане рішення не оскаржувалось та набрало законної сили в порядку статті 241 ГПК України та є обов`язковим до виконання на всій території України.

14.01.2020р. Господарським судом Львівської області видано наказ про примусове виконання рішення Господарського суду Львівської області від 02.12.2019р. у справі №914/935/19.

12.02.2020р. за вх.№369/20 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія “Західтелесервіс” про відстрочення виконання рішення від 02.12.2019 у справі №914/935/19, у якій заявник просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду Львівської області від 02.12.2019р. по справі №914/935/19 терміном до 02 грудня 2021 року.

Подану заяву заявник (боржник) обґрунтовує неможливістю виконання рішення суду у зв`язку із важким фінансовим становищем, яке виникло через конкуренцію послуг та збільшенням витрат, із зменшенням надходження плати за надані телекомунікаційні послуги, у зв`язку із зниженням кількості клієнтів. Боржник стверджує, що стягнення в даний час згідно рішення суду на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях неустойки в сумі 110048,75грн. та 1921.00грн. судового збору може завдати непоправного удару по підприємству, аж до припинення його роботи, діяльність та надання послуг тисячам клієнтів. Вищевказані обставини, на думку боржника, істотно ускладнюють виконання рішення Господарського суду Львівської області від 02.122019 по справі №914/935/19 або роблять це виконання неможливим.

Окремо заявник наголошує про відсутність умислу на невиконання судового рішення, вказує що боржником вчиняються всі можливі дії для виконання рішення і на даний час склалися сприятливі обставини, які дозволять Телерадіокомпанії не тільки погасити заборгованість, але і забезпечити її стрімкий і стабільний розвиток.

Так, як зазначає заявник, протягом 10 років Телерадіокомпанія розбудовувала ефірну телевізійну мережу у Львівській області, постійно вдосконалювала та розвивала радіотехнологію, у результаті чого, була розроблена унікальна радіотехнологія побудови мереж на основі малопотужних передавачів в Ku-діапазоні і на сьогоднішній день розробка повністю завершена і готова до впровадження. Наказом від 08.01.2020 №10 Міністерства освіти і науки України, відповідно до ст.13 Закону України «Про інноваційну діяльність» та п.п.8,11 Порядку державної реєстрації інноваційних проектів і ведення Державного реєстру інноваційних проектів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.2013 №1474, інноваційний проект «Створення та впровадження телекомунікаційної мережі на основі інноваційних базових станцій, оснащених малопотужними передавачами в Ku-діапазоні» внесено до Державного реєстру інноваційних проектів.

На даний час, між ТзОВ «Телерадіокомпанія «Західтелесервіс» та Державною інноваційною фінансово-кредитною установою Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України ведуться перемовини щодо впровадження даного інвестиційного проекту та залучення до цього іноземних кредиторів та інвестицій.

Окрім цього, представник заявника зазначив, що у підприємства на даний час існує велика кредиторська заборгованість.

При винесенні рішення також заявник просив врахувати, що ТзОВ Телерадіокомпанія «Західтелесервіс» щороку сплачує в бюджет більше 300 тис. гривень податків та інших платежів, зокрема: в 2018 році було сплачено 343 166 грн., а в 2019 році було сплачено 305 357 гривень..

На підтвердження обставин зазначених у заяві від 12.02.2020р. заявником (боржником) в додаток до заяви подано спрощений фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва баланс на 31.12.2018р., податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2018р., оборотно-сальдову відомість по рахунку за 2019р., свідоцтво про реєстрацію інноваційного проекту; витяг з протоколу №13 від 24.01.2020 засідання конкурсного комітету з відбору проектів для їх фінансування за рахунок коштів Державної інноваційної фінансово-кредитної установи; наказ №10 від 08.01.2020 «Про державну реєстрацію інноваційного проекту», експертний висновок щодо інноваційного проекту за результатами експертизи матеріалів бізнес-плану інноваційного проекту «Створення та впровадження телекомунікаційної мережі на основі інноваційних базових станцій, оснащених малопотужними передавачами в Ku-діапазоні», лист Державної інноваційної фінансово-кредитної установи Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України №11-732/19 від 01.10.2019р.

Згідно з ч.1 ст.331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

У відповідності з пунктами 1, 3 частини першої статті 129 Конституції України, основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.3 ст.331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Приписами частини четвертої вказаної статті встановлено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Суд зазначає, і аналогічна правова позиція стосовно відстрочення (розстрочення) виконання рішення суду викладена, зокрема у п.7.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.01.2012р. №9 “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України”, що господарський суд має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі – рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання. Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час від набрання рішенням законної сили до його фактичного повного виконання. Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (пункт 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України”).

Відповідно до ч.3 ст.331 ГПК України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Окрім того, судом взято до уваги практику Європейського суду з прав людини. Так, в рішенні у справі від 20.07.2004р у справі «Шмалько проти України» зазначено, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005р. у справі “Чіжов проти України” (заява №6962/02) зазначено, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені в параграф 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997р. у справі “Горнсбі проти Греції” суд наголошує, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує “право на суд”, одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду (див. рішення у справі “Філіс проти Греції” (Philis v. Greece) (№1) від 27 серпня 1991р., серія А, №209, с. 20, п. 59). Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію ( 995_690 ) (див. mutatis mutandis, рішення у справі “Голдер проти Сполученого Королівства” (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975р., серія А, №18, с. 16 - 18, п. 34 - 36). Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина “судового розгляду” (пункт 40).

Відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 15.03.2011р. №3135-VI, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд має забезпечувати право на судовий захист, яке полягає не лише у винесенні рішення за результатами розгляду справи, а також і забезпечення обов`язкового виконання судового рішення.

Таким чином, судом прийнято до уваги наведені заявником обставини та докази в обґрунтування заяви про відстрочку виконання рішення суду, які ускладнюють виконання рішення у зв`язку з складним фінансовим станом відповідача та неспроможністю на даний час сплатити борг у повному розмірі.

Водночас, враховуючи те, що згідно з частини 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, суд відстрочує виконання рішення Господарського суду Львівської області від 02.12.2019р. у справі №914/935/19 до 02.12.2020, у зв`язку із чим задовольняє заяву боржника про відстрочку виконання рішення суду частково.

Враховуючи вищенаведене, керуючись нормами ст.ст. 13, 14, 15, 120, 121, 233, 234, 235, 241, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія “Західтелесервіс”, мЛьвів, від 12.02.2020р. (вх. .№369/20 від 12.02.2020р.) про відстрочку виконання рішення Господарського суду Львівської області від 02.12.2019р. у справі №914/935/19 задоволити частково.

2. Відстрочити виконання рішення Господарського суду Львівської області від 02.12.2019р. у справі №914/935/19 до 02.12.2020р.

3. В задоволенні решти вимог за заявою - відмовити.

4. Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.235 ГПК України.

5. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в порядку та строки, передбачені ст.ст.256,257 ГПК України.

Веб -адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст ухвали складено 28.02.2020

Суддя Кітаєва С.Б.