ПОСТАНОВА

Іменем України

27 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 816/851/16

адміністративне провадження № К/9901/32168/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 816/851/16

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь-Лан» до Головного Управління Державної казначейської служби України в Полтавській області, Департаменту агропромислового розвитку Полтавської обласної державної адміністрації, Міністерства аграрної політики та продовольства України про стягнення кредиторської заборгованості,

за касаційною скаргою Департаменту агропромислового розвитку Полтавської обласної державної адміністрації на постанову Полтавського окружного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Ясиновський І. Г., Канигіна Т. С., Удовіченко С. О. ) від 27 вересня 2016 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: П`янова Я. В., Чалий І. С., Зеленський В. В.) від 13 грудня 2016 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У червні 2016 року ТОВ «Промінь-Лан» звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного Управління Державної казначейської служби України в Полтавській області, третя особа - Департамент агропромислового розвитку Полтавської обласної державної адміністрації, в якому просило:

- стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Промінь-Лан» кредиторську заборгованість в сумі 203000,00 грн. для часткового відшкодування вартості закупленого поголів`я, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 02 березня 2012 року № 246 «Про затвердження Порядку використання сум податку на додану вартість, сплачених переробними підприємствами до спеціального фонду державного бюджету».

2. Вимоги адміністративного позову мотивовано тим, що ТОВ «Промінь-Лан» є сільськогосподарським підприємством, яке займається розведенням великої рогатої худоби. У грудні 2014 року ТОВ «Промінь-Лан» рішенням комісії Департаменту агропромислового розвитку Полтавської обласної державної адміністрації позивача включено до реєстру суб`єктів господарювання, які претендують на часткове відшкодування вартості закупленого поголів`я у розмірі 7000 грн. за 1 голову на загальну суму 203000 грн. Департаментом подано до відповідного органу казначейства платіжне доручення № 19 від 26 грудня 2014 року про перерахування ТОВ «Промінь Лан» 203000,00 грн. Разом з тим, вказане доручення не було виконане, у зв`язку з чим Департаментом агропромислового розвитку Полтавської обласної державної адміністрації зареєстровано фінансові зобов`язання перед позивачем по КПКВ 2801540 «Державна підтримка галузі тваринництва» на загальну суму 203000,00 грн., проте на час звернення до суду кошти на рахунки підприємства не перераховані.

3. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2016 року залучено до участі у справі в якості другого відповідача Міністерство аграрної політики, а також змінено процесуальний статус Департаменту агропромислового розвитку Полтавської обласної державної адміністрації з третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача на процесуальний статус відповідача.

4. Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року задоволено адміністративний позов.

Визнано протиправною бездіяльність Міністерства аграрної політики та продовольства України, Департаменту агропромислового розвитку Полтавської обласної державної адміністрації щодо непогашення перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Промінь-Лан» (ідентифікаційний код 03771608) кредиторської заборгованості у розмірі 203000 грн за бюджетною програмою КПКВ 2801540 «Державна підтримка галузі тваринництва».

Стягнуто з Департаменту агропромислового розвитку Полтавської обласної державної адміністрації (ідентифікаційний код 00732619) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь-Лан» (ідентифікаційний код 03771608) кредиторську заборгованість у розмірі 203000 гривень за часткове відшкодування вартості закуплених племінних телиць, нетелей та корів молочного, м`ясного і комбінованого напряму продуктивності відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України № 499 від 23 грудня 2014 року.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту агропромислового розвитку Полтавської обласної державної адміністрації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь-Лан» витрати зі сплати судового збору у розмірі 3045 гривень.

5. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року частково задоволено апеляційні скарги Міністерства аграрної політики та продовольства України, Департаменту агропромислового розвитку Полтавської обласної державної адміністрації.

Скасовано постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року по справі № 816/851/16 в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність Міністерства аграрної політики та продовольства України, Департаменту агропромислового розвитку Полтавської обласної державної адміністрації щодо непогашення перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Промінь-Лан» (ідентифікаційний код 03771608) кредиторської заборгованості у розмірі 203000 грн. за бюджетною програмою КПКВ 2801540 «Державна підтримка галузі тваринництва».

Прийнято в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь-Лан» відмовлено.

В іншій частині постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року по справі № 816/851/16 залишено без змін.

6. Не погоджуючись з рішенням суду першої та апеляційної інстанцій, 28 грудня 2016 року Департамент агропромислового розвитку Полтавської обласної державної адміністрації звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

7. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 січня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

8. 09 лютого 2017 року до Вищого адміністративного суду України від ТОВ «Промінь-Лан» надійшли заперечення на касаційну скаргу Департаменту агропромислового розвитку Полтавської обласної державної адміністрації, в яких позивач посилаючись на необґрунтованість доводів та вимог касаційної скарги просить відмовити у її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

9. Вищим адміністративним судом справа до розгляду не призначалася.

10. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року.

11. Відповідно до пп. 4 п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

12. 02 березня 2018 року касаційну скаргу Департаменту агропромислового розвитку Полтавської обласної державної адміністрації на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року у справі № 816/851/16 передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (склад колегії суддів: Шипуліна Т. М. - головуючий суддя, Бившева Л. І., Хохулюк В. В.).

13. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 58/0/78-20 від 14 січня 2020 року призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку з внесенням змін до спеціалізації суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді та судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (Рішення зборів суддів Верховного Суду в касаційному адміністративному суді від 27 грудня 2019 року № 33), що унеможливлює участь судді-доповідача Шипуліної Т. М. у розгляді справи, категорія якої віднесена до спеціалізації іншої судової палати у зв`язку зі змінами.

14. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 січня 2020 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.

15. Ухвалою Верховного Суду від 24 лютого 2020 року справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

16. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Промінь-Лан» є сільськогосподарським підприємством, основним видом діяльності якого є: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, 01.41 Розведення великої рогатої худоби молочних порід, 01.42 Розведення іншої великої рогатої худоби та буйволів, 01.46 Розведення свиней.

17. ТОВ «Промінь-Лан» у 2014 році отримало право на часткове відшкодування вартості закуплених племінних телиць, нетелей та корів молочного, м`ясного і комбінованого напряму продуктивності на підставі протоколу засідання комісії Департаменту агропромислового розвитку від 08 грудня 2014 року № 1 у відповідності до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 02 березня 2011 року № 246 «Про затвердження Порядку використання сум податку на додану вартість, сплачених переробними підприємствами до спеціального фонду державного бюджету».

18. Підтвердженням права на отримання ТОВ «Промінь-Лан» коштів, передбачених у державному бюджеті для часткового відшкодування вартості закуплених племінних телиць, нетелей та корів молочного, м`ясного і комбінованого напряму продуктивності, є наказ Мінагрополітики України від № 499 від 23 грудня 2014 року, відповідно до якого позивачу підлягає відшкодуванню 203000,00 грн.

19. З листа ГУ ДКСУ у Полтавській області від 01 вересня 2016 року № 07.1-14/5203 слідує, що 26 грудня 2014 року Департаменту АПР Полтавської ОДА за КПКВ 2801540 «Державна підтримка галузі тваринництва» КЕКВ 3210 «Капітальні трансферти підприємствам» відповідно до затверджених бюджетних призначень, були відкриті асигнування в сумі 8046900,00 грн.

20. Згідно виписки по рахунку Департаменту агропромислового розвитку Полтавської обласної державної адміністрації № 94140105008267 , на вказаному рахунку за період з 01 грудня 2014 року по 30 грудня 2014 року обліковувались кошти спеціального фонду КПКВК 2801540 «Державна підтримка галузі тваринництва», КЕКВ 3210, у тому числі кошти в сумі 203000,00 грн.

21. 26 грудня 2014 року Департаментом агропромислового розвитку Полтавської обласної державної адміністрації подано до Головного управління державної казначейської служби України у Полтавській області сформоване платіжне доручення № 19 на перерахування ТОВ «Промінь-Лан» коштів у сумі 203000,00 грн.

22. Судами встановлено, що ГУ ДКСУ у Полтавській області зазначене платіжне доручення повернуто без виконання, у зв`язку з відсутністю на момент надходження до Казначейства ліміту технічного субрахунку єдиного казначейського рахунку.

23. Таке повернення відбулось у зв`язку з виконанням Казначейством вимог пункту 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 01 березня 2014 року № 65 «Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету», відповідно до якого Державній казначейській службі доручено здійснювати платежі за іншими видатками, крім видатків, зазначених в абзаці першому цього підпункту, та наданням кредитів державного бюджету - з урахуванням ресурсної забезпеченості загального фонду державного бюджету, наявних та прогнозних залишків коштів на єдиному казначейському рахунку, зареєстрованих бюджетних зобов`язань та пріоритетності проведення видатків і надання кредитів. Оскільки при здійсненні обслуговування за видатками розпорядників і одержувачів коштів державного бюджету Казначейство у першочерговому порядку забезпечувало виконання захищених статей видатків, а за іншими видатками - здійснювало платежі з урахуванням ресурсної забезпеченості бюджету та наявних залишків коштів на єдиному казначейському рахунку, станом на кінець грудня 2014 року фінансові зобов`язання Департаменту агропромислового розвитку Полтавської обласної державної адміністрації перед ТОВ «Промінь-Лан» у розмірі 203000,00 грн. залишились неоплаченими.

24. У зв`язку з відсутністю бюджетного фінансування виплата коштів не була здійснена, а тому станом на 26 грудня 2014 року за відповідачем - Департаментом АПР Полтавської ОДА зареєстровано кредиторську заборгованість в органах державної казначейської служби України перед ТОВ «Промінь-Лан" у сумі 203000,00 грн.

25. Судами встановлено, що упродовж 2015 - 2016 років відкриті асигнування для погашення зазначеної бюджетної кредиторської заборгованості до ГУ ДКС України у Полтавській області не надходили, відповідне зобов`язання залишилось непогашеним. Право позивача на отримання коштів не анульоване.

26. Вважаючи протиправними дії щодо неперерахування кредиторської заборгованості, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

27. Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що Мінагрополітики та Департамент агропромислового розвитку Полтавської обласної державної адміністрації допустили протиправну бездіяльність щодо непогашення перед ТОВ «Промінь-Лан» кредиторської заборгованості у розмірі 203000,00 грн за бюджетною програмою КПКВ 2801540 «Державна підтримка галузі тваринництва».

28. Суд першої інстанції, приймаючи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи норми законодавства, якими врегульовано спірні відносини, у зв`язку з встановленням судом протиправності бездіяльності Мінагрополітики та Департаменту агропромислового розвитку Полтавської обласної державної адміністрації щодо непогашення перед ТОВ «Промінь-Лан» кредиторської заборгованості у розмірі 203000,00 грн за бюджетною програмою КПКВ 2801540 «Державна підтримка галузі тваринництва», з метою повного та всебічного захисту законних інтересів позивача, дійшов висновку за необхідне вийти за межі позовних вимог та прийняти постанову про визнання протиправною бездіяльності Міністерства аграрної політики та продовольства України, Департаменту агропромислового розвитку Полтавської обласної державної адміністрації щодо непогашення перед ТОВ «Промінь-Лан» кредиторської заборгованості у розмірі 203000,00 грн за бюджетною програмою КПКВ 2801540 «Державна підтримка галузі тваринництва» та стягнення бюджетної кредиторської заборгованості у розмірі 203000,00 грн з Департаменту агропромислового розвитку Полтавської обласної державної адміністрації.

29. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанцій в частині визнання протиправної бездіяльності Мінагрополітики та Департаментом агропромислового розвитку Полтавської обласної державної адміністрації та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у цій частині, дійшов протилежних висновків, оскільки дії, передбачені чинним законодавством, направлені на виплату ТОВ «Промінь-Лан» кредиторської заборгованості за Програмою 2801540 вчинялися, а отже відсутня протиправна бездіяльність з їх боку.

30. З висновками суду першої інстанції, щодо стягнення бюджетної кредиторської заборгованості в розмірі 203000,00 грн. з Департаменту агропромислового розвитку Полтавської обласної державної адміністрації, апеляційний суд погодився, оскільки в ході розгляду справи встановлено та не спростовано відповідачами, що перед ТОВ «Промінь-Лан» існує кредиторська заборгованість в сумі 203000,00 грн., а оскільки вказана бюджетна кредиторська заборгованість перед позивачем зареєстрована органами Казначейства за Департаментом агропромислового розвитку Полтавської обласної державної адміністрації, заборгованість за КПКВ 2801540 «Державна підтримка галузі тваринництва» перед позивачем у розмірі 203000,00 грн. підлягає стягненню з Департаменту агропромислового розвитку Полтавської обласної державної адміністрації.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

31. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджуються з висновками суду першої та апеляційної інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.

32. Зокрема скаржник зазначив, що Департаментом агропромислового розвитку Полтавської обласної державної адміністрації вчинені дії щодо реєстрації фінансових зобов`язань перед позивачем, які своєчасно подані до ГУ ДКСУ в Полтавській області. Подальші дії для перерахування коштів мало здійснити саме казначейство, відтак позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

33. Крім цього, скаржник у касаційній скарзі здійснює виклад обставин справи та надає їм відповідну оцінку, цитує норми процесуального та матеріального права, а також висловлює свою незгоду із оскаржуваними судовими рішеннями щодо часткового задоволення позовних вимог.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

34. Враховуючи положення п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 460-ІХ, а також те, що касаційна скарга на судові рішення у цій справі була подана до набрання чинності цим Законом і розгляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає цю справу у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року.

35. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, у відповідності до ч. 1 ст. 341 КАС України, виходить з наступного.

36. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

37. Відповідно до ч. 3, 4 ст. 20 Бюджетного кодексу України бюджетні програми визначаються головними розпорядниками бюджетних коштів з урахуванням положень частини другої статті 21 і пункту 2 частини п`ятої статті 22 цього Кодексу.

Відповідальний виконавець бюджетних програм визначається головним розпорядником бюджетних коштів за погодженням з Міністерством фінансів України (місцевим фінансовим органом). Відповідальним виконавцем бюджетних програм може бути головний розпорядник бюджетних коштів за бюджетними програмами, виконання яких забезпечується його апаратом, та/або розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня, який виконує бюджетні програми у системі головного розпорядника.

Відповідальний виконавець бюджетних програм у процесі їх виконання забезпечує цільове та ефективне використання бюджетних коштів протягом усього строку реалізації відповідних бюджетних програм у межах визначених бюджетних призначень.

38. Згідно ч. 1, 3 ст. 22 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Головні розпорядники коштів Державного бюджету України визначаються відповідно до пункту 1 частини другої цієї статті та затверджуються законом про Державний бюджет України шляхом встановлення їм бюджетних призначень.

39. Відповідно до ч. 5 ст. 22 Бюджетного кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів, зокрема, отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань; затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством; розробляє проекти порядків використання коштів державного бюджету за бюджетними програмами, передбаченими частиною сьомою статті 20 Кодексу.

40. Згідно ч. 1, 4, 7 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

Витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету (з дотриманням вимог частини другої статті 57 цього Кодексу), якщо цим Кодексом та/або законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) не встановлено інше.

У межах загального обсягу бюджетних призначень за бюджетною програмою окремо за загальним та спеціальним фондами бюджету Міністерство фінансів України (місцевий фінансовий орган) за обґрунтованим поданням головного розпорядника бюджетних коштів здійснює перерозподіл бюджетних асигнувань, затверджених у розписі бюджету та кошторисі, в розрізі економічної класифікації видатків бюджету, а також в розрізі класифікації кредитування бюджету - щодо надання кредитів з бюджету.

41. Відповідно до ч. 2 ст. 57 Бюджетного кодексу України на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету та щодо субвенцій із спеціального фонду державного бюджету на рахунках спеціального фонду місцевих бюджетів для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення. У разі відсутності відповідних бюджетних призначень на наступний бюджетний період залишки коштів спеціального фонду перераховуються до загального фонду державного бюджету.

Бюджетні зобов`язання за бюджетними програмами спеціального фонду державного бюджету, не передбаченими проектом закону про Державний бюджет України на наступний бюджетний період, поданим на розгляд до Верховної Ради України, головні розпорядники бюджетних коштів зобов`язані виконати до кінця поточного бюджетного періоду в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень до спеціального фонду бюджету, не допускаючи наявності за такими зобов`язаннями кредиторської заборгованості на початок наступного бюджетного періоду.

42. Згідно п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 02 березня 2011 року № 246, відповідальним виконавцем бюджетної програми та головним розпорядником бюджетних коштів є Мінагрополітики. Розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня є Міністерство аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, головні управління (департаменти) агропромислового розвитку обласних і управління промисловості, розвитку інфраструктури та агропромислового комплексу Севастопольської міської держадміністрацій.

Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання в межах фактичних надходжень до спеціального фонду державного бюджету.

Розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня щокварталу до 20 числа наступного місяця подають Мінагрополітики за встановленою ним формою звіт про фактичне використання коштів у розрізі напрямів фінансування, затверджених паспортом бюджетної програми, за касовими видатками.

43. З огляду на п. 4 цієї Постанови КМ України № 246 Департамент агропромислового розвитку Полтавської обласної державної адміністрації є розпорядником бюджетних коштів які були надані, взяло на себе бюджетні зобов`язання з реалізації та виплати на державну підтримку галузі тваринництва ТОВ «Промінь-Лан» часткового відшкодування вартості закупленого поголів`я на загальну суму 203000 грн..

44. У касаційній скарзі, так само як і під час розгляду справи у судах попередніх інстанцій, Департаментом агропромислового розвитку Полтавської обласної державної адміністрації не спростовується факт наявності заборгованості перед позивачем, скаржник лише вказує на неналежне виконання обов`язків іншим органом державної влади та зауважує про відсутність у нього будь-яких контрольних повноважень за використанням коштів.

45. З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставин справи та відповідно до законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин, колегія суддів зазначає, що законодавством не тільки запроваджено спеціальні державні цільові програми з метою підтримки підприємств конкретних галузей господарства, але й визначено детальний механізм реалізації таких програм, визначено відповідальних виконавців, які наділені контрольними функціями за використанням коштів, виділених з Державного бюджету України.

46. У цій справі судами встановлено та не спростовано, а навпаки підтверджено, що позивач не отримав кошти, які були виділені з метою погашення вже існуючої заборгованості станом на грудень 2014 року внаслідок неузгоджених дій органів державної влади і відсутності належного контролю за використанням бюджетних коштів.

47. Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для стягнення коштів з Департаменту агропромислового розвитку Полтавської обласної державної адміністрації за порушення майнових прав позивача. Крім цього, Верховний Суд вважає за необхідне підкреслити, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював особливу важливість принципу «належного урядування». Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (дивитися рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року).

48. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року).

49. В силу принципу пропорційності втручання в право особи безперешкодно користуватися та розпоряджатися своїм майном можливе лише за умови дотримання «справедливої рівноваги» між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав людини.

50. Верховний Суд зазначає, що неузгодженість дій органів державної влади або невиконання державними органами та їх посадовими особами своїх безпосередніх обов`язків не повинно тягти за собою покладення на суб`єкта господарювання надмірних обов`язків або інших несприятливих наслідків, як це мало місце у цій справі.

51. Окремо, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожна юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

52. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошував, що поняття «майно» у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть розглядатися як «майнові права», а отже, як «майно» (див. mutatis mutandis рішення у справі «Бейелер проти Італії» від 05 січня 2000 року) (Beyeler v. Italy, заява № 33202, п. 100)).

53. За певних обставин «легітимне очікування» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу до Конвенції. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «легітимне очікування», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (див. mutatis mutandis рішення у справі «Суханов та Ільченко проти України» від 26 червня 2014 року (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine, заяви № 68385/10 та № 71378/10, п. 35)).

54. Верховенство права, як основоположний принцип адміністративного судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту.

55. Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

56. Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

57. Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

58. Ураховуючи наведене ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права позивача, є стягнення з Департаменту агропромислового розвитку Полтавської обласної державної адміністрації на користь ТОВ «Промінь-Лан» кредиторську заборгованість у розмірі 203000,00 грн. за часткове відшкодування вартості закуплених племінних телиць, нетелей та корів молочного, м`ясного і комбінованого напряму продуктивності відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України № 499 від 23 грудня 2014 року.

59. Крім цього, колегія суддів наголошує, що до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

60. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Пономарьов проти України», «Рябих проти Росії», «Нєлюбін проти Росії»), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

61. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Серявін та інші проти України» зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

62. Оцінюючи доводи касаційної скарги, колегія суддів зазначає, що ці доводи (аналогічні запереченням та апеляційної скарги) були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої та апеляційної інстанцій під час розгляду та ухвалення оскаржуваних судових рішень, та їм була надана належна правова оцінка, жодних нових аргументів, які б доводили порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не наведено.

63. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій у справі про часткове задоволення позовних вимог.

64. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

65. Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

66. Отже, касаційна скарга Департаменту агропромислового розвитку Полтавської обласної державної адміністрації підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишенню без змін.

67. Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Департаменту агропромислового розвитку Полтавської обласної державної адміністрації залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року та постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року, у не скасованій частині, у справі № 816/851/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов