ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/2580/19 Суддя першої інстанції: Лобан Д.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Сорочка Є.О. та Федотова В.В.,

за участю секретаря - Денисюк А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року, яке проголошене о 14 год. 00 хв. та складене у повному обсязі 12 грудня 2019 року, у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства «Ліки України» Чернігівської обласної ради до Головного управління ДПС у Чернігівській області, за участю третіх осіб - Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліки України» та Управління комунального майна Чернігівської обласної ради про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2019 року КП «Ліки України» звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 03 червня 2019 року № 00001721400 та № 00001731400.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року вказаний адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права. Скаржник вказує на те, що дія пп. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України на операції з передачі активів КП «Ліки України» до ТОВ «Ліки України» не поширюється. Відповідач також вважає, що КП «Ліки України» зобов`язане було нарахувати податок на додану вартість на залишкову вартість поліпшень орендованих приміщень. Крім того контролюючий орган встановив, що позивач порушив строки реєстрації податкових накладних.

КП «Ліки України», ТОВ «Ліки України» та Управління комунального майна Чернігівської обласної ради подали відзиви на апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області, у якому зазначили, що операція з викупу ТОВ «Ліки України» оборотних активів КП «Ліки України» відбулася в межах процедури реорганізації комунального підприємства шляхом приєднання до товариства з обмеженою відповідальністю. Також позивач та треті особи просять врахувати, що реорганізації КП «Ліки України» розпочалася з дня прийняття відповідного рішення органом, що уповноважений управляти майном підприємства. Відзиви на апеляційну скаргу обґрунтовані також тим, що залишкова вартість поліпшень орендованих приміщень не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість, адже всі права й обов`язки за договорами оренди були передані ТОВ «Ліки України». Щодо штрафних (фінансових) санкцій за порушення строків реєстрації податкових накладних у відзивах зазначено, що частина податкових накладних не підлягала складенню і реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а інша частина була зареєстрована з порушенням встановленого строку, проте з незалежних від позивача причин.

Представник Головного управління ДПС у Чернігівській області у судовому засіданні заявив клопотання про зупинення у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 927/172/19, у межах якої оскаржуються наказ від 08 жовтня 2018 року № 159 «Про передачу в оренду цілісного майнового комплексу Комунального підприємства «Ліки України» Чернігівської обласної ради»; від 11 лютого 2019 року № 24 «Про реорганізацію Комунального підприємства «Ліки України» Чернігівської обласної ради шляхом приєднання до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліки України», договір оренди № 224 цілісного майнового комплексу від 11 лютого 2019 року, договір купівлі-продажу оборотних матеріальних активів від 11 лютого 2019 року.

У задоволенні вказаного клопотання було відмовлено ухвалою суду від 20 лютого 2020 року, яка занесена до протоколу судового засідання та окремим документом не викладалася.

Під час судового засідання представник відповідача підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити з підстав, викладених у ній.

Представник позивача в судовому засіданні заперечувала проти апеляційної скарги та просила суд відмови у її задоволенні посилаючись на те, що суд першої інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Представники третіх осіб в судовому засіданні пояснили, що підтримують позиції позивача у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників учасників справи. перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзивів на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року - без змін, виходячи із наступного.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до статуту КП «Ліки України» було утворене на базі відокремленої частини майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області і входить до сфери управління Управління комунального майна Чернігівської обласної ради. Засновником підприємства є Чернігівська обласна рада.

Між Управлінням комунального майна Чернігівської обласної ради та ТОВ «Ліки України» був укладений договір оренди цілісного майнового комплексу підприємства № 224 від 11 лютого 2019 року, відповідно до якого цілісний майновий комплекс КП «Ліки України» був переданий у строкове платне користування ТОВ «Ліки України».

Також між зазначеними сторонами був укладений договір купівлі-продажу оборотних матеріальних активів від 11 лютого 2019 року.

Управління комунального майна Чернігівської обласної ради видало наказ від 11 лютого 2019 року № 24 «Про реорганізацію Комунального підприємства «Ліки України» Чернігівської обласної ради шляхом приєднання до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліки України».

На підставі вказаного наказу 14 лютого 2019 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис про те, що КП «Ліки України» перебуває у стані припинення.

Відповідно до наказу Головного управління ДФС у Чернігівській області від 02 квітня 2019 року № 760 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку КП «Ліки України» з питань дотримання податкового законодавства за період з 01 січня 2016 року по 03 квітня 2019 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2014 року по 03 квітня 2019 року.

За результатами перевірки складено акт від 03 травня 2019 року № 336/14/01980762, на підставі якого відповідачем складені податкові повідомлення-рішення від 03 червня 2019 року:

- № 00001721400 про нарахування КП «Ліки України» грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 6379935 грн 00 коп., з яких 5103948 грн 00 коп. - за основним платежем та 1275987 грн 00 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 00001731400 про нарахування КП «Ліки України» штрафних (фінансових) санкцій за порушення строку реєстрації податковий накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних у розмірі 2570186 грн 41 коп.

Зазначені рішення контролюючого органу позивач оскаржив в адміністративному порядку, однак рішенням Державної фіскальної служби України від 19 серпня 2019 року № 39895/6/99-99-11-011-01-25 у задоволенні скарги було відмовлено.

Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями, КП «Ліки України» звернулося до суду з позовом про визнання їх протиправним та скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог КП «Ліки України», суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем безпідставно зроблені висновки про те, що при передачі оборотних активів КП «Ліки України» під час реорганізації ТОВ «Ліки України» не застосовуються норми пп. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України та проігноровано, що у платника, що реорганізовується шляхом приєднання до іншого платника, не відбувається нарахування податку на додану вартість та коригування податкового кредиту. Передача оборотних активів здійснена в процесі викупу оборотних активів у межах реорганізації підприємства, а договір купівлі-продажу матеріальних активів є невід`ємною складовою частиною договору оренди цілісного майнового комплексу. Оплата за викуплені активи згідно договору купівлі-продажу оборотних матеріальних активів здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів до обласного бюджету.

Також суд першої інстанції встановив, що вартість поліпшень орендованих основних засобів є складовою частиною вартості необоротних активів КП «Ліки України», їх вартість включена до вартості майна, з якої визначена орендна плата за оренду цілісного майнового комплексу, у зв`язку з чим визнав необґрунтованим висновок відповідача про безоплатність передачі поліпшень орендованих основних засобів від КП «Ліки України».

З наведених причин суд першої інстанції не погодився також із висновком контролюючого органу щодо необхідності складення та реєстрації податкових накладних за операціями з передачі майна від КП «Ліки України» до ТОВ «Ліки України».

Суд першої інстанції визнав податкові накладні від 23 травня 2017 року № 2575, від 27 травня 2017 року №№ 3171, 3191, 3247, 3282, 3284 та від 31 грудня 2018 року №№ 2878, 2879, 2907, 2921, 2940, 2964, 2981, 3105 зареєстрованими згідно абз. 13 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Податкові накладні №№ 2967, 2999, 3100, 3137, 3156 суд першої інстанції визнав такими, що були зареєстровані несвоєчасно із незалежних від позивача причин - у зв`язку з перенавантаження серверу ДФС та затримкою обробки запитів платників податку.

Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Згідно з актом перевірки від 03 травня 2019 року № 336/14/01980762 підставою для нарахування позивачу податкових зобов`язань з податку на додану вартість стали висновки Головного управління ДФС у Чернігівській області про те, що:

- при передачі ТОВ «Ліки України» та списанні з балансу КП «Ліки України» оборотних матеріальних активів згідно договору купівлі-продажу від 11 лютого 2019 року вартістю 26585000 грн 00 коп. позивач повинен був здійснити нарахування податку на додану вартість;

- операція з безоплатної передачі залишкової вартості поліпшення орендованих основних засобів у розмірі 1626885 грн 42 коп. є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Перевіряючи обґрунтованість доводів контролюючого органу про те, що операції з передачі оборотних матеріальних активів є об`єктом оподаткування податком на додану вартість, колегія суддів прийшла до таких висновків.

Як раніше зазначалося, передача оборотних матеріальних активів від КП «Ліки України» до ТОВ «Ліки України» здійснювалася на підставі договору купівлі-продажу оборотних матеріальних активів від 11 лютого 2019 року, що укладений між Управлінням комунального майна Чернігівської обласної ради та ТОВ «Ліки України».

Суд першої інстанції зазначив, що такий договір був укладений в межах оренди цілісного майнового комплексу КП «Ліки України» та подальшого проведення реорганізації КП «Ліки України» шляхом передачі майна цього комунального підприємства, в тому числі і оборотних активів, як складової частини майна до правонаступника - ТОВ «Ліки України».

У зв`язку з цим суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що до зазначеної операції застосовуються правила пп. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України.

Згідно з абз. 1 пп. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України не є об`єктом оподаткування подання операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб.

Організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності визначає Закон України «Про оренду державного та комунального майна».

У відповідності до абз.абз. 1, 2 ч. 1 ст. 4 вказаного Закону об`єктами оренди за цим Законом є цілісні майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць). Цілісним майновим комплексом є господарський об`єкт з завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг) з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання.

Положеннями ч. 1 ст. 13 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що передача об`єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Згідно з ч. 1 ст. 14 вказаного Закону припинення діяльності підприємства або його структурного підрозділу здійснюється шляхом його реорганізації через приєднання до орендаря, а структурного підрозділу - шляхом виділення з підприємства з наступним приєднанням до орендаря з дати видання про це відповідного наказу органу, уповноваженого управляти майном.

Зазначені норми права вказують на те, що передача цілісного майнового комплексу підприємства в оренду має наслідком припинення його діяльності шляхом реорганізації через приєднання до орендаря.

У свою чергу абз. 3 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачає, що грошові кошти та цінні папери з урахуванням дебіторської та кредиторської заборгованості орендодавець надає орендареві на умовах кредиту за ставкою рефінансування Національного банку України, а інші оборотні матеріальні засоби викуповуються орендарем. Порядок викупу оборотних матеріальних засобів та використання грошових коштів, одержаних від їх викупу, а також грошових коштів, наданих орендареві на умовах кредиту відповідно до цієї статті, визначаються Кабінетом Міністрів України;

Згідно з п. 1 Порядку викупу орендарем оборотних матеріальних засобів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1995 року № 629 (далі - Порядок) викуп орендарем оборотних матеріальних засобів провадиться згідно з договором купівлі-продажу, який укладається одночасно з договором оренди.

Положеннями п.п. 3, 4 Порядку передбачено, що плата за придбані оборотні матеріальні засоби вноситься орендарем протягом 30 календарних днів з моменту укладання договору. Створеному членами трудового колективу господарському товариству орендодавець може продати оборотні матеріальні засоби в кредит за умови оплати ним не менше як 30 відсотків їхньої вартості. При цьому термін оплати оборотних матеріальних засобів не повинен перевищувати одного року з дати укладення договору купівлі-продажу. Розміри чергових внесків та строки їх сплати визначаються в договорі купівлі-продажу.

Аналіз вказаних норм у їх сукупності свідчить, що укладення договору оренди цілісного майнового комплексу та викуп оборотних матеріальних засобів на підставі договору купівлі-продажу відбувається одночасно.

Укладення таких договорів та реорганізація підприємства, майно якого передане в оренду - є складовими єдиного процесу, внаслідок якого відбувається припинення підприємства шляхом його приєднання до орендаря.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що передача оборотних матеріальних засобів оборотних матеріальних активів згідно договору купівлі-продажу від 11 лютого 2019 року вартістю 26585000 грн 00 коп. є невід`ємною частиною процесу реорганізації КП «Ліки України» шляхом його приєднання до ТОВ «Ліки України».

Відтак, зазначена операція не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість згідно з абз. 1 пп. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України.

Контролюючий орган в акті перевірки від 03 травня 2019 року № 336/14/01980762 посилався на незаконність проведення реорганізації КП «Ліки України» та наявність у провадженні Господарського суду Чернігівської області справи № 927/172/19, у межах якої оскаржуються наказ від 08 жовтня 2018 року № 159 «Про передачу в оренду цілісного майнового комплексу Комунального підприємства «Ліки України» Чернігівської обласної ради»; наказ від 11 лютого 2019 року № 24 «Про реорганізацію Комунального підприємства «Ліки України» Чернігівської обласної ради шляхом приєднання до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліки України», договір оренди № 224 цілісного майнового комплексу від 11 лютого 2019 року, договір купівлі-продажу оборотних матеріальних активів від 11 лютого 2019 року.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що законність набуття права користування цілісним майновим комплексом КП «Ліки України» та оборотними засобами на підставі договору оренди № 224 від 11 лютого 2019 року та договору купівлі-продажу оборотних матеріальних активів від 11 лютого 2019 року - не є предметом спору у цій справі.

Колегія суддів зазначає, що предметом доказування у справі за позовом КП «Ліки України» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасувати податкових повідомлень-рішень є виключно законність дій підприємства щодо відображення операцій з викупу оборотний активів у податковому обліку підприємства.

Також контролюючий орган в акті перевірки від 03 травня 2019 року № 336/14/01980762 та в апеляційній скарзі вказує на те, що договір купівлі-продажу щодо викупу оборотних матеріальних активів був укладений до внесення у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про припинення КП «Ліки України», у зв`язку з чим така операція не може вважатися вчиненою в процесі реорганізації юридичної особи.

Як раніше зазначалося, договір купівлі-продажу оборотних матеріальних активів КП «Ліки України» був укладений 11 лютого 2019 року. У свою чергу запис перебування підприємства в стані припинення був внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 14 лютого 2019 року.

Разом з тим, положення ч. 1 ст. 14 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачають, що припинення діяльності підприємства здійснюється з дати видання про це відповідного наказу органу, уповноваженого управляти майном.

Колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції про те, що Закон України «Про оренду державного та комунального майна» у питаннях визначення особливостей припинення комунального підприємства шляхом приєднання до орендаря є спеціальним і при визначенні дати початку процедури реорганізації КП «Ліки України» слід керуватися нормами саме цього Закону.

Відповідно до п. 1.1 статуту КП «Ліки України» підприємство входить до сфери управління Управління комунального майна Чернігівської обласної ради.

Наказ Управління комунального майна Чернігівської обласної № 24 «Про реорганізацію Комунального підприємства «Ліки України» Чернігівської обласної ради шляхом приєднання до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліки України» був виданий від 11 лютого 2019 року.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що договір купівлі-продажу оборотних матеріальних активів від 11 лютого 2019 року був укладений після початку процедури припинення КП «Ліки України».

Перевіряючи обґрунтованість доводів контролюючого органу про те, що операції з передачі залишкової вартості поліпшення орендованих основних засобів у розмірі 1626885 грн 42 коп. є об`єктом оподаткування податком на додану вартість, колегія суддів прийшла до таких висновків.

Згідно з актом перевірки від 03 травня 2019 року № 336/14/01980762 КП «Ліки України» орендувало в КЛПЗ «Чернігівська обласна лікарня», КЛПЗ «Борзнянська центральна районна лікарня», КЗ «Чернігівська обласна дитяча лікарня», КЗ «Варвинська ЦРЛ», КЛПЗ «Ічнянська центральна районна лікарня», КПН «Пологовий будинок ЧМР», КЛПЗ «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня», ФОП ОСОБА_1 , КНП «Чернігівська міська лікарня № 3», КЗ «Корюківська ЦРЛ», Ніжинської міської ради, Сновської районної спілки споживчих товариств, КЗ «Носівська центральна районна лікарня», ТОВ «Скай-Лаб», ПАТ «Укртелеком», ФОП ОСОБА_2 , Новгород-Сіверської районної спілки споживчих товариств, ПАТ «Линовицький цукрокомбінат «Красний», Борзнянської районної спілки споживчих товариств, ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 приміщення для розміщення торгових точок - аптек. Залишкова вартість поліпшення орендованих основних засобів станом на 01 лютого 2019 року складала 1626885 грн 42 коп.

Відповідач під час проведення перевірки встановив, що вартість поліпшень орендованих основних засобів була списана з балансу КП «Ліки України» 12 лютого 2019 року у зв`язку з укладенням додаткової угоди, відповідно до якої орендаря було замінено з КП «Ліки України» на ТОВ «Ліки України». На думку контролюючого органу зазначена обставина свідчить про те, що орендовані приміщення повернулися до орендодавців без проведення компенсації позивачу вартості поліпшень.

Разом з тим, такі висновки Головного управління ДПС у Чернігівській області є помилковими, адже зміна орендаря з КП «Ліки України» на ТОВ «Ліки України» відбулася внаслідок проведення реорганізації комунального підприємства шляхом його приєднання до товариства з обмеженою відповідальністю. Фактична передача (повернення) орендованих приміщень від КП «Ліки України» до орендодавців не відбувалася.

Колегія суддів враховує, що у відповідності до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар стає правонаступником прав та обов`язків підприємства відповідно до договору оренди, а у разі оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу - також правонаступником прав та обов`язків підприємства, пов`язаних з діяльністю цього структурного підрозділу.

Згідно з п. 1.5 договору оренди цілісного майнового комплексу підприємства № 224 від 11 лютого 2019 року ТОВ «Ліки України» є правонаступником всіх прав та обов`язків КП «Ліки України».

Відповідно, ТОВ «Ліки України» стало правонаступником прав КП «Ліки України» за договорами оренди, укладеними з раніше зазначеними орендодавцями.

У зв`язку з цим вартість поліпшень орендованих основних засобів, яка обліковувалася на рахунках КП «Ліки України», була включена до загальної вартості необоротних активів КП «Ліки України», з якої визначена орендна плата за оренду цілісного майнового комплексу.

Враховуючи, що залишкова вартість поліпшень орендованих основних засобів є складовою частиною вартості необоротних активів КП «Ліки України», колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що кошти у розмірі 1626885 грн 42 коп. не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення від 03 червня 2019 року № 00001721400 про нарахування КП «Ліки України» грошового зобов`язання з податку на додану вартість є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з актом перевірки від 03 травня 2019 року № 336/14/01980762 підставою для нарахування позивачу штрафних (фінансових) санкцій стали висновки Головного управління ДФС у Чернігівській області про те, що:

- позивач не склав податкові накладні та не зареєстрував їх у Єдиному реєстрі податкових накладних за операціями з безоплатної передачі оборотних матеріальних активів та безоплатної передачі об`єктів поліпшення орендованих приміщень;

- податкові накладні від 23 травня 2017 року № 2575, від 27 травня 2017 року №№ 3171, 3191, 3247, 3282, 3284 та від 31 грудня 2018 року №№ 2878, 2879, 2907, 2921, 2940, 2964, 2981, 3105, що виписані на неплатника податку на додану вартість, не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- податкові накладні від 31 грудня 2018 року №№ 2967, 2999, 3100, 3137, 3156, що виписані на неплатника податку на додану вартість, були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням установленого строку на один день;

Разом з тим, під час розгляду справи судом встановлено, що операції з передачі оборотних матеріальних активів не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість згідно з абз. 1 пп. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України. У свою чергу висновок контролюючого органу про безоплатне повернення вартості поліпшень орендованих приміщень не знайшов свого підтвердження. Відтак, податкові накладні за такими операціями не складалися КП «Ліки України» та не підлягали складенню.

Крім того колегія суддів враховує, що податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДПС у Чернігівській області від 03 червня 2019 року № 00001731400 на КП «Ліки України» були накладені штрафні (фінансові) санкції, що передбачені п. 120¹.1 ст. 120¹ Податкового кодексу України.

У відповідності до п. 120¹.1 ст. 120¹ Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Тобто, відповідальність за вказаною нормою настає у разі складення податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, проте не здійснення їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом граничного строку.

Положення п. 120¹.1 ст. 120¹ Податкового кодексу України не передбачають можливості застосування штрафу до платника податку на додану вартість за не складання податкової накладної.

Податкові накладні від 23 травня 2017 року № 2575, від 27 травня 2017 року №№ 3171, 3191, 3247, 3282, 3284 та від 31 грудня 2018 року №№ 2878, 2879, 2907, 2921, 2940, 2964, 2981, 3105 суд першої інстанції визнав такими, що вважаються зареєстрованими згідно абз. 13 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Зазначена норма права передбачає, що у разі, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд першої інстанції встановив, що КП «Ліки України» у межах встановленого строку - 13 червня 2017 року, 15 червня 2017 року та 15 січня 2019 року, направило вказані податкові накладні для їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, проте не отримало від контролюючого органу квитанції № 1.

Заперечення проти встановлених судом першої інстанції обставин щодо реєстрації податкових накладних від 23 травня 2017 року № 2575, від 27 травня 2017 року №№ 3171, 3191, 3247, 3282, 3284 та від 31 грудня 2018 року №№ 2878, 2879, 2907, 2921, 2940, 2964, 2981, 3105 в апеляційній скарзі відсутні. Факт своєчасного направлення КП «Ліки України» зазначених податкових накладних для їх реєстрації Головним управлінням ДПС у Чернігівській області не спростовується. Контролюючий орган в апеляційній скарзі обмежився посиланням на те, що такі податкові накладні залишилися не зареєстрованими.

У відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Також суд першої інстанції встановив, що податкові накладні від 31 грудня 2018 року №№ 2967, 2999, 3100, 3137, 3156 були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних 16 січня 2019 року, тобто із порушенням встановленого строку на один день.

Суд першої інстанції врахував, що 15 січня 2019 року на офіційному веб-сайті ДФС України було опубліковане оголошення про перенавантаження серверу ДФС та затримку обробки запитів, у зв`язку з чим погодився з доводами КП «Ліки України» про те, що податкові накладні від 31 грудня 2018 року №№ 2967, 2999, 3100, 3137, 3156 не були зареєстровані Єдиному реєстрі податкових накладних 15 січня 2019 року із незалежних від позивача причин.

Заперечення проти висновків суду першої інстанції про те, що позивач 15 січня 2019 року здійснював реєстрацію податкових накладних, проте не завершив її через відсутність доступу до необхідного сервісу, в апеляційній скарзі відсутні. Контролюючий орган в апеляційній скарзі обмежився посиланням на те, що податкові накладні від 31 грудня 2018 року №№ 2967, 2999, 3100, 3137, 3156 були зареєстровані з порушенням установленого строку.

За правовою позицією Верховного Суду, що викладена у постанові від 31 січня 2020 року у справі № 821/819/17, в для вирішення питання про наявність/відсутність підстав для застосування до платника податку відповідальності за затримку реєстрації податкових накладних необхідно встановити причини, що зумовили допущення такого пропуску, та перевірити чи вчинив платник податку усі залежні від нього дії з метою належного виконання податкового обов`язку щодо своєчасної реєстрації таких документів.

Судом першої інстанції встановлено, а відповідачем не спростовано, що допущення несвоєчасної реєстрації податкових накладних від 31 грудня 2018 року №№ 2967, 2999, 3100, 3137, 3156 не має ознак протиправності з боку КП «Ліки України». Такий факт був наслідком незабезпечення умов для виконання позивачем свого обов`язку щодо своєчасної реєстрації податкових накладних.

За таких обставин колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення від 03 червня 2019 року № 00001731400 про нарахування КП «Ліки України» штрафних (фінансових) санкцій також є протиправним та підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги Головного управління ДПС у Чернігівській області не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні від 05 грудня 2019 року та не можуть бути підставами для його скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області - залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді Є.О. Сорочко

І.В. Федотов

Постанова складена у повному обсязі 25 лютого 2020 року.