ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2020 року справа №360/4305/19

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів: Арабей Т.Г., Міронової Г.М., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року (головуючий у суді 1-ї інстанції Чернявська Т.І., текст рішення складено у приміщенні суду за адресою: просп. Космонавтів, 18, м. Сєвєродонецьк Луганської області) у справі № 360/4305/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Білокуракинської районної державної адміністрації про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 (далі – позивач, заявник) звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Білокуракинської районної державної адміністрації (далі – відповідач, управління) про визнання незаконними дій управління соціального захисту населення Білокуракинської районної державної адміністрації при видачі довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця ОСОБА_1 ; зобов`язання Управління соціального захисту населення Білокуракинської районної державної адміністрації видати довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця ОСОБА_1 з розрахунку посадового окладу голови Білокуракинської районної державної адміністрації Луганської області; встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання Управління соціального захисту населення Білокуракинської районної державної адміністрації подати в установлений судом термін, з моменту набрання рішення законної сили, звіт про виконання рішення суду (а.с. 4-15).

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року в задоволенні позову відмовлено повністю (а.с. 72-76).

Не погодившись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що відповідно до статті 8 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцеві державні адміністрації очолюють голови відповідних місцевих адміністрацій. Тобто, голова місцевої державної адміністрації є керівником державного органу виконавчої влади. У зв`язку з чим, висновок суду про віднесення посади голови місцевої державної адміністрації до 4 групи оплати праці, що передбачено постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 18 січня 2017 року, не має законодавчого підґрунтя та є безпідставним (а.с. 82-88).

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено, що при вирішенні питання видачі довідки про заробітну плату ОСОБА_1 керувалося вимогами п.7 Порядку «Про видачі довідок про заробітну плату для призначення пенсій окремим категоріям осіб у разі ліквідації державних органів, у яких особи працювали, а також перейменування (відсутності) їхніх посад» від 10.05.2017 року № 750 відповідно до якого у разі відсутності або перейменування (відсутності) у державному органі посади, що була останньою, яку особа займала на державній службі, її посада визначається цим органом згідно з додатком 1 до цього Порядку. Листом від 16.07.2019 року № 02-21/1370 Білокуракинська РДА надала довідку до УСЗН Білокуракинської РДА в тому, що штатним розписом Білокуракинської РДА передбачена посада голови райдержадміністрації, яка на сьогоднішній день не є посадою державної служби, так як на неї не поширюється дія Закону України «Про державну службу». Департамент соціального захисту населення Луганської облдержадміністрації надіслав структурним підрозділам лист Міністерства соціальної політики України від 23.09.2019 року № 530/0/198-19/54 в якому було зазначено, що при видачі довідок про заробітну плату для призначення пенсій у разі якщо особа займала посаду голови місцевої адміністрації, першого заступника або заступника, посадовий оклад прирівнюється до посадового окладу керівника апарату місцевої держадміністрації». Вважає, що при розрахунку та видачі довідки про заробітну плату позивачу, відповідач діяв в межах чинного законодавства України. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін (а.с. 104-106).

Відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. З огляду на викладене, суд визнав за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Суд, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та наданого відзиву на апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

Позивач - ОСОБА_1 є пенсіонером, вид пенсії: по інвалідності 2 групи, загальне захворювання (а.с.19).

Відповідач - Управління соціального захисту населення Білокуракинської районної державної адміністрації діє на підставі Положення про Управління праці та соціального захисту населення та у спірних правовідносинах реалізує повноваження, надані йому Законом.

10 липня 2019 року позивач звернувся до Управління соціального захисту населення Білокуракинської районної державної адміністрації з запитом про надання довідок стосовно посади голови райдержадміністрації та заробітної плати (а.с. 32).

Листом від 23 липня 2019 року за № 04-12/2834 Управління соціального захисту Білокуракинської районної державної адміністрації відповідно до Порядку № 750 надало позивачу довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, відповідно до якої заробітна плата голови Білокуракинської районної державної адміністрації ОСОБА_1 станом на червень 2019 року становить 13980,00 гривень, у тому числі посадовий оклад - 8920,00 гривень, надбавка за ранг (5 ранг) – 600,00 гривень, надбавка за вислугу років (50 %) – 4460,00 гривень; довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, відповідно до якої середній розмір надбавок, премій та інших виплат за червень 2019 року, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, становив 5798,00 гривень, у тому числі надбавка за роботу з відомостями, що становлять державну таємницю – 892,00 гривень, премія місячна – 892,00 гривень, інші виплати – 892,00 гривень (а.с. 32, 33, 34).

Разом з тим, згідно довідок Білокуракинської районної державної адміністрації від 16 липня 2019 року № 02-24/1370 та від 03 вересня 2019 року № 02-24/1619 за штатним розписом Білокуракинської районної державної адміністрації передбачена посада голови райдержадміністрації, яка на сьогоднішній день не є посадою державної служби, оскільки на неї не поширюється дія Закону України «Про державну службу» (а.с. 36, 57).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що правові підстави для зазначення у довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця посадового окладу саме голови місцевої державної адміністрації у межах спірних правовідносин відсутні, оскільки, відповідно до пункту 9-1 частини третьої статті 3 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ «Про державну службу» із змінами, внесеними Законом України від 09 листопада 2017 року № 2190-VІІІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань проходження державної служби», посади голови місцевої державної адміністрації, його перших заступників та заступників виключені з посад, що відносяться до державної служби.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно з статтею 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії.

Частина перша статті 37-1 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ у редакції, чинній до 1 січня 2015 року, передбачала, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв`язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

Законом України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» статтю 37-1 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ викладено у новій редакції, згідно з якою умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 4, 5 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу» № 3723-ХІІ, визначається в такому порядку:

1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;

2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.

Перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням ПФУ за погодженням з Мінсоцполітики.

Постановою правління Пенсійного фонду України № 15-1 від 04 вересня 2013 року, зареєстрованою в Мін`юсті Україні 26 вересня 2013 року за № 1661/24193 (у редакції, чинній до 02 вересня 2016 року) було затверджено типову форму довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію (абзац 2 пункт 1).

Однак, постановою правління Пенсійного фонду України від 04 липня 2016 року №15-2, яка набрала чинності 02 вересня 2016 року, абзаци третій, четвертий пункту 1 постанови від 04 вересня 2013 року № 15-1- виключено.

Крім цього, постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» було визнано Постанову № 865 такою, що втратила чинність.

В свою чергу, постановою Правління Пенсійного фонду України від 17 січня 2017 № 1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям» затверджено форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії та одночасно визнано такими, що втратили чинність постанови Правління Пенсійного фонду України № 15-1 та № 15-2.

Отже, з аналізу вищенаведених законодавчих норм вбачається, що з вересня 2016 року державні органи можуть видавати довідки за останнім місцем роботи лише для призначення пенсії. Затверджена форма довідки про складові заробітної плати, саме для перерахунку пенсії, відсутня.

10 грудня 2015 року прийнято новий закон, який регулює відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, - Закон України «Про державну службу» № 889-VIII.

У зв`язку з набуттям з 1 травня 2016 року чинності зазначеним Законом, положення Закону України «Про державну службу» № 3723-XII втратили чинність, в тому числі норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців (крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону № 889-VIII).

Тобто, відповідно до статті 90 Закону України «Про державну службу» № 889-VIII, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV.

Як вже зазначалось, згідно пункту 2 Порядку № 750 довідка про заробітну плату для призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII «Про державну службу» видається особам, які мають право на призначення пенсії згідно з пунктом 3 Порядку № 622.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 750 у разі ліквідації державного органу без правонаступника або якщо останнє місце роботи особи на посаді державної служби було в органі, який на час призначення особі пенсії відсутній чи у якому на час призначення пенсії перейменовані (відсутні) посади, у тому числі відсутні відповідні посади державної служби, довідки для призначення пенсії видають: Міністерство соціальної політики України - особам, у яких останнє місце роботи на посаді державної служби було в державних органах, юрисдикція яких поширювалася на всю територію України (крім Національного банку України); Національний банк України - особам, у яких останнє місце роботи на посаді державної служби було в установах, філіях та представництвах Національного банку України; структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних, районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчі органи міських, районних у містах (у разі утворення) рад - особам, у яких останнє місце роботи на посаді державної служби було у відповідних державних органах, юрисдикція яких поширювалася на територію однієї або кількох областей, м. Києва або м. Севастополя, одного або кількох районів, міст обласного значення, та органах місцевого самоврядування.

Абзацом першим пункту 7 Порядку № 750 передбачено, що у разі відсутності або перейменування (відсутності) у державному органі посади, що була останньою, яку особа займала на державній службі, її посада визначається цим органом згідно з додатком 1 до цього Порядку або за відповідною групою оплати праці з урахуванням юрисдикції державного органу.

Згідно з пунктом 9-1 частини третьої статті 3 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ «Про державну службу» із змінами, внесеними Законом України від 09 листопада 2017 року № 2190-VІІІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань проходження державної служби», посади голови місцевої державної адміністрації, його перших заступників та заступників виключені з посад, що відносяться до державної служби.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 року № 15 «Питання оплати праці працівників державних органів» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 6 лютого 2019 року № 102 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо впорядкування структури заробітної плати працівників державних органів, судів, органів та установ системи правосуддя у 2019 році») затверджена Схема посадових окладів на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів у 2019 році (у коефіцієнтах).

Згідно з Переліком посад державної служби, що прирівнюються до відповідних груп оплати праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 року № 15 «Питання оплати праці працівників державних органів»:

до 1 групи оплати праці та посад державних службовців, передбачених Законом України «Про державну службу», віднесено посади керівників державних органів, а саме: Керівника Апарату Верховної Ради України; Державного секретаря Кабінету Міністрів України; керівників апаратів (секретаріатів) допоміжних органів, утворених Президентом України, Антимонопольного комітету України, Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Фонду державного майна України, Конституційного Суду України, Національного агентства з питань запобігання корупції, Ради національної безпеки і оборони України, Рахункової палати; державних секретарів міністерств; Урядового уповноваженого; керівників центральних органів виконавчої влади, які не є членами Кабінету Міністрів України; керівників державної служби в інших державних органах, крім тих, посади яких зазначені у частині третій статті 3 Закону України «Про державну службу», та тих, умови оплати праці яких визначені окремими Законами України;

до 4 групи оплати праці та посад державних службовців, передбачених Законом України «Про державну службу», віднесено посади керівників самостійних структурних підрозділів державних органів, а саме: керівники самостійних структурних підрозділів Апарату Верховної Ради України (головних управлінь, секретаріатів комітетів Верховної Ради України, служб, управлінь, відділів, секторів); керівника Координаційного центру забезпечення взаємодії з Кабінетом Міністрів України; керівників самостійних структурних підрозділів (директоратів, генеральних департаментів, головних департаментів, Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції, департаментів, головних інспекцій, головних управлінь, служб, управлінь, відділів, відділень, секторів, експертних груп): Секретаріату Кабінету Міністрів України, апаратів (секретаріатів) допоміжних органів, утворених Президентом України, Антимонопольного комітету України, Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Фонду державного майна України, Конституційного Суду України, Національного агентства з питань запобігання корупції, Ради національної безпеки і оборони України, Рахункової палати, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та інших державних органів, органів прокуратури, органів військового управління; керівників головних управлінь у складі директоратів Офісу Президента України; керівників: територіальних органів цих державних органів та їх структурних підрозділів, апаратів місцевих державних адміністрацій, самостійних структурних підрозділів апарату місцевих державних адміністрацій, самостійних структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, крім тих, умови оплати праці яких визначені окремими Законами України; керівників функціональних підрозділів Центрального управління Служби безпеки України; координатора; керівника апарату Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, керівників самостійних структурних підрозділів Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим; керівника апарату Урядового уповноваженого; Представника Міністерства закордонних справ на території України.

Таким чином, розмір посадового окладу для голови райдержадміністрації визначається відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 року № 15 «Питання оплати праці працівників державних органів» за 4 групою оплати праці та посад державних службовців, передбачених Законом України «Про державну службу», на рівні керівника апарату місцевої державної адміністрації, юрисдикція якого поширюється на територію одного району.

Згідно пункту 9-1 частини 3 статті 3 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ «Про державну службу» із змінами, внесеними Законом України від 09 листопада 2017 року № 2190-VІІІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань проходження державної служби», посади голови місцевої державної адміністрації, його перших заступників та заступників виключені з посад, що відносяться до державної служби.

Оскільки законодавством, чинним на час звернення ОСОБА_1 за отриманням довідки для призначення пенсії державного службовця з розрахунку посадового окладу голови Білокуракинської районної державної адміністрації Луганської області, не було передбачено можливість її видачі, тому у відповідача не було правових підстав для видачі спірної довідки.

На час звернення позивача до управління із заявою про видачу довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям були виключені норми, якими було врегульовано питання видачі вказаної довідки, отже довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця ОСОБА_1 видані відповідачем відповідають критеріям правомірності.

На підставі викладеного, суд не приймає посилання апелянта на норми законодавства України, які були чинні на час призначення йому пенсії, оскільки в даному спорі застосуванню підлягають норми права, чинні на час звернення позивача за видачею довідки для її призначення.

За приписами пункту 1 частини 1 статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року у справі № 360/4305/19 – залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року у справі № 360/4305/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Білокуракинської районної державної адміністрації про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття 26 лютого 2020 року.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26 лютого 2020 року.

Головуючий суддя І.В. Геращенко

Судді Т.Г.Арабей

Г.М. Міронова