ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2020 року
м.Суми
Справа №591/5632/19
Номер провадження 22-ц/816/227/20
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),
суддів - Левченко Т. А. , Орлова І. В.
з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 05 грудня 2019 року про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи, постановленої під головуванням судді Шелєхової Г.В. в м. Суми
в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей Сумської міської ради, Сумський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області, про визнання батьківства,
в с т а н о в и в :
06 вересня 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовною заявою про встановлення батьківства відносно малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір`ю якої є відповідач у справі ОСОБА_1 .
Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечила проти задоволення позову, посилаючись на те, що батьком її малолітньої доньки є інший чоловік, а не позивач у справі.
У зв`язку із такою позицією відповідача у справі, 05 грудня 2019 року представник позивача подав письмове клопотання про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 05 грудня 2019 року вказане клопотання задоволено та призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції.
У доводах апеляційної скарги зазначає, що судом необґрунтовано зупинено провадження по даній справі та заперечує щодо проведення молекулярно-генетичної експертизи, оскільки це може негативно вплинути на психоемоційний стан та психічне здоров`я дитини. Вказує, що ОСОБА_2 не можна підпускати до дитини, оскільки він вчиняв протиправні дії по відношенню до ОСОБА_1 і тому спільна подорож сторін у справі та малолітньої дитини до м.Києва та піддавання її медичним маніпуляціям може негативно позначитись на її здоров`ї.
Від позивача в установлений судом строк відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Учасники справи в судове засідання не з`явились, про день та час слухання справи повідомлені належним чином, апелянт та представник позивача звернулись із письмовими заявами про слухання справи в їх відсутність, тому колегія суддів вважає за необхідне слухати справу у відсутність не з`явившихся осіб.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
За приписами ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що у вересні 2019 року позивач звернувся до місцевого суду із позовом і свої вимоги мотивував тим, що з 2013 року познайомився з відповідачкою у справі, а згодом почав проживати з нею однією сім`єю та вести спільне господарство. Після того як відповідач завагітніла він пропонував їй зареєструвати шлюб, але вона відмовилась.
Після народження ІНФОРМАЦІЯ_1 їх спільної доньки ОСОБА_3 він також пропонував звернутися до органу державної реєстрації актів цивільного стану із спільною заявою про реєстрацію його батьком дитини, але вона від цієї пропозиції відмовилась і тому запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч.1 ст.135 Сімейного кодексу України.
Після припинення спільного проживання, відповідач разом з малолітньою донькою перейшла мешкати до іншого місця проживання і після виникнення між ними неприязних відносин, перешкоджає йому у спілкуванні з дитиною, а оскільки його батьківство не встановлене, тому у нього відсутні правові підстави для визначення порядку його участі у вихованні доньки.
Оскільки, відповідач заперечила проти задоволення позовної заяви, тому, за клопотанням представника позивача, ухвалою місцевого суду, для з`ясування обставин, що мають значення для справи, було призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (м.Київ). На вирішення експертизи поставлено наступне питання:
1.Чи є ОСОБА_2 біологічним батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ?
Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст..76 ЦПК України висновки експертів є одним із засобів доказування у цивільній справі.
Суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері інших, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із тих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності (ч.1 ст.103 ЦПК України).
Таким чином, місцевий суд прийшов до обґрунтованого висновку про те, що для перевірки доводів позивача та заперечень відповідача у справі, є необхідність проведення молекулярно-генетичної експертизи.
Такий висновок суду першої інстанції відповідає фактичним обставинам справи.
Колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги про те, що спільна подорож позивача та відповідача, які перебувають у неприязних відносинах, може позначитись на стані здоров`я малолітньої дитини, оскільки ухвалою суду не покладено на сторін обов`язок спільно здійснити поїздку до м.Києва де розташований НДЕКЦ для відібрання біологічних зразків. Як вбачається із клопотання експерта, надісланого у зв`язку із виконанням експертизи, сторонам лише визначено дату та відрізок часу, коли вони зможуть з`явитися до Центру для відібрання цих зразків.
Також не заслуговують на увагу і доводи апелянта щодо застосування до малолітньої дитини медичних маніпуляцій, які також, на думку апелянта, можуть позначитись на психологічному стані та здоров`ї дитини, оскільки, як вбачається із клопотання експерта, отримання біологічного матеріалу для проведення дослідження проводиться шляхом відібрання зразків букального епітелію. За загальновідомими відомостями букальним епітелієм є клітини слизової оболонки ротової порожнини, які відбираються за допомогою аплікатору (ватної палички) з внутрішньої частини щоки особи, у якої відбираються зразки, і дана процедура відбору є безболісною та неінвазивною (без застосування голок чи будь-якого медичного інструменту).
Таким чином, колегія суддів вважає такими, що не заслуговують на увагу доводи апелянта про те, що перевезення малолітньої дитини до м.Києва та відібрання у неї біологічних зразків, необхідних для проведення експертизи, може негативно позначитись на її психологічному стані та стані здоров`я.
Не заслуговують на увагу і доводи апеляції щодо безпідставності зупинення провадження у справі, у зв`язку із призначенням експертизи, оскільки на відібрання біологічних зразків та проведення експертизи потрібен певний час і, крім того, таке право суду передбачене п.5 ч.1 ст.252 ЦПК України.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції всебічно і повно з`ясував, обставини, що мають значення для справи і доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 05 грудня 2019 рокузалишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 26 лютого 2020 року.
Головуючий - О. І. Собина
Судді: Т. А. Левченко
І. В. Орлов