ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" лютого 2020 р.

м. Одеса

Справа № 916/3720/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання Фатєєвій Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (65048, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 15, код ЄДРПОУ 43015722)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСЛ Україна» (68800, Одеська обл., Ренійський р-н, м. Рені, вул. Дунайська, буд. 188-В, код ЄДРПОУ 35549599)

про стягнення 47766,63 грн., -

за участю представників сторін:

від позивача: Стапінський В.О., довіреність №5 від 08.01.2020

від відповідача: не з`явився

Суть спору: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСЛ Україна» про стягнення 47766,63 грн., з яких: 37137,99 грн. основного боргу та 10628,64 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди нерухомого майна від 18.05.2011 в частині вчасної та повної сплати орендної плати.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження; призначено розгляд справи на 15.01.2020 о 14:15. У судовому засіданні 15.01.2020 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст.ст. 202, 216 ГПК України про відкладення розгляду справи на 04.02.2020 о 14:30. У судовому засіданні 04.02.2020 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст.ст. 202, 216 ГПК України про відкладення розгляду справи на 17.02.2020 о 15:00.

У судові засідання відповідач не з`явився. Судом були вжиті всі можливі заходи належного повідомлення відповідача про розгляд судом господарської справи, час та місце судових засідань, про що свідчать відповідні поштові повідомлення та телефонограма. Суд виходить з того, що учасники справи в господарському процесі мають вчиняти належні дії щодо ефективного використання належних їм процесуальних прав та виконання належних обов`язків, а господарський суд, повідомляючи учасників справи шляхом надсилання поштових повідомлень за офіційними, відомими суду, адресами зі свого боку забезпечує їм належні процесуальні гарантії на участь у розгляді справи.

Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надійшов, з огляду на що суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами в порядку ч.9 ст. 165 ГПК України.

У судовому засіданні 17.02.2020 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд встановив:

18.05.2011 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна по Одеській та Миколаївській областях) (орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальність «ДСЛ Україна» (орендар, відповідач) укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно: вбудовані приміщення, розташовані в будівлі службових приміщень поромного комплексу на території другого вантажного району Ренійського морського торговельного порту (реєстровий номер: 01125809.35.ГЯШТОЯ3351), загальною площею 32,30 кв.м. (майно), що розміщені за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 188 та перебувають на балансі ДП «Ренійський морський торговельний порт» (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку і становить: 81850 грн.

За п.1.2 договору майно передається в оренду з метою: розміщення офісу транспортного підприємства з перевезення вантажів.

Згідно з розділом 2 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передавання майна. Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди. Передача майна в оренду здійснюється за вартістю, визначеною у звіті про незалежну оцінку. Обов`язок щодо складання акту приймання-передавання покладається на орендодавця. Орендоване нерухоме майно залишається на балансі балансоутримувача із зазначенням того, що цей об`єкт є орендованим.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (зі змінами) та п.19 Порядку проведення конкурсу на право оренди державного майна, який затверджено наказом Фонду державного майна України від 16.05.2007 №768, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.06.2007 за №604/13871, і становить без ПДВ за пропозицією орендаря як єдиного заявника: 1270 грн. Орендна плата за перший місяць оренди - травень 2011 визначається шляхом коригування орендної плати, яка зазначена у абзаці І цього пункту на індекси інфляції за березень 2011 року, квітень 2011 року та травень 2011 року включно.

Відповідно до п.3.3 договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Згідно з п.3.5 договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 12 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж. Одночасно копія платіжного доручення на перерахування орендної плати до державного бюджету 70% надсилається орендарем орендодавцеві та балансоутримувачу.

У відповідності до п.п. 3.6, 3.8 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п.3.5 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. За ініціативою орендодавця стягнення заборгованості з орендної плати та пені вирішується в судовому порядку. У разі виникнення заборгованості з орендної плати, поточні платежі, які сплачені за об`єкт оренди насамперед, спрямовуються на погашення заборгованості з орендної плати, яка виникла у минулі періоди, а потім - у рахунок поточних платежів

За п.3.11 договору у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою у повному обсязі, якщо така виникла, ураховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.

Відповідно до п.5.3 договору орендар зобов`язується, зокрема, своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.

У відповідності до п.п. 9.1-9.3 договору за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України. Орендар не відповідає за зобов`язаннями орендодавця, якщо інше не передбачено цим договором. Орендар відповідає за своїми зобов`язаннями і за зобов`язаннями, за якими він є правонаступником, виключно власним майном. Стягнення за цими зобов`язаннями не може бути звернене на орендоване державне майно. Спори, які виникають за цим договором або в зв`язку з ним, не вирішені шляхом переговорів або в порядку досудового врегулювання, вирішуються у судовому порядку.

Відповідно до п.10.1 договору останній укладено строком на 2 роки 11 місяців з моменту підписання договору оренди.

За п.10.3 договору за ініціативою однієї із сторін цей договір може бути розірвано за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством, та у разі якщо орендар не погоджується підписувати новий розрахунок орендної плати та відповідні зміни до договору при зміні Методики розрахунку орендної плати.

На виконання умов договору оренди від 18.05.2011 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області за актом приймання-передачі від 18.05.2011 передало Товариству з обмеженою відповідальністю «ДСЛ Україна» державне нерухоме майно: вбудовані приміщення, розташовані в будівлі службових приміщень поромного комплексу на території другого вантажного району Ренійського морського торговельного порту (реєстровий номер: 01125809.35.ГЯШТОЯ3351), загальною площею 32,30 кв.м., що розміщені за адресою: Одеська обл., м. Рені, вул. Дунайська, 188 та перебувають на балансі ДП «Ренійський морський торговельний порт», вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку і становить: 81850 грн. Майно передається в оренду з метою: розміщення офісу транспортного підприємства з перевезення вантажів.

13.06.2013 сторонами був підписаний договір про внесення змін до договору оренди 19.05.2011 (обліковий номер договору №209840910370) нерухомого майна, що належить до державної власності, згідно з яким у п 1.1 розділу 1 договору оренди слова «...що перебуває на балансі ДП «Ренійського морського торговельного порту» (балансоутримувач)» замінено словами «що перебуває на балансі ДП «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Ренійського морського порту) (Адміністрація є правонаступником ДП «Ренійського морського торговельного порту») (балансоутримувач)...», також у всіх додатках до договору оренди від 18.05.2011 (зі змінами та доповненнями) слова «Ренійський морський торговельний порт» замінено відповідно словами «Ренійська філія державного підприємства «Адміністрація морських портів України» у відповідних відмінках, згідно договору ці зміни набирають чинності з дня їх підписання сторонами та скріплення печатками, при цьому сторони домовились, що даний договір про внесення змін до договору оренди регламентує взаємовідносини між сторонами з 13.06.2013 у відповідності до положень ст. 631 ЦК України, ці зміни діють з моменту їх підписання та є невід`ємною та складовою частиною договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 18.05.2011.

26.09.2014 сторонами був підписаний договір про внесення змін до договору оренди 19.05.2011 (обліковий номер договору №209840910370) нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до якого:

- п.1.1 розділу 1 договору оренди викладено в такій редакції: «Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: вбудовані приміщення в будівлі службових приміщень поромного комплексу на території другого вантажного району реєстраційний номер 01125809.35.ГЯШГОЯ3351) (майно), загальною площею 32.30 кв.м., розташованого за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 188, що перебуває на балансі ДП «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Ренійського морського порту) (балансоутримувач.) вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку і становить: 130849 грн. (сто тридцять тисяч вісімсот сорок дев`ять) гривень»;

- п.3.1 «Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 №786 (зі змінами та доповненнями, внесеними постановою КМУ від 14.09.2011 №961) і становить без урахування ПДВ за базовий місяць розрахунку червень 2014 року: 1968,50 грн. Орендна плата за місяць оренди липень 2014 року визначається шляхом коригування орендної плати за місяць червень 2014 року на індекси інфляції липня 2014 року»;

- п.10.1 договору оренди доповнено реченням такою змісту: «... продовжено термін дії цього договору до 18.03.2017 включно».

Вказані зміни діють з 19.07.2014 року та є невід`ємною та складовою частиною договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 18.05.2011.

Як вбачається з акту приймання-передачі від 26.09.2014 на виконання умов договору оренди від 18.05.2011 орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: вбудовані приміщення в будівлі службових приміщень поромного комплексу на території другого вантажного району (реєстровий номер: 01125809.35.ГЯШТОЯ3351) (майно), загальною площею 32,30 кв.м., розташованого за адресою: Одеська обл., м. Рені, вул. Дунайська, 188, що перебуває на балансі ДП «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Ренійського морського порту) (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку і становить 130849 грн.; майно передається в оренду з метою: розміщення офісу транспортного підприємства з перевезення вантажів.

14.04.2017 сторонами був підписаний договір про внесення зміни до договору оренди від 18.05.2011 нерухомого майна, що належать до державної власності, відповідно до якого п.10.1 договору оренди доповнено реченнями такого змісту: «… продовжити термін дії цього договору до 18.02.2020 включно».

За актом прийому-передачі від 31.08.2019 на виконання умов договору оренди від 18.05.2011 орендар -Товариство з обмеженою відповідальністю «ДСЛ Україна» передав (повернув), а балансоутримувач - Ренійська філія Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Ренійського морського порту) прийняв у подальше господарське відання державне нерухоме майно, а саме: вбудовані приміщення, розташовані в будівлі службових приміщень поромного комплексу на території другого вантажного району (реєстровий номер: 01125809.35.ГЯШТОЯ3351), загальною площею 32,30 кв.м., що розташоване за адресою: Одеська обл., м. Рені, вул. Дунайська, 188.

19.06.2019 за вих.№11-06-02586 позивачем надіслано на адресу відповідача претензію про сплату заборгованості за договором оренди майна від 18.05.2011 на суму 28605,18 грн. боргу та 4933,09 грн. пені.

Несплата відповідачем наявного боргу стала підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 283 ГК України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Відповідно до ч.6 даної статті до відносин оренди застосовуються положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч.3 ст. 285 ГК України орендар зобов`язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно зі ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.

За ч.1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

У відповідності до ч.3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі вносити плату за користування приміщенням.

Відповідно до вимог ч.ч. 1,7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Салов проти України” від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Надточий проти України” від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Приймаючи до уваги наявні в матеріалах справи докази, господарським судом встановлено, що відповідач не виконав належним чином своїх зобов`язань за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 18.05.2011 в частині вчасної та повної сплати орендної плати, внаслідок чого є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню заявлені Регіональним відділенням Фонду державного майна по Одеській та Миколаївській областях позовні вимоги про стягнення з відповідача 37137,99 грн. основного боргу.

Іншого відповідачем не доведено.

Щодо заявленої до стягнення пені у розмірі 10628,64 грн. слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Водночас вимогами п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов`язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

У ч.6 ст. 231 ГК України також встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими грошовими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Враховуючи факт наявності у відповідача боргу, перевіривши розрахунки позивача в частині стягнення з відповідача пені, господарський суд встановив, що позивачем нараховано відповідачу пеню на прострочені суми боргу за періоди, які перевищують встановлені ч.6 ст. 232 ГК України шість місяців, що обчислюються окремо по кожному місячному платежу по орендній платі, з огляду на що господарським судом, не виходячи за межі заявлених позовних вимог зроблений перерахунок нарахованих сум пені та встановлено, що обґрунтованими та підставними є позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 4151,91 грн. пені.

Іншого сторонами не доведено.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, в решті заявлених сум слід відмовити.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позову покладаються на обох сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-250 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна по Одеській та Миколаївській областях - задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСЛ Україна" (68800, Одеська обл., Ренійський р-н, м. Рені, вул. Дунайська, буд. 188-В, код ЄДРПОУ 35549599) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (65048, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 15, код ЄДРПОУ 43015722) 37137 /тридцять сім тисяч сто тридцять сім/ грн. 99 коп. основного боргу, 4151 /чотири тисячі сто п`ятдесят одну/ грн. 91 коп. пені та 1660 /одну тисячу шістсот шістдесят/ грн. 51 коп. судового збору.

3.В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повний текст складено 24 лютого 2020 р.

Суддя Ю.С. Бездоля