ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/5447/19 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2020 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В. В.,

суддів Шурко О. І., Ганечко О. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сейко Інвест Груп» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування наказу, за апеляційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 грудня 2019, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ №79-Л від 27.12.2018 Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо анулювання на основі перевірки додержання суб`єктом господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми та значними наслідками №86/1009/2.3/2018 від 20 грудня 2018 року ліцензії 2013034796, виданої Товариству з обмеженою відповідальністю фірма «Сейко Інвест Груп».

Доводи позивача щодо протиправності наказу ґрунтуються саме на тому, що відповідач не дотримався вимоги законів № 877-V та № 222-VIII щодо належного повідомлення про здійснення планового заходу.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 грудня 2019 позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з`явилися.

Враховуючи, що безпосередня участь сторін у судовому засіданні, в даному випадку, не є обов`язковою, оскільки матеріали справи містять достатньо письмових доказів для з`ясування фактичних обставин, колегія суддів у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності учасників, в порядку письмового провадження.

Відповідно до положень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Відкладення розгляду справи спричинить невиправдане порушення процесуального строку її розгляду.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Як встановлено під час апеляційного розгляду справи, Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції України в Івано-Франківській області було проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Сейко Інвест Груп» з питань додержання суб`єктом господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми та значними наслідками.

За результатами проведеної перевірки Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції України в Івано-Франківській було складено акт №86/10009/2.3/2018 від 20.12.2018, яким встановлено наступні порушення:

- присутність керівника, його заступника або іншої уповноваженої особи під час проведення органом ліцензування в установленому законом порядку перевірки додержання Товариством з обмеженою відповідальністю «Сейко Інвест Груп» Ліцензійних умов - не забезпечено;

- посадових осіб Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Івано-Франківській область до здійснення перевірки додержання Товариством з обмеженою відповідальністю «Сейко Інвест Груп» Ліцензійних умов - не допущено;

- документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникли під час перевірки додержання Товариством з обмеженою відповідальністю «Сейко Інвест Груп» Ліцензійних умов, не надані.

На підставі акту перевірки Державною архітектурно-будівельною інспекцією України було прийнято наказ від 27.12.2018 №79-Л, згідно п. 5 якого на підставі ст. 17 Закону України «Про архітектурну діяльність», Порядку ліцензування господарської діяльності, пов`язаної зі створенням об`єктів архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.07 №1396, анульовано ліцензію на провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, видану Товариству з обмеженою відповідальністю «Сейко Інвест Груп» №2013034796.

Оскільки, на думку позивача, наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції України про анулювання ліцензії на провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів IV та V категорій складності є протиправним, він звернувся до суду за захистом порушеного права.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції України №79-Л від 27.12.2018 в частині анулювання ліцензії на провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми та значними наслідками ТОВ «Сейко Інвест Груп» не відповідає критеріям правомірності, встановлених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є протиправним та підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Так, Законом, що регулює суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, визначає виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлює уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності є Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 02.03.2015 № 222-VIII.

Згідно з підпунктом 8 пункту 4 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011 №439/2011, Державна архітектурно-будівельна інспекція України відповідно до покладених на неї завдань здійснює в межах своїх повноважень державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов`язаної зі створенням об`єктів архітектури.

Абзацом 1 пункту 3 Порядку ліцензування господарської діяльності, пов`язаної із створенням об`єктів архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2007 №1396 (далі - Порядок №1396) передбачено, що ліцензування будівельної діяльності та контроль за додержанням ліцензійних умов здійснюється Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами (далі - орган ліцензування).

Відповідно до статті 20 Закону №222 державний нагляд за додержанням органами ліцензування вимог законодавства у сфері ліцензування здійснює спеціально уповноважений орган з питань ліцензування шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»

В свою чергу, правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року №877-V (далі - Закон №877-V) ст. 5 якого визначено, що органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб`єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Повідомлення повинно містити: дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю).

Повідомлення надсилається рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручається особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.

Досліджуючи спірні правовідносини, важливим аспектом спірних правовідносин є встановлення обставин, чи має місце відмова позивача у проведенні позапланової перевірки додержання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, оскільки позивач, отримавши ліцензію на здійснення будівельних робіт, являється ліцензіатом у розумінні абзацу 5 статті 1 Закону №222 а, отже є об`єктом державного контролю (нагляду) за додержанням ліцензійних умов.

Як встановлено, 14.11.2018 Державною архітектурною будівельною інспекцією України було направлено на адресу позивача повідомлення від 14.11.2018 №1009/1.18/1242 про проведення планової перевірки щодо додержання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середнім та значним наслідків.

Вказане поштове відправлення повернулось на адресу відповідача з відміткою відділу поштового зв`язку «за закінченням встановленого строку зберігання» 23.12.2018.

Згідно частини 6 статті 7 Закону №877-V органи за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Відповідно до Закону №877-V органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб`єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу. При цьому, суб`єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.

Частиною 12 статті 19 Закону №222 встановлено, що з метою забезпечення ліцензіатом присутності керівника, його заступника або іншої уповноваженої особи під час проведення органом ліцензування планової перевірки додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов, орган ліцензування вживає вичерпних заходів попереднього інформування (не менш як за десять робочих днів) ліцензіата про дату та місце проведення планової перевірки, зокрема за допомогою засобів поштового, телефонного, факсимільного та/або електронного поштового зв`язку.

На момент складання відповідачем акта про відмову ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування, у останнього були відсутні докази отримання позивачем повідомлення про початок проведення планового заходу.

Згідно з пунктом 8 частини другої статті 16 Закону №222-VIII підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії є, зокрема, акт про відмову ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування.

Відмовою ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування вважається недопуск уповноважених посадових осіб органу ліцензування до здійснення перевірки додержання ліцензіатом вимог відповідних ліцензійних умов за відсутності передбачених для цього законом підстав (зокрема, ненадання документів, інформації щодо предмета перевірки на письмову вимогу посадових осіб органу ліцензування, відмова в доступі посадових осіб органу ліцензування до місць провадження діяльності, що підлягає ліцензуванню, об`єктів, що використовуються ліцензіатом при провадженні діяльності, що підлягає ліцензуванню, або відсутність протягом першого дня перевірки за місцезнаходженням ліцензіата особи, уповноваженої представляти інтереси ліцензіата на час проведення перевірки).

На підтвердження факту оренди приміщення для провадження господарської діяльності за адресою: вул. Галицька, 80-А, м. Івано-Франківськ, ТОВ «Сейко Інвест Груп» надало суду лист ТОВ «Інструмент Захід» зі змісту якого вбачається, що ТОВ «Сейко Інвест Груп» орендує частину приміщення площею 10 кв.м за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, 80-А на правах суборенди згідно договору суборенди №3 від 17.02.2017, а також, надало суду платіжні доручення відповідно до яких було сплачено послуги оренди приміщення за 2017, 2018 та 2019 рр.

Вказане спростовує доводи відповідача щодо відсутності позивача за вказаною адресою (вул. Галицька, 80-А, м. Івано-Франківськ,).

Таким чином, судова колегія вважає вірними доводи суду першої інстанції про те, що у відповідача не виникло право для початку проведення планової перевірки ТОВ «Сейко Інвест Груп», відповідно, фіксація факту проведення такої перевірки актом про відмову ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування, - є протиправною.

В акті про відмову ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування зазначено про незабезпечення присутності керівника, його заступника або іншої уповноваженої особи під час проведення органом ліцензування в установленому законом порядку перевірки додержання Товариством з обмеженою відповідальністю «Сейко Інвест Груп» Ліцензійних умов; не допущення посадових осіб Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Івано-Франківській область до здійснення перевірки додержання Товариством з обмеженою відповідальністю «Сейко Інвест Груп» Ліцензійних умов та не надання документів, пояснень, довідок, відомостей, матеріалів з питань, що виникли під час перевірки додержання Товариством з обмеженою відповідальністю «Сейко Інвест Груп» Ліцензійних умов.

Разом з тим, як правильно зазначив суд першої інстанції, відповідачем здійснено не достатні заходи для забезпечення проведення перевірки, позаяк метою такої перевірки було додержання Товариством з обмеженою відповідальністю «Сейко Інвест Груп» Ліцензійних умов. Крім того, відповідачем не наданого суду жодного доказу, що останнім було вжито вичерпні заходи попереднього інформування ліцензіата про початок проведення перевірки.

У рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Рисовський проти України» від 20.10.2011, заява №29979/04, Суд вказав, що принцип «алежного урядування» передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (параграф 70).

Окрім того, відповідачем не надано суду доказів на підтвердження складення та вручення позивачеві письмової вимоги посадових осіб органу ліцензування про надання документів, інформації щодо предмету перевірки, передбаченої пунктом 8 частини другої статті 16 Закону N 222-VIII чи письмового запиту посадової особи або комісії про надання інформації в установлений строк, передбаченого пунктом 13 Порядку проведення спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування планових та позапланових перевірок додержання органами ліцензування вимог законодавства у сфері ліцензування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 року № 182.

Відповідач позбавив можливості позивача у реалізації свого права на завчасне підготовлення документів перевірки, до початку здійснення контрольного заходу.

Даючи оцінку обставинам справи, виходячи з меж апеляційного оскарження, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в судовому рішенні повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 грудня 2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сейко Інвест Груп» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування наказу - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 грудня 2019 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя -доповідач: В. В. Кузьменко

Судді : О. М. Ганечко

О. І. Шурко

Повний текст постанови виготовлено 25.02.2020