МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2020 р.

№ 400/1238/19

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М., розглянув в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:

Сільськогосподарського приватного підприємства " Техмет- Юг", вул. Леніна, 1, Воскресенське, Вітовський район, Миколаївська область, 57210 Фермерського господарства "Міда - Агро", вул. Леніна, 1, Воскресенське, Вітовський район, Миколаївська область, 57210 Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:

Вітовської районної державної адміністрації Миколаївської області (Державна надзвичайна протиепізоотична комісія при Вітовській районній державній адміністрації), пр Богоявленський, 306, м. Миколаїв, 54050

про:

визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське приватне підприємство „Техмет-Юг” звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Вітовської районної державної адміністрації Миколаївської області (Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Вітовській районній державній адміністрації), в якому просило визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нескладення висновку відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої позивачу внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень), або про відмову в такому відшкодуванні, за заявою позивача від 18 лютого 2019 року без номера на відшкодування збитків у зв`язку з вилученням та знищенням сільськогосподарських тварин; зобов`язати відповідача розглянути заяву позивача на відшкодування збитків у зв`язку з вилученням та знищенням сільськогосподарських тварин (свиней) у кількості 3 622 голів, уточнити розмір завданої майнової шкоди (збитків) та скласти висновок відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої позивачу внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень), або про відмову в такому відшкодуванні.

Ухвалою від 26 квітня 2019 року суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Мельник О. М. відкрив провадження в адміністративній справі № 400/1238/19 та вирішив розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження.

22 квітня 2019 року адвокат Семененко В. Б. як представник Фермерського господарства „Міда-Агро” звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Вітовської районної державної адміністрації Миколаївської області (Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Вітовській районній державній адміністрації), в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нескладення висновку відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої позивачу внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень), або про відмову в такому відшкодуванні, за заявою позивача від 18 лютого 2019 року без номера на відшкодування збитків у зв`язку з вилученням та знищенням сільськогосподарських тварин; зобов`язати відповідача розглянути заяву позивача на відшкодування збитків у зв`язку з вилученням та знищенням сільськогосподарських тварин (свиней) у кількості 1 715 голів, уточнити розмір завданої майнової шкоди (збитків) та скласти висновок відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої позивачу внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень), або про відмову в такому відшкодуванні.

Ухвалою від 03 травня 2019 року суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Птичкіна В. В. відкрила провадження в адміністративній справі № 400/1219/19 та постановила розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження.

24 квітня 2019 року адвокат Семененко В. Б. як представник фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Вітовської районної державної адміністрації Миколаївської області (Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Вітовській районній державній адміністрації), в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нескладення висновку відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої позивачу внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень), або про відмову в такому відшкодуванні, за заявою позивача від 18 лютого 2019 року без номера на відшкодування збитків у зв`язку з вилученням та знищенням сільськогосподарських тварин; зобов`язати відповідача розглянути заяву позивача на відшкодування збитків у зв`язку з вилученням та знищенням сільськогосподарських тварин (свиней) у кількості 1 189 голів, уточнити розмір завданої майнової шкоди (збитків) та скласти висновок відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої позивачу внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень), або про відмову в такому відшкодуванні.

Ухвалою від 03 травня 2019 року суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Птичкіна В. В. відкрила провадження в адміністративній справі № 400/1258/19 та постановила розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 20 травня 2019 року Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Мельника О. М. задовольнив клопотання представника Сільськогоподарського приватного підприємства „Техмет-Юг” та постановив об`єднати в одне провадження для спільного розгляду справи № 400/1238/19, № 400/1219/100, № 400/1258/19.

Ухвалами від 20 травня 2019 року справи № 400/1219/19 та № 400/1258/19 передані для об`єднання в одне провадження та спільного розгляду з адміністративною справою № 400/1238/19.

Позовні вимоги Сільськогоподарського приватного підприємства „Техмет-Юг”, Фермерського господарства „Міда-Агро” та фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 мотивовані тим, що у зв`язку з виявленням захворювання африканської чуми свиней та задля недопущення розповсюдження зазначеного захворювання, у період з 02 по 13 вересня 2016 року позивачі вилучили та знищили визначену кількість голів свиней. За замовленням позивачів проведено оцінку вартості поголів`я свиней, що були вилучені та знищені. 18 лютого 2019 року позивачі звернулися до відповідача з заявами про відшкодування збитків у зв`язку з вилученням та знищенням сільськогосподарських тварин, які відповідач не розглянув, розмір майнових збитків не затвердив, чим порушив права позивачів.

Відповідач у відзивах, що надійшли до суду, проти позовних вимог заперечував, просив у позовах відмовити, посилаючись на вимоги Порядку відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої особам внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин або у зв`язку з проведенням процедур і робіт щодо ліквідації особливо небезпечних (карантинних) хвороб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2012 року № 1003, чинного на момент виникнення спірних правовідносин – вересень 2016 року. Відповідач зазначав, що перелік та вартість майна, розмір збитків, зазначені в заявах позивачів, не відповідали Порядку відшкодування, оскільки були надані відповідно до розрахунків Приватного підприємства „Консалтінгова фірма „СНЕЙЛ” і даних самих позивачів (довідок, виданих позивачами, які нічим не регламентовані та не підтверджені).

Крім того, відповідач письмово пропонував позивачам отримати грошові кошти з резервного фонду як відшкодування шкоди на поворотній основі і зазначена пропозиція не влаштувала позивачів, що мало вияв у їхньому небажанні подавати заяви відповідно до вимог чинного законодавства та ненаданні письмових гарантій щодо повернення відшкодування.

06 червня 2019 року позивачі надали до суду спільну відповідь на відзив, в якій наголосили, що заяви позивачів на ім`я відповідача від 18 лютого 2019 року повністю відповідали вимогам Порядку відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої особам внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин або у зв`язку з проведенням процедур і робіт щодо ліквідації особливо небезпечних (карантинних) хвороб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2012 року № 1003.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення частина п`ята статті 250 КАС України).

Дослідивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, а також матеріали, що містяться у справі, суд установив таке.

Видом діяльності позивачів є розведення свиней (код – 01.46), керівником позивачів є Косой Михайло Семенович, місце проведення господарської діяльності позивачів – смт. Воскресенськ Вітовського району Миколаївської області, що підтверджується довідками з ЄДРПОУ щодо Фермерського господарства „Міда - Агро” від 13 березня 2013 року, щодо Сільськогосподарського приватного підприємства „Техмет-Юг” від 19 березня 2013 року, витягом з ЄДРЮОФОПГФ щодо ФОП ОСОБА_1

15 вересня 2016 року позивачі склали довідки про вилучення та знищення у своїх господарствах свиней у період з 02 по 13 вересня 2016 року: у Фермерському господарстві „Міда - Агро” – 1 715 голів свиней загальною вагою 113 481 кг; у фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 – 1 189 голів свиней загальною вагою 63 849 кг; у Сільськогосподарського приватного підприємства „Техмет-Юг” – 3 622 голів свиней загальною вагою 274 510 кг.

На замовлення позивачів Приватне підприєство „Консалтингова фірма „СНЕЙЛ” виконало оцінку вартості вилученого та знищеного позивачами поголів`я свиней та навело відповідні висновки у звітах від 16 вересня 2016 року: щодо Фермерського господарства „Міда - Агро” вартість вилученого і знищеного поголів`я свиней склало 3 791 400,21 грн з ПДВ; щодо фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 – 2 133 195,09 грн з ПДВ; щодо Сільськогосподарського приватного підприємства „Техмет-Юг” – 9 171 379,10 грн.

19 вересня 2016 року голова Регіонального відділення Українського товариства оцінювачів по Миколаївській області надав рецензії на вищезазначені звіти, виконані Приватним підприєством „Консалтингова фірма „СНЕЙЛ”, відповідно до яких звіти у цілому відповідають вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але мають незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.

23 вересня 2016 року відбулося позапланове засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Вітовській районній державній адміністрації, до порядку денного якого було включене питання щодо виконання плану заходів щодо недопущення поширення африканської чуми свиней в господарствах СГПП „Техмет-Юг”, ФГ „Міда - Агро”, ФОП ОСОБА_1 Вітовського району Миколаївської області.

На засідання був запрошений керівник СГПП „Техмет-Юг” ОСОБА_1 .

Результати засідання оформлені протоколом № 13, відповідно до якого державна надзвичайна протиепізоотична комісія постановила таке: інформацію доповідачів узяти до відома; скасувати рішення ДНПК при Жовневій РДА (протокол від 13 листопада 2015 року № 11) щодо дозволу проведення забою свиней на внутрішньогосподарському забійному пункті СГПП „Техмет-Юг”; заборонити функціонування забійного пункту, м`ясопереробного цеху на території свиногосподарства СГПП „Техмет-Юг” до отримання експлуатаційного дозволу; розірвати договір про надання послуг уповноваженим лікарем ветеринарної медицини Жовтневої РДЛВМ та СГПП „Техмет-Юг”, ФГ „Міда - Агро”; заборонити керівнику СГПП „Техмет-Юг” ОСОБА_1 вивозити зерно із складів, які розташовані на території свиноферми, проводити збереження зерна в опломбованих комісійно складах протягом 6 місяців після зняття карантину; унаслідок надзвичайної ситуації природного характеру, а саме: захворювання свиней африканською чумою, направити до Миколаївської ОДА пакет документів щодо розрахунку збитків від втрат тваринництва сільськогосподарських підприємств СГПП „Техмет-Юг”, ФГ „Міда-Агро”, ФОП ОСОБА_1 для подальшого розгляду виплати компенсацій.

Листом від 02 листопада 2016 року № 961/6-03 Департамент економічного розвитку та регіональної політики Миколаївської обласної державної адміністрації повідомив Вітовську районну державну адміністрацію, що протоколом Експертної комісії ДСНС України з визначення рівнів та класів надзвичайної ситуації від 21 вересня 2016 року № 16-13880/162 НС, яка склалася в Миколаївській області і пов`язана із захворюванням свійських тварин (свиней) на вірус „ ІНФОРМАЦІЯ_1 ”, класифікована як надзвичайна ситуація місцевого рівня. Також зазначено, що збитки по області складають приблизно 16500 тис грн., тобто підстав для змінення класифікації НС, а, відповідно, і звернення до Кабінету Міністрів України щодо виділення коштів із резервного фонду державного бюджету немає. Оскільки згідно з постановою КМУ № 140 фінансування заходів з ліквідації місцевого рівня перш за все здійснюється за рахунок власних коштів підприємств, установ та організацій, на території яких виникла надзвичайна ситуація, і додатково – за рахунок районних резервів, відповідачу було запропоновано розглянути питання щодо надання сільськогосподарським підприємствам часткової компенсації за вилучення та знищення тварин з резервного фонду відповідного бюджету.

Листом від 28 листопада 2016 року № 3807/01-20/11-16 відповідач повідомив позивачів, що відшкодування збитків у зв`язку з вилученням сільськогосподарських тварин здійснюється за рахунок коштів резервного фонду бюджету на умовах повернення; резервний фонд Вітовського району становить 150 тис. грн; у разі згоди одержання коштів резервного фонду на умовах повернення позивачам необхідно надати відповідну заяву та перелік документів, наведених у цьому листі.

Листом від 06 січня 2017 року № 67/01-20/12-17 відповідач запропонував позивачам надати згоду на отримання компенсації з резервного фонду районного бюджету, який становить 150 тис.грн, укласти відповідний договір з відповідачем та в подальшому повернути ці кошти відповідно до графіку згідно з цим договором.

18 лютого 2019 року позивачі звернулися з окремими заявами до голови Вітовського районної державної адміністрації, в яких просили відшкодувати за рахунок резервного фонду Вітовського району збитки за вилучені та знищені сільськогосподарські тварини (свиней): Фермерському господарству „Міда - Агро” – 3 791 400,21 грн з ПДВ; фізичній особі – підприємцю ОСОБА_1 – 2 133 195,09 грн з ПДВ; Сільськогосподарському приватному підприємству „Техмет-Юг” – 9 171 379,10 грн.

Заяви Вітовською районною державною адміністрацією (Державною надзвичайною протиепізоотичною комісією при Вітовській районній державній адміністрації) розглянуті не були, розмір майнової шкоди (збитків), завданої ФГ "Міда-Агро", СГПП "Техмет-Юг", ФОП ОСОБА_1 комісією не затверджено, жодних висновків не надано.

Позивачі вважають, що це є порушенням вимог п. 3 Порядку відшкодування, так як до повноважень Комісії відноситься виключно розгляд протягом однієї доби відповідного звернення, уточнення розмір завданої майнової шкоди (збитків) та складення висновку відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої особі внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень), або про відмову в такому відшкодуванні. При цьому, вказана Комісія не є розпорядником коштів щодо відшкодування шкоди, не є учасником бюджетного процесу у цих відносинах до її повноважень належить надання чи не надання висновку, що залежить від розміру завданої шкоди, а не від наявності джерел фінансування. Також положеннями вже згаданого п. 3 Порядку відшкодування встановлено, що комісія має уточнити розмір завданої шкоди. Вищевикладені вимоги Порядку відшкодування Комісією не були дотримані, про причини ФГ "Міда-Агро", СГПП "Техмет-Юг" ФОП ОСОБА_1 повідомлено не було.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Статтею 43 Закону України "Про ветеринарну медицину" №2498-XII від 25.06.1992 передбачено, що в разі спалаху особливо небезпечної хвороби, занесеної до списку МЕБ (Міжнародного епізоотичного бюро), Державна надзвичайна протиепізоотична комісія при Кабінеті Міністрів України або відповідні місцеві державні надзвичайні протиепізоотичні комісії приймають рішення про вжиття одного або декількох заходів, визначених відповідним планом дій за надзвичайних обставин або зводом правил, а у разі їх відсутності приймають рішення про вжиття одного або декількох заходів, зазначених у статті 44 цього Закону, відповідно до характеру особливо небезпечних хвороб, занесених до списку МЕБ, та рівня ризику в інфікованій і буферній зонах та зоні спостереження, а також розміщують у засобах масової інформації повідомлення, які повинні містити відомості про кордони інфікованої і буферної зон, зони спостереження та за необхідності - про застосовані в кожній із цих зон ветеринарно-санітарні заходи.

Під спалахом хвороби, згідно з положеннями статті 1 цього Закону вважається випадок захворювання на хворобу, що підлягає повідомленню, на потужностях (об`єктах), включаючи всі споруди та прилеглі приміщення, де розміщені тварини, або на території, де з огляду на місцеві умови неможливо гарантувати, що сприйнятливі та несприйнятливі до хвороби тварини не мали безпосереднього контакту з тваринами, що захворіли, або стосовно яких є підозра на захворювання.

Положеннями статті 44 Закону України "Про ветеринарну медицину" №2498-XII від 25.06.1992 передбачено, що державна надзвичайна протиепізоотична комісія при Кабінеті Міністрів України, відповідні місцеві державні надзвичайні протиепізоотичні комісії, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування відповідно до характеру хвороби, що підлягає повідомленню, про спалах якої було оголошено, та рівня ризику в інфікованій, буферній зонах, а якщо необхідно - у зоні спостереження може прийняти рішення про вжиття заходів, що вважаються доцільними для локалізації, контролю та ліквідації хвороби, що підлягає повідомленню, зокрема: вилучення і безпечне знищення туш тварин, які загинули або були вбиті, та інших товарів або гною у разі неможливості їх знешкодження звичайними методами очистки та дезінфекції; здійснення спеціальних ветеринарно-санітарних заходів в інфікованій, буферній зонах та зоні спостереження тощо.

Відповідно до Типового положення про Державну надзвичайну протиепізоотичну комісію при районній державній адміністрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1350 від 21.11.2007 Комісія є постійно діючим органом при райдержадміністрації, який здійснює на території району оперативний контроль, керівництво і координацію діяльності органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій, фізичних осіб щодо запобігання спалахам особливо небезпечних хвороб, що входять до списку Міжнародного епізоотичного бюро (далі - заразні хвороби), і масовим отруєнням тварин та їх ліквідації. Комісія має право: одержувати від органу виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, фізичних осіб інформацію та матеріали, що необхідні для з`ясування епізоотичної ситуації, ветеринарно-санітарного стану підприємств, установ і організацій та вжиття невідкладних заходів щодо запобігання розповсюдженню та ліквідації заразних хвороб тварин; проводити на підприємствах, в установах і організаціях перевірку стану роботи з профілактики або ліквідації заразних хвороб і масових отруєнь тварин та приймати обов`язкові для виконання рішення про усунення виявлених порушень; вирішувати питання про забій і знищення тварин, птиці у разі виявлення заразних хвороб, а також про вилучення з обігу, знезараження, переробку або інше використання продуктів і сировини тваринного та рослинного походження, визнаних не придатними для використання; забороняти у разі виявлення заразних хвороб тварин вивезення (у тому числі за кордон) з окремих підприємств, населених пунктів району тварин, птиці, кормів, продукції і сировини тваринного походження всіма видами транспорту та пересилання в посилках, а також їх ввезення (у тому числі з-за кордону); забороняти експлуатацію підприємств з переробки та зберігання продукції і сировини тваринного походження у разі виявлення на таких підприємствах заразних хвороб тварин або незадовільного ветеринарно-санітарного стану; приймати рішення щодо запровадження особливого режиму роботи, карантинно-обмежувальних заходів або карантину на підприємствах, в окремих населених пунктах району з метою запобігання розповсюдженню заразних хвороб тварин; визначати на договірних умовах на період карантину режим роботи працівників підприємств з виробництва та переробки продукції і сировини тваринного походження залежно від конкретного захворювання тварин і наявних умов підприємства; ставити перед відповідними органами питання про звільнення з роботи, притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності посадових осіб, з вини яких допущено занесення збудників інфекції на територію району, виникнення спалахів заразних хвороб і масових отруєнь тварин.

В силу приписів статті 49 Закону України "Про ветеринару медицину" № 2498-XII від 25.06.1992 майнова шкода (збитки), завдана особам внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин або у зв`язку з проведенням процедур і робіт щодо ліквідації та профілактики карантинних хвороб, відшкодовується за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Вказана норма містить імперативний припис щодо відшкодування майнової шкоди (збитків), завдана особам внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин або у зв`язку з проведенням процедур і робіт щодо ліквідації та профілактики карантинних хвороб, за рахунок коштів Державного бюджету України.

Це означає, що для відшкодування шкоди особа має доказати факт заподіяння майнової шкоди, розмір такої шкоди, а також існування причинно-наслідкового зв`язку між завданою шкодою та заходами з карантину (карантинними обмеженнями) тварин або проведенням процедур і робіт щодо ліквідації та профілактики карантинних хвороб, що здійснювались на підставі рішення відповідної державної надзвичайної протиепізоотичної комісії.

Умови відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої фізичним і юридичним особам внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин або у зв`язку з проведенням процедур і робіт щодо ліквідації особливо небезпечних (карантинних) хвороб визначаються Порядком відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої особам внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин або у зв`язку з проведенням процедур і робіт щодо ліквідації особливо небезпечних (карантинних) хвороб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1003 від 31.10.2012.

Слід зауважити, що постановою Кабінету Міністрів України №1050 від 12.12.2018 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2008 р. № 413 і від 31 жовтня 2012 р. № 1003» пункт 2 Порядку відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої особам внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин або у зв`язку з проведенням процедур і робіт щодо ліквідації особливо небезпечних (карантинних) хвороб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1003 від 31.10.2012 доповнено абзацом такого змісту: «Дія цього Порядку не поширюється на відшкодування фізичним особам вартості свиней, що вилучені з метою знищення або забою під час ліквідації африканської чуми свиней.». Одночасно з цим було доповнено пункт 2 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення протиепізоотичних заходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №413 від 23.04.2008 підпунктом 12 такого змісту: « 12) відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої фізичним особам внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин у зв`язку з проведенням процедур і робіт щодо ліквідації та профілактики африканської чуми свиней, спрямованих на їх вилучення з метою знищення або забою. Виплата фізичним особам вартості вилучених свиней з епізоотичного вогнища та зони захисту у разі виникнення африканської чуми свиней здійснюється за рішенням Комісії або державних надзвичайних протиепізоотичних комісій при обласних, Київській міській, районних держадміністраціях і міських радах на підставі акта вилучення сільськогосподарських тварин з метою їх знищення або забою під час ліквідації особливо небезпечних (карантинних) хвороб, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2012 р. №1003 "Про затвердження Порядку відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої особам внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин або у зв`язку з проведенням процедур і робіт щодо ліквідації особливо небезпечних (карантинних) хвороб" (Офіційний вісник України, 2012 р., № 83, ст. 3358). Також на підставі зазначеного акта органи місцевого самоврядування готують списки фізичних осіб для отримання компенсації за тварин. Комісія або державні надзвичайні протиепізоотичні комісії при обласних, Київській міській, районних держадміністраціях, міських радах надсилають рішення про відшкодування майнової шкоди (збитків), акти вилучення сільськогосподарських тварин, списки фізичних осіб для отримання компенсації за тварин та інформацію про середню ринкову вартість 1 кілограма закупівельної живої ваги тварин різних вікових та вагових груп, надану відповідним структурним підрозділом облдержадміністрації, що реалізує економічну політику, до територіального органу Держпродспоживслужби, який зберігає їх протягом трьох років. Держпродспоживслужба здійснює перерахування визначеної для відшкодування вартості вилучених тварин суми коштів до органу Казначейства для її подальшої виплати фізичним особам.».

Разом з тим, постанова Кабінету Міністрів України №1050 від 12.12.2018 набрала чинності 18.12.2018, а спірні правовідносини виникли між сторонами в 2016 року.

Таким чином на вказані правовідносини в повній мірі поширювалася дія Порядку відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої особам внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин або у зв`язку з проведенням процедур і робіт щодо ліквідації особливо небезпечних (карантинних) хвороб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1003 від 31.10.2012.

Згідно з пунктом 3 вказаного Порядку, у разі виникнення на окремій території України надзвичайної ситуації, пов`язаної з особливо небезпечними (карантинними) хворобами сільськогосподарських тварин, та прийняття Державною надзвичайною протиепізоотичною комісією при Кабінеті Міністрів України, державними надзвичайними протиепізоотичними комісіями при Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київській та Севастопольській міських, районних державних адміністраціях і міських радах (далі - комісії) рішення про запровадження карантину відшкодування майнової шкоди (збитків) у зв`язку з вилученням сільськогосподарських тварин здійснюється за рахунок коштів резервного фонду відповідного бюджету залежно від рівня надзвичайної ситуації.

Виділення і використання зазначених коштів здійснюється відповідно до Порядку використання коштів резервного фонду бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 415 від 29.03.2002. У разі коли зазначені сільськогосподарські тварини застраховані, відшкодування майнової шкоди (збитків) здійснюється страховиками відповідно до укладених договорів.

За правилами пунктів 4-10 вказаного Порядку, прогнозний розрахунок коштів, необхідних для відшкодування завданої майнової шкоди (збитків), визначається на основі таких показників: наявне поголів`я сільськогосподарських тварин на території, на якій запроваджено карантин за рішенням комісії, згідно з даними відповідної місцевої державної адміністрації; середня вага однієї голови худоби або птиці, що продані переробним підприємствам (у розрізі категорій господарств) у регіоні (районі), згідно з даними відповідної місцевої державної адміністрації; ціна, яка у середньому склалася на худобу або птицю, що продані переробним підприємствам (у розрізі категорій господарств) у відповідному регіоні (районі), згідно з даними відповідної місцевої державної адміністрації. Мінагрополітики, структурний підрозділ з питань агропромислового розвитку відповідної місцевої державної адміністрації (залежно від рівня надзвичайної ситуації) протягом однієї доби після прийняття комісією рішення про запровадження карантину готують прогнозний розрахунок коштів, необхідних для відшкодування завданої майнової шкоди (збитків). Мінекономрозвитку, структурний підрозділ з питань економічного розвитку відповідної місцевої державної адміністрації протягом однієї доби після отримання прогнозного розрахунку коштів, необхідних для відшкодування завданої майнової шкоди (збитків), готують в установленому порядку проект акта Кабінету Міністрів України, обласної, районної державної адміністрації щодо виділення коштів з резервного фонду відповідного бюджету залежно від рівня надзвичайної ситуації для відшкодування завданої майнової шкоди (збитків). Розмір завданої майнової шкоди (збитків) затверджує комісія на підставі заяви або клопотання, що подаються фізичною або юридичною особою, відповідно до Методики оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №175 від 15.02.2002. У заяві зазначаються такі відомості про заявника: прізвище, ім`я та по батькові, паспортні дані (серія і номер, ким і коли виданий), реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби), місце проживання, перелік та розмір вартості майна (збитків), що підлягає відшкодуванню, у клопотанні юридичної особи - найменування, місцезнаходження, банківські реквізити, організаційно-правова форма, код ЄДРПОУ, перелік та вартість майна (збитків), що підлягає відшкодуванню. Заява або клопотання подаються до відповідної комісії за місцем запровадження карантинного режиму. Комісія протягом однієї доби розглядає і уточнює розмір завданої майнової шкоди (збитків) та складає висновок відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої особі внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень), або про відмову в такому відшкодуванні. Зазначений висновок оформляється у трьох примірниках, перший з яких надсилається фізичній або юридичній особі, якій завдано майнову шкоду (збитки), другий - територіальному органу Казначейства, третій зберігається у місцевій держадміністрації. Після оформлення зазначеного висновку робиться запис у книзі обліку висновків відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої особам внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень), форма якої визначається Мінагрополітики. Форма бланку висновку затверджується Мінагрополітики. Рішення про відмову у відшкодуванні завданої майнової шкоди (збитків) може бути оскаржено відповідно до законодавства. Форми акта вилучення сільськогосподарських тварин з метою їх знищення або забою та платіжної відомості визначаються Мінагрополітики. За наявності можливості перероблення забитих сільськогосподарських тварин для подальшої реалізації продуктів переробки комісія визначає суб`єктів господарювання, на потужностях яких здійснюватиметься така переробка. Кошти від реалізації продуктів переробки (крім витрат на переробку та транспортування до місця переробки) спрямовуються до державного бюджету.

Порядок відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої особам внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин або у зв`язку з проведенням процедур і робіт щодо ліквідації особливо небезпечних (карантинних) хвороб, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1003 від 31.10.2012 не містить матеріально-правових підстав для відшкодування шкоди, а складається лише з процедурних норм, які регулюють діяльність органу державної влади у зв`язку з перевіркою факту заподіяння майнової шкоди, її розміру та наявності причинно-наслідкового зв`язку між завданою шкодою та заходами, що здійснювались на підставі рішення відповідної державної надзвичайної протиепізоотичної комісії.

За правилами частин першої-другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод №1 від 20.03.1952, закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Як і поняття «цивільних прав і обов`язків», концепція «майна» в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися «правом власності», а відтак і «майном».

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що втручання у право власності допустиме лише тоді, коли воно переслідує легітимну мету в суспільних інтересах. Але, окрім того, втручання у право безперешкодного користування своїм майном передбачає «справедливу рівновагу» між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав людини.

Стаття 1 Першого протоколу , яка спрямована в основному на захист особи від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідних заходів, спрямованих на захист права власності (рішення ЄСПЛ «Броньовський проти Польщі»). У кожній справі, в якій іде мова про порушення вищезгаданого права, суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між загальною суспільною потребою та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар (рішення «Спорронг та Льоннрот проти Швеції» від 23.09.1982 а також рішення «Брумареску проти Румунії»).

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що Конвенція у цілому вимагає збереження балансу між інтересами суспільства і основними правами людини, а у випадку позбавлення власності, встановлені обмежень на користування нею чи в інших подібних випадках справедливість вимагає, щоб особам, які постраждали, було надано право оскаржувати рішення уряду з питань позбавлення власності, встановлення контролю за її використанням і було надане відшкодування. Відсутність відповідного відшкодування за позбавлення особи її власності безумовно становить втручання у право, захищене статтею 1 Першого протоколу (рішення ЄСПЛ у справах: «Максименко та Герасименко проти України» від 16.05.2013, «Андрій Руденко проти України» від 21.12.2010, «Новоселецький проти України» від 22.02.2005).

Враховуючи вищевикладене, бездіяльність відповідача щодо нескладення висновку відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої позивачу внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень), або про відмову в такому відшкодуванні, за заявою позивача від 18 лютого 2019 року без номера на відшкодування збитків у зв`язку з вилученням та знищенням сільськогосподарських тварин є протиправною, тому вимога щодо зобов`язання відповідача розглянути заяву позивачів на відшкодування збитків у зв`язку з вилученням та знищенням сільськогосподарських тварин (свиней) у кількості 3622 голів, уточнити розмір завданої майнової шкоди (збитків) та скласти висновок відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої позивачу внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень), або про відмову в такому відшкодуванні є похідною позовною вимогою та належним способом захисту порушених прав та інтересів Позивачів і підлягає задоволенню.

Враховуючи положення ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов Сільськогосподарського приватного підприємства " Техмет- Юг " (вул. Леніна, 1, Воскресенське, Вітовський район, Миколаївська область, 57210, ідентифікаційний код 32720193) Фермерського господарства "Міда - Агро" (вул. Леніна,1, Воскресенське, Вітовський район, Миколаївська область, 57210, ідентифікаційний код 33976256) фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Вітовської районної державної адміністрація Миколаївської області (Державна надзвичайна протиепізоотична комісія при Вітовській районній державній адміністрації) (пр Богоявленський, 306, м. Миколаїв, 54050, ідентифікаційний код 04056730) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Вітовської районної державної адміністрації (Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Вітовській районній державній адміністрації) щодо нескладання висновку відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої фермерському господарству «Міда-Агро» внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень), або про відмову в такому відшкодуванні, за заявою ФГ «Міда-Агро» № б/н від 18.02.2019 року на відшкодування збитків у зв`язку з вилученням та знищенням сільськогосподарських тварин.

3. Визнати протиправною бездіяльність Вітовської районної державної адміністрації (Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Вітовській районній державній адміністрації) щодо не складення висновку відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої Сільськогосподарському приватному підприємству «Техмет-Юг» внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень), або про відмову в такому відшкодуванні, за заявою СГПП «Техмет-Юг» № б/н від 18.02.2019 року на відшкодування збитків у зв`язку з вилученням та знищенням сільськогосподарських тварин.

4. Визнати протиправною бездіяльність Вітовської районної державної адміністрації (Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Вітовській районній державній адміністрації) щодо не складення висновку відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень), або про відмову в такому відшкодуванні, за заявою ФОП ОСОБА_1 № б/н від 18.02.2019 року на відшкодування збитків у зв`язку з вилученням та знищенням сільськогосподарських тварин.

5. Зобовязати Вітовську районну державну адміністрацію (Державну надзвичайну протиепізоотичну комісію при Вітовській районній державній адміністрації) розглянути заяву фермерського господарства «Міда-Агро» б/н від 18.02.2019 року на відшкодування збитків у зв`язку з вилученням та знищенням сільськогосподарських тварин (свиней) в кількості 1715 (одна тисяча сімсот п`ятнадцять) голів, уточнити розмір завданої майнової шкоди (збитків) та скласти висновок відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої фермерському господарству «Міда-Агро» внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень), або про відмову в такому відшкодуванні.

6. Зобов`язати Вітовську районну державну адміністрацію (Державну надзвичайну протиепізоотичну комісію при Вітовській районній державній адміністрації)) розглянути заяву Сільськогосподарського приватного підприємства «Техмет-Юг» б/н від 18.02.2019 року на відшкодування збитків у зв`язку з вилученням та знищенням сільськогосподарських тварин (свиней) в кількості 3622 (три тисячі шістсот двадцять дві) голів, уточнити розмір завданої майнової шкоди (збитків) та скласти висновок відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої СГПП «Техмет-Юг» внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень), або про відмову в такому відшкодуванні.

7. Зобов`язати Вітовську районну державну адміністрацію (Державну надзвичайну протиепізоотичну комісію при Вітовській районній державній адміністрації) розглянути заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 № б/н від 18.02.2019 року на відшкодування збитків у зв`язку з вилученням та знищенням сільськогосподарських тварин (свиней) в кількості 1189 (одна тисяча сто вісімдесят дев`ять) (збитків) та скласти висновок відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої ФОП ОСОБА_1 внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень), або про відмову в такому відшкодуванні.

8. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Вітовської районної державної адміністрації Миколаївської області (Державна надзвичайна протиепізоотична комісія при Вітовській районній державній адміністрації) (пр Богоявленський, 306, м. Миколаїв, 54050, ідентифікаційний код 04056730) на користь Сільськогосподарського приватного підприємства "Техмет- Юг " (вул. Леніна, 1, смт. Воскресенське, Вітовський район, Миколаївська область, 57210, ідентифікаційний код 32720193) судовий збір в розмірі 1921,00 грн.

9. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Вітовської районної державної адміністрації (Державна надзвичайна протиепізоотична комісія при Вітовській районній державній адміністрації) (пр. Богоявленський, 306, м. Миколаїв, 54050, ідентифікаційний код 04056730) на користь фермерського господарства «Міда-Агро» (вул. Леніна, 1, смт. Воскресенське, Миколаївська область, 57210, ідентифікаційний код 33976256) судовий збір в розмірі 1921,00 грн.

10.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Вітовської районної державної адміністрації (Державна надзвичайна протиепізоотична комісія при Вітовській районній державній адміністрації) (пр. Богоявленський, 306, м. Миколаїв, 54050, ідентифікаційний код 04056730) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 1921,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.М. Мельник