Номер справи місцевого суду: 501/4669/14-ц

Головуючий у першій інстанції Смирнов В. В.

Доповідач Погорєлова С. О.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2020 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Князюка О.В., Таварткіладзе О.М.

за участю секретаря: Віцько А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства «Міське управління житлово-комунального господарства» Чорноморської міської ради Одеської області у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Міське управління житлово-комунального господарства» Чорноморської міської ради Одеської області, Виконавчого комітету Чорноморської міської ради, Чорноморської міської ради Одеської області про захист прав споживачів, на заочне рішення Іллічівського міського суду Одеської області, ухваленого під головуванням судді Смирнова В.В. 08 травня 2018 року у м. Чорноморськ Одеської області, -

встановила:

У вересні 2014 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до Іллічівського міського суду Одеської області з позовом, який було уточнено, до КП «Міське управління житлово-комунального господарства» Чорноморської міської ради Одеської області, виконавчого комітету Чорноморської міської ради, Чорноморської міської ради Одеської області про захист прав споживачів (т. 1 а.с. 2-9, 100-107, 140-147, 241-249, т. 2 а.с. 19-27).

В обгрунтування позову посилалися на те, що ОСОБА_1 мешкає у кв. АДРЕСА_1 , яка належить йому на підставі договору купівлі-продажу від 22 травня 1992 року. 17 квітня 2003 року позивач уклав з КП «МУЖКГ», як власником буд. АДРЕСА_2 , договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкових територій.

Згідно п.2.1.1. цього Договору, КП «МУЖКГ» зобов`язався забезпечити виконання всього комплексу робіт по утриманню будинку та створенню необхідних умов для проживання в цьому будинку, відповідно до правил користування приміщеннями житлових будинків. Згідно п.2.2.2. цього договору позивач зобов`язався інформувати Іллічівський міськвиконком або КП «МУЖКГ» про виявлені несправності елементів його квартири, будинку.

ОСОБА_3 , який мешкав разом із сім`єю у кв. АДРЕСА_3 , в якості основного квартиронаймача, уклав 20 березня 2000 року з КП «МУЖКГ», як представником власника будинку АДРЕСА_2 , Типовий договір найму житла в будинках державного і комунального фонду. Після смерті ОСОБА_3 в права наймача кв. № 2 вступила його дочка ОСОБА_2 , яка проживала з ОСОБА_3 за його життя, а у зазначеному Типовому договорі стала його правонаступником.

Згідно п 2.2.6. вказаного Договору, позивачі мають право вимагати від КП «МУЖКГ» виконання взятих ним в договорі зобов`язань. Згідно п. 1.2.2. Договору, КП «МУЖКГ» зобов`язаний забезпечити надання їм житлово-комунальних послуг.

Відповідачі даний факт не оскаржували і продовжували надавати їм послуги, а позивачі – їх сплачувати, що в силу норми ст. 218 ЦК України підтверджує дійсність договорів, укладених 20 березня 2000 року та 17 квітня 2003 року.

Суть спору між сторонами полягає у наступному. На початку 2002 року в квартирі АДРЕСА_2 протягом короткого часу тріснув і почав протікати головний стояк подачі води на всі 4-и поверхи будинку. У квартирі АДРЕСА_4 на несучій стіні між цією квартирою і сусідньою квартирою АДРЕСА_5 у 2002 році спочатку з`явилася одна глибока тріщина, а потім і інші.

Позивачі вважають, що вертикальні, похилі, горизонтальні тріщини, що утворились згодом, як в зовнішніх несучих стінах, так і в середині квартир позивачів, викликані, в основному, осіданням фундаменту будинку. Наявність таких тріщин і деформацій підтверджується фотографіями. Вважають, що порушення цілісності будинку АДРЕСА_2 , що почалося, є результатом просідання його фундаменту з причин, не залежних від позивачів, мешканці будинку, в числі яких були і вони, неодноразово зверталися до балансоутримувача будинку з інформацією про початок руйнування будинку і необхідності його зміцнення, ремонту.

Про деформацію (початок руйнування) будинку комісією міськвиконкому у складі головлікаря СЕС, начальника інспекції ДАБК, зам. нач-ка УКГтаЕ 26 березня 2002 році було складено про це відповідний акт.

20 березня 2007 року КП «МУЖКГ» провів технічне обстеження кв. АДРЕСА_1 і склав відповідний Акт технічного обстеження, яким зафіксовано: деформація (просадка) підлоги з ухилом у бік стіни, просадка основи перегородки між санвузлом та коридором і, як наслідок, тріщини та пошкодження плиткового покриття на перегородці і в санвузлі. Визначено, який потрібен ремонт в кв. №3.

КП «МУЖКГ» листом від 10 вересня 2007 року за № 587 (додається) спочатку погодився на проведення необхідних ремонтно-відновлювальних робіт в санвузлі, кухні та коридорі квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_1 . Однак, попри це, такі роботи ним виконані не були.

Так як відповідачами нічого не робилося для припинення руйнування будинку, що почалося, то в наступні періоди і роки вони разом з іншими мешканцями будинку неодноразово зверталися до відповідачів із заявами та скаргами на їх бездіяльність в цьому питанні, а саме: колективний лист на ім`я начальника ГУЖКГ м. Іллічівська ОСОБА_4 , на ім`я прокурора м. Іллічівська Денисова П.В. № 393 від 18 вересня 2013р., тощо.

На замовлення Одеської обласної прокуратури та депутатів Іллічівської міськради 19 листопада 2009 року була проведена експертиза стану несучих конструкцій будинку, та у технічному висновку № 5-0-К-09 зафіксовано, що у основних несучих конструкціях будинку є численні вертикальні і похилі тріщини. В тому числі, тріщини є в квартирі АДРЕСА_4 і є просадка (ухил) підлог у квартирі АДРЕСА_4 і № АДРЕСА_2 : у приміщенні кухні квартири № АДРЕСА_4 видно горизонтальні тріщини довжиною 10-12 мм. у місцях стикування перегородок та перекриття. Горизонтальні тріщини 10-15 мм є також в місцях стикування вимощення і зовнішніх стін. Розриви встановлених в стінах будинку «маяків» свідчать про подальшу деформацію житлового будинку.

Квартал, на якому знаходиться житловий будинок АДРЕСА_2 , яка вздовж будинку йде під ухил вниз. Атмосферні опади стікають по вулиці Леніна вниз вздовж будинку і, облаштовані навколо будинку вимощення, повинні запобігати підтопленню фундаменту будинку.

Однак, з 2002-2003 років атмосферні опади (вода), що стікають під час негоди або танення снігів, почали замочувати фасадну стінку будинку у районі несучих стін квартир №№ 2 і 3. Причиною цього є несправність вимощення вздовж фасадної стіни та відсутність поверхневого дренажу для відводу стоку зливових вод від стіни будинку. В результаті чого, на протязі більше 12 років, фундамент будинку затоплюється.

Прокурор м. Іллічівська направив 18 лютого 2010 році приписи № 534 начальнику МУЖКГ, та 01 квітня 2010 року міському голові м. Іллічівська В.Я. Хмельнюку про здійснення термінового ремонту будинку. Однак, предписання прокурора не були виконанні відповідачем.

Головне управління держесанепідслужби на водному транспорті листом від 19 листопада 2012 року за № 2436/10.9 сповістило позивачів, що приписи та рекомендації, викладені у висновку технічної експертизи № 5-0-К-09, відповідачами не виконані. Тому, цим Управлінням було направлено відповідний висновок місцевому органу влади для усунення виявлених недоліків.

Через систематичне руйнування і безупинної деформації будинку, постійно руйнується перекриття даху будинку, що призводить до протікання атмосферних опадів до верхніх квартир будинків – тільки за період з 2008 по 2012 роки відповідачі провели 14 поточних і 3 капітальних ремонтів на даху будинку. Однак, у 2012-2013 роках перекриття даху будинку знову тріснуло і стало пропускати атмосферні опади у розташовані під нею квартири. Через триваючу усадку будинку, руйнування даху продовжується, що підтверджується повторною заявою мешканців квартир АДРЕСА_6 і АДРЕСА_7 на ім`я міського голови.

Постійна комісія з питань будівництва, регіонального розвитку та збереження нерухомих об`єктів культурної спадщини, архітектури та містобудування Одеської обласної адміністрації 11 травня 2012 р. дала висновок № 5/1-6 ПК, яким встановила, що в стінах квартир №№ 2,3 спостерігаються тріщини в осях 1-3, в квартирах №№ 2,3,19 відбувається осідання підлог і руйнування внутрішніх цегляних перегородок; що на фасадній несучій стіні будинку видно тріщини і в районі кв. № НОМЕР_1 та сусідньої кв. АДРЕСА_2 . Виникнення цих тріщин комісія пов`язала з нерівномірним осіданням фундаменту частини будівлі, яка сильно зволожена технічними водами і т.д.

Для усунення вищевказаних технічних пошкоджень і деформацій будинку АДРЕСА_2 , а також уникнення порушень цілісності внутрішньо будинкових комунікацій, що можуть мати місце, відповідачі зобов`язані виконати ремонтно-відновлювальні роботи.

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 09 червня 2015 року позов ОСОБА_1 і ОСОБА_2 задоволено частково. Зобовязано КП «Міське управління житлово-комунального господарства» Іллічівської міської ради: визначити порядок ремонту будинку АДРЕСА_2 відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил; визначити порядок ремонту квартири АДРЕСА_4 (санвузол, коридор, кухня) ОСОБА_2 у буд. АДРЕСА_2 , відповідно до встановлених стандартів, норм та правил; визначити порядок ремонту квартири АДРЕСА_2 (санвузол, коридор, кухня) ОСОБА_1 у АДРЕСА_2 , відповідно до встановлених стандартів, норм та правил; забезпечити умови для своєчасного ремонту будинку АДРЕСА_8 АДРЕСА_2 , відповідно до встановлених стандартів, норм та правил; забезпечити належні експлуатацію та утримання будинку АДРЕСА_2 , відповідно до встановлених стандартів, норм та правил. В іншій частині позову відмовлено (т. 2 а.с. 150-160).

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 11 листопада 2015 року апеляційну скаргу КП «Міське управління житлово-комунального господарства» Чорноморської міської ради було відхилено, рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 09 червня 2015 року залишено без змін (т. 2 а.с. 201-210).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 13 квітня 2016 року касаційну скаргу КП «Міське управління житлово-комунального господарства» Чорноморської міської ради було задоволено. Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 09 червня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 11 листопада 2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. У зазначеній ухвалі вказано, що висновок суду ґрунтується на припущеннях, оскільки заперечення відповідача щодо наявності у діях позивачів вини, яка призвела до аварійного стану їх квартир, не перевірені з застосуванням спеціальних знань відповідно до ст. ст. 10, 143 ЦПК України (шляхом проведення експертизи) (т. 2 а.с. 307-309).

Ухвалою Іллічіського міського суду Одеської області від 02 грудня 2016 року клопотання Комунального підприємства «Міське управління житлово-комунального господарства» Чорноморської міської ради Одеської області про призначення судової будівельно-технічної експертизи було задоволено, призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення експерту поставлено наступні запитання: 1.Чи робились і коли саме з моменту вселення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у квартирах АДРЕСА_9 АДРЕСА_4 , АДРЕСА_10 поточні та/або капітальні ремонти? 2.Чи засипаний збудований підвал під кухнею квартири АДРЕСА_2 ? Чи є він самочинно збудованим? Якщо підвал існує на час дослідження, то чи може це впливати і яким чином на несучі конструкції будинку та стан вищевказаних квартир № № 2, 3? 3. Який технічний стан та ступінь фізичного зносу квартир позивачів? 4. Чи є багатоквартирний житловий будинок АДРЕСА_2 аварійним? 5. Чи є в наявності деформації будинку в місці розташування квартир АДРЕСА_9 № НОМЕР_2 та 3? Якщо так, то які?саме? Яка технічна причина пошкоджень та деформацій? 6. Чи може прибудова до будинку впливати на несучі конструкції будинку та бути причиною деформацій (у випадку їх наявності) будинку АДРЕСА_4 АДРЕСА_10 ? (т. 3 а.с. 176-177).

Однак, у зв`язку із ненаданням сторонами у справі додаткових матеріалів, які необхідні для проведення експертизи, матеріали справи були повернуті на адресу суду без надання експертного висновку.

Заочним рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 08 травня 2018 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 було задоволено частково. Зобов`язано КП «Міське управління житлово-комунального господарства» Чорноморської міської ради Одеської області: визначити порядок ремонту будинку АДРЕСА_2 відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил; визначити порядок ремонту квартири АДРЕСА_4 (санвузол, коридор, кухня) ОСОБА_2 у будинку АДРЕСА_2 , відповідно до встановлених стандартів, норм та правил; визначити порядок ремонту квартири АДРЕСА_10 ОСОБА_1 у АДРЕСА_11 області, стандартів, норм та правил; забезпечити умови для своєчасного ремонту будинку АДРЕСА_8 АДРЕСА_11 , відповідно до встановлених стандартів, норм та правил; забезпечити належні експлуатацію та утримання будинку АДРЕСА_11 , відповідно до встановлених стандартів, норм та правил. В іншій частині позову відмовлено (т. 4 а.с. 49-53).

В апеляційній скарзі Комунальне підприємство «Міське управління житлово-комунального господарства» Чорноморської міської ради Одеської області просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. На думку апелянта, незадовільний стан квартир позивачів викликаний виключно незаконнними діями/бездіяльністю самих позивачів, а апелянт не має до цього жодного відношення. Позивачами за весь період користування квартирами (15-20 років) жодного разу не робився поточний ремонт всупереч умовам укладених договорів та житлового законодавства України (т. 4 а.с. 78).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Комунального підприємства «Міське управління житлово-комунального господарства» Чорноморської міської ради Одеської області підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Ухвалюючи судове рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив з того, що у відповідності зі ст.ст. 2 та 13 ЗУ «Про житлово-коммунальні послуги» на КП «МУЖКГ» Іллічівської міської ради покладено обов`язок проведення ремонту житлового фонду, у тому числі і в квартирах. За таких обставин, на думку суду, вимоги позивачів щодо зобов`язання КП «МУЖКГ» провести ремонт будинку і квартир позивачів підлягали частковому задоволенню.

Однак, колегія суддів не може у повному обсязі погодитись зі вказаним висновком суду з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі договору купівлі-продажу від 22 травня 1992 року ОСОБА_1 став власником квартири АДРЕСА_11 (т-1 а.с. 10-14)

11 лютого 2003 року між ОСОБА_1 та Міським управлінням житлово-комунального господарства було укладено договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території (т-1 а.с. 16) .

У відповідності з виписки із особистого рахунку № НОМЕР_3 , ОСОБА_2 проживає в квартирі АДРЕСА_3 і разом з нею в квартирі проживає дев`ять людей (т.1 а.с.19).

20 березня 2000 року між КП «МУЖКГ» та ОСОБА_2 було укладено договір найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду (т.1 а.с.18).

В 2008 році Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області при обстеженні квартир позивачів підтвердила наявність дефектів в стінах та перегородках, просідання підлоги в санвузлах та коридорах цих квартир (т.2 а.с.28).

В 2010 році прокурор м. Іллічівська подав КП «МУЖКГ» припис про усунення порушень ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», з якого видно, що при проведені перевірки було виявлено тріщини в осях квартир №2 і №3 (Позивачів).

Ці тріщини обумовлені нерівномірною просадкою фундаменту частини будинку, зволоженому техногенними водами (т.1 а.с.41). Прокурор вимагав від КП «МУЖКГ» запланувати та провести ремонт будинку АДРЕСА_2 .

У відповідності з технічним висновком №5-0-К-09 від 19 листопада 2009 року, у основних несучих конструкціях будинку АДРЕСА_2 є численні вертикальні і похилі тріщини, є ці тріщини і в квартирах позивачів. Розрив встановлених у стінах будинку «Маяків» свідчить про подальшу деформацію будинку (т. 1, а.с.28-40).

За висновком ТОВ «Інтер-Консалт-Плюс» від 02 квітня 2008 року, причинами просадки ґрунту і підлоги в квартирах АДРЕСА_4 і АДРЕСА_1 є недотримання технології будівництва при проведенні реконструкції у квартирі АДРЕСА_5 .

Для виключення деформації приміщень квартир позивачів, необхідно провести демонтаж підлоги у квартирі АДРЕСА_5 для виконання посилення фундаменту будинку. Вказане також підтверджується Висновком №4336 судової будівельно-технічної експертизи по матеріалам кримінального провадження №120131701600001679 від 31 травня 2016 року, згідно якого найбільш ймовірними причинами виникнення тріщин та деформацій у наружних стінах житлового будинку АДРЕСА_2 є:

- природний знос будівельних матеріалів будинку (вік будинку);

- вплив навколишньої середи (погодні умови).

Найбільш ймовірною причиною пошкоджень у кв.№№ НОМЕР_2 та АДРЕСА_2 АДРЕСА_2 є виїмка грунту під час реконструкції квартири АДРЕСА_5 за вищевказаною адресою, що також зазначено у дослідженні №113/08 від 02 березня 2008 року «О виявленні причин просадки грунту та підлоги у квартирах АДРЕСА_4 та АДРЕСА_1 », виконаний ТОВ «Інтер-консалт-плюс».

Для остаточного виявлення причинно-наслідкового зв`язку та виключення інших причин просадки підлоги у квартирах, розташованих на першому поверсі у будинку АДРЕСА_2 , необхідно провести повне дослідження інженерних комунікацій, розташованих під плямою забудови будівлі, що також зазначено у висновках технічного висновку від 2009 року «Виявлення причини виникнення тріщин у квартирі АДРЕСА_1 ».

Ухвалою Іллічіського міського суду Одеської області від 02 грудня 2016 року клопотання Комунального підприємства «Міське управління житлово-комунального господарства» Чорноморської міської ради Одеської області про призначення судової будівельно-технічної експертизи було задоволено, призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення експерту поставлено наступні запитання: 1.Чи робились і коли саме з моменту вселення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у квартирах АДРЕСА_9 АДРЕСА_4 , АДРЕСА_10 поточні та/або капітальні ремонти? 2.Чи засипаний збудований підвал під кухнею квартири АДРЕСА_2 ? Чи є він самочинно збудованим? Якщо підвал існує на час дослідження, то чи може це впливати і яким чином на несучі конструкції будинку та стан вищевказаних квартир № № 2, 3? 3. Який технічний стан та ступінь фізичного зносу квартир позивачів?; 4. Чи є багатоквартирний житловий будинок АДРЕСА_2 аварійним? 5. Чи є в наявності деформації будинку в місці розташування квартир АДРЕСА_9 № 2 та 3? Якщо так, то які?саме? Яка технічна причина пошкоджень та деформацій? 6. Чи може прибудова до будинку впливати на несучі конструкції будинку та бути причиною деформацій (у випадку їх наявності) будинку АДРЕСА_4 АДРЕСА_10 ? (т. 3 а.с. 176-177).

Однак, у зв`язку із ненаданням сторонами у справі додаткових матеріалів, які необхідні для проведення експертизи, матеріали справи були повернуті на адресу суду без надання експертного висновку.

Таким чином, наявні у матеріалах справи докази не можуть свідчити про наявність вини відповідача у пошкодженні квартир позивачів, а найбльш ймовірною причиною пошкоджень у кв.№№ АДРЕСА_4 та АДРЕСА_1 , є виїмка грунту під час реконструкції квартири АДРЕСА_5 за вищевказаною АДРЕСА_12

Однак, незважаючи на вказане, позивачі із відповідними позовними вимогами до власника кв. АДРЕСА_5 не звертались.

Натомість, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заявили позовні вимоги до Комунального підприємства «Міське управління житлово-комунального господарства» Чорноморської міської ради Одеської області, Виконавчого комітету Чорноморської міської ради, Чорноморської міської ради Одеської області і суд першої інстанції, розглядаючи справу, належним чином не визначив характер спору, суб`єктний склад правовідносин, предмет та підстави заявлених вимог, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

У відповідності до ст.ст. 176, 178 ЖК України, Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою КМУ N 45, п. 1.2.6. Примірного переліку послуг з утримання будинків та споруд, прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10 серпня 2004 р. N 150, Правил утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року N 76, інших нормативно-правових актів, власник будинку здійснює ремонт будівлі. Власник житлового будинку (балансоутримувач житлового будинку або уповноважена ним особа) несе відповідальність перед власником квартири в разі незадовільного утримання будинку або ненадання в повному обсязі послуг, відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги":

- житлово-комунальні послуги це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил;

- балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом;

- утримання будинків і прибудинкових територій - це господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством;

- якість житлово-комунальної послуги - це сукупність нормованих характеристик житлово-комунальної послуги, що визначає її здатність задовольняти встановлені або передбачувані потреби споживача відповідно до законодавства.

Стаття 7 цього Закону визначає, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить управління об`єктами у сфері житлово-комунальних послуг, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації.

Відповідно до п. 2 Правил утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (надалі Правил), технічне обслуговування жилих будинків - це комплекс робіт, спрямованих на підтримку справності елементів будівель чи заданих параметрів та режимів робот технічного обладнання. Система технічного обслуговування жилих будинків повинна забезпечувати безпечне та безперебійне функціонування будинків, інженерних мереж та обладнання протягом установленого терміну служби будинку. Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо.

Відповідно до п. 2.4 Правил, якщо будівля в цілому не підлягає капітальному ремонту, комплекс робіт поточного ремонту може враховувати окремі роботи, які класифікуються як такі, що належать до капітального ремонту (крім робіт, які передбачають заміну та модернізацію конструктивних елементів будівлі).

Відповідно до п. 2.5 Правил, капітальний ремонт - це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає заміну, відновлювання та модернізацію конструкцій і обладнання будівель у зв`язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також покращення планування будівлі і благоустрою території без зміни будівельних габаритів об`єкта.

Згідно з п. 2.5.1 Правил, під час капітального ремонту слід робити комплексне усунення несправностей будинку та обладнання, зміну, відновлення або заміну їх на більш довговічні й економічні, поліпшення експлуатаційних показників житлового фонду, здійснення технічно можливої й економічно доцільної модернізації жилих будинків з установленням приладів обліку тепла, води, газу, електроенергії і забезпечення раціонального енергоспоживання.

Відповідно до 2.5.2 Правил, порядок розроблення, обсяг і характер проектно-кошторисної документації на капітальний ремонт жилих будинків, а також терміни її видачі підрядній організації, порядок проведення та фінансування капітального ремонту жилих будинків повинні встановлюватися відповідно до вимог нормативно-правових та нормативно-технічних документів.

Закон України "Про житлово-комунальні послуги" регламентує права та обов`язки як споживача, так і виконавця цих послуг (ст. ст. 20, 21 цього Закону).

Частиною 2 ст. 23 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що власник має право доручати повністю або частково розпоряджатися та управляти належним йому майном відповідно до закону та договору балансоутримувачу або управителю.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 24 вищевказаного Закону, балансоутримувач зобов`язаний забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил.

Пунктом 8 ч. 2 ст. 25 цього ж Закону, управитель повинен забезпечувати здійснення профілактичних, поточних, капітальних та аварійних ремонтів відповідно до встановлених стандартами, нормативами, нормами і правилами вимог щодо строків та регламентів.

Згідно ст. 151 Житлового кодексу України громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, проводити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.

Ст. 153 Житлового кодексу України передбачає сприяння держави в ремонті та благоустрої жилих будинків (квартир), що належать громадянам, шляхом надання допомоги в їх ремонті та благоустрої, яка за їх бажанням, може провадитися підприємствами побутового обслуговування населення. Тобто, така вимога є правом, а не обов`язком відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 ЖК України, фінансування затрат на експлуатацію та ремонт (поточний і капітальний) житлового фонду місцевих Рад народних депутатів здійснюється за рахунок коштів житлово-експлуатаційних організацій, а в разі недостачі цих коштів - за рахунок державного бюджету.

Відповідно до п. 7 ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", колишні власники багатоквартирних будинків (виконкоми місцевих рад народних депутатів, місцеві державні адміністрації у містах Києві та Севастополі, підприємства, організації, установи, в повному господарському віданні або оперативному управлінні яких вони перебували) зобов`язані брати участь у роботах по ремонту, потреба в якому виникла після приватизації квартир.

КП «МУЖКГ» надає послуги відповідно до рішення Виконавчого Комітету Іллічівської міської ради № 20 від 18 лютого 2013 р. «Про впорядкування тарифів на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», а оплата цих послуг здійснюється на підставі затвердженого тарифу, який є додатком № 147 до вищевказаного рішення. Серед чіткого переліку послуг та робіт, що повинні виконуватись КП «МУЖКГ» згідно закону та договорів немає будь-яких послуг або робіт, що зазначені позивачами в позовних вимогах, отже будь-які зобов`язання КП «МУЖКГ» перед позивачами, а також необхідність нести відповідальність стосовно заявлених позовних вимог -відсутні.

Між сторонами склались договірні відносини про надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій, предметом якого є забезпечення з виконавцем надання даного роду послуг, до переліку яких входить поточний ремонт. Однак, роботи по заміні конструкцій покрівлі пов`язані з здійсненням будівельних робіт, що відносяться до капітальних робіт та не відносяться до повноважень КП «МУЖКГ» та проведення такого роду робіт не входить в перелік обов`язкових послуг, що включено до тарифу. Кошти на проведення капітального ремонту виділяються з місцевого бюджету за цільовим призначенням із визначенням будівельної компанії, що проводитиме роботи з капітального ремонту.

Відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, а також питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства регулюються Бюджетним кодексом України (далі — Кодекс) та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.

Статтею 143 Конституції України та статтею 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що місцеві ради можуть затверджувати програми соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільові програми з інших питань місцевого самоврядування та контролювати їх виконання.

Статтею 7 Кодексу та статтею 61 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органам влади Автономної Республіки Крим та органам місцевого самоврядування надано право самостійно визначати напрями використання бюджетних коштів відповідно до законодавства України.

Тобто, остаточне визначення напрямів використання бюджетних коштів належить до компетенції відповідних органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади.

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України у листі "Щодо фінансування робіт з капітального ремонту будинку" від 29 липня 2015 р. № 8/9-2218-15 роз`яснило деякі нюанси фінансування робіт із капітального ремонту будинку. Так, проведення капітального ремонту будинку та його фінансування є обов`язком співвласників багатоквартирного будинку (власників квартир і нежитлових приміщень у цьому будинку) відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14 травня 2015 р. № 417-VIII.

За рішенням зборів співвласників може бути визначений інший (не пропорційно до часток співвласника) порядок розподілу витрат на проведення капремонту. Зобов`язання зі здійснення витрат, у т.ч. на проведення капітального ремонту будинку незалежно від того, чи перебуває будинок на балансі комунального підприємства, в обов`язковому порядку покладаються на наймачів (орендарів) квартир і/або приміщень державної чи комунальної власності.

Водночас, колишні власники (їх правонаступники), які володіли багатоквартирними будинками до моменту приватизації, зобов`язані брати участь у фінансуванні їх ремонту й сприяти організації його проведення відповідно до ч. 7 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19 червня 1992 р. № 2482-XII.

Зважаючи на те що «колишніми власниками» у розумінні цього Закону є територіальні громади та держава, механізм виділення бюджетних коштів на проведення робіт із капітального ремонту будинків не скасовується. Органи місцевого самоврядування й надалі можуть (і мають) брати участь у фінансуванні капремонту будинків згідно з прийнятими відповідними програмами. Прийняття місцевої програми щодо співфінансування органом місцевого самоврядування як «колишнім власником» робіт із капітального ремонту не потребує прийняття окремого рішення із цього питання загальними зборами співвласників будинку. Водночас розмір (сума) співфінансування та/або перелік робіт, які виконуватимуться за рахунок коштів такої програми, має визначатися з урахуванням рішення загальних зборів про проведення капітального ремонту.

Зобов`язання зі здійснення витрат на управління будинком (у т.ч. на проведення капремонту), які несуть наймачі (орендарі) квартир та/або приміщень державної чи комунальної власності, виконуються окремо й незалежно від зобов`язання органу місцевого самоврядування як «колишнього власника» брати участь, у фінансуванні капремонту будинку (у т.ч. шляхом затвердження відповідних місцевих програм).

На які цілі витрачатимуться бюджетні кошти (бюджетні призначення й асигнування), визначають у законі про Державний бюджет України та рішення про місцеві бюджети на бюджетний рік (ст. 23 БКУ). Закон про Держбюджет ухвалює Верховна Рада, а рішення про місцевий бюджет Ї відповідна місцева рада.

Щодо спрямування коштів міського бюджету на капітальний ремонт житлового фонду

Відповідно до частини 3 статті 71 Кодексу кошти місцевого бюджету можуть також спрямовуватися на капітальний ремонт та реконструкцію об`єктів соціально-культурної сфери і житлово-комунального господарства.

Відповідно до ч. 1 статті 91 Кодексу із місцевих бюджетів усіх рівнів можуть здійснюватися видатки, зокрема, на місцеві програми житлово-комунального господарства та благоустрою населених пунктів і реконструкцію та ремонт житлових будинків.

Обсяг коштів на реалізацію цих програм визначається рішенням про місцевий бюджет, виходячи з наявного фінансового ресурсу відповідного місцевого бюджету.

Таким чином, суд першої інстанції, зобов`язуючи Комунальне підприємство «Міське управління житлово-комунального господарства» Чорноморської міської ради Одеської області визначити порядок ремонту будинку АДРЕСА_11 відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил; визначити порядок ремонту квартири АДРЕСА_4 (санвузол, коридор, кухня) ОСОБА_2 у будинку АДРЕСА_11 , відповідно до встановлених стандартів, норм та правил; визначити порядок ремонту квартири АДРЕСА_10 ОСОБА_1 у АДРЕСА_11 області, стандартів, норм та правил; забезпечити умови для своєчасного ремонту будинку АДРЕСА_8 АДРЕСА_11 , відповідно до встановлених стандартів, норм та правил; забезпечити належні експлуатацію та утримання будинку АДРЕСА_11 , відповідно до встановлених стандартів, норм та правил, - вийшов за межі наданих йому повноважень та фактично підмінив собою орган місцевого самоврядування, оскільки, як вказувалось вище, питання щодо використання бюджетних коштів на проведення ремонтних робіт та визначення порядку проведення ремонтних робіт у будинках, які знаходяться у комунальній власності, належить до виключної компетенції відповідних органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади.

Крім того, колегія суддів враховує, що обставини, на які посилаються позивачі, є недоведеними та не відповідають матеріалам справи. Позивачами не була доведена вина саме Комунального підприємства «Міське управління житлово-комунального господарства» Чорноморської міської ради Одеської області у спричиненні шкоди належним їм квартирам, а відтак, правові підстави для задоволення позову відсутні.

При вказаних обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не в повній мірі визначився з характером спірних правовідносин, нормами права, які підлягають застосуванню, що, відповідно, призвело до неправильного вирішення справи, у зв`язку із чим заочне рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 08 травня 2018 року підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Міське управління житлово-комунального господарства» Чорноморської міської ради Одеської області – задовольнити частково.

Заочне рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 08 травня 2018 року – скасувати.

Ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Міське управління житлово-комунального господарства» Чорноморської міської ради Одеської області, Виконавчого комітету Чорноморської міської ради, Чорноморської міської ради Одеської області про захист прав споживачів - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до суду касаційної інстанції.

Повний текст судового рішення складений 14 лютого 2020 року.

Головуючий С.О. Погорєлова

Судді О.В. Князюк

О.М. Таварткіладзе