Компаніївський районний суд Кіровоградської області

Справа № 391/935/19

Провадження № 2-о/391/33/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.02.2020р.

селище Компаніївка

Компаніївський районний суд Кіровоградської області, в складі:

головуючого судді Червонописького В.С.,

секретаря судових засідань Степанової Л.Г.,

за участі заявника ОСОБА_1 ,

представника заінтересованої особи Неньки В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 заінтересовані особи: Приватна агрофірма «Зоря», Водянська сільська рада Компаніївського району Кіровоградської області про встановлення факту, що має юридичне значення, -

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2019 року заявник звернувся до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення де заінтересованою особою визначив Приватну агрофірму «Зоря».

З урахуванням наданих уточнень до заяви, заявник надала до суду заяву, де визначила склад учасників цивільної справи, а саме заінтересовані особи: Приватну агрофірму «Зоря», Водянську сільську раду Компаніївського району Кіровоградської області та просила суд: встановити факт, що має юридичне значення, а саме встановити факт членства у Колективно-пайовому сільськогосподарському підприємстві «Зоря» (КПСП «Зоря), розташованому у селі Водяне Компаніївського району Кіровоградської області її матері ОСОБА_2 , 1912 року народження, з часу створення КПСП «Зоря» 12 лютого 1993 року до часу її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову зазначила, що її мама ОСОБА_2 вийшла на пенсію ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнім місцем роботи перед виходом на пенсію була сільськогосподарська артіль ім.Жданова перетворена у колгосп ім.Жданова Компаніївського району Кіровоградської області, її мати була членом цього колгоспу, що підтверджується повідомленням Управління Пенсійного фонду України в Олександрівському районі Кіровоградської області від 20.11.2007 довідкою артілі ім.Жданова від 17 лютого 1968 року. У 1974 колгосп ім.Жданова було об`єднано з колгоспом ім.Петровського Новоукраїнського району Кіровоградської області та присвоєно назву «Україна». На підставі рішення від 16.06.1988 колгосп Україна роз`єднано на два господарства, новоствореним колгоспам надано назви «Зоря» в селі Водяне та колгосп «Україна» в селі Шишкіно. У 1993 році колгосп «Зоря» Компаніївського району Кіровоградської області був перетворений у Колективно-пайове сільськогосподарське підприємство «Зоря» (КПСП Зоря), яке 25.02.2000 перетворено приватну агрофірму «Зоря». Однак відсутнє будь-яке рішення зборів про підтвердження переходу пенсіонерів в тому числі ОСОБА_2 до КПСП «Зоря», що позбавляє можливості позивача в позасудовому порядку встановити факт членства її матері ОСОБА_2 , в КПСП «Зоря». Дана обставина необхідна позивачу як спадкоємиці за першою чергою спадкоємців за законом після смерті матері ОСОБА_2 , в подальшому визнати за нею право на земельну частку (пай) із земель колективної власності КПСП «Зоря» та успадкувати це право.

Ухвалою Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 02.01.2020 заяву залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків. Ухвалою суд від 29.01.2020 провадження у справі було відкрито та призначено до розгляду.

В судовому засіданні заявник вимоги заяви підтримала, просила суд: встановити факт прийняття її матері, ОСОБА_2 в члени КПСП «Зоря».

Представник заінтересованої особи - Приватна агрофірма «Зоря» Величко С.В. проти вимог заяви заперечував, надав до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність. В відзиві наданому до суду представник заінтересованої особи зазначає, що заявник пропустив строк позовної давності для звернення до суду, в зв`язку з чим просить відмовити в задоволенні заяви.

Представники третьої особи Водянської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області, в судовому засіданні проти задоволення вимог заяви заперечував.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи встановив наступне.

За пунктом 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» зазначено, що право на земельну частку (пай) мають колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну часту (пай) у встановленому законодавством порядку.

Як визначено в пункті 6 листа-роз`яснення Верховного Суду України від 29.10.2008 № 19-3767/0/8-08, при розгляді справ про визнання права на земельну частку (пай) судам необхідно:

а) перевіряти наявність підстав, передбачених Указом Президента України від 8 серпня 1995 р. №720/95 «Про порядок паювання земель переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам, організаціям», відповідно до пункту 2 якого право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), сільськогосподарського кооперативу (далі - СК), сільськогосподарського акціонерного товариства (далі - САТ), в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються його членами відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При цьому слід мати на увазі, що трудова книжка свідчить не про членство в КСП, СК чи САТ, а про наявність трудових відносин з ними;

б) досліджувати статут підприємства, оскільки відповідно до ст.4 Закону України від 14 лютого 1992 р. №2114-XII «Про колективне сільськогосподарське підприємство» підприємство діє на основі статуту, в якому вказується порядок вступу до підприємства і припинення членства в ньому, принципи формування спільної власності та права членів щодо неї;

в) з`ясовувати, коли було видано державний акт на право колективної власності на землю, оскільки член КСП, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта.

Відповідно до частини 1 статті 1 та статті 5 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» членство в колективному сільськогосподарському підприємстві, яке є добровільним об`єднанням громадян у самостійне підприємство, ґрунтується на праві добровільного вступу до членів підприємства і безперешкодного виходу зі складу його членів.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» трудові відносини членів підприємства регулюються цим Законом і статутом підприємства, а громадян, які працюють за трудовим договором або контрактом, - законодавством про працю України.

Зі змісту наведеного вбачається, що особа, набуває права на земельну частку (пай) зокрема, у разі, якщо на момент одержання колективним сільськогосподарським підприємством акта на право колективної власності на землю вона працювала в цьому підприємстві й була його членом.

При цьому, факт працевлаштування та членство у сільськогосподарському підприємстві не є тотожними поняттями. При працевлаштуванні на роботу до такого господарства працівник не стає автоматично членом даного колективного підприємства. Зокрема, про членство на колективному сільськогосподарському підприємстві можуть свідчити протокол загальних зборів підприємства про включення працівника до складу його членів, запис у трудовій книжці колгоспника про зарахування його до членів даного підприємства, тощо.

Таким чином, членство у колективному сільськогосподарському підприємстві не виникає автоматично, а може виникнути лише у разі волевиявлення особи стати членом такого підприємства та оформлення в установленому статутом порядку свого статусу.

Відповідно до свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_1 від 26.10.2007 ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .(а.с.91)

Згідно свідоцтва про народження заявника ОСОБА_3 її матір`ю є ОСОБА_4 . (а.с.94)

Після реєстрації шлюбу заявник змінила дошлюбне прізвищз « ОСОБА_5 » на шлюбне « ОСОБА_6 ».(а.с.95)

З повідомлення Управління Пенсійного фонду України в Олександрівському районі Кіровоградської області від 20.11.2007, вбачається, що останнім місцем роботи перед виходом на пенсію ОСОБА_7 була сільськогосподарська артіль ім.Жданова. З довідки артілі ім.Жданова від 17 лютого 1968 року та протоколу Колгоспної ради соціального забезпечення колгоспу від 17.02.1968 ім.Жданова Софіївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області вбачається те, що ОСОБА_4 є членом колгоспу ім. ОСОБА_8 . (а.с.92-93,96,99)

З огляду на архівні довідки Державного архіву Кіровоградської області від 05.12.2007 вбачається, що документи колгоспу ім.Жданова Софіївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області за 1930-1971 роки на зберігання до архіву не надходили, тому відомості про прийняття в члени колгоспу в 1930 році та звільнення з членів колгоспу ОСОБА_2 відсутні; крім того, з архівної довідки від 04.04.2012 вбачається, що у документах архівного фонду колгоспу ім.Жданова Софіївської сільської ради Компаніївського району за 1944, 1945, 1948, 1955, 1963, 1970 роки відомості про реорганізацію сільськогосподарської артілі у колгосп відсутні, Статут колгоспу на зберігання не надходив. (а.с.115-116)

Частиною другою статті 89 ЦПК України встановлено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1ст. 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до частини 3 статті12 та частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У протилежному разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в 1974 році рішенням загальних зборів колгосп ім. Петровського Новоукраїнського району об`єднано з колгоспом ім. Жданова Компаніївського району та присвоєно назву «Україна». В подальшому, в 1988 році, роз`єднано колгосп «Україна» на два господарства - «Зоря» в с.Водяне та колгосп «Україна» в с.Шишкіно. Відомостей про правонаступництво сільськогосподарської артіль ім.Жданова в документах архіву немає. (а.с.114) У 1993 році колгосп «Зоря» Компаніївського району Кіровоградської області був реорганізований у Колективно-пайове сільськогосподарське підприємство «Зоря» (КПСП Зоря), яке 25.02.2000 реорганізовано в приватну агрофірму «Зоря». (а.с.20,22,24-26).

В матеріалах справи міститься Статут колективно-пайового сільськогосподарського підприємства «Зоря» затвердженого загальними зборами колективно-пайового сільськогосподарського підприємства «Зоря» 12 лютого 1993 та Статут приватної агрофірми «Зоря» затверджений розпорядженням голови Компаніївської РДА від 23 лютого 2000 року. (а.с.34-79).

Враховуючи, що порядок прийняття в члени підприємства має бути врегульовано статутом підприємства, який передбачав зокрема, добровільне бажання особи, подання нею відповідної заяви та прийняття відповідного рішення загальними зборами, суд не може вважати дані докази належними оскільки статут сільськогосподарської артіль ім.Жданова суду надано не було.

25 грудня 1995 року, КПСП «Зоря» отримало Державний акт на право колективної власності на землю із списком громадян, членів підприємства, які мають право на земельну частку (пай), але в список додаток до державного акту на право колективної власності на землю КПСП «Зоря» ОСОБА_2 не включена. (а.с.78, 156-158)

Крім того, з досліджених документів наданих до суду, а саме свідоцтва про смерть померла зазначена, як ОСОБА_2 , а в документах, які підтверджують трудові відносини останньої з березня 1929 по 03 серпня 1941 року в колгоспі ім.Жданова Софіївської сільської ради Компаніївського району та останнім місцем роботи перед виходом на пенсію в 1968 сільськогосподарська артіль ім.Жданова (довідка колгоспу ім.Жданова, протокол колгоспної ради соціального забезпечення колгоспу ім.Жданова Софіївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області) зазначено ОСОБА_4 , також в зазначеному протоколі від 17.02.1968 рік народження ОСОБА_4 зазначено 1902, а в наданій заяві до суду рік народження останньої зазначений 1912, дана обставина спростовує наявність трудових відносин ОСОБА_2 з сільськогосподарською артілю ім.Жданова, колгоспом ім.Жданова та потребує доказуванню в судовому порядку за іншими вимогами.

Підтвердження вчинення передбачених дій померлою за життя ОСОБА_2 , зокрема: подання заяви про прийняття в члени підприємства та наявність рішення про прийняття ОСОБА_2 в члени підприємства суду надано не було.

Досліджуючи питання щодо наявності ОСОБА_2 в списку - переліку осіб, які за Державним актом отримали право на земельну частку (пай), а також можливі зміни та доповнення до даного списку, судом не встановлено будь-яких змін до списку таких громадян.

З дослідженої судом копії самого списку громадян КПСП «Зоря», який було додано до Державного акту, судом встановлено, що ОСОБА_2 до нього включена не була (а.с.156-158).

Таким чином, судом не встановлено та заявником не доведено: членство ОСОБА_2 в КПСП «Зоря» на момент передачі землі в колективну власність.

Виходячи з наведеного, враховуючи, що у спірних правовідносинах основою набуття статусу члена й виникнення відповідних майнових прав, є юридичний склад, що включає в себе прийняття уповноваженим органом відповідного рішення про прийняття заявника до складу членів колективного сільськогосподарського підприємства та його членство у цієї організації на час розпаювання, нормативно правового обґрунтування того, що особи які вийшли на пенсію до 1995 року стають автоматично членом даного колективного підприємства відсутнє, оскільки, про членство на колективному сільськогосподарському підприємстві можуть свідчити протокол загальних зборів підприємства про включення працівника до складу його членів, запис у трудовій книжці колгоспника про зарахування його до членів даного підприємства, тощо - під час розгляду справи судом зазначених обставин та відповідних підстав встановлено не було, та заявник відповідних доказів на підтвердження заявлених вимог не надала.

Інші матеріали цивільної справи та зібрані докази, не обґрунтовують вимоги та не підтверджують заявлені вимоги.

За таких обставин, суд не знаходить підстав для задоволення вимог заяви.

Враховуючи вищезазначене суд приходить до висновку, що вимоги заяви про перебування ОСОБА_2 членом КПСП «Зоря» станом на момент отримання підприємством Державного акту, не доведено належними та допустимими доказами. У зв`язку з чим, заявнику слід відмовити у встановленні факту членства ОСОБА_2 в КПСП «Зоря».

Щодо застосування строків давності до позовних вимог, про що, заявлялось у відзиві заінтересованої особи приватної агрофірми «Зоря» у справі, суд приходить до висновку, що оскільки за результатами судового розгляду не встановлено у заявника матеріального права, що призводить до безпідставності вимог заяви, то питання щодо позовної давності заявлених вимог не підлягає розгляду.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Судові витрати в даній категорії справ не відшкодовуються.

Таким чином, з огляду на наведені вище обставини, суд, керуючись ст. ст.258,259,263-265,268,273, 293 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні вимог за заявою ОСОБА_1 заінтересовані особи: Приватна агрофірма «Зоря», Водянська сільська рада Компаніївського району Кіровоградської області про встановлення факту, що має юридичне значення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Компаніївський районний суд Кіровоградської області.

Повний текст рішення складено 25.02.2020.

Відомості про учасників процесу:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер платника податку НОМЕР_2 .

Заінтересована особа: Приватна агрофірма «Зоря» юридична адреса: с.Водяне, Компаніївського району Кіровоградської області, код ЄДРПОУ 04342944.

Заінтересована особа: Водянська сільська рада Компаніївського району Кіровоградської області, юридична адреса: 28424, с.Водяне Компаніївського району Кіровоградської області, код ЄДРПОУ 22216930.

Суддя В.ЧЕРВОНОПИСЬКИЙ