ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2020 року

м. Кропивницький

Справа № 912/3374/19

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Макаренко Т.В., за участі секретаря Кравченка О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу №912/3374/19

за позовом Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області, 25006, м.Кропивницький, вул. Віктора Чміленка, 84/37

до відповідача Селянського (фермерського) господарства Мельниченка Василя Олексійовича, 27610, Кіровоградська обл., Кропивницький район, с.Оситняжка

про стягнення 28 844,00 грн

Представники сторін:

від позивача - Братухін О.Ю., довіреність № 4-10/2368 від 10.10.18;

від відповідача - адвокат Мірошніченко В.С., ордер серії КР № 84602 від 24.12.2019

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

1.Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області до Селянського (фермерського) господарства Мельниченка Василя Олексійовича про стягнення завданих збитків, внаслідок забруднення земельної ділянки в сумі 28 844,00 грн, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в ході планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства відповідачем було засмічено земельну ділянку побутовими та зерновими відходами площею 30 кв.м., чим були завдані збитки позивачу.

09.01.2020 Селянським (фермерським) господарством Мельниченка Василя Олексійовича подано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги не визнаються в повному обсязі. Відповідач стверджує, що ніяких викидів на території господарського двору СФГ Мельниченка В.О. у вигляді побутових та зернових відходів ніколи не було.

Додатково зазначено, що в господарстві на утриманні є орендований ставок площею 19 га, в якому вирощується велика кількість риби для відгодівлі якої використовуються зернові відходи, які в процесі очистки висипаються у водойму.

Разом з тим, зазначено, що в місці, де на схемі стрілкою позначено "сміттєзвалище", на землі лежать агрегати, механізми для сільськогосподарської техніки і земельної ділянки розміром 6м х 5м взагалі немає. До того ж на схемі де стрілкою вказано місце засміченої земельної ділянки, знаходиться ангар.

Відповідач звертає увагу, що в акті перевірки зазначено, що проводилась фото фіксація, однак ці фотографії суду не надано. Крім того складання схеми, фотографування проводилось без участі відповідача та без відібрання пояснень.

14.01.2020 Державною екологічною інспекцією у Кіровоградській області подано до суду відповідь на відзив, у якому зазначено, що останній вважає відзив необґрунтованим. До того ж зазначає, що наведені відповідачем пояснення підтверджують факти, зазначені в акті перевірки, схема підписана відповідачем без зауважень, а фотографії надані відповідачем зроблені через 9 місяців з дня перевірки та вказують на виконання останнім припису Держекоінспекції.

2.Заяви, клопотання.

09.01.2020 Селянським (фермерським) господарством Мельниченка Василя Олексійовича разом з відзивом відповідачем подано клопотання про поновлення строків для надання відзиву на позовну заяву.

31.01.2020 представником відповідача в засіданні суду подано обґрунтування відсутності шкоди по забрудненню земельної ділянки С(Ф)Г Мельниченко В.О., у якому останній наводить правові висновки Верховного суду у складі Касаційного господарського суду та вважає, що останні можна віднести і до правовідносин, що склались між Держекоінспекцією та С(Ф)Г Мельниченко В.О.

3.Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 27.11.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №912/3374/19 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.12.2019 о 10:00 год., встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.

У підготовчому засіданні 23.12.2019 оголошено перерву відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України до 21.01.2020 11:00 год.

Ухвалою від 21.01.2020 відмовлено Селянському (фермерському) господарству Мельниченка Василя Олексійовича у поновленні пропущеного строку для подання відзиву. З ініціативи суду продовжено відповідачу строк для подання відзиву на позов до 09.01.2020 включно. Продовжено строк підготовчого провадження у справі № 912/3374/19 на 10 днів. Закрито підготовче провадження у справі № 912/3374/19. Справу № 912/3374/19 призначено до судового розгляду по суті на 31.01.2020 о 10:00 год.

Протокольною ухвалою від 31.01.2020 в судовому засіданні оголошено перерву відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України до 18.02.2020 року на 14 год. 00 хв.

В судовому засіданні 18.02.2020 були присутні представники позивача та відповідача.

У судовому засіданні 18.02.2020 судом з`ясовано обставини на яких ґрунтуються позиції сторін та досліджено докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті.

4. Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.

Враховуючи предмет та підстави позову, до обставин, які є предметом доказування у справі, належать: наявність обов`язку відповідача щодо дотримання норм природоохоронного законодавства; встановлення факту забруднення земельної ділянки; встановлення факту порушення норм природоохоронного законодавства; наявність відповідальності відповідача за порушення норм природоохоронного законодавства.

5. Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

Позивачем на підтвердження наявності правових підстав для виникнення грошових зобов`язань відповідача по суті спору надано: копію плану заходів державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції України на 2019 рік (а.с.9); копію повідомлення про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства(а.с.10); копію наказу про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України СФГ Мельниченка В.О. (а.с.11); копію направлення на проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України СФГ Мельниченка В.О., що знаходяться за адресою: с. Оситняжка, Кіровоградського р-ну, Кіровоградської області (а.с.12); копію Акту складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №19-45 з додатками (а.с.13-20); копія припису від 28.03.2017 №19/40 (а.с.21); копія Договору оренди землі від 17.08.2012 (а.с.22-23); копія ситуаційної схеми засмічення земельної ділянки на території господарського двору СФГ Мельниченка В.О. (а.с.24-25); копія протоколу про адміністративне правопорушення №190778 від 27.03.2019 (а.с.26); копія Постанови про накладення адміністративного стягнення від 27.03.2019 №190778 (а.с.27); копія листа від 11.04.2019 №250/113-19 (а.с.28); копія претензії про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок засмічення земельних ресурсів відходами від очистки зернових та твердими побутовими відходами на суму 28 844,00 грн з додатком та доказами направлення (а.с.29-31); копія листа від 03.01.2019 №05-7/26-73 з додатками (а.с.32-33); копія положення про Державну екологічну інспекцію № 275 від 19.04.2017 р. (а.с.34), копія положення про Державну екологічну інспекцію у Кіровоградській області №249 від 22.11.2018 р.(а.с.35); копія Наказу №108-о від 22.12.2011(а.с.36); роздруківки фотографій (а.с.73-77).

Відповідачем разом з відзивом на позовну заяву подано наступні докази: фотографії господарського двору СФГ Мельниченка В.О. від 29.12.2019. (а.с.51-52), копія статуту СФГ Мельниченка В.О. (а.с.53-59), копія Витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.60-65), копія Свідоцтва №178710 (а.с.66), копія Свідоцтва №200098238 (а.с.67); копія картографічних даних господарського двору СФГ Мельниченка В.О. (а.с.68) копія Публічної кадастрової карти господарського двору СФГ Мельниченка В.О.(а.с.69), копія ситуаційної схеми засмічення земельної ділянки на території господарського двору СФГ Мельниченка В.О. (а.с.70)

6. Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів.

Державною екологічною інспекцією у Кіровоградській області у період з 26.03.2019 по 28.03.2019 проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Селянським (фермерським) господарством Мельниченка Василя Олексійовича, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, про що складено відповідний акт № 19-45, який підписано представником позивача та відповідача.

За результатами вказаної перевірки виявлено порушення відповідачем вимог чинного природоохоронного законодавства, яке полягало у засміченні земельної ділянки побутовими та зерновими відходами. Як вказано у акті № 19-45 промислові відходи утворюються під час виробничої діяльності вищевказаного підприємства.

Вказана земельна ділянка належить відповідачу на умовах Договору оренди від 17.08.2012, яку останній відповідно до п.1 Договору прийняв у строкове, платне користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (розміщення господарських будівель та споруд) із земель запасу, що перебувають у державній власності.

Відповідно до п.2. Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,4799 га, у тому числі: 1,4799 га - під господарськими будівлями і дворами, (кадастровий номер земельної ділянки: 3522586400:51:000:0102).

Згідно з п.8 Договору, останній укладено терміном на 49 років.

В розділі Умови використання земельної ділянки у п.17 зазначено, що умовами збереження стану об`єкта оренди є використання земельної ділянки відповідно до умов, зазначених в пунктах 15,16 даного договору та чіткого дотримання чинного законодавства України.

Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками підприємств, а також міститься підпис державного реєстратора Договору та печатка управління Держкомзему у Кіровоградській області із зазначенням запис № 352250004005715 від 28.12.2012 року.

Як вбачається із поданого позивачем акту, останнім при візуальному огляді території господарського двору виявлено засмічення земельної ділянки відходами зернових та побутових відходів площею 5 метрів на 6 метри, висотою 0,5 метри. Вимірювання проведено повіреною рулеткою вимірювальною РИ-10, №111300238, стрічка номінальної довжини 10 метрів, ціна поділки шкали 1,0 міліметри. Свідоцтво про повірку № 730 від 14.08.2018, яке чинне до 14.08.2019. Проведено фото фіксацію камерою 13 МП ZTE. План-схема засміченої ділянки додана до акту перевірки.

Вказаний акт підписано відповідачем та отримано останнім на ознайомлення 28.03.2019 із зазначенням «зауважень немає». Доказів оскарження дій інспекції при проведенні перевірки не подано.

Державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Кіровоградської області Погребняк С.І. та Мельніченко Т.В. винесено припис від 28.03.2019 №19/40, яким зобов`язано відповідача усунути порушення природоохоронного законодавства, виявлені під час перевірки, у строки визначені в приписі. На вказаному приписі наявний підпис відповідача.

Разом з тим, державним інспектором Мельніченко Т.В. складено Протокол про адміністративне правопорушення №190778 від 27.03.2019, із зазначенням, що о 11 год 50 хв 26.03.2019 на території СФГ Мельниченка В.О. виявлено факт засмічення земельної ділянки, що є порушення ст.52 КУпАП, ст. 211 Земельного кодексу України та ст.35 Закону України "Про охорону земель". Протокол підписаний головою СФГ Мельниченка Василя Олексійовича та отримано його копію, що підтверджується відміткою з підписом відповідача.

Після розгляду справи про адміністративне правопорушення державним інспектором Мельніченко Т.В. винесено Постанову про накладення адміністративного стягнення №190778 від 27.03.2019 та застосовано до відповідача адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 1 020,00 грн. Копію постанови відповідач отримав особисто із відміткою про дату 27.03.2019 та підписом.

Після цього відповідачу була направлена претензія вих. № 08-8/1127 від 13.05.2019, до якої додано розрахунок розміру відшкодування збитків на суму 28 844,00 грн. Відповідач відповіді на претензію не надав.

Розрахунок розміру збитків, що підлягає відшкодуванню, здійснений позивачем у відповідності до "Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства", яка затверджена Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007 року № 149 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 25.04.2007 року за № 422/13689, та склав 28 844,00 грн.

Розрахунок шкоди від засмічення здійснений позивачем відповідно до Методики з урахуванням листа Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області №250/113-19 від 11.04.2019, яким повідомлено нормативно-грошову оцінку земельної ділянки с.Оситняжка, яка розроблена у 2012 році, вартість 1 кв.м. вищезазначеної земельної ділянки становить - 55,58 грн. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2015 рік становить 1,433.

У зв`язку із несплатою відповідачем збитків у сумі 28 844,00 грн позивач звернувся із даним позовом до господарського суду.

7.Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

Обов`язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідачем для заперечень вимог позивача подано суду відповідні докази.

Частиною 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України визначено поняття вірогідності доказів. Так, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно зі статтею 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на правову позицію Верховного суду у складі Касаційного господарського суду викладену у Постанові від 13.04.2018 у справі №904/6886/17 та на відсутність у даній справі № 912/3374/19 доказів досліджень грунту, актів відбору проб та протоколів вимірювань, до того ж не встановлено, що зернові та побутові відходи мають ознаки забруднюючих елементів, які стали або могли стати причиною можливого забруднення навколишнього природного середовища, господарський суд вважає, що докази подані позивачем не є належними, а отже такими на підставі яких не можливо встановити обставини, які входять в предмет доказування.

8. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Відповідачем у відзиві на позовну заяву зазначено, що зернові відходи використовуються останнім для вирощування риби, яка знаходить у орендованому ним ставку, до того ж ці відходи використовуються працівниками СФГ та іншими жителями села.

Позивач у відповіді на відзив зазначив, що вказані пояснення тільки підтверджують факти, зазначені в акті перевірки.

Господарський суд враховує положення ч.1 ст.1 Закону України "Про відходи", де зазначено, що відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення;

утилізація відходів - використання відходів як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів.

Додатково відповідачем у відзиві вказано, що на ситуаційній схемі, складеної працівниками Держекоінспекції стрілкою вказано місце засміченої ділянки, однак вказане не відповідає дійсності, оскільки на вказаному місці знаходиться ангар.

Позивачем у відповіді на відзив зазначено, що відповідна схема, підписана головою господарства без зауважень.

Господарський суд при дослідженні вказаного питання з наявної в матеріалах справи копії ситуаційної схеми складеної від 26.03.2019 року, встановив, що позивач був ознайомлений зі складеною схемою та остання підписана відповідачем без заперечень.

Крім того, відповідачем у відзиві вказано, що в акті перевірки зазначено про проведення фото фіксації, однак вказані фото позивачем до суду не надані. Натомість відповідачем разом із відзивом подано фотографії господарського двору із зазначенням дати 29.12.2019 на яких відсутнє засмічення земельної ділянки, в той час як планова перевірка Держекоінспекцією проводилась в період з 26.03.2019 по 28.03.2019.

Відсутність засмічення земельної ділянки на фото свідчить, що відповідачем виконано припис та ліквідовано засмічення вказаної земельної ділянки.

9.Чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку.

Під час проведення планової перевірки згідно плану заходів державного нагляду (контролю) на 2019 рік, Державною екологічною інспекцією України у період з 26.03.2019 по 28.03.2019 було виявлено засмічену земельну ділянку господарського двору Селянського (фермерського) господарства Мельниченка Василя Олексійовича, чим порушено норми природоохоронного законодавства.

Однак, позивачем на підтвердження заявлених позовних вимог не вказано обов`язкову ознаку засмічення, а саме як виявлене засмічення земель призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого спливу на здоров`я людини.

10.Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до статті 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави.

Відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища України регулюються Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Згідно статті 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до абз.3 п. "а" ч.1 ст 20-2 "Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить: організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства: про використання та охорону земель.

Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 19.04.2017 №275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Держекоінспекція у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Основними завданнями Держекоінспекції є реалізація державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів;

Згідно з абз.8, 9 п.4 Положення, Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами; вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.

Частиною 7 Положення передбачено, що Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію у Кіровоградській області затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України № 249 від 27.11.2018 Державна екологічна інспекція у Кіровоградській області є територіальним органом Держекоінспекції України та їй підпорядковується.

Отже, право розраховувати розмір збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, вживати заходів досудового врегулювання спорів, подавати позови належить до повноважень Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно встановити наявність таких умов, як: неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Відповідно до п. "в" ч.1 ст.211 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення: псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.

Господарський суд враховує, що відповідно до норм ст. 35 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Відповідно до Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища":

- підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України (частина четверта статті 68);

- шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі (частина перша статті 69).

Згідно з положеннями "Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства", яка затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007 року № 149 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 25.04.2007 року за № 422/13689 остання:

- застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів (пункт 1.3);

- землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища (пункт 3.2);

- факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель (пункт 3.3);

- при виявленні засмічення визначаються на місці обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди (пункт 3.5);

- основою розрахунків розміру шкоди від засмічення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що засмічена (пункт 5.2);

- розмір шкоди внаслідок засмічення земель визначається за формулою 6: Р ШЗ = А х Б х Г ОЗ х П ДЗ х К ЗЗ х К НВ х К ЕГ, де: Р ШЗ - розмір шкоди від засмічення земель, грн.; А - питомі витрати на ліквідацію наслідків засмічення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5; Б - коефіцієнт перерахунку, що при засміченні земельної ділянки побутовими, промисловими та іншими відходами дорівнює 10, а небезпечними (токсичними) відходами - 100. Г ОЗ - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала засмічення, грн./м 2; П ДЗ - площа засміченої земельної ділянки, м 2; К ЗЗ - коефіцієнт засмічення земельної ділянки, що характеризує ступінь засмічення її відходами, який визначається за додатком 6; К НВ - коефіцієнт небезпеки відходів, який визначається за додатком 5; К ЕГ - коефіцієнт еколого-господарського значення земель визначається за додатком 2 (пункт 5.5);

- довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що зазнала засмічення, надають територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів (пункт 5.6).

У правовій позиції Верховного суду у складі Касаційного господарського суду викладеній у Постанові у справі №904/6886/17 від 13.04.2018, 909/6/18 від 27.09.2018, 905/31/17 від 25.10.2018, зазначено, що відповідно до приписів природоохоронного законодавства умовою кваліфікації такого правопорушення, як засмічення земель, що є підставою для настання відповідальності та відшкодування шкоди, спричиненої таким засміченням, є доведення факту виявлення на відкритому ґрунті сторонніх предметів і матеріалів, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров`я людини.

Факт наявності сміття не є достатнім для того, щоб вважати землю засміченою і як наслідок виникнення обов`язку відшкодувати шкоду. Обов`язковою ознакою засмічення є таке засмічення земель, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Відтак Позивачу необхідно було встановити факт того, що засмічення призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, чого останнім зроблено не було.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем здійснено розрахунок шкоди із застосуванням положень вищенаведної Методики. Однак вказаний розрахунок не приймається судом, адже позивачем не надано доказів, що вказане засмічення земель призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного средовища, не обґрунтовано наслідків впливу побутових та зернових відходів, виявлених в ході планової перевірки, на стан земель, що вказане засмічення земель призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров`я людини.

Щодо наданих скаржником доказів стосовно того, що відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, ст.52 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, то вони не приймаються до уваги, оскільки, факт накладення такого штрафу не є достатнім доказом заподіяння відповідачем шкоди навколишньому природному середовищу.

Аналогічна правова позиція міститься у Постанові від 13.04.2018 у справі №904/6886/17 викладеної Верховним судом у складі Касаційного господарського суду.

11.Норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.

Зазначені обставини у справі відсутні.

12. Висновок господарського суду за результатами вирішення спору.

З огляду на вказане та наявні у матеріалах справи докази, господарський суд не вбачає підстав для задоволення позову, оскільки позивачем не наведено доказів заподіяння відповідачем шкоди навколишньому природному середовищу, не обґрунтовано наслідків впливу побутових та зернових відходів, виявлених в ході планової перевірки, на стан земель, що вказане засмічення земель призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров`я людини.

Крім того, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Трофимчук проти України", №4241/03, пункт 54, рішення від 28.10.2010 р., "Салов проти України", №65518/01, пункт 89, рішення від 06.09.2005 р., "Проніна проти України", №63566/00, пункт 23, рішення від 18.07.2006 р. та "Серявін та інші проти України", №4909/04, пункт 58, рішення від 10.02.2010 р., за якою хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. справа "Ruiz Torija проти Іспанії", №18390/91, пункт 29, рішення від 09.12.1994 р.).

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити Державній екологічній інспекції у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Віктора Чміленка, 84/37) та Селянському (фермерському) господарству Мельниченка Василя Олексійовича (27610, Кіровоградська обл., Кропивницький район, с. Оситняжка).

Повне судове рішення складено 25.02.2020.

Суддя Т. В. Макаренко

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про веб-адресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб адресою: http://reyestr.court.gov.ua.