провадження №2/176/227/20

у х в а л а

25 лютого 2020 року Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Волчек Н.Ю.,

з участю секретаря Овчаренко О.Ю.,

представника позивача ОСОБА_1 О.,

представника відповідача Іванченко І.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Фонду державного майна України, з участю третьої особи Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» про скасування наказу та поновлення на роботі, -

ВСТАНОВИВ:

30 січня 2020 року ОСОБА_2 звернувся до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області з позовом, де просить скасувати наказ Фонду державного майна України від 27.01.2020 року №144 «Про припинення повноважень в.о. голови правління АТ «ОГХК» ОСОБА_2 та розірвання з ним контракту» та поновити ОСОБА_2 виконуючим обов`язки голови правління Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія».

Ухвалою судді від 31 січня 2020 року по даній справі відкрито провадження та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження.

24 лютого 2020 року від відповідача, Фонду державного майна України, надійшло клопотання про закриття провадження по вищезазначеній справі. Своє клопотання відповідач обґрунтовує тим, що оскільки предметом спору є наказ Фонду державного майна України від 27.01.2020 року №144 «Про припинення повноважень в.о. голови правління АТ «ОГХК» ОСОБА_3 М, та розірвання з ним контракту, який має статус протоколу загальних зборів акціонерного товариства, тому даний спір є корпоративним, а не трудовим. На думку відповідача, даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства і повинен розглядатися господарським судом за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Повноважний представник відповідача у судовому засіданні клопотання підтримав та просив закрити провадження по справі на підставі ч.1 ст. 255 ЦПК України з посиланнями на позиції Верховного суду та Конституціонного Суду України при розгляді даних категорій справ.

Представник третьої особи у судове засідання не зявився надав суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представник позивача, адвокат Дзюба М.О., не погодилася із такою позицією відповідача оскільки вона є необґрунтованою нормами чинного законодавства. При цьому зазначила, що представником відповідача нінадано жодного доказу того, що Фонд є акціонерним товариством на момент видання спірного наказу, а в спірному контракті чітко зазначено, що у позивача виникають трудові відносини, між Керівником підприємства та Міністерством промислової політики України, як органом управління майном цього підприємства.

Суд, розглянувши клопотання представника відповідача, дослідивши матеріали позовної заяви,приходить до наступних висновків.

Управління товариством здійснюють його органи - загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (частини перша, друга статті 97 ЦК України). У товариствах, в яких законом передбачено утворення виконавчого органу, здійснення управлінської діяльності покладено на нього.

У постановах від 30 січня 2019 року у справі № 145/1885/15-ц (провадження № 14-613цс) та від 10 квітня 2019 року у справі № 510/456/17 (провадження № 14-1цс19) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що нормами ЦК України (статті 99, 145, 147, 159, 161), Господарського кодексу України (стаття 89), Закону України «Про господарські товариства» (статті 47, 62, 63), Закону України «Про акціонерні товариства» (статті 52, 58, 59, 60, 61) визначено, що виконавчий орган товариства вирішує всі питання, пов`язані з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що є компетенцією загальних зборів учасників товариства або іншого його органу. Здійснюючи управлінську діяльність, виконавчий орган реалізує колективну волю учасників товариства, які є носіями корпоративних прав. Керівник та інші члени виконавчого органу, здійснюючи управління товариством у межах правил, встановлених статутними документами, зобов`язані діяти виключно в інтересах товариства та його учасників.

Підставою набуття виконавчим органом товариства повноважень є факт його обрання (призначення) загальними зборами учасників (акціонерів) як вищого органу управління товариством або, як зазначено у частині п`ятій статті 58 Закону України «Про акціонерні товариства», укладення з членом виконавчого органу товариства трудового договору, який від імені товариства може підписувати голова наглядової ради чи особа, уповноважена на те наглядовою радою.

Усунення членів виконавчого органу товариства від виконання обов`язків або відсторонення голови виконавчого органу товариства від виконання повноважень за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від відсторонення працівника від роботи на підставі статті 46 КЗпП України. Саме тому можливість уповноваженого органу товариства відсторонити члена виконавчого органу від виконання ним обов`язків міститься не в приписах КЗпП України, а у статті 99 ЦК України, тобто не є предметом регулювання нормами трудового права.

Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Хоча такі рішення уповноваженого на це органу можуть мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставин є корпоративні правовідносини.

У зв`язку з цим відсторонення відповідно до частини третьої статті 99 ЦК України є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснювати членом його виконавчого органу повноважень у сфері управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлено специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. За природою корпоративних відносин учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень.

Зважаючи на це, зміст положень частини третьої статті 99 ЦК України надає право компетентному (уповноваженому) органу товариства усунути члена виконавчого органу від виконання обов`язків, які він йому визначив, у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав.

Така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися в площині трудового права, зокрема в аспекті статті 46 КЗпП України.

Конституційний Суд України у Рішенні від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010 у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний фінансово-правовий консалтинг» про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 ЦК України (у попередній редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України від 13 травня 2014 року № 1255-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів») зазначив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а саме корпоративних правовідносин, що виникають між товариством та особами, яким довірено повноваження з управління ним.

Дана позиція узгоджується із позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 14 серпня 2019 року по справі № 161/4403/15-ц.

Однак, незважаючи на це, із матеріалів справи, а саме копії статуту Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія», затвердженого Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 14.02.2019 року №236 та витягу з ЄРДР, вбачається, що засновником Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» є Держава в особі Міністерства Економічного розвитку і торгівлі України та одним із питань, які є предметом дослідження під час розгляду справи по суті буде саме питання чи входило взагалі у компетенцію відповідача прийняття рішення про припинення повноважень голови правління АТ «ОГКХ» ОСОБА_2 .

Крім того, з доданого до матеріалів позовної заяви контракту №9 від 02 вересня 2014 року, та додаткових угод до нього, а також наказу №60-Д від 02 вересня 2014 року, вбачається що між позивачем ОСОБА_2 та Мінекономрозвитку, як органом управління АТ «ОГКХ» виникають саме трудові відносини.

Також, необхідно зазначити, що якщо в позовній заяві об`єднано вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів про обрання, звільнення, відкликання, поновлення на посаді тощо керівників чи інших посадових осіб юридичної особи з підстав порушення норм ЦК України, ГК України, Закону України «Про господарські товариства», Закону України «Про акціонерні товариства», інших норм цивільного та господарського законодавства, статуту товариства з вимогами скасувати наказ про призначення (звільнення, відкликання) керівника чи іншої посадової особи або розірвати трудовий контракт, укладений з керівником чи іншими посадовими особами, господарський суд на підставі п. 1 ч. 1 ст. 175 КПК України відмовляє у прийнятті позовної заяви в частині вимог, які стосуються відповідного наказу або трудового контракту.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що дана справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому у задоволенні клопотання представника відповідача необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст.2, 5,12,13, 222, 255, 256, 258-261 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання Фонду державного майна України про закриття провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Фонду державного майна України, з участю третьої особи Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» про скасування наказу та поновлення на роботі, відмовити.

Ухвала окремо від рішення суду не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області Н.Ю. Волчек