ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2020 р.

Справа № 440/3129/19

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Сіренко О.І.,

Суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А. ,

за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.11.2019 року, головуючий суддя І інстанції: О.В. Гіглава, повний текст складено 25.11.19 року по справі № 440/3129/19

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області

про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

19 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в якому просив:

- зобов`язати відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за вислугу років з 03.04.2019 (дата звернення із заявою);

- зобов`язати відповідача провести нарахування і виплату до пенсії за вислугу років надбавки непрацюючим пенсіонерам, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім`ї, що належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника, за період з 01.11.2018 (дата набуття права на надбавку) до 03.04.2019 (дата звернення із заявою про призначення пенсії по інвалідності);

- зобов`язати відповідача провести нарахування і виплату до пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за вислугу років надбавки непрацюючим особам з інвалідністю, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім`ї з 03.04.2019 (дата звернення із заявою про призначення пенсії по інвалідності).

Позивач ОСОБА_1 зазначив, що з 01.02.2003 перебуває на обліку та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Позивач вважає, що у зв`язку з призначенням йому з 07.02.2013 вперше ІІ групи інвалідності , має право на отримання пенсії не за вислугу років, а по інвалідності згідно того ж Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Поряд з цим, позивач має на своєму утриманні непрацездатного члена сім`ї - дружину ОСОБА_2 , яка 23.10.2018 досягла пенсійного віку. З огляду на це, 03.04.2019 ОСОБА_1 звернувся до пенсійного органу із заявою про переведення його з пенсії за вислугу років на пенсію по інвалідності в межах того ж Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та призначення вказаної пенсії з врахуванням доплати на одного непрацюючого члена сім`ї, що знаходиться на його утриманні. Проте відповідач ГУПФУ в Полтавській області , рішенням № 74 від 15.07.2019 безпідставно відмовив в призначенні пенсії по інвалідності з надбавкою на непрацездатного члена сім`ї.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 140/ зазначив, що серед документів, доданих до заяви про призначення пенсії по інвалідності з урахуванням надбавки на непрацездатну дружину, мала місце довідка Полтавського ОВК про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, видана ОСОБА_1 у відповідності до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб". Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, скасовано пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб". Отже, в ході здійснення перевірки доцільності призначення пенсії по інвалідності гр. ОСОБА_1 було встановлено, що пенсія по інвалідності згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" без врахування грошового забезпечення, визначеного згідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, становитиме 4473,30 грн, а пенсія за вислугу років згідно цього ж Закону на даний час становить 9210,93 грн, оскільки була перерахована коли постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 була діючою. Тобто, призначення пенсії по інвалідності позивачу у розмірі пенсії за вислугу років призведе до зменшення розміру отримуваної гр. ОСОБА_1 пенсії. Щодо встановлення до пенсії позивача надбавки на непрацюючого члена родини - дружину ОСОБА_2 , то з вказаного питання управління зверталося за роз`ясненнями до Пенсійного фонду України. Листом від 02.07.2019 ПФУ повідомило, що надбавка на кожного непрацездатного члена сім`ї в розмірі 50% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, нараховується тільки на тих членів сім`ї, які не одержують пенсійні виплати із солідарної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, допомогу на дітей одиноким матерям. Непрацездатними членами сім`ї вважаються, зокрема, дружина, якщо вона досягла пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове держане пенсійне страхування" або є особою з інвалідністю. Статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове держане пенсійне страхування" передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31.12.2017. У дружини позивача ОСОБА_2 тривалість страхового стажу складає лише 8 років 11 місяців 8 днів. Таким чином, оскільки у ОСОБА_2 відсутній страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком відповідно до Закону 1058, а тому підстави для нарахування позивачу надбавки до пенсії на непрацездатну дружину в управління відсутні.

25 листопада 2019 року рішенням Полтавського окружного адміністративного суду позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про зобов`язання вчинити певні дії задоволений частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії по інвалідності згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за вислугу років з 03 квітня 2019 року згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови у зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести нарахування і виплату до його пенсії за вислугу років надбавки непрацюючим пенсіонерам , які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім`ї, що належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника, за період з 01.11.2018 року ( дата набуття права на надбавку) до 03.04.2019 року (дата звернення з заявою про призначення пенсії по інвалідності); а також в частині відмови у зобов`язанні Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести нарахування і виплату пенсії позивача по інвалідності в розмірі пенсії за вислугу років надбавки непрацюючим особам з інвалідністю, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім`ї з 03.04.2019 року та в цій частині ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в зазначеній частині. При цьому позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам ст. ст. 1, 26 Закону України Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", ч. 4 ст. 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав :

Судом встановлено, що позивач є пенсіонером військової служби, якому з 01.02.2003 призначена пенсія за вислугу років згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що відповідачем не заперечується (а.с. 86, 119-125).

Останній також визнаний постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, що підтверджено копією посвідчення серії НОМЕР_1 (а.с. 90), а також є інвалідом ІІ групи, про що свідчать копії довідки до акту огляду МСЕК від 19.02.2013 серія 10 ААА №185708 та посвідчення від 26.02.2013 серія НОМЕР_2 (а.с. 88-89).

Позивач ОСОБА_1 знаходиться на обліку у відповідача та отримує допомогу у вигляді компенсаційних виплат на продукти харчування громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та щорічну допомогу на оздоровлення з 01.11.2009 по теперішній час, що підтверджується довідкою Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради від 04.04.2019 №02-02/471 (а.с. 103).

Станом на 03.04.2019 ОСОБА_1 отримував пенсію за вислугу років згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 9210,93 грн, виходячи з 80 % грошового забезпечення, визначеного відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 у довідці Полтавського ОВК від 14.03.2018 №ФП68545, а також підвищень до пенсії (прирівняний до інвалідів війни ІІ групи інвалід війни ІІ гр., категорія ЧАЕС /під час служби/ інвалід війни ІІ гр. "А" інваліди війни ІІ гр. /при виконанні обов`язків в/с/) (а.с. 131).

Згідно свідоцтва про одруження позивач перебуває у зареєстрованому шлюбі з громадянкою ОСОБА_2 (до одруження ОСОБА_2 ) (а.с. 94).

Відповідно до довідок Лубенського-комунального Житлово-експлуатаційного управління від 05.04.2019 №3456 та №3464 до складу сім`ї ОСОБА_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , відноситься дружина ОСОБА_2 , 1958 року народження, яка перебуває на його утриманні (а.с. 100-101).

Дружина позивача - ОСОБА_2 не знаходиться на обліку в Лубенському ОУПФУ Полтавської області та не одержує ніякого виду пенсії із солідарної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, так як у неї відсутній страховий стаж для призначення пенсії за віком згідно статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" За даними довідки Лубенського ОУПФУ Полтавської області від 23.04.2019 №224/02-23/1 гр. (а.с. 138).

03.04.2019 позивач звернувся до ГУПФУ в Полтавській області із заявами про переведення його з пенсії за вислугу років згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на пенсію по інвалідності згідно цього ж Закону з доплатою надбавки на непрацездатного члена сім`ї - дружину ОСОБА_2 у розмірі 50% мінімуму для працездатних осіб (а.с. 136-137).

Листом від 11.05.2019 ГУПФУ в Полтавській області звернулося за роз`ясненнями до Пенсійного фонду України щодо можливості встановлення до пенсії ОСОБА_1 надбавки на непрацездатного члена сім`ї (а.с. 134).

Пенсійний фонд України листом від 02.07.2019 повідомив управління про те, що надбавка на кожного непрацездатного члена сім`ї в розмірі 50% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, нараховується тільки на тих членів сім`ї, які не одержують пенсійні виплати із солідарної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, допомогу на дітей одиноким матерям. Непрацездатними членами сім`ї вважаються, зокрема, дружина, якщо вона досягла пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове держане пенсійне страхування" або є особою з інвалідністю. У ОСОБА_2 відсутня необхідна для призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове держане пенсійне страхування" тривалість страхового стажу, вона не є особою з інвалідністю (згідно наданої інформації), а тому підстави для нарахування надбавки до пенсії гр. ОСОБА_1 на непрацездатну дружину ОСОБА_2 відсутні (а.с. 135).

15.07.2019 відповідач ГУПФУ в Полтавській області розпорядженням №74 відмовило ОСОБА_1 в призначенні пенсії по інвалідності згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з надбавкою на непрацездатного члена сім`ї - дружину ОСОБА_2 . Вказане рішення управління мотивувало тим, що в ході здійснення правової експертизи та перевірки доцільності призначення пенсії по інвалідності гр. ОСОБА_1 було встановлено, що пенсія по інвалідності згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" без врахування грошового забезпечення, визначеного згідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", становитиме 4473,30 грн, а пенсія за вислугу років згідно цього ж Закону на даний час становить 9210,93 грн. Щодо надбавки на непрацездатного члена сім`ї - дружину ОСОБА_2 , то підстав для її нарахування до пенсії ОСОБА_1 немає, оскільки у ОСОБА_2 відсутня необхідна для призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове держане пенсійне страхування" тривалість страхового стажу, вона не є особою з інвалідністю (згідно наданої інформації) (а.с. 132).

Позивач вважаючи, що з 03.04.2019 (дата звернення із заявою) управління було зобов`язане перевести його на пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за вислугу років з надбавкою непрацюючому пенсіонеру, який має на своєму утриманні непрацездатного члена сім`ї, що належить до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника, а також зобов`язане було здійснити нарахування і виплату йому до пенсії за вислугу років надбавки на непрацюючого члена сім`ї за період з 01.11.2018 по 03.04.2019, звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов ОСОБА_1 в частині визнання протиправним дій ГУ Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови в призначенні позивачу пенсії по інвалідності згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 2262-ХII від 09.04.1992 р., та зобов`язання ГУ Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за вислугу років з 03.04.2019 року згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 2262-ХII від 09.04.1992 р., суд першої інстанції виходив з того, що стаття 23 Закону №2262-XII передбачає можливість виплати особам, які мають право на пенсію за цим Законом та вислугу, необхідну для призначення пенсії за вислугу років, пенсії по інвалідності у розмірі пенсії за вислугу років відповідно до вислуги, а тому доводи відповідача про недоцільність переведення позивача з пенсії за вислугу років на пенсію по інвалідності в межах одного Закону №2262-XII безпідставними та необґрунтованими.

В цій частині рішення суду першої інстанції сторони не оскаржували, а тому, в силу ст. 308 КАС України, колегія суддів в цій частина рішення суду першої інстанції не переглядає.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 в частині зобов`язання управління провести нарахування і виплату до пенсії за вислугу років надбавки непрацюючим пенсіонерам, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім`ї, що належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника, за період з 01.11.2018 (дата набуття права на надбавку) до 03.04.2019 (дата звернення із заявою про призначення пенсії по інвалідності) та зобов`язання управління провести нарахування і виплату до пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за вислугу років надбавки непрацюючим особам з інвалідністю, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім`ї з 03.04.2019 (дата звернення із заявою про призначення пенсії по інвалідності), суд першої інстанції виходив з того, що дружина позивача ОСОБА_2 не досягла пенсійного віку.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав :

Відповідно до статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262-XII) особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали особами з інвалідністю за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.

Умови призначення пенсій за вислугу років та їх розміри визначають статті 12, 13 Закону №2262-XII.

Статтею 16 Закону №2262-XII передбачено, що до пенсії за вислугу років, що призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом (у тому числі до обчисленої в мінімальному розмірі), нараховується:

а) надбавка непрацюючим пенсіонерам, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім`ї, що належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника (стаття 30), - на кожного непрацездатного члена сім`ї в розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. При цьому надбавка нараховується тільки на тих членів сім`ї, які не одержують пенсійні виплати із солідарної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомогу на дітей одиноким матерям. За наявності права одночасно на пенсію, зазначені види допомоги і надбавку на непрацездатного члена сім`ї до пенсії за вислугу років за вибором пенсіонера може бути призначено пенсію, державну соціальну допомогу або нараховано на цього члена сім`ї надбавку. За наявності в сім`ї двох або більше пенсіонерів кожний непрацездатний член сім`ї, який перебуває на їх спільному утриманні, враховується для нарахування надбавки тільки одному з пенсіонерів за їх вибором;

б) державна соціальна допомога на догляд особам з інвалідністю І групи внаслідок причин, вказаних у пункті "б" статті 20 цього Закону, або внаслідок трудового каліцтва, професійного чи загального захворювання, або одиноким пенсіонерам, які за висновком лікарсько-консультативної комісії потребують догляду, у порядку і на умовах, передбачених Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю";

в) надбавка особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, у порядку і на умовах, передбачених статтею 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, - у порядку і на умовах, передбачених статтею 9 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні".

Надбавки та допомога, передбачені цією статтею, можуть нараховуватися одночасно.

За змістом статті 24 Закону №2262-XII до пенсії по інвалідності, що призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом (у тому числі до обчисленої в мінімальному розмірі), нараховується:

а) надбавка непрацюючим особам з інвалідністю, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім`ї (стаття 30), - на кожного непрацездатного члена сім`ї в розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. При цьому надбавка нараховується тільки на тих членів сім`ї, які не одержують пенсійні виплати із солідарної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомогу на дітей одиноким матерям. За наявності права одночасно на пенсію, зазначені види допомоги і надбавку до пенсії по інвалідності на непрацездатного члена сім`ї за вибором пенсіонера може бути призначено пенсію, державну соціальну допомогу або нараховано на цього члена сім`ї надбавку. За наявності в сім`ї двох або більше пенсіонерів кожний непрацездатний член сім`ї, який перебуває на їх спільному утриманні, враховується для нарахування надбавки тільки одному з пенсіонерів за їх вибором;

б) державна соціальна допомога на догляд у порядку і на умовах, передбачених Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю";

в) надбавка особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, у порядку і на умовах, передбачених статтею 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, - у порядку і на умовах, передбачених статтею 9 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні".

Надбавки та допомога, передбачені цією статтею, можуть нараховуватися одночасно.

Надбавки і підвищення до пенсій по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи нараховуються в порядку, встановленому Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Таким чином, за умовами статей 16, 24 Закону №2262-XII надбавка на непрацездатного члена сім`ї (стаття 30) в розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, нараховується тільки на тих членів сім`ї, які не одержують пенсійні виплати із солідарної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомогу на дітей одиноким матерям. За наявності права одночасно на пенсію, зазначені види допомоги і надбавку на непрацездатного члена сім`ї до пенсії за вислугу років за вибором пенсіонера може бути призначено пенсію, державну соціальну допомогу або нараховано на цього члена сім`ї надбавку. За наявності в сім`ї двох або більше пенсіонерів кожний непрацездатний член сім`ї, який перебуває на їх спільному утриманні, враховується для нарахування надбавки тільки одному з пенсіонерів за їх вибором.

Відповідно до статті 30 Закону №2262-XII непрацездатними членами сім`ї, зокрема, вважаються батьки та дружина (чоловік), якщо вони досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", або є особами з інвалідністю.

Відповідно до ст. 1 Закону України « Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого статтею 26 цього Закону пенсійного віку, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до закону.

За змістом статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років; починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.

До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 55 років - які народилися по 30 вересня 1956 року включно; 55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року; 56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року; 56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року; 57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року; 57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року; 58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року; 58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року; 59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року; 59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року; 60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.

У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: по 31 грудня 2018 року - від 15 до 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - від 16 до 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - від 17 до 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - від 18 до 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - від 19 до 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 20 до 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 21 до 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 22 до 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - від 23 до 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - від 24 до 34 років; починаючи з 1 січня 2028 року - від 25 до 35 років.

У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу: з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - від 15 до 16 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - від 15 до 17 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - від 15 до 18 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - від 15 до 19 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 15 до 20 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 15 до 21 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 15 до 22 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - від 15 до 23 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - від 15 до 24 років; починаючи з 1 січня 2028 року - від 15 до 25 років.

У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, необхідного страхового стажу на дату досягнення віку, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, пенсію за віком може бути призначено після набуття особою страхового стажу, визначеного частинами першою - третьою цієї статті на дату досягнення відповідного віку.

Отже, пенсійний вік утриманця визначається відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", при цьому законодавець не ставить досягнення пенсійного віку в залежність від наявності страхового стажу, дотримання умови щодо наявності певного страхового стажу необхідне лише в контексті призначення пенсії за віком.

Дружина позивача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягла пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а саме 60 років - ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідно до п.а) ч. 1 ст. 26, п. а) ч. 1 ст. 24, п.б) ч. 4 ст. 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування",, єдиною умовою визначення члена сім`ї непрацездатним є досягнення останнім пенсійного віку. Вимоги щодо наявності певного стажу для отримання права на пенсію з метою вирішення питання про призначення надбавки не встановлено.

Отже, наявність сукупності обох умов ( досягнення віку та наявність страхового стажу) необхідна лише для призначення пенсії за віком згідно ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", і не стосується призначення надбавки, передбаченої п.а) ч. 1 ст. 26, п. а) ч. 1 ст. 24 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

З огляду на вищезазначене, дружина позивача ОСОБА_2 відповідає критеріям непрацездатного члена сім`ї, оскільки досягла пенсійного віку та не отримує жодних виплат із солідарної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, а також не отримує жодної державної соціальної допомоги.

Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не ставить в залежність виникнення права на вказаний вид надбавки від наявного страхового стажу непрацездатної дружини позивача.

Підстави та вимоги для призначення надбавки непрацюючим особам з інвалідністю, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім`ї чітко визначено законодавством України, зокрема, Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який не містить вимог щодо наявності у непрацездатного члена сім`ї будь-якого страхового стажу .

За таких обставин, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності у позивача непрацездатного члена сім`ї, а також відсутності підстав про призначення позивачу надбавки непрацюючим особам з інвалідністю, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім`ї.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає необхіднім скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в позові про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести нарахування і виплату пенсії позивача по інвалідності в розмірі пенсії за вислугу років надбавки непрацюючим особам з інвалідністю, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім`ї з 03.04.2019 року та в цій частині ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в зазначеній частині.

Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню в частині відмови у зобов`язанні ГУПФУ в Полтавській області провести нарахування та виплату до пенсії по інвалідності ОСОБА_1 в розмірі пенсії за вислугу років надбавки непрацюючим особам з інвалідністю, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім`ї з 03.04.2019 року із прийняттям нової постанови в цій частині про задоволення позовних вимог в цій частині.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.11.2019 року по справі № 440/3129/19 скасувати в частині відмови у зобов`язанні Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести нарахування та виплату до пенсії по інвалідності ОСОБА_1 в розмірі пенсії за вислугу років надбавки непрацюючим особам з інвалідністю, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім`ї з 03.04.2019 року і в цій частині ухвалити нове рішення, яким зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести нарахування та виплату до пенсії по інвалідності ОСОБА_1 в розмірі пенсії за вислугу років надбавки непрацюючим особам з інвалідністю, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім`ї з 03.04.2019 року.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя

О.І. Сіренко

Судді

З.О. Кононенко В.А. Калиновський

Повний текст постанови складено 25.02.2020 року