СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

пр . № 4-с/759/50/20

ун. № 759/4943/16-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2020 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Ул`яновської О.В.,

секретаря судового засідання Гродського П.В.,

за участю: представника скаржника ОСОБА_1 , заінтересованої особи ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві скаргу ОСОБА_3 , заінтересовані особи: державний виконавець Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Ковтун Володимир Володимирович, Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», ОСОБА_4 на протиправну бездіяльність державного виконавця,

ВСТАНОВИВ:

у листопаді 2019 р. скаржник звернувся до суду із зазначеною скаргою, просить суд визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Ковтуна Володимира Володимировича, яка полягає у незаконному невинесенні постанови про закінчення виконавчого провадження №57268246, відкритого на підставі виконавчого листа № 759/4943/16, що виданий Святошинським районним судом м. Києва 02.07.2018 на підставі заяви Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про закінчення виконавчого провадження від 22.04.2019 за вх. №18170 та зобов`язати державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Ковтуна Володимира Володимировича винести постанови про закінчення виконавчого провадження №57268246, відкритого на підставі виконавчого листа №759/4943/16, що виданий Святошинським районним судом м. Києва від 02.07.2018, постанови про знаття арешту, накладеного на майно та кошти та кошти боржника ОСОБА_3 (ІПН: НОМЕР_1 ) та скасувати інші заходи з примусового виконання виконавчого листа №759/4943/16, що Святошинським районним судом м. Києва від 02.07.2018 на підставі заяви ПАТ «ОТП Банк» про закінчення виконавчого провадження від 22.04.2019 за вх. 18170.

Скаргу обгрунтовує тим, що на примусовому виконанні Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві знаходиться виконавчий лист №759/4943/16 від 02.07.2018 виданий Святошинський районним судом м. Києва на підставі якого було відкрито виконавче провадження №57268246 з примусового виконання виконавчого листа у процесі якого державним виконавцем 05.11.2018 було накладено арешт на все майно боржника в межах суми стягнення та 18.01.2018 накладено арешт на кошти боржника, після чого боржник виконав всі зобов`язання за виконавчим листом №759/4943/16 на підставі чого стягувач ПАТ «ОТП Банк» звернувся до Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві із заявою про закінчення виконавчого провадження від 22.04.2019 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», проте, 22.11.2019 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно скаржник дізнався, що державним виконавцем з порушення вимог ст.ст. 39, 40 Закону України «Про виконавче провадження» не було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, не було знято арешти, накладені на майно та кошти боржника, крім того, у примусовому порядку із боржника державним виконавцем не було здійснено стягнення грошових коштів або звернення стягнення на майно боржника на примусове виконання виконавчого провадження, оскільки фактично примусово виконання рішення фактично не було, а боржником особисто було погашено заборгованість за рішенням суду, виконавчий збір з боржника не підлягає стягненню.

Представник скаржника у судовому засіданні скаргу підтримала, просила задовольнити з підстав зазначених у скарзі.

Державний виконавець Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Ковтун В.В. заперечував проти задоволення зазначеної скарги, оскільки на виконанні у виконавчі службі перебуває зазначене виконавче провадження по стягнення із скаржника виконавчого збору у розмірі 170758 грн 44 коп. та виконавче провадження №60905923 по стягнення зі скаржника витрат виконавчого провадження у розмірі 400 грн 00 коп. зняти арешт з майна та коштів скаржника не виявилося можливим так як це суперечить норм ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 109-111).

Заінтересована особа ПАТ «ОТП Банк» у судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суд не повідомила (а.с. 106, 140).

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 26.12.2003 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби і звернень учасників виконавчого провадження» неявка в судове засідання в зазначених справах заявника або заінтересованої особи, якім повідомлено про час та місце його проведення, не перешкоджає розгляду скарги.

З`ясувавши фактичні обставини даної справи, дослідивши письмові докази у їх сукупності та співставленні, суд дійшов до наступного висновку.

Виходячи зі змісту ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Судом встановлено, що заочним рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 30.11.2017 у задоволенні позовних вимог ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено (а.с. 162-165 том 1).

Постановою Апеляційного суду від 27.02.2018 заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 30.11.2017 скасовано, стягнено солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором №ML-006/1778/2007 від 26.11.2007 у розмірі 72694 доларів США 13 центів та судовий збір по справі у розмірі 30337 грн 43 коп. (а.с. 49-53, том 2).

04.07.2018 на адресу ПАТ «ОТБ Банк» Святошинським районним судом м. Києва надіслано копії рішень на 10 арк. та 2 виконавчий листа на 2 арк (а.с. 66), що отримано отримувачем 09.07.2018 (а.с. 67).

02.10.2018 державним виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві відкрито виконавче провадження №57268246 на підставі виконавчого листа 759/4943/16 від 02.07.2018 (а.с. 90, 91).

05.11.2018 постановою державного виконавця накладено арешт майна боржника (а.с. 92).

18.01.2019 постановою державного виконавця накладено арешт коштів боржника (а.с. 93, 94).

22.04.2019 на адресу Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві надійшла заява від ПАТ «ОТП Банк» про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку із повним погашенням заборгованості (а.с. 125, 126).

16.12.2019 державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору із ОСОБА_3 у розмірі 170758 грн 44 коп. (а.с. 129), а також 16.12.2019 державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження (а.с. 130).

16.12.2019 державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку із повним фактичним виконанням боржником рішення, що підлягало виконанню. Виконавчий збір та витрати виконавчого провадження не сплачено на підставі чого постанови про стягнення виконавчого збору з боржника витрат виконавчого провадження виділено в окремі виконавчі провадження (а.с. 132).

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно зі ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов`язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення суду не пізніше, ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого ч. 2 ст. 25 цього закону, для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання підлягає не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п`яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан його виконання.

Згідно ч. 2 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов`язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE , № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Оскільки стягувач 22.04.2019 подав заяву державному виконавцю про закінчення виконавчого провадження з підстав п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем необхідно було вчинити дії відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», а саме винести постанову про закриття виконавчого провадження на день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини, однак ним такі дії були вчиненні лише 16.12.2019, що свідчить про порушення строків визначених у вищезазначеній статті Закону.

Крім цього слід зазначити, що відповідно до відповідно до п. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника.

На підставі п. 9 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» як вже зазначалося у постанові від 16.12.2019 про закінчення виконавчого провадження державним виконавцем було виділено в окремі виконавчі провадження ВП №609058974 та ВП №60905923 про стягнення виконавчого збору та стягнення з боржника витрат виконавчого провадження.

Внаслідок чого, на виконанні у Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві перебувають виконавчі провадження ВП №609058974 та ВП №60905923 про стягнення виконавчого збору у розмірі 170758 грн 44 коп. та стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у розмірі 400 грн 00 коп., а тому в частині зняття арешту з майна боржників та коштів скаржника необхідно відмовити, оскільки це суперечить нормам ст. 59 «Про виконавче провадження».

Пунктом 1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служб під час виконання судових рішень у цивільних справах» встановлено, що відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Пунктом 2 цієї Постанови визначено, що при розгляді справ за скаргами сторін виконавчого провадження на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні керуватися положеннями Конституції України, пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), законами України: від 23 лютого 2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР "Про державну виконавчу службу", від 21 квітня 1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження" (у редакції Закону України від 4 листопада 2010 року № 2677-VI) (далі - Закон про виконавче провадження), іншими нормативно-правовими актами, які регулюють примусове виконання судових рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, тощо.

Відповідно до ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтереси юридичних осіб, інтересів держави. ( ст.2 Цивільного процесуального кодексу України)

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. (ст. 5 Цивільного процесуального кодексу України)

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог скарги, шляхом визнання протиправною бездіяльність державного виконавця яка полягає у невинесенні постанови про закінчення виконавчого провадження №57268246, відкритого на підставі виконавчого листа № 759/4943/16, що виданий Святошинським районним судом м. Києва 02.07.2018 на підставі заяви Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про закінчення виконавчого провадження від 22.04.2019 за вх. №18170.

На підставі викладеного, керуючись вимогами Закон України «Про виконавче провадження»; ст.ст. 12, 13, 81, 262, 265, 353, 354, 447, 451 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

скаргу ОСОБА_3 , заінтересовані особи: державний виконавець Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Ковтун Володимир Володимирович, Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», ОСОБА_4 на протиправну бездіяльність державного виконавця задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Ковтуна Володимира Володимировича, яка полягає у невинесенні постанови про закінчення виконавчого провадження №57268246, відкритого на підставі виконавчого листа № 759/4943/16, що виданий Святошинським районним судом м. Києва 02.07.2018 на підставі заяви Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про закінчення виконавчого провадження від 22.04.2019 за вх. №18170.

У решті скарги відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: О.В. Ул`яновська

Повний текст ухвали складено 03.02.2020.