Справа № 484/17/20

Провадження № 2/484/416/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.02.2020 року м. Первомайськ

Первомайський міськрайонний суду Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Закревського В.І.

секретаря судового засідання - Фартушняк Ю.М.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 в особі якої діє адвокат Кулік Вікторія Миколаївна до Лисогірської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визанння недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі адвоката Кулік В.М. звернулася до суду з позовом в якому просить визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки та про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом. Позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Мазанка Сімферопольського району Автономної Республіки Крим України померла мати позивачки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (надалі по тексту спадкодавець). Спадкодавець з 05.04.2005 року до моменту смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживала разом зі своєю донькою - ОСОБА_1 , яка весь цей час здійснювала догляд за нею. За життя ОСОБА_4 було складено заповіт, посвідчений 14.02.2006 року секретарем Мазановської сільської ради Райковською Л.Г. та зареєстровано в спадковому реєстрі за № 19 згідно з яким вона заповіла ОСОБА_1 компенсаційні вклади в філії 39/060 по рахунку Ч-13417/Ч716, по рахунку Ч-13418/Ч5487 Сімферопольського міського відділення № 39 Ощадного банку України (надалі за текстом - Компенсаційні вклад), земельну ділянку (пай), що знаходиться в с. Лиса Гора Первомайського району Миколаївської області України, видана на підставі розпорядження Первомайської райдержадміністрації від 18.02.1997 р. № 41 в розмірі 4,9 га на підставі сертифікату, серія НОМЕР_1 від 25.02.1997 р.; земельну ділянку (пай), що знаходиться в с. Лиса Гора Первомайського району Миколаївської області України, виданана підставі розпорядження Первомайської райдержадміністрації від 18.02.1997 р. № 41 в розмірі 4,9 га на підставі сертифікату, серія НОМЕР_2 від 25.02.1997р. Даний заповіт на день смерті спадкодавця не скасований та не змінений, що підтверджується записом на заповіті секретаря Мазановської сільської ради Райковської Л.Г.

Позивач оформити своє право на спадщину не може у зв`язку із тим, що спадкову справу було відкрито на тимчасово окупованій території, а правоустановлюючі документи не були отримані спадкодавцем у зв`язкі із смертю, а тому єдиним способом захисту її законних інтересів є звернення до суду з позовом .

Позивач та її представник в судове засідання не з`явилися, до суду надали заяви із клопотанням про розгляд справи у їхню відсутнісь, позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять ухвалити рішення про їх задоволення.

Представник відповідача Лисогірської сільської ради Первомайського району Миколаївської області в судове в судове засідання не з`явилася, до суду через канцнлярію суду надійшла заява із клопотанням про розгляд справи у його відсутність, проти задоволення позову не заперечує. Відзиву до суду не подано.

Треті особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, про час , місце і дату розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернету, не з`явилися, причини неявки не повідомили, заперечень проти позовних вимог не надали.

Дослідивши матеріали справи, розглядаючи позов в межах заявлених вимог та на підставі поданих доказів судом встановлено наступне.

ІНФОРМАЦІЯ _1 в с. Мазанка Сімферопольського району Автономної Республіки Крим України померла мати позивачки, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 05.03.2007 року Добровською сільською радою Сімферопольського району Автономної республіки Крим Україна, актовий запис № 64.

За життя ОСОБА_4 складено заповіт, посвідчений 14.02.2006 року секретарем Мазановської сільської ради Райковською Л.Г. та зареєстровано в спадковому реєстрі за № 19 згідно з яким вона заповіла ОСОБА_1 компенсаціоні вклади в філії 39/060 по рахунку Ч-13417/Ч716, по рахунку Ч-13418/Ч5487 Сімферопольського міського відділення № 39 Ощадного банку України (надалі за текстом - Компенсаційні вклад), земельну ділянку (пай), що знаходиться в с. Лиса Гора Первомайського району Миколаївської області України, видана на підставі розпорядження Первомайської райдержадміністрації від 18.02.1997 р. № 41 в розмірі 4,9 га на підставі сертифікату, серія НОМЕР_1 від 25.02.1997р., що знаходиться в с. Лиса Гора Первомайського району Миколаївської області України, видана на підставі розпорядження Первомайської райдержадміністрації від 18.02.1997 р. № 41 в розмірі 4,9 га на підставі сертифікату, серія НОМЕР_2 від 25.02.1997р. Даний заповіт на день смерті спадкодавця не скасований та не змінений, що підтверджується записом на заповіті секретаря Мазановської сільської ради Райковської Л.Г. (а.с. 4).

Згідно копії сертифіката, серії НОМЕР_1 , виданого 25.02.1997р. головою Первомайської районної державної адміністрації на підставі розпорядження Первомайської райдержадміністрації від 18.02.1997 р. № 41. , ОСОБА_4 , як член колективного сільськогосподарського підприємства «Маяк», набув право на земельну частку (пай), яка знаходиться в с. Лиса Гора Первомайського району Миколаївської області України, розміром 4,9 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). Даний сертифікат зареєстровано 28.02.1997р. у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 6522.

Згідно копії сертифіката, серія НОМЕР_2 , виданого 25.02.1997р. головою Первомайської районної державної адміністрації на підставі розпорядження Первомайської райдержадміністрації від 18.02.1997 р. № 41 ОСОБА_5 набув право на земельну частку (пай), яка знаходилася в с. Лиса Гора Первомайського району Миколаївської області України, розміром 4,9 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). Даний сертифікат було зареєстровано 28.02.1997р. у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 6465 .

Із копії свідоцтва про право на спадщину від серпня 2000 року, внесеного до реєстру за № 1713 вбачається, що спадкоємцем після смерті ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) спадкоємцем майна, а саме земельної частки (пай) розміром 4.9 га., яка знаходилася в с. Лиса Гора Первомайського району Миколаївської області України є його дружина ОСОБА_4 (а.с. 21).

На початку 2007 року спадкодавцем було подано заяви на отримання державних актів на право приватної власності на земельні ділянки, якими вона володіла на підставі вищезазначених сертифікатів, але з в зв`язку зі смертю (05.03.2007 року) отримати правоустановчі документи та зареєструвати право власності на нерухоме майно за життя, спадкодавець не змогла. Про існування державних актів на право приватної власності на земельні ділянки, які були оформлені на ОСОБА_4 , але не отримані нею, позивачу стало відомо в червні 2015 року.

08.06.2015 року позивачем були отримані копії державних актів на право власності на земельну ділянку на ім`я ОСОБА_4 , а саме:

- серія ЯГ № 616419, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010702200634, кадастровий номер 4825484600:01:000:0552, виданий Первомайською районною державною адміністрацією 20.08.2007р. на підставі розпорядження Первомайської районної державної адміністрації від 08 червня 2007 року № 230-р;

- серія ЯГ № 616420, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010702200633, кадастровий номер 4825484600:01:000:0553, виданий Первомайською районною державною адміністрацією 20.08.2007р. на підставі розпорядження Первомайської районної державної адміністрації від 08 червня 2007 року № 230-р;

- серія ЯГ № 616808, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010702200636, кадастровий номер 4825484600:01:000:1006, виданий Первомайською районною державною адміністрацією 20.08.2007р. на підставі розпорядження Первомайської районної державної адміністрації від 08 червня 2007 року № 230-р;

- серія ЯГ № 616807, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010702200635, кадастровий номер 4825484600:01:000:1005, виданий Первомайською районною державною адміністрацією 20.08.2007р. на підставі розпорядження Первомайської районної державної адміністрації від 08 червня 2007 року № 230-р.

Інформація про вищезазначені земельні ділянки підтверджується витягами з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 22.11.2019р. № НВ-4807947932019, НВ-4807947922019, НВ-4807948002019, НВ-4807947972019 та витягами із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 01.11.2019р. та 04.11.2019.

У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та в Державному реєстрі іпотек, відомості щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 4825484600:01:000:0552, 4825484600:01:000:0553, 4825484600:01:000:1005 і 4825484600:01:000:1006 відсутні, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обовўязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до роз`яснень ВСУ від 16 травня 2013 року, викладених в інформаційному листі «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», умовою переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі на житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права в установленому законодавством України порядку. Якщо за життя спадкодавець не набув право власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності в установленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно.

Так, ОСОБА_4 , набувши право на земельну частку (пай), звернулася до Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області із письмовою заявою про виділення її земельних паїв в натурі (на місцевості). Після чого розпорядженням Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області № 230-р від 08 червня 2007 року ОСОБА_4 передані в натурі земельні ділянки, площею 4,77 га, 4,79 га, 0,17 га та 0,17 га ріллі в межах Лисогірської сільської ради Первомайського району Миколаївської області в приватну власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. В подальшому 20 серпня 2007 року на підставі вказаного розпорядження Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області видано державні акти про право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 616419, серії ЯГ № 616420, серії ЯГ № 616808 та серії ЯГ № 616807.

Відповідно до п.6 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08 серпня 1995 року №720/95 у разі виходу власника земельної частки (паю) з колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства за його заявою здійснюється відведення земельної ділянки в натурі в установленому порядку і видається державний акт на право приватної власності на цю земельну ділянку. Після видачі громадянинові державного акта на право приватної власності на земельну ділянку сертифікат на право на земельну частку (пай) повертається до районної державної адміністрації.

Таким чином, сертифікат на право на земельну частку (пай) був дійсний до виділення земельної ділянки в натурі та видачі на його підставі відповідного державного акту.

Згідно ч.1ст.13 Конституції України та ст.20 ЗК України, органи державної влади та орган місцевого самоврядування здійснюють право власності на землю від імені Українського народу. Це означає, що лише ці органи можуть вирішувати питання про відведення земельних ділянок, передачу їх у приватну власність, визначення цільового призначення землі.

Спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, розглядаються з урахуванням вимог закону та роз`яснень, викладених в пунктах 10, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7, зокрема про те, що відповідно до статті 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування зі збереженням її цільового призначення при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Відповідно до ст.125 ЗК України (в редакції на день смерті спадкодавця) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Згідно ч.1 ст.126 ЗК України (в редакції на день смерті спадкодавця), право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

За змістом ст.25 ЦК України, здатність фізичної особи мати цивільні права та нести цивільні обов`язки є правоздатністю. Зміст правоздатності складає сукупність тих цивільних прав та обов`язків, які можуть мати фізичні особи. Цивільна правоздатність є невіддільною від самого існування людини, виникає в момент народження і припиняється зі смертю.

Відповідно до ст.2 Закону України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Згідно ст.3 вказаного Закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обовўязкової реєстрації.

Таким чином, оскільки державні акти на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯГ № 616419, серії ЯГ № 616420, серії ЯГ № 616808, серії ЯГ № 616807, видані Первомайською районною державною адміністрацією 20.08.2007р., а саме після смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 , а тому остання за життя не набула право власності на вказані земельні ділянки відповідно до ст.125 ЗК України, тому видані державні акти на право власності на земельну ділянку є недійсними.

Крім того, оскільки Спадкодавець за життя не набув права власності на земельні ділянки, то і відповідне право згідно зі ст. 1218 ЦК України, не переходить до спадкоємців в порядку спадкування, а тому не може бути визнано за Позивачем право власності на земельні ділянки, посвідчені державними актами на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯГ № 616419, серії ЯГ № 616420, серії ЯГ № 616808, серії ЯГ № 616807, виданими Первомайською районною державною адміністрацією 20.08.2007р.

Крім того, сертифікати «при видачі громадянину державного акту на право приватної власності на земельну ділянку цей сертифікат повертається до Первомайської державної адміністрації», але до теперішнього часу сертифікати не повернуті і у позивача знаходяться їх оригінали.

Поскільки за життя ОСОБА_4 належало право на відповідні земельні частки (паї) відповідно до сертифікатів, які Позивач, як єдиний спадкоємець за заповітом, в якому безпосередньо вони зазначені, має право отримати у спадок.

В зв`язку з чим 04 вересня 2007 року ОСОБА_1 звернулася до Державного нотаріуса Сімферопольської районної державної нотаріальної контори Автономної республіки Крим в Україні Хандоги К.В., яка відкрила спадкову справу з номером у спадковому реєстрі: 43040320 та з номером у нотаріуса: 713/2007 за якою спадкодавцем є ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 04.09.1956р. Лисогірським райбюро РАГС Миколаївської області, ОСОБА_4 є матір`ю ОСОБА_7 , якій після укладення шлюбу з ОСОБА_8 було присвоєно прізвище ОСОБА_9 згідно із свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 , виданим 20.07.1979р. в м. Умань м/в РАГС Черкаської області.

Приймаючи до уваги, що є діючий заповіт, відповідно до якого ОСОБА_4 заповідала все наявне майно своїй доньці ОСОБА_1 , інші діти Спадкодавця, зареєстровані з нею за однією адресою згідно довідки № 330 від 31.10.2019р. ( ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ), не зверталися з заявами до нотаріуса, оскільки серед них відсутні особи, які мають обов`язкову частку у спадку. Згідно з ч.1 ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

21.02.2008р. Позивач, як спадкоємець, прийняла спадщину та отримала частково спадкове майно за заповітом, а саме: компенсаційні вклади, вартістю 3650,95грн., що підтверджується свідоцтвом про право спадщину за заповітом від 21.02.2008р. за № 3-1058 (бланк серія ВКІ 228005) та витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 13213225 від 21.02.2008р

Інше спадкове майно, зазначено в заповіті, Позивачем отримано не було. Але згідно підпункту 4.10 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого накзом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, ніяким строком не обмежена.

У 2014 році територія АР Крим стала тимчасово окупованою, а наказом Міністерства юстиції України від 25 квітня 2014 року №92/7 «Про розподіл граничної чисельності працівників територіальних органів юстиції на 2014 рік», відповідно до якого чисельність працівників Головного управління юстиції в Автономній Республіці Крим та м.Севастополі була повністю скорочена, скорочено в тому числі й посади державних нотаріусів. В зв`язку з чим на сьогоднішній день отримати свідоцтво про право власності на спадщину за місцем реєстрації спадкової справи № 713/2007 у державного нотаріуса, який проводив нотаріальну діяльність на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополі не передбачається можливим.

У вересні 2019 р. ОСОБА_1 звернулася до Державного нотаріуса Другої Херсонської державної нотаріальної контори Єрьоменко І.О. для отримання свідоцтва про право на спадщину на її імя після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 її матері ОСОБА_4 щодо земельних ділянок (паїв) відповідно до заповіту від 14.02.2006р. за № 19, але державним нотаріусом Єрьоменко І.О. було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на її ім`я після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 її матері ОСОБА_4 , оскільки відповідно до п.3 ст. 49 Закону України «Про нотаріт» нотаріус відмовляє у вчинені нотаріальної дії, якщо дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 2016-а/02-31 від 23.09.2019р. Нотаріусом було роз`яснено, що законодавством України не передбачено можливість заведення кількох спадкових справ щодо одного спадкодавця. Зважаючи на це у випадку заведення спадкової справи нотаріусом на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя нотаріус, який знаходиться на материковій частині Ураїни, позбавлений можливості завести ще одну спадкову справу щодо спадкового майна.

Крім цього, наказом Міністерства юстицї України від 07.07.2014 № 1087/5 «Про припинення приватної нотаріальної діяльності» зобов`язано осіб, які здійснювали приватну нотаріальну діяльність на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя і призначені на посаду нотаріуса Російської Федерації, протягом одного місяця передати до Державного нотаріального архіву Херсонської області всі документи нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса. При цьому дія вказаного наказу Мін`юсту не поширюється на державні нотаріальні контори, що функціонували на тимчасово окупованій території.

Документи нотаріального діловодства та архіву державними нотаріальними конторами та/або приватними нотаріусами, які здійснювали нотаріальну діяльність на території Автономної Республіці Крим та міста Севастополя, до Державного нотаріального архіву Херсонської області не передавались.

Отже, оформлення спадкових справ у випадку наявності заведеної спадкової справи на території АРК та м. Севастополя у порядку, встановленому пунктами 16.4-16.7 Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 № 5253/5, тимчасово обмежено.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Зважаючи на вищевикладене, у зв`язку з тим, що спадкова справа щодо майна померлої матері заявниці була заведена у 2007 році нотаріусом, який здійснював свою діяльність на території Автономної Республіки Крим, яка наразі є тимчасово окупованою, посаду цього державного нотаріуса було скорочено, а документи нотаріального діловодства та нотаріального архіву не було передано до відповідного нотаріального архіву на материковій частині України, отримати свідоцтво про право власності на спадщину на нерухоме майно спадкоємиці тимчасово неможливо, тож задля оформлення спадкових прав Позивач, який прийняв спадщину, але не отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом, має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно за заповітом.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, часом відкриття спадщини є день смерті особи

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (ч. 1 ст. 1221 ЦК України). Згідно зі ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Статтею 1225 ЦК України передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

В інформаційному листі ВСС України № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 „Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" зазначається, що при розгляді справ про визнання права власності на спадкове нерухоме майно у випадках, якщо спадщина прийнята, проте спадкоємцем не було одержано свідоцтво про право на спадщину (ст. 1297 ЦК України) або не здійснено державну реєстрацію права на спадщину (ст. 1299 ЦК України), слід брати до уваги, що законодавець розмежовує поняття «виникнення права на спадщину» та «виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини», і пов`язує із виникненням цих майнових прав різні правові наслідки.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, а спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Частиною 5 статті 1268 ЦК України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із частинами 1, 3 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, а відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Статтею 1297 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно. Проте нормами цієї статті, так само як й іншими нормами цивільного права, не визначено правових наслідків недотримання такого обов`язку у виді втрати права на спадщину.

Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. (ч. 1 ст. 1298 ЦК України).

З огляду на вищевикладене можна дійти висновок, що у ОСОБА_10 виникло право на спадкове майно, а саме: право на земельну частку (пай), яка знаходиться в с.Лиса Гора Первомайського району Миколаївської області України розміром 4,9 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), посвідчену сертифікатом, серія МК № 0090788 , виданим 25.02.1997р. Головою Первомайської районної державної адміністрації на підставі розпорядження Первомайської райдержадміністрації від 18.02.1997 р. № 41, який зареєстровано 28.02.1997р. у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 6522 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 ; право на земельну частку (пай), яка знаходиться в с.Лиса Гора Первомайського району Миколаївської області України розміром 4,9 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), посвідчену сертифікатом, серія МК № 0090731 , виданим 25.02.1997р. Головою Первомайської районної державної адміністрації на підставі розпорядження Первомайської райдержадміністрації від 18.02.1997 р. № 41, який зареєстровано 28.02.1997р. у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 6465 зі змінами, які вносяться до сертифіката у зв`язку з передачею права на земельну частку (пай), виданими Головою Первомайської районної державної адміністрації 14.08.2000р. в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Тобто, ОСОБА_1 має право користуватися вказаним майном, однак вона не може реалізувати своє право по розпорядженню цим майном до отримання правоустановчого документу та державної реєстрації цього майна. Вказана обставина обмежує законні права Позивача.

Як передбачено ст. 328 ЦК України право власності набувається в порядку, визначеному законом, та на підставах не заборонених законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як вбачається зі змісту ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати їм документа, який засвідчує його права власності.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, враховуючи вищевикладене, оскільки спадкове майно дійсно належало спадкодавцю, позивач оформити своє право на спадщину не може у зв`язку з тим, що спадкову справу було відкрито на тимчасово окупованій території та й останні правоустановчі документи не були отримані спадкодавцем у зв`язку зі смертю останнього, визнання права власності не порушує права інших осіб та й іншим шляхом вирішити питання в позасудовому порядку неможливо, єдиним правовим способом захисту її законних прав та інтересів, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, є звернення до суду з позовом про визнання права власності на нього в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Мазанка, Сімферопольського району, Автономної Республіки Крим, України.

Відповідно до ст.25 Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію», ст. 3 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» від 08 серпня 1995 року, право на земельну частку (пай) та право на земельну ділянку, яка виділена в натурі (на місцевості) можуть бути обўєктом спадкування. При цьому відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду від 16 квітня 2004 року №7 «Про Практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних спорів» визначено, що сертифікати про право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі ( на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю. Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта про право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і вразі його смерті успадкування права на земельну частку (пай) здійснюється за нормами ЦК України.

Враховуючи, що померла ОСОБА_4 за життя була включена в списки осіб, які мають право на земельну частку (пай), отримала сертифікати на право на земельну частку (пай) серії серія НОМЕР_1 та серія НОМЕР_2 , тобто набула право, яке позивач ОСОБА_1 може успадкувати після її смерті. На підставі отриманих ОСОБА_4 сертифікатів на право на земельну частку (пай), вона за життя розпочала процес отримання державних актів на право власності на земельну ділянку, але вже після смерті було винесено розпорядження Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області від 08 червня 2007 року №230-р, на підставі якого 20 серпня 2007 року ОСОБА_4 були передані в натурі земельні частки (паї) із земель сільськогосподарського призначення КСП «Маяк». Тобто, 05.03.2007 р. мати позивача померла (припинилась цивільна правоздатність відповідно до ст.25 ЦК України), так і не встигнувши отримати правовстановлюючі документи, посвідчуючії право власності на земельні ділянки. Таким чином після смерті у фізичної особи припиняється його цивільна правоздатність, тобто відсутні всі цивільні права та обовўязки. В зв`язку з тим, що державні акти на право власності на земельну ділянку, видані після смерті спадкодавця, тобто є недійсними в силу вимог ч.1 ст.125 ЗК України та ч.4 ст.25 ЦК України, що перешкоджає позивачу оформити його спадкове право.

За таких обставин, оскільки спадкодавець ОСОБА_4 не набула право власності на земельні ділянки, відповідно площею 4,77 га, 4,79 га, 0,17 га, 0,17 га, розташовані на території Лисогірської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, посвідчені державними актами на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 616419, серії ЯГ № 616420, серії ЯГ № 616808, серії ЯГ № 616807, виданими 20 серпня 2007 року Первомайською райдержадміністрацією Миколаївської області, так як вказані державні акти видані після її смерті, тому вимоги позивача про визнання вказаних державних актів недійсним є обґрунтованими.

Разом з цим, оскільки за життя ОСОБА_11 належало право на земельну частку (пай), яка знаходиться в с.Лиса Гора Первомайського району Миколаївської області України розміром 4,9 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), посвідчену сертифікатом, серія МК № 0090788 , виданим 25.02.1997р. Головою Первомайської районної державної адміністрації на підставі розпорядження Первомайської райдержадміністрації від 18.02.1997 р. № 41, який зареєстровано 28.02.1997р. у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 6522 та право на земельну частку (пай), яка знаходиться в с.Лиса Гора Первомайського району Миколаївської області України розміром 4,9 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), посвідчену сертифікатом, серія МК № 0090731, виданим 25.02.1997р. Головою Первомайської районної державної адміністрації на підставі розпорядження Первомайської райдержадміністрації від 18.02.1997 р. № 41, який зареєстровано 28.02.1997р. у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 6465 зі змінами, які вносяться до сертифіката у зв`язку з передачею права на земельну частку (пай), виданими Головою Первомайської районної державної адміністрації 14.08.2000р, тому вимога щодо визнання за позивачем права власності, як за спадкоємцем за заповітом на вказану земельну частку (пай) є також обґрунтованими.

Згідно ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними, обгрунтованими ітакими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 200, 206, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити .

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 4,77 га серія ЯГ № 616419, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010702200634, кадастровий номер 4825484600:01:000:0552, виданий Первомайською районною державною адміністрацією 20.08.2007р. на підставі розпорядження Первомайської районної державної адміністрації від 08 червня 2007 року № 230-р, на ім`я ОСОБА_4 .

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 4,72 га серія ЯГ № 616420, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010702200633, кадастровий номер 4825484600:01:000:0553, виданий Первомайською районною державною адміністрацією 20.08.2007р. на підставі розпорядження Первомайської районної державної адміністрації від 08 червня 2007 року № 230-р, на ім`я ОСОБА_4 .

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,17 га серія ЯГ № 616808, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010702200636, кадастровий номер 4825484600:01:000:1006, виданий Первомайською районною державною адміністрацією 20.08.2007р. на підставі розпорядження Первомайської районної державної адміністрації від 08 червня 2007 року № 230-р, на ім`я ОСОБА_4 .

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,17 га серія ЯГ № 616807, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010702200635, кадастровий номер 4825484600:01:000:1005, виданий Первомайською районною державною адміністрацією 20.08.2007р. на підставі розпорядження Первомайської районної державної адміністрації від 08 червня 2007 року № 230-р, на ім`я ОСОБА_4 .

Визнати за ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_9 ) право на земельну частку (пай), яка знаходиться в с.Лиса Гора Первомайського району Миколаївської області України розміром 4,9 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), посвідчену сертифікатом, серія МК № 0090788 , виданим 25.02.1997р. Головою Первомайської районної державної адміністрації на підставі розпорядження Первомайської райдержадміністрації від 18.02.1997 р. № 41, який зареєстровано 28.02.1997р. у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 6522 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Визнати за ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_9 ) право на земельну частку (пай), яка знаходиться в с.Лиса Гора Первомайського району Миколаївської області України розміром 4,9 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), посвідчену сертифікатом, серія МК № 0090731 , виданим 25.02.1997р. Головою Первомайської районної державної адміністрації на підставі розпорядження Первомайської райдержадміністрації від 18.02.1997 р. № 41, який зареєстровано 28.02.1997р. у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 6465 зі змінами, які вносяться до сертифіката у зв`язку з передачею права на земельну частку (пай), виданими Головою Первомайської районної державної адміністрації 14.08.2000р. в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: