Справа №489/4343/17

Провадження №2/489/20/2020

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2020 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого – судді Румянцевої Н.О.,

із секретарем судових засідань – Матяєвою С.В.,

за участю: представника позивача – ОСОБА_1 , представника відповідача – Куценко Ю. ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, яким просила визнати спільною сумісною власністю чотирьох кімнатну квартиру АДРЕСА_1 та автомобіль марки Peugeot 206, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 ; поділити майно, набуте подружжям під час шлюбу, а саме: чотирьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по Ѕ частки за кожним; поділити майно, набуте подружжям під час шлюбу, а саме: автомобіль марки Peugeot 206, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , залишивши його у власності ОСОБА_4 стягнувши з нього на користь ОСОБА_3 компенсацію вартості належної їй Ѕ частки вартості автомобіля у сумі 3000 доларів США, що еквівалентно 78210 грн. Посилаючись на те, що вона з відповідачем перебували в зареєстрованому шлюбі з 15 березня 2002 року, за час шлюбу за спільні кошти придбали вищезгадане майно. Також зазначає, що сторонами неодноразово відкривалися банківські рахунки, зокрема за кредитними картками, однак відомостей про поточний стан рахунків їй невідомо.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого визнає позовні вимоги частково. Відповідач заперечує щодо поділу квартири АДРЕСА_1 , посилаючись на те, що квартира є кредитним майном. Кредит був оформлений на нього та він особисто сплачує кредит зі своїх доходів з моменту укладення. У разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися об`єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого вона придбана. Зазначає, що позивачка у вказаний період не мала доходів та не могла приймати жодну участь як квартири так і автомобіля. Відповідач вказує на те, що він мав офіційний дохід та займався підприємницькою діяльністю. Щодо стягнення компенсації за автомобіль, відповідач вказує на те, що вартість є завищена позивачкою, нею не доведено реальну вартість спірного майна. Автомобіль має чисельні експлуатаційні пошкодження, значний перебіг, базову комплектацію, що відповідно вказує, що реальна вартість автомобілю може підлягати значному корегуванню, приблизною, вартістю 79730 грн. для нього є незрозумілими вимоги позивача щодо банківських карток. Зазначені картки вже тривалий час не використовуються відповідачем. Як вимоги позивач пред`являє щодо карток для нього наразі незрозуміло.

З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

Сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 15 березня 2002 року, свідченням чого є свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 .

Шлюб між сторонами розірвано 12 вересня 2017 року, свідченням чого є рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12.09.2017 року.

Від шлюбу сторони мають неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач посилається на те, що за час шлюбу сторони придбали чотирьох кімнатну квартиру АДРЕСА_1 та автомобіль марки Peugeot 206, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Між Миколаївським регіональним відділенням Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву та сім`ї в особі директора ОСОБА_7 та ОСОБА_4 укладено кредитну угоду № 121 від 27.08.2004 року, відповідно до якої Фонд від імені Держави надає позичальнику прямий (адресний) кредит у сумі 94397,00 грн. терміном повернення 30 років з дати укладення кредитної угоди на будівництво (реконструкцію) житла загальною площею 80,77 кв. м. згідно з проектом за адресою: АДРЕСА_2 .

29 серпня 2005 року між ОСОБА_4 та Миколаївським регіональним відділенням Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву та сім`ї в особі директора ОСОБА_7 укладено договір іпотеки квартири збудованої за рахунок коштів пільгового довготермінового кредиту, відповідно до якого для забезпечення своєчасного виконання зобов`язань за кредитною угодою № 121 від 27.08.2004 року іпотекодавець передає в іпотеку іпотеко держателю квартиру АДРЕСА_1 , збудовану за рахунок коштів кредиту.

ОСОБА_4 Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 19.08.2005 року.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, сформованої 27.07.2017 року, квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності серії ЯЯЯ НОМЕР_4 , виданого виконавчим комітетом Миколаївської міської ради від 19.08.2005 року. На підставі договору іпотеки від 29.08.2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Войтовською Ж.Ф. на квартиру АДРЕСА_1 накладено заборону відчуження по реєстру № 3606/83.

Відповідно до відомостей з Регіонального сервісного центру МВС в Миколаївській області від 23.05.2018 року за вих. № 31/14-1805 за ОСОБА_4 зареєстрований автомобіль марки Peugeot 206, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 . Дата реєстрації – 07.11.2008 року.

Відповідно до наряду – замовлення № АН-0003320 від 28.08.2018 року та квитанції № 0003 від 28.08.2018 року, видаткової накладної № Т\-0005563 від 05.09.2018 року ОСОБА_4 сплачено ремонтні роботи автомобіля Peugeot 206, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 на загальну суму 6066 грн. 00 коп. (а.с. 81, 82).

Судом оглянуті надані від ПАТ КБ «ПриватБанк» виписки по рахункам ОСОБА_4 станом на 12.09.2017 року (ас.98-142).

Згідно висновку № 18-82 експертного авто товарознавчого дослідження транспортного засобу від 28.01.2018 року, ринкова вартість автомобіля Peugeot 206, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з врахування факторів викладених в дослідницькій частині, складає 96751,45 грн.

Відповідно до розрахункової накладної № Т\-0006233 від 20.12.2018 року, ОСОБА_4 отримав від СТО АвтоПульс ФОП ОСОБА_8 товар на автомобіль на загальну суму 1570,00 грн.

Статтею 60 Сімейного кодексу України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

За нормами сімейного законодавства, умовою належності того майна, яке одержане за договором, укладеним одним із подружжя, до об`єктів спільної сумісної власності подружжя є визначена законом мета укладення договору – інтереси сім`ї, а не власні, не пов`язані з сім`єю інтереси одного з подружжя (ч. 3 ст. 61 та ч. 4 ст. 65 Сімейного кодексу України).

Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 Сімейного кодексу України та статтею 372 Цивільного кодексу України.

Приписами статті 69 Сімейного кодексу України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою. Договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також про виділ нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя має бути нотаріально посвідчений.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 Сімейного кодексу України, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

За ч. 2 цієї статті, при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї.

Згідно із ч. 1 та ч. 2 ст. 71 Сімейного кодексу України, майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

За змістом ч. 4 та ч. 5 вказаної статті, присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Положеннями ч. 2 ст. 372 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.

У відповідності з ч. 3 ст. 372 Цивільного кодексу України, у разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Згідно роз`яснень, що містяться в п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Пунктом 24 цієї Постанови роз`яснено, що до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.

Верховний Суд України в постанові від 11 березня 2015 року в справі №6-211цс14 дійшов до висновку, що під час вирішення спору щодо поділу майна частка кожного з подружжя в спільному майні визначається відповідно до розміру фактичного внеску кожної зі сторін у придбане майно, у тому числі за рахунок майна, набутого одним із подружжя до шлюбу, яке є його особистою приватною власністю, у придбання (набуття) майна. Якщо в придбання майна вкладено, крім спільних коштів, кошти, що належали одній зі сторін, то частка в цьому майні відповідно до розміру внеску є її власністю.

Правовою позицією Верховного Суду України, висловленої в постанові від 01 липня 2015 року в справі №6-612цс15, передбачено, що належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його за час шлюбу, але і спільністю участі подружжя коштами або працею в набутті майна.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові від 16 грудня 2015 року в справі №6-2641цс15, в постанові від 05 квітня 2017 року в справі №6-399цс17.

Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов`язальними правовідносинами, тощо.

До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.

Оцінюючи всі зібрані по справі докази, враховуючи те, що вищезазначене майно було придбане сторонами за час шлюбу, за спільні кошти та є об`єктом права спільної сумісної власності підстави для відступлення від засади рівності часток подружжя відсутні, а тому позов в частині поділу нерухомого майна підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог щодо стягнення з позивача на користь відповідача грошової компенсацію вартості Ѕ частки автомобіля Peugeot 206, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , суд приходить до наступного.

Статтею 71 СК України встановлено, що майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Відповідно до умов ст. ст. 364,365 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ - право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації. Договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього

Пунктом 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21 грудня 2007 року, визначено, що вирішуючи питання про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст.71 Сімейного кодексу України щодо обов`язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст.365 ЦК України, за умови звернення подружжя (кожного з них) до суду з таким позовом (ст.11 ЦК України) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми. У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

Згідно ч. 4, 5 ст.71 СК України, присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності допускається за згодою другого за умови попереднього внесення відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Позивачка погодилась на присудженні їй грошової компенсації без попереднього внесення відповідачем коштів на депозит.

За таких обставин її права не будуть порушені і автомобіль, який зареєстрований за відповідачем, слід залишити у власності відповідача, стягнувши на користь позивачки Ѕ частку його вартості, що становить згідно висновку № 18-82 експертного авто товарознавчого дослідження транспортного засобу від 28.01.2018 року у розмірі 48375 грн. 72 коп.

Згідно із ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1320 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 141, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя – задовольнити.

Визнати квартиру АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Визнати за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право власності на квартиру АДРЕСА_1 по Ѕ частці за кожним в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя.

Визнати автомобіль Peugeot 206, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , об`єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право власності на автомобіль Peugeot 206, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 по Ѕ частці за кожним.

Припинити право власності ОСОБА_3 на Ѕ частку автомобіля марки Peugeot 206, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Визнати за ОСОБА_4 право власності на автомобіль марки Peugeot 206, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 компенсацію вартості Ѕ частини автомобілю марки Peugeot 206, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 у розмірі 48375 грн. 72 коп. (сорок вісім тисяч триста сімдесят п`ять гривень сімдесят дві копійки).

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 1320 грн. 00 коп. (одна тисяча триста двадцять гривень нуль копійок).

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ленінський районний суд міста Миколаєва або в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Суддя Ленінського районного

суду міста Миколаєва Н.О. Рум`янцева

Повний текст судового рішення складено «18» лютого 2020 року.