open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

Справа № 524/551/20

Провадження №2-о/524/74/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2020 року року Автозаводський районний суд м. Кременчука

у складі: головуючого судді - Вінтоняк Н.Д.,

присяжних - Двірник І.М., Дяченко Н.М.,

за участю секретаря - Воблікової І.О.,

за участю заявника - ОСОБА_1 ,

представника заінтересованої особи - Левченко Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Управління соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, про визнання особи безвісно відсутньою,-

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про визнання безвісно відсутнім ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в обґрунтування якої зазначила, що ОСОБА_2 є її батьком. У листопаді 2017 року він взяв особисті речі та поїхав у АР Крим - АДРЕСА_1 Алушта, с. Утес АДРЕСА_2 , де мешкає його рідний брат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З того часу місцезнаходження батька їй невідоме.

Заявник вказує, що неодноразово вживала заходів до розшуку батька, зокрема зверталася до МВС в АР Крим, проте встановити його місцезнаходження не виявилося можливим.

Посилаючись на вищевикладені обставини, ОСОБА_1 просить визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , безвісно відсутнім. Встановлення факту необхідне заявнику для оформлення субсидії на оплату житлово-комунальних послуг.

Ухвалою суду від 04.02.2020 року відкрито окреме провадження по справі.В порядку підготовки справи до розгляду судом направлено запит до адресного бюро з метою підтвердження місця реєстрації ОСОБА_2 ; запропоновано заявнику надати акт про не проживання ОСОБА_2 за місцем реєстрації, а також клопотання про виклик свідків, які можуть підтвердити обставини, на які посилається заявник; витребувано в Кременчуцькому відділі поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області належним чином завірені копії кримінального провадження, внесеного до єдиного реєстру досудових розслідувань №1201917009004259 від 19.12.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 заяву підтримала та просила суд задовольнити її з підстав, викладених в ній.

Представник заінтересованої особи ОСОБА_4 надала пояснення, що у разі визнання особи, яка зареєстрована у квартирі, безвісно відсутньою, заявник зможе оформити субсидію на оплату житлово-комунальних послуг, просила вирішити заяву на розсуд суду.

Суд, заслухавши заявника, представника заінтересованої особи, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.9).

Згідно з даними відділу ведення Реєстру територіальної громади Автозаводської районної адміністрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.33). Квартира, в які він зареєстрований, належить ОСОБА_2 на праві власності (а.с. 22).

Актом від 19.02.2020 року, складеним представниками ТОВ «Житлорембудсервіс», підтверджено, що ОСОБА_2 дійсно не проживає у квартирі за адресою: АДРЕСА_3 , з листопада 2017 року по теперішній час (а.с. 35).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 у січні 2018 року зверталася до МВС АР Крим з повідомленням про зникнення її батька ОСОБА_2 , проте отримала відповіді про неможливість встановити його місцезнаходження (а.с. 10, 14-15).

Крім того, з цього питання до відділу МВС РФ в м. Алушта 11.01.2018 року звертався брат ОСОБА_2 - ОСОБА_3 (а.с. 11).

Постановою о/у ОМВС Росії в м. Алушта ОСОБА_5 від 19.01.2018 року відмовлено у порушенні кримінальної справи за фактом зникнення ОСОБА_2 . Проведеними в ході перевірки заяви ОСОБА_3 заходами встановлено, що ОСОБА_2 проживав в АДРЕСА_2 , в елінгу, який належить на праві власності його родині, у зимовий час проживав в монастирях, де допомагав по господарству, будучи віруючою людиною. Наприкінці листопада - на початку грудня 2017 року ОСОБА_2 пішов до Косьмо-Дем`янівського монастиря, де й став проживати. В середині грудня, знаходячись в неадекватному психічному стані, ОСОБА_2 пішов з монастиря та не повернувся, його місцезнаходження встановити не вдалося (а.с. 12-13).

Беручи до уваги документи, видані на тимчасово окупованій території, які підтверджують зникнення безвісти батька заявниці ОСОБА_2 , суд керується "намібійськими винятками" Міжнародного суду ООН: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян, а також практикою Європейського суду з прав людини. Зокрема, у справах "Лоізіду проти Туреччини", "Кіпр проти Туреччини" зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів окупаційної влади далеке від абсолютного, - для людей, які проживають на цій території, життя триває. Дії цієї влади, які стосуються сказаного, не можуть просто ігноруватися третіми країнами чи міжнародними організаціями, особливо судами, якщо вони позбавляють людей, які проживають на цій території, їхніх прав. При цьому, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав людини жодним чином не легітимізує таку владу.

Згідно з повідомленням Кременчуцького ВП ГУНП у Полтавській області від 20.12.2019 № 0/4115/107-2019, за фактом зникнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розпочато кримінальне провадження, що внесено до єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12019170090004259 від 19.12.2019 (а.с. 16-17).

Оглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження, суд встановив, що внаслідок проведених слідчих та розшукових дій, встановити місцезнаходження ОСОБА_2 на теперішній час не вдалося.

Звертаючись до суду із заявою про визнання ОСОБА_2 безвісно відсутнім, заявник обґрунтувала як причину звернення - необхідність оформлення субсидії для оплати житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог та на підставі наданих доказів.

Згідно зі ст. 234 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою

Відповідно до ч.1 ст. 43 ЦК України фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.

Безвісна відсутність - це посвідчення в судовому порядку тривалої відсутності фізичної особи в місці її постійного проживання за умов, що не вдалося встановити місця її знаходження (перебування). При визнанні особи безвісно відсутньою застосовується презумпція, що особа є живою, однак встановити її місце знаходження у цей час неможливо, причому вказана презумпція має спростовний характер.

Підставами для визнання фізичної особи безвісно відсутньою є сукупність юридичних фактів, тобто юридичний склад, до якого включаються: відсутність відомостей про перебування фізичної особи у місці її постійного проживання; відсутність відомостей про дійсне перебування особи і неможливість отримати такі відомості; сплив річного строку з дня одержання останніх відомостей про місце перебування фізичної особи або з дня, визначеного відповідно до частини другої статті 43 ЦК України; наявність у заявника правової зацікавленості у вирішенні питання про визнання особи безвісно відсутньою.

При визнанні особи безвісно відсутньою застосовується презумпція, що особа є живою, однак встановити її місцезнаходження у цей час неможливо, причому вказана презумпція має спростовний характер.

Висновки суду узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 29 серпня 2019 року у справі № 225/2576/17.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти» особа набуває статусу такої, що зникла безвісти, з моменту подання заявником заяви про факт зникнення особи безвісти та її розшук або за рішенням суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти» особа вважається зниклою безвісти до моменту припинення її розшуку у порядку, передбаченому цим Законом.

На підставі вищевикладеного, встановивши, що ОСОБА_2 відсутній за місцем свого постійного проживання тривалий час, його місцезнаходження на даний час встановити не виявилося можливим, з метою захисту прав заявника ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне заяву про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , безвісно відсутнім задовольнити.

При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити заявнику, що у випадку, якщо фізична особа, яка була визнана безвісно відсутньою, з`явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем її перебування або суд, що постановив рішення про визнання цієї особи безвісно відсутньою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи , скасовує рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою.

Керуючись ст. 43 ЦК України, ст.ст.4, 13, 80-81, 263-265, 273, 293, 294, 305-308, 354 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Управління соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, про визнання особи безвісно відсутньою - задовольнити.

Визнати безвісно відсутнім ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у випадку, якщо фізична особа, яка була визнана безвісно відсутньою, з`явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем її перебування або суд, що постановив рішення про визнання цієї особи безвісно відсутньою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Полтавського апеляційного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука.

Повний текст рішення виготовлено 24 лютого 2020 року.

Головуючий суддя: Н.Д. Вінтоняк

Присяжні : І.М. Двірник

Н.М. Дяченко

Джерело: ЄДРСР 87779347
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку