провадження № 2/399/4/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2020 року Онуфріївський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуюча - суддя Шуліка О.О.

за участю секретаря Бобрик І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції в Кіровоградській області, Державна казначейська служба України про відшкодування майнової та моральної шкоди завданої незаконними рішенням і діями органів досудового слідства прокуратури,

ВСТАНОВИВ

Мельник Д.А. звернувся до суду з позовом згідно якого прохав суд винести рішення яким стягнути з державного бюджету України шляхом списання в безспірному порядку з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 4806 грн. Стягнути з Державного бюджету України шляхом списання в безспірному порядку єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 446760 грн.

Свої вимоги мотивував тим, що до Онуфріївського РВ УМВС України у Кіровоградській області 23.01.2011 року звернувся ОСОБА_2 із заявою про те, що вночі з 22 на 23 січня 2011 року невідома особа скоїла крадіжку зерна гречки в кількості 4 т. зі складського приміщення по АДРЕСА_1 . За даним фактом органом досудового слідства було порушено кримінальну справу № 19-4544 від 26.01.2011 року за ознаками злочину передбаченого ч.3 ст. 185 КК України. Під час розслідування даної кримінальної справи порушено окремі кримінальні справи за фактами повторної крадіжки майна, належного ОСОБА_2 , незаконного заволодіння транспортним засобом, який перебував у вищевказаному складському приміщенні та незаконного зберігання наркотичного засобу без мети збуту ОСОБА_3 . Вказані кримінальні справи у подальшому об`єднані в одне провадження. 26.02.2011 року по даній кримінальній справі притягнено в якості обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . У цій кримінальній справі ОСОБА_3 було взято під варту 18.02.2011 року. У подальшому після декількох скасувань вироків суду та набрання чинності новим кримінальним процесуальним кодексом України відомості з кримінальної будо внесено до ЄРДР 25.03.2015 року ОСОБА_3 було звільнено з зали суду. 23.12.2015 року постановою прокурора Онуфріївського відділу Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області Приліпко Г.А. кримінальне провадження від 25.03.2015 року було закрито за відсутністю у діях ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення. Під час перебування під вартою ОСОБА_3 захворів на невиліковну хворобу - гепортонічну хворобу 2 ступеня, що підтверджується листом лікувального закладу «Кропивницької установи виконання покарань № 14. Під час перебування під вартою ОСОБА_3 зазнавав нелюдське поводження, утримання в дуже поганих умовах, відсутності людського харчування та належних санітарних умов. До арешту ОСОБА_3 стояв на обліку у Державній службі зайнятості Онуфріївського районного центру зайнятості Кіровоградської області, що підтверджується довідкою. У зв`язку з арештом він не отримав допомогу, яку мав би отримати. Розмір допомоги, яку він не отримав складає 4806 грн., що підтверджується довідкою Онуфріївського районного центру зайнятості. Період арешту ОСОБА_3 та перебування під слідством складає з 18.02.2011 року по 19.06.2014 року 3 роки 4 місяці 1 день. Відповідно до ст.. 7 Закону України «Про Бюджет» з 1.01.2018 року мінімальна заробітна плата встановлена на рівні 3723 грн. Тому, відшкодування підлягає 4806 грн., які ОСОБА_3 мав отримати від центру зайнятості та моральну шкоду щонайменше 148920 грн. Але приписи ч.3 ст. 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди , завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно - розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, щодо відшкодування моральної шкоди можуть бути застосовані за відсутності негативних наслідків для здоров`я особи, яка перебувала під слідством чи судом. З огляду на те, що внаслідок тривалого ув`язнення, тривалого стресового стану пов`язаного з незаконними діями щодо ОСОБА_3 останній отримав невиліковне захворювання на гіпертонію розмір відшкодування завданої моральної шкоди ОСОБА_3 оцінює у 446760 грн.

Ухвалою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 2.04.2018 року позов залишено без руху.

Ухвалою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 3.05.2018 року відкрито провадження у справі.

21.05.2018 року від представника відповідача Головного управління Національної поліції у Кіровоградської області - Гайдашук В.В. надійшов відзив.

Відзив мотивує тим, що якщо позов подано до кількох відповідачів позовна заява повинна містити вимоги щодо кожного з них. Позовна заява ОСОБА_3 конкретних вимог до ГУ НП у Кіровоградській області не містить, незрозуміло з чого ж виходив позивач, зазначаючи даного відповідача. Зазначено лише: «Стягнути з Державного бюджету України шляхом списання в безспірному порядку з єдиного казначейського рахунку». Суб`єктом відповідальності, в позові зазначено лише державу, в особі державної казначейської служби України , а не конкретний судово - слідчий орган, що заподіяв шкоду, тому ГУНП у Кіровоградській області є неналежним відповідачем у справі. Крім того, відповідно до норм, якими керується позивач, шкода відшкодовується державою, незалежно від вини посадових осіб органу дізнання , попереднього (досудового) слідства, прокуратури і суду, тому знову наголошуємо, що ГУНП у Кіровоградській області є неналежним відповідачем, не є суб`єктом відшкодування моральної та матеріальної шкоди. Моральна шкода не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не надано доказів, на які вони посилаються в позові як на підставу своїх вимог і які необхідно дослідити в судовому засіданні для повного всебічного з`ясування обставин справи, для встановлення наявності чи відсутності підстав відшкодування шкоди. Також не надано доказів які б встановлювали протиправність чи незаконність дій правоохоронних органів. Тобто, безумовною підставою для відшкодування шкоди є наявність рішення суду в якому встановлено незаконність (протиправність) дій посадових осіб. Позивач посилається на протиправні дії органу досудового розслідування , однак доказів, визнання протиправності дій чи бездіяльності слідчого, оперативних працівників не надає. Тому вважає, що позивач не оскаржував дії та бездіяльність органу досудового слідства. Також посилання позивача, що ОСОБА_3 захворів на невиліковну гіпертонічну хворобу 2 ст. Під час перебування під вартою, зазнав нелюдське поводження утримувався в дуже поганих умовах, відсутності людського харчування та належних умов, це лише загальні висловлювання, чому саме він так вважає незрозуміло. Доказів, які б підтверджували дані твердження відсутні. Прохає суд не брати до уваги довідки Кіровоградського слідчого ізолятора та т.в.о. начальника медичної частини ОСОБА_5 та начальника КУВП № 14 ОСОБА_4 , оскільки вони є недопустимими доказами так як є сумніви щодо їх походження і дійсності. Крім того, даним довідкам не можна дати можливість дійти до висновку про наявність або відсутність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача. Зі слів позивача він захворів на гіпертонічну хворобу перебуваючи під вартою, однак в довідці № 8-6287 зазначається, що хвороба мала не першу стадію, а вже другу яка переросла в хронічну форму, що лише підтверджується відсутність причинного зв`язку між триманням під вартою позивача і захворюванням, що виникло задовго до взяття його під варту. Тому, позивач не надає належних доказів, які б вказувала на те, в чому ж полягає спричинена моральна шкода, а також наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача і вини останнього в її заподіянні. З приводу відшкодування матеріальної шкоди, також прохаємо відмовити позивачу, оскільки до центру зайнятості позивач звернувся у зв`язку із звільненням з роботи за згодою сторін, а не через взяття під вартою і тримання його під вартою. Тобто. Допомога по безробіттю не відноситься до неодержаного заробітку за час відсторонення від роботи. Крім того, допомога припинилася через те, що позивач не повідомив центр зайнятості поважні причини неявки до спеціаліста, а не через тримання його під вартою чи обрання запобіжного заходу.

Ухвалою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 1.11.2019 року прийнято до свого провадження та призначено справу до розгляду.

7.11.2019 року представник позивача змінив позовні вимоги, а саме прохав суд винести рішення, яким стягнути з державного бюджету України шляхом списання в безспірному порядку з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 4806 грн. Стягнути з Державного бюджету України шляхом списання в безспірному порядку єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 3000000 грн.

26.11.2019 року представник Державної казначейської служби України -Кудакова Ю.В. надіслала на адресу суду відзив на позовну заяву.

Відзив мотивує тим, що відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом. Тому, звертаємо вашу увагу, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року починаючи з 1 січня 2017 року. Обґрунтовуючи розмір відшкодування моральної шкоди позивач посилається на незаконність процесуальних дій посадових осіб правоохоронних органів, при цьому не підтверджуючи її належними доказами. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Виплата допомоги по безробіттю є соціальною виплатою, а не заробітною платою. Причиною припинення вказаних виплат стала бездіяльність позивача, а саме не повідомлення уповноважений орган про банківські реквізити на які необхідно здійснювати перерахунок коштів. Прохала відмовити позивачу у повному обсязі.

Ухвалою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 26.12.2019 року строк підготовчого судового засідання продовжено на тридцять днів.

Ухвалою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 24.01.2020 року закрито підготовче судове засідання та витребувано докази.

Позивач прохав суд змінені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції у Кіровоградської області - Гайдашук В.В. позовні вимоги позивача не визнала, та прохала відмовити у їх задоволенні.

В судове засідання Державна казначейська служба України свого представника не направила, хоча про час та місце розгляд справи були належним чином повідомлені про причини неявки суд не повідомили.

Заслухавши сторін та дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Між сторонами виникли правовідносини, які регулюються нормами Цивільного кодексу України та Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

Дослідивши зібрані по справі докази, проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з постанови про закриття кримінального провадження, що до Онуфріївського РВ УМВС України у Кіровоградській області 23.01.2011 року звернувся ОСОБА_2 із заявою про те, що вночі з 22 на 23 січня 2011 року невідома особа скоїла крадіжку зерна гречки в кількості 4 т зі складського приміщення по АДРЕСА_1 . За даним фактом порушено кримінальну справу № 19-4544 від 26.01.2011 року за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України. Під час розслідування даної кримінальної справи порушено окремі кримінальні справи за фактами повторної крадіжки майна, належного ОСОБА_2 незаконного заволодіння транспортним засобом, який перебував у вищевказаному складському приміщенні та незаконного зберігання наркотичного засобу без мети збуту ОСОБА_3 . Вказані кримінальні справи у подальшому об`єднані в одне провадження за № 19-4544. 26.02.2011 року по даній кримінальній справі притягнуто в якості обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Зокрема ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що 22.01.2011 року приблизно 19.30 годині за попередньою змовою з ОСОБА_3 таємно, повторно викрали з вищевказаного складського приміщення 3900 кг. зерна гречки вартістю 9000 грн., за одну тону на загальну суму 35100 грн. Крім того, 22.01.2011 року приблизно о 19.30 годині за попередньою змовою з ОСОБА_3 незаконно заволоділи транспортним засобом - автомобілем ГАЗ- 93, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходився у зазначеному складському приміщенні.

Згідно кримінальної справи, а саме постанови Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 21.02.2011 року ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Згідно кримінальної справи, а саме ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 19.06.2014 року міру запобіжного заходу ОСОБА_3 замінено з тримання під вартою на підписку про невиїзд звільнивши з під варти в залі судового засідання, негайно.

Постановою прокурора у кримінальному провадженні від 23.12.2015 року кримінальне провадження закрито у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 189 КК України.

Згідно листа з Онуфріївського районного центру зайнятості Кіровоградського обласного центру зайнятості від 19.01.2018 року встановлено, що ОСОБА_3 був зареєстрований в Онуфріївського районного центру зайнятості Кіровоградського обласного центру зайнятості як безробітний 20.01.2011 року. ОСОБА_3 звернувся до центру зайнятості як звільнений з роботи 14.08.2009 року за ст. 36 п.1 КЗпП України з філії ТОВ «Верес». ОСОБА_3 була призначена виплата допомоги по безробіттю як застрахованій особі без урахування страхового стажу у розмірі встановленому законодавством протягом 270 днів у період з 20.01.2011 року по 16.10.2011 року. Постановою Правління Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття № 277 від 16.12.2010 року встановлено розмір мінімальної допомоги по безробіттю з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року -510 грн., з 1.04.2011 року по 31.09.2011 року 520 грн., з 1.10.2011 року по 30.11.2011 року - 534 грн. Розпочата виплата допомоги по безробіттю з 20.01.2011 року. Останній раз ОСОБА_3 відвідав центр зайнятості 21.02.2011 року та отримав рекомендації спеціаліста з працевлаштування відвідати центр зайнятості для пошуку роботи наступного разу 28.02.2011 рок, але ОСОБА_3 не дотримався рекомендацій спеціаліста з працевлаштування та не відвідав центр зайнятості, не повідомивши про наявність поважної причини. Тому, ОСОБА_3 була скорочена виплата допомоги по безробіттю на 30 календарних днів з 28.02.2011 року по 29.03.2011 року. У зв`язку з тим, що ОСОБА_3 в подальшому не звернувся до центру зайнятості йому була припинена виплата по допомозі по безробіттю з 22.02.2011 року знято його було з обліку, а персональну справу закрито з 31.03.2011 року. Крім того, в листі зазначено, що ОСОБА_3 має право отримати допомогу по безробіттю в центрі зайнятості протягом періоду з 20.01.2011 року по 21.02.2011 року в сумі 579,92 грн. за умови надання до центру зайнятості заяви на ім`я директора про виплату допомоги по безробіттю та номер банківського рахунку.

Вищезазначені обставини визнано сторонами, тому згідно ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідно ст. 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та суду» №266/94-ВР від 01.12.1994 року (далі ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та суду»), підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок: незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян; незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу; незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених Законами України «Про оперативно-розшукову діяльність», «;Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» та іншими актами законодавства.

У випадках, зазначених в частині першій цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду.

Ст. 2 ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та суду» передбачено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках: постановлення виправдувального вироку; встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів; закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутність у діянні складу кримінального правопорушення або не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати; закриття справи про адміністративне правопорушення.

Право на відшкодування шкоди, завданої зазначеними у ст. 1 ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та суду» виникає у випадку: постановлення виправдувального вироку суду.

Згідно ст. 3 ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та суду», у наведених в ст. 1 цього Закону випадках, громадянинові відшкодовуються: заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій; майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в дохід держави судом, вилучене органами досудового розслідування, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт; шрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином; суми, сплачені громадянином у звязку з наданням йому юридичної допомоги; моральна шкода.

Ст. 4 ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та суду» визначено, що відшкодування шкоди у випадках, передбачених пунктами 1, 3, 4, і 5 ст. 3 цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету, розмір сум, які передбачені п. 1 статті 3 цього Закону і підлягають відшкодуванню, визначається з урахуванням заробітку, не одержаного громадянином за час відсторонення від роботи (посади), за час відбування кримінального покарання чи виправних робіт як адміністративного стягнення.

Відповідно до вимог ст. 4 ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та суду» відшкодування шкоди у випадках, передбачених п. п. 1, 3, 4 і 5 ст. 3 цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету. Ч. 1 ст. 25 Бюджетного кодексу України встановлено, що Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Згідно з підп. 5 п. 4 Положення про Державну казначейську службу України, затверджене Указом Президента України від 13 квітня 2011 року №460/2011, Казначейство України відповідно до покладених завдань здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Ст. 12 ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та суду» передбачає, що розмір відшкодування шкоди, зазначеної в пунктах 1, 3, 4 ст. 3 цього Закону, незалежно від того, який орган проводив слідчі дії чи розглядав справу, в місячний термін з дня звернення громадянина визначають відповідні органи дізнання, досудового слідства, прокуратури і суд, про що виносять постанову (ухвалу). У разі незгоди з винесеною постановою (ухвалою) про відшкодування шкоди громадянин відповідно до положень цивільного процесуального законодавства може оскаржити постанову до суду, а ухвалу суду - до суду вищої інстанції в апеляційному порядку.

Згідно ч. 1 ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями чи дією органу державної влади, відшкодовується Державою незалежно від вини цього органу.

Відповідно ч. 1 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, відшкодовується Державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду; право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду виникає у разі закриття кримінальної справи органом попереднього (досудового) слідства.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу припинено виплату по безробіттю з 22.02.2011 року та знято з обліку з 31.03.2011 року. Оскільки даний факт є належним доказом того, що позивач був позбавлений можливості отримувати допомогу по безробіттю, тому наявні правові підстави для відшкодування позивачу матеріальної шкоди.

Матеріальну шкоду, слід вираховувати з 22.02.2011 року до 16.10.2011 року що становить 3897,00 грн.

Оскільки позивач довів факти викладені у позові щодо завдання йому матеріальної шкоди внаслідок з припиненням йому виплати по безробіттю та незаконних дій органів, що здійснюють досудове слідство, прокуратури та суду, тому суд дійшов висновку про необхідність частковому задоволення позовної вимоги щодо відшкодування матеріальної шкоди, оскільки період з 20.01.2011 року по 21.02.2011 року він має право звернутися до центру зайнятості з заявою відповідно до якої йому здійснять виплату за цей період.

Що стосується вимог про стягнення моральної шкоди, судом встановлено наступне: позивач перебував під слідством та судом 40 місяців: з 21.02.2011 року до 19.06.2014 року.

Ч. 2, 3 ст. 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із протиправною поведінкою щодо неї самої та у зв`язку із приниженням її честі, гідності, а також ділової репутації; моральна шкода відшкодовується грішми, а розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням вимог розумності і справедливості.

Ч. 2 ст. 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, якщо шкоду завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування, як запобіжного заходу, тримання під вартою.

Позивач просить стягнути моральну шкоду у розмірі 300 0000 грн.., вказуючи, що йому завдано моральних страждань: захворів на невиліковну хворобу- гіпертонічну хворобу 2 ст., зазнав нелюдського поводження, утримання в дуже поганих умовах, відсутності людського харчування та належних санітарних норм.

Суд дійшов висновку, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди підлягає частковому задоволенню, так як позивачем надано належні докази завдання йому моральної шкоди, і захворів на невиліковну хворобу- гіпертонічну хворобу 2 ст., зазнав нелюдського поводження, утримання в дуже поганих умовах, відсутності людського харчування та належних санітарних норм.

Між тим, суд критично ставиться до тверджень позивача стосовно завданої моральної шкоди нелюдського поводження, оскільки не конкретизовано, що мав на увазі позивач, так як ним не надано суду доказів, хто саме нелюдсько поводився з позивачем та який має причинний зв`язок.

П. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року передбачає, що у випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються в кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи.

Ч. 2, 3 ст. 13 ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та суду» визначено, що розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством та судом провадиться відповідно до розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

Відповідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2020 року складає 4 723 грн. 00 коп.

Отже, суму моральної шкоди слід вираховувати з застосуванням таких величин: 40 місяців Х мінімальну заробітну плату станом на 01.01.2020 року 4 723 грн. 00 коп. = 188 920 грн. 00 коп.

Суд звертає увагу, що відповідачі по справі є бюджетними установами, відповідно до ст. 25 Бюджетного кодексу України та п. 41 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №845 від 03.08.2011 року, Порядку виконання Державним казначейством України рішень суду щодо відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, а також судів, затвердженого наказом Держказначейства України №39 від 04.02.2008 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 09.02.2008 року №110/14801, виконання рішень про відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду здійснюється Державною казначейською службою.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 133, 141, 263-265, 268, 273, 353-354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції в Кіровоградській області, Державна казначейська служба України про відшкодування майнової та моральної шкоди завданої незаконними рішенням і діями органів досудового слідства прокуратури - задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України шляхом списання з рахунку Державної казначейської служби України, призначеного для відшкодування шкоди завданої громадянинові незаконними діями органів досудового дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду на користь ОСОБА_1 , в рахунок відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 3897,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України шляхом списання з рахунку Державної казначейської служби України, призначеного для відшкодування шкоди завданої громадянинові незаконними діями органів досудового дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди в розмірі 178704,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду через Онуфріївський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи,якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1

Відповідач: Головне управління Національної поліції у Кіровоградській області, юридична адреса: м.Кропивницький, вул.. Віктора Чміленка,41

Представник відповідача: Головного управління Національної поліції у Кіровоградської області- Гайдашук Віта Володимирівна, юридична адреса: м.Кропивницький, вул.. Віктора Чміленка,41

Відповідач: Державна казначейська служба України, юридична адреса: м.Київ, вул.. Бастіонна,6.

Повний текст рішення виготовлено 20.02.2020 року.

Суддя О.О. Шуліка