Справа № 404/3217/15-ц

Номер провадження 2/404/51/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2020 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого судді Іванової Н.Ю.

при секретарі - Гуйван О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» про захист прав споживачів та визнання недійсним кредитного договору та договору іпотеки, -

ВСТАНОВИВ :

У травні 2015 року Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, просило стягнути солідарно з відповідачів на свою користь заборгованість за кредитним договором №05-101181208-Ф від 18 лютого 2008 року: заборгованість по кредиту строкова - 21273,95 доларів США, заборгованість по процентах поточна - 225,56 доларів США, прострочена заборгованість за процентами - 902,76 доларів США, пеня за простроченими процентами - 1400,67 грн., штраф за порушення умов договору щодо страхування заставного майна - 13530 грн., а всього 22402 доларів США та 14930,67 грн. та понесені судові витрати по справі.

В обґрунтування поданого позову зазначено, що 18 лютого 2008 року між Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 05-101181208-Ф. За умовами кредитного договору банк надав позичальнику кредит в сумі 38500 доларів США на строк з 18 лютого 2008 року по 17 лютого 2028 року, або по день визначений в п. 3.3.11 цього договору, під поруку ОСОБА_3 , згідно договору поруки № 05-101181208-Ф-1 від 18 лютого 2008 року та ОСОБА_2 , згідно договору поруки № 05-101181208-Ф-2 від 18 лютого 2008 року.

Відповідно до п.п.1.2 та 1.3 договору поруки поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за порушення виконання зобов`язань по кредитному договору. Поручитель відповідає за повернення заборгованості за кредитним договором в тому ж об`ємі, що і позичальник - за сплату кредиту, процентів за користування кредитом, неустойки (штрафи, пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язань - в повному об`ємі.

Відповідно до п.3.3.3 кредитного договору, позичальник зобов`язується: повернення суми кредиту здійснювати на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у АБ «Укргазбанк», щомісячно з 1-го по 10-е число кожного місяця, починаючи з місяця наступного за місяцем отримання кредиту, в розмірі не менше 1/240 від суми отриманого кредиту, що становить 160,24 доларів США.

Відповідно до п. 3.3.4 кредитного договору, позичальник зобов`язався щомісячно, один раз на місяць, не пізніше 10-го числа наступного місяця та в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п. 1.1 цього договору, а також день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання цього договору, з врахуванням п. 4.1 цього договору, сплачувати проценти за користування кредитом, виходячи з процентної ставки 12,9% річних.

ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором, щодо сплати процентів, суми кредиту не виконує. Як вбачається з розрахунку заборгованості позичальника, станом на 30 березня 2015 року, погашення кредиту здійснювалось із порушенням встановленого кредитним договором порядку, кредит погашався не щомісячно, внаслідок чого виникла прострочена заборгованість.

У відповідності до п. 3.1.10 кредитного договору, на залишок простроченої заборгованості за кредитом проценти нараховуються, виходячи із процентної ставки зазначеної у п. 1.1 збільшеної на 1 процент, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості.

Згідно п. 5.3 кредитного договору, за порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, позичальник зобов`язаний сплатити банку пеню в розмірі 0,1% річних від суми невиконаного зобов`язання за кожен день прострочення платежу від дня виникнення такої прострочки до повного погашення заборгованості, але не в межах строків позовної давності.

Пункт 3.3.6 договору іпотеки передбачає, що іпотекодавець зобов`язаний на період дії договору застрахувати предмет іпотеки на його повну вартість за власний рахунок від всіх ризиків по даному виду страхування та виконувати всі умови кредитного договору при здійсненні страхування. Також, вчиняти всі необхідні дії для дійсності договору страхування, за яким застраховано предмет іпотеки, зокрема вчасно сплачувати всі чергові страхові платежі, сплата яких забезпечувала б дію договору страхування на строк не менший, ніж той, в межах якого позичальник виконає всі зобов`язання за кредитним договором, а будь-яка чергова сплата платежів продовжувала б дію договору страхування не менше, ніж на наступний рік.

10 квітня 2012 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуренс Груп» було укладено договір № 20/08-200011683 страхування майна фізичних осіб, що є предметом застави (іпотеки), на період з 11 квітня 2012 року по 10 квітня 2013 року. Після 10 квітня 2013 року, ОСОБА_1 не укладено договору страхування іпотечного майна на наступний термін, тому відповідно до п. 4.2 договору іпотеки за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань щодо предмету страхування на період дії договору іпотекодавець зобов`язаний сплатити на користь іпотеко держателя штраф у розмірі 5 відсотків від заставної вартості предмета іпотеки згідно п. 2.3 дійсного договору. Оскільки, вартість предмета застави становить 270 600 грн., а п`ять відсотків від цієї суми становить 13530 грн.

У зв`язку з цим, станом на 30 березня 2015 року заборгованість відповідача перед банком складає: заборгованість по кредиту строкова - 21273,95 доларів США, заборгованість по процентам поточна - 225,56 доларів США, прострочена заборгованість за процентами - 902, 76 доларів США, пеня за простроченими процентами - 1400,67 грн., штраф за порушення умов договору щодо страхування заставного майна - 13530 грн., а всього 22402 доларів США та 14930,67 грн., підтвердженням чого є розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 05-101181208-Ф від 18 лютого 2008 року, станом на 30 березня 2015 року.

Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда Іванової Н.Ю. від 14 травня 2015 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання /т.1, а.с.40/.

Заочним рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 03 липня 2015 року позовну заяву Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором № 05-101181208-Ф від 18 лютого 2008 року: заборгованість по кредиту строкова - 21273,95 доларів США, заборгованість по процентах поточна - 225,56 доларів США, прострочена заборгованість за процентами - 902,76 доларів США, пеня за простроченими процентами - 1400,67 грн., штраф за порушення умов договору щодо страхування заставного майна - 13530 грн., а всього: 22402,27 доларів США, за офіційним курсом НБУ станом на 30 березня 2015 року складає 526677,37 грн. та 14930,67 грн. та по 1218 грн. судового збору з кожного /т.1, а.с.69-71/.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11 вересня 2015 року заяву ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення задоволено, заочне рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 03 липня 2015 року за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості скасовано, призначено справу до розгляду в загальному порядку /т.1, а.с.100/.

01 листопада 2017 року від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшла зустрічна позовна заява до Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» про захист прав споживачів та визнання недійсним кредитного договору, відповідно якої він просив визнати недійсним кредитний договір № 05-101181208-Ф від 18 лютого 2008 року укладений між Відкритим акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк» та ОСОБА_1 , визнати недійсним договір іпотеки від 18 лютого 2008 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк» та ОСОБА_2 .

В обґрунтування поданої зустрічної позовної заяви зазначено, що 18 лютого 2008 року між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк», який відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства», змінив назву на Публічне акціонерне товариство «Укргазбанк» було укладено кредитний договір № 05-101181208-Ф від 18 лютого 2008 року.

Відповідно до пункту 1.1 даного договору банк надає позичальнику кредитні кошти (кредит) в іноземній валюті, долар США (USD), в сумі 38 500 доларів США з відсотковою ставкою - 12,9%.

Вказано, що у кредитному договорі № 05-101181208-Ф від 18 лютого 2008 року, не зазначено, що відповідач є уповноваженим банком на здійснення валютних операцій відповідно до статей 5,11,13 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» та п. 6 ч.1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». 20 серпня 2008 року інформація не була надана позивачу про те, що відповідач є уповноваженим банком на здійснення валютних операцій.

Станом на 20 серпня 2008 року банк не був уповноваженим банком з надання кредиту готівковою іноземною валютою фізичній особі відповідно до ч. 3 ст. 91 ЦК України, п. 6 ч. 1 ст. 4, ст. 34, п. 5 розділу VIII Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», п. 3 ст. 1, ч. 2 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Вважає, що оспорюваний кредитний договір відповідно до ст.ст. 203, 215, 227 ЦК України є недійсним.

В договорі про надання споживчого кредиту № 05-101181208-Ф від 18 лютого 2008 року не зазначено, що відповідач є уповноваженим банком на здійснення валютних операцій відповідно до статей 5,11,13 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» та п. 6 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

20 серпня 2008 року інформація не була надана позивачу про те, що відповідач є уповноваженим банком на здійснення валютних операцій і не могла надати так як відповідач отримав її лише приблизно через 4 роки.

Вважає, що банк відповідно до генеральної ліцензії (з додатком) на здійснення валютних операцій, ст. 1054 («Кредитний договір») та п.6 ч.1 ст. 4, ст. 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» мав право надавати споживчий фінансовий кредит іноземною валютою та виконати кредитний договір, лише з дати видачі генеральної ліцензії по 16 жовтня 2011 року.

Станом на дату підписання кредитного договору № 05-101181208-Ф від 18 лютого 2008 року банк не був уповноваженим банком з надання кредиту (фінансового кредиту) фізичній особі іноземною валютою відповідно до ч. 3 ст. 91, ст. 227 ЦК України, п. 3 ч. 1 ст. 1, п.6 ч.1 ст.4, ст. 34, п.5 розділу VIII Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», п.3 ст.1, ч.2 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

На момент укладення кредитного договору у відповідача була відсутня індивідуальна ліцензія Національного банку України на видачу валютних кредитів.

У п.1.1 кредитного договору визначено, що «Валютою кредиту» є долар США. Однак, зазначена умова кредитного договору суперечить чинному законодавству, оскільки, згідно із ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Єдиним законним засобом платежу, який може застосовуватися при проведенні розрахунків між резидентами на території України є гривня.

У відповідача на момент укладення кредитного договору індивідуальна ліцензія, яка видається НБУ на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу за спірним договором, була відсутня.

Зазначено, що кредитний договір № 05-101181208-Ф від 18 лютого 2008 року зі сторони банку, був підписаний невідомою особою (в розумінні процесуальної дієздатності) від імені юридичної особи банк на підставі довіреності, але документального підтвердження повноважень даних особи до кредитного договору не надано, як і не відомо на момент укладання договору так і на сьогоднішній час, чи мали дані особи відповідні повноваження підписувати від імені юридичної особи кредитні договори в іноземній валюті та чи наділені такими повноваженнями від юридичної особи перше міське відділення Кіровоградської обласної дирекції банку.

Викладене свідчить про відсутність відповідних повноважень осіб, які підписували договір, що вказує на недійсність договору в цілому.

Умови кредитного договору № 05-101181208-Ф від 18 лютого 2008 року є несправедливими внаслідок нечесної підприємницької практики відповідача. Позивачі не мали достатнього досвіду в укладанні подібних договорів, вони не повинні були знати про обов`язковість наявності у однієї зі сторін такого правочину індивідуальної ліцензії Нацбанку України на використання іноземної валюти як засобу платежу. Відповідач в свою чергу, будучи юридичною особою, яка має тільки на підставі ліцензії Нацбанку України здійснювати банківську діяльність та володіючи достатньою інформацією про умови здійснення цієї діяльності, зокрема про необхідність індивідуальної ліцензії для використання іноземної валюти як засобу платежу, не повідомив про це належним чином позивача. Ця обставина має суттєве значення, адже позивач, враховуючи вимоги чинного законодавства, не може виконувати свої зобов`язання за кредитним договором використовуючи долари США на території України як засіб платежу.

У зв`язку з тим, що всупереч діючому законодавству, кредитний договір був укладений за умовами використання іноземної валюти як засобу платежу на території України, чим значно погіршується становище позивачів як споживачів кредитних послуг порівняно з банком, тому що всі ризики коливань національної валюти по відношенню до долара несуть позивачі.

Замовчуючи необхідності, а не факт відсутності індивідуальної ліцензії НБУ на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу є нечесною підприємницькою практикою відповідача, що заборонена Законом України «Про захист прав споживачів».

Вважає, що умови кредитного договору є не справедливими, так як всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду позивачів - споживачі кредитних послуг. Не справедливими є зокрема, умови кредитного договору в частині надання кредиту в доларах США, що передбачає згідно умов кредитного договору погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом у доларах США, що є способом зловживання правом, коли всі ризики знецінення національної валюти України, шляхом порушення вимог закону, відповідач перекладає, як суб`єкт підприємницької (господарської) діяльності виключно на позивачів, як споживачів кредитних послуг, що є грубим порушенням частини 3 статті 13 ЦК України.

Якби позивач був ознайомлений з повною інформацією про кредитні умови він би ніколи не погодився на укладання даного кредитного договору. При укладанні кредитного договору відповідачем було недодержано вимоги статті 11 ЗУ «Про захист прав споживачів», бо жодних варіантів кредитування окрім кредиту у доларах США, розрахунків вартості кредиту позивачу не було запропоновано, тому позивачі не мали змоги оцінити переваги та недоліки різних схем кредитування, оцінити свої можливості і таким чином, були позбавлені інформації, необхідної для здійснення ними свідомого вибору, що ще раз свідчить про здійснення відповідачем нечесної підприємницької практики.

Кредитний договір № 05-101181208-Ф від 18 лютого 2008 року не містить графіку платежів, передбаченого п. 3.2 правил. Як передбачено п. 3.4 розділу 3 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою Правління Національного Банку України № 168 від 10 травня 2007 року.

Банківська установа не повідомила його у письмовій формі перед укладанням договору споживчого кредиту про переваги та недоліки пропонованих схем кредитування та орієнтовану сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту. Сукупна вартість (ціна) договорів у гривні на момент підписання споживачам не була повідомлена і також вони не мають уявлення про цю істотну умову договору на даний момент.

Графік платежів був наданий банківськими установами і складений у іноземній валюті, але в ньому не видно, скільки споживач повинен платити у гривнях. Цей графік також не враховує суму страхових платежів, банківських комісій, при придбанні споживачем валюти на погашення кредиту тощо. Тобто, остаточна ціна споживчого кредиту залишається для споживача невідомою.

Не надано було інформації споживачам щодо податкового режиму сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживачі, мають право або відомості про те у кого вони можуть одержати відповідну інформацію.

Вимога надати споживачам переваги та недоліки запропонованої схеми кредитування не виконана взагалі. Адже валютний ризик є суттєвим недоліком цієї «схеми» кредитування і банківські установи повинні були розписати сукупну вартість кредиту за умови, коли 1 долар США буде рівний 15 грн., 20 грн., 50 грн. чи навіть 100 грн.

Під час укладання кредитного договору банк приховав від позичальника повну та об`єктивну інформацію щодо кінцевої сукупної вартості кредиту, вказав у договорі занижені значення показників суттєвих умов договору, чим ввів позичальника в оману щодо реальної відсоткової ставки та кінцевої загальної суми кредиту, яку сплатив би позичальник банку, погашаючи кредит у порядку, визначеному договором.

Кредитний договір містить положення, які прямо порушують права позивача, передбачені Конституцією України та явно сталять позивача у вкрай невигідне положення.

З підстав відсутності у Графіку гривневого еквіваленту, графік платежів не відповідає нормам діючого законодавства. Невідповідність умов графіка нормам діючого законодавства щодо обов`язку здійснення розрахунків між резидентами України у національній валюті України - гривні, призводить до його нікчемності.

Кредитним договором встановлено, що кредит призначається позичальнику для використання на споживчі цілі. А саме позивачем: придбана нерухомість в м. Знам`янка.

Договором купівлі-продажу нерухомості, визначено, що за придбання останньої сплачено саме гривні, що підтверджує правовідносини у національній валюті гривні /т.3, а.с.81-89/.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 01 листопада 2017 року прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» про захист прав споживачів та визнання недійсним кредитного договору та об`єднано в одне провадження з первісним позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості до спільного розгляду /т.3, а.с.91/.

24 листопада 2017 року від представника банку до суду надійшли письмові заперечення на зустрічну позовну заяву, відповідно яких вказано, що відповідач стверджує, що на дату підписання кредитного договору банк не був уповноваженим банком з надання кредиту фізичній особі в іноземній валюті. Однак, з даними твердженнями банк не погоджується, оскільки дійсно згідно зі ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня, але вказана стаття визначає правовий статус гривні, а не встановлює сферу її обігу. Тоді як за ст. 192 ЦК України передбачено, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Банк, як фінансова установа, отримавши у встановленому законом порядку банківську ліцензію на здійснення банківських операцій та письмовий дозвіл на здійснення операцій із валютними цінностями має право здійснювати операції з надання кредитів у іноземній валюті.

АБ «Укргазбанк» станом на момент укладання кредитного договору, мав банківську ліцензію НБУ № 123 від 19 листопада 2001 року на право здійснення банківської операції, визначені ч. 1 та пп. 5-11 частини другої ст. 47 закону України «Про банки і банківську діяльність» та дозвіл № 123-2 від 19 листопада 2001 року, разом з додатком до дозволу № 123-2 від 19 листопада 2001 року на право здійснення операцій, визначених п.п. 1-4 частини другої та частиною четвертою ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Надання та одержання кредиту в іноземній валюті, сплата процентів за таким кредитом не потребують наявності індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу у жодної зі сторін кредитного договору.

Крім того, зростання курсу долара США - валюти кредиту, за загальним правилом, саме по собі не є підставою для визнання недійсними кредитного договору, договору іпотеки, договору поруки, оскільки у позичальника існувала можливість передбачити в момент укладення договору зміни курсу гривні по відношенню до долара США, виходячи з динаміки зміни курсів валют з моменту введення в обіг національної валюти - гривні та її девальвації й можливість отримання кредиту в національній валюті.

В своїй позовній заяві відповідач безпідставно посилається на недотримання банком вимог п. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та ненадання йому необхідної інформації перед укладанням кредитного договору.

Перед підписанням кредитного договору позичальнику було надано повну та достовірну інформацію яка вимагається ЗУ «Про захист прав споживачів».

Вказане підтверджується та відображено в «Анкеті на отримання кредиту» від 15 лютого 2008 року та в заяві позичальника - фізичної особи на отримання кредиту» від 18 лютого 2008 року, які він власноруч підписав перед укладанням кредитного договору. У даній анкеті та заяві позичальник підтвердив, що банк надав йому в письмовій формі та в повному об`ємі інформацію передбачену п. 2 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів».

Перед підписанням кредитного договору банк, під підпис ознайомив позичальника із загальними «Умовами кредитування по програмі «Житло в кредит» для придбання нерухомості на вторинному ринку».

Позивач безпідставно зазначає, що банк не надав позичальнику необхідної інформації про вартість супутніх послуг, реальну процентну ставку та абсолютне значення подорожчання кредиту. Договори про надання кредиту укладаються на власний розсуд кредитодавця і позичальника та з урахуванням вимог цивільного та банківського законодавства, ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» та Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168.

Відповідно до додатку № 1 до кредитного договору позичальника повідомлено про вартість всіх супутніх послуг, реальну процентну ставку та абсолютне значення подорожчання кредиту.

Сторони дійшли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, позивач підтвердив свою згоду на укладання договору своїм підписом, що є повним дотриманням положень ЗУ «Про захист прав споживачів». Ніяких застережень або зауважень з боку позичальника, щодо неповного розуміння або незгоди з умовами кредитного договору під час його підписання не надано.

Оспорюваний кредитний договір був спрямований на реальне набуття сторонами цивільних прав та обов`язків та його зміст не суперечить актам цивільного законодавства, моральним засадам суспільства, при укладанні договору волевиявлення сторін було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочин було вчинено в формі, встановленій законом та він був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а саме - отримання позивачем кредитних коштів, що і було здійснено сторонами. При цьому, конституційні права та свободи позивача, як людини і громадянина, а також права позивача як споживача відповідачем не були порушені.

При укладанні кредитного договору було дотримано усіх вимог чинного законодавства на той момент. При укладанні кредитного договору банк і позичальник досягли згоди з усіх істотних умов договору, а саме: визначили суму кредиту, плату за кредит, строки погашення кредиту, процедуру видачі кредиту і тому кредитний договір вважається укладеним.

При поданні позову пропущено встановлений ст. 257 ЦПК України загальний строк позовної давності тривалістю у три роки.

Просив застосувати наслідки спливу строку позовної давності у справі за позовом ОСОБА_1 до АБ «Укргазбанк», у задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ПАТ АБ «Укргазбанк» про захист прав споживача та визнання недійсним кредитного договору відмовити /а.с.106-110/.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24 листопада 2017 року по справі призначено судово-економічну експертизу, проведення якої доручено експертам Київської незалежної судово-експертної установи. На вирішення експертизи поставлено питання: Якими є реальна процентна ставка та абсолютне значення подорожчання кредиту за кредитним договором № 05-101181208-Ф від 18 лютого 2008 року, відповідно до умов, викладених на момент укладення договору? Чи відповідають розраховані реальна процентна ставка та абсолютне значення подорожчання кредиту даним, наведеним в зазначеному договорі і додатках до нього? Який розмір складає документально обґрунтований щомісячний платіж (в т.ч. за кредитом, процентами, комісією, страховими та іншими платежами), виходячи з базових умов викладених в кредитному договорі № 05-101181208-Ф від 18 лютого 2008 року на момент його укладення? Чи обґрунтовано нормативно та документально виконано банком оформлення з надання та погашення кредиту за кредитним договором № 05-101181208-Ф від 18 лютого 2008 року? Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи /т.3, а.с.115-117/.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 10 квітня 2018 року провадження у справі поновлено та призначено розгляд справи в судовому засіданні /т.3, а.с.135/.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11 липня 2018 року клопотання експерта про надання додаткових документів, необхідних для виконання експертизи задоволено, для виконання судової експертизи додатково надано експерту документи /т.3, а.с.186-187/.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17 вересня 2018 року провадження по справі поновлено, визначено здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання /т. 3, а.с.227-229/.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 березня 2019 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті в судовому засіданні /т.3, а.с.252а-252б/.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги первісного позову підтримав, у задоволенні зустрічного просив відмовити. Зазначив, що вимоги зустрічної позовної заяви є необґрунтованими. Просив застосувати наслідки спливу строку позовної давності у справі за зустрічним позовом ОСОБА_1 до банку про захист прав споживачів та визнання недійсним кредитного договору, оскільки не надано жодного доказу на підтвердження поважності причин пропуску строку.

Відповідачі в судове засідання не з`явились, повідомлялись належним чином.

Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги за первісним позовом не визнав, у їх задоволенні просив відмовити, вимоги зустрічного позову підтримав та просив задовольнити.

Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, як по первісному позову, так і по зустрічному, дослідивши матеріали справи, в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення вимог первісного позову та відмову в задоволенні зустрічного, з наступних підстав.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу Адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.

У відповідності до п.п. 9 п.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції справи в судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Таким чином, подальший розгляд цієї справи відбувається за правилами, що передбачені новою редакцією ЦПК України.

Судом встановлено, що згідно Положення про Кіровоградську філію Відкритого акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк», затвердженого Спостережною радою ВАТ АБ «Укргазбанк» від 06 квітня 2005 року, протокол № 2, та узгодженого начальником Головного управління Національного банку України у м. Києві і Київської області А.І. Степаненко від 11 травня 2005 року, зареєстрованого рішенням Комісії з питань нагляду та регулювання діяльності банків управління Національного банку України в Кіровоградській області від 15 червня 2005 року № 43, начальник управління Національного банку України в Кіровоградській області Т.І. Косенко 15 червня 2005 року, реєстраційний № 183/22 від 15 червня 2005 року, директор департаменту Реєстрації та ліцензування банків О.І. Пархоменко, Філія створена з метою здійснення банківської діяльності та інших операцій у відповідності з чинним законодавством України на території Кіровоградського регіону.

Філія Банку - відокремлений структурний підрозділ банку, що не має статусу юридичної особи, відкритий на підставі узгодження з Головним управлінням Національного банку України по м. Києву і Київській області та за погодженням з управлінням Національного банку України в Кіровоградській області, працює на консолідованому рахунку з Банком, має свій технічний рахунок в управлінні Національного банку України в Кіровоградській області відповідно до четвертої моделі обслуговування кореспондентських рахунків комерційних банків (філій) в СЕП згідно з «Інструкцією про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті» від 17 березня 2004 року за № ПО та «Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні» від 21 січня 2004 року за № 22, має МФО та здійснює банківську діяльність, передбачену дійсним Положенням у межах дозволу, наданого Банком і погодженого з управлінням Національного банку України в Кіровоградській області. Директор Філії діє на підставі цього Положення та довіреності, виданої Банком. У своїй діяльності Філія керується Законами України «Про банки і банківську діяльність», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні», «Про цінні папери і фондову біржу» та іншими законодавчими актами України, нормативно-правовими актами Національного банку України, цим Положенням, рішеннями органів управління Банку - Загальних зборів учасників (акціонерів) та Правління, Спостережної ради Банку, актами локального регулювання, що видаються Правлінням Банку, зокрема, Положенням про порядок розрахунків з філіями, затвердженим Правлінням АБ «Укргазбанк» (протокол № 34 від 30 травня 2000 року) зі змінами та доповненнями, наказами та розпорядженнями керівників Банку. Філія має свій окремий баланс, здійснює свою діяльність на принципах самофінансування, самостійної фінансової діяльності у відповідності з ціллю єдиної фінансової політики Банку та в межах повноважень, наданих Банком.

Відповідно розділу 4 вказаного Положення, з врахуванням змін затверджених Спостережною радою ВАТ АБ «Укргазбанк» від 27 березня 2006 року, протокол № 270306, та зареєстрованих начальником Головного управління Національного банку України у м. Києві і Київської області А.І. Степаненко від 23 травня 2006 року, Філія здійснює від імені Банку, у відповідності з вимогами чинного законодавства та нормативно-правових актів Національного банку України, банківські та інші операції на підставі дозволу, наданого Банком на проведення банківських та інших операцій у межах, отриманих Банком банківської ліцензії та письмового дозволу, погодженого з управлінням Національного банку України в Кіровоградській області, а саме: Приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб (крім банків). Відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них у частині: відкриття та ведення рахунків клієнтів фізичних і юридичних осіб), (крім банків),у тому числі вкладних (депозитних) від імені Банку та на умовах, визначених Банком; видачі готівки фізичним особам за здійсненими переказами на їх ім`я від імені Банку та на умовах, визначених Банком; приймання готівкових коштів від юридичних і фізичних осіб для здійснення комунальних та інших платежів і переказів від імені Банку та на умовах, визначених Банком. Розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах і на власний ризик у частині розміщення залучених коштів від імені Банку, на умовах та на власний ризик Банку (крім міжбанківських операцій). Надання гарантій і поручительств та інших зобов`язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі (за дорученням Банку, від імені Банку на умовах, визначених Банком). Придбання права вимоги на виконання зобов`язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, беручи на себе ризик виконання таких вимог та приймання платежів (факторинг), (за дорученням Банку на умовах, визначених Банком). Лізинг (за окремим дорученням Банку, від імені Банку та на умовах , визначених Банком). Випуск банківських платіжних карток і здійснення операцій з використанням цих карток у частині: випуск банківських платіжних карток від імені Банку і здійснення операцій з використанням цих карток. Випуск, купівля, продаж і обслуговування чеків, векселів та інших оборотних платіжних інструментів у частині купівлі, продажу та обслуговування чеків, векселів та інших оборотних платіжних інструментів від імені Банк та на умовах, визначених Банком. Надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських операцій. Операції з валютними цінностями: неторговельні операції з валютними цінностями; ведення рахунків клієнтів (резидентів та нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів - нерезидентів у грошовій одиниці України; залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України в частині: залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України від імені Банку та на умовах, визначених Банком (крім міжбанківських операцій); операції з банківськими металами на валютному ринку України у частині здійснення: а) відкриття та ведення поточних та вкладних (депозитних) рахунків клієнтів у банківських металах (крім зарахування на поточні та вкладні (депозитні) рахунки банківських металів з їх фізичною поставкою клієнтами); б) купівля-продаж банківських металів за гриві (крім купівлі банківських металів з їх фізичною поставкою клієнтами); в) залучення банківських металів на вклади (депозити) клієнтів (крім клієнтів-банків та крім залучення на вклади (депозити) банківських металів з їх фізичною поставкою клієнтами); г) надання кредитів у банківських металах резидентам (юридичним особам та фізичним особам-суб`єктам підприємницької діяльності (крім погашення кредитів банківськими металами з їх фізичною поставкою клієнтами); д) надання та отримання банківських металів у заставу в частині отримання в заставу банківських металів без їх фізичної поставки; е) відповідальне зберігання банківських металів у власному сховищі (крім приймання на відповідальне зберігання банківських металів з їх фізичною поставкою клієнтами); є) конвертація одного банківського металу в іншій у частині конвертації одного банківського металу в інший без їх фізичної поставки. Операції за дорученням клієнтів або від свого імені ( у частині здійснення операцій за дорученням клієнтів або від імені Банку): а) з інструментами грошового ринку; б) з інструментами, що базуються на обмінних курсах та відсотках; в) з фінансовими ф`ючерсами та опціонами. Здійснення операцій на ринку цінних паперів від імені Банку ( включаючи андерайтинг) (у частині здійснення операцій на ринку цінних паперів за дорученням Банку). Довірче управління коштами та цінними паперами за договорами з юридичними та фізичними особами. При здійсненні банківських та інших операцій Філія використовує тарифи, затверджені тарифним комітетом Банку, та депозитні ставки, затверджені Правлінням Банку. Надання банківських послуг здійснюється філією на підставі відповідних договорів, укладених з контрагентами від імені Банку, в яких визначаються умови, що не суперечать чинному законодавству України. Філія працює на консолідованому рахунку з Банком, відображення операцій Філії здійснюється на окремому балансі, міжбанківські розрахунки клієнтів Філії здійснюються через техкоррахунок Філії в Банку. Розмір процентних ставок Філія встановлює по письмовому узгодженню з Банком у відповідності з єдиною фінансово-кредитною політикою останнього. Розмір тарифів (комісійної винагороди) за проведення банківських та інших операцій встановлюється Філією і затверджується Банком. Міжбанківські розрахунки клієнтів Філії здійснюються через техкоррахунок Філії в Банку. Філією проводяться операції в грошових одиницях, що знаходяться в обігу на території України в порядку, встановленому Національним банком України.

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М. посвідчено 10 квітня 2007 року та зареєстровано в реєстрі за № 1785 довіреність, за якою Відкрите акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» в особі Голови Правління Ляшка Вадима Петровича уповноважує директора Кіровоградської філії ВАТ АБ «Укргазбанк» Нікітіну Валентину Володимирівну, яка діє на підставі Положення про Кіровоградську філію ВАТ АБ «Укргазбанк» представляти банк перед третіми особами, а також вчиняти від імені Банку правочини, а саме: договори про надання кредиті юридичним і фізичним особам у випадку, якщо сума кредиту не перевищує лімітів повноважень, які встановлені кредитній комісії Філії діючим рішенням Кредитної ради Банку на дату укладення відповідного договору, укладаються директором Філії на підставі рішення кредитної комісії Філії без узгодження з Банком; договори про надання кредитів юридичним і фізичним особам у випадку, якщо сума кредиту перевищує ліміти повноважень, які встановлені кредитній комісії Філії діючим рішенням Кредитної ради Банку на дату укладення відповідного договору, укладаються директором Філії виключно за умови надання Банком письмового дозволу, викладеного у вигляді рішення Кредитної ради Банку та на умовах, викладених у цьому рішенні. Приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Озерним Г.М. 25 квітня 2007 року за реєстром № 1132 посвідчена довіреність в порядку передоручення на право представництва інтересів ВАТ АБ «Укргазбанк» повіреній особі, п. Лютому Олексію Олеговичу - начальнику управління клієнтської політики Кіровоградської філії ВАТ АБ «Укргазбанк».

З`ясовано, що ОСОБА_1 ВАТ АБ «Укргазбанк» ознайомлено із Загальними умовами кредитування по програмі «Житло в кредит для придбання нерухомості на вторинному ринку або землі», про що свідчить його підпис.

15 лютого 2008 року ОСОБА_1 звернувся до директора Кіровоградської філії ВАТ АБ «Укргазбанк» Нікітіної В.В. із заявою щодо розгляду питання про надання кредиту з метою купівлі квартири, бажана сума кредиту - 38 500 доларів США, на строк 240 місяців.

18 лютого 2008 року між Відкритим акціонерним товариством Акціонерний банк «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк», в особі директора Кіровоградської філії ВАТ АБ «Укргазбанк» Нікітіної Валентини Володимирівни, яка діє на підставі Положення про філію та Довіреності №1785 від 10 квітня 2007 року, та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено Кредитний договір № 05-101181208-Ф, за умовами якого Банк надав позичальнику кредит в сумі 38 500,00 доларів США на строк з 18 лютого 2008 року по 17 лютого 2028 року, зі сплатою процентів за користування кредитом, виходячи із 12,9 % річних для придбання трикімнатної квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно п. 3.1.1 кредитного договору, Банк зобов`язався відкрити позичальнику позичковий рахунок № НОМЕР_2 / НОМЕР_3 в Кіровоградській філії ВАТ АБ «Укргазбанк» та перерахувати кредитні кошти в розмірі 38 500 доларів США на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_4 / НОМЕР_3 , відкритий у Кіровоградській філії ВАТ АБ «Укргазбанк».

18 лютого 2008 року ОСОБА_1 звернувся до директора Кіровоградської філії ВАТ АБ «Укргазбанк» Нікітіної В.В. із заявою щодо перерахування 18 лютого 2008 року з його позичкового рахунку № НОМЕР_5 / НОМЕР_3 на його поточний рахунок № НОМЕР_4 / НОМЕР_3 МФО 383073 кредитні кошти в сумі 38 500,00 доларів США, згідно кредитного договору № 05-101181208-Ф /т. 3 а.с. 179/.

Як вбачається із заяви про видачу готівки № 35_32 від 18 лютого 2008 року відповідачу ОСОБА_1 видано готівку в загальній сумі 38 500 доларів США, що еквівалентно 194 425 грн. /т. 3 а.с.180/.

Тобто, зобов`язання Банком щодо надання кредиту Кредитором виконано в повному обсязі.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за Кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позичальник, в свою чергу, прийняв на себе зобов`язання, передбачені п. 3.3 Кредитного договору, зокрема: здійснити повернення кредиту, сплатити проценти за його використання та всіх комісійних платежів у передбачені цим договором строки. Повернення суми кредиту здійснювати на рахунок № НОМЕР_2 / НОМЕР_3 , відкритий у Кіровоградській філії ВАТ АБ «Укргазбанк» МФО 383073, щомісячно з 1-ого по 10-е число кожного місяця, починаючи з місяця наступного за місяцем отримання кредиту, в розмірі не менше 1/240 від суми отриманого кредиту, що становить 160,42 доларів США 42 цента.

10 березня 2009 року між Відкритим акціонерним товариством Акціонерний банк «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк», в особі директора Кіровоградської філії ВАТ АБ «Укргазбанк» Нікітіної Валентини Володимирівни, та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 2 до кредитного договору, згідно якої Банк та Позичальник домовились внести зміни до п. 3.2.2 кредитного договору, виклавши його у новій редакції: «Виконувати доручення Позичальника на договірне списання грошових коштів на користь Банку з поточних рахунків Позичальника в національній та в іноземних валютах, а саме: в разі невиконання Позичальником зобов`язань за дійсним договором та/або в день купівлі іноземної валюти за заявкою Позичальника на валютному аукціоні НБУ списувати на користь Банку з поточних рахунків Позичальника № НОМЕР_6 в Кіровоградській філії ВАТ АБ «Укргазбанк», МФО 383073, (або з будь-яких інших поточних рахунків Позичальника, що будуть відкриті на момент здійснення договірного списання) належні до сплати комісії, проценти в разі настання строку платежу, пеню за несвоєчасну сплату процентів та кредиту, а також суму заборгованості по кредиту будь-яку іншу заборгованість Позичальника, що виникла згідно умов цього договору, в тому числі всі видатки, здійснені Банком під час виконання умов дійсного договору». Інші умови кредитного договору залишаються без змін, і сторони підтверджують за ним свої зобов`язання /т. 3 а.с.178/.

Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Статтею 536 ЦК України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України також передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Розділом V кредитного договору передбачена відповідальність за неналежне виконання договору. У випадку порушення позичальником зобов`язань, Банк має право відмовитися від виконання своїх зобов`язань та/або розірвати цей договір, при цьому позичальник зобов`язаний відшкодувати Банку збитки в розмірі неповерненої суми кредиту, процентів за користування кредитом та витрат, понесених Банком за цим договором, а також повернути Банку заборгованість по кредиту, сплатити проценти за користування кредитом, неустойку та інші видатки, понесені Банком за цим договором. Під збитками сторони розуміють неодержані доходи (втрачена вигода), які сторона мала право одержати у разі належного виконання зобов`язань за цим договором другою стороною (нараховані проценти за користування кредитом); витрати, здійснені сторонами за цим договором; заборгованість за цим договором в повному об`ємі (сума кредиту, проценти за користування кредитом). За порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, позичальник зобов`язаний сплатити Банку пеню в розмірі 0,1% від суми невиконаного зобов`язання за кожен день прострочення платежу від дня виникнення такої прострочки до повного погашення заборгованості, але в межах строків позовної давності. Сплата неустойки (штрафу, пені) за цим договором не звільняє позичальника від відшкодування збитків, завданих Банку в повному обсязі.

Позичальник свої зобов`язання, передбачені кредитним договором щодо сплати процентів, суми кредиту не виконує, погашення кредиту здійснювалось із порушенням встановленого кредитним договором графіку, кредит погашався не щомісячно, внаслідок чого утворилася заборгованість станом на 30 березня 2015 року в розмірі 22 402,27 доларів США та 14 930,67 грн., яка складається з наступного: заборгованість за кредитом - 21273,95 доларів США, заборгованість за процентами поточна - 225,56 доларів США, прострочена заборгованість за процентами - 902,76 доларів США, пеня за несвоєчасну сплату процентів - 1400,67 грн., штраф за порушення умов договору щодо страхування заставного майна - 13530 грн., розрахунок якої додається. Зазначена сума заборгованості стороною відповідача не спростована.

У відповідності до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання ( ст. 549 ЦК України).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

У відповідності до ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Відповідно до вимог статті 192 ЦК України гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

За змістом статті 524 ЦК України грошовим визнається зобов`язання, виражене у грошовій одиниці України - гривні, проте в договорі сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Загальні положення виконання грошового зобов`язання закріплені у статті 533 ЦК України, зокрема: грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях; якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом; використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 04 липня 2018 року у справі №761/12665/14-ц зазначила, що правовий режим іноземної валюти на території України, хоча і пов`язується з певними обмеженнями в її використанні як платіжного засобу, тим не менше, не виключає здійснення платежів в іноземній валюті.

Таким чином, при визначенні зобов`язання в іноземній валюті суд не вправі змінювати грошовий еквівалент зобов`язання і в резолютивній частині рішення зазначає саме розмір іноземної валюти, що підлягає стягненню.

Статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» встановлено, що операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій НБУ. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до пункту 2 статті 5 цього Декрету. Порядок надання дозволу Національного Банку України на банківські операції та генеральних ліцензій установлюється Положенням про порядок видачі банком банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затверджених постановою Правління Національного банку України № 275 від 17 липня 2001 року, у пункті 5.3 якого зазначено, що письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями, що перераховані в цьому положенні, є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій, відповідно до декрету Кабінету Міністрів України.

Відповідно до п.2.3. Положення, за наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу Національного банку Банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями, серед яких: неторговельні операції з валютними цінностями; операції з готівковою іноземною валютою (купівля, продаж, обмін), що здійснюються в пунктах обміну іноземної валюти, які працюють на підставі укладених банками агентських договорів з юридичними особами-резидентами; ведення рахунків клієнтів (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України; залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України; залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках; інші операції з валютними цінностями на валютному ринку України.

У відповідності до роз`яснень, викладених у пункті 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192, частина третя статті 533 ЦК України, Декрет). Отже, вирішуючи спір про стягнення боргу за кредитним договором в іноземній валюті, суд повинен установити наявність в позивача ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями, а встановивши вказані обставини,- стягнути грошову суму в іноземній валюті. Аналогічна правова позиція сформульована Верховним Судом України у постановах від 24 вересня 2014 року № 6-145цс14, від 10 лютого 2016 року № 6-1680цс15. Банком надано зазначені документи.

18 лютого 2008 року між ВАТ АБ «Украгазбанк», в особі директора Кіровоградської філії ВАТ АБ «Укргазбанк» Нікітіної Валентини Володимирівни, (Іпотекодержатель) та ОСОБА_2 (Іпотекодавець) укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Яценко О.П., який забезпечує всі вимоги Іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору № 05-101181208-Ф від 18 лютого 2008 року, за умовами якого Іпотекодавець зобов`язаний Іпотекодержателю не пізніше 17 лютого 2028 року повернути кредит у розмірі 38 500 доларів США, сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 12,9 % річних та штрафні санкції у розмірах і випадках, передбачених кредитним та цим договором. Предметом іпотеки є нерухоме майно - квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданим 04 січня 1998 року Кіровоградською міською радою народних депутатів згідно з розпорядженням.

Крім того, з метою забезпечення виконання обов`язків за кредитним договором 18 лютого 2008 року між ВАТ АБ «Украгазбанк», в особі директора Кіровоградської філії ВАТ АБ «Укргазбанк» Нікітіної Валентини Володимирівни, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено договір поруки № 05-101181208-Ф-1, за умовами якого ОСОБА_3 зобов`язалась відповідати у повному обсязі за виконання ОСОБА_1 усіх зобов`язань, що виникли з кредитного договору.

18 лютого 2008 року з метою забезпечення виконання обов`язків за кредитним договором між ВАТ АБ «Украгазбанк», в особі директора Кіровоградської філії ВАТ АБ «Укргазбанк» Нікітіної Валентини Володимирівни, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір поруки № 05-101181208-Ф-2, за умовами якого ОСОБА_2 зобов`язалась відповідати у повному обсязі за виконання ОСОБА_1 усіх зобов`язань, що виникли з кредитного договору.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову ( субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

11 лютого 2015 року ПАТ АБ «Украгазбанк» на адресу ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 направлено претензію щодо сплати заборгованості по кредиту.

Також, доказів укладення відповідачем із страховими компаніями договорів страхування нерухомого майна не надано, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення штрафу за порушення умов договору щодо страхування заставного майна в розмірі 13530 грн. підлягає до задоволення.

Таким чином, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача по первісному позову в повному обсязі.

Щодо вимог зустрічного позову, суд зазначає наступне.

У відповідності до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За положеннями п. 4 ч. 5 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими встановлюються дискримінаційні стосовно споживача правила зміни відсоткової ставки.

Стаття 18 Закону України «Про захист прав споживачів» містить самостійні підстави визнання угоди (чи її умов) недійсною. Згідно ч. 5 цієї статті, у разі визнання окремого положення договору, включаючи ціну договору, несправедливими може бути визнано недійсним або змінено саме це положення, а не сам договір. Тільки у разі, коли зміна окремих положень або визнання їх недійсними зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача такі положення підлягають зміні або договір може бути визнаний недійсним у цілому (ч. 6 ст. 18 Закону).

Визначення поняття «несправедливі умови договору» закріплено в частині другій статті 18 цього Закону - умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Отже, для кваліфікації умов договору як несправедливих, необхідна наявність одночасно таких ознак: 1) умови договору порушують принцип добросовісності (п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 с. 509 ЦК України); 2) умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін; 3) умови договору завдають шкоди споживачеві.

Згідно розділу 3 «Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту», затверджених Постановою Правління НБУ № 168 від 10 травня 2007 року банки зобов`язані в кредитному договорі або додатку до нього надавати детальний розпис сукупної вартості кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов`язань споживача, зазначивши таке: значення процентної ставки та порядок обчислення процентних доходів відповідно до вибраного банком методу згідно з вимогами нормативно-правових актів Національного банку; перелік, розмір і базу розрахунку всіх комісій (тарифів) банку, що пов`язані з наданням, обслуговуванням і погашенням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, здійснення валютно-обмінних операцій, юридичне оформлення тощо; перелік і розмір інших фінансових зобов`язань споживача, які виникають на користь третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами кредитного договору (страхові платежі під час страхування предмета застави, життя та працездатності споживача, розмір зборів до Пенсійного фонду України, комісії під час купівлі-продажу іноземної валюти для погашення кредиту та процентів за користування ним, біржові збори, послуги реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо) (п. 3.1).

Статтею 230 ЦК України визначено, що якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Сторона, яка застосувала обман, зобов`язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв`язку з вчиненням цього правочину. Відповідно до роз`яснень, викладених в п. 20 Постанови пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (ст. 81 ЦПК України).

Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. ОСОБА_1 має довести ті обставини, за якими законодавець визначає визнання кредитного договору недійсним. У той же час, умови укладеного сторонами договору вказують на те, що позичальник зобов`язався використати та повернути кредит в сумі 38 500,00 доларів США не пізніше 17 лютого 2028 року та сплачувати заборгованість за кредитом щомісячно, до 10 числа кожного місяця (п. 3.3.1 Договору кредиту) .

В забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором між ВАТ АБ «Украгазбанк» (Іпотекодержатель) та ОСОБА_2 (Іпотекодавець) укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Яценко О.П., який забезпечує всі вимоги Іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору, за умовами якого Іпотекодавець зобов`язаний Іпотекодержателю не пізніше 17 лютого 2028 року повернути кредит у розмірі 38 500 доларів США, сплатити проценти за користування кредитом. Предметом іпотеки є нерухоме майно - квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить Іпотекодавцю на праві власності.

Під час розгляду справи, за клопотанням сторони відповідача, судом призначалась судово-економічна експертиза.

Згідно висновку експерта № 2622 від 06 вересня 2018 року, вбачається, що відповідно до умов кредитного договору № 05-101181208-Ф від 18 лютого 2008 року реальна процентна ставка складає 16,01%. Абсолютне значення подорожчання кредиту згідно умов кредитного договору № 05-101181208-Ф від 18 лютого 2008 року дорівнює 57 436,67 дол. США.

Згідно додатку 1 до кредитного договору № 05-101181208-Ф від 18 лютого 2008 року реальна процентна ставка складає 15,93% та не відповідає реальній процентній ставці, розрахованій під час проведення експертизи відповідно до умов кредитного договору № 05-101181208-Ф від 18 лютого 2008 року.

Згідно додатку 1 до кредитного договору № 05-101181208-Ф від 18 лютого 2008 року показник абсолютного значення подорожчання кредиту дорівнює 57436,67 грн. та не відповідає показнику абсолютного значення подорожчання кредиту, розрахованому під час проведення експертизи відповідно до умов кредитного договору № 05-101181208-Ф від 18 лютого 2008 року.

В результаті проведених арифметичних розрахунків, відповідно наявних матеріалів та умов кредитування, викладених на момент укладення кредитного договору № 05-101181208-Ф від 18 лютого 2008 року, встановлений щомісячний платіж складає від 162,14 дол. США (в останній період сплати) до 987,43 дол. США.

В межах наявних матеріалів, під час укладення (в т.ч. перед укладенням) кредитного договору № 05-101181208-Ф від 18 лютого 2008 року не встановлено надання перед укладенням кредитного договору № 05-101181208-Ф від 18 лютого 2008 року інформації про умови кредитування, варіанти повернення кредиту та орієнтовану сукупну вартість кредиту, що передбачено п. 2.1, 2.2 Постанови № 168 та п. 2 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів».

В результаті проведеного дослідження Додатку 1 кредитного договору № 05-101181208-Ф від 18 лютого 2008 року встановлено, що при розрахунку процентів у графіку платежів, наведеного в Додатку 31 кредитного договору № 05-101181208-Ф від 18 лютого 2008 року, застосовано метод нарахування відсотків «30/360» (умовно 30 днів у місяці/360 днів у році), що не узгоджується з методом нарахування відсотків «факт/факт», передбаченим умовами пп.3.1.6 кредитного договору № 05-101181208-Ф від 18 лютого 2008 року.

В результаті дослідження Додатку 1 кредитного договору № 05-101181208-Ф від 18 лютого 2008 року встановлено суперечливі та неузгоджені дані стосовно відображення інформації щодо показника реальної процентної ставки. Так, в Додатку 1 кредитного договору № 05-101181208-Ф від 18 лютого 2008 року в 1-му рядку колонки «Реальна процентна ставка» наведено показник, який дорівнює 12,9 та не відповідає даним реальної процентної ставки, зазначеним в останньому рядку цієї ж колонки - 15,93%.

В результаті дослідження Додатку 2 кредитного договору № 05-101181208-Ф від 18 лютого 2008 року встановлено суперечливі та неузгоджені дані стосовно відображення інформації щодо показника абсолютного значення подорожчання кредиту. Так, в колонці «Абсолютне значення подорожчання кредит, грн..» зазначено грошову одиницю «грн..», що не відповідає грошовій одиниці, визначені в п. 1.1 кредитного договору № 05-101181208-Ф від 18 лютого 2008 року.

В межах наданих матеріалів умови кредитного договору № 05-101181208-Ф від 18 лютого 2008 року не містять попередження позичальника про валютні ризики під час виконання зобов`язань за кредитним договором та інформацію щодо методики, яка використовується банком для визначення валютного курсу під час погашення заборгованості відповідно до вимог п. 3.8 Постанови № 168.

У відповідності до положень ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

За змістом статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає: 1) вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції; 2) будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

Конституційний Суд України у справі від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 про захист прав споживачів кредитних послуг у мотивувальній частині рішення зазначив, що держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб`єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах, шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору. Це здійснюється через установлення особливого порядку укладення цивільних договорів споживчого кредиту, їх оспорювання, контролю за змістом та розподілу відповідальності між сторонами договору.

Як вбачається із матеріалів справи, спірний кредитний договір підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних його умов, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, у тому числі у Банку була відповідна банківська ліцензія на видачу кредиту у валюті, волевиявлення сторін було вільним і відповідало їхній внутрішній волі, умови кредитного договору викладені чітко та з наявністю повної інформації стосовно умов кредитування; відповідач підписав кожну сторінку кредитного договору, а також загальні умови кредитування, заяву позичальника про отримання кредиту, в якій підтвердив, що йому надано в письмовій формі та в повному об`ємі інформацію, передбачену п. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» на момент укладення договору та протягом 7 років з дня його укладення не заявляв додаткових вимог щодо умов спірного договору, частково виконував його умови.

Разом з тим, висновок експерта не спростовує обізнаність та погодження ОСОБА_1 з усіма умовами надання кредиту банком, у тому числі, і з сукупною вартістю кредиту у вигляді реальної відсоткової ставки за кредитним договором та сукупної вартості кредиту у вигляді абсолютного здороження кредиту.

Щодо вимоги зустрічної позовної заяви з приводу визнання недійсним договору іпотеки від 18 лютого 2008 року укладеного між Відкритим акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк» та ОСОБА_2 , то вона не підлягає задоволенню за відсутності її належного обґрунтування стороною відповідача.

Таким чином, суд вважає, що заявлені вимоги зустрічного позову в даному випадку не можуть бути задоволеними, позов є безпідставним та необґрунтованим.

Щодо пропуску позовної давності, про застосування якого заявив представник банку, то необхідно зазначити наступне.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

При цьому, відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом. Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»). Порівняльний аналіз термінів «довідався» та «міг довідатися», що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір № 05-101181208-Ф від 18 лютого 2008 року, іпотечний договір від 18 лютого 2008 року містять підпис ОСОБА_1 . Саме з моменту підписання зазначених договорів слід вважати, що останній був ознайомлений з їх змістом, а звернувся до суду лише 01 листопада 2017 року. При цьому, відмовити в позові через пропуск без поважних причин строку звернення до суду можливо лише в тому разі, коли позов є обґрунтованим. У разі безпідставності позовних вимог при пропуску строку звернення до суду у позові належить відмовити за безпідставністю, необґрунтованістю позовних вимог.

За таких обставин, посилання представника банку на те, що відповідач пропустив строк позовної давності є зайвим, так як в задоволенні зустрічного позову судом відмовлено через відсутність правових підстав для його задоволення.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 49, 76-80, 81, 84, 141, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути солідарно із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» - заборгованості за кредитним договором № 05-101181208-Ф від 18 лютого 2008 року в розмірі 22 402, 27 доларів США та 14 930,67 грн., з них: заборгованість за кредитом - 21 273,95 доларів США, заборгованість за процентами -225,56 доларів США, прострочена заборгованість за процентами - 902,76 доларів США, пеня за несвоєчасну сплату процентів - 1400,67 грн., штраф за порушення умов договору щодо страхування заставного майна - 13 530 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» по 1 218 грн., з кожного судових витрат.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» про захист прав споживачів та визнання недійсним кредитного договору та договору іпотеки - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк», місцезнаходження: 03087 м. Київ, вул. Єреванська, 1, код ЄДРПОУ -23697280.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_7 .

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_8 .

Відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_9 .

Повний текст рішення суду складено 24.02.2020 року.

Суддя Кіровського Н. Ю. Іванова

районного суду

м.Кіровограда