Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/3879/19

Провадження №1-кп/279/559/19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2020 року

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коростень Житомирської області кримінальне провадження щодо

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт. Доброслав (Комінтернівське) Лиманського (Комінтернівського) району, Одеської області, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою : АДРЕСА_2 , раніше не судимий

в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.162 КК України ,-

В С Т А Н О В И В:

Солдат ОСОБА_4 призваний на строкову військову службу 11.10.2018 ІНФОРМАЦІЯ_2 та направлений для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 , після чого переведений до військової частини НОМЕР_2 , де наказом командира вказаної військової частини від 22.11.2018 №291, зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 , поставлений на всі види забезпечення та призначений на посаду такелажника такелажного відділення взводу роти забезпечення батальйону охорони та обслуговування.

Згідно ст. 30 Конституції України, кожному гарантується недоторканість житла. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

У невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку.

Так, солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем відповідно до вимог ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»,- ст. ст. 11, 16, 30, 35, 37, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов"язок, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, берегти державне майно та виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.

Відповідно до вимог ст.ст. 1 - 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог військових статутів, а також зобов`язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів та накази командирів.

Однак, ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 , в порушення вище зазначених вимог законодавства, 23.06.2019, близько 22 години 00 - хвилин, перебуваючи неподалік домоволодіння, яке. розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , вирішив незаконно проникнути до господарського приміщення, яке на праві приватної власності належить потерпілому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з метою відпочинку, в силу складних сімейних обставин та небажанням повертатися до розташування військової частини.

Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на незаконне проникнення до іншого володіння, ОСОБА_4 , з прямим умислом, усвідомлюючи протиправний характер вчинюваних ним дій, не маючи на те законних підстав та відповідного дозволу власника, в порушення вимог ст. 30 Конституції України, з метою незаконного перебування у господарському приміщенні, зайшов у подвір`я громадянина ОСОБА_5 та шляхом ривка умисно пошкодив запираючий пристрій вхідних дверей господарського приміщення, після чого таємно проник до господарського приміщення, призначеного для утримування свійських тварин, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_3 , де відпочивав до 22 години 20 хвилин, в подальшому був виявлений власником домоволодіння, ОСОБА_5 .

Тобто, ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 , ігноруючи вимоги ст. 30 Конституції України, ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 30, 35, 37, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1 - 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України 23.06.2019 року, близько 22 години 00 хвилин, з прямим умислом, усвідомлюючи протиправний характер вчинюваних ним дій, не маючи на те законних підстав та відповідного дозволу власника, шляхом ривка умисно пошкодив запираючий пристрій вхідних дверей, після чого таємно проник до господарського приміщення, призначеного для утримування свійських тварин, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_3 , з метою відпочинку, в силу складних сімейних обставин та небажанням повертатися до розташування військової частини, де в подальшому близько 22 години 20 хвилин був виявлений власником домоволодіння, ОСОБА_5 .

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у незаконному проникненні до іншого володіння особи, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України.

Судовий розгляд проведено в межах обвинувачення відповідно до ч.1ст.337 КПК України.

Обставини вчинення злочину підтверджуються показаннями обвинуваченого.

Допитаний в судовому засіданні по суті пред`явленого обвинувачення ОСОБА_4 винним себе у вчиненні злочину визнав, пояснив що проник до господарського приміщення , не маючи для цього дозволу власника приміщення, дізнався про хворобу батька.

Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з"явився , надав заяву. в якій просив розгляд справи провести без його участі, в частині обрання міри покарання покладається на розсуд суду.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Таким чином, аналізуючи всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 повністю доведена.

Його дії мають правильну правову кваліфікацію за ч. 1 ст. 162 КК України, як незаконне проникнення до іншого володіння особи.

При обранні міри покарання суд враховує вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами, а також вимоги ст. 65 КК України, відповідно до яких суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК, відповідно до положень Загальної частини Кодексу, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

Злочин, вчинений ОСОБА_4 відповідно до ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості (ч. 1 ст. 162 КК України).

Як особа ОСОБА_4 характеризуються позитивно, на обліку у лікаря нарколога і психіатра не перебуває, раніше не судимий .

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_4 , згідно ст. 66 КК України є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , згідно ст. 67 КК України відсутні.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, наявності обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити покарання в межах санкції частини статті КК України, яка передбачає покарання за даний злочин у виді п"ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян , як достатнє для виправлення обвинуваченого, його перевиховання, запобігання вчиненню нових злочинів, що відповідає його особі та є достатнім для досягнення мети та цілей покарання .

Процесуальні витрати в справі відсутні .Арешт на майно не накладався .

Цивільний позов не завлявся. Речові докази відсутні.

На підставі викладеного та керуючись вимогами ст. ст. 368, 370 - 371 , 373-374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.162 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50( п"ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 ( вісімсот п"ятдесят ) гривень.

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Коростенський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору . Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Не пізніше наступного дня після ухвалення вироку його копія надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1