ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2020 року м. Київ № 826/15636/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

ОСОБА_1

до

Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві

про

визнання протиправним та скасування наказу,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У грудні 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати протиправним та скасувати наказ Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві від 25.10.2017 №97 «Про припинення дії доручення від 18.08.2017 №026-0004374 та заміну захисника».

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 25.10.2017 у справі №756/4855/17 самостійно встановлено відсутність належної професійної кваліфікації у позивача, факт неналежного виконання адвокатом своїх зобов`язань за умовами договору, а також недотримання позивачем порядку надання безоплатної вторинної допомоги. На виконання вказаного рішення, Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві видано наказ від 25.10.2017 №97 «Про припинення дії доручення від 18.08.2017 №026-0004374 та заміну захисника», який на думку позивача є протиправним.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2017 року відмовлено у відкритті провадження з тих підстав, що дану справу не належить в порядку адміністративного судочинства.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 8 лютого 2018 року вищезазначену ухвалу скасовано, справу передано для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що дану справу належить розглядати в порядку адміністративного судочинства .

З огляду на викладену позицію суду апеляційної інстанції, ухвалою від 6 березня 2018 року провадження у справі було відкрито, розгляд справи призначено на 21 травня 2018 року.

В судове засідання представники позивача та відповідача не з`явилися, від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, у зв`язку з чим справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем було проігноровано заяву позивача, в якій останній наголошував на незаконності ухвали суду, на підставі якої прийнято оскаржуваний наказ. Крім того, позивач стверджує про те, що відповідачем видано оспорюваний акт з підстав, не передбачених статтями 23 та 24 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», статтями 47, 54, та 78 Кримінального процесуального кодексу України та без звернення до Комісії з оцінювання якості, повноти, та своєчасності надання адвокатом безоплатної правової допомоги, підзахисного чи Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що відповідачем було виконано судове рішення про заміну адвоката у кримінальному процесі, яке не підлягає оскарженню та набрало законної сили.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, в провадженні Оболонського районного суду міста Києва перебувало кримінальне провадження по обвинуваченню особи у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 110, ч. 1 ст. 111, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 437 Кримінального кодексу України.

06.07.2017 судом прийнято відмову обвинуваченого від захисників та доручено Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві призначити адвоката для здійснення захисту обвинуваченого. 17.08.2017 суд прийняв відмову захисника від виконання своїх обов`язків по захисту обвинуваченого та доручив Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві, з метою забезпечення безперервності надання безоплатної вторинної правової допомоги, невідкладно призначити адвоката для здійснення захисту обвинуваченого. Згідно доручення від 18.08.2017 вказаний Регіональний центр призначив адвоката ОСОБА_1 для надання безоплатної вторинної правової допомоги обвинуваченому.

Оболонський районний суд міста Києва 25 жовтня 2017 року у провадженні №1-кп/756/553/17, на підставі ст. 24 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», ст.ст. 20, 47, 49, 52 Кримінального процесуального кодексу України, ухвалив замінити захисника обвинуваченого ОСОБА_1 іншим адвокатом та доручити Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві, з метою забезпечення безперервності надання безоплатної вторинної правової допомоги, невідкладно призначити адвоката для здійснення захисту обвинуваченого ОСОБА_2 та забезпечити його явку в судове засідання.

Саме зазначені посилання та процесуальні рішення суду наведені в ухвалі Оболонського районного суду міста Києва від 25.10.2017р. Також дана ухвала містить визначення про те, що ухвала суду окремому оскарженню не підлягає.

На підставі вищезазначеної ухвали, Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві було видано наказ № 97 від 25.10.2017р. «Про припинення дії доручення від 18 серпня 2-17 року №026-0004376 та заміну захисника, яким припинено дію доручення № 026-0004374 від 18.08.2017, виданого на ім`я адвоката ОСОБА_1 та видано нове доручення для надання правової допомоги.

Відповідно до підпункту 7 пункту 8 затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 2 липня 2012 року №967/5 Положення про центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги (в редакції, яка діяла на моменти видачі оспорюваного наказу), регіональні центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги (республіканський (Автономної Республіки Крим), обласні, Київський та Севастопольський міські) (далі - регіональні центри) відповідно до покладених на них завдань, зокрема, видають доручення адвокатам для надання безоплатної вторинної правової допомоги суб`єктам відповідного права, визначеним у пунктах 3 - 7 частини першої та частиною другою статті 14 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" (далі - Закон), у разі необхідності скасовують їх в установленому порядку.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 24 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», адвоката, який надає безоплатну вторинну правову допомогу, може бути замінено у разі, зокрема, неналежного виконання адвокатом своїх зобов`язань за умовами договору.

Як вбачається з тексту ухвали Оболонського районного суду міста Києва від 25.10.2017р. , даний документ вмістить визначення, що позивач, з 18.08.2017 по 25.10.2017 так і не зміг ознайомитися з матеріалами справи; всупереч вищевикладеним умовам надання правової допомоги захисник неодноразово посилався на неможливість здійснення захисту внаслідок відсутності особистого спілкування з обвинуваченим, чим також мотивував свою відмову від дослідження доказів у судовому засіданні.

Відповідно до частини 3 статті 49 Кримінального процесуального кодексу України, посилання на яку наведені в ухвалі від 25.10.2017р., постанова (ухвала) про доручення призначити адвоката негайно направляється відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги, і є обов`язковою для негайного виконання. Невиконання, неналежне або несвоєчасне виконання постанови (ухвали) про доручення призначити адвоката тягнуть відповідальність, встановлену законом.

З огляду на викладене, суд доходить висновків, що у відповідача були підстави, передбачені частиною першою статті 24 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» для видання оспорюваного наказу.

Суд відхиляє посилання позивача щодо невідповідності ухвали від 25.10.2017р. вимогам чинного законодавства, з огляду на викладене.

Згідно зі статтею 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40).

З огляду на викладене, суд вважає, що у відповідача були відсутні підстави для аналізу ухвали Оболонського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2017 року.

Частиною 5 статті 24 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» визначено, що, якщо рішення про заміну адвоката прийнято відповідно до пунктів 2 і 3 частини першої цієї статті, Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги може внести пропозицію до Координаційного центру з надання правової допомоги щодо виключення такого адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.

Суд доходить висновків про те, що наявність визначення «може» відносить можливість такого звернення до дискреційних повноважень відповідача, у зв`язку з чим судом не приймаються посилання позивача на порушення відповідачем вимог вищезазначеної правової норми, тому, керуючись статтями 2, 19, 77, 90, 241-246, 250, 255, 290 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.К. Каракашьян