Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2020 р. Справа№200/13510/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов

ОСОБА_1

до відповідача Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування

України в Донецькій області, третя особа Обласний центр медико-соціальної

експертизи

про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, третя особа Обласний центр медико-соціальної експертизи про визнання протиправними дії щодо зупинення страхових виплат, зобов`язання поновити страхові виплати та виплатити заборгованість з виплати з 01.02.2018 року.

Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що, відповідач, як вважає позивач, припиняючи виплату страхових виплат позивачу, діяв з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством з питань соціального захисту.

Вважає, що проходження МСЕК на підконтрольній український владі території не є можливим, оскільки амбулаторна карта ОСОБА_2 втрачена, а тому надати весь пакет документів для повторного встановлення причинного зв`язку зі смертю ОСОБА_2 з професійним захворюванням або трудовим каліцтвом не представляється можливим.

Враховуючи викладене, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказав на її безпідставність та зазначив, що припиняючи виплату страхових виплат позивачу управління діяло в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством.

Вказує, що особам, які проходили огляд МСЕК на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження після 07.11.2014 року, необхідно повторно пройти огляд на підконтрольній українській владі території.

Враховуючи наведене, просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Позивач надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав відзив, заяву про розгляд справи за його участю не надав.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи наведене, суд розглядає позовну заяву в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, відзиву, суд з`ясував наступні обставини справи.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 (а.с. 9-10).

ІНФОРМАЦІЯ_2 чоловік ОСОБА_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 (а.с. 11,13).

Згідно висновку експерта від 20.04.2014 року № 47 за життя ОСОБА_2 хворів на діагноз: наслідки виробничої ЧМТ з неврологічною симптоматикою, цифатолгією та інше, причиною смерті стали віддалені наслідки повторних черепно-мозкових травм на виробництві у вигляді хронічної посттравматичної енцефалопатії лікворосудинною дисціркуляцією вторинною гіпертензією, які ускладнили гострими розладами мікроциркуляції у речовині головного мозку кров оливом у бокові шлуночки головного мозку (а.с. 14-16).

Донецькою обласною профпаталогічною Медико-соціальною експертною комісією від 18.12.2014 року серії 10 ААА № 000448 встановлений причинний зв`язок смерті ОСОБА_2 з професійним захворюванням (а.с. 17).

19.01.2015 року ОСОБА_1 звернулась з заявою до Відділення виконавчої дирекції Фонду ССНВ у м. Новогродівці Донецької області про призначення страхових виплат у зв`язку зі смертю годувальника, постановами від 19.01.2015 року відділенням виконавчої дирекції Фонду ССНВ у м. Новогродівці Донецької області Петрової Т.О. призначені та виплачені страхові виплати у зв`язку зі смертю годувальника в лютому 2015 року.

Відповідно до відповіді від 29.03.2018 року № 01-03/22-690 Новгородським міським відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області повідомило ОСОБА_1 , що виплата щомісячної страхової виплати, як особі, яка має на це право у разі смерті годувальника припинена, у зв`язку з не проходженням МСЕК на підконтрольній українській владі території (а.с. 18).

Згідно відповіді на розгляд звернення на Урядову горячу лінію Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області повідомило ОСОБА_1 , що виплата щомісячної страхової виплати, як особі, яка має на це право у разі смерті годувальника припинена, у зв`язку з не проходженням МСЕК на підконтрольній українській владі території (а.с.19-21).

У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до обласного центру МСЕК у м. Краматорську з приводу повторного розгляду причинного зв`язку смерті ОСОБА_2 .

Листом обласного центру МСЕК у м. Краматорську від 05.07.2019 року № 623 ОСОБА_1 відмовлено у повторному розгляді причинного зв`язку смерті ОСОБА_2 , у зв`язку з відсутністю медичної карти амбулаторного хворого з описом її змісту, зробленим ЛПЗ (а.с.22).

Згідно відповіді на запит від 19.06.2019 року № 0116-1534 адміністрація КНП «СЦМЛСМР» повідомила ОСОБА_1 , що амбулаторна карта ОСОБА_2 в реєстратурі та архіві відсутня (а.с.24).

Згідно відповіді на запит від 20.06.2019 року № 01-6/703 адміністрація КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Селидівської міської ради» повідомила ОСОБА_1 , що амбулаторна карта ОСОБА_2 відсутня, свідоцтво про смерть видавалось після судово-медичного розтину (а.с.25).

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, в позовній заяві позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Державний нагляд у сфері загальнообов`язкового державного соціального страхування, згідно ст. 17 Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне

соціальне страхування, здійснює спеціально уповноважений Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов`язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві (далі - страхування від нещасного випадку) визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», статтею 15 якого визначено, що страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.

Виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків, згідно статті 18 зазначеного Закону та ст. 18 Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду, підзвітна правлінню Фонду, проводить свою діяльність від імені Фонду у межах та в порядку, що визначаються його статутом і Положенням про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків, організовує, забезпечує виконання рішень правління Фонду та здійснює контроль за дотриманням страхувальниками та страховиками законів України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, інших нормативно-правових актів, виданих відповідно до них.

Тобто, відповідач у справі - орган владних повноважень, який виконує владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством відносно платників страхових внесків у сфері загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до ст. 1 Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування загальнообов`язкове державне соціальне страхування це система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Відповідно до ст. 4 Основ законодавства залежно від страхового випадку є такі види загальнообов`язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття; інші види страхування, передбачені законами України.

Відносини, що виникають за зазначеними у ч. 1 цієї статті видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до Основ законодавства.

За пенсійним страхуванням згідно ст. 25 Основ законодавства надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсії у зв`язку з втратою годувальника, крім передбачених п. 4 цієї статті; медичні профілактично-реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів.

Згідно п. 4 вказаної статті за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров`я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням ним своїх трудових обов`язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв`язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" всі страхові виплати, починаючи з 01.04.2001 року виплачуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України.

Відповідно до ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" страховими виплатами є грошові суми, які згідно із Законом Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Постановою Кабінету Міністрів України, від 3 грудня 2009 року № 1317 затверджене "Положення про медико-соціальну експертизу"

Відповідно до п. 3 Положення № 1317 медико-соціальна експертиза потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання проводиться після подання акта про нещасний випадок на виробництві, акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112, висновку спеціалізованого медичного закладу (науково-дослідного інституту професійної патології чи його відділення) про професійний характер захворювання, направлення лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я або роботодавця чи профспілкового органу підприємства, на якому потерпілий одержав травму чи професійне захворювання, або робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків, суду чи прокуратури.

Згідно п.15 Положення № 1317 комісії проводять своєчасно огляд (повторний огляд) осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за місцем їх проживання або лікування, у тому числі за місцем їх проживання або місцем перебування у закладах соціального захист\ для бездомні їх осіб та центрах соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після пред`явлення паспорта чи іншого документа, що засвідчує особу.

Комісія видає особі, яку визнано особою з інвалідністю або стосовно якої встановлено факт втрати професійної працездатності, довідку та індивідуальну програму реабілітації і надсилає у триденний строк виписку з акта огляду комісії органові, в якому особа з інвалідністю перебуває на обліку як отримувач пенсії чи державної соціальної допомоги (щомісячного довічного грошового утримання), що призначається замість пенсії, та разом з індивідуальною програмою реабілітації - органові, що здійснює загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виписку з акта огляду комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках та потреби у наданні додаткових видів допомоги.

Відповідно до ст. 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України "Про охорону праці".

Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.

Згідно ч.2 ст. 16 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" застрахована особа зобов`язана:

- надавати страхувальнику, страховику достовірні документи, на підставі яких призначається матеріальне забезпечення та надаються соціальні послуги відповідно до цього Закону.

- своєчасно повідомляти страхувальника та страховика про обставини, що впливають на умови або зміни розміру матеріального забезпечення та соціальних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров`я.

Крім того, суд зазначає наступне.

Указом Президента України від 14 листопада 2014 року № 875/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України» від 4 листопада 2014 року «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях» введене в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 04 листопада 2014 року «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях».

Абз. 1 п.п. 26 п. 3 вказаного Рішення Кабінет Міністрів України доручений вжити заходів щодо припинення на окремих територіях у районі проведення антитерористичної операції в Донецькій і Луганській областях діяльності державних підприємств, установ та організацій, їх філій (відділень), представництв, евакуації працівників (за їх згодою); вивезення в разі можливості майна та документації.

На виконання вказаної норми Кабінетом Міністрів України прийнята постанова від 07 листопада 2014 року № 595 «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей».

Абз. 2 п. 3 Постанови № 595 міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації зобов`язані забезпечити до 01 грудня 2014 року переміщення бюджетних установ, підприємств та організацій, що належать до сфери їх управління, з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Таким чином, вказаними актами передбачено необхідність припинення на окремих територіях у районі проведення антитерористичної операції в Донецькій і Луганській областях діяльності державних підприємств, установ, організацій, їх філій (відділень), представництв та визначено граничний термін для здійснення заходів щодо їх переміщення (до 01 грудня 2014 року).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року №1085-р (в редакції 07.11.2014р.) «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження» затверджений перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, серед яких значиться м. Донецьк.

Тобто, розпорядженням № 1085 визначене, що станом на 07 листопада 2014 року м. Донецьк, в якому знаходилася МСЕК, де позивач отримав довідку від 18.12.2014 року серії 10 ААА № 000448, набуло статусу тимчасово окупованої території.

Відповідно до листа Міністерства охорони здоров`я України від 20.02.2015 року № 16.01-/6392 інваліди, яким була призначена пенсія з інвалідності та соціальна допомога на тимчасово окупованій території до 07.11.2014 року занесені до електронної бази даних Пенсійного Фонду України та центрального банку даних інвалідів органів соціального захисту населення, отже вони не потребують повторного проходження МСЕК за місцем фактичної реєстрації. Це стосується і громадян, які втратили медичні документи під час евакуації.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідю на запит від 19.06.2019 року № 0116-1534 адміністрація КНП «СЦМЛСМР» та від 20.06.2019 року № 01-6/703 адміністрація КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Селидівської міської ради» повідомила позивача, що амбулаторна карта ОСОБА_2 в реєстратурі та архіві відсутня.

На теперішній час амбулаторна карта ОСОБА_2 втрачена, надати весь пакет документів для повторного встановлення причинного зв`язку смерті ОСОБА_2 з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом не представляжться можливим.

Таким чином, надана позивачем довідка МСЕК від 18.12.2014 року серії 10 ААА № 000448, є належним та допустимим доказом підтвердження причинного зв`язку смрті з професійним захворюванням або трудовим каліцтвом.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що в діях відповідача містяться ознаки дискримінації відносно позивача згідно діючого законодавства.

Оскільки під час розгляду справи судом встановлена протиправність дій відповідача щодо припинення страхових виплат позивачу, суд вважає позовні вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано суду жодного доказу правомірності дій щодо припинення виплати щомісячних страхових внесків позивачу в розумінні зазначеної норми Закону.

Оскільки під час розгляду справи встановлена протиправність дій органу владних повноважень щодо припинення страхових виплат позивачу, суд вважає позовні вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню з ухваленням рішення про зобов`язання суб`єкта владних повноважень поновити нарахування та виплату щомісячних страхових виплат позивачу з урахуванням заборгованості за період з 01.02.2018 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування", Кодексом адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (ЄДРПОУ 41325231, юридична адреса: 84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Свободи, 5), третя особа Обласний центр медико-соціальної експертизи (ЄДРПОУ 21958658, юридична адреса: 84306, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Дніпропетровська, 14) про визнання протиправними дії щодо зупинення страхових виплат, зобов`язання поновити страхові виплати та виплатити заборгованість з виплати з 01.02.2018 року - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області щодо припинення виплати щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 .

Зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області поновити нарахування та поновити нарахування та виплату щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 з урахуванням заборгованості за період з 01.02.2018 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (ЄДРПОУ 41325231, юридична адреса: 84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Свободи, 5) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в сумі 768 грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Т.В. Давиденко