ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2020 року Справа № 160/9662/19 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа на стороні відповідача - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ "Дельта Банк" Кадиров Владислав Володимирович про стягнення по договору банківського вкладу,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа на стороні відповідача - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ "Дельта Банк" Кадиров Владислав Володимирович, в якому позивач просить:

- звільнити позивача від сплати судового збору,

- стягнути з відповідача на користь позивача суму (гарантовану суму відшкодування) згідно договору банківського вкладу (депозиту) № 004-03726-190215 "Зростаючий у доларах США" від 19 лютого 2015 року у розмірі 188006,80 грн. (сто вісімдесят вісім тисяч шість гривень 80 коп.),

- стягнути з відповідача на користь позивача відсотки з урахуванням встановленого індексу інфляції (інфляційні втрати) у розмірі 228 221,15 грн. (двісті двадцять вісім тисяч двісті двадцять одну гривен 15 копійок),

- стягнути з відповідача на користь позивача відсотки з урахуванням трьох відсотків річних від простроченої суми пеню за прострочення зобов`язання у розмірі 24 399,68 (двадцять чотири тисячі триста дев`яносто дев`ять грн. 68 копійок).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що вважає свої права (деліктні які виникли з норми закону) порушеними з дня початку зобов`язання з виплати Фондом гарантування вкладів коштів вкладникам ПАТ «Дельта Банк» з 11.06.2015 року у зв`язку з невиплатою Фондом суми в розмірі 188006,80 грн. (сто вісімдесят вісім тисяч шість гривень 80 коп.) відшкодування гарантованої суми банківського вкладу. За таких обставин, ОСОБА_1 змушений звернутися до суду з метою захисту та поновлення порушених прав.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 р. відкрито провадження по справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 11 листопада 2019 року о 11 год. 00 хв.

07.11.2019 року від відповідача на адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 11.11.2019 року представником третьої особи надано відзив на адміністративний позов в якому третя особа заперечує щодо задоволення позовних вимог. В мотивування означеного вказує на те, що з 02.03.2015 року здійснює заходи щодо виведення неплатоспроможного банку - АТ «Дельта Банк» з ринку виключно відповідно до порядку, визначеному Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Стверджує, що у спорах, пов`язаних з виконанням банком, в якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов`язань перед його вкладниками/кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах. Відповідно до наказу №15 від 05.10.2015 року обмежено на час ліквідації АТ «Дельта Банк» операції щодо виплати коштів вкладникам.

В судовому засіданні 11.11.2019 року оголошено перерву до 02.12.2019 року на 13:30.

12 листопада 2019 року від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшов до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог. В мотивування означеного вказує на те, що з 02.03.2015 року здійснює заходи щодо виведення неплатоспроможного банку - АТ «Дельта Банк» з ринку виключно відповідно до порядку, визначеному Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Відповідач стверджує, що у спорах, пов`язаних з виконанням банком, в якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов`язань перед його вкладниками/кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах. У Фонду гарантування відсутні будь-які первинні документи по вкладникам і тому при складанні Загального реєстру використовуються виключно інформація, що наявна в переданому вповноваженою особою Переліку вкладників. Законодавство не покладає обов`язок на Фонд враховувати під час складання Загального реєстру інші документи, окрім Переліку рахунків вкладників. Перелік, який складається Уповноваженою особою та Загальний реєстр, який затверджується Фондом гарантування, с різними за суттю, змістом та призначенням документами. Перелік складається уповноваженою особою Фонду, а Загальний реєстр вкладників формується та затверджується Фондом на підставі Переліку. Перелік, який складається уповноваженою особою, по суті має характер попереднього документу, який надалі формі Загального реєстру затверджується Фондом гарантування. Загальний реєстр не складається та не затверджується уповноваженою особою Фонду гарантування, як і Перелік вкладників не складається та не затверджується Фондом гарантування. Оскільки Фонд гарантування є особою публічного права (ст. З Закону), то в силу приписів ст. 19 Конституції України він має діяти виключно в межах повноважень, встановлених діючим законодавством, і за відсутності правових підстав не має права вчиняти будь-які дії, що не передбачені законом, або вчиняти їх передчасно (безпідставно). Тобто, під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку. Між позивачем та відповідачем договірні відносини відсутні, оскільки свої обов`язки відповідач здійснює на підставі Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним нормативним актом. Отже, позовні вимоги в частині стягнення з Фонду гарантування відсотків з урахуванням встановленого індексу інфляції, пені та упущеної вигоди є безпідставними та такими, що не гуртуються на вимогах Закону та не підлягають задоволенню.

14 листопада 2019 року на адресу суду від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшли докази по справі.

В судовому засіданні 02.12.2019 року представником позивача надано відповідь на відзив, в якій останній не погоджується з доводами, викладеними у відзиві.

В судовому засіданні 02.12.2019 року оголошено перерву до 18.12.2019 року на 13:30.

03 грудня 2019 року від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшло клопотання про закриття провадження по справі в частині заявлених позовних вимог.

17.12.2019 року від відповідача на адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 18.12.2019 року сторони не з`явилися, про дату, час та місце проведення якого повідомлені належним чином, в зв`язку із чим судове засідання було відкладено до 23.01.2020р. на 13:30.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2019 року витребувано від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ "Дельта Банк" додаткові докази по справі.

16 січня 2020 року від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшли пояснення по справі щодо інформації про включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду.

21 січня 2020 року від третьої особи надійшли додаткові докази.

22.01.2020 року від відповідача на адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

23.01.2020 року підготовче провадження закрито розгляд справи по суті призначено на 13.02.2020 р.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.01.2020 року у задоволенні клопотання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про закриття провадження в частині заявлених позовних вимог у справі №160/9662/19 за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа на стороні відповідача - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ "Дельта Банк" Кадиров Владислав Володимирович про стягнення по договору банківського вкладу відмовлено.

13.02.2020 року від відповідача на адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

13.02.2020 року від представника позивача надійшла заява, в якій останній заперечує проти клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та просить здійснити розгляд справи за відсутності учасників справи в порядку письмового провадження.

13.02.2020 року сторони у судове засідання не прибули, про дату час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до п.9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин та керуючись приписами ч.9 ст.205 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу по суті в порядку письмового провадження та на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказах. На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 19.02.2015 року між ОСОБА_1 (вкладник) та ПАТ "Дельта Банк" (банк) укладено договір банківського вкладу № 004-03726-190215 "Зростаючий" у доларах США, за яким банк приймає від вкладника на вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 7000 дол. США у тимчасове строкове користування на строк до 05.03.2015 року та зобов`язується сплачувати проценти за його користування з розрахунку 5,5 % річних.

Відповідно до п.1.3 вказаного договору, вклад залучається на строк із моменту зарахування вкладу та (по) 05.03.2015 р. включно.

Відповідно до п.1.10, вклад виплачується вкладнику у разі закінчення строку розміщення вкладу або в інший термін дострокового припинення дії цього договору у випадках, передбачених цим договором та Правилами банку.

19.02.2015 року між позивачем та ПАТ "Дельта Банк" укладено Додаткову угоду № 1 до договору № 004-03726-190215 від 19.02.2015 р. банківського вкладу (депозиту) "Зростаючий" у доларах США, якою змінено та викладено в іншій редакції шляхом зазначення про можливість зарахування вкладу при перерахуванні з відкритого в Банку поточного рахунку іншої фізичної особи.

Відповідно до умов договору № 004-03726-190215, 19.02.2015 року на рахунок позивача було зараховано 7000 дол. США, що за курсом НБУ - 2685.8114 станом на дату запровадження тимчасової адміністрації 02.03.2015 р. складало 188 006,80 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 19.02.2015 року.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року у справі №160/1219/19, яке набрало законної сили 24.09.2019 року, позовну заяву ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в Акціонерному товаристві "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено

Зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в Акціонерному товаристві "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича внести данні ОСОБА_1 , до переліку (реєстру) рахунків як вкладника АТ "Дельта Банк", та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо нього, який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рахунку № НОМЕР_1 по договору банківського вкладу №004-03726-190215 від 19.02.2015 р. банківського вкладу (депозиту) "Зростаючий" у доларах США.

За правилами частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вищезазначеним рішенням суду у справі №160/1219/19 встановлені наступні обставини.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 року №150 "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02.03.2015 року прийнято рішення №51 "Про запровадження з 03.03.2015 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду".

Так, Уповноваженою особою Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Дельта Банк" призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова В.В.

Тимчасову адміністрацію запроваджено строком на 3 місяці з 03.03.2015 року по 02.06.2015 року.

В подальшому, виконавча дирекція Фонду прийняла рішення №71 від 08.04.2015 року "Про внесення змін до рішення виконавчої дирекції Фонду від 02.03.2015 року №51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк", згідно якого тимчасову адміністрацію запроваджено строком на шість місяців з 03.03.2015 року до 02.09.2015 року включно.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб "Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у АТ "Дельта Банк" від 03.08.2015 року №147 строки здійснення тимчасової адміністрації у АТ "Дельта Банк" продовжено по 02.10.2015 року включно.

Крім того, відповідно до постанови Правління Національного банку України від 02.10.2015 року №664 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 02.10.2015 року №181 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку".

Згідно із зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Дельта Банк", призначено Уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ "Дельта Банк", визначені статтями 37, 38, 51, частинами першою та другою статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирову В.В. на два роки з 05.10.2015 року по 04.10.2017 року включно.

На офіційному веб-сайті Фонду (http://www.fg.gov.ua) розміщено оголошення, що Фонд розпочне виплати вкладникам АТ "Дельта Банк" за Загальним реєстром (незалежно від часу закінчення строку депозитного договору) з 08.10.2015 року.

Судом з`ясовано, що наказом Уповноваженої особи від 16.09.2015 року №813 застосовано наслідки нікчемності до договорів банківських вкладів (депозитів) згідно переліку, в тому числі й до договору банківського вкладу (депозиту) "Зростаючий" у доларах США від 19.02.2015 року № 004-03726-190215.

Протягом березня-червня 2015 року позивач звертався до АТ "Дельта Банк" щодо повернення свого вкладу, у відповідь на які ним було отримано лист вих.№ 05-3037317 від 13.07.2015 року де було зазначено, що операції з виплат тимчасово обмежені, але конкретну дату закінчення перевірки не вказано. Позивач звертався до банків-агентів для виплати коштів, але його не було в переліку вкладників, які мають право на відшкодування гарантованої суми.

26.07.2018 року у своєму прес релізі на офіційній сторінці Фонд гарантування вкладів фізичних осіб закликав усіх вкладників АТ "Дельта Банк", які ще не отримали гарантовану суму, звернутись до будь-якого відділення одного із тринадцяти банків-агентів Фонду та отримати відшкодування за своїми вкладами.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року у справі №160/1219/19, яке набрало законної сили 24.09.2019 року, зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в Акціонерному товаристві "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича внести данні ОСОБА_1 , до переліку (реєстру) рахунків як вкладника АТ "Дельта Банк", та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо нього, який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рахунку № НОМЕР_1 по договору банківського вкладу №004-03726-190215 від 19.02.2015 р. банківського вкладу (депозиту) "Зростаючий" у доларах США.

Вирішуючи позовні вимоги щодо стягнення гарантованої суми відшкодування за вкладом, відсотків з урахуванням встановленого індексу інфляції (інфляційні втрати), відсотків з урахуванням трьох відсотків річних від простроченої суми пені за прострочення зобов`язання, суд виходить з наступного.

Правовідносини у цій справі врегульовані Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», яким встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом гарантування вкладів фізичних осіб відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Відносини, що виникають у зв`язку зі створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Національного банку України (стаття 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Згідно з пунктом 16 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом гарантування вкладів фізичних осіб стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

За приписами пункту 6 статті 2 цього Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства. Отже, у спорах, пов`язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов`язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах.

Статтею 36 вказаного Закону врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації. Зокрема, згідно з підпунктами 1, 2 частини п`ятої статті 36 під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.

За змістом статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об`єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» основним завданням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Для цього Фонд наділено відповідними функціями, передбаченими частиною цієї ж статті закону, серед яких, зокрема: ведення реєстру учасників Фонду; здійснення заходів щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснення заходів щодо інформування громадськості про функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, захисту прав та охоронюваних законом інтересів вкладників, підвищення; рівня фінансової грамотності населення відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Згідно з положеннями статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Гарантії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є гарантіями держави, передбаченими Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», для виконання Фондом відповідних зобов`язань можуть залучатися державні кошти. Тому рішення та дії Фонду чи уповноваженої особи Фонду щодо включення вкладника до переліку осіб, яким необхідно здійснити виплату відшкодувань сум вкладів за рахунок коштів Фонду, є рішеннями та діями суб`єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження по виведенню з ринку неплатоспроможних банків.

Акти, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, установлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої та другої статті 55 Конституції України. Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.

Публічно-правовий характер спору визначається тим, що вказані суб`єкти наділені владно-управлінськими повноваженнями у сфері реалізації публічного інтересу.

Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення - публічно- правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов`язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов`язаних з реалізацією публічної влади.

Публічно-правовим вважається також спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, надавати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Отже, до компетенції адміністративних судів належить вирішення спорів фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Згідно з положеннями частини першої статті 54 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» рішення, що приймаються відповідно до цього Закону Національним банком України, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, працівниками Фонду, що виконують функції, передбачені цим Законом, у тому числі у процесі здійснення тимчасової адміністрації, ліквідації банку, виконання плану врегулювання, можуть бути оскаржені до суду.

Таким чином, нормативно-правове регулювання статусу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та його місце в системі гарантування вкладів фізичних осіб дозволяє зробити висновки, що Фонд є суб`єктом публічного права, створений з метою реалізації публічних інтересів держави у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку, здійснює нормативне регулювання, тобто наділений владними управлінськими функціями та є суб`єктом владних повноважень у розумінні КАС України.

Частиною другою статті 6 Конституції України визначено, що органи судової влади здійснюють свої повноваження в установлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Спір стосовно права на відшкодування вкладів фізичних осіб за рахунок коштів Фонду в межах гарантованого державою відшкодування за вкладами є публічно-правовим, має особливий характер і стосується виконання окремої владної функції Фонду, а саме організації виплат відшкодувань за вкладами (пункт 4 частини другої статті 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Отже Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є державною спеціалізованою установою, що виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, уповноважена особа Фонду в цьому випадку виконує від імені Фонду делеговані ним повноваження щодо гарантування вкладів фізичних осіб, а тому спір стосовно формування переліку вкладників, які мають право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та затвердження реєстру вкладників для здійснення гарантованих виплат є публічно-правовим і належить до юрисдикції адміністративних судів.

Аналогічна правова позиція висловлена, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду: від 12 квітня 2018 року у справі № 820/11591/15, провадження № 11- 239апп18, від 13 березня 2019 року у справі № 636/99/17-ц, провадження № 14-586цс18, від 13 листопада 2019 року у справі № 761/2987/18-ц, провадження № 14-285цс19 та в постанові Верховного Суду від 06 лютого 2020 року по справі №199/7551/17-ц

Отже, враховуючи вище наведене, суд вважає, що спір у даній справі належить до юрисдикції адміністративного суду.

Згідно із частиною другою статті 1 метою Закону № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України.

Частиною третьою статті 1 Закону № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що відносини, що виникають у зв`язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.

Отже, в даних правовідносинах спеціальність Закону № 4452-VI не позбавляє Фонд гарантування вкладів фізичних осіб від обов`язків по відшкодуванню гарантованої суми вкладу у встановлені Законом України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» терміни, а навпаки визначає терміни суму та порядок гарантованого відшкодування банківського вкладу. Порушення норм Закону № 4452-VI Фондом гарантування вкладів фізичних осіб тягне відповідальність згідно діючого законодавства України.

Відповідно до пункту 17 частини першої статті 2 зазначеного Закону уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

За змістом статті 3 Закону № 4452-VI Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об`єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.

Згідно із частиною першою статті 4 вказаного Закону основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Для цього Фонд наділено відповідними функціями, визначеними частиною другою статті 4 Закону № 4452-VI, серед яких, зокрема: ведення реєстру учасників Фонду; здійснення заходів щодо організації виплат відшкодувань за вкладами у строки, визначені цим Законом; здійснення заходів щодо інформування громадськості про функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, захисту прав та охоронюваних законом інтересів вкладників.

На підставі частин першої та другої статті 6 цього Закону в межах своїх функцій та повноважень Фонд здійснює нормативне регулювання системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд приймає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов`язковими до виконання банками, юридичними та фізичними особами.

Фонд гарантує «кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 тис. грн. (частина першої та другої статті 26 Закону № 4452-VI).

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує:

1)перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;

2)перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 цього Закону;

3)переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, що не виконане;

4)перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду;

5)перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак.

Відповідно до частини третьої статті 27 Закону № 4452-VI виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.

Фонд не пізніше ніж через 20 (в редакції станом на 30.12.2014 року сім) робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду.

Аналіз наведених норм показав, що Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду, у разі делегування їй повноважень, після запровадження тимчасової адміністрації в банку, фактично набуває всіх повноваження органів управління та контролю банку та діє в тому числі як представник останнього, зокрема в договірних правовідносинах з клієнтами банку.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 квітня 2018 року у справі № 820/11591/15 (провадження № 11-239апп18), від 24 квітня 2018 року у справі № 755/1700/16-ц (провадження 14-89цс18), у постановах Верховного Суду від 21 січня 2020 року у справах № 826/5190/16 та № 826/24888/15.

Разом з тим відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» саме Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за вкладами та відсотків на день початку процедури ліквідації банку.

Відповідно до частин третьої статті 34 Закону № 4452-VI Виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду (кілька уповноважених осіб Фонду), якій Фонд делегує всі або частину своїх повноважень тимчасового адміністратора. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.

Як зазначалось вище, на підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 № 150 "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк", згідно з яким з 03.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк», код ЄДРПОУ 34047020, МФО 380236, місцезнаходження: вул. Щорса, 36-Б, м. Київ, 01133.

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Дельта Банк" призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова В.В.

В даному випадку застосовується норма положення ч. 3 ст. 16 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відповідно до якої шкода, заподіяна внаслідок рішень, дій та/або бездіяльності Фонду (його працівників), у тому числі шкода, заподіяна внаслідок професійної помилки членів виконавчої дирекції Фонду та/або уповноважених осіб Фонду, відшкодовується Фондом згідно із законодавством та страховими компаніями відповідно до умов договорів страхування (у разі їх укладення),

Питання про стягнення шкоди в адміністративному судочинстві, відповідно до положень ч. 2 ст. 21 КАС України, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом прийняття судом визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Бездіяльністю фонду гарантування вкладів фізичних осіб спричинено вкладнику який мав право отримати кошти за рахунок Фонду відповідно частини третьої статті 27 Закону № 4452-VI не пізніше ніж через 20 (в редакції від 30.12.2014 року сім) робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Доводи відповідача про те, що уповноважена особа не є підзвітною Фонду гарантування вкладів судом до уваги не приймаються, оскільки за дії/бездіяльність працівників відповідальність несе юридична особа.

Як вже зазначалось вище, 09.06.2015 року на сайті Фонду гарантування вкладів розміщено оголошення про те що, з 11 червня 2015 року ПАТ "Дельта Банк" починає виплати коштів вкладникам за договорами, строк дії яких закінчився до 03.03.2015 року включно та за договорами банківського рахунку (поточні та карткові рахунки). Виплати коштів будуть здійснюватися через установи чотирьох банків.

17.07.2015 року на сайті Фонду гарантування вкладів розміщено оголошення про те що з 20.07.2015 року ПАТ "Дельта Банк" здійснює виплати коштів вкладникам за договорами, строк дії яких закінчився до 30.04.2015 року включно, а також продовжуються виплати коштів вкладникам за договорами банківського вкладу, строк дії яких закінчився раніше, та за договорами банківського рахунку (поточні та карткові рахунки). Виплати коштів здійснюються через установи чотирьох банків.

19.02.2015 року між ОСОБА_1 (вкладник) та ПАТ "Дельта Банк" (банк) укладено договір банківського вкладу № 004-03726-190215 "Зростаючий" у доларах США, за яким банк приймає від вкладника на вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 7000 дол. США у тимчасове строкове користування на строк до 05.03.2015 року та зобов`язується сплачувати проценти за його користування з розрахунку 5,5 % річних.

19.02.2015 року між позивачем та ПАТ "Дельта Банк" укладено Додаткову угоду № 1 до договору № 004-03726-190215 від 19.02.2015 р. банківського вкладу (депозиту) "Зростаючий" у доларах США, якою змінено та викладено в іншій редакції шляхом зазначення про можливість зарахування вкладу при перерахуванні з відкритого в Банку поточного рахунку іншої фізичної особи.

Отже, в даному випадку оскільки у ОСОБА_1 договір банківського вкладу закінчився фактично 05.03.2015 року, то право на отримання коштів від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб виникло 20.07.2015 року, як встановлено з повідомлення на сайті Фонду від 17.07.2016 року.

В іншому випадку буде порушено норми ст. 24 Конституції України та закону України «про запобігання дискримінації в державі Україна» перед іншими вкладниками які отримували відшкодування саме з 20.07.2019 року.

Суд зазначає, що виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам у строк, встановлений цим Законом.

Згідно п. 2 статті 26 ст. 16 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.

Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті. Отже, відповідно статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вкладник має право, а виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом.

Право вкладника кореспондує з обов`язком Фонду гарантування вкладів фізичних осіб здійснити виплату вкладнику гарантовану суму.

Внутрішні нормативні заходи не можуть погіршувати права вкладника та бути підставою для невиплати гарантованої суми вкладнику.

Станом на 24 лютого 2020 року позивач не отримав кошти за своїм вкладом, в зв`язку із чим позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача суму (гарантовану суму відшкодування) згідно договору банківського вкладу (депозиту) № 004-03726-190215 "Зростаючий у доларах США" від 19 лютого 2015 року у розмірі 188006,80 грн. (сто вісімдесят вісім тисяч шість гривень 80 коп.) є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Слід зазначити, що погашення основної суми заборгованості не є підставою для зменшення позовних вимог за порушення фінансового законодавства з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (аналогічна правова позиція узгоджується Верховним Судом у постанові від 14.01.2020 року по справі № 910/3810/18).

За приписами ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

При цьому суд зазначає, що проценти, визначені статтями 536, 1048, 1056-1, 1061 ЦК, є платою за користування чужими грошовими коштами, яка, за відсутності іншої домовленості сторін, сплачується боржником за весь період користування грошовими коштами, у тому числі після настання терміну їх повернення. Поряд з цим за порушення виконання грошового зобов`язання на боржника покладається відповідальність відповідно до ст. 625 ЦК, яка полягає у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового обов`язку у вигляді відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Беручи до уваги різну правову природу процентів, передбачених статтями 536, 1048, 1056-1, 1061 ЦК, і процентів, що стягуються відповідно до ст. 625 ЦК, а також відсутність у чинному законодавстві обмежень, одночасне стягнення процентів, передбачених ст. 536 ЦК та іншими статтями, і відшкодування інфляційних збитків за весь час прострочення, а також сплата трьох процентів річних від простроченої суми, передбачених ст. 625 ЦК, є правомірним.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Беручи до уваги те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційних нарахувань та трьох процентів річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

В зв`язку з встановленим вище простроченням виконання відповідачем зобов`язань за договором банківського вкладу (депозиту), суд приходить до висновку про наявність у позивача права на отримання від відповідача трьох процентів річних від простроченої суми та інфляційного збільшення.

20.07.2015 року Фонд розпочав виплату гарантованої суми відшкодування всім вкладникам ПАТ «Дельта банк», але позивачу кошти не були відшкодовані та данні позивача не були внесенні до реєстру вкладників які за законом мають право на отримання вищевказаних коштів. Цей факт підтверджується матеріалами справи та не спростовується сторонами.

Отже, в даному випадку, оскільки договір банківського вкладу закінчився фактично 05.03.2015 року, то право на отримання коштів від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб виникло 20.07.2015 року (дата виникнення грошового зобов`язання).

Судом встановлено, що неповернута сума основного боргу згідно договору банківського вкладу (депозиту) № 004-03726-190215 "Зростаючий у доларах США" від 19 лютого 2015 року станом на 24.02.2020р. становить 188006,80 грн., а тому саме на цю суму нараховуються три проценти річних відповідно до вимог ст. 625 ЦК України.

З урахуванням обставин суд вважає, що розрахунок заборгованості наступний.

Так, основна сума заборгованості за період з 20.07.2015 по 24.02.2020 складає 188006,80 грн.

Індекс інфляції за весь період помісячно починаючи з серпня 2015 року по грудень 2019 року дорівнює (99.2 : 100) x (102.3 : 100) x (98.7 : 100) x (102.0 : 100) x (100.7 : 100) x (100.9 : 100) x (99.6 : 100) x (101.0 : 100) x (103.5 : 100) x (100.1 : 100) x (99.8 : 100) x (99.9 : 100) x (99.7 : 100) x (101.8 : 100) x (102.8 : 100) x (101.8 : 100) x (100.9 : 100) x (101.1 : 100) x (101.0 : 100) x (101.8 : 100) x (100.9 : 100) x (101.3 : 100) x (101.6 : 100) x (100.2 : 100) x (99.9 : 100) x (102.0 : 100) x (101.2 : 100) x (100.9 : 100) x (101.0 : 100) x (101.5 : 100) x (100.9 : 100) x (101.1 : 100) x (100.8 : 100) x (100.0 : 100) x (100.0 : 100) x (99.3 : 100) x (100.0 : 100) x (101.9 : 100) x (101.7 : 100) x (101.4 : 100) x (101.8 : 100) x (101.0 : 100) x (100.5 : 100) x (100.9 : 100) x (101.0 : 100) x (100.7 : 100) x (99.5 : 100) x (99.4 : 100) x (99.7 : 100) x (100.7 : 100) x (100.7 : 100) x (100.1 : 100) x (99.8 : 100) = 1.515825

Інфляційне збільшення = 188 006,80 x 1.515825 - 188 006,80 = 96 978,60 грн.

Штрафні санкції 3% річних (ст. 625 ЦКУ)

Штрафні санкції дорівнюють (сума заборгованості) х 3% х (кількість днів прострочення): (кількість днів у році) = 188 006,80 х 3% х 1681 : 365 = 25 957.96 грн.

Відтак, загальна заборгованість становить 122936,56 грн. за період прострочення грошового зобов`язання: з 20.07.2015 по 24.02.2020, де, кількість прострочених днів - 1681, інфляційне збільшення - 96 978,60 грн. та 3% річних - 25 957,96 грн.

На підставі вищевикладеного позовні вимоги в частині стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з ч. 2 ст.73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наведених обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

У зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 року у даній справі, розподіл судових витрат не здійснюється.

Частиною 2 статті 193 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Відповідно до частини 4 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, ухвалення рішення, винесеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд підписує рішення без його проголошення.

Положеннями частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи те, що розгляд справи по суті розпочато з 23 січня 2020 року в порядку письмового провадження та враховуючи положення статті 193 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено розгляд справи по суті протягом тридцяти днів, датою ухвалення судового рішення є 23 лютого 2020 року (- неділя вихідний день).

За правилами частини 6 статті 120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

З урахуванням викладеного справа розглянута 24.02.2020 р.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 78, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (код ЄДРПОУ 21708016, вул. Січових Стрільців, 17, м. Київ, 04053), третя особа на стороні відповідача - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ "Дельта Банк" Кадиров Владислав Володимирович (б-р Дружби Народів, 38, м. Київ, 01014) про стягнення по договору банківського вкладу, - задовольнити частково.

Стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 суму (гарантовану суму відшкодування) згідно договору банківського вкладу (депозиту) № 004-03726-190215 "Зростаючий у доларах США" від 19 лютого 2015 року у розмірі 188006,80 грн. (сто вісімдесят вісім тисяч шість гривень 80 коп.),

Стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 відсотки з урахуванням встановленого індексу інфляції (інфляційні втрати) у розмірі = 96 978,60 грн. (дев`яносто шість тисяч дев`ятсот сімдесят вісім грн. 60 коп.).

Стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 відсотки з урахуванням трьох відсотків річних від простроченої суми пеню за прострочення зобов`язання у розмірі 25 957,96 грн. (двадцять п`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят сім грн. 96 коп.).

В задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено та підписано 24 лютого 2020 р.

Суддя О.М. Неклеса