ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/17776/19
провадження № 2/753/3651/20
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" лютого 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Мицик Ю.С..
при секретарі Пугач Д.С.
за участю
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача Мороз В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Києві позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕПРОЛАЙФ" про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА _1 (далі позивач) звернулася до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕПРОЛАЙФ" (далі відповідач) про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 19.09.2019 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
13.11.2019 від представника відповідача ТОВ "РЕПРОЛАЙФ" надійшов відзив на позовну заяву разом із клопотанням про закриття провадження у справі. Клопотання обґрунтоване тим, що позивачем заявлено вимогу про поновлення її на посаді фінансового директора, яка належить до керівних і входить до складу Дирекції (колегіального виконавчого органу товариства), тому звільнення відбулося за приписами ст. 99 ЦК України, що не є предметом регулювання трудового права, а тому вказаний спір підсудний господарському суду.
В судовому засіданні представник відповідача клопотання підтримав та просив задовольнити.
Позивач та її представник заперечували проти задоволення клопотання посилаючись на те, що спір у даній справі є трудовим, викликаний грубим порушенням відповідачем вимог трудового законодавства та не має відношення до корпоративних відносин. Вказала, що посада фінансового директора ТОВ "РЕПРОЛАЙФ" не відноситься до посад, які входять до складу Дирекції товариства, яка є виконавчим органом товариства. Послалися на те, що відповідно до п. 8.21 Статуту ТОВ "РЕПРОЛАЙФ", до складу Дирекції товариства входять лише дві особи, і посада фінансового директора товариства не відноситься до посад, які входять до складу Дирекції товариства. Пунктом 3.2 Положення про дирекцію ТОВ "РЕПРОЛАЙФ", затвердженого протоколом загальних зборів ТОВ "РЕПРОЛАЙФ" № 2 від 11.05.2017, до складу дирекції входять: Головний лікар (директор), Президент, Директор фінансовий, інші члени Дирекції, які персонально обираються (призначаються) рішенням загальних зборів товариства. Відповідно до п. 3.4 Положення про дирекцію ТОВ "РЕПРОЛАЙФ" одна і та ж особа не може займати на постійній основі одночасно більше однієї посади у складі Дирекції товариства. Рішенням загальних зборів ТОВ "РЕПРОЛАЙФ", оформленим протоколом від 22.01.2015, Позивача ОСОБА_1 було призначено Президентом товариства. Відповідно до п. 8.30.1 Статуту ТОВ "РЕПРОЛАЙФ" Президент товариства має право підпису від імені товариства. Як видно з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 02.12.2019 № 1006034023, станом на 09.08.2019 ОСОБА_1 була Президентом товариства і підписантом згідно зі Статутом. Наказом № 25-к від 11.05.2017 Позивач ОСОБА_1 була прийнята на роботу директором фінансовим структурного підрозділу Клініка «Репролайф». Як вбачається з тексту наказу № 25-к від 11.05.2017 про прийняття Позивача на роботу, він був виданий без відповідного рішення загальних зборів ТОВ "РЕПРОЛАЙФ" про персональне обрання члена Дирекції, прийнятого відповідно до 8.21 Статуту ТОВ "РЕПРОЛАЙФ" та пункту 3.2 Положення про дирекцію ТОВ "РЕПРОЛАЙФ". Наведене підтверджує ту обставину, що посада директора фінансового не відноситься до посад, які входять до складу Дирекції товариства. Крім того, представник позивача звернула увагу суду на ту обставину, що наказ про прийняття Позивача на роботу фінансовим директором та затвердження Положення про дирекцію ТОВ "РЕПРОЛАЙФ" відбулись в один день - 11.05.2017. В цей день Позивач ОСОБА_1 вже більше двох років була Президентом ТОВ "РЕПРОЛАЙФ" і членом Дирекції товариства. Тому, вона не могла бути прийнята на роботу фінансовим директором, якби ця посада дійсно входила до складу Дирекції товариства. Це також підтверджує ту обставину, що посада директора фінансового не відноситься до посад, які входять до складу Дирекції товариства.
Вислухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Згідно витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань керівником ТОВ "РЕПРОЛАЙФ" є ОСОБА_3 , підписантом є ОСОБА_4 з 30.01.2015.
Як вбачається з матеріалів справи 11.05.2017 рішенням Загальних зборів ТОВ "РЕПРОЛАЙФ" було затверджено Дирекцію у складі головного лікаря (директора), президента і директора фінансового товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "РЕПРОЛАЙФ; призначено ОСОБА_1 на посаду Директора фінансового ТОВ "РЕПРОЛАЙФ" та надано останній як підписанту від імені товариства - право підпису в межах обмежень, визначених Статутом, Положеннями про Дирекцію.
Вказане рішення Загальних зборів є чинним.
11.05.2017 наказом № 25-к було прийнято на роботу ОСОБА_1 за посадою Директора фінансового до ТОВ "РЕПРОЛАЙФ".
Відповідно до п. 8.20 Статуту ТОВ "РЕПРОЛАЙФ" (зареєстрованого 30.01.2015), «Дирекція Товариства є виконавчим органом Товариства, що здійснює керівництво його поточною діяльністю і діє на колегіальних засадах».
Згідно п. 8.21 Статуту ТОВ "РЕПРОЛАЙФ", «До складу Дирекції Товариства входять Головний Лікар (Директор) Товариства, Президент Товариства, а також у випадку обрання Загальними зборами інші члени Дирекції»
Згідно п. 3.2 Положення про Дирекцію ТОВ "РЕПРОЛАЙФ" визначено, що до складу Дирекції входить за посадою Директор фінансовий.
Як стверджував представник відповідача, за вказаною посадою було надано право підпису ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з ЄДРПОУ.
09.08.2019 рішенням Загальних зборів на підставі ч. 3 ст. 99 ЦК України було припинено повноваження і звільнено з 13.08.2019 ОСОБА_1 з посади Фінансового директора ТОВ "РЕПРОЛАЙФ" на підставі п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України.
Порядок створення та діяльності господарських товариств, одним із різновидів яких є товариство з обмеженою відповідальністю урегульовано Цивільним кодексом, Господарським кодексом, Законом України «Про господарські товариства» .
Відповідно до частини третьої статті 81 ГК України та частини першої статті 50 Закону України «Про господарські товариства» товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.
За змістом частини першої статті 167 ГК України корпоративні права визначаються як права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи у управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Повноваженнями щодо управління товариством наділені учасники товариства, права яких передбачено у статті 10 Закону Законом України «Про господарські товариства» .
Управління товариством здійснюють його органи, якими є загальні збори учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (частини перша, друга статті 97 ЦК України). У товариствах, в яких законом чи установчими документами передбачено утворення виконавчого органу, здійснення управлінської діяльності покладено на нього (статті 23 Закону ).
Частиною першою статті 98 ЦК України передбачено, що загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і тих, що належать до компетенції інших органів товариства.
Відповідно до частини першої статті 99 ЦК України виконавчий орган створюють загальні збори товариства. У частині 3 статті 99 ЦК України передбачено, що члени виконавчого органу можуть бути у будь-який час усунені від виконання своїх обов`язків, якщо у установчих документах не визначені підстави їх усунення.
Згідно статті 3 Кодексу законів про працю України до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. У КЗпП України визначено виключний перелік підстав припинення трудового договору.
Корпоративні права учасників товариства є об`єктом такого захисту, зокрема у спосіб, передбачений частиною третьою статті 99 ЦК України, згідно з якою повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.
Припинення повноважень члена виконавчого органу товариства за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від звільнення працівника з роботи (розірвання із ним трудового договору) на підставі положень КЗпП України. Саме тому можливість уповноваженого органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу міститься не в приписах КЗпП України, а у статті 99 ЦК України, тобто не є предметом регулювання трудового права.
Зважаючи на це, зміст положень частини третьої статті 99 ЦК України надає право компетентному (уповноваженому) органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав.
Конституційний Суд України у Рішенні від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010 у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний фінансово-правовий консалтинг» про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 ЦК України (у попередній редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України від 13 травня 2014 року № 1255-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів») зазначив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а саме корпоративних правовідносин, що виникають між товариством та особами, яким довірено повноваження з управління ним.
Висновок про необхідність розгляду зазначеної категорії справ у порядку господарського судочинства викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 145/1885/15-ц.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.
Розгляд справи неповноважним складом суду, порушення правил юрисдикції є підставами для скасування рішення суду.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання представника відповідача ТОВ "РЕПРОЛАЙФ" та закрити провадження у справі, оскільки розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду.
Зважаючи на те, що в силу вимог ст. 7 Закону України «Про судовий збір» повернення судового збору при закритті провадження у справі здійснюється за заявою особи, яка його сплатила, за ухвалою суду, то суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу її право звернутися до суду із заявою про повернення судового збору.
В силу вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України підлягає задоволенню заява представника відповідача щодо встановлення відповідачеві строку для подання доказів щодо розміру понесених ним судових витрат по справі.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України у випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу.
Керуючись ст. ст. 43, 141, 142, 222, п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
Закрити провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕПРОЛАЙФ" про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Повідомити позивачу ОСОБА_1 , що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарських судів.
Роз`яснити сторонам, що у разі закриття провадження у справі, повторне звернення до суду в порядку цивільного судочинства з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Призначити судове засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат на 12 год. 15 хв. 02.03.2020 у приміщенні Дарницького районного суду м. Києва (м. Київ, вул. Кошиця, 5-а, каб. 214), роз`яснивши відповідачеві товариству з обмеженою відповідальністю "РЕПРОЛАЙФ", що відповідні докази про розмір вказаних витрат він повинен подати протягом п`яти днів після постановлення даної ухвали.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя : Ю.С.Мицик
