___________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2020 р.

м. Херсон

Справа № 540/2317/19

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Варняка С.О.,

при секретарі: Нікітенко А.В.,

за участю:

представника позивача - Шведової Т.Ю.,

представника відповідача - Бушми Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Новокаховської міської ради Херсонської області до Державного агентства рибного господарства України, третя особа - Державна установа "Новокаховський рибоводний завод частикових риб" про визнання протиправним та скасування наказу від 09.10.2019 р. №431 "Про припинення державної установи "Новокаховський рибоводний завод частикових риб",

встановив:

Звернувшись до суду, позивач посилається на те, що 09 жовтня 2019 року Державним агентством рибного господарства України видано наказ № 431 "Про припинення державної установи "Новокаховський рибоводний завод частикових риб", яким Державна установа "Новокаховський рибзавод" припиняється шляхом приєднання до Державної установи "Херсонський виробничо-експериментальний завод по розведенню молоді частикових риб".

Вважає, що зазначений наказ суперечить Конституції України, законам та підзаконним нормативним актам України, не відповідає внутрішній політиці держави, прийнятий в порушення принципів забезпечення балансу загальнодержавних, регіональних та місцевих інтересів, відкритості та прозорості процесів підготовки і прийняття рішень органами державної влади, свободи, соціальної справедливості і творчої самореалізації, участі громадян в управління державними і суспільними справами, а відтак є незаконним та підлягає скасуванню.

Вважає, що наказ Держрибагентства від 09.10.2019 року економічно необґрунтований, не державницький та несе корупційні ознаки з наступних підстав.

ДУ "Новокаховський рибзавод" є більшим за державну установу "Херсонський виробничо-експериментальний завод по розведенню молоді частикових риб" за площею, видовим і віковим складом біоресурсів та кількістю працівників.

Починаючи з 2006 року обсяг випуску біоресурсів на заводі збільшився у 10 разів, при цьому контролюючими органами не було виявлено порушень бюджетного законодавства, розкрадання та нецільового використання державних коштів.

Поруч з державною установою "Херсонський виробничо-експериментальний завод по розведенню молоді частикових риб" в м. Олешки знаходяться залишки державного Цюрупинського НВРГ (рибзаводу) площею 411 га, який перебуває у край зруйнованому та занедбаному стані, як приклад експериментів та "реформ" проведених раніше.

На даний час його ще можна було приєднати, як підрозділ до Новокаховського рибзаводу або до Херсонського виробничо-експериментального заводу та відновити, але керівництво Держрибагентства України некомпетентно "реформує" два найбільші працюючі в Україні рибзаводи в один.

Сумнівний експеримент необґрунтований науково-технічними та виробничими розрахунками, що несе ризики спаду виробництва, підвищення фінансових витрат та взагалі втрату підприємства.

При штучному, непродуманому припиненні Новокаховського рибзаводу не враховувалася думка трудового колективу, який своєю працею його створював та щорічно нарощував випуск риби в водойми загальнодержавного значення; не було прораховано та прийнято до уваги ймовірні обов`язкові складнощі із логістикою (відстань 70 км між установами); проблеми, які виникнуть у експлуатації високовольтної лінії електропередачі (35 кВ), яка знаходиться на балансі Новокаховського рибзаводу та проходить через територію Новокаховської міської ради, обслуговуючи 9 населених пунктів, які входять до міської ради, та декілька тисяч абонентів; не взято до уваги високу ймовірність техногенно- екологічної катастрофи, яка можлива в разі аварійних ситуацій на трьох насосних станціях та електричних підстанціях; зупинки обслуговування ставкового комплексу та скидного трубопроводу, дренажного каналу, в яких знаходиться 20 млн. куб.м, води, що може привести до затоплення великих населених пунктів (смт. Нова Маячка, с. Чорнянка) та сотень гектарів земель лісового фонду; не враховувалися перспективи щодо створення на території Херсонської області трьох районів.

Не враховувалися думки та інтереси територіальних громад в частині отримання коштів від податків та обов`язкових платежів до місцевих бюджетів та втрати робочих місць.

"Державницька ціль" та "економічний ефект" не прописані в оскаржуваному наказі Держрибагентства.

Просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Державного агентства рибного господарства України від 09 жовтня 2019 року № 431 "Про припинення державної установи "Новокаховський рибоводний завод частикових риб", згідно якого Державна установа "Новокаховський рибзавод" припиняється шляхом приєднання до Державної установи "Херсонський виробничо-експериментальний завод по розведенню молоді частикових риб".

04.11.2019 року до суду надійшла заява про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 06.11.2019 року заяву про забезпечення позову задоволено. Забезпечено позов шляхом зупинення дії наказу Державного агентства рибного господарства України від 09 жовтня 2019 року № 431 "Про припинення державної установи "Новокаховський рибоводний завод частикових риб".

Ухвалою суду від 08.11.2019 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі. Залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору державну установу "Новокаховський рибоводний завод частикових риб" та призначено судове засідання на 02.12.2019 року.

27.11.2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими. Зазначає, що позивач вказує на відсутність економічного обґрунтування доцільності прийняття спірного наказу, але ніяким чином не посилається на норми права, які мають зобов`язати Держрибагентво обґрунтувати свої накази перед органами місцевого самоврядування. Спірний наказ спрямовано на оптимізацію виробничих потужностей шляхом скорочення адміністративних керівних посад, а ніяк виробничого персоналу. установа після завершення реорганізації. Відповідач наголошує на тому, що Держрибагенство, приймаючи спірний наказ, діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

02.12.2019 року розгляд справи відкладено на 20.12.2019 року.

16.12.2019 року до суду від Державної установи "Новокаховський рибоводний завод частикових риб" надійшли пояснення. Третя особа зазначає, що наказ Держрибагентсва України № 431 від 09.10.2019 року повністю не відповідає завданням Держрибагентва України. Спірний наказ порушує принципи місцевого самоврядування в Україні встановлені державою та обов`язкові до виконання всіма державними органами, організаціями, юридичними та фізичними особами.

Ухвалою суду від 20.12.2019 року адміністративну справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 20.01.2020 року та продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.

Ухвалою суду від 20.01.2020 року зобов`язано Державне агентства рибного господарства України надати інформацію про надходження та використання бюджетних коштів державними установами "Новокаховський рибоводний завод частикових риб" та "Херсонський виробничо-експериментальний завод по розведенню молоді частикових риб" за 2017-2019 роки.

20.01.2020 року оголошено перерву в судовому засіданні до 05.02.2020 року.

05.02.2020 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.02.2020 року.

У судовому засіданні представник позивача наполягала на позовних вимогах, просила суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні по суті позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Заслухавши сторони та дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини.

Державне агентство рибного господарства України є засновником Державної установи "Новокаховський рибоводний завод частикових риб", код ЄДРПОУ 22761834, юридична адреса: 74994, Херсонська область, с. Обривка.

09 жовтня 2019 року Державним агентством рибного господарства України видано наказ № 431 "Про припинення державної установи "Новокаховський рибоводний завод частикових риб", яким Державна установа "Новокаховський рибзавод" припиняється шляхом приєднання до Державної установи "Херсонський виробничо-експериментальний завод по розведенню молоді частикових риб".

Застосувавши відповідні норми права, суд надає таку правову оцінку спірним правовідносинам.

Відповідно до статті 116 Конституції України Кабінет Міністрів України забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про засади внутрішньої і зовнішньої політики" засади внутрішньої і зовнішньої політики визначають принципи та пріоритети державної політики у відповідних сферах.

Статтею 2 зазначеного Закону визначено, що засади внутрішньої і зовнішньої політики базуються на безумовному додержанні Конституції України, забезпеченні в Україні прав і свобод людини і громадянина та гарантуванні прав і свобод, проголошених Конституцією України, на загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права, забезпеченні соціальної спрямованості економіки України та сталого соціально-економічного розвитку України, зміцненні демократичних засад суспільного і державного життя, забезпеченні верховенства права, економічної і політичної незалежності держави, захисту її національних інтересів, утвердження України як повноправного і авторитетного члена світового співтовариства.

Відповідно до частини 2 зазначеної статті, серед іншого, внутрішня політика ґрунтується на принципах: забезпечення балансу загальнодержавних, регіональних та місцевих інтересів; відкритість та прозорість процесів підготовки і прийняття рішень органами державної влади та органами місцевого самоврядування; свобода, соціальна справедливість і творча самореалізація, участь громадян в управлінні державними і суспільними справами.

Держрибагентство у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Відповідно до Положення про Державне агентство рибного господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 р. № 895 (далі - Положення №895) Державне агентство рибного господарства України (Держрибагентство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля і який реалізує державну політику у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства (пункт 1).

Основними завданнями Держрибагентства є:

1) реалізація державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства;

2) внесення на розгляд Міністра енергетики та захисту довкілля пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства.(п.3)

Держрибагентство під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє в установленому порядку з іншими державними органами, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, тимчасовими консультативними, дорадчими та іншими допоміжними органами, утвореними Кабінетом Міністрів України, об`єднаннями громадян, громадськими спілками, профспілками та організаціями роботодавців, органами місцевого самоврядування, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, а також підприємствами, установами і організаціями (п.8).

Відповідно до статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Частини 4 статті 61 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону.

Частини 5 статті 61 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" втручання державних органів у процес складання, затвердження і виконання місцевих бюджетів не допускається, за винятком випадків, передбачених цим та іншими законами.

Статті 63 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних, визначених законом, джерел та закріплених у встановленому законом порядку загальнодержавних податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

Статті 71 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальні громади, органи та посадові особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження.

Органи виконавчої влади, їх посадові особи не мають права втручатися в законну діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування, а також вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, крім випадків виконання делегованих їм радами повноважень, та в інших випадках, передбачених законом.

Органи та посадові особи місцевого самоврядування мають право звертатися до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад, повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

У статті 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" викладені основні принципи місцевого самоврядування.

Місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах:

народовладдя;

законності;

гласності;

колегіальності;

поєднання місцевих і державних інтересів; виборності;

правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами;

підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб;

державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування; судового захисту прав місцевого самоврядування.

Статтею 38 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначені повноваження щодо забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян.

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать:

а) власні (самоврядні) повноваження:

1) підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо створення відповідно до закону міліції, що утримується за рахунок коштів місцевого самоврядування, вирішення питань про чисельність працівників такої міліції, про витрати на їх утримання, здійснення матеріально-технічного забезпечення їх діяльності, створення для них необхідних житлово- побутових умов;

2) сприяння діяльності органів суду, прокуратури, юстиції, служби безпеки, Національної поліції, Національного антикорупційного бюро України, адвокатури і Державної кримінально-виконавчої служби України;

3) внесення подань до відповідних органів про притягнення до відповідальності посадових осіб, якщо вони ігнорують законні вимоги та рішення рад і їх виконавчих органів, прийняті в межах їх повноважень;

4) звернення до суду про визнання незаконними актів органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальної громади, а також повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Згідно статуту територіальної громади міста Нова Каховка затвердженого рішенням 8-ї сесії міської ради 24-го скликання від 29.10.2002 р. № 184 органи місцевого самоврядування відстоюють інтереси територіальної громади усіма доступними засобами. Вони можуть звертатися до суду, якщо державні органи або посадові особи обмежують права, самостійність територіальної громади, гарантовані Конституцією України, Європейською хартією про місцеве самоврядування та Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" (ст. 14).

Міський бюджет є самостійним бюджетом і не несе відповідальності за бюджетні зобов`язання держави.

Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрямки використання коштів місцевого бюджету.

Будь-яке втручання в розробку, затвердження і виконання місцевого бюджету органів державної влади або органів місцевого самоврядування, інших територіальних громад не допускається, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством (ст. 156).

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимоги п. 3 ч. 2 ст. 2 КАС України означають, що рішення відповідача повинно бути прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Рішення повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими.

Судом встановлено, що оскаржуваний наказ не містить мотивувальної частини з обґрунтуванням прийнятого рішення. Крім того, відповідачем не надані докази існування такого обґрунтування, які б свідчили про урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Вимоги п. 8 ч. 2 ст. 2 КАС України означають, що рішення відповідача повинно бути прийнято пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). Пропорційність ґрунтується на тому, що рішення суб`єкта владних повноважень породжує правові наслідки як для особи, так і для держави чи її органів, а також може впливати на права та інтереси третіх осіб. Ці інтереси слід враховувати при прийнятті рішення.

Вимоги п. 9 ч. 2 ст. 2 КАС України означають, що рішення відповідача повинно бути прийнято з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення. Особа має право брати участь у розгляді її звернення, знати про час та місце розгляду, наводити доводи та заперечення, користуватися правовою допомогою та іншими правами. Якщо особа виявила бажання взяти участь у процесі прийняття рішення, таке її право повинно бути реально забезпечене.

Постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 р. № 996 затверджено Порядок проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики.

Відповідно до п. 12 цього Порядку в обов`язковому порядку проводяться консультації з громадськістю у формі публічного громадського обговорення та/або електронних консультацій з громадськістю щодо проектів нормативно-правових актів, які: стосуються конституційних прав, свобод та обов`язків громадян; стосуються життєвих інтересів громадян, у тому числі впливають на стан навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

В порушення вимог чинного законодавства відповідачем не проводились консультації з громадськістю щодо оскаржуваного рішення. Разом з тим, вказане рішення стосується конституційних прав та життєвих інтересів громадян.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржуваний наказ не відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, а саме прийнятий необґрунтовано, без урахування принципу пропорційності, без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Згідно із частин 1-3 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням системного аналізу правових норм, наведених вище, досліджених судом доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 9, 90, 242 - 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державного агентства рибного господарства України від 09 жовтня 2019 року № 431 "Про припинення державної установи "Новокаховський рибоводний завод частикових риб".

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 21 лютого 2020 р.

Суддя С.О. Варняк

кат. 108010200