провадження №2/165/218/20

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2020 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого Ференс-ПіжукО.Р.,

за участю секретаря судового засідання Пилипчук М.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Нововолинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього непрацездатного сина, встановив:

05.12.2019 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню недієздатного сина. Вимоги мотивує тим, що в період перебування її у шлюбі з відповідачем у них народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з нею та знаходиться на її утриманні. З 2000 року відповідач сплачував призначені Володимир-Волинським міським судом Волинської області аліменти на утримання сина ОСОБА_4 до досягнення ним повноліття. Рішенням Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 24.10.2017 було присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача аліменти на утримання повнолітнього непрацездатного сина ОСОБА_5 в розмірі 500 грн. щомісячно, починаючи з 29 серпня 2017 року на період тимчасової непрацездатності, тобто до 23 червня 2018 року.

Вказує, що під час чергового переогляду сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Нововолинською міжрайонною МСЕК, йому підтверджено статус особи з інвалідністю із встановленням третьої групи інвалідності з 01.07.2019. Згідно з індивідуальною програмою реабілітації інваліда №983 від 19.07.2019, сину протипоказана робота у шкідливих та небезпечних умовах праці. У 2018 році ОСОБА_4 закінчив Професійно-технічне училище № 11 м. Нововолинська по професії «Електрозварник». На даний час він за станом здоров?я не може виконувати роботу за здобутою професією, оскільки періодично лікується. Зазначає, що син перебуває на повному утриманні у позивача, проживає разом з нею. З 23.06.2018 відповідач не бере участі у витратах на утримання непрацездатного повнолітнього сина, і з часу припинення примусового виконання рішення Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 24.10.2017 ВДВС м. Володимир-Волинський добровільно не надає матеріальної допомоги якої потребує ОСОБА_4 , хоча має таку можливість. Наголошує, що повнолітній син є особою з інвалідністю з дитинства, у зв`язку із чим потребує постійної матеріальної допомоги, догляду та лікування, робота у шкідливих та небезпечних умовах праці йому протипоказана. Позивач на даний час є безробітною, на обліку у центрі зайнятості не перебуває, здійснює пошук підходящої роботи. Крім того, на її утриманні перебуває неповнолітня дочка від іншого шлюбу ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Просить суд (в редакції уточненої заяви від 17.02.2020) стягувати з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 на утримання повнолітнього непрацездатного сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/6 частини його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 01.07.2019, на весь період непрацездатності ОСОБА_4 .

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги в редакції від 17.02.2020, просить їх задоволити. Наголосила, що синові по стану здоров?я важко працювати, він може виконувати навіть легку роботу, оскільки наслідки травми голови дають про себе знати. Вважає, що відповідач зобов`язаний як батько приймати участь в утриманні повнолітнього непрацездатного сина, незважаючи на те, що у нього на утриманні є ще двоє неповнолітніх дітей від інших шлюбів. Він є фізично здоровим, працездатним чоловіком, тому має можливість надавати матеріальну допомогу ОСОБА_2 , який такої потребує у зв`язку із інвалідністю. Пояснила, що спілкувалася з відповідачем з приводу добровільної сплати щомісячно на утримання сина по 500 грн., він усно не заперечував, але так і не платив цих коштів, тому вона змушена була звернутися до суду. Просить позовні вимоги задоволити повністю а також стягнути з відповідача понесені нею судові витрати, що документально підтверджені.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги не визнали з підстав наведених у запереченнях (а.с. 36/38). Зазначили, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є повнолітньою особою, навчався та здобув професійну освіту, закінчивши ПТУ №11 м. Нововолинськ по професії «Електрозварник» Згідно з довідкою МСЕК серії 12ААБ № 188846 під час повторного огляду від 09.07.2019 ОСОБА_4 було змінено групу інвалідності з другої на третю. Наголошують, що окрім старшого сина, на утриманні у позивача є ще двоє неповнолітніх дітей від інших шлюбів: син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання якого він також сплачує аліменти та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який проживає разом із відповідачем та повністю перебуває на його утриманні. Відповідач зазначив, що він зареєстрований у Володимир-Волинському міськрайонному державному центрі зайнятості як безробітний та отримує допомогу по безробіттю в сумі 5700 грн., з якої відраховуються аліменти в розмірі ј частка. Стверджують, що позивачем не доведено та необґрунтована необхідність у купівлі ліків для сина та не підтверджено належними доказами ту обставину що вона несе ряд витрат на утримання сина, який є особою з інвалідністю. Тому просить у задоволені позову відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до такого висновку.

Судом встановлено, що сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що перебуває на утриманні позивачки. Дана обставина стверджується копією свідоцтва про народження (а.с.5), та довідкою про склад сім`ї позивача (а.с.16).

Як вбачається з копії рішення Володимир-Волинського міського суду від 24 жовтня 2017 року в цивільній справі № 154/2249/17 відповідача зобов`язано сплачувати аліменти на користь позивача на утримання повнолітнього непрацездатного сина ОСОБА_4 в розмірі 500 гривень щомісячно, починаючи з 29.08.2017 на період тимчасової непрацездатності, тобто до 23 червня 2018 року.

Відповідно до ст. 198 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надати.

Зміст ст. 200 Сімейного Кодексу вказує про те, що розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Виходячи із змісту вищевказаних статей, для виникнення обов`язку батьків утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дітей необхідні наявність трьох умов: дитина повинна бути непрацездатною; вона потребує матеріальної допомоги; а батько (мати) мають матеріальну можливість утримувати дитину.

Працездатність це здатність до праці, що залежить від стану здоровя, фізичного, духовного розвитку (розумових та емоційних можливостей), а також професійних знань, уміння і досвіду працівника, що дає йому змогу виконувати роботу визначеного обсягу, характеру та якості. Тобто здатність людини до праці оцінюється не лише за можливістю виконання роботи та функціональним станом організму, а й за додатковими критеріями (стан здоров`я, професійні знання, вміння, досвід).

Законодавство України не визначає поняття працездатності, натомість повніше його зміст розкривається через використання понять «непрацездатність» та «втрата працездатності», які вживаються в трудовому праві, праві соціального забезпечення, тощо. Аналіз правових норм дозволяє дійти висновку, що втрата працездатності може бути постійна і тимчасова.

Постійна втрата працездатності це повна чи часткова втрата здатності до загальної чи професійної праці. Повна втрата працездатності означає непрацездатність особи.

Непрацездатність це стан здоров`я (функцій організму) людини, обумовлений захворюванням, травмою тощо, який унеможливлює виконання роботи визначеного обсягу, професії без шкоди для здоров`я.

Прикладом часткової втрати працездатності є інвалідність. При цьому, необхідно відмітити, що існує два критерії визначення інвалідності медичний та економічний. З медичної точки зору це розлад функцій організму, з економічної точки зору це таке порушення, яке призводить до втрати працездатності: професійної чи загальної.

Інвалідність це стійкий розлад функцій організму, зумовлений захворюванням, наслідком травм або вродженим дефектом, який призводить до обмеження життєдіяльності, до необхідності в соціальній допомозі і захисті. Обмеження життєдіяльності це повна або часткова втрата здатності обслуговувати себе, самостійно пересуватись, орієнтуватись, спілкуватись, контролювати свою поведінку, вчитись, займатись трудовою діяльністю.

Під тимчасовою втратою працездатності розуміють неспроможність особи виконувати свою трудові обов`язки внаслідок короткотривалих обставин об`єктивного характеру. Тимчасова непрацездатність має тимчасовий зворотний характер під впливом лікування та реабілітаційних заходів, триває до відновлення працездатності або встановлення групи інвалідності.

Висновки органів медико-соціальної експертизи про умови і характер праці інвалідів є обов`язковими для власників та адміністрації підприємств, установ і організацій.

Порядок організації та проведення медико-соціальної експертизи встановлюється Кабінетом Міністрів України постановою від 4 квітня 1994 р., № 221. Так, у медико-соціальних експертних комісіях (МСЕК) проходять огляд громадяни, які частково чи повністю втратили здоров`я внаслідок захворювання, травм та уроджених дефектів, що обмежують їх життєдіяльність, а також особи, які за чинним законодавством мають право на соціальну допомогу, з метою виявлення компенсаторно-адаптаційних можливостей особи для реалізації заходів реабілітації та адаптації інвалідів.

У даному випадку, згідно копії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12АБ № 188846 ОСОБА_4 встановлена третя група інвалідності з дитинства з 01.07.2019 року. Дата чергового переогляду 01 липня 2021 року. На цей період ОСОБА_4 протипоказана робота у шкідливих та небезпечних умовах праці (а.с.15).

У відповідності до поданої позивачем копії індивідуальної програми реабілітації інваліда № 983 від 09.07.2019 року Нововолинської міжрайонної МСЕК, ОСОБА_4 встановлено ІІІ групу інвалідності у зв`язку із залишковими явищами отриманої відкритої проникаючої черепно-мозкової травми. Згідно з даним документом, ОСОБА_4 встановлено обмеження до трудової діяльності. Дата контролю за виконанням індивідуальної програми реабілітації інваліда визначена 09.07.2021 року.

Тобто ОСОБА_4 є тимчасово непрацездатним до 01 липня 2021 року, що також підтверджено медичною документацією (а.с. 68-79).

Тимчасова непрацездатність ОСОБА_4 доводить його потребу в матеріальній допомозі. При цьому, потреба в матеріальній допомозі означає, що дохід непрацездатної особи не забезпечує йому підтримання нормальної життєдіяльності, яка є критерієм визначення прожиткового мінімуму, та є меншим, ніж це встановлено прожитковим мінімумом на непрацездатну особу.

Вивченням матеріального становища сторін встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 13.11.2019 звільнена з роботи (а.с.18), має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.58).

Згідно з довідкою про склад сім`ї від 04.11.2019 року, позивач ОСОБА_1 проживає разом із сином ОСОБА_4 , та неповнолітньою дочкою ОСОБА_9 (а.с.16).

Як вбачається з довідки Нововолинського УСЗН від 20.01.2020 №1454 (а.с.52) ОСОБА_4 знаходиться на обліку в Нововолинському УСЗН та отримує з 27.04.2017 по 30.06.2021 року державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства третьої групи в розмірі 1638 грн.

Згідно з довідкою Володимир-Волинського міськрайонного державного центру зайнятості від 03.01.2020 року, ОСОБА_2 зареєстрований безробітним та отримує доходи у вигляді соціальної допомоги, зокрема за листопад 2019 року в розмірі 5493,34 гривень, з яких 1373,34 гривень відрахувань в місяць становлять аліменти.

Відповідач від інших шлюбів має на утриманні двох синів ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (а.с.47) та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь якого стягуються з аліменти в розмірі ј. (а.с.48, 53)

Вищенаведені обставини, на переконання суду, свідчать про те, що матеріальне становище ОСОБА_4 та матеріальне становище його матері не дозволяють в повній мірі компенсувати витрати на лікування, побутові потреби та навчання. При цьому судом встановлено, що попри безробіття відповідача, розмір його доходу і стан здоров`я свідчать про можливість надання ним допомоги своєму повнолітньому непрацездатному сину, який її потребує.

При визначенні розміру аліментів, суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище платника та одержувача аліментів, бере до уваги наявність у платника аліментів інших утриманців, яких він за законом зобов`язаний утримувати, його можливість матеріально забезпечувати повнолітньогго сина в період його непрацездатності.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього непрацездатного сина є обґрунтованими та такими, що підлягають до часткового задоволення, тому суд присуджує до стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 на утримання повнолітнього непрацездатного сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/8 (однієї восьмої) частини його заробітку ( доходу) щомісячно, починаючи з 05.12.2019, на весь період непрацездатності ОСОБА_4 до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача в дохід держави 768,40 грн. судового збору.

Суд допускає рішення в частині стягнення аліментів за один місяць до негайного виконання.

Керуючись ст. 12, ст. 13, ст. 141, ст. 263, ст. 264, 430 ЦПК України, на підставі ст. ст.198, 199, 200 Сімейного кодексу України, - суд,

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 , який прживає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , в користь ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на утримання повнолітнього непрацездатного сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/8 (однієї восьмої) частини його заробітку ( доходу) щомісячно, починаючи з 05.12.2019, на весь період непрацездатності ОСОБА_4 до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Стягнути з ОСОБА_2 , який прживає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , в користь ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , 1000 (одну тисячу) гривень витрат понесених на професійну правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_2 , який прживає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , в дохід держави судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає до негайного виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Нововолинський міський суд Волинської області до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текс рішення виготовлений 21 лютого 2020 року.

Головуючий підпис

Згідно з оригіналом

Суддя О.Р. Ференс-Піжук