ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 204/82/18 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/807/536/20 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2

Категорія: ч. 1 ст. 114 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2020 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі:

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

за участі прокурора ОСОБА_6

захисників обвинуваченого адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_7 із доповненням до неї обвинуваченого ОСОБА_9 на вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 9 липня 2019 року, яким

ОСОБА_10 ( ОСОБА_11 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в провінції Сичуань Китайської Народної Республіки, громадянин Китайської Народної Республіки, паспорт громадянина Китайської Народної Республіки для виїзду за кордон № НОМЕР_1 , виданий 14 травня 2004 року Міністерством громадської безпеки з контролю в`їзду та виїзду Китайської Народної Республіки, не судимий, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , на території України тимчасово проживав за адресою: АДРЕСА_2 (готельний комплекс Хімік),

визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114 КК України та йому призначено покарання у вигляді 10 років позбавлення волі без конфіскації майна.

Строк покарання постановлено рахувати з моменту затримання з 20 червня 2017 року.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишено у вигляді тримання під вартою.

У відповідності до ч. 5 ст. 72 КК України у строк призначеного покарання зараховано строк попереднього ув`язнення з 20 червня 2017 року до набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_9 на користь держави витрати на проведення фототехнічної експертизи № 271/2 від 4 жовтня 2017 року, у розмірі 16665,60 грн.; витрати на проведення судово-дактилоскопічної експертизи № 50 від 7 липня 2017 року, у розмірі 1584,00грн.; витрати на проведення судової експертизи речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин № 1/8.11/2087 від 20 липня 2017 року, у розмірі 1237,00грн.; витрати на проведення судово-технічної експертизи № 51 від 19 липня 2017 року, у розмірі 1584,00грн.; витрати на проведення судово-технічної експертизи № 52 від 3 серпня 2017 року, у розмірі 1188,00грн.; витрати на проведення судово-технічної експертизи № 53 від 28 серпня 2017 року, у розмірі 1188,00грн.,витрати на проведення судово-технічної експертизи № 54 від 1 серпня 2017 року, у розмірі 1584,00 грн.; витрати на проведення судово-фоноскопічної експертизи № 32/7.2/240 від 18 серпня 2017 року, у розмірі 7138,56грн.; витрати на проведення судової експертизи № 1/8.6/8.13/2088 від 22.09.2017 року, у розмірі 2379,52грн.

Долю речових доказів вирішено відповідно до ст. 100 КПК України,

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком суду ОСОБА_9 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114 КК України, за наступних обставин.

Починаючи з 2013 року ОСОБА_9 працює на посаді професора Сіанського науково-дослідного інституту сучасної хімії (відомий як «204-й НДІ «Norinco», CNIC», провінція Шеньсі, КНР). Вказаний науковий заклад структурно входить до китайської державної корпорації «Norinco», CNIC», яка об`єднує науково-дослідні установи та підприємства оборонно-промислового комплексу Китайської Народної Республіки (далі КНР).

У січні 2017 року ОСОБА_9 , в рамках офіційного контракту № 100001-17-17FCL.J60201UA, укладеного між ДП «НВО «Павлоградський хімічний завод» та «Сіанським науково-дослідним інститутом сучасної хімії», за посередництвом китайської компанії «Beijing Fortune Technologies LTD», на постачання китайському замовнику комплекту обладнання для приготування гумових та композиційних сумішей, прибув до м. Павлоград Дніпропетровської області. Заявленою метою приїзду ОСОБА_9 є доопрацювання додаткових робіт в рамках зазначеної угоди.

Однак, крім офіційно заявленої мети приїзду, будучи обізнаним про наявність відомостей і певних розробок державних наукових закладів та установ України у сфері бойового ракетобудування, усвідомлюючи їх віднесення до державної таємниці, обмежений порядок допуску та доступу до них, громадянин КНР ОСОБА_9 проводив шпигунську діяльність, яка виражалася в організації збору на території Дніпропетровської області з метою подальшої передачі до іноземної організації на території КНР або представникам цієї організації науково-технічної та технологічної документації в галузі бойового ракетобудування, інформація в якій становить державну таємницю України, має гриф обмеження доступу «таємно».

Так, 22 лютого 2017 року, перебуваючи у м. Дніпро, маючи умисел на збирання відомостей, що становлять державну таємницю у сфері бойового ракетобудування та подальшу їх передачу представникам іноземних організацій, звернувся до свого знайомого - ОСОБА_12 (анкетні дані змінені на підставі постанови слідчого), який є співробітником Дніпровського національного університету ім. О. Гончара та має допуск до державної таємниці за формою № 2, з метою отримання від останнього за грошову винагороду інформації щодо ракетних технологій (у тому числі бойового ракетобудування), які апробовані та використовуються тривалий час, можуть мати конверсійне застосування (використання каландрування у виготовленні теплозахисних покриттів твердопаливних ракетних двигунів; композиційні матеріали та технології для виробів ракетно-космічної техніки), а також інформації стосовно технології поводження з радіоактивними матеріалами та створення ємностей для зберігання радіоактивних відходів.

17 березня 2017 року прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області винесено постанову про проведення негласної слідчої дії, а саме контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину із залученням до нього ОСОБА_12 , на підставі чого співробітниками УСБУ у Дніпропетровській області, із залученням спеціалістів у відповідній сфері охорони державної таємниці, виготовлено несправжній (імітаційний) засіб - зшитий том документів під назвою «Підвищення фізико-механічних властивостей склопластиків для виробів ракетно-космічної техніки під впливом електромагнітного поля надвисокої частоти», на 201 аркуші, зшитий том документів під назвою «Производство каландрованных резиновых смесей 51-2109, 51-2110, 51-2058, 51-2135, 51-2147. Технологический регламент № 5-744-78», на 58 аркушах, а також флеш-карту марки «Wilk Good Ram 16 GB» № НОМЕР_2 , на яку були записані фотознімки аркушів вищевказаних імітаційних засобів, для створення у ОСОБА_9 та невстановлених слідством спеціалістів КНР уяви про вчинення реального злочину, з метою його запобігання та викриття останніх, які планували його вчинення. При цьому, для недопущення виявлення зацікавленими особами факту виготовлення імітаційного матеріалу, відомості, які містять інформацію з обмеженим доступом, були змінені таким чином, що вони не змінювали загальної концепції змісту документів, однак не містили відомостей з обмеженим доступом.

5 травня 2017 року, під час зустрічі з ОСОБА_12 в ресторанному комплексі «Гражда» за адресою: м. Дніпро, просп. Слобожанський, 118, громадянин КНР ОСОБА_9 підтвердив останньому свій намір на отримання за грошову винагороду від нього інформації, що становить державну таємницю з метою її наступної передачі представникам іноземних організацій.

20 червня 2017 року, під час зустрічі у готельному комплексі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_3 (за даними Держреєстру речових прав на нерухоме майно: буд. АДРЕСА_4 ), ОСОБА_9 отримав від ОСОБА_12 документи із назвами: «Підвищення фізико-механічних властивостей склопластиків для виробів ракетно-космічної техніки під впливом електромагнітного поля надвисокої частоти» та «Производство каландрованных резиновых смесей 51-2109, 51-2110, 51-2058, 51-2135, 51-2147. Технологический регламент № 5-744-78», а також флеш-карту «Wilk Good Ram 16 GB» № Е4Е6ВЕ4D32 з фотознімками аркушів вказаних вище документів, виготовлених відповідно до протоколів виготовлення несправжнього (імітаційного) засобу та переданих ОСОБА_12 20 червня 2017 року в рамках виконання постанови про проведення контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину.

Доводячи до кінця свій злочинний умисел, направлений на збирання з метою передачі представникам іноземних організацій інформації, що становить державну таємницю, в період 16 год. 30 хв. - 16 год. 55 хв. 20 червня 2017 року ОСОБА_9 отримав від ОСОБА_12 вищевказані документальні матеріали з назвами: «Підвищення фізико-механічних властивостей склопластиків для виробів ракетно-космічної техніки під впливом електромагнітного поля надвисокої частоти» та «Производство каландрованных резиновых смесей 51-2109, 51-2110, 51-2058, 51-2135, 51-2147. Технологический регламент № 5-744-78», а також флеш-карту «Wilk Good Ram 16 GB» № Е4Е6ВЕ4D32 з фотознімками аркушів зазначених вище документів, виготовлених відповідно до протоколів виготовлення несправжнього (імітаційного) засобу, які, за умислом даного іноземця, містили державну таємницю у сфері ракетобудування (в тому числі бойового), та ознайомився з їх змістом.

Однак, 20 червня 2017 року, після ознайомлення з інформацією, яка містилась у вищевказаних документах, ОСОБА_9 затриманий за місцем свого тимчасового мешкання.

В ході проведення слідчої дії встановлено наявність документальних матеріалів із назвами: «Підвищення фізико-механічних властивостей склопластиків для виробів ракетно-космічної техніки під впливом електромагнітного поля надвисокої частоти» та «Производство каландрованных резиновых смесей 51-2109, 51-2110, 51-2058, 51-2135, 51-2147. Технологический регламент № 5-744-78», а також флеш-карти «Wilk Good Ram 16 GB» № Е4Е6ВЕ4D32 з фотознімками аркушів зазначених вище документів.

Відповідно до висновку експертизи з питань державної таємниці державного експерта з питань таємниць вх. № 55/8-64т від 6 березня 2017 року, відомості, які містяться в електронному файлі «Дисертація.doc» із назвою «Підвищення фізико-механічних властивостей склопластиків для виробів ракетно-космічної техніки під впливом електромагнітного поля надвисокої частоти», за сукупністю підпадають під дію ст. 8 Закону України «Про державну таємницю», статей 2.7.1 та 2.7.2 «Зводу відомостей, що становлять державну таємницю», введеного в дію наказом Служби безпеки України від 12 серпня 2005 року № 440 та відносяться до сфери економіки, науки і техніки та мають ступінь секретності «таємно», становлять державну таємницю та мають гриф секретності «таємно». У разі витоку даних відомостей буде завдано шкоди національній безпеці України у сфері економіки, науки та техніки, оскільки дасть змогу зацікавленій стороні розробляти нові та вдосконалювати існуючі технології виробництва ракет-носіїв та космічних апаратів, що посилить конкуренцію в зазначеній галузі, призведе до втрати Україною ринків збуту та недоотримання значних грошових надходжень.

Згідно з висновком експертизи з питань державної таємниці державного експерта з питань таємниць вх. № 55/8-153т від 17 липня 2017 року, відомості, які містяться у томі документів під назвою «Підвищення фізико-механічних властивостей склопластиків для виробів ракетно-космічної техніки під впливом електромагнітного поля надвисокої частоти», за сукупністю підпадають під дію ст. 8 Закону України «Про державну таємницю», статей 2.7.1 та 2.7.2 «Зводу відомостей, що становлять державну таємницю», введеного в дію наказом Служби безпеки України від 12 серпня 2005 року № 440 та відносяться до сфери економіки, науки і техніки та мають ступінь секретності «таємно», становлять державну таємницю та мають гриф секретності «таємно». У разі витоку даних відомостей буде завдано шкоди національній безпеці України у сфері економіки, науки та техніки, оскільки дасть змогу зацікавленій стороні розробляти нові та вдосконалювати існуючі технології виробництва ракет-носіїв та космічних апаратів, що посилить конкуренцію в зазначеній галузі, призведе до втрати Україною ринків збуту та недоотримання значних грошових надходжень.

Відповідно до висновку експертизи з питань державної таємниці державного експерта з питань таємниць № 1 від 22 лютого 2017 року, відомості, які містяться у томі документів під назвою «Производство каландрованных резиновых смесей 51-2109, 51-2110, 51-2058, 51-2135, 51-2147. Технологический регламент № 5-744-78» за сукупністю підпадають під дію ст. 8 Закону України «Про державну таємницю», ст. 2.7.3 «Зводу відомостей, що становлять державну таємницю», введеного в дію наказом Служби безпеки України від 12 серпня 2005 року № 440 та відносяться до сфери економіки, науки і техніки та мають ступінь секретності «таємно».

У відповідності до висновку експертизи з питань державної таємниці державного експерта з питань таємниць № 2 від 24 липня 2017 року, відомості, які містяться у тексті технічної документації (книги) під назвою Производство каландрованных резиновых смесей 51-2109, 51-2110, 51-2058, 51-2135, 51-2147. Технологический регламент № 5-744-78» за сукупністю підпадають під дію ст. 8 Закону України «Про державну таємницю», статті 2.7.1 «Зводу відомостей, що становлять державну таємницю», введеного в дію наказом Служби безпеки України від 12 серпня 2005 року № 440 та відносяться до сфери економіки, науки і техніки та мають ступінь секретності «таємно».

Крім того, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на збирання з метою передачі іноземній організації або їх представникам відомостей, що становлять державну таємницю, будучі обізнаним про кримінальну караність даного діяння, громадянин КНР ОСОБА_9 , перебуваючи на території м. Павлограда Дніпропетровської області, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, отримав інформацію у вигляді електронних графічних файлів, записаних на флеш-накопичувач марки «GoodRam 8 GB», s/n: 26С240518022000В, створених у період з 23 травня 2017 року по 26 травня 2017 року шляхом фотографування наступних книг: «Регламент технологического процесса приготовления связующего и смесевого твердого топлива «АП-65», «Таємно», інв. № 10432; «Регламент технологического процесса связующего и смесевого твердого топлива «Старт», «Таємно», інв. №11344; «Регламент технологического процесса приготовления связующего топливной массы ОПАЛ-МС-П-М2», «Таємно», інв. №11033, які перебували на території ДП «НВО «Павлоградський хімічний завод» за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Заводська, 44.

Вказаний флеш-накопичувач марки «GoodRam 8 GB», s/n: 26С240518022000В було виявлено та вилучено у громадянина КНР ОСОБА_9 20 червня 2017 року під час проведення обшуку за місцем його тимчасового мешкання у кімнаті № НОМЕР_3 готельного комплексу «Хімік», розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Заводська, буд. 35 (44/35), де його зберігав громадянин КНР ОСОБА_9 з метою подальшої передачі представникам іноземної організації.

Вищевказані фотознімки названих технологічних регламентів у пам`яті флеш-накопичувача марки «GoodRam 8 GB», s/n: 26С240518022000В знаходились в трьох папках з назвами: «-28», «10432-29» та «11344-26».

За висновком судової фототехнічної експертизи № 271/2 від 1 жовтня 2017 року, фотозображення, які знаходяться у папці «-28» є репродукціями сторінок матеріального носія секретної інформації «Регламент технологического процесса приготовления связующего топливной массы ОПАЛ-МС-П-М2» інв. № 11033, які збігаються з даним МНСІ за індивідуальними та загальними (груповими) ознаками; фотозображення, які знаходяться у папці «10432-29» є репродукціями сторінок матеріального носія секретної інформації «Регламент технологического процесса приготовления связующего и смесевого твердого топлива «АП-65» інв. № 10432, які збігаються з даним МНСІ за індивідуальними та загальними (груповими) ознаками; фотозображення, які знаходяться у папці «11344-26» є репродукціями сторінок матеріального носія секретної інформації «Регламент технологического процесса связующего и смесевого твердого топлива «Старт» інв. № 11344, які збігаються з даним МНСІ за індивідуальними та загальними (груповими) ознаками.

Згідно з експертним висновком державного експерта з питань таємниць про наявність відомостей, що становлять державну таємницю № 3 від 24 липня 2017 року, відомості, які містяться у матеріальних носіях інформації: «Регламент технологического процесса приготовления связующего и смесевого твердого топлива «АП-65», «Таємно», інв. № 10432, у прошитому вигляді на 197 арк.; «Регламент технологического процесса связующего и смесевого твердого топлива «Старт», «Таємно», інв. № 11344, у прошитому вигляді на 152 арк.; «Регламент технологического процесса приготовления связующего топливной массы ОПАЛ-МС-П-М2», «Таємно», інв. № 11033, у прошитому вигляді на 142 арк., розкривають технологію виготовлення зарядів із твердих ракетних палив, їх рецептуру і склад та технологічні особливості виготовлення, зокрема, дані щодо хімічних складових твердих палив «АП-65», «СТАРТ», «ОПАЛ» та технології робіт з ними. Незважаючи на давність розробок, зазначені носії інформації містять відомості про результати науково-технічних досліджень, що мають стратегічне (оборонне та економічне) значення, становлять державну таємницю і відповідають ст. 2.7.1 «Зводу відомостей, що становлять державну таємницю», затвердженого наказом СБУ від 12 серпня 2005 № 440 (зі змінами), та мають ступінь секретності «Таємно». Текст на фотознімках, які знаходяться у папках з назвою «-28», «10432-29» та «11344-26», змістовно співпадає з текстом матеріальних носіїв інформації: «Регламент технологического процесса приготовления связующего и смесевого твердого топлива «АП-65»; «Регламент технологического процесса связующего и смесевого твердого топлива «Старт»; «Регламент технологического процесса приготовления связующего топливной массы ОПАЛ-МС-П-М2», та містить відомості, що становлять державну таємницю.

Крім того, відповідно до висновку судової комп`ютерно-технічної експертизи № 53 від 28 серпня 2017 року, до вилученого за результатами обшуку 20 червня 2017 року у громадянина ОСОБА_9 ноутбука марки «Acer Aspire F5-573» підключався флеш-накопичувач марки «GoodRam 8 GB», s/n: 26С240518022000В, у пам`яті якого виявлено фотознімки сторінок вищезазначеної технічної документації, які містять відомості, що складають державну таємницю.

В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_7 просить вирок суду першої інстанції скасувати, а кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_9 за обвинуваченням у учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114 КК України закрити на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпанням можливості їх отримання.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд справу розглянув упереджено, порушив засади гласності та відкритості судового провадження і розумні строки судового розгляду.

Наведене полягає в тому, що за відсутності в матеріалах кримінального провадження будь-яких відомостей, які містять державну таємницю, справу суд у порушення п. 4 ч. 2 ст. 27 КПК України розглядав в закритому судовому засіданні, а у порушення ч. 1 ст. 332 КПК України суд по справі оголошував перерви на місяці. На переконання захисника, це вказує на порушення судом положень ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, яка передбачає право особи на справедливий, відкритий суд у розумні строки.

Посилаючись на порушення п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України, адвокат ОСОБА_7 в апеляційній скарзі вказує на те, що суд не дав оцінку тому факту, що інформація про злочинну діяльність ОСОБА_9 ніколи не вносилась до ЄРДР, що в свою чергу вказує на те, що все досудове розслідування проведено із порушенням ч. 3 ст. 214 КПК України, і відповідно всі докази є недопустимими.

Зазначає, що відомості, внесені до ЄРДР № 22016040000000080 від 06.03.2017 року не містять будь-яких посилань на вчинення злочину ОСОБА_9 , як це передбачено ч. 5 ст. 214 КПК України.

Адвокат зазначає, що за версією обвинувачення, органи СБУ дізналися про вчинення ОСОБА_9 інкримінованого йому злочину від свідка ОСОБА_12 , але він із завою до СБУ звернувся лише 13 березня 2017 року, тобто через тиждень після внесення до ЄРДР відомостей про вчинення злочину «громадянином іноземної держави». Наведене вказує на те, що або відомості 06.03.2017 року були внесені не у відношенні ОСОБА_9 , або «заднім числом».

Як зазначає адвокат, суд безпідставно проігнорував той факт, що свідок ОСОБА_12 ( ОСОБА_13 ) був без будь-яких правових підстав звільнений стороною обвинувачення від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 328 та ч. 1 ст. 111 КК України з метою штучної зміни його статусу у кримінальному проваджені з підозрюваного на свідка в обмін на його свідчення проти ОСОБА_9 . В обґрунтування адвокат вказує на те, що спочатку прокурором були об`єднані в одне кримінальне провадження - провадження № 2201604000000080 від 15.12.2016 року щодо розголошення Протоновим державної таємниці за ч. 1 ст. 328 КК України, та щодо вчинення ним державної зради № 2201704000000013 від 01.03.2017 року за ч. 1 ст. 111 КК України в одне провадження з провадженням у відношенні ОСОБА_9 за ч. 1 ст. 114 КПК України, а потім постановою прокурора від 22.11.2017 року з матеріалів єдиного кримінального провадження № 2201604000000080 від 15.12.2016 року були фактично вилучені матеріали за фактом вчинення ОСОБА_14 злочинів, передбачених ч. 1 ст. 384, ч. 1 ст. 111 КК України. При цьому у порушення ч. 3 ст. 217 КПК України вказані матеріали не були виділені в окреме провадження та не були долучені до будь-якого іншого провадження і їх подальша доля невідома.

Звільнення ОСОБА_14 від кримінальної відповідальності фактично, а не процесуальним шляхом, на думку захисника, надало органу досудового розслідування можливість штучно змінити статус ОСОБА_14 з підозрюваного на свідка в обмін на його свідчення проти ОСОБА_9 і зберегти повний контроль за цим свідком.

Також захисник зазначає, що суд свідомо викривив показання всіх інших свідків крім показань свідка ОСОБА_12 і безпідставно розтлумачив їх як докази вини ОСОБА_9 .

Так суд у вироку послався на показання свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 .

При цьому в суді свідок ОСОБА_16 повністю спростував твердження сторони обвинувачення з приводу того, що документ під назвою «Технологічний регламент з виготовлення резинових сумішей», макет якого передав ОСОБА_9 свідок ОСОБА_14 як відомості, які містять державну таємницю, в дійсності таких відомостей не містить, вся інформація в ньому в 2015 році була розсекречена та наявна у відкритих джерелах. Свідок ОСОБА_16 в суді показав, що «засекретив» вказаний документ, будучи введеним працівниками СБУ в оману. Крім того суд суперечливо оцінив показання свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_15 , оскільки в одній частині взяв їх до уваги, а в іншій оцінив критично.

Захисник вважає, що суд безпідставно не дав оцінки іншому висновку, зробленому ОСОБА_16 21.06.2017 року та який було надано стороною захисту з приводу того, що наведена інформація не є державною таємницею.

Захисник зазначає, що суд у вироку послався на рапорт начальника ВКР УСБУ в Дніпропетровській області полковника ОСОБА_19 від 03.03.2017 року, в якому вказано, що перед вильотом 24.02.2016 р. до КНР ОСОБА_9 сформулював шпигунське завдання ОСОБА_12 , але сам ОСОБА_12 показав, що будь-яких завдань від ОСОБА_9 не отримував і заперечував відкриття кримінального провадження у відношенні нього за цим фактом.

Захисник зазначає, що суд першої інстанції майже дослівно процитував у вироку надані стороною обвинувачення письмові докази, але не розкрив їх змісту та не вказав, яким чином вони доводять вину ОСОБА_9 .

Підсумовуючи наведене, адвокат вказує на те, що в суді не було встановлено належних та допустимих доказів, яки б доводили винуватість ОСОБА_9 в умисному збиранні інформації, яка містить державну таємницю, а не звичайної наукової інформації, судом не було встановлено мотиву інкримінованих ОСОБА_9 дій.

В доповненні до апеляційної скарги адвоката ОСОБА_7 обвинувачений ОСОБА_9 вказує, що в порушення ст. 334 КПК України суд у мотивувальній частині не сформулював обвинувачення, яке визнав доведеним, а дослівно процитував зміст обвинувального акту.

Висновки суду про доведення вини ґрунтуються на довільному трактуванні показань свідків та аналізі документів, які є недопустимими доказами.

Вказує, що експертизи з питань державної таємниці, надані стороною обвинувачення, складені та підписані ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , які є неуповноваженими особами.

Вказує, що експертні висновки від 24.07.2017 р. № 2, від 02.03.2017 р. без номеру, від 24.07.2017 № 3 у порушення вимог п.п. 194, 195, 196 «Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях» в СБУ не були зареєстровані, що вказує на те, що вони були повернені державним експертам без реєстрації в СБУ, або не направлялись в СБУ, з огляду на що не мають юридичної сили. Звертає увагу на те, що матеріальні носії, перелічені у вказаних висновках експертів, створювались за часи колишнього СРРС (1978-1987 р.р.) та на теперішній час втратили свою актуальність.

Зазначає, що в порушення вимог ст. 290 КПК України стороні захисту не було розкрито постанови про використання конфіденційного співробітництва та про зміну анкетних даних ОСОБА_22 ( ОСОБА_14 ).

Вважає, що прокурор без дотримання положень ст. 217 КПК України та не маючи на це передбачених законом підстав, об`єднав в одне провадження у відношенні ОСОБА_9 та ОСОБА_14 ( ОСОБА_22 ), чим в подальшому штучно надав стороні обвинувачення можливість використовувати докази, отриманні у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_22 ( ОСОБА_14 ) для доведення вини іншої особи - ОСОБА_9 .

Також зазначає, що використання в іншому провадженні, доказів, здобутих в результаті проведення НСРД у відповідності до ч. 1 ст. 257 КПК України можливо лише на підставі ухвали слідчого судді, постановленої за клопотанням прокурора, але в даному випадку прокурор не звертався до слідчого судді із таким клопотанням, з огляду на що не є допустимими докази, отримані у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_22 ( ОСОБА_14 ) для доведення вини у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_9 . Отже оскільки всі протоколи про результати НСРД складались у кримінальному провадженні під час розслідування злочинів, передбачених ч. 1 ст. 328, ч. 1 ст. 111 КК України, то відомості, наявні в них не можуть бути використані як докази вини ОСОБА_9 за обвинуваченням у чиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 114 КПК України.

Зазначає, що у порушення ст. 290 КПК України стороні захисту не були відкриті доручення прокурора оперативному підрозділу про проведення НСРД, оскільки матеріали провадження містять тільки розсекречені клопотання, постанови прокурора та ухвали слідчого судді. Наведене, на думку обвинуваченого, позбавляє можливості достовірно встановити, що доручення прокурора про проведення НСПД були виконані уповноваженим оперативним підрозділом.

Вказує, що клопотання про проведення НСРД від 17.03.2017 року №04/4-843т повністю тотожно відтворене в ухвалі 13-1100т/2017 Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20.03.2017 року, навіть з граматичними помилками, що свідчить по порушення грифу захисту комп`ютеру та що слідчий (прокурор) заздалегідь приготував бланк ухвали і фактично слідчий суддя вказане рішення не виносив. Аналогічні доводи обвинувачений наводить і щодо ухвал апеляційного суду № 13-1105т/2017; №13-1697т/2017; № 13-1924т/2017; № 13-1921т/2017; № 13-1922т/2017.

Також обвинувачений у доповненні до апеляційної скарги свого захисника посилається на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, допущені судом першої інстанції, передбачені п. 2 ч. 2 ст. 412 КПК України та які полягають у розгляді провадження незаконним складом суду.

Так обвинувачений вказує на те, що 24 жовтня 2018 року на підставі розпорядження керівника апарату Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська щодо повторного автоматичного розподілу справи, в якому зазначено що суддя ОСОБА_1 слухала справу № 204/82/18 (провадження 1-кп204/312/18), яка виключає розгляд поточної справи. І далі також зазначено в тексті, що перевіркою встановлено, що суддя ОСОБА_1 не приймала участь у розгляді судової справи № 204/82/18 (провадження 1-кп204/312/18) і враховуючи вищевикладене відповідно до п. 2.3.49, п. 2.3.50, п. 2.3.52 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначити повторний неавтоматичний розподіл судової справи № 204/82/18 (провадження 1-кп204/312/18) в частині повторного визначення судді-доповідача.

Далі на а.с. 62 т. 2 міститься розпорядження від 24.10.2018 року щодо повторного автоматичного розподілу справи, де вказано що «відповідно до п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначити повторний автоматичний розподіл судової справи № 204/82/18 (провадження 1-кп204/312/18) в частині повторного призначення судді-доповідача.

На а.с. 63 т. 2 міститься протокол перерозподілу справи між суддями у неавтоматичному режимі, суддя доповідач ОСОБА_1 .

Наведене, на думку апелянта, вказує на порушення ст. 35 КПК України.

Зазначає, що суд належним чином не перевірив той факт, що під час проведення слідчого експерименту свідок ОСОБА_14 ( ОСОБА_22 ) перебував під тиском з боку правоохоронних органів, оскільки на той час у відношенні нього розслідувалось кримінальне провадження за фактом вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст.111, ч. 1 ст. 328 КК України, а відповідно його дії під час співробітництва з правоохоронними органами у кримінальному провадженні у відношенні обвинуваченого носили провокативний характер, неприпустимість чого неодноразово висловлював ЄСПЛ в своїх рішеннях, зокрема «Романаусках проти Литви», «Віньян проти РФ», «Tchokhoneidze v. Georgia».

Вважає, що суд провадження у відношенні нього розглянув упереджено, оскільки наддав перевагу обвинувальним свідченням лише однієї особи потенційного підозрюваного за ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 328 КК України в цьому ж кримінальному провадженні, проігнорувавши при цьому докази, що виправдовують ОСОБА_9 .

Зазначає, що суд довільно трактував у вироку склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 114 КК України, встановив припущення щодо «можливості здійснення шпигунської діяльності на території України». Суд встановив, що дії обвинуваченого полягали у збиранні з метою передачі іноземній організації або їх представникам відомостей, що становлять державну таємницю, вчинене іноземцем, але суд не встановив, якій саме організації, її назву, або яким саме представникам.

В судовому засіданні апеляційного суду захисник обвинуваченого ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_7 апеляційну скаргу підтримав та крім викладеного в ній зазначив, що у порушення ст.ст. 91, 368 КПК України суд не встановив та у вироку не вказав мотиву вчинення інкримінованого ОСОБА_9 злочину. В порушення вимог ст. 214 КПК України до ЄРДРу не було внесено відомостей щодо конкретної особи - ОСОБА_9 за фактом вчинення ним злочину, передбаченого ч. 1 ст. 114 КК України. Захисник вважає, що суд не встановив на підставі досліджених доказів, що ОСОБА_9 збирав не лише технічну інформацію, а саме відомості, які містять державну таємницю. Захисник вважав, що в даному провадженні наявна відверта провокація злочину з боку ОСОБА_14 .

Захисник ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_8 апеляційну скаргу підтримала, просила її задовольнити, вирок скасувати і провадження у відношенні ОСОБА_9 закрити. Вважала, що висновки експертів ОСОБА_20 та ОСОБА_23 є недопустимими доказами, оскільки складені вони неналежними особами. Наполягала на тому, що а ні органом досудового розслідування, а ні судом не було встановлено мотиву вчинення ОСОБА_9 злочину. Також вважала, що у відношенні ОСОБА_9 було вчинено провокацію збоку правоохоронних органів, про що вказує, зокрема те, що свідок ОСОБА_14 під час проведення обшуку перебував в кайданках, а відповідно він знаходився під тиском працівників правоохоронного органу з метою отримання штучних доказів вини ОСОБА_9 .

Прокурор в судовому засіданні апеляційного суду проти задоволення апеляційної скарги із доповненням заперечував, зазначив, що свідок ОСОБА_16 на стадії досудового розслідування зробив два прямо протилежних висновки, за що відношенні нього на цей час здійснюється кримінальне провадження за ч. 2 ст. 384 КК України і найближчим часом його буде повідомлено про підозру у вчиненні цього злочину. Також в обґрунтування заперечень на доводи сторони захисту з приводу провокації працівникам правоохоронних органів вчинення ОСОБА_9 злочину із залученням до цього підконтрольної СБУ особи ОСОБА_14 ( ОСОБА_22 ) пояснив, що ОСОБА_13 ніколи не мав статусу підозрюваного в даному кримінальному провадженні, а 1 грудня 2017 року було закрито кримінальне провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111 та ч. 1 ст. 328 КК України за відсутністю події вказаних злочинів. Також прокурор вважав, що суд першої інстанції дослідивши всі надані йому належні та допустимі докази та зробивши їм вірну оцінку, прийшов до обґрунтованого висновку про вчинення громадянином КНР ОСОБА_9 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 114 КК України.

Заслухавши доповідь судді по справі, захисників обвинуваченого, прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі та доповненні до неї, провівши судові дебати, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга із доповненнями задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги і вправі вийти за межі апеляційних вимог лише якщо цим не погіршується становище обвинуваченого.

Суд першої інстанції відповідно до вимог ст.ст. 370, 374 КПК України, встановивши фактичні обставини кримінального провадження, обґрунтовано прийшов до висновку щодо доведеності вини ОСОБА_24 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.114 КК України, виклавши їх у вироку.

В оскаржуваному вироку суд першої інстанції навів всі встановлені обставини, які відповідно до ст. 91 КПК України підлягають доказуванню, а також виклав оцінку та аналіз досліджених в судовому засіданні доказів.

Вина ОСОБА_24 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.114 КК України, підтверджується доказами, які були безпосередньо досліджені в судовому засіданні.

Так, свідок ОСОБА_13 (який був залегендований за ім`ям ОСОБА_12 ) показав суду першої інстанції, що він працює завідуючим кафедри «Технології виробництва матеріалів і різних виробів для космічного, ракетного, а також цивільного використання» Дніпропетровського Національного Університету ім. О. Гончара.

У період з 10 по 15 грудня 2016 року він перебував в м. Сіань по запрошенню Інституту двигунів та ракетних двигунів, де протягом одного дня читав лекції стосовно університету. Професор ОСОБА_9 ( ОСОБА_25 ) під час лекції виступав як його перекладач, а саме робив переклад лекції з російської на китайську мову. Як перекладача його рекомендували співробітники Сіанського університету. ОСОБА_9 ( ОСОБА_25 ) вільно спілкувався російською, при цьому розуміючи технічні терміни.

Після лекцій, в ході розмови ОСОБА_9 ( ОСОБА_25 ) повідомив, що буває в Україні, а саме на ОСОБА_26 . Також ОСОБА_9 ( ОСОБА_25 ) повідомив йому, що в перших місяцях 2017 року буде в Павлограді. Після чого вони обговорили можливість зустрічі, у випадку, якщо ОСОБА_9 ( ОСОБА_25 ) прибуде до України, та свідок надав свої контактні телефонні номери та e-mail.

У кінці лютого 2017 року, ОСОБА_9 SMS-повідомленням повідомив, що приїхав до м. Павлоград та запропонував зустрітись. Після цього в телефонній розмові вони домовились про зустріч в м. Дніпрі. Наприкінці лютого вони зустрілись в м. Дніпро, він зробив ОСОБА_9 ( ОСОБА_25 ) екскурсію містом, після чого вони поїхали обідати в кафе «Таверна» на пр.О.Поля, де ОСОБА_9 ( ОСОБА_25 ) повідомив, що ОСОБА_27 Республіка зацікавлена в нових технологіях в ракетно-космічній галузі. Обвинувачений виявив бажання отримати вказані технології, за умови, якщо вони сучасні. На пропозицію ОСОБА_9 ( ОСОБА_25 ) свідок відповів, що технології, які цікавлять ОСОБА_9 , є таємницею підприємств та держави. Обвинувачений відповів, що саме такі технології його цікавлять та він хоче їх отримати.

Наступного дня він повідомив про зацікавленість секретними технологіями керівника відділу університету, що відповідає за секретність. Після цього вказаний керівник відділу зв`язався з СБУ та повідомив про пропозицію ОСОБА_9 . Через деякий час співробітники СБУ вийшли з ним на зв`язок, щоб перевірити його «враження» та передали «перелік» тематик, для того, щоб він передав їх ОСОБА_9 . Вказаний «перелік» містив як секретну інформацію, так і не засекречену.

Наприкінці квітня на початку травня 2017 року він знову зустрівся з ОСОБА_9 в м. Дніпрі, в ресторані «Гражда», який знаходиться в кінці пр. Правди у м. Дніпро. Він передав ОСОБА_9 описи технологій, які начебто він готовий надати за винагороду. Вказані описи були на трьох аркушах, тобто три описи різних технологій, два з яких мали гриф «таємно». Вказані описи ОСОБА_9 забрав та сказав, що йому треба проконсультувалися з керівництвом та визначити технології, які їх зацікавлять.

Про те, що надана інформація є секретною, свідок казав, та на описах був відповідний напис російською мовою. Шу ОСОБА_28 прочитав напис та запитав: «Что такое гриф секретности?», на що свідок пояснив, що вказані дані є державною таємницею.

Надалі ОСОБА_9 повідомив, що передасть цю інформацію, та вони вирішать як передати інформацію, що зацікавить. ОСОБА_9 зазначив, що восени 2017 року його запросять до Китаю, а він візьме із собою необхідну інформацію. Розрахунок за надану інформацію мав також відбутися в Китаї, при цьому ОСОБА_9 мав навчити його як провезти необхідні файли. Щодо авансу за вказану інформацію, обвинувачений казав, що з цього приводу ще не прийнято рішення.

Свідок підкреслив, що ОСОБА_9 зацікавили дві тематики, саме ті, які були з грифом секретності.

Після цього, весь травень він телефонував ОСОБА_9 для зустрічі, однак останній приїхати в м. Дніпро не міг та повідомляв, що не отримав відповіді із ОСОБА_29 щодо зацікавленої інформації, а тому не було сенсу зустрічатися.

Одного разу, наприкінці травня, він їздив до м. Павлограду, на інше підприємство, та вони домовилися зустрітися з ОСОБА_9 в одному з ресторанів, назву цього ресторану він не пам`ятає. Однак, прочекавши ОСОБА_9 більше години, в телефонній розмові останній повідомив, що дуже зайнятий та не зможе до нього приїхати. Того дня він не брав з собою матеріали, які зацікавили ОСОБА_9 .

В подальшому, в телефонній розмові ОСОБА_9 повідомив, що через декілька днів їде з України, та запропонував зустрітись в м. Палоград, а саме в номері готелю, в якому проживав.

Про заплановану зустріч, як і про всі попередні зустрічі з ОСОБА_9 , свідок повідомив СБУ. Співробітники СБУ передали йому флеш-накопичувач із скан- та фотокопіями описів та два звіти для підтвердження скан- та фотокопій цих описів. Із вказаними документами він приїхав на зустріч з ОСОБА_9 до м. Павлограду.

Прибувши до готелю, вони з ОСОБА_9 зустрілися в холі та прослідували до номеру останнього. Перебуваючи в номері готелю, він передав ОСОБА_9 флеш-накопичувач та два звіти для підтвердження. Шу ОСОБА_28 приєднав флеш-накопичувач до свого ноутбука та приблизно півгодини-годину особисто оглядав, листав та звіряв на відповідність оригіналам надані на флеш-накопичувачі документи. Після цього в двері номера постукали, ОСОБА_9 відчинив двері та в номер зайшли співробітники СБУ та хтось з персоналу готелю.

Відповідно до дослідженого судом першої інстанції протоколу виготовлення несправжнього (імітаційного) засобу від 29.03.2017 шляхом видалення і підміни ключових даних, які згідно з висновком державного експерта з питань таємниць заступника Голови Державного космічного агентства України ОСОБА_21 містять відомості, що становлять державну таємницю, із дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук ОСОБА_30 «Підвищення фізико-механічних властивостей склопластиків для виробів ракетно-космічної техніки під впливом електромагнітного поля надвисокої частоти» було виготовлено імітаційний засіб на 201 арк. (том 5 арк. 34-36 кримінального провадження).

Відповідно до протоколу виготовлення несправжнього (імітаційного) засобу від 30.03.2017 (судом першої інстанції помилково зазначено «03 березня 2017») шляхом заміни інформації, яка відповідно до висновку державного експерта з питань таємниць ОСОБА_16 та додатково підтверджено висновком державного експерта ОСОБА_20 , становить державну таємницю, та додатків із технологічної документації «Производство каландрованных резиновых смесей 51-2109, 51-2110, 51-2058, 51-2135, 51-2147. Технологический регламент № 5-744-78» було виготовлено імітаційний засіб на 58 арк. (том 5 арк. 37-40 кримінального провадження).

Згідно з протоколом виготовлення несправжнього (імітаційного) засобу від 05.05.2017 шляхом фотографування кожного аркуша наведених вище імітаційних засобів та перенесення цієї інформації на флеш-накопичувач Wilk GOOD RAM 16 GB (серійний номер E4E6BE4D32) було виготовлено імітаційний засіб (том 5 арк. 41-42 кримінального провадження)..

Відповідно до протоколу від 05.05.2017 ОСОБА_12 було передано ксерокопії частин раніше виготовлених імітаційних засобів: «Технологический регламент Производство каландрованных резиновых смесей» (титульні аркуші та анотація) та дисертація «Підвищення фізико-механічних властивостей склопластиків для виробів ракетно-космічної техніки під впливом електромагнітного поля надвисокої частоти» (титульні аркуші, зміст та анотація) том 5 арк. 43-44 кримінального провадження.

Як вбачається із протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії (аудіо-, відео контроль особи) від 17.05.2017 зі стенограмою та додатком оптичними дисками, а також протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії: контроль за вчиненням злочину імітування обстановки злочину в використанням несправжніх (імітаційних) засобів від 16.05.2017, у ході зустрічі 5 травня 2017 року із свідком ОСОБА_13 обвинувачений ОСОБА_9 висловів свій намір на отримання за грошову винагороду від нього інформації, що становить державну таємницю з метою її наступної передачі представникам іноземних організацій (том 5 арк. 122-160, 114-116 кримінального провадження відповідно).

Зокрема, ОСОБА_13 повідомляє, що усі розробки, в цілому, на 95 %, таємні, які йдуть на бойові ракети. Шу Юаньцзе цікавиться передовим устаткуванням, уточнюючи, що має на увазі зброю. Обвинувачений пропонує ОСОБА_13 заробити на цьому, зазначаючи, що хоче працювати як для країни (КНР) так і для себе. Пояснює, що він організує роботу в університеті. Надалі ОСОБА_9 просить ОСОБА_13 знайти можливість запросити начальника ОСОБА_9 (директора або ректора, як зазначає обвинувачений) на конференцію, яку проводить КБ «Південне». З директором обвинувачений і свідок повинні дослідити матеріали та обговорити деталі (том 5 арк. а.с. 133-134).

Обвинувачений уважно дослідив надані свідком ксерокопії частини імітаційних засобів та, в подальшому, деякі документи залишив собі.

ОСОБА_9 пояснює, які технології його інтересують більше, зокрема резинові і композитні полімери.

Свідок знову наголошує, що це таємні розробки. Зміст подальшої розмови свідчить, що ОСОБА_9 зацікавлений цими розробками, але йому потрібно порівняти конкретні параметри, властивості тощо з китайськими аналогами (а.с. 150-151).

Досліджуючи наступний документ (дисертацію), обвинувачений ставить запитання, що значить гриф «Таємно», та відповідає сам на своє питання, що це є таємницею, усвідомлюючи, що йому переданий документ, який містить державну таємницю. Шу ОСОБА_28 міркує що, діючи із ОСОБА_13 як одна сторона, він продасть іншій стороні у ОСОБА_29 зазначену інформацію (а.с. 152-153).

ОСОБА_9 наголошує, що він діє як посередник, та вони зможуть домовитися про ціну та який відсоток від отриманої винагороди він залишить собі.

Обвинувачений уточнює у свідка, чи потрібно після прочитання документ не зберігати, тобто знищити його, усвідомлюючи, протиправність своїх діянь.

Шу ОСОБА_28 запитує, чи може ОСОБА_13 добути ще такої ж, таємної інформації. А також пояснює свідку варіанти отримання винагороди за це або відразу продати, або створити власну компанію, яка, використовуючи технології, що становлять державну таємницю, зможе запустити виробництво, та отримати дохід ( т. 5 арк. 155-156). При цьому зі змісту доданого до протоколу аудіо- відеозапису є очевидним, що розуміючи те, що розмова йде про відомості, які містять державну таємницю обвинувачений ОСОБА_31 з метою конспірації продовжує розмову, переходячи на шепіт.

Протоколом огляду від 05.05.2017 підтверджено, що ОСОБА_9 під час зустрічі частину імітаційних матеріалів залишив собі (том 5 арк. 54-56 кримінального провадження);

20 червня 2017 року ОСОБА_13 було вручено імітаційні матеріали: «Производство каландрованных резиновых смесей 51-2109, 51-2110, 51-2058, 51-2135, 51-2147. Технологический регламент № 5-744-78» на 58 арк., дисертація «Підвищення фізико-механічних властивостей склопластиків для виробів ракетно-космічної техніки під впливом електромагнітного поля надвисокої частоти» та флеш-накопичувач Wilk GOOD RAM 16 GB (серійний номер E4E6BE4D32) том 5 арк. 169-171 кримінального провадження (т. 5 а.с. 169-171).

Як вбачається із протоколів про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 29.06.2017 (обидва) зі стенограмами та додатками оптичними дисками (том 5 арк. 179-199, 200-219 кримінального провадження відповідно), у ході зустрічі 20 червня 2017 року із свідком ОСОБА_13 обвинувачений ОСОБА_9 досліджує надані свідком імітаційні матеріали.

Обвинувачений проявляєзацікавленість,ставить уточнюючізапитання щодотехнологічного процесута сферизастосування технологій.Зазначає,що вінпоказував ранішенадані матеріализацікавленим особаму ОСОБА_29 .Запитує у ОСОБА_13 ,чи зможеостанній знайти,де придбатинеобхідне устаткування,та викладаєсвої думкияк цьогодосягти.

Надалі ОСОБА_9 розмірковує, яким чином необхідно вивезти отриману інформацію з території України. Пояснює, щоб оцінити вартість відомостей та отримати грошову винагороду ОСОБА_13 потрібно особисто зустрітися в Китаї з «директором», задля чого можна організувати формальне читання свідком лекцій.

Обвинувачений пояснює свідку, що у нього є проблема вивезти інформацію в ОСОБА_29 , зазначаючи, що він не може переписати її у комп`ютер, адже вона є таємною.

Відповідно до протоколу обшуку від 20.06.2017 в ході проведення обшуку за місцем тимчасового мешкання ОСОБА_9 у кімнаті НОМЕР_3 готельного комплексу «Хімік», що розташований за адресою: м.Павлоград, вул. Заводська, 35, на столі виявлено ноутбук марки «Acer Aspire», модель F15 f5-537G-72 XB чорного кольору із зарядним пристроєм. У даному ноутбуці наявна флеш-карта марки «GoodRam» (E4E6BE4D32).

Біля столу, в сумці чорного кольору було виявлено дві книги: книга у обкладинці темно-синього кольору з написом «2018» та назвою «Производство каландрованных резиновых смесей 51-2109, 51-2110, 51-2058, 51-2135, 51-2147. Технологический регламент» на 158 аркушах, має позначку «Таємно»; книга в обкладинці синього кольору з написом «№ 94, вкз. 1», та назвою «Підвищення фізико-механічних властивостей склопластиків для виробів ракетно-космічної техніки під впливом електромагнітного поля підвищеної частоти», гриф «Таємно», на 201 аркуші.

Прямо від входу, під лівим вікном було виявлено валізу чорного кольору, яка зі слів ОСОБА_9 належить йому. В ході огляду вказаної валізи було аркуш паперу формату А4 з машинописним текстом з назвою «Производство каландированных технических смесей 51-2109, 51-2110, 51-2058, 51-2135, 51-2147. Технологический регламент № 5-744-78»; аркуші паперу формату А4 з машинописним текстом з назвою: «Повышение физико-механических свойств стеклопластиков для изделий ракетно-космической техники под воздействием электромагнитного поля сверхвысокой частоты».

Спеціалістом були зроблені змиви зі сторінок вищевказаних книг та відібрано змиви з правої та лівої руки та лівого коліна Шу Юаньцзе (том 3 арк. 7-12 кримінального провадження).

Поняті ОСОБА_17 , ОСОБА_18 підтвердили суду порядок проведення обшуку та дійсність відомостей, що викладені у протоколі цієї слідчої дії.

Відповідно до висновку експерта № 1/8.11/2087 від 20 липня 2017 року виявлені сліди спеціальних хімічних речовини на змивах із книг, рук і коліна обвинуваченого, а також на аркуші паперу із зразком люмінесцентної речовини мають між собою спільну родову приналежність (том 2 арк. 94-99 кримінального провадження).

Наведені докази беззаперечно доводять вину ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.114 КК України.

Однак суд першої інстанції, дійшовши до висновку про необхідність виключення з формулювання обвинувачення (правильність чого не заперечується в апеляційній скарзі стороною захисту та з приводу чого не подано апеляційну скаргу стороною обвинувачення) посилання на повторне отримання ОСОБА_9 інформації у вигляді електронних графічних файлів, записаних на флеш-накопичувач марки «GoodRam 8 GB», s/n: 26С240518022000В, створених у період з 23 травня 2017 року по 26 травня 2017 року шляхом фотографування наступних книг: «Регламент технологического процесса приготовления связующего и смесевого твердого топлива «АП-65», «Таємно», інв. № 10432; «Регламент технологического процесса связующего и смесевого твердого топлива «Старт», «Таємно», інв. №11344; «Регламент технологического процесса приготовления связующего топливной массы ОПАЛ-МС-П-М2», «Таємно», інв. №11033, які перебували на території ДП «НВО «Павлоградський хімічний завод» за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Заводська, 44 (т. 3 судового провадження, арк.126), фактично цього не зробив, та виклав формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним, у редакції відповідно до обвинувального акту.

Зазначене є порушенням п. 2 ч.3 ст.374 КПК України щодо змісту вироку, та підлягає виправленню апеляційним судом.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги та доповнення обвинуваченого до неї, апеляційний суд доходить наступних висновків.

Захисник та обвинувачений зазначають про безпідставність об`єднання матеріалів кримінальних проваджень № 2201604000000080 від 15.12.2016 за ч.1 ст.328 КК, № 2201704000000013 від 01.03.2017 за ч. 1 ст. 111 КК, №2201704000000014 від 06.03.2017 за ч.1 ст.114 КК України в одне провадження та недопустимість внаслідок цього отриманих доказів, у тому числі результатів проведення негласних слідчих (розшукових) дій, які в силу ч.1 ст.257 КПК України не можуть бути використані в іншому кримінальному провадженні без дозволу слідчого судді.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, 15.12.2016 відомості про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі ЄРДР) за № 2201604000000080 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.328 КК України (т. 1, арк. 1-3 кримінального провадження).

01.03.2017 внесені відомості до ЄРДР за № 2201704000000013 про вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.111 КК України.

06.03.2017 відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.114 КК України, внесені до ЄРДР за № 2201704000000014 (т. 1, арк. 3 кримінального провадження).

Всупереч відповідних доводів захисника, зміст внесених до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення за № 2201704000000014 відповідає вимогам ч.5 ст. 214 КПК України, адже містять усі необхідні реквізити, визначені вказаною нормою: дату виявлення обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (матеріали правоохоронних органів); короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; попередню правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність тощо. Внесення ж до ЄРДР прізвища особи, що вірогідно вчинила протиправні дії, та якій ще не пред`явлено підозру, КПК України не передбачено.

Після повідомлення ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.114 КК України, відомості про підозрюваного внесені до ЄРДР, що вбачаться з витягу від 22.06.2017 (т. 1, арк. 2 кримінального провадження).

Постановою прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_6 від 10.03.2017, з урахуванням того, що у матеріалах досудових розслідувань є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення вчиненні одними особами, з метою всебічності дослідження всіх обставин кримінальних правопорушень, які підлягають доказуванню, процесуальній економії тощо, кримінальні провадження об`єднані під спільним номером 2201604000000080 (т. 1, арк. 9-10 кримінального провадження).

Зазначене процесуальне рішення не суперечить ч.1 ст.217 КПК України, яка визначає, що у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об`єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також матеріали досудових розслідувань, по яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами).

Із змісту ухвал слідчого судді Апеляційного суду Дніпропетровської області, якими надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, вбачається, що вони постановлені після об`єднання матеріалів кримінального провадження під спільним № 2201604000000080, слідчим суддею враховано, що досудове розслідування здійснюється за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.328, ч.1 ст.111 та ч.1 ст.114 КК України (т. 5, арк. 75-77, 87-89, 120-121, 176-178 кримінального провадження), а тому доводи доповнення обвинуваченого до апеляційної скарги про те, що негласні слідчі дії проведені лише у рамках розслідування злочинів, передбачених ч.1 ст.328, ч.1 ст.111 КК України, і не можуть бути використані в якості доказів винуватості ОСОБА_9 у скоєнні передбаченого ч.1 ст.114 КК України злочину, є безпідставними.

Колегія суддів відхиляє доводи обвинуваченого, викладені в доповненні до апеляційної скарги, про те, що слідчий суддя апеляційного суду фактично не розглядав клопотання прокурора про надання дозволів на проведення НСРД через те, що вони дублюють текст клопотань, оскільки відсутні достатні підстави вважати, що слідчим суддею клопотання були не розглянуті матеріали кримінального провадження містять вказані ухвали, зміст яких відповідає вимогам ст.372 КПК України, які підписані слідчим суддею Апеляційного суду Дніпропетровської області, завірені печаткою суду, та містять інші необхідні реквізити, які зокрема свідчать про встановлення та подальше зняття грифу секретності.

Обвинувачений вказує на те, що у матеріалах кримінального провадження відсутні доручення прокурора на проведення негласних слідчих дій (окрім доручення № 55/8-925, яке міститься у т. 4 а.с. 1-2, та № 55/8-384 у т. 6 а.с. 55).

Зокрема зазначає, що доручення на проведення НСРД оформлено листом (т. 5 а.с. 27-28), а у т. 4 містяться посилання щодо виконання слідчих доручень №55/8-87т від 13.03.2017 та № 55-8-105т від 25.04.2017.

Колегія суддів відхиляє відповідні доводи обвинуваченого, як такі, що не ґрунтуються на нормах кримінального процесуального закону та не підтверджені матеріалами кримінального провадження.

Так, частиною 1 ст. 41 КПК України визначено, що оперативні підрозділи органів Національної поліції, органів безпеки, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового і митного законодавства, органів Державної прикордонної служби України здійснюють слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії в кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого, прокурора.

Прокурором була дотримана визначена ст.41 КПК України письмова форма доручення (арк. 27-28 т.5 кримінального провадження), а тому такий довід обвинуваченого є безпідставним.

Крім того, відомості, отримані оперативним підрозділом внаслідок виконання доручень № 55/8-87т від 13.03.2017 та № 55-8-105т від 25.04.2017 (т.4 арк. 3-4, арк. 11-12 кримінального провадження) судом не використовувалися як докази вини обвинуваченого, тому апеляційний суд відхиляє доводи обвинуваченого щодо відсутності цих доручень у матеріалах кримінального провадження та їх не відкриття стороні захисту.

Захисник зазначає, що свідок ОСОБА_12 ( ОСОБА_13 ) був звільнений від кримінальної відповідальності позапроцесуальним шляхом: матеріали відносно нього за вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст.328 КК, ч.1 ст.111 КК України були виділені із матеріалів об`єднаного провадження № 2201604000000080 та їх подальша доля не відома, що свідчить про те, що було штучно змінено процесуальний статус цієї особи в обмін на його свідчення проти ОСОБА_9 , та орган досудового розслідування мав певний контроль над свідком.

Однак такі доводи не знайшли свого підтвердження, з огляду на таке.

Як зазначалося вище, відомості за фактом вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.328 КК України, внесені до ЄРДР 15.12.2016, за фактом скоєння злочину, передбаченого ч.1 ст.111 КК України, 01.03.2017. За даними фактами жодній особі підозра не пред`являлася.

В подальшому, а саме 10.03.2017, матеріали цих кримінальних проваджень разом із провадженням від 06.03.2017 за ч.1 ст.114 КК України були об`єднані під спільним №2201604000000080 (т.1, арк.9-10 кримінального провадження).

Постановою прокурора від 06.11.2017, у зв`язку із необхідністю закінчення досудового розслідування за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.114 КК України, матеріали кримінальних проваджень за ч.1 ст.111, ч.1 ст.328 КК України були виділені із матеріалів провадження №2201604000000080 (т.1, арк.31-32 кримінального провадження).

Згідно з постановою слідчого про закриття кримінального провадження від 01.12.2017, яка надана прокурором апеляційному суду, відомості про злочини, передбачені ч.1 ст.111, ч.1 ст.328 КК України, внесені того ж дня (06.11.2017) до ЄРДР за №№ 2201704000000074, 2201704000000074 відповідно, та об`єднані під спільним номером 2201704000000074.

Зокрема, відомості про вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.328 КК України, ґрунтуються на тому, що в 15.12.2016 в ході митного огляду багажу громадянина України ОСОБА_13 , який прибув авіарейсом з КНР до України, виявлено флеш-носії, електронні файли в яких містили інформацію з обмеженим доступом, що становить державну таємницю. Під час досудового розслідування об`єднаного кримінального провадження № 2201704000000074 не отримано фактичних даних про розголошення ОСОБА_13 відомостей, що становлять державну таємницю, та вчинення ним державної зради, тому кримінальне провадження закрито за відсутності події кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.328, ч.1 ст.111 КК України.

Таким чином не знайшли свого підтвердження доводи захисника про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_13 позапроцесуальним шляхом.

Отже, з моменту закриття кримінального провадження 01.12.2017 будь-який можливий тиск на свідка ОСОБА_13 з боку сторони обвинувачення виключається. Того ж дня обвинувальний акт відносно ОСОБА_9 надійшов до суду першої інстанції.

Враховуючи, що суд першої інстанції сприймав особисто показання ОСОБА_13 в судовому засіданні 11.12.2018, тобто через рік після закриття кримінального провадження, тому відсутні підстави вважати, що свідок давав неправдиві показання за вказівкою сторони обвинувачення.

Захисник зазначає, що свідок ОСОБА_16 повністю спростував твердження сторони обвинувачення, пояснивши суду, що він, будучи введеним в оману працівниками СБУ, здійснив «засекречення» документу «Технологічний регламент з виготовлення резинових сумішей», який насправді не включає відомостей, що містять державну таємницю.

Проте такі доводи свідка перевірялися як органом досудового розслідування, так і судом першої інстанції, та не знайшли свого підтвердження.

Так, стороною захисту надавалася інформація ДП «Науково-виробниче об`єднання «Павлоградський хімічний завод», відповідно до якої наведена у документі «Производство каландрованных резиновых смесей 51-2109, 51-2110, 51-2058, 51-2135, 51-2147. Технологический регламент № 5-744-78» технології висвітлена у відкритих джерелах, а методи виробництва, обладнання, технологічні вимоги до виробництва у регламенті вказані для технологічних умов, які існували більше ніж 39 років тому (т. 6, арк. 67-253 кримінального провадження).

Проте відповідно до листа директора-головного конструктора ДП «Український науково-дослідний конструкторсько-технологічний інститут еластомерних матеріалів і виробів» ОСОБА_32 від 06.11.2017, висновок ДП«Науково-виробниче об`єднання «Павлоградський хімічний завод» щодо наявності у відкритому доступі рецептур гумових сумішей 51-2109, 51-2110, 51-2058, 51-2135, 51-2147 слід вважати помилковим (т. 6, арк. 52-53 кримінального провадження).

У цьому листі наведена відповідна мотивація таких висновків, крім того зазначено, що дійсно регламент був створений багато років тому, але він досі є актуальним, деякі рецептури гум досі використовуються окремими державами, знаючи рецепти гум, можливо заощадити значні фінансові кошті та час при розробці гумових теплостійких покриттів для нових розробок ракетної техніки, що спростовує доводи обвинуваченого стосовно втрати актуальності документів, відомості у яких є предметом злочину.

Крім того, пояснення ОСОБА_16 спростовуються висновком державного експерта з питань таємниць № 2 від 24 липня 2017 року, відповідно до якого відомості, що містяться у тексті технічної документації (книги) під назвою «Производство каландрованных резиновых смесей 51-2109, 51-2110, 51-2058, 51-2135, 51-2147. Технологический регламент № 5-744-78» за сукупністю підпадають під дію ст. 8 Закону України «Про державну таємницю», статті 2.7.1 «Зводу відомостей, що становлять державну таємницю», введеного в дію наказом Служби безпеки України від 12 серпня 2005 року № 440 та відносяться до сфери економіки, науки і техніки та мають ступінь секретності «таємно» (т.2, арк. 41-42 кримінального провадження).

Доводи ОСОБА_16 щодо здійснення «засекречення» документу, який на справді не містив таємницю, внаслідок обману з боку працівників СБУ, спростовуються наданою прокурором апеляційному суду постановою про закриття кримінального провадження № 402017040000000868 від 17.07.2017, відповідно до якої у ході досудового розслідування вказані аргументи ОСОБА_16 не знайшли свого підтвердження.

Більш того, за обставинами складення державним експертом з питань таємниці ОСОБА_16 завідомо неправдивого висновку №12 від 21.06.2017, в якому стверджується про відсутність у Технологічному регламентів відомостей, що становлять державну таємницю, 18 жовтня 2017 року внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Доводи апеляційної скарги захисника з приводу того, що суд «обізнано викривив покази усі інших свідків, окрім показів ОСОБА_12 », у тому числі свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , апеляційний суд відхиляє, адже суд першої інстанції у вироку повністю привів свідчення зазначених осіб, а апелянтом не зазначено, у чому конкретно полягає викривлення показів. Фактично ж цей довід апеляційної скарги зводиться до незгоди захисника з оцінкою, наданою судом показанням вказаних осіб.

Обвинувачений у доповненнях до апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції у вироку послався на експертні висновки від 24.07.2017 № 2 та №3 (т.2, арк. 41-43, 51-54 кримінального провадження), які складені неуповноваженою особою, оскільки посада, що обіймає ОСОБА_20 Академік-секретар Відділення хімії Національної академії наук України, відсутня у переліку посадових осіб, на яких покладається виконання функцій державного експерта з питань таємниць, затвердженому Указом Президента України №987/2009 від 01.12.2009.

Апеляційний суд відхиляє такі доводи обвинуваченого, адже, по-перше, суд першої інстанції не посилався на висновок № 3 від 24.07.2017, оскільки він стосується предмету доказування за епізодом, який суд визнав за необхідне виключити з формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

По-друге, згідно з ч. 1 ст. 86 КПК доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

За ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Як визначає ст. 242 КПК України в редакцій, чинній на момент проведення слідчої дії, експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

Сторона обвинувачення залучає експерта за наявності підстав для проведення експертизи, у тому числі за клопотанням сторони захисту чи потерпілого (ст. 243 КПК України).

За ст.518 КПК України проведення експертизи щодо законності віднесення інформації у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку до державної таємниці, зміни ступеня секретності цієї інформації та її розсекречування, підготовка висновку щодо завданої національній безпеці України шкоди у разі розголошення секретної інформації чи втрати матеріальних носіїв такої інформації здійснюється посадовою особою, на яку покладено виконання функцій державного експерта з питань таємниць відповідно до закону у сфері державної таємниці. У такому разі на зазначену особу поширюються обов`язки і права, які цим Кодексом передбачено для експертів.

У даному кримінальному провадженні, а саме № 22016040000000080, державний експерт з питань таємниці академік-секретарВідділення хіміїНаціональної академіїнаук України,академік Національноїакадемії наукУкраїни ОСОБА_20 був залучений на підставі постанови слідчого. Експерт надав розписку щодо попередження про кримінальну відповідальність за ст.384 КПК України за надання завідомо неправдивого висновку та відмову від виконання покладених на нього обов`язків за ст. 385 КК України. Висновки експерта зроблені з питань, прийняття рішень з яких належить до його компетенції згідно з посадою, що відповідає вимозі, встановленій ч.2 ст.10 Закону Україні «Про державну таємницю».

Оскільки у кримінальному провадженні було дотримано порядок отримання експертного висновку, та відсутні обставини, зазначені у ст.87 КПК України, для визнання доказів недопустимими, колегія суддів відхиляє доводи сторони захисту щодо недопустимості експертного висновку № 2 від 24.07.2017.

Крім того, апеляційний суд враховує, що предметом злочинних діянь обвинуваченого були не лише відомості, які містять державну таємницю, викладені у Технологічному регламенті з виробництва каландрованих резинових сумішей, але і відомості, що містять державну таємницю, які викладені у дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук ОСОБА_30 «Підвищення фізико-механічних властивостей склопластиків для виробів ракетно-космічної техніки під впливом електромагнітного поля надвисокої частоти».

В доповненнях до апеляційної скарги обвинувачений, зазначаючи, що відповідно до ст.8 Закону України «Про державну таємницю» державні експерти з питань таємниць Державного космічного агентства України відносять до державної таємниці інформацію про наукові, науково-дослідні(дослідно-конструкторських)та проектніроботи угалузі дослідження(використання)космічного простору,на базіяких можутьбути створеніпрогресивні технології,нові видивиробництва,продукції татехнологічних процесів,що маютьважливе обороннечи економічнезначення абосуттєво впливаютьна зовнішньоекономічнудіяльність танаціональну безпекуУкраїни,вказує на недопустимість висновків державного експерта ОСОБА_21 внаслідок того, що всупереч ст.8 Закону України «Про державну таємницю» експерт відніс інформацію щодо предмету експертизи до ст.2.7.1 Зводу відомостей, що становлять державну таємницю.

Проте такі доводи є безпідставними та ґрунтуються на неправильному тлумаченні законодавства, у тому числі ст.8 Закону України «Про державну таємницю», яка викладена іншими чином, ніж зазначає обвинувачений.

Згідно зі ст.9 вказаного закону державний експерт з питань таємниць здійснює відповідно до вимог цього Закону віднесення інформації у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку до державної таємниці, зміни ступеня секретності цієї інформації та її розсекречування.

За ст. 1 вказаного закону Звід відомостей, що становлять державну таємницю, акт, в якому зведено переліки відомостей, що згідно з рішеннями державних експертів з питань таємниць становлять державну таємницю у визначених цим Законом сферах.

Як визначає п. 1 Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, який затверджений наказом СБУ від 12.08.2005 № 440, Звід є єдиною формою реєстрації цих відомостей в Україні. З моменту опублікування Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, держава забезпечує захист і правову охорону відомостей, які зареєстровані в ньому.

Звід відомостей,що становлятьдержавну таємницю формується Службою безпеки України на підставі рішень державних експертів з питань таємниць, а у випадках, передбачених статтею 12 Закону України «Про державну таємницю», на виконання рішень суду.

Тобто, відповідно до вказаних нормативно-правових актів експерт здійснює віднесення інформації у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку (яка ще на визнана таємною) до державної таємниці, зміни ступеня секретності цієї інформації та її розсекречування.

Водночас у кримінальному провадженні на експерта з питань державних таємниць покладається проведення експертизи щодо законності віднесення інформації у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку до державної таємниці, зміни ступеня секретності цієї інформації та її розсекречування, підготовка висновку щодо завданої національній безпеці України шкоди у разі розголошення секретної інформації чи втрати матеріальних носіїв такої інформації здійснюється посадовою особою, на яку покладено виконання функцій державного експерта з питань таємниць відповідно до закону у сфері державної таємниці. У такому разі на зазначену особу поширюються обов`язки і права, які цим Кодексом передбачено для експертів (ст. 518 КПК України).

Отже, у кримінальному провадженні експерт перевіряє, зокрема, законність віднесення до таємної інформації, яка вже внесена до Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, як таємна, а тому висновки ОСОБА_21 щодо відповідності інформації ст.2.7.1, 2.7.2 Зводу зроблені у межах повноважень експерта.

За наведеного апеляційний суд відхиляє доводи обвинуваченого щодо недопустимості як доказів висновків державного експерта з питань таємниць ОСОБА_21 від 02.03.2017, 12.07.2017 (т.2, арк. 10-12, 20-22 кримінального провадження).

З тих самих підстав є необґрунтованими посилання обвинуваченого щодо відсутності реєстрації висновків експертів в органах СБУ, що є порушенням вимог п.п. 194, 195, 196 «Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях», адже цим порядком не регулюється проведення експертизи у кримінальному провадженні, а експертні висновки та супровідні листи до них мають відмітки щодо їх отримання СБУ відповідно до звичайного порядку документообігу.

В апеляційній скарзі обвинуваченого зазначено, що стороні захисту не було розкрито постанови про використання конфіденційного співробітництва та постанову про заміну анкетних даних ОСОБА_13 ( ОСОБА_14 ).

Однак, відомості про заходи безпеки осіб, взятих під захист, є інформацією з обмеженим доступом (ст.6 Закону України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві»).

За ст.25 цього Закону розголошення відомостей про заходи безпеки особами, які прийняли рішення про ці заходи, або особами, які їх здійснюють, тягне за відповідальність встановлену законом

Як визначає ч.1 ст.15 вказаного закону, забезпечення конфіденційності даних про особу може здійснено шляхом обмеження відомостей про особу в матеріалах перевірки (заявах, поясненнях тощо), а також протоколах слідчих дій та інших матеріалах кримінального провадження, заміни прізвища, імені, по батькові в цих документах псевдонімами за постановою органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора або за ухвалою слідчого судді, суду про зміну анкетних даних. Ці постанови (ухвали) до матеріалів справи не приєднуються, а зберігаються окремо в органі, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Отже, такі документи не надаються після закінчення досудового розслідування сторонам для ознайомлення (аналогічний висновок зроблений Верховним Судом 14.11.2019 у справі № 235/4178/16-к3), а тому апеляційний суд відхиляє відповідні доводи обвинуваченого.

Обвинувачений вважає, що відбулася провокація злочину, що було залишено поза увагою суду першої інстанції.

Проте така версія сторони захисту перевірялася судом першої інстанції.

Зокрема, суд встановив, що у правоохоронного органу в рамках кримінального провадження були наявні підстави для проведення оперативного заходу контролю за вчиненням злочину.

Судом перевірено та встановлено відсутність ознак підбурювання Шу Юаньцзе з боку правоохоронних органів чи з боку ОСОБА_13 на вчинення злочину чи ознак впливу насильством, погрозами, шантажем з метою вчинення кримінального правопорушення.

Із таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів з огляду на таке.

Для відмежування провокації від допустимої поведінки правоохоронних органів Європейський суд з прав людини розробив ряд критеріїв (рішення «Баннікова проти Росії», № 18757/06, 04.11.2010, «Раманаускас проти Литви», № 55146/14, 05.02. 2008).

Під змістовним (матеріально-правовим) критерієм розуміється наявність/відсутність суттєвих змістовних ознак, притаманних провокації правоохоронних органів, а під процесуальним критерієм наявність у суду можливостей перевірити відомості про ймовірну провокацію під час судового засідання з дотриманням вимог рівності та змагальності сторін.

Відповідно до матеріально-правового критерію під час розгляду суд має з`ясувати, по-перше, чи мали органи влади вагомі підстави для початку таємної операції. Зокрема, вони повинні продемонструвати, що вони володіли конкретними, об`єктивними та перевіреними доказами, які свідчать про початкові кроки для вчинення дій, які складають злочин, а також те, що злочинні дії були вже вчинено під час втручання поліції. Цей принцип виключає, зокрема, будь-яку поведінку, яку можливо тлумачити як підбурювання заявника до вчинення злочину, який в іншому випадку б не був скоєний.

Матеріали кримінального провадження дають достатньо підстав вважати, що правоохоронні органи мали вагомі докази про початкові кроки обвинуваченого, направлені на вчинення злочину.

Такі відомості наведені у рапорті начальника ВКР УСБУ у Дніпропетровській області полковника ОСОБА_19 від 3 березня 2017 року обл. № 55/2-1119, згідно з яким проведеними контррозвідувальними заходами встановлено, зокрема, що ОСОБА_9 працює на посаді професора Сіанського науково-дослідного інституту сучасної хімії ( «204-й НДІ «Norinco», CNIC», провінція Шеньсі, КНР), який структурно входить до китайської державної корпорації «Norinco», CNIC», яка об`єднує науково-дослідні установи та підприємства оборонно-промислового комплексу КНР. Для прикриття шпигунської діяльності ОСОБА_9 використовує посади прикриття: заступника Головного інженера Сіанського науково-дослідного інституту сучасної хімії, головного технолога китайської державної корпорації «Norinco», CNIC».

До приїзду в Україну в січні 2017 року, ОСОБА_9 у якості перекладача приймав участь у наукових конференціях та лекціях, які читали фахівці українських наукових закладів та представники підприємств ракетно-космічної галузі України. У грудні 2016 року познайомився з лектором з України співробітником фізико-технічного факультету Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара ОСОБА_13 , який читав лекції за тематиками: теоретичні засади процесів полімеризації у фізичних полях; вплив зовнішніх факторів на полімерні матеріали; основні методи визначення властивостей полімерних композиційних та еластомірних матеріалів; принципи формування сумішей еластомірних матеріалів, та обмінялися з ним адресами електронних скриньок.

Шу Юаньзце у грудні місяці 2016 року з електронної скриньки ІНФОРМАЦІЯ_3 започаткував електронне листування з ОСОБА_13 , в якому звертався з проханнями надіслати йому в електронному вигляді тексти лекцій, які ОСОБА_13 використовував у вищезазначеному Сіаньському інституті, а ОСОБА_13 зі свого боку, прохав конкретизувати список питань, які цікавлять іноземця.

У лютому 2017 року ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_13 , що знаходиться в Україні та готовий зустрітися для обговорення вказаних питань. Для узгодження дати та часу зустрічі вони обмінялися номерами телефонів.

21.02.2017 року ОСОБА_13 зателефонував ОСОБА_9 та повідомив, що прибуде до м. Дніпро з метою огляду лабораторії ДНУ, де працює ОСОБА_13 . При цьому іноземець зазначив, що наразі знаходиться у м. Павлограді і запропонував зустрітися 22.02.2017 року у м. Дніпро.

Наступного дня відбулася зустріч, у ході якої ОСОБА_9 наголосив, що в першу чергу його цікавлять ракетні технології, які апробовані та використовуються тривалий час, можуть мати конверсійне застосування, а також питання бойового ракетобудування (використання каландрування у виготовленні теплозахисних покриттів твердопаливних ракетних двигунів; композиційні матеріали та технології для виробів ракетно-космічної техніки; технології поводження з радіоактивними матеріалами та створення ємностей для зберігання радіоактивних відходів. Незважаючи на повідомлення ОСОБА_33 про те, що основна частина інформації, яку ОСОБА_9 бажає отримати, має гриф обмеження доступу «секретно», останній наполіг на направлення ОСОБА_13 електронного листа зі списком конкретних розробок, які той зможе передати до КНР.

Крім того, інформація щодо приготування до вчинення злочину міститься у протоколі про результатами проведення негласного розшукового заходу (зняття інформації з транспортних телекомунікаційних систем) за СКП з № 598 зі стенограмою до додатком від 03 березня 2017 року із стенограмою та протоколі про результатами проведення негласного розшукового заходу (зняття інформації з транспортних телекомунікаційних систем) за СКП з № 598 зі стенограмою та додатком від 3 березня 2017 року, в ході якого були отримані дані, які мали місце 22 лютого 2017 року (т.5 арк. 1-25 кримінального провадження)

Судом першоїінстанції останнідокази визнанінедопустимими зпідстав того,що вониотримані врамках іншогокримінального провадження,а дозвілслідчого суддіна використанняу кримінальномупровадженні №22016040000000080, прокурором не був отриманий.

Недопустимий доказ не може бути використаний на доведення вини особи у вчиненні злочину, однак отримана інформація вказує на достатність підстав вважати, що ОСОБА_9 вчинив перші кроки для вчинення дій, направлених на вчинення злочину, а отже органи влади мали вагомі підстави для початку таємної операції.

В ході контролю за вчиненням злочину 5 травня 2017 року та 20 червня 2017 року правоохоронні органи здобули інформацію про вчинення ОСОБА_9 злочину.

Відомості про вчинення підбурювання обвинуваченого до вчинення злочину, який в іншому випадку б не був скоєний, не знайшли свого підтвердження. Навпаки, приведені вище по тексту ухвали відомості вказують на те, що ОСОБА_9 проявляв певну активність та був зацікавлений у вчиненні злочину.

Таким чином відсутні підстави вважати, що провокація мала місце за змістовним (матеріально-правовим) критерієм.

Процесуальний критерій це наявність у суду можливостей перевірити відомості про ймовірну провокацію під час судового засідання з дотриманням вимог рівності та змагальності сторін.

Як зазначено вище, суд першої інстанції перевірив доводи сторони захисту щодо наявності провокації злочину, та відхилив як безпідставні.

За наведеного, колегія суддів за доводами апеляційної скарги та доповнення до неї не вбачає підстав вважати, що відбулася провокація злочину.

Є безпідставним посилання обвинуваченого на те, що суд, зазначаючи на арк. 57 вироку про можливість здійснення шпигунської діяльності ОСОБА_9 , допустився припущень та вільного тлумачення складу злочину, передбаченого ч.1 ст.114 КК України, адже у цьому абзаці вироку суд не кваліфікує діяння обвинуваченого, а надає аналіз тому, чи було місце провокації відповідно до наведеного вище матеріально-правового тесту.

Адвокат ОСОБА_7 зазначає, що кримінальне провадження здійснювалося у закритому судовому засіданні впродовж усього провадження, однак матеріали кримінального провадження не містили державної таємниці, а докази, що містили державну таємницю у судового засіданні не досліджувалися, що на думку захисника є порушенням принципу гласності та відкритості судового засідання.

Стаття 27 КПК України проголошує, що кримінальне провадження в судах усіх інстанцій здійснюється відкрито. Слідчий суддя, суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини зокрема у випадку якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом.

Частина 1 ст. 517 КПК України роз`яснює, що досудове розслідування та судове провадження у кримінальному провадженні, яке містить відомості, що становлять державну таємницю, проводяться з дотриманням вимог режиму секретності.

Як вбачається із клопотання прокурора про направлення кримінального провадження до іншого суду від 19.12.2017, у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні визнано речовими доказами певні матеріальні носії інформації, які містять відомості, що становлять державну таємницю та мають гриф секретності «Таємно» (т. 1 судового провадження, арк. 63-65).

Водночас за приписом ч.4 ст.291 КПК України забороняється надання суду інших документів до початку судового розгляду, крім реєстру матеріалів досудового розслідування, цивільного позову, розписки підозрюваного про отримання копії обвинувального акту, копії цивільного позову, реєстру матеріалів досудового розслідування тощо.

З урахуванням обставин кримінального провадження, викладених в обвинувальному акті, відсутності в силу ч.4 ст.291 КПК України інших документів, з яких суд мав змогу дійти до висновків про наявність або відсутність у матеріалах кримінального провадження відомостей, які становлять державну таємницю, рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні відповідає вимогам КПК України та визначеній законом меті нерозголошення державної таємниці.

Перевіряючи доводи обвинуваченого щодо порушення принципу автоматизованого розподілу справи, колегія суддів доходить наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.35 КПК України автоматизована система документообігу суду забезпечує об`єктивний та неупереджений розподіл матеріалів кримінального провадження між суддями з додержанням принципів черговості та однакової кількості проваджень для кожного судді.

Як вбачається із матеріалів справи, після визначення підсудності за Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська, 05.01.2018 було здійснено автоматизований розподіл та складено протокол щодо неможливості розподілу справи. У звіті про неможливість розподілу зазначено, зокрема, що суддя ОСОБА_1 вже слухала справу та виключена із розподілу (т. 1 арк. 86-87 судового провадження).

09.01.2018, 10.01.2018, 12.01.2018 розподіл не відбувся з аналогічних підстав.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22.01.2018 відмовлено у задоволенні подання Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська про вирішення підсудності кримінального провадження, матеріали провадження повернуті для здійснення судового розгляду. Апеляційний суд наголосив на тому, що ухвалою апеляційного суду від 27.12.2017 вже було вирішено питання підсудності кримінального провадження, а повторне визначенняпідсудності КПКУкраїни непередбачено (т. 1 арк. 123-125 судового провадження).

31.01.2018 справу розподілено між суддями, визначено колегію у складі суддів ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 .

Протягом дев`яти місяців відбувався судовий розгляд кримінального провадження

Між тім, відповідно до наказу № 264-к від 18.10.2018 суддю ОСОБА_34 відраховано зі штату Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська.

Відповідно до протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу справи між суддями від 24.10.2018 справу не розподілено через нестачу потрібної кількості суддів.

Враховуючи те, що 10 листопада 2018 року спливав строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, що визначений ухвалою від 13.09.2018, за наявності ухвали апеляційного суду, в якій наголошувалося на неможливості повторного визначення підсудності кримінального провадження, керівник апарату районного суду, перевіривши помилковість даних автоматизованої системи щодо участі судді ОСОБА_1 , видав розпорядження про здійснення повторного неавтоматичного розподілу справи (т. 2 арк. 61 судового провадження).

У неавтоматичному режимі визначено склад суду: суддя-доповідач ОСОБА_1 , судді ОСОБА_37 , ОСОБА_38 (т. 2 арк. 63 судового провадження).

Судовий розгляд кримінального провадження розпочався спочатку.

Враховуючи певну неузгодженість норм, а саме ч.5 ст.34 КПК України, яка забороняє спори між судами про підсудність, а також ст.35 КПК України, яка разом із Положенням про автоматизовану систему документообігу суду не роз`яснює, яким чином необхідно діяти працівникам апарату суду у разі встановлення помилковості даних автоматизованої системи щодо участі судді у кримінальному провадженні та неможливості внаслідок цього розподілу справи між суддями, беручи до уваги вимоги ст.517 КПК України щодо допуску до участі у кримінальному провадженні, яке містить відомості, що становлять державну таємницю, лише осіб, які мають допуск до державної таємниці відповідної форми та яким надано доступ до конкретної секретної інформації (категорії секретної інформації) та її матеріальних носіїв, колегія суддів виходить, з того, чи було внаслідок неавтоматизованого розподілу завдано шкоди загальній справедливості судового розгляду, про що зазначає рішення ЄСПЛ у справі «Яременко проти України», № 32092/02, на яке посилається обвинувачений у доповненнях до апеляційної скарги.

Так, апеляційним судом перевірено, що суддя ОСОБА_1 не брала участь у цьому кримінальному провадженні ні під час досудового розслідування, ні під час судового розгляду, відтак встановлена ст.76 КПК України вимога щодо недопустимості повторної участі судді у кримінальному провадженні була дотримана.

Внаслідок зміни головуючого судді інші члени судової колегії залишилися незмінними, що відповідає встановленій ст.319 КПК України вимозі щодо незмінності складу суду.

Як зазначено вище, автоматизована системи документообігу суду має на меті забезпечення об`єктивного та неупередженого розподілу матеріалів кримінального провадження між суддями з додержанням принципів черговості та однакової кількості проваджень для кожного судді.

Підстави вважати,що внаслідокнеавтоматизованого розподілусправи булопорушено об`єктивнийта неупередженийрозподіл матеріалівкримінального провадження,відсутні,адже іншісудді судуне маютьдопуску дорозгляду кримінальних проваджень, які містять відомості, що становлять державну таємницю.

Апеляційний суд зауважує, що стороною захисту було заявлено відвід усій колегії суддів суду першої інстанції з підстав сумнівів у неупередженості суддів. Клопотання про відвід обґрунтовано тим, що: 1) колегія суддів не задовольнила клопотання захисника про повернення обвинувального акту прокурору; 2) колегією суддів без постановлення окремих ухвал в порядку ст.ст.350, 371, 372 КПК України вирішені усі питання підготовчого провадження; 3) судом було ухвалено рішення про розгляд справи у закритому судовому засіданні без заслуховування пояснень захисника; 4)суд не розглянув усну заяву адвоката про відвід складу суду; 5) колегією суддів не визначено запасного суддю.

Між тим стороною захисту не заявлялося відводу суду з підстав неавтоматичного розподілу складу, що суд апеляційної інстанції бере до уваги.

Апеляційним переглядом також встановлено, що сторона захисту не була обмежена у можливості реалізовувати свої процесуальні права; судом досліджено докази, що надані стороною захисту; у вироку наведені мотиви, за яких суд відхилив аргументи, які надавалися на захист обвинуваченого.

За наведеного колегія суддів вважає, що відступ від положень ст.35 КПК України щодо автоматичного розподілу кримінального провадження між суддями не вплинув на загальну справедливість судового розгляду, відтак було дотримані гарантії, встановлені п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Адвокат ОСОБА_7 зазначає, що судом першої інстанції допущено порушення розумності строків судового розгляду.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у п. 72 рішення по справі "Меріт проти України", № 66561/01, 30.03.2004, відповідно до прецедентної практики Суду розумність тривалості провадження повинна визначатись у світлі відповідних обставин справи та з огляду на критерії, передбачені прецедентною практикою Суду, зокрема складність справи, поведінка заявника, а також органів влади, пов`язаних зі справою.

Обставини, пов`язані із неможливістю у суді першої інстанції здійснити розподіл справи між суддями, звільненням головуючого ОСОБА_34 з посади, що призвело до необхідності розпочати судовий розгляд зі стадії підготовчого судового засідання, наведені досліджені апеляційним судом та наведені вище по тексту ухвали.

Крім того, оцінюючи тривалість провадження, колегія суддів враховує складність кримінального провадження, необхідність вчинення дій для забезпечення обвинуваченого перекладачем на китайську мову, необхідність здійснення дій, направлених на збереження державної таємниці (т. 2 арк. 216-225 судового провадження), здійснення доставки обвинуваченого, який тримається під вартою, до зали судових засідань, та необхідність періодичного перегляду підстав тримання під вартою.

Крім того, на тривалість судового провадження вплинула і поведінка сторони захисту.

Так, як свідчить аудіозапис судового засідання від 16.05.2019, дату наступного судового засідання (12.06.2019) було узгоджено із учасниками судового провадження.

Проте 01.06.2019 захисник звернувся до суду із клопотанням про перенесення судового засідання,призначеного на 12.06.2019, у зв`язку із тим, що перебуватиме у відпустці по 13.06.2019 включно (т. 1 арк. 246 судового провадження).

Призначене на 14.08.2019 судове засідання також не відбулося через перебування адвоката ОСОБА_7 у черговій відпустці (т.2 арк. 26 судового провадження).

13.11.2018 захисник подав клопотання про відвід колегії суддів; 28.11.2018 про відвід прокурора.

Стороною захисту 14.03.2019 було подано заяву про скоєння прокурором злочину, передбаченого ч.2 ст.357 КК України, у зв`язку із чим 18.04.2019 до суду подано повторне клопотання про відвід прокурора (т. 3 арк. 1-3 судового провадження).

Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що тривалий розгляд обумовлений причинами, які не залежали від суду першої інстанції, а період судового розгляду кримінального провадження, відповідає вимозі розумного строку.

Стосовно доводів апеляційної скарги та доповнення обвинуваченого щодо кваліфікації злочину, колегія суддів зазначає наступне.

З об`єктивної сторони злочин, передбачений ч. 1 ст. 114 КК України, полягає у таких діях: 1) передача іноземній державі, іноземній організації або їх представникам відомостей, що становлять державну таємницю; 2) збирання з метою передачі іноземній державі, іноземній організації або їх представникам відомостей, що становлять державну таємницю.

Під іноземною організацією розуміється будь-яка державна чи недержавна установа, підприємство, об`єднання, орган іншої країни, у тому числі політична партія, релігійна організація, комерційне підприємство, а також міждержавна чи міжнародна організація, у тому числі неофіційна, нелегітимна чи злочинна. Іноземною організацією є також військова, політична, економічна, фінансова, прикордонна чи інша розвідка.

Представник іноземної організації це особа, яка уповноважена виражати інтереси тієї чи іншої іноземної організації та діє від її імені або представляє її за спеціальним повноваженням, у тому числі таємним (не офіційним).

У кримінальному провадженні не було встановлено кому саме обвинувачений мав намір передати зібрані відомості, що становлять державну таємницю.

Як вбачаєтьсяіз зібраниху справідоказів,зокрема інформації,отриманої внаслідокпроведення негласнихслідчих (розшукових)дій, ОСОБА_9 повідомляв ОСОБА_13 те,що вінпередасть отриманівідомості директоруСіанському науково-дослідномуінституту сучасноїхімії,або ректору,іноді зйого слівзрозуміло,що вінздійснить передачуіншим зацікавленимособам,які зможутьоцінити відомості.

Мотив це факультативна ознака суб`єктивної сторони злочину, вона вимагає свого встановлення лише коли про це прямо зазначено у законі.

Проте відповідно до диспозиції ч.1 ст.114 КК України обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони вказаного злочину є лише його мета передача зібраних відомостей, що становлять державну таємницю, іноземній державі, іноземній організації або їх представникам відомостей, що становлять державну таємницю, що було враховано судом першої інстанції при кваліфікації діянь обвинуваченого.

За наведеного колегія суддів відхиляє довід адвоката щодо не встановлення мотивів вчинення злочину обвинуваченим, та вважає, що суд першої інстанції правильно кваліфікував діяння ОСОБА_9 за ч. 1 ст. 114 КК України, як збирання з метою передачі іноземній організації або їх представникам відомостей, що становлять державну таємницю, вчинене іноземцем.

Інші доводи апеляційної скарги з доповненням обвинуваченого до неї також були предметом перевірки апеляційним судом, однак правильності висновків суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.114 КК України, не спростували.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 414, 418, 419, КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_7 із доповненням до неї обвинуваченого ОСОБА_9 залишити без задоволення.

Вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 9 липня 2019 року у відношенні ОСОБА_10 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114 КК України змінити.

Виключити з мотивувальної частини вироку з формулювання обвинувачення, яке визнане судом доведеним посилання суду на встановлення судом факту повторного отримання ОСОБА_9 інформації у вигляді електронних графічних файлів, записаних на флеш-накопичувач марки «GoodRam 8 GB», s/n: 26С240518022000В, створених у період з 23 травня 2017 року по 26 травня 2017 року шляхом фотографування наступних книг: «Регламент технологического процесса приготовления связующего и смесевого твердого топлива «АП-65», «Таємно», інв. № 10432; «Регламент технологического процесса связующего и смесевого твердого топлива «Старт», «Таємно», інв. №11344; «Регламент технологического процесса приготовления связующего топливной массы ОПАЛ-МС-П-М2», «Таємно», інв. №11033, які перебували на території ДП «НВО «Павлоградський хімічний завод» за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Заводська, 44.

В решті вирок суду залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту оголошення.

Касаційна скарга на ухвалу може бути подана протягом трьох місяців з дня її оголошення безпосередньо до Верховного Суду, а засудженим, який утримується під вартою - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

Дата документу Справа № 204/82/18