печерський районний суд міста києва

Справа № 369/1190/18-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2020 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді Бортницької В.В.

з участю секретаря Бондаренко О.В.,

справа № 369/1190/18

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Національний банк України,

про стягнення збитків,

представник позивача ОСОБА_2 ,

представник відповідача Бондаренко Н.О . ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Національного банку України (далі - відповідач, НБУ), в якому просить стягнути з відповідача збитки у розмірі 2 167 414,32 грн.

В обґрунтування позовних вимоги зазначає, що між позивачем та Публічним акціонерним товариством «Київська Русь» було укладено договори банківського вкладу в національній валюті № 143243-56 від 25.12.2014 та № 5795-56 від 22.01.2015. На підставі вказаних договорів позивач передав ПАТ « Банк «Київська Русь» грошові кошти у розмірі 50 000,00 тис. доларів США з терміном повернення вкладу - 27 липня 2015 та 50 000,00 дол. США з терміном повернення вкладу до 25 серпня 2015. 19.03.2015 постановою Правління Національного банку України № 190 ПАТ «Банк «Київська русь» віднесено до категорії неплатоспроможних, а з 20.03.2015 до 19.06.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на його тимчасову адміністрацію. Постановою Київського апеляційного суду від 05.12.2016у справі № 826/22323/15 визнано протиправною та скасовано постанову правління Національного банку України від 19.03.2015 № 190. Вищим адміністративним судом України від 08.06.2017 прийнято постанову у справі № к/800/35885/16 за касаційною скаргою Національного банку України на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2016, якою рішення в частині зобов`язання НБУ надати можливість ПАТ «Банк «Київська Русь» провести заходи фінансового оздоровлення банку після проведення заходів з його ліквідації скасовано, в іншій частині постановку Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2016 залишено без змін. В результаті прийняття відповідачем постанови від 19.03.2015 № 190 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» до категорії неплатоспроможних», яка визнана протиправною позивач втратив можливість використовувати власні кошти, розміщені на депозитних рахунках чим позивачу завдано матеріальних збитків.

У відзиві до позовної заяви представник відповідача зазначив, що правові основи взаємовідносин між Національним банком України та банками визначені у Законі України «Про Національний банк України» та в Законі України «Про банки і банківську діяльність».

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про банки і банківську діяльність» Національний банк України не відповідає за зобов`язаннями банків, а банки не відповідають за зобов`язаннями Національного банку України, якщо інше не передбачено законом або договором.

Грошові кошти у вигляді депозитного вкладу були розміщені позивачем на договірній основі у ПАТ «Банк «Київська Русь». Національний банк не є стороною у договірних відносинах між позивачем та ПАТ «Банк «Київська Русь», а отже у нього відсутні зобов`язання стосовно виконання умов договорів, укладених між позивачем та ПАТ «Банк «Київська Русь».

Випадки обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, можуть бути передбачені в спеціальному законі. Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку врегульована Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним законом, що регулює дані правовідносини. Таким чином, у спорах, пов`язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов`язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 № 190 «Про віднесення ПАТ «Банк «Київська Русь» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від № 61 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк «Київська Русь» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку». Відповідно до Постанови Національного банку України від 16.07.2015 № 460 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Фондом розпочато процедуру ліквідації Банку

Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 18.06.2018 № 1684 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь» строком на два роки з 17.07.2018 до 16.07.2020 включно.

Отже, на дату звернення позивача до суду, Фондом гарантування продовжується процедура ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь». При цьому відповідно до ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» позивач як вкладник є кредитором Банку та задоволення вимоги буде сплачено позивачу в порядку черговості.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов`язань, є кредитором банку. Отже, на даний момент зобов`язальні відносини між Позивачем та ПАТ «Банк «Київська Русь» за договорами банківського вкладу не припинилися.

Посилання позивача на судове рішення у адміністративній справі № 826/22323/15, як доказ порушення Національним банком України права позивача на отримання коштів, розміщених на депозитному рахунку в ПАТ «Банк «Київська Русь» є необґрунтованими, оскільки в рішенні суду не встановлено причинно-наслідкового зв`язку та міститься висновку про те, що саме внаслідок дій або бездіяльності Національного банку було порушено право позивача чи інших кредиторів ПАТ «Банк «Київська Русь» на отримання коштів за договором банківського вкладу.

Вимоги позивача про відшкодування шкоди ґрунтуються на хибному твердженні про те, що Національний банк, в розумінні позивача, є суб`єктом відповідальності за нормами статті 1173 Цивільного кодексу України, а отже - органом державної влади.

Так як Національний банк України є центральним банком Україні:, особливим центральним органом державного управління, самостійним у своїй діяльності від органів державної влади, то він не є суб`єктом відповідальності в розумінні ст. 1173 ЦК України.

В свою чергу, вимагаючи стягнення шкоди з відповідача, позивач не довів факт заподіяння йому шкоди відповідачем та причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача та заподіяною шкодою. Так само, як не міститься в судових рішеннях, на які в позовній заяві посилається позивач, жодного висновку суду про те, що внаслідок дій або бездіяльності Національного банку України були порушені права кредиторів на отримання коштів за договорами банківського вкладу.

31.01.2018 ОСОБА_1 звернувся з вказаним позовом до Києво-Святошинського районного суду Київської області.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 лютого 2018 року вказана позовна заява передана для розгляду до Печерського районного суду міста Києва.

Ухвалою від 18.05.2018 судді Печерського районного суду м. Києва Васильєвої Н.П. позовну заяву ОСОБА_1 до Національного банку України залишено без руху.

Відповідно до Розпорядження від 12.07.2018 № 476, у зв`язку із перебування судді Васильєвої Н.П. на довготривалому лікарняному призначено повторний автоматичний розподіл вказаної справи. Відповідно до ст. 33 ЦПК України для розгляду зазначеної справи визначено суддю Бортницьку В.В.

30.07.2018 ухвалою суду позовну заяву ОСОБА_1 до Національного банку України про стягнення збитків прийнято до провадження судді та відкрито провадження. Розгляд справи ухвалено проводити в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 20.11.2019 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав з підстав, що викладені в ньому.

Представник відповідача проти вимог позову заперечував у повному обсязі.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, приходить до наступного висновку.

За приписами ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідальність у вигляді обов`язку компенсувати шкоду настає тільки за певних умов, які утворюють склад правопорушення, а саме: наявності шкоди, протиправної поведінки, причинного зв`язку між поведінкою та шкодою, провини.

Такий елемент, як наявність шкоди, полягає в будь-якому знеціненні блага, що охороняється законом.

Протиправна поведінка заподіювача шкоди полягає в порушенні правової норми, виражається у вчиненні заборонених правовою нормою дій.

Наявність такої умови цивільно-правової відповідальності, як причинний зв`язок між поведінкою та шкодою (збитками), приводить до необхідності доведення факту, що саме протиправна поведінка конкретної особи, на яку покладається така відповідальність, є безпосередньою причиною, в результаті якої було заподіяно збитки.

Провина є суб`єктивним елементом відповідальності, полягає в психічному ставленні особи до вчиненого нею протиправного діяння й проявляється у вигляді наміру або необережності.

Як бачимо, для аргументації позовних вимог необхідно:

• підтвердити заподіяння збитків, що виникли в результаті визнання банку неплатоспроможним;

• довести факт протиправної бездіяльності НБУ, в результаті якої настали негативні наслідки;

• обгрунтувати наявність

причинно-наслідкового зв`язку між бездіяльністю НБУ й негативними наслідками у вигляді визнання банку неплатоспроможним;

• обгрунтувати наявність провини.

Судом встановлено, що між позивачем та Публічним акціонерним товариством «Київська Русь» було укладено договори банківського вкладу в національній валюті № 143243-56 від 25.12.2014 та № 5795-56 від 22.1.2015. За кожним з вкладів позивач передав ПАТ «Банк «Київська Русь» грошові кошти у розмірі 50 000,00 дол. США

На підставі постанови Правління Національного банку України від 19 березня 2015 № 190 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 61 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк «Київська Русь».

Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 18.06.2018 № 1684 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь» строком на два роки з 17.07.2018 до 16.07.2020 включно.

Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку врегульована Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та є спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини.

Отже, у спорах, пов`язаних з виконанням банком, в якому введено тимчасову адміністрацію та/або запроваджено процедуру ліквідації, своїх зобов`язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закону) є спеціальними та цей закон є приорітетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Матеріалами справи не доведено, що внаслідок дій відповідача було порушено право позивача, як кредитора ПАТ «Банк «Київська Русь», на отримання коштів за договорами банківського вкладу, не доведено причинний зв`язок між шкодою та неправомірними діями банку.

Безпідставними суд визнає й доводи позову про те, що судовим рішеннями по адміністративній справі № 826/22323/15 доведена вина Національного банку України в неотриманні позивачем коштів, розміщених на за договором банківського вкладу, оскільки, в зазначених рішеннях не міститься жодного висновку, що внаслідок дій чи бездіяльності Національного банку України було порушено права вкладників ПАТ «Банк «Київська Русь», в тому числі і позивача, на отримання коштів за договорами банківського вкладу.

Більше того постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду скасовано постановку Київського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2016 року та постанову Вищого адміністративного суду України від 08.06.2017. Справу № 826/22323/15 передано на розгляд до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Механізм відшкодування шкоди кредиторам та повернення коштів, отриманих під час виконання уповноваженою особою Фонду заходів чітко визначеній чинним законодавством.

Таким чином, оскільки між позивачем та банком ПАТ «Банк «Київська Русь» виникли договірні відносини, то стягнення суми вкладу Позивачу повинно відбуватись на підставі законодавства, що регулює правовідносини щодо повернення вкладу з урахуванням положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Крім того, згідно зі ст. 1173 ЦК України, відшкодування шкоди, завданої фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними повноважень, відшкодується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління.

Також особливий статус Національного банку України визначений в Рішенні Конституційного Суду України від 26.02.2009 № 6-рп/2009, відповідно до пункту 3.1 якого Конституція України визначила правовий статус Національного банку України як центрального банку держави, основною функцією якого є забезпечення стабільності грошової одиниці України (ст. 99). Особливість юридичного статусу Національного банку України полягає в тому, що, з одного боку, він має публічно-правовий статус особливого центрального органу державного управління, самостійного у своїй діяльності від органів державної влади (ст. 6, 7, 24, 25, 53 Закону України «Про Національний банк України»), а з іншого - цивільно-правовий статус як юридичної особи, яка має відокремлене майно, що є об`єктом права державної власності і перебуває в його повному господарському віданні, та може вчиняти певні цивільно-правові правочини з комерційними банками, державою (ст. 4, 29, 31, 42 Закону України «Про Національний банк України»).

Отже, Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, самостійним у своїй діяльності від органів державної влади, тобто не є суб`єктом відповідальності в розумінні ст. 1173 Цивільного кодексу України.

З урахуванням наведеного підстав для задоволення позовних вимог суд не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст. 1173 ЦК України, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Законом України «Про Національний банк України» та ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 267, 273, 274, 280, 354, 355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволені позову ОСОБА_1 до Національного Банку Укаїни про стягнення збитків - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Національний банк України: 01011, м. Київ, вул. Інституцька,9, код ЄДРПОУ 00032106.

Суддя В.В. Бортницька