ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2020 р.

м. Харків

Справа № 922/3280/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання Васильєвій Л.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом

ПП "Золота нива 1", с. Забавне

до

Головного управління Національної поліції в Харківській області, м. Харків, Головного управління Державної казначейської служби України в Харківській області, м. Харків

про

стягнення 14 000,00 грн.

за участю представників:

позивача - Острась В.Ю., довіреність б/н від 08.11.19р.;

відповідача (ГУ Національної поліції в Харківській області) - Крюков О.О., довіреність № 959/119/01/26-2019 від 06.08.19р.;

відповідача (ГУ ДКС У у Х/О) - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

ПП "Золота нива 1", с. Забавне звернулось до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області, м. Харків, Державної казначейської служби України, м. Київ шкоду, заподіяну в наслідок неправомірних дій Головного управління Національної поліції в Харківській області, м. Харків в розмірі 14 000,00 грн. Судові витрати просить покласти на відповідача (ГУ НП в Х/о).

Ухвалою суду від 11.10.19р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням учасників справи. Призначено судове засідання на "11" листопада 2019 р. об 11:00 год.

31.10.19р. від Державної казначейської служби України надійшов відзив на позовну заяву.

04.11.19р. від Головного управління Національної поліції в Харківській області надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості 3-ї особи Прокуратуру Харківської області.

04.11.19р. від позивача надійшло клопотання про заміну відповідача - Державну казначейську службу України на належного відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України в Харківській області.

05.11.19р. від позивача надійшли документи.

05.11.19р. від позивача надійшла заява про зміну підстав позову в якій зазначає про те, що оскільки одним з належних відповідачів по справі є Головне управлінні Державної казначейської служби України у Харківській області, що до даних спірних правовідносин мають бути застосовані інші норми закону.

05.11.19р. від відповідача (ГУ НП у Х/о) надійшов відзив на позовну заяву.

05.11.19р. від відповідача (ГУ НП у Х/о) надійшло клопотанням про визнання поважними причин пропуску строку на подання відзиву на позовну заяву встановленого ухвалою суду про відкриття провадження по справі та поновлення такого строку.

Відзив на позовну заяву, який надійшов від Головного управління Національної поліції в Харківській області 05.11.19р., долучити до матеріалів справи.

08.11.19р. від позивача надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 11.11.19р. заяву позивача про заміну відповідача на належного - задоволено. Замінено відповідача Державну казначейську службу України на належного відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України в Харківській області. Заяву позивача про зміну підстав позову задоволено. Подальший розгляд справи ведеться з урахуванням даної заяви. Заяву Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання поважними причин пропуску строку на подання відзиву на позовну заяву встановленого ухвалою суду про відкриття провадження по справі та поновлення такого строку - задоволено. Визнано поважними причини пропуску строку на подання відзиву на позовну заяву встановленого ухвалою суду про відкриття провадження по справі та поновити відповідачу - Головне управління Національної поліції в Харківській області строк на подання відзиву на позовну заяву. Судове засідання відкладено на "28" листопада 2019 р. об 11:00 год.

26.11.19р. від позивача надійшли письмові заперечення.

27.11.19р. від відповідача (ГУНП в Х/о) надійшли додаткові пояснення.

28.11.19р. в судовому засіданні оголошено протокольну ухвалу про перерву до 29 листопада 2019 року о 14:00 год., відповідно до ч. 2 ст. 216 ГПК України.

29.11.19р. від відповідача (ГУНП в Х/о) надійшли письмові пояснення справі.

29.11.19р. від відповідача (ГУ ДКС У у Х/О) надійшла заява про зупинення провадження по справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №242/4741/16-ц.

29.11.19р. від відповідача (ГУНП в Х/о) надійшли документи для долучення до матеріалів справи.

29.11.19р. від відповідача (ГУ ДКС У у Х/О) надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи.

29.11.19р. від відповідача (ГУ ДКСУ у Х/О) надійшов відзив на позовну заяву.

У відзиві на позовну заяву відповідач (ГУ ДКС У у Х/О) просить суд розглядати справу в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 29.11.19р. в задоволенні заяви (а.с. 54-55) відповідача (ГУНП в Х/о) про залучення до участі у справі в якості 3-ї особи Прокуратуру Харківської області, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, яка надійшли до суду 04.11.19р., - відмовлено. Заяву відповідача (ГУ ДКС У у Х/О) про розгляд справи в порядку загального позовного провадження - задоволено. Здійснювати розгляд справи №922/3280/19 за правилами загального позовного провадження. Замінено засідання для розгляду справи по суті, призначене на 29.11.19р. о 14:00 год. підготовчим засіданням. Продовжено строк підготовчого провадження по 09.01.20р. Підготовче засідання відкладено на "23" грудня 2019 р. о 12:15 год.

23.12.19р. від позивача надійшла відповідь на відзив.

23.12.19р. від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій просить суд вважати вірними позовні вимоги в наступній редакції: «стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Золота нива 1» (64333, Харківська обл., Ізюмський район, с. Забавне, вул. Харківська, 1Б, ідентифікаційний код 33897138) шкоду, заподіяну внаслідок неправомірних дій Головного управління Національної поліції у Харківській області, в розмірі 14000 (чотирнадцять тисяч) 00 коп., за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Харківській області (61002, Харківська обл., м. Харків, вул. Жон Мироносиць, 5, ідентифікаційний код 40108599).".

23.12.19р. в підготовчому засіданні оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 09.01.2020 року о 09:15 год., відповідно до п.3 ч. 2 ст.183 ГПК України (для ознайомлення представників відповідачів з заявою про уточнення позовних вимог).

Ухвалою суду від 09.01.20р. заяву позивача про уточнення позовних вимог, яка надійшла до суду 23.12.19р., прийнято до розгляду та задоволено. Подальший розгляд справи здійснюється з її урахуванням. В задоволенні заяви відповідача (ГУ ДКСУ у Х/О) про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №242/4741/16-ц - відмовлено. Закрито підготовче провадження по справі №922/3280/19. Призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на "30" січня 2020 р. 10:00 год.

В судовому засіданні 30.01.20р. у справі №922/3280/19 було оголошено протокольну ухвалу про перерву до "07" лютого 2020 р. об 11:00 год.

Представник позивача в судовому засіданні 07.02.20р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача (ГУ Національної поліції в Харківській області) в судовому засіданні 07.02.20р. проти позову заперечував в повному обсязі.

Представник відповідача (ГУ ДКСУ у Х/О) в судове засідання 07.02.20р. не з`явився.

Враховуючи те, що одним з принципів судочинства є свобода в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

Власник ПП «Золота Нива» 25.07.2019 звернувся до Територіального сервісного центру № 6344 з заявою № 241046782 про проведення операції «430 - Перереєстрацію при заміні свідоцтва про реєстрацію» і надати платні послуги, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2007 № 795 та Наказу МВС України від 10.02.2012 № 103.

Того ж дня під час огляду транспортного експертом виявлено ознаки підробки в ідентифікаційному номері двигуна, а саме: табличка з номером двигуна знищена, майданчик для її кріплення має механічні пошкодження. В отворах для кріплення таблички з номером двигуна присутні заклепки з фрагментами таблички.

Вказана обставина стала підставою для звернення експерта до служби «102».

25.07.19р. СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області, на підставі статті 214 КПК України, за даним фактом внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019220320000670 від 25.07.19 року, та розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст. 290 КК України (знищення, підробка або заміна номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу).

Досудовим розслідуванням встановлено, що 25.07.2019 під час перевірки на території ТСЦ 6344 в м. Ізюм Харківської області, автомобілю «Камаз 55102» д.н.з. НОМЕР_1 , було виявлено ознаки підробки в ідентифікаційному номері двигуна, а саме знищена табличка, а також, не співпадає номер кузову із номером, зазначеним в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу.

Згідно акту огляду транспортного засобу та реєстраційних документів від 25.07.2019, виданого судовим експертом В.О. Довженко, під час огляду транспортного засобу, а саме «Камаз 55102» д.н.з. НОМЕР_1 , номер рами (шасі): НОМЕР_2 , власник ТЗ: 1111 «Золота Нива - 1», місцезнаходження власника ТЗ: Харківська обл., Ізюмський район, с. Забавне, вул. Харківська, 1/ 6, виявлено ознаки підробки в ідентифікаційному номері двигуна (табличка), табличка з номером двигуна знищена, майданчик для її кріплення має механічні пошкодження, в отворах для кріплення таблички з номером двигуна присутні заклепки з фрагментом таблички.

25.07.19р. слідчим СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області лейтенантом поліції Оленченко К.В. проведено огляд місця події, а саме: ділянки місцевості, розташованої поблизу ТСЦ № 6344 по вул. Гостинній в м. Ізюм Харківської області. На ділянці виявлено автомобіль марки «Камаз 55102» д.н.з. НОМЕР_3 . При огляді транспортного засобу на поверхні кузову автомобіля виявлено металеву табличку із номером кузова НОМЕР_4 , під час огляду моторного відсіку автомобіля виявлено, що табличка із номером двигуна відсутня, на місці кріплення таблички присутні сліди кріплення у вигляд, і заклепок з фрагментами металевої таблички. Присутній під час огляду Пересичанський А.А. надав свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_5 , видане 27.01.2006р. РЕВ МВ №7 ДАІ м. Ізюм, в якому зазначені номер шасі НОМЕР_6 .

Під час проведення огляду місця подій 25.07.2019 вилучено автомобіль КамАЗ «55102» д.н.з. НОМЕР_3 , номер кузову НОМЕР_2 , що перебуває у власності ПП «Золота Нива - 1», а також свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 , є предметами злочину та можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та відіграють роль речових доказів у кримінальному провадженні.

Внаслідок вилучення транспортного засобу в період збору врожаю Приватне підприємство «Золота нива 1» звернулось до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода» з листом вих.№25/07 від 25.07.2019р. згідно з яким просило дати строком з 26.07.2019р. по 12.08.2019р. в користування (з укладанням договору оренди) вантажний самоскид марки КАМАЗ 55102 в кількості 1 (одна) шт. (а.с. 27)

У відповідь на вищезазначений лист Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Злагода» листом вих.№25 від 26.07.2019р. повідомило, що в межах зазначеного у листі строку, має можливість надати ПП «Золота нива 1» у платне користування вантажний автомобіль марки КАМАЗ 55102, платне користування складає 2000,00 грн. за кожен день оренди. (а.с. 28)

26.07.2019р. між Приватним підприємством «Золота нива 1» та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Злагода» було укладено договір оренди транспортних засобів №2607-03 (далі за текстом - Договір) з додатком №1 до договору оренди транспортних засобів №2607-03 від 26.07.2019р.. (а.с. 29-32)

Відповідно до п.5.1. Договору розмір орендної плати становить 2000,00 грн. (дві тисячі гривень 00 копійок) за кожен день оренди кожної одиниці транспортних засобів.

26.07.2019р. за актом приймання-передачі транспортних засобів від 26.07.2019р. до договору оренди транспортних засобів №2607-03 від 26.07.2019р. СТОВ «Злагода» передало, а ПП «Золота нива 1» прийняло за адресою: Харківська обл., Ізюмський район, с. Довгеньке, вул. Борисова, 51, в оренду Камаз 55102, самоскид, НОМЕР_7 , 1990 року випуску, колір оранжевий, номер шасі кузова, рами) НОМЕР_8 .

26.07.19р. автомобіль марки «КамАЗ 55102» д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузову НОМЕР_4 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 визнано речовими доказами по кримінальному провадженню №12019220320000670 від 25.07.2019.

26.07.19р. слідчим СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області лейтенантом поліції Оленченко К.В. погоджено із прокурором Ізюмської місцевої прокуратури Чумаченко Ю.С. клопотання про накладення арешту на майно по кримінальному провадженню №12019220320000670 від25.07.19р. та направлено до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області.

У період часу з 26.07.2019р. по 01.08.2019р. ПП «Золота нива 1» використовувало вказаний транспортний засіб у свої господарській діяльності: перевозило пшеницю з току на сушку, зерно від комбайну на тік, що підтверджується подорожніми листами вантажного автомобіля №115 від 26.07.2019р., №141 від 27.07.2019р„ №162 від 28.07.2019р., №171 від 29.07.2019р., №192 від 30.07.2019р., ., №200 від 31.07.2019р., №215 від 01.08.2019р. (а.с. 34-40)

01.08.19р. слідчим суддею Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Герцовим О.М. винесено Ухвалу про відмову в задоволенні клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно та негайне повернення вказаного майна власнику.

01.08.19р. транспортний засіб марки «Камаз 55102» д.н.з. НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 , повернуто представнику ПП «Золота Нива -1» - Пересічанському А.А., про що останній надав відповідну розписку.

Відповідно до акту приймання-передачі транспортних засобів від 02.08.2019р. до договору оренди транспортних засобів №2607-03 від 26.07.2019р. вказаний транспортний засіб був повернутий СТОВ «Злагода». (а.с. 41)

02.08.2019р. між СТОВ «Злагода» (Орендодавець) та ПП «Золота нива 1» (Орендар) був укладений акт виконаних робіт (наданих послуг) до договору оренди транспортних засобів №2607- 03 від 26.07.2019р. відповідно до якого Орендодавцем були надані послуги з оренди вантажного автомобіля КАМАЗ 55102 реєстраційний номер НОМЕР_7 строком з 26.07.2019р. по 01.08.2019р. включно. Вартість наданих послуг складає 14000,00 грн. (чотирнадцять тисяч гривень 00 коп.), в т. ч. ПДВ 20 %. Сторони претензій одна до одної не мають. (а.с. 42)

Згідно із платіжним дорученням №3983 від 08.08.2019р. ПП «Золота нива 1» сплатило на користь СТОВ «Злагода» за договором оренди транспортних засобів №2607-03 від 26.07.2019р., актом виконаних робіт (наданих послуг) від 02.08.2019р. грошові кошти у розмірі 14000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% 2333,33 грн. (а.с. 43)

Таким чином, на думку позивача, внаслідок вищезазначених дій слідчого Ізюмського відділу поліції Головного управління національної поліції в Харківській області лейтенанта поліції Оленченко К.В. по безпідставному вилученню належного на праві приватної власності ПП «Золота нива 1» транспортного засобу у період з 25.09.2019р. по 01.08.2019р. (включно) підприємству були завдані збитки у розмірі 14000,00 грн., що і стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію доказам які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

За змістом статей 15, 16 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 147 Господарського кодексу України (далі ГК України), збитки, завдані суб`єкту господарюванні порушенням його майнових прав громадянами чи юридичними особами, а також органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, відшкодовуються йому відповідно до закону.

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання.

Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною 1 статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування частини 1 статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини 6 цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).

Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.

Статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.

Таким чином, на відміну від загальної норми статті 1166 ЦК України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправної поведінки, наявності шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вини заподіювача шкоди), спеціальні норми статей 1173 та 1174 ЦК України передбачають відшкодування шкоди незалежно від вини державного органу та його посадової або службової особи.

Відтак, необхідною умовою для стягнення шкоди в порядку зазначених статей є встановлення факту неправомірних дій відповідного державного органу та/або його посадових осіб, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Таким чином, необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 Цивільного кодексу України. Відсутність хоча б однієї з цих умов виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Також, в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювана шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Так, відповідно до обставин справи СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст. 290 КК України (знищення, підробка або заміна номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу).

Під час проведення огляду місця подій 25.07.2019 вилучено автомобіль КамАЗ « 55102» д.н.з. НОМЕР_3 , номер кузову НОМЕР_2 , що перебуває у власності ПП «Золота Нива - 1», а також свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 , є предметами злочину та можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та відіграють роль речових доказів у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченого ст. 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

З метою виконання вказаних вимог законодавства 26.07.19р. слідчим СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області лейтенантом поліції Оленченко К.В. погоджено із прокурором Ізюмської місцевої прокуратури Чумаченко Ю.С. клопотання про накладення арешту на майно по кримінальному провадженню №12019220320000670 від 25.07.19р. та направлено до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області.

01.08.19р. слідчим суддею Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Герцовим О.М. винесено Ухвалу про відмову в задоволенні клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно та негайне повернення вказаного майна власнику.

01.08.19р. транспортний засіб марки «Камаз 55102» д.н.з. НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 , повернуто представнику ПП «Золота Нива -1» - Пересічанському А.А., про що останній надав відповідну розписку.

Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 01.08.2019 по справі № 623/3028/19 не встановлений факт незаконних дій слідчого СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області Оленченко К.В.

Інформація, щодо звернення позивача зі скаргами на дії слідчого у матеріалах справи не міститься.

Крім того, провадження у досудовому розслідуванні за фактом внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019220320000670 від 25.07.2019 року за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст. 290 КК України (знищення, підробка або заміна номерів вузлів та агрегатів транспортного, засобу) не закрито.

Таким чином доводи позивача щодо неправомірності та незаконності дій відповідача (ГУ Національної поліції в Харківській області) не знайшли свого підтвердження та є необґрунтованими, оскільки дії слідчого у рамках кримінального провадження № 1201922030000670 за ознакою кримінального правопорушення, передбаченого статтею 290 КК України, протиправними не визнавались.

У правовому висновку Верховного Суду України від 22 червня 2017 року у справі № 6-501 цс 17 вказано, що шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно - розшукову діяльність, органу розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

Відповідно до ст.ст. 1173, 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою. Довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом.

Отже норми ст.ст. 1173, 1174 ЦК України підлягають застосуванню у випадку, коли є конкретна особа, в тому числі й юридична, зокрема, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, її посадова чи службова особа, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю якої завдано шкоди фізичній або юридичній особі, й незаконність таких дій встановлена у визначеному чинним законодавством порядку.

Як вже зазначалось, для правильного вирішення спорів, пов`язаних з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обов`язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач. За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Таким чином неправомірність дій (бездіяльність) службових чи посадових осіб, працівників поліції, як одного з складових відповідальності повинна бути доведена, тобто має підтверджуватись, відповідно до ст.ст. 73-74 ГПК України, належними та допустимими доказами, зокрема, відповідними рішеннями суду, яке може мати преюдиційне значення для справи про відшкодування збитків.

В той же час, такі рішення суду позивачем до матеріалів справи не надано. Судовими рішеннями слідчих суддів, що наявні в матеріалах справи, дії чи бездіяльність слідчих чи посадових осіб першого відповідача неправомірними не визнавались.

До матеріалів справи позивачем не надано будь яких доказів щодо визнання протиправної дій слідчого чи посадових осіб відповідача під час досудового розслідування.

Також, суд зазначає про те, що при вирішенні даного спору не може бути врахована правова позиція яка викладена Великою Палатою Верховного Суду в Постанові від 12.03.2019 у справі № 920/715/17, на яку посилається позивач, у зв`язку з тим, що правовідносини, про які зазначено в Постанові та правовідносини у даній справі, не є подібними, оскільки у справі № 920/715/17, на відміну від даної справи, було встановлено факт невиконання державою визначеного законом обов`язку повернути майно та не надано жодних гарантій повернення майна, не встановлено строків повернення майна, після винесення відповідних судових рішень про скасування арешту.

Тимчасове вилучення майна, як захід забезпечення кримінального провадження, передбачений пунктом шостим частини другої статті 131 КПК та здійснюється з метою досягнення дієвості провадження.

Частиною першою статті 167 КПК України визначено, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майна можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Приписами пунктів першого та третього статті 167 КПК України встановлено, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли його сліди; є предметом кримінального правопорушення.

Отже на час виникнення спірних правовідносин, була наявна правова підстава правомірного обмеження права власності позивача - тимчасового вилучення майна.

Таким чином, позивачем не обґрунтовано та не доведено належними та допустимими доказами та засобами доказування наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, необхідних для застосування до відповідача такої міри відповідальності, як відшкодування збитків.

Позивачем не доведено факту неправомірних дій чи бездіяльності саме відповідачів у справі та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою.

Позивач не обґрунтував та не довів належними та допустимими доказами того, що в наслідок вилучення транспортного засобу йому спричинені збитки в розмірі 14 000 грн. 00 коп., у зв`язку саме з неправомірними діями відповідача, отже, підстави для застосування до відповідачів такої міри відповідальності як відшкодування збитків відсутні.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд відмовляє позивачу в задоволенні вимоги про стягнення 14 000 грн. 00 коп. збитків.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 129 ГПК України. Судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином судові витрати залишаються за позивачем.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 15, 16, 1166, 1173, 1174, 1176 Цивільного кодексу України; ст. 174 Господарського кодексу України; ст.ст. 1, 2, 4, 5, 12, 13, 14, 15, 73, 74, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256, 257, 259 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку для оскарження. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, або до суду першої інстанції відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 17.02.20р.

Суддя

Л.В. Шарко