ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА _{01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua}

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.02.2020

Справа № 910/23497/17

За позовом до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Селтон" Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкон Технолоджиз"

про

зобов`язання вчинити дії

Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Лемішко Д.А.

Представники сторін:

від позивача:

Чорний О.Я. - представник за довіреністю;

від відповідача:

Яким`як О.В. - представник за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Селтон" (надалі - позивач/ТОВ "Селтон") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкон Технолоджиз" (надалі - відповідач/ТОВ "Юкон Технолоджиз") про:

- визнання неправомірними дій відповідача з використання Технічних умов (надалі - ТУ) ТОВ "Селтон" - ТУ У 28.2-32556556-012:2016 "Фільтри-поглиначі АС" при створенні ТУ У 28.2-40257936-001:2017 "Фільтри-поглиначі";

- заборону вчиняти будь-які дії, спрямовані на використання будь-яким чином Технічних умов ТОВ "Селтон" ТУ У 28.2-32556556-012:2016 "Фільтри-поглиначі АС", у тому числі їх відтворення, створення, погодження і реєстрацію на їх основі інших Технічних умов, а також виготовлення з використанням таких Технічних умов продукції, її реалізацію, ввезення на митну територію України, та інше передбачене законодавством України використання, а також здавання в майновий найм, прокат, транспортування, зберігання або володіння з метою введення в цивільний обіг примірників товарів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що має місце повне використання твору ІНФОРМАЦІЯ_1", розробленого ТОВ "Селтон" при створенні відповідачем своїх ТУ У 28.2-40257936-001:2017 "Фільтри-поглиначі".

Також, 01.03.2018 від позивача по справі надійшла заява про забезпечення позову, відповідно до якої ТОВ "Селтон" просить суд винести ухвалу про заборону відповідачу до прийняття рішення у справі вчиняти дії, спрямовані на використання технічних умов ТУ У 28.2-40257936-001:2017 "Фільтри-поглиначі".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2018 відкрито провадження у справі.

28.02.2018 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому він вказує на те, що додані позивачем до позову копії ТУ У 28.2-40257936-001:2017 "Фільтри-поглиначі" отримані позивачем незаконно, оскільки дані ТУ є конфіденційною інформацією, дозвіл на розповсюдження якої відповідачем не надавався. Окрім того відповідач зазначив, що позивачем не доведено факту використання відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_1" при здійсненні його господарської діяльності, тобто не доведено порушення прав позивача, а отже вимоги позивача є безпідставними, у зв`язку із чим відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 02.03.2018 призначено в справі № 910/23497/17 судову експертизу об`єктів інтелектуальної власності та зупинено провадження в справі до повернення матеріалів справи до суду після проведення Науково-дослідним центром судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності (або до дачі висновку чи повідомлення про неможливість її проведення).

27.02.2019 до суду надійшов висновок № 097/18 судової експертизи у сфері інтелектуальної власності, суд дійшов висновку про необхідність поновлення провадження у справі № 910/23497/17 та призначення до розгляду у судовому засіданні.

10.04.2019 відповідачем подано відзив на позовну заяву, а також висновок експертів №02-05/2018 від 04.06.2018 за результатами проведення експертного дослідження в галузі авторського права, що було здійснене за замовленням відповідача, з урахуванням якого відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову, з огляду на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1" не є містять ознак авторського права.

07.05.2019 до суду надійшло клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи рецензії на висновок експерта № 097/18 за результатами судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності від 20.02.2019.

10.05.2019 було вирішено заяву позивача про забезпечення позову, що надійшла від позивача до суду 01.03.2018 та вирішено відмовити в її задоволенні, про що вказано у відповідній ухвалі суду.

13.05.2019 позивачем на виконання вимог суду подано пояснення з урахуванням висновку експертів від 04.06.2018 № 02-05/2018.

14.05.2019 через загальний відділ діловодства суду відповідачем подані клопотання про виклик в судове засідання патентного повіреного України Прохорова-Лукіна Григорія Вікторовича та патентного повіреного України Андрєєвої Альони Вікторівни.

Крім того, відповідач звернувся до суду з клопотанням про видачу копії технічного запису судового засідання 10.05.2019.

21.05.2019 відповідачем подано попередній орієнтовний розрахунок витрат по справі, письмові пояснення та клопотання про призначення повторної експертизи об`єктів інтелектуальної власності, а також письмові пояснення у справі, у яких він зазначив про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1" не є містять ознак авторського права, а надане позивачем свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір було надане позивачеві без проведення відповідної експертизи.

Позивач, у свою чергу, звернувся до суду з письмовими поясненнями стосовно долученої до матеріалів справи рецензії та висновку експерта. Просив суд не приймати вказані документи до розгляду, оскільки вони не є належними та не допустимими доказами.

Крім того, 24.05.2019 позивачем подано клопотання у якому він просить суд про виклик до суду експерта, який склав експертний висновок № 097/18 від 20.02.2019 за результатами судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності.

Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 02.03.2018 провадження у справі № 910/23497/17 зупинено до повернення матеріалів справи до суду після проведення Науково-дослідним центром судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності (або до дачі висновку чи повідомлення про неможливість її проведення).

30.10.2019 до суду надійшов лист від ВСП ДП "Інформаційні судові системи" "Центр судової експертизи та експертних досліджень" про неможливість проведення експертизи у зв`язку з несплатою вартості експертного дослідження, суд дійшов висновку про необхідність поновити провадження у справі.

Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 26.11.2019 було поновлено провадження у справі та призначене підготовче судове засідання у справі на 17.01.2020.

17.01.2020 від позивача до суду надійшли (повторно) письмові пояснення щодо висновку експертів від 04.06.2018 № 05-05/2018.

В судовому засіданні, що відбулось 17.01.2020 були розглянуті раніше подані клопотання відповідача про залишення позову без розгляду та закриття провадження у справі, які надійшли до суду 16.02.2018, 19.02.2018, 19.02.2018, заява позивача від 12.04.2019 вих. № 295 в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, клопотання позивача про виклик до суду експерта, який склав експертний висновок № 097/18 від 20.02.2019 за результатами судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності, яка була проведена на вимогу суду, заява позивача про не прийняття до розгляду Висновку від 04.06.2018 № 02-05/2018 та Рецензії патентного повіреного Прохорова-Лукіна Григорія Вікторовича, клопотання позивача про не прийняття Висновку від 04.06.2018 № 02-05/2018 як допустимого доказу, клопотання відповідача про виклик в судове засідання патентного повіреного України Прохорова-Лукіна Г.В. для роз`яснення висновків, викладених у рецензії від 06.05.2019 на висновок експерта № 097/8 за результатами судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності та клопотання відповідача про виклик в судове засідання патентного повіреного України Андреєвої Альони Вікторівни для роз`яснення висновків, викладених у висновку експертів за результатами проведення експертного дослідження в галузі авторського права від 04.06.2018 № 02-05/2018, а також підтвердження кваліфікації, про що відображено в ухвалі суду від 17.01.2020, відповідно до якої також закрито підготовче провадження у справі та призначено підготовче засідання у справі на 14.02.2020.

У судовому засіданні 14.02.2019 відповідно до приписів ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників Сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Мотивуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що позивач приймав участь у запиті комерційний пропозицій на постачання фільтрів-поглиначів типу ФП-300 для захисних споруд цивільного захисту та під час проведення процедури маркетингових досліджень ринку, Замовником було направлено запити щодо надання комерційних пропозицій ТОВ "Селтон" та ТОВ "Юкон Технолоджиз" та з боку ТОВ "Юкон Технолоджиз" було надано пропозицію на постачання фільтрів-поглиначів, які виготовлено у відповідності з ТУ У 28.2-40257936-001:2017 "Фільтри-поглиначі", розробником яких є відповідач, при тому що ТУ У 28.2-40257936-001:2017 "Фільтри-поглиначі" є копією, розроблених ТОВ "Селтон" ІНФОРМАЦІЯ_1", які пройшли усі необхідні погодження, у встановленому порядку, зареєстровані у ДП "Укрметртестстандарт" та містяться в державному реєстрі а відтак ТУ У 28.2-40257936-001:2017 "Фільтри-поглиначі" скопійовано з ТУ У 28.2- 32556556-012:2046 "Фільтри-поглиначі АС" при тому що ТОВ "Селтон" не надавав ТОВ "Юкон Технолоджиз" прав на використання своїх технічних умов, не передавав врахованих копій технічних умов.

Так, частиною 1 ст. 418 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом.

Право інтелектуальної власності є непорушним відповідно до ч. 3 ст. 418 ЦК України. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 435 ЦК України передбачено, що первинним суб`єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Суб`єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.

Поряд із тим, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про авторське право і суміжні права", об`єктами авторського права є літературні письмові твори белетристичного, публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури, статті тощо).

При цьому, за визначенням абз. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про стандартизацію", технічні умови - нормативний документ, що встановлює технічні вимоги, яким повинна відповідати продукція, процес або послуга, та визначає процедури, за допомогою яких може бути встановлено, чи дотримані такі вимоги.

Згідно ч. 3 ст. 16 Закону України "Про стандартизацію", право власності на стандарти, кодекси усталеної практики і технічні умови, прийняті підприємствами, установами та організаціями, і видані ними каталоги належать відповідним підприємствам, установам та організаціям.

За приписами ч. ч. 2, 3 ст. 8 Закону України "Про авторське право і суміжні права", охороні за цим Законом підлягають всі твори, зазначені у частині першій цієї статті, як оприлюднені, так і не оприлюднені, як завершені, так і не завершені, незалежно від їх призначення, жанру, обсягу, мети (освіта, інформація, реклама, пропаганда, розваги тощо). Передбачена цим Законом правова охорона поширюється тільки на форму вираження твору і не поширюється на будь-які ідеї, теорії, принципи, методи, процедури, процеси, системи, способи, концепції, відкриття, навіть якщо вони виражені, описані, пояснені, проілюстровані у творі.

За приписами ст. 440 ЦК України, майновими правами інтелектуальної власності на твір є:

1) право на використання твору;

2) виключне право дозволяти використання твору;

3) право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання;

4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Водночас стаття 441 ЦК України визначає, що використанням твору є його:

1) опублікування (випуск у світ);

2) відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі;

3) переклад;

4) переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни;

5) включення складовою частиною до збірників, баз даних, антологій, енциклопедій тощо;

6) публічне виконання;

7) продаж, передання в найм (оренду) тощо;

8) імпорт його примірників, примірників його перекладів, переробок тощо.

Використанням твору є також інші дії, встановлені законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права", до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: а) виключне право на використання твору; б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 цього Закону, після чого ця особа стає суб`єктом авторського права. Виключне право на використання твору автором (чи іншою особою, яка має авторське право) дозволяє йому використовувати твір у будь-якій формі і будь-яким способом.

Поряд із тим частина 3 ст. 15 вказаного Закону визначає, що виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти:

1) відтворення творів;

2) публічне виконання і публічне сповіщення творів;

3) публічну демонстрацію і публічний показ;

4) будь-яке повторне оприлюднення творів, якщо воно здійснюється іншою організацією, ніж та, що здійснила перше оприлюднення;

5) переклади творів;

6) переробки, адаптації, аранжування та інші подібні зміни творів;

7) включення творів як складових частин до збірників, антологій, енциклопедій тощо;

8) розповсюдження творів шляхом першого продажу, відчуження іншим способом або шляхом здавання в майновий найм чи у прокат та шляхом іншої передачі до першого продажу примірників твору;

9) подання своїх творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором;

10) здавання в майновий найм і (або) комерційний прокат після першого продажу, відчуження іншим способом оригіналу або примірників аудіовізуальних творів, комп`ютерних програм, баз даних, музичних творів у нотній формі, а також творів, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі або у формі, яку зчитує комп`ютер;

11) імпорт примірників творів.

Цей перелік не є вичерпним.

Разом із тим згідно пункту "в" ст. 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права" порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є плагіат - оприлюднення (опублікування), повністю або частково, чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору.

Відповідно до ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб`єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.

При порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об`єктів суміжних прав, використанні творів і об`єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав суб`єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право звертатися до суду з позовом про поновлення порушених прав та (або) припинення дій, що порушують авторське право та (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення (пункт "б" абзацу другого частини першої статті 52 Закону).

Таким чином, для встановлення факту порушення прав позивача, за захистом яких він звернувся із позовом у даній справі, суд має встановити наявність в ІНФОРМАЦІЯ_1" ознак об`єкту авторського права та у випадку встановлення такого факту - чи були використані дані ТУ відповідачем при створенні належних йому ТУ У 28.2-40257936-001:2017 "Фільтри-поглиначі".

Так, в матеріалах справи містяться наступні висновки експертів:

1. Висновок експерта Ковальової Н.М. №097/18 від 20.02.2019 за результатами судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності Науково-дослідним центром судової експертизи з питань інтелектуальної власності (надалі також - Висновок №097/18), що була проведена відповідно до ухвали суду у даній справі від 02.03.2018 та у якому експертом було встановлено наступне:

- ІНФОРМАЦІЯ_1", згідно з відомостями, зазначеними в матеріалах справи, містять ознаки об`єкта авторського права, а саме, відносяться до літературного письмового твору технічного характеру; є результатом творчої діяльності його автора(-ів) (розробника(-ів) (є оригінальним); має відповідну форму вираження у вигляді тексту, який можна відтворювати (використовувати).

- ТОВ "Юкон Технолоджиз" при створенні твору технічного характеру ТУ У 28.2-40257936-001:2017 «Фільтри-поглиначі» було використано твір ІНФОРМАЦІЯ_1», розроблений ТОВ "Селтон".

- Твір ТУ У 28.2-40257936-001:2017 "Фільтри-поглиначі" не є переробкою твору ТУ У 28.2- 32556556-012:2016 «Фільтри-поглиначі АС».

2. Висновок експертів Свентозельською Т.Р. та Андрєєвою А.В. №02-05/2018 від 04.06.2018 за результатами проведення експертного дослідження в галузі авторського права (надалі також - Висновок №02-05/2018), яке було здійснене на замовлення відповідача та у якому експертами було встановлено наступне:

- об`єкт дослідження ІНФОРМАЦІЯ_1" не є результатом творчої праці та не містить у собі ознаки об`єкта авторського права згідно з відомостями, зазначеними в наданих матеріалах.

- вирішувати питання щодо переробки об`єкту дослідження ІНФОРМАЦІЯ_1" неможливо, оскільки такий об`єкт є неналежним для вирішення цього питання.

- в об`єкті дослідження ТУ У 28.2-40257936-001:2017 "Фільтри-поглиначі" не відтворено об`єкт дослідження ІНФОРМАЦІЯ_1", оскільки об`єкт дослідження ТУ У 28.2-40257936-001:2017 "Фільтри-поглиначі" не є точною копією об`єкту дослідження ІНФОРМАЦІЯ_1".

Окрім того, в матеріалах справи міститься рецензія на висновок експерта № 097/18 за результатами судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності від 20.02.2019, складена представником у справах інтелектуальної власності, патентним повіреним, кандидатом юридичних наук Прохоровим-Лукіним Григорієм Вікторовичем 06.05.2019, у якій останній зазначив про те, що експертне дослідження у сфері інтелектуальної власності, за результатами якого складено на висновок експерта №097/18 за результатами судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності від 20.02.2019 року, проведено неповно, не об`єктивно, з виходом експерта за межі його компетенції та порушеннями приписів Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5, а зроблені на його основі висновки є неповними, необ`єктивними та необґрунтованими, що свідчить про порушення принципів законності, об`єктивності і повноти дослідження, визначених ст. 3 Закону України "Про судову експертизу", та приписів ч. З ст. 69 Господарського процесуального кодексу щодо обов`язку експерта надати обґрунтований та об`єктивний письмовий висновок на поставлені йому питання, а тому цей висновок викликає серйозні сумніви у його правильності, і, на думку рецензента, не може слугувати джерелом доказів у справі.

За приписами ч. ч. 1-3 ст. 99 ГПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

З урахуванням вищезазначеного суд зазначає, що рецензія на висновок експерта № 097/18 за результатами судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності від 20.02.2019, складений представником у справах інтелектуальної власності, патентним повіреним, кандидатом юридичних наук Прохоровим-Лукіним Григорієм Вікторовичем 06.05.2019 не є висновком експерта у розумінні вказаних приписів ст. 99 ГПК України, оскільки містить, у свою чергу, правову оцінку Висновку № 097/18.

При цьому, в силу ст. 104 ГПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В матеріалах справи міститься видане 26.12.2018 Міністерством економічного розвитку і торгівлі України свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_1 Технічні умови "ІНФОРМАЦІЯ_1" автором якого є ОСОБА_2 та авторські права на який належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Селтон" (надалі також - свідоцтво № НОМЕР_1).

Так, частина 5 ст. 11 Закону України "Про авторське право і суміжні права" визначає, що суб`єкт авторського права для засвідчення авторства (авторського права) на оприлюднений чи не оприлюднений твір, факту і дати опублікування твору чи договорів, які стосуються права автора на твір, у будь-який час протягом строку охорони авторського права може зареєструвати своє авторське право у відповідних державних реєстрах. Державна реєстрація авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, здійснюється Установою відповідно до затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку. Установа складає і періодично видає каталоги всіх державних реєстрацій. За підготовку Установою до державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, сплачуються збори, розміри яких визначаються Кабінетом Міністрів України. Про реєстрацію авторського права на твір Установою видається свідоцтво. За видачу свідоцтва сплачується державне мито, кошти від сплати якого перераховуються до Державного бюджету України. Розмір і порядок сплати державного мита за видачу свідоцтва визначаються законодавством. Особа, яка володіє матеріальним об`єктом, в якому втілено (виражено) твір, не може перешкоджати особі, яка має авторське право, у його реєстрації.

При цьому, постановою Кабінету Міністрів України № 1756 від 27.12.2001 "Про державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір" (в редакції, що була чинна станом на 26.12.2018 - на момент видачі свідоцтва ро реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_1) визначено, що установою, яка згідно із Законом України "Про авторське право і суміжні права" виконує дії, пов`язані з державною реєстрацією прав автора на твори науки, літератури і мистецтва, а також з реєстрацією договорів, які стосуються права автора на твір, є Міністерство економічного розвитку і торгівлі. (п. 1 вказаної постанови Кабінету Міністрів України).

Відтак, з наведеного випливає, що свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_1, що було видане Міністерством економічного розвитку і торгівлі в межах його повноважень станом на 26.12.2018 є належним та допустимим доказом, який засвідчує той факт, що твір ІНФОРМАЦІЯ_1" є об`єктом авторського права, власником якого є позивач.

Доводи відповідача з приводу того, що свідоцтво № НОМЕР_1 було видане з порушенням вимог Порядку державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, що затверджений означеною вище постановою Кабінету Міністрів України № 1756 від 27.12.2001 не приймаються судом, оскільки суду не надано доказів на підтвердження того факту, що дане свідоцтво визнане недійсним у встановленому законом порядку, позаяк встановлення факту правомірності видачі свідоцтва № НОМЕР_1 не є предметом спору у даній справі.

Так само судом не приймаються доводи відповідача з приводу того, що ТУ У 28.2-40257936-001:2017 "Фільтри-поглиначі" отримані позивачем незаконно, оскільки дані ТУ є конфіденційною інформацією, позаяк відповідачем не доведено факт такого незаконного отримання даних ТУ з боку позивача.

За приписами ст. ст. 74, 84 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням вищенаведеного та з огляду на доведеність того факту, що твір ІНФОРМАЦІЯ_1" є об`єктом авторського права, яке належить позивачеві відповідно до свідоцтва № НОМЕР_1, що видане у встановленому законом порядку, суд критично ставиться до висновку №02-05/2018, у якому експерти встановили, що об`єкт дослідження ІНФОРМАЦІЯ_1" не є результатом творчої праці та не містить у собі ознаки об`єкта авторського права згідно з відомостями, зазначеними в наданих матеріалах. Інші питання, на які надали відповідь експерти у даному дослідженні не дозволяють встановити обставини щодо використання відповідачем твору ІНФОРМАЦІЯ_1" при створенні ТУ У 28.2-40257936-001:2017 "Фільтри-поглиначі" в широкому розумінні ст. 441 ЦК України та ч. 3 ст. 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права".

Натомість, у дослідженні, за результатом якого експертом було складено Висновок № 097/18, експерт дійшов висновку про те, що ТОВ "Юкон Технолоджиз" при створенні твору технічного характеру ТУ У 28.2-40257936-001:2017 "Фільтри-поглиначі" було використано твір ІНФОРМАЦІЯ_1", розроблений ТОВ "Селтон". При цьому експертом здійснене порівняння розбіжностей між ТУ У 28.2-40257936-001:2017 "Фільтри-поглиначі" та ІНФОРМАЦІЯ_1" та встановлено, що тексти зазначених ТУ збігаються за змістом та вказана обставина в повному обсязі не спростована у рецензії на даний висновок від 06.05.2019, що була складена представником у справах інтелектуальної власності, патентним повіреним, кандидатом юридичних наук Прохоровим-Лукіним Григорієм Вікторовичем.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач є власником об`єкту авторського права - твору ІНФОРМАЦІЯ_1" відповідно до свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_1, яке було видане Міністерством економічного розвитку і торгівлі України та, як встановлено експертом у Висновку № 097/18, відповідач використав даний твір при створенні власних Технічних Умов - ТУ У 28.2-40257936-001:2017 "Фільтри-поглиначі" неправомірно.

Так, за змістом ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право.

При цьому суд приймає до уваги, що при здійсненні судочинства, суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

Так, відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права

Відтак, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Як зазначалося вище за приписом п. 3. ч. 1 ст. 440 ЦК України, майновими правами інтелектуальної власності на твір є право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання.

Дана норма кореспондується також із зазначеним вище приписом п. б) ч. 1 ст. 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права", за якою до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.

З урахуванням вищевикладеного, з огляду на неправомірне використання відповідачем твору ІНФОРМАЦІЯ_1" під час створення власних Технічних Умов - ТУ У 28.2-40257936-001:2017 "Фільтри-поглиначі", суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача про заборону відповідачеві вчиняти будь-які дії, спрямовані на використання будь-яким чином Технічних умов ТОВ "Селтон" ІНФОРМАЦІЯ_1", у тому числі їх відтворення, створення, погодження і реєстрацію на їх основі інших Технічних умов, а також виготовлення з використанням таких Технічних умов продукції, її реалізацію, ввезення на митну територію України, та інше передбачене законодавством України використання, а також здавання в майновий найм, прокат, транспортування, зберігання або володіння з метою введення в цивільний обіг примірників товарів, оскільки вказані Технічні Умови були створені з використанням твору ІНФОРМАЦІЯ_1", що є об`єктом авторського права позивача і охороняється законом.

Відповідно до положень статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 165, 178, 202, 232, 233, 237, п. 2. ч. 5. ст. 238, 240, 241, ч. 1. ст. 256, ст. 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Селтон" задовольнити повністю.

2. Визнати неправомірними дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкон Технолоджиз" з використання Технічних умов Товариства з обмеженою відповідальністю "Селтон" - ІНФОРМАЦІЯ_1" при створенні ТУ У 28.2- 40257936-001:2017 "Фільтри-поглиначі".

3. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Юкон Технолоджиз" (02125, м. Київ, пр-т Визволителів, 5код ЄДРПОУ 40257936 ) вчиняти будь-які дії, спрямовані на використання будь-яким чином Технічних умов Товариства з обмеженою відповідальністю "Селтон" ІНФОРМАЦІЯ_1", у тому числі їх відтворення, створення, погодження і реєстрацію на їх основі інших Технічних умов, а також виготовлення з використанням таких Технічних умов продукції, її реалізацію, ввезення на митну територію України, та інше передбачене законодавством України використання, а також здавання в майновий найм, прокат, транспортування, зберігання або володіння з метою введення в цивільний обіг примірників товарів.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкон Технолоджиз" (02125, м. Київ, пр-т Визволителів, 5; код ЄДРПОУ 40257936 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Селтон" (04074, м. Київ, вул. Резервна, 29; код ЄДРПОУ 32556556) витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 200, 00 грн.

5. Після набрання рішенням суду законної сили видати відповідні накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 19.02.2020 року.

Суддя Ю.О. Підченко