УХВАЛА

18 лютого 2020 року

Київ

справа №480/1523/19

адміністративне провадження №К/9901/4249/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Тацій Л.В.,

суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г.,

перевіривши касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18 липня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року по справі № 480/1523/19 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, -

УСТАНОВИВ:

26 квітня 2019 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оброни України, третя особа ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив:

- скасувати рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом № 105 п. 5 від 26 жовтня 2018 року про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги родині загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 як неправомірне;

- зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача;

- зобов`язати відповідача вчинити дії щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги відповідно до вимог ч. 2 п. 1 ст. 16, ч. 1 ст. 16-1, ч. 1 п. «а» ст. 16-2, ч. 1 ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з передбаченому законом розмірі.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 18 липня 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року, позов задоволено частково.

Скасовано п. 5 рішення відповідача, оформлене протоколом № 105 від 26 жовтня 2018 року про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги родині загиблого військовослужбовця - ОСОБА_2 (28.10.1993 15.08.2017 роки життя).

Зобов`язано відповідача повторно розглянути заяву позивача про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з загибеллю сина ОСОБА_2 (28.10.1993 15.08.2017 роки життя) під час виконання обов`язків військової служби.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Вважаючи судові рішення такими, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач подав касаційну скаргу відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), яку зареєстровано у Верховному Суді 14 лютого 2020 року.

За правилами частини 1 статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі колегією суддів встановлено таке.

Предметом розгляду в цій справі є оскарження рішення Міністерства оборони України щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги родині загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 .

Таким чином, спір у даній справі виник з приводу оскарження фізичною особою рішення та дій суб`єкта владних повноважень щодо призначення соціальних виплат.

Колегія суддів перевірила наведені в касаційній скарзі обґрунтування підстав для відкриття касаційного провадження у справі, дослідила додані до скарги матеріали і дійшла висновку про наступне.

Частиною 3 статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Як вбачається з тексту судового рішення, судом першої інстанції встановлено, що справа належить до справ незначної складності і справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.

Згідно частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

За змістом пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Таким чином, справа в силу пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України віднесена до справ незначної складності.

Відповідно до частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню:

1) рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом;

2) судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Судові рішення, ухвалені у справах незначної складності, підлягають касаційному оскарженню у виключних випадках, виключний перелік яких передбачений підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

В касаційній скарзі відповідач посилається на те, що дана справа підлягає касаційному оскарженню на підставі підпунктів «а» та «в» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, зазначаючи, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, а саме визначення права військовослужбовця на отримання одноразової грошової допомоги передбаченої статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у зв`язку зі встановленням інвалідності, яка є наслідком вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення та вчинення ним дій у стані алкогольного сп`яніння та становить значний суспільний інтерес зазначеної категорії справ.

Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на положення підпункту «а» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України є необґрунтованими, оскільки на поточний день ухвалені у цій справі судові рішення не впливають на кінцеве формування судової практики та не змінюють її. А посилання скаржника на існування обставин визначених підпунктом «в» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України має загальний характер та притаманне кожній аналогічній справі.

Інші обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.

Характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовча практика, що складалася з приводу спорів цієї категорії, непоодинока кількість справ з подібними позовними вимогами, відсутність ознак, які роблять цю касаційну скаргу відмінною від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у справі № 480/1523/19, як у справі незначної складності, не підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Таким чином, оскільки оскаржувані судові рішення прийняті у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткові обставини відсутні і обґрунтування щодо їх наявності не наведено, тому у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.

Суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в ухвалі щодо неприйнятності у справі Азюковська проти України (Azyukovska v. Ukraine) від 09 жовтня 2018 року (заява № 26293/18), в якій заявником оскаржувалась відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв`язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, Суд вказав, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 257, 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18 липня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року по справі № 480/1523/19 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії.

Надіслати Міністерству оборони України копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідачТацій Л.В.

СуддяРибачук А.І.

СуддяСтеценко С.Г.