ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 920/694/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Хахуди О.В.,

представників учасників справи:

позивача - акціонерного товариства "Національна компанія "Нафтогаз України" - не з`яв.,

відповідача - казенного підприємства "Шосткинський казенний завод "Імпульс" - не з`яв.,

розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства "Національна компанія "Нафтогаз України" (далі - Компанія)

на рішення господарського суду Сумської області від 28.08.2019 (суддя Резніченко О.Ю.) та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2019 (головуючий суддя Коротун О.М., судді Сулім В.В. і Майданевич А.Г.)

зі справи №920/694/19

за позовом Компанії

до казенного підприємства "Шосткинський казенний завод "Імпульс" (далі - Підприємство)

про стягнення 1 091 903,76 грн.

РУХ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Позов було подано про стягнення 290 187,50 грн. основного боргу, 124 603, 90 грн. пені, 206 074, 34 грн. - 3% річних, 471 038,02 грн. "інфляційних збитків".

2. Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором постачання природного газу від 20.09.2017 № 6006/1718-ТЕ-29 (далі - Договір) у частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого природного газу.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Рішенням господарського суду Сумської області від 28.08.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2019: позов задоволено частково; стягнуто з Підприємства на користь Компанії: 206 074,34 грн. - 3% річних, 471 038,02 грн. "інфляційних втрат", 62 301, 95 грн. пені та 16 378,56 грн. судового збору; провадження в частині позовних вимог про стягнення 290 187,50 грн. основного боргу закрито; клопотання Підприємства про зменшення розміру штрафних санкцій задоволено; зменшено розмір заявленої Компанією до стягнення пені на 50%.

4. Прийняті судові акти мотивовані доведеністю порушення відповідачем строків оплати за поставлений природний газ, що є підставою для стягнення пені, 3% річних та "інфляційних втрат". У частині позовних вимог про стягнення основного боргу в розмірі 290 187, 50 грн. закрито провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) через відсутність предмета спору між сторонами в згаданій частині. Врахувавши ступінь виконання Підприємством своїх зобов`язань з оплати отриманого природного газу за Договором (повна оплата заборгованості) і встановивши, що Підприємство віднесено до об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави в сфері оборони, взявши до уваги важкий фінансовий стан відповідача, борги споживачів, а також те, що розмір нарахованої Компанією пені є досить великим, а період прострочення оплати - незначним, суди попередніх інстанцій задовольнили клопотання відповідача та зменшили розмір заявленої до стягнення пені на 50 %.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. У касаційній скарзі до Верховного Суду Компанія зазначає, що: вона не погоджується з рішенням місцевого господарського суду та постановою суду апеляційної інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог у зв`язку із зменшенням судом розміру пені; рішення в цій частині прийняті з порушенням норм матеріального права, зокрема статей 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статей 549-552, 599 Цивільного кодексу України (ЦК України) та процесуального права, зокрема статей 76, 77, 78, 79 ГПК України, без дослідження всіх істотних обставин справи та просить: скасувати рішення господарського суду Сумської області від 28.08.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2019 у справі № 920/694/19 у частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені і прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Компанії щодо стягнення пені в повному обсязі; в іншій частині рішення та постанову залишити без змін; судові витрати зі сплати судового збору за розгляд касаційної скарги покласти на відповідача.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. Судами попередніх інстанцій необґрунтовано зменшено розмір пені на 50 %.

7. При зменшенні розміру пені суди мали враховувати: майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові але й інші інтереси сторін. Суди повинні були надати належну правову оцінку доказам, наданим сторонами в обґрунтування своїх позицій, щодо наявності чи відсутності збитків. Суди не мали права застосовувати до спірних правовідносин статтю 233 ГК України, не встановивши всіх обставин, з`ясування яких передбачене згаданою нормою.

8. Відповідач не надав господарському суду належних доказів в обґрунтування своїх заперечень, натомість суди не мотивуючи, а лише за своїм внутрішнім переконанням та з "сухими" посиланнями на важкий матеріальний стан відповідача зменшили розмір нарахованих санкцій, що є грубим порушенням положень статті 233 ГК України та статті 551 ЦК України.

9. Беручи до уваги ті обставини, що відсутність вини відповідача у виникненні боргу, його важкий фінансовий стан не є винятковим випадком та підставою для зменшення неустойки, суди не надали належної уваги ступеню виконання зобов`язання боржником, не виконавши при цьому вимоги закону щодо оцінки майнового стану сторін, які беруть участь у зобов`язанні, та інших інтересів сторін, які заслуговують на увагу, що призвело до порушення норм процесуального права, а саме статей 76, 77, 78, 79 ГПК України, та матеріального права - статті 233 ГК України, статей 525, 526, 551, 599 ЦК України.

Доводи іншого учасника справи

10. У відзиві на касаційну скаргу Підприємство заперечує проти доводів касаційної скарги, зокрема зазначає про те, що: місцевий господарський суд, зменшуючи на 50% розмір заявленої позивачем до стягнення пені, на підставі повного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи та оцінки зібраних доказів у справі встановив наявність тих виняткових обставин, з якими законодавство пов`язує можливість зменшення розміру штрафних санкцій; судами попередніх інстанцій прийнято судові рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, - та просить Верховний Суд залишити касаційну скаргу Компанії без задоволення.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

11. Відповідно до умов Договору, укладеного публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (правонаступником якого є Компанія; постачальник), та Підприємством (споживач):

- постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2017-2018 роках природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору (пункт 1.1);

- постачальник передає споживачу з 01 жовтня 2017 року по 31 березня 2018 року (включно) газ обсягом до 940,227 тис. куб. м (пункт 2.1);

- приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складення добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку природного газу (пункт 3.7);

- оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу (пункт 6.1);

- у разі прострочення споживачем оплати згідно з пунктом 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 16,4% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (пункт 8.2).

12. Позивач на виконання умов Договору поставив, а відповідач прийняв у 2017-2018 роках природний газ на загальну суму 17 284 370,23 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи, підписаними сторонами без заперечень та скріпленими печатками сторін актами приймання-передачі природного газу.

13. Однак відповідач не повністю та з порушенням строків розрахувався за поставлений за Договором газ (що підтверджується випискою з банківських операції по Договору за період з 01.10.2017 по 30.04.2019) та заборгував позивачу 290 187,50 грн., що й стало підставою для звернення Компанії з позовом у цій справі.

14. Заборгованість у розмірі 290 187,50 грн. відповідачем сплачена після звернення позивача з позовом до суду (що підтверджується платіжним дорученням від 26.06.2019 №1), тобто відсутній предмет спору стосовно стягнення суми основного боргу, а провадження у справі в цій частині підлягає закриттю.

15. Позовні вимоги про стягнення з Підприємства 206 074, 34 грн. - 3% річних, 471 038, 02 грн. "інфляційних збитків" (загальний період з 01.011.2017 по 28.05.2019) є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

16. Позовні вимоги про стягнення 124 603, 90 грн. пені (загальний період з 27.02.2018 по 30.03.2018, яка розрахована по кожному факту прострочення грошового зобов`язання), є правомірними. У відзиві на позовну заяву Підприємство просило зменшити розмір штрафних санкцій.

Врахувавши ступінь виконання Підприємством своїх зобов`язань з оплати отриманого природного газу за Договором (повна оплата заборгованості) і встановивши, що Підприємство віднесено до об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави в сфері оборони, взявши до уваги важкий фінансовий стан відповідача, борги споживачів, а також те, що розмір нарахованої Компанією пені є досить великим, а період прострочення оплати - незначним, суди попередніх інстанцій задовольнили клопотання відповідача та зменшили розмір заявленої до стягнення пені на 50 %.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА

17. Стаття 233 ГК України:

- у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

18. ЦК України:

- розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (частина третя статті 551).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

19. Причиною подання касаційної скарги стало питання про наявність або відсутність підстав для зменшення господарським судом заявленої до стягнення суми пені на 50%. В іншій частині судові рішення попередніх судових інстанцій, прийняті по суті даної справи, не оскаржуються жодною із сторін.

20. Зменшення розміру і суми пені є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів.

21. Суди попередніх інстанцій з огляду на встановлені фактичні обставини справи, оцінивши надані докази та обставини справи в їх сукупності, врахувавши, що:

- станом на 01.06.2019 заборгованість за спожиту теплову енергію перед Підприємством становить 5 203,644 тис. грн, з них борги населення без пільг і субсидій 3 555,178 тис. грн., пільги та субсидії населення 1 360,312 тис. грн., отже прострочення платежів відповідача об`єктивно виникло не з його вини, а внаслідок несвоєчасної оплати споживачами за надані послуги;

- Підприємство перебувало в тяжкому фінансово-економічному становищі у зв`язку зі зменшенням обсягів виробництва через відсутність замовлень;

- несвоєчасне виконання зобов`язань виникло не з вини відповідача;

- згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 83 "Про затвердження переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави" Підприємство віднесено до об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави в сфері оборони; це єдине підприємство в Україні, що виробляє засоби ініціювання вибуху для підприємств гірничорудної промисловості;

- відсутність у відповідача основного боргу за укладеним між сторонами Договором, а також те, що порушення виконання зобов`язання за Договором не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин;

- ступінь виконання боржником зобов`язань за Договором (зокрема, його повне виконання), стягнення сум "інфляційних втрат" та відсотків річних, які мають забезпечити баланс інтересів сторін, -

дійшли висновку про наявність підстав, передбачених частиною третьою статті 551 ЦК України та частиною першою статті 233 ГК України, для зменшення нарахованої позивачем пені та задовольнили клопотання Підприємства і зменшили розмір заявленої суми пені на 50%.

22. Доводи касаційної скарги стосовно того, що судами попередніх інстанцій необґрунтовано зменшено розмір пені на 50 % не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки зменшення суми пені є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів.

Тобто судові рішення в частині зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені на 50% прийнято з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для їх скасування в цій частині не вбачається.

Крім того, аргументи касаційної скарги стосуються з`ясування обставин, вже встановлених судами попередніх інстанції, та переоцінки вже оцінених ним доказів у справі і спростовуються наведеним в оскаржуваних судових рішеннях зі справи. Водночас касаційна інстанція згідно з частиною другою статті 300 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

23. Водночас Касаційним господарським судом враховуються доводи Підприємства, викладені у відзиві на касаційну скаргу, як такі, що узгоджуються з матеріалами справи та нормами матеріального і процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

24. Звертаючись з касаційною скаргою, Компанія не спростувала наведених висновків судів попередніх інстанцій та не довела такого неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права, яке тягло б за собою наслідки у вигляді скасування прийнятих судових рішень.

25. З огляду на викладене Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а прийнятих у справі судових актів - без змін як таких, що ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судові витрати

26. Понесені Компанією у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на Компанію, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 129, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Сумської області від 28.08.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2019 у справі № 920/694/19 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов