ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2020 року

Львів

Справа № 460/2983/19 пров. № 857/14119/19

Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Кузьмича С.М., Шавеля Р.М.

при секретарі судового засідання: Омеляновській Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2019 року (рішення ухвалене у м. Рівне судом у складі головуючого судді Недашківської К.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій,-

ВСТАНОВИЛА :

У жовтні 2019 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, у якому просив суд: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку з 01.01.2019 пенсії з більш високого заробітку за додатково наданими довідками про заробітну плату за період з 1986 по 1998 роки на підставі частини першої статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; зобов`язати відповідача провести перерахунок з 01.01.2019 пенсії з більш високого заробітку за додатково наданими довідками про заробітну плату за період з 1986 по 1998 роки, в тому числі за період з 24.05.1986 по 31.12.1991 з урахуванням північної надбавки та районного коефіцієнту, а з 01.01.1992 по 15.10.1998 – без урахування північної надбавки та районного коефіцієнту; визнати протиправними дії відповідача щодо проведення перерахунку з 01.08.2019 пенсії без врахування довідок про заробітну плату, виданих ЗАТ «МонАрх и С» та ЗАТ «Строительно-монтажное управление -1М»; зобов`язати відповідача провести перерахунку з 01.08.2019 пенсії без врахування довідок про заробітну плату, виданих ЗАТ «МонАрх и С» та ЗАТ «Строительно-монтажное управление -1М» 12.08.2016.

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що з 24.05.1986 по 15.10.1998 працював в АТ «Ямалтрансстрой». 04.01.2019 він звернувся до органу Пенсійного фонду про перерахунок його пенсії з більш високого заробітку за додатково представленими довідками із урахуванням заробітної плати за період з 1986 по 1998 роки, що була отримана на роботах у АТ «Ямалтрансстрой», однак відповідач відмовив йому, оскільки довідки про заробітну плату були не перевірені актом. Крім того, позивач просив врахувати період роботи на ЗАТ «МонАрх и С» та ЗАТ «Строительно-монтажное управление – 1М». Однак відповідачем було відмовлено у такому перерахунку у зв`язку з тим, що вказані довідки не відповідають вимогам Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та пункту 36 постанови Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 за №22-1 «Про затвердження порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Вважав дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії протиправними, оскільки вказані довідки про заробітку плату є чинними, містять всю необхідну інформацію та реквізити. У зв`язку з наведеним позивач просив позов задоволити.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2019 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку з 01.01.2019 пенсії з більш високого заробітку за довідками про заробітну плату за період з 1986 по 1998 роки на підставі частини першої статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести ОСОБА_1 перерахунок з 01.01.2019 пенсії з більш високого заробітку за довідками про заробітну плату за період з 1986 по 1998 роки, в тому числі за період з 24.05.1986 по 31.12.1991 з урахуванням північної надбавки та районного коефіцієнту, а з 01.01.1992 по 15.10.1998 – без урахування північної надбавки та районного коефіцієнту. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо проведення ОСОБА_1 перерахунку з 01.08.2019 пенсії без врахування довідок про заробітну плату, виданих ЗАТ «МонАрх и С» та ЗАТ «Строительно-монтажное управление -1М». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести ОСОБА_1 з 01.08.2019 перерахунок пенсії з врахуванням довідок про заробітну плату, виданих ЗАТ «МонАрх и С» та ЗАТ «Строительно-монтажное управление -1М» 12.08.2016. Стягнуто на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 1536 грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області. Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати на правову допомогу у розмірі 1500 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.

Рішення суду першої інстанції оскаржив відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Згідно ч.4 ст.229 КАС України, фіксування процесу не здійснювалося оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явилися.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу.

Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області та з 19.10.2016 отримує пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

04 січня 2019 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії з більш високого заробітку за додатково наданими довідками про заробітну плату за період з 1986 по 1998 роки: №430 від 20.11.2018 АТ «Ямалтрансстрой», №430/1 від 20.11.2018 АТ «Ямалтрансстрой», №430/2 від 20.11.2018 в АТ «Ямалтрансстрой», №430/3 від 20.11.2018 в АТ «Ямалтрансстрой».

26 квітня 2019 року відповідач листом №1420/04-01 відмовило у проведенні перерахунку, оскільки у довідках не виключено районний коефіцієнт та північну надбавку. Згодом орган Пенсійного фонду України повідомив позивача, що на запит від Управління ПФУ російської Федерації надійшли довідки, однак вони не можуть бути враховані з підстав відсутності перевірки їх достовірності.

Крім того, на звернення позивача щодо можливості врахування в заробіток при розрахунку пенсії довідок про заробітну плату, виданих ЗАТ «МонАрх и С» від 12.08.2016 та ЗАТ «Будівельно-монтажне управління-1М» від 12.08.2016, відповідач листом від 16.08.2019 №159/02.5 повідомив позивача, що зі страхового стажу позивача виключено період роботи в ЗАТ «Будівельно-монтажне управління-1М» з 12.05.2011 по 30.05.2011, з 03.08.2012 по 23.05.2013 та з 07.06.2013 по 08.04.2014, оскільки підприємство не знаходиться за вказаною адресою.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 5 розділу XV «Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) період роботи до 01 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01 січня 1991 року.

Положеннями статті 3 Тимчасової Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення від 15 січня 1993 року встановлено, що у випадках, коли законодавством однієї з Сторін, що домовляються, передбачені більш пільгові умови і норми пенсійного забезпечення громадян, які працювали у районах Крайньої Півночі, при призначенні пенсії по старості (за віком) на території даної держави застосовується чинне законодавство цієї Сторони.

Угодою про гарантії прав громадян - держав учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року передбачено, що обчислення пенсії проводиться з заробітку за період роботи, який зараховується в трудовий стаж.

Відповідно до статті 66 Закону № 1788-XII (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування», в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу) з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Згідно з «Положенням про порядок призначення та виплати державних пенсій» затвердженого постановою Ради Міністрів СССР від 03 серпня 1972 року № 590, Законом СРСР від 15 травня 1990 року № 1480-I «Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР» (далі - Закон № 1480-I) особам, які проживали у районах, де до заробітної плати робітників і службовців встановлено районні коефіцієнти, при призначенні пенсій враховувалася фактична заробітна плата, обчислена із застосуванням районного коефіцієнта.

Частиною першою статті 41 Закону № 1058-IV встановлено, що до заробітної плати (доходу для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до статті 11 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасників Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав-учасниць Співдружності без легалізації.

Частиною третьою статті 96 Закону № 1480-I передбачено, що при вибутті осіб, які проживають у районах, де до заробітної плати встановлено районні коефіцієнти, за межі районів Крайньої Півночі чи прирівняних до них районів, у райони, де коефіцієнт до заробітної плати не встановлено, пенсія за їх вибором обчислюється в такому ж порядку, але з виключенням з фактичного заробітку виплат за районними коефіцієнтами, або із заробітку, обчисленого відповідно до статей 76 та 78 цього Закону.

Із набранням чинності з 01 січня 1992 року Законом №1788-XII районного коефіцієнту та північної надбавки під час обчислення стажу роботи та середньомісячного заробітку не передбачено, як в подальшому не було передбачено і Законом № 1058-IV.

Тобто, з 01 січня 1992 року в разі виїзду особи за межі районів Крайньої Півночі обчислення заробітної плати, із якої призначаються пенсії, проводиться за виключенням районного коефіцієнту та північної надбавки.

Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах була висловлена Верховним Судом у постановах від 06 червня 2018 року у справі № 348/1660/16-а, 07 червня 2018 року у справі № 345/3172/17, 28 вересня 2018 року у справі № 671/86/15-а, 30 травня 2019 року у справі № 348/2974/14-а.

Як зазначалося вище, позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії з більш високого заробітку за додатково наданими довідками про заробітну плату за період з 1986 по 1998 роки: №430 від 20.11.2018 АТ «Ямалтрансстрой», №430/1 від 20.11.2018 АТ «Ямалтрансстрой», №430/2 від 20.11.2018 в АТ «Ямалтрансстрой», №430/3 від 20.11.2018 в АТ «Ямалтрансстрой».

26 квітня 2019 року відповідач листом №1420/04-01 відмовило у проведенні перерахунку, оскільки у довідках не виключено районний коефіцієнт та північну надбавку. Згодом орган Пенсійного фонду України повідомив позивача, що на запит від Управління ПФУ російської Федерації надійшли довідки від 26.04.2019 №195, №195/1, №195/2, №195/3, №195/4, №195/5, №195/6, №195/7, №195/8, №195/9, однак вони не можуть бути враховані з підстав відсутності перевірки їх достовірності.

При цьому, колегія суддів не погоджується із вказаними діями відповідача, оскільки обов`язок щодо перевірки достовірності відповідних документів покладено саме на орган Пенсійного фонду.

Крім цього, колегія суддів зазначає, що період роботи позивача у АТ «Ямалтрансстрой» був зарахований відповідачем до стажу позивача при призначенні пенсії, що підтверджується протоколом про призначення пенсії №1143 від 09.12.2016 року.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачем не здійснено належних заходів щодо проведення перевірки та витребування первинних документів для перевірки даних, вказаних у довідках від 26.04.2019 №195, №195/1, №195/2, №195/3, №195/4, №195/5, №195/6, №195/7, №195/8, №195/9, а саме: не направлено запит повторно до АТ «Ямалтрансстрой», не здійснено всіх дій щодо встановлення достовірності інформації, яка зазначена у вказаних довідках, зокрема не направлено запит до архівних установ.

Таким чином, колегія суддів зауважує, що відповідач, маючи сумніви щодо достовірності відомостей, вказаних у наведених вище довідках, не здійснив усіх заходів для встановлення перевірки їх достовірності.

Відтак, позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, що полягали у проведенні перерахунку з 01.01.2019 пенсії з більш високого заробітку за додатково наданими довідками про заробітну плату за період з 1986 по 1998 роки та зобов`язання відповідача провести перерахунок з 01.01.2019 пенсії з більш високого заробітку за додатково наданими довідками про заробітну плату за період з 1986 по 1998 роки, в тому числі за період з 24.05.1986 по 31.12.1991 з урахуванням північної надбавки та районного коефіцієнту, а з 01.01.1992 по 15.10.1998 – без урахування північної надбавки та районного коефіцієнту, вірно визнані судом першої інстанції обгрунтованими та такими, що підлягали задоволенню.

Щодо позовних вимог про не врахування відповідачем довідок, виданих ЗАТ «МонАрх и С» та ЗАТ «Строительно-монтажное управление -1М», то колегія суддів вказує на наступне.

Частиною першою статті 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до частини 1 статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Відповідно до статті 41 Закону №1058-IV до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.

Згідно з пунктом 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонд України 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об`єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.

Відповідно до статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн підписаної 14.01.1993 року трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.

Стаття 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992, закріплено принцип територіальності, згідно з яким пенсійне забезпечення громадян держав-учасників здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Статтею 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення, встановлено, що для встановлення права на пенсію громадянам держав-учасниць Угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набрання чинності цією угодою. Розмір пенсії за Угодою обчислюють із заробітку (доходу) за період роботи, які зараховуються до трудового стажу.

Рішенням Економічного Суду Співдружності Незалежних Держав №01-1/2-07 від 26 березня 2008 року визначено, що норма пункту 3 статті 6 Угоди від 13 березня 1992 року встановлює правило, згідно з яким розмір пенсії визначається із заробітку (доходу) за періоди роботи, що зараховуються до трудового стажу, і застосовується при первинному призначенні пенсії в державах-учасницях Угоди. Конкретні періоди роботи для визначення середнього заробітку (доходу) при призначенні пенсії передбачаються пенсійним законодавством кожної держави-учасниці цієї Угоди.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно копії трудової книжки, судом встановлено, що в ній міститься записи про прийняття на роботу у ЗАТ «МонАрх и С» та ЗАТ «Строительно-монтажное управление - 1М» у Російській Федерації (а.с.36-44), свідчать, що позивач працював на умовах трудового договору у ЗАТ «МонАрх и С» з 03.03.2003 по 11.05.2011, а також у ЗАТ «Строительно-монтажное управление - 1М» з 12.05.2011 по 30.05.2011, з 03.08.2012 по 23.05.2013, з 07.06.2013 по 08.04.2014.

На підтвердження розміру заробітної плати, яку позивач отримував на вказаних підприємствах ЗАТ «МонАрх и С» та ЗАТ «Строительно-монтажное управление - 1М» видали архівні довідки. Як свідчить зміст вказаних довідок, вони містить всю необхідну інформацію про заробітну плату із зазначенням, що видані на основі платіжних відомостей, мають відбиток печаток товариств, підписані генеральним директором та головним бухгалтером, чинні та не визнані недійсними. До них також долучені довідки про доходи фізичних осіб за 2004-2012 роки (а.с.58-59).

Апеляційний суд вважає, що в даному випадку, позивач не може бути позбавлений свого права на збільшення розміру пенсії згідно з вказаними довідками через неможливість перевірки їх достовірності органами Пенсійного фонду у зв`язку з не находженням відповідей на їх запити та не здійсненням фінансово-господарської діяльності товариства, тобто у зв`язку з обставинами, що виникли не з вини позивача, та на які він не міг вплинути. Окрім того, у позивача відсутня будь-яка можливість в інший спосіб отримати відомості, зазначені у цій довідці. Зі свого боку, позивач вчинив всі необхідні для перерахунку розміру пенсії дії, а відтак, не може нести тягар відповідальності за формування роботодавцем (ЗАТ «МонАрх и С» та ЗАТ «Строительно-монтажное управление - 1М») належним чином довідки про його заробітну плату.

Колегія суддів відхиляє доводи скаржника, що довідки про заробітну плату видані ЗАТ «МонАрх и С» та ЗАТ «Строительно-монтажное управление - 1М», не можуть бути враховані при обчисленні розміру пенсії позивачу.

Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.

Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв`язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 243 ч. 3, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2019 року у справі № 460/2983/19 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя

В. З. Улицький

судді

С. М. Кузьмич

Р. М. Шавель

Повне судове рішення складено 19.02.2020р.