ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/9914/19 Суддя (судді) першої інстанції: Шулежко В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого -судді Кучми А.Ю.

суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В.

за участю секретаря Островської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 вересня 2019 року (м. Київ, дата складання повного тексту - 30.09.2019) у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправним та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И Л А:

Акціонерне товариство «Полтаваобленерго» звернулося з позовом до суду про визнання протиправною та скасування постанови від 17.05.2019 №798 «Про накладення штрафу на АТ «Полтаваобленерго» за порушення Ліцензійних умов з передачі електричної енергії, Ліцензійних умов з постачання електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання».

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що контролюючий орган допустив неправильне застосування матеріального права та порушив норми процесуального права, НКРЕКП не в повному обсязі з`ясувала обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, не доведено та необґрунтовано їх у постанові, а зроблені висновки не відповідають обставинам справи, надано неналежну оцінку всім доказам, які надані Товариством, перевірка проведена з порушення наданих законодавством повноважень, що призвело до порушення прав та законних інтересів АТ «Полтаваобленерго» та винесення протиправної постанови, яка підлягає скасуванню.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, зазначивши, що проведення планової перевірки дотримання позивачем ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності належить до виключних повноважень Комісії, а оскаржувана постанова НКРЕКП прийнята в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.09.2019 залишено без розгляду адміністративний позов АТ «Полтаваобленерго» в частині визнання протиправною та скасування пункту 3 постанови НКРЕКП від 17.05.2019 №798.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 вересня 2019 року вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповного з`ясування обставин у справі. Зазначено, що перенесення розгляду питання щодо порушення позивачем Ліцензійних умов відбулось у зв`язку зі зверненням позивача, якими останній просив надати додаткові пояснення та розрахунки для врахування НКРЕКП у розгляді питання щодо накладення штрафу, через що було здійснено перенос вказаного питання. Наголошує, що позивач був ліцензіатом провадження господарської діяльності з розподілу, що підтверджується матеріалами справи, відповідні порушення зафіксовані в актах перевірки, тому оскаржувана постанова є правомірною.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що у період з 26.03.2019 по 08.04.2019 НКРЕКП, за участю представників Сектору НКРЕКП у Чернігівській області та Департаменту ліцензійного контролю, на підставі постанови НКРЕКП від 18.12.2018 № 1964 «Про проведення планових перевірок суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у І кварталі 2019 року» провів планову перевірку діяльності АТ «Полтаваобленерго» на предмет дотримання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії за період з 01.01.2018 по 31.12.2018.

За результатами проведеної перевірки НКРЕКП складено акти від 08.04.2019 № 146 щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері енергетики, а саме розподілу електричної енергії; № 147, що складений за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері енергетики, а саме постачання електричної енергії.

На підставі зазначених актів перевірки відповідачем прийнято постанову від 17.05.2019 № 798 «Про накладення штрафу на АТ «Полтаваобленерго» за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії, Ліцензійних умов з постачання електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання».

Вважаючи вищевказану постанову в частині пунктів 1, 2, 4 протиправною, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не наведено достатніх правових підстав для прийняття оскаржуваної постанови від 17.05.2019 №798 НКРЕКП в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством України, наявність вказаних обставин зумовлює необґрунтованість прийняття пунктів 1, 2, 4 постанови НКРЕКП від 17.05.2019 №798 «Про накладення штрафу на АТ «Полтаваобленерго» за порушення Ліцензійних умов з передачі електричної енергії, Ліцензійних умов з постачання електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання» та як наслідок необхідність їх скасування.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Визначення правових, економічних та організаційних засад функціонування ринку електричної енергії, регулювання відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвиток ринкових відносин, мінімізацію витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище здійснює Закон України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019-VIII (далі - Закон № 2019-VIII).

Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 2019-VIII державне регулювання ринку електричної енергії здійснює Регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства.

Регулятор - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (п. 72 ч. 1 ст. 1 Закону № 2019-VIII).

Правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначенні Законом України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22.09.2016 № 1540-VIII (далі Закон № 1540-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону № 1540-VIII Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно статті 3 Закону № 1540-VIII Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Приписами статті 19 Закону № 1540-VIII визначено, що Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю. Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора.

Відповідно до частини другої статті 22 Закону № 1540-VIII за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді:1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; 2) накладення штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.

У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор розглядає питання відповідальності суб`єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб`єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив (ч. 3 ст. 22 Закону № 1540-VIII).

Відповідно до частини четвертої статті 22 Закону № 1540-VIII регулятор застосовує штрафні санкції до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, законами України «Про ринок електричної енергії», «Про природні монополії», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про ринок природного газу», «Про теплопостачання».

Отже, зі змісту вказаних правових приписів вбачається, що метою здійснення діяльності НКРЕКП є досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки. В свою чергу, державний контроль Регулятором здійснюється зокрема шляхом проведення відповідних перевірок за результатом яких складаються акти.

Згідно із частиною першою статті 77 Закону № 2019-VIII учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

Правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема, порушення ліцензіатами відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності (п. 1 ч. 2 ст. 77 Закону № 2019-VIII).

У разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії до відповідних учасників ринку можуть застосовуватися санкції у виді: 1) попередження про необхідність усунення порушень; 2) штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії (ч. 3 ст. 77 Закону № 2019-VIII).

Відповідно до частини шостої статті 77 Закону № 2019-VIII рішення Регулятора про застосування санкцій за правопорушення, передбачені цією статтею, може бути прийнято протягом п`яти днів з дня виявлення правопорушення Регулятором.

Порядок контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затверджений постановою НКРЕКП від 14.06.2018 № 428 (далі - Порядок № 428) передбачає порядок оформлення результатів перевірок.

Пунктом 5.4 Порядку № 428 передбачено, що у разі виявлення порушень акт про результати перевірки розглядається на засіданні НКРЕКП, що проводиться у формі відкритого слухання, не пізніше п`яти робочих днів після отримання від ліцензіата, діяльність якого перевірялася, письмових пояснень та обґрунтувань до акта перевірки, але не пізніше десяти робочих днів з дати отримання ліцензіатом акта про результати перевірки. За результатами розгляду приймається рішення про застосування до ліцензіата санкцій, передбачених законами України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про ринок електричної енергії», «Про природні монополії», «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», «Про ринок природного газу» та «Про теплопостачання».

Таким чином, зі змісту Закону № 2019-VIII слідує, що рішення Регулятора про застосування санкцій за правопорушення на ринку електричної енергії може бути прийнято протягом п`яти днів з дня виявлення правопорушення Регулятором.

Водночас, Законом № 1540-VIII та Порядком № 428 передбачена відповідна процедура прийняття Регулятором рішень про застосування до ліцензіата санкцій за правопорушення на ринку електричної енергії, зокрема, право ліцензіата надати до НКРЕКП письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки у строк до п`яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки; розгляд на засіданні НКРЕКП, не пізніше п`яти робочих днів після отримання від ліцензіата письмових пояснень та обґрунтувань до акта перевірки, але не пізніше десяти робочих днів з дати отримання ліцензіатом акта про результати перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що перевірка позивача проведена у період з 26.03.2019 по 08.04.2019, акти №146 та №147 складені 08.04.2019.

Акти отримані позивачем 08.04.2019, про що свідчать розписки в актах т.в.о. Голови Правління Стройного Р.В.

АТ «Полтаваобленерго», в порядку частини п`ятої статті 19 Закону № 1540-VIII та у передбачений п`ятиденний строк, надало пояснення щодо висновків, викладених у актах перевірки №146 та №147 листом від 12.04.2019, які отримані відповідачем 15.04.2019, що ним не заперечується.

З урахуванням вимог пункту 5.4 Порядку № 428, акти про проведення перевірки відповідач повинен був розглянути не пізніше п`яти робочих днів після отримання від ліцензіата письмових пояснень до актів, але не пізніше десяти робочих днів з дати отримання ліцензіатом актів про результати перевірки, тобто не пізніше 22.04.2019.

Відповідач, посилаючись на статтю 14 Закону № 1540-VIII та пункти 7.7, 7.8, 7.10 Регламенту Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відмічає, що рішення про застосування санкцій за правопорушення на ринку електричної енергії приймається Комісією на засіданні, яке проводиться у формі відкритих слухань, проте прийняттю рішення передує оприлюднення не пізніше як за три робочі дні до дня проведення засідання на офіційному веб-сайті Регулятора переліку питань, що підлягають розгляду та проекти рішень. Перелік питань, що вносяться на розгляд НКРЕКП затверджується Головою НКРЕКП і доводиться до відома членів Комісії не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня проведення засідання.

Суд першої інстанції зазначив, що навіть при дотриманні вимог Регламенту НКРЕКП щодо процедури прийняття рішення про застосування санкцій за правопорушення на ринку електричної енергії, відповідач прийняв оскаржувану постанову лише 17.05.2019, порушивши при цьому строки прийняття рішення про застосування до ліцензіата санкцій за правопорушення на ринку електричної енергії, встановлені чинним законодавством.

Суд першої інстанції вказав, що погоджується із позицією позивача про прийняття відповідачем рішення про притягнення позивача до відповідальності поза межами строків, встановлених законодавством, що регулює дані правовідносини.

Разом із тим, суд першої інстанції не взяв до уваги, що прийняття оскаржуваної постанови через 39 днів з моменту складання актів №146 та №147 відбулося через звернення позивача до відповідача з питань щодо відкладення розгляду актів планової перевірки АТ «Полтаваобленерго» на засіданнях, які проводяться у формі відкритих слухань, наступними листами: від 16.04.2019 №10-74/6070 (вх. НКРЕКП від 17.04.2019 №7467/1-19); від 02.05.2019 №10-75/6883 (вх. НКРЕКП від 03.05.2019 №8367/1-19); від 13.05.2019 №01-1/7378 (вх. НКРЕКП від 14.05.2019 №9189/1-19).

Таким чином, з урахуванням того, що пояснення до актів №146 та №147 надавалися позивачем неодноразово та мали бути враховані при підготовці проекту рішення за результатом їх аналізу, розгляд таких актів до моменту отримання/аналізу пояснень Ліцензіата було неможливим, враховуючи законодавчо закріплене право Ліцензіата на свій захист в межах перевірки.

Рішення відповідача про відкладення розгляду актів планової перевірки були спрямовані на належне дотримання принципу непорушності прав позивача, з урахуванням його клопотань про відкладення такого розгляду та неодноразового подання додаткових пояснень, тому дії відповідача в цій частині колегія суддів не вважає свавільними чи такими, що суперечать нормам чинного законодавства.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначив, що у період, який перевірявся, АТ «Полтаваобленерго» не було ліцензіатом з провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, та не здійснювало таку діяльність і не отримувало доходу від такої діяльності.

Як вбачається із постанови НКРЕКП від 17.05.2019 № 798 відповідач проводив перевірку здійснення АТ «Полтаваобленерго» двох видів ліцензійної діяльності, а саме з розподілу електричної енергії та постачання електричної енергії за період з 01.01.2018 по 31.12.2018.

Відповідно до пункту 1 постанови НКРЕКП від 16.11.2018 № 1442 ПАТ «Полтаваобленерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії.

Пункт 2 цієї ж постанови НКРЕКП передбачає, що анулювання ПАТ «Полтаваобленерго» ліцензії на право провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, виданої відповідно до постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 21.08.1996 № 42, та ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, виданої відповідно до постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 17.09.1996 № 96, на підставі пункту 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії».

Згідно пункту 4 цієї постанови вона набирає чинності з дня прийняття, крім пунктів 1 та 2, які набирають чинності з 01.01.2019.

Отже, у період, який перевірявся, АТ «Полтаваобленерго», як ліцензіат, а саме з 01.01.2018 по 31.12.2018, здійснювало свою господарську діяльність на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами серія АГ № 578518, яка видана 27.10.2011.

У акті перевірки від 08.04.2019 № 146 відповідач НКРЕКП підтверджує вказаний факт та зазначає, що АТ «Полтаваобленерго» здійснювало свою діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що АТ «Полтаваобленерго» у період з 01.01.2018 по 31.12.2018 не було ліцензіатом з провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, не мало ліцензії на здійснення даного виду господарської діяльності, не здійснювало вказану діяльність і не отримувало доходу від такої діяльності, а відтак АТ «Полтаваобленерго» не могло порушити Ліцензійні умови з розподілу електричної енергії.

Крім того, на виконання п.13 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про ринок електричної енергії» відокремлення оператора систем розподілу - АТ «Полтаваобленерго» від вертикального інтегрованого суб`єкта господарювання - ПАТ «Полтаваобленерго» відбулося лише 01.01.2019, що додаткова підтверджує обставину, що позивач у 2018 році не виконував функції оператора систем розподілу, тому не міг порушити Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії.

З аналізу вказаного пункту вбачається, що вертикальний інтегрований суб`єкт господарювання до відокремлення здійснював діяльність з передачі та постачання електричної енергії, і дана норма не містить посилання про здійснення таким суб`єктом господарювання до відокремлення діяльності з розподілу.

Крім того, відповідач стверджує, що АТ «Полтаваобленерго» порушено строки надання послуг зі стандартного приєднання, чим в свою чергу порушило п. 2.2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії, щодо здійснення ліцензованої діяльності відповідно до законів України «Про електроенергетику», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про ринок електричної енергії» та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Зокрема, відповідач вказує на порушення позивачем термінів надання та якості вказаних послуг із наступними споживачами: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 , ТОВ «Рост Електромонтаж», ОСОБА_6

Дослідивши наявні докази у справі, судом встановлено, що продовження терміну надання послуг з приєднання електроустановки певної потужності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 передбачалось Додатковими угодами про продовження терміну надання послуги з приєднання від 15.07.2018 №1 та від 18.07.2018, які укладались до основних договорів, таким чином позивач у даних відносинах не допустив порушень вимог Ліцензійних умов, а саме підпункту 2.1.2 пункту 2.1 розділу II Правил приєднання електроустановок до електричних мереж (далі - ППЕЕМ).

Також, АТ «Полтаваобленерго» отримано заяву ОСОБА_3 про приєднання електроустановок певної потужності 13.02.2018 за вх. №4-170.

Між АТ «Полтаваобленерго» та ОСОБА_3 укладено договір про приєднання до електричних мереж з протоколом розбіжностей №761 від 19.02.2018, тобто на п`ятий робочий день після реєстрації заяви ОСОБА_3 , що спростовує твердження відповідача про порушення позивачем підпункту 2.1.2 пункту 2.1 ППЕЕМ.

Пунктом 4.2.4 глави 4.2 розділу IV Кодексу встановлено що, строк надання послуги зі стандартного приєднання для електроустановок Замовника другого ступеня потужності становить 30 календарних днів від дати оплати Замовником ОСР вартості приєднання відповідно до договору про приєднання.

Як вбачається з матеріалів справи, замовником здійснено оплату вартості послуг з приєднання 18.05.2018.

Разом з тим, відповідно до СОУ-Н МЕВ 42.2-37471933-45:2011 «Терміни проектування та будівництва підстанцій напругою від 6 кВ до 150 кВ та ліній електропередавання напругою від 0,38 кВ до 150 кВ. Норми», затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 04.05.2011 №101, строки на будівництво та проектування комплексу ТП-10/0,4кВ та повітряної лінії 0,4кВ становлять відповідно 122 та 146 календарних днів, що загалом складає 268 календарних днів.

На підставі вказаного положення АТ «Полтаваобленерго» листом від 01.06.2018 № 03-27/8538 повідомило замовника про надання послуг з приєднання електроустановок на протязі 268 календарних днів.

Листом від 08.11.2018 позивач повідомив замовника про виконання договірних зобов`язань та направив йому два примірника акту здачі-приймання наданих послуг з приєднання до електричних мереж, що свідчить про виконання АТ «Полтаваобленерго» своїх зобов`язань по договору у строк, визначений СОУ-Н МЕВ 42.2- 37471933-45:2011.

Також не підтверджені доводи відповідача щодо порушення AT «Полтаваобленерго» вимог пункту 2.2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії, зокрема пункту 4.5.6 глави 4.5 в частині порушення строків надання договору про приєднання по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_4 , які спростовані письмовими доказами у справі.

Суд першої інстанції обґрунтовано не погодився з твердженнями відповідача щодо порушення AT «Полтаваобленерго» вимог пункту 2.2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії, зокрема підпункту 2.1.3 пункту 2.1 ППЕЕМ та пункту 4.5.6 глави 4.5 розділу IV Кодексу систем розподілу по правовідносинам з ФОП ОСОБА_5 , оскільки з досліджених у матеріалах справи доказів вбачається, що на заяву ФОП ОСОБА_5 від 25.01.2018, АТ «Полтаваобленерго» підготувало проект договору №554 від 08.02.2018 про приєднання та технічні умови, які є невід`ємним додатком до цього договору, про що повідомлено ОСОБА_5 листом від 08.02.2018 №03-27/1916. Разом з тим, замовник повернув не підписаний ним проект договору, тобто вказаний договір є таким, що не укладений.

Стосовно розгляду повторно поданої заяви ФОП ОСОБА_5 від 14.05.2018, позивач у встановлені строки підготувало проект договору №2427 від 29.05.2018 про приєднання та технічні умови, які є невід`ємним додатком до зазначеного договору, про що повідомило замовника листом №01-1/8349 від 29.05.2018.

Щодо правовідносин позивача з TOB «Рост Електромонтаж» відповідач стверджує, що AT «Полтаваобленерго» порушило п.2.2. Ліцензійних умов, зокрема пункту 4.4.3 глави 4.4. розділу IV Кодексу систем розподілу, однак з наявних у справі доказів вбачається, що 15.06.2018 на електронну адресу АТ «Полтаваобленерго» надійшла заява №б/н від 14.06.2018 без електронного цифрового підпису від TOB «Рост Електромонтаж», у зв`язку з чим позивачем вказана заява не розглядалась.

Посилаючись на наявні роз`яснення відповідача, що мали відмінний характер, та з метою врегулювання спірної ситуації АТ «Полтаваобленерго» звернулось до НКРЕКП із листом від 19.06.2018 № 03-27-05-65/9435 для надання роз`яснень із вказаних спірних питань.

Одночасно, в той же день, 19.06.2018 TOB «Рост Електромонтаж» повторно направлено заяву в електронному вигляді вже із застосуванням електронного цифрового підпису, яка зареєстрована за вх. №5612 від 20.06.2018.

На лист від 19.06.2018 № 03-27-05-65/9435 АТ «Полтаваробленерго» отримало відповідь від НКРЕКП, згідно якої повідомлено про необхідність брати до уваги роз`яснення, викладені у листі від 13.06.2018 № 5180/17.1.3/7-18. У відповідності до вказаного роз`яснення НКРЕКП АТ «Полтаваобленерго» необхідно було видати технічні умови та договір про приєднання за умови повторного звернення замовника із заявою про приєднання та надання копій документів.

Замовник - TOB «Рост Електромонтаж», після отримання зазначеного роз`яснення, а саме 01.10.2018, звернувся до АТ «Полтаваобленерго» із заявою про приєднання, яка зареєстрована за вхідним №9117.

В свою чергу, АТ «Полтаваобленерго» 12.10.2018 підготувало договір приєднання, додатком до якого є технічні умови №3696 та листом за № 03-27/15033 від 12.10.2018 повідомило замовника про необхідність отримання технічних умов, тобто у встановлений строк, що спростовує твердження відповідача про порушення позивачем Ліцензійних умов в цій частині.

Щодо правовідносин позивача з ОСОБА_8 відповідач стверджує, що AT «Полтаваобленерго» порушило вимоги пункту 2.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, пункту 4.2.4 глави 4.2. Кодексу в частині несвоєчасного надання послуги зі стандартного приєднання.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_8 звернулася до АТ «Полтаваобленерго» із заявою про приєднання електроустановки певної потужності вх. № Л-1419 від 26.11.2018.

Позивач у встановлений строк листом №03-27/17952 від 06.12.2018 повідомив ОСОБА_8 . про готовність проекту договору про стандартне приєднання до електричних мереж систем розподілу від 06.12.2018 №4878 разом з технічними умовами стандартного приєднання №75/4878 від 06.12.2018 (додаток №1 до договору) та розрахунком плати за стандартне приєднання та порядок надання послуг (додаток №2 до договору).

Разом з тим, позивач не направляв вказані документи замовнику, оскільки для отримання даних документів замовник повідомив АТ «Полтаваобленерго» про отримання відповідної договірної документації власноручно.

Відповідно, 10.01.2019 ОСОБА_8 власноручно без зауважень підписала вказані документи, а тому позивачем в даному випадку не допущено порушень п 2.2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії, в тому числі не порушено положення п. 4.5.5 глави 4.5 Кодексу систем розподілу.

Крім того, по відносинах із ОСОБА_9 відповідач стверджує, що AT «Полтаваобленерго» порушило вимоги пункту 2.2. Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, пункту 2.4 Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання, в частині ненадання компенсації за недотримання гарантованих стандартів якості при наданні послуги з приєднання до електричних мереж електроустановок, призначених для споживання електричної енергії.

На спростування зазначеного позивач надав договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, укладеного між АТ «Полтаваобленерго» та ОСОБА_9 01.03.2019, після укладання якого АТ «Полтаваобленерго» перерахувало споживачу відповідну компенсацію, отже відсутні підстави для притягнення АТ «Полтаваобленерго» до відповідальності у виді застосування санкції за порушення на ринку електричної енергії, а саме глави 4.5 розділу 4 Кодексу систем розподілу.

Дані обставини були дослідженні та перевірені судом апеляційної інстанції, позиція відповідача не знайшла свого підтвердження, тому висновки суду першої інстанції в цій частині є правомірними.

Щодо порушення AT «Полтаваобленерго» положень Порядку розроблення та подання на затвердження планів розвитку систем розподілу та інвестиційних програм операторів систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 04.09.2018 № 955 (далі - Порядок №955).

Відповідно до Порядку формування інвестиційних програм ліцензіатів з передачі та постачання електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2012 №1627 року, 28.08.2017 ПАТ «Полтаваобленерго» сформувало та надало для схвалення проект інвестиційної програми на 2018 рік.

За результатами розгляду та погодження відповідних заходів програми, врахування зауважень та пропозицій, остаточний проект інвестиційної програми у встановленому порядку 19.03.2018 пройшов відкриті обговорення в Комісії, за результатами чого складено протокол, яким рекомендовано НКРЕКП розглянути питання про схвалення інвестиційної програми товариства на 2018 рік. Інвестиційна програма АТ «Полтаваобленерго» на 2018 рік була схвалена постановою НКРЕКП від 21.06.2018 №551.

Таким чином, відповідачем не доведено, що АТ «Полтаваобленерго» допустило порушення пункту 4.1 глави 4 Порядку №955 у частині обов`язку Ліцензіата виконувати схвалені НКРЕКП ПСРП/ІП в повному обсязі відповідно до запланованих етапів, обсягів робіт у кількісному вираженні та обсягів фінансування у вартісному вираженні, а тому такі твердження є безпідставними.

Також, позивач в спростування наведених порушень пункту 4.4 глави 4 Порядку №955 пояснив, що з метою виконання вищезазначеного заходу було проведено відповідну тендерну процедуру, укладено договір від 19.12.2018 року № 4704, здійснено фінансування у повному обсязі. У ході обстеження об`єкту підрядною організацією були виявлені неточності у проектно-кошторисній документації. З метою усунення невідповідності, були внесені необхідні уточнення у проект, у результаті чого, загальна протяжність повітряних ліній збільшилась на 0,2 км. Незважаючи на це, загальний фактичний обсяг фінансування заходу склав на 365,28 тис. грн. (без ПДВ) (17,1%) менше від запланованої вартості. Отже, перевищення фізичних обсягів над плановими є обґрунтованим.

Стосовно порушень пункту 4.8 глави 4 зазначеного Порядку у частині фінансування об`єктів (заходів), які були профінансовані Ліцензіатом, але не передбачені схваленою інвестиційною програмою або передбачені але у меншій кількості, позивач пояснив, що схваленою інвестиційною програмою на 2018 рік було заплановане продовження (3-й етап) фінансування закупівлі системного програмного забезпечення по діючому договору за програмою ліцензування Microsoft Enterprise Agreement на загальну суму 2970,60 тис. грн (без ПДВ). До закупівлі передбачено оплату по 6-ти типам програмних продуктів. Проте, із-за технічної помилки у пояснювальній записці до програми некоректно були відображені найменування та кількість по деяким ліцензіям, а також некоректно було відображено ціну ліцензій.

Таким чином, фінансування об`єктів (заходів), які були профінансовані ліцензіатом, але не передбачені схваленою інвестиційною програмою або передбачені схваленою інвестиційною програмою у меншій кількості відсутнє, тому висновки відповідача не відповідають обставинам справи.

Крім того, відповідач посилається на те, що AT «Полтаваобленерго» у своїй господарській діяльності допустило порушення пункту 5.2 Порядку №955 в частині обов`язку ліцензіата надавати звіт щодо виконання інвестиційної програми.

Як підтверджується матеріалами справи, позивач надавав до НКРЕКП звіти щодо виконання інвестиційної програми на 2018 рік як в паперовому вигляді, так і в електронному.

Крім того, у відповідності до пункту 5.4 Порядку, на офіційному веб-сайті АТ «Полтаваобленерго» були оприлюднені електронні форми звітів від 24.04.2018, від 25.07.2018, від 25.10.2018 та від 25.01.2019.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що AT «Полтаваобленерго» не порушувало вимоги зазначеного Порядку, а висновки викладені в оскаржуваній постанові в цій частині є безпідставними та необґрунтованими.

Також з приводу виділених та не реалізованих грошових коштів на інвестиційну програму, колегія суддів зазначає, що представник відповідача у судовому засіданні зазначив, що дані кошти будуть повернуті у спосіб передбачений для таких правовідносин.

Окрім того, Регулятор в резолютивній частині оскаржуваної постанови посилається, як на підставу для застосування штрафних санкцій до АТ «Полтаваобленерго», порушення ним підпункту 2 пункту 2.3 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та Ліцензійних умов з постачання електричної енергії щодо обов`язку ліцензіата повідомляти НКРЕКП про всі зміни даних, які були зазначені в його документах, що додавалися до заяви про отримання ліцензії, у строк не пізніше ніж один місяць з дня настання таких змін.

АТ «Полтаваобленерго», в свою чергу, пояснило, що ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії отримало 16.11.2018 на підставі постанови НКРЕКП від 16.11.2018 № 1442. Заява від 02.11.2018 №12-88/16150 та документи, необхідні для отримання даної ліцензії, подавались за підписом т.в.о. Голови Правління АТ «Полтаваобленерго» Стройного Р.В.

Щодо порушення положень підпункту 5 пункту 2.3 Ліцензійних умов з розподілу електричної, то АТ «Полтаваобленерго» з метою виконання Постанови НКРЕКП від 04.12.2018 №1615 «Про накладення штрафу на ПАТ «Полтаваобленерго» у зв`язку з значним обсягом робіт з забезпечення функціонування геодезичної інформаційно-технічної системи об`єктів електроенергетики подало заяви про продовження строку усунення порушення до 31.12.2019, а також надало відповідачу інформацію про ступінь впровадження геодезичної інформаційно-технічної системи.

Постановою НКРЕКП від 14.06.2018 №428 збільшено термін усунення порушень, зазначених в постанові НКРЕКП від 04.12.2018 №1615, до 31.12.2019.

Оскаржуваною постановою НКРЕКП від 17.05.2019 № 798 задоволено заяву позивача та продовжено строк виконання постанови НКРЕКП від 04.12.2018 №1615 в частині виконання вимог п. 4.1.38 глави 4.1 Кодексу систем розподілу.

Таким чином, АТ «Полтаваобленерго» не порушувало підпункту 5 пункту 2.3 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії, а висновки Регулятора викладені в оскаржуваній постанові є безпідставними та необґрунтованими.

Як вбачається з матеріалів справи, на позивача накладено штраф також за порушення підпункту 7 пункту 2.3 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та Ліцензійних умов з постачання електричної енергії щодо обов`язку ліцензіата надавати до НКРЕКП документи, інформацію та звітність, необхідні для виконання НКРЕКП своїх повноважень, в обсягах та у строки, встановлені НКРЕКП.

Разом з тим, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, вбачається, що позивачем забезпечено своєчасне надання звітності у паперовому вигляді по формам: №2-НКРЕ (місячна), №3-НКРЕ (квартальна), №4-НКРЕКП (місячна), №5-НКРЕ (місячна), №6-НКРЕКП-енергопостачання (квартальна), №10-НКРЕКП (річна).

Також, позивач пояснив, що ним звітність направлялась на паперових носіях на адресу НКРЕКП поштою та одночасно до сектору НКРЕКП у Полтавській області, в тому числі, на електронну адресу.

Щодо подання звітності форми № 8-НКРЕ, то станом на час проведення перевірки даний звіт за II півріччя 2018 року повинен надаватись НКРЕКП до 10.02.2019, тому даний строк надання звітності не підпадає під період проведення планового заходу державного нагляду (контролю), а саме за перевірки діяльності з 01.01.2018 по 31.12.2018.

Щодо неподання звітності форми № 14-НКРЕКП, на що посилається відповідач у відзиві, то судом встановлено, що форма звітності 14-НКРЕКП заповнюється та подається у відповідності з вимогами Інструкції щодо заповнення форми звітності № 14-НКРЕКП (річна) «Звіт щодо усунення причин незадовільної якості електричної енергії за скаргами споживачів», яка затверджена постановою НКРЕКП від 12.06.2018 №374. Ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії.

Постановою НКРЕКП від 16.11.2018 №1442 АТ «Полтаваобленерго» надано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії. Відповідно до п. 4 ця постанова набирає чинності з 01 січня 2019 року.

Таким чином, АТ «Полтаваобленерго» здійснює ліцензовану діяльність з розподілу електричної енергії з 01.01.2019, тому висновки Регулятора про протиправне ненадання форми звітності № 14-НКРЕКП за 2018 рік є безпідставними та необґрунтованими.

Щодо порушення положень підпункту 13 пункту 2.3 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та підпункту 6 пункту 2.4 Ліцензійних умов з постачання електричної енергії.

Пунктом 13 пункту 2.3 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та підпунктом 6 пункту 2.4 Ліцензійних умов з постачання електричної енергії ліцензіат повинен виконувати заходи з ремонтів основних фондів у повному обсязі відповідно до запланованих етапів, обсягів робіт у кількісному вираженні та згідно з передбаченими відповідною статтею структури тарифу обсягами фінансування.

Водночас, підпунктом 15 пункту 2.3 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та підпунктом 12 пункту 2.4 Ліцензійних умов з постачання електричної енергії ліцензіат повинен використовувати кошти, отримані за рахунок діяльності з розподілу електричної енергії за цільовим призначенням (фінансування заходів з ремонту) з дотриманням принципів здійснення закупівель відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі».

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» для виконання заходів з ремонту основних фондів в 2018 році було передбачено закупівлю електричного приладдя та супутніх товарів до електричного обладнання (шафи КТП) та трансформаторів силових для заміни існуючих у відповідності з вимогами СОУ-Н МПЕ 40.1.20.576:2005.

Позивач пояснив, що на виконання вищезазначених заходів у 2018 році для закупівлі трансформаторів силових програмою ремонтів передбачено кошти та проведено 5 процедур відкритих торгів. За результатами проведених торгів лише 29.11.2018 було проведено переговорну процедуру та укладено договір від 29.12.2019 № 4862 з ПрАТ «Завод малогабаритних трансформаторів» та згідно умов вказаного договору термін поставки трансформаторів складав 45 банківських днів, тобто поставка трансформаторів була можлива лише 05.03.2019, у зв`язку з чим по даному договору закупівля трансформаторів для виконання програми ремонтів 2018 року не здійснювалась.

Крім того, у 2018 році для закупівлі шаф КТП програмою ремонтів було передбачено кошти для виконання зазначеного заходу, було проведено дві процедури відкритих торгів.

Після проведених торгів та розгляду пропозицій учасників на відповідність кваліфікаційним та технічним вимогам, за результатами електронного аукціону визначено переможця - ТОВ «Південна Промислова Компанія». З вказаним підприємством 06.09.2018 укладено договір № 3151 на поставку шаф КТП, згідно з умовами якого поставка була можлива 02.02.2019.

З огляду на викладене, вбачається, що позивачем вживались необхідні заходи щодо ремонту основних фондів відповідно до запланованих етапів, обсягів робіт у кількісному вираженні та згідно з передбаченими обсягами фінансування, відтак твердження відповідача не знайшли свого підтвердження в цій частині.

Крім того, НКРЕКП застосовуючи до АТ «Полтаваобленерго» штрафну санкцію, в резолютивній частині оскаржуваної постанови зазначає про порушення Товариством підпункту 21 пункту 2.3 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії щодо обов`язку ліцензіата забезпечувати дотримання показників якості електричної енергії, що передається місцевими (локальними) електричними мережами, відповідно до вимог нормативних документів.

За результатами проведеної перевірки відповідачем встановлено, що із 42 запланованих перерв у квітні 2018 року по 41 перерві інформація розміщувалась позивачем у встановлені терміни на офіційному веб-сайті та місцевій газеті «Трудове Слово» по 1 перерві (№ 6 відключення ПЛ-04КВКТП-92Л-ЗС;Горянщина (03.04.2018 09:48 03.04.2018 14:40) інформація не розміщувалась.

В свою чергу, позивач пояснив, що вказана перерва неправильно класифікована у реєстрі як «запланована перерва з попередженням споживачів». Фактично класифікація цієї перерви є «запланована перерва без попередження споживачів». Згідно наявного у матеріалах справи листа від 17.04.2019 №03-19/6111 АТ «Полтаваобленерго» направлено виправлений звіт в електронному вигляді та на паперових носіях за підписом керівника до НКРЕКП та її територіального органу.

При цьому, відповідач не вказав поважні причини щодо неврахування під час винесення оскаржуваної постанови відповідних виправлень чи те, що АТ «Полтаваобленерго» при цьому порушило вимог Інструкції щодо заповнення форми звітності № 11-НКРЕКП.

Щодо порушення положень пункту 5 Порядку забезпечення стандартів якості надання послуг з електропостачання, затвердженого постановою НКРЕКП від 18.10.2016 №1841.

Згідно пункту 5 вказаного Порядку передбачено, що у разі недотримання гарантованих стандартів якості надання послуг з електропостачання, зазначених у пункті 4 цього Порядку, енергопостачальник або електророзподільне підприємство сплачує споживачу компенсацію в розмірах, наведених у додатку 2 до цього Порядку.

В акті перевірки зазначено, що АТ «Полтаваобленерго» не надано компенсацію споживачам електричної енергії ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , та ОСОБА_14 за порушення терміну надання послуги, встановленого Порядком забезпечення стандартів якості надання послуг з електропостачання.

В свою чергу, позивач звернув увагу на те, що експертизи приладу обліку споживачів ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 проведені у строки, погоджені безпосередньо із вказаними споживачами. Про відсутність претензій цих споживачів щодо строків проведення експертизи підтверджуються їхніми власноручно написаними заявами.

Стосовно відновлення електропостачання ОСОБА_14 (за адресою АДРЕСА_1 ), то такі заходи проведені із затримкою з вини споживача, у зв`язку з ненаданням своєчасного доступу споживачем до електроустановки для проведення послуги із заміни засобу обліку, про що свідчать копії завдання на підключення від 05.01.2018, акт від 05.01.2018 про недопуск до електроустановки, акт виконаних робіт з технічної перевірки та заміни засобу обліку.

Відповідачем не враховані вказані обставини, що призвели до неправомірних висновків щодо порушення позивачем положень Порядку забезпечення стандартів якості надання послуг з електропостачання, затвердженого постановою НКРЕКП від 18.10.2016 №1841.

Судом встановлено, що наявність вказаних порушень, на переконання відповідача, зумовило необхідність застосування штрафу до позивача, передбаченого статтею 27 Закону України «Про електроенергетику» у розмірі 850 000,00 грн.

При цьому, згідно п.4 ч.4 ст.77 Закону України «Про ринок електричної енергії» Регулятор у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії приймає у межах свої повноважень рішення про накладення штрафів на учасників ринку (крім споживачів) у таких розмірах: від 5 тисяч до 100 тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян - на суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню.

Відповідно до частини другої статті 12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» у разі застосування санкцій за порушення вимог законодавства, зокрема, якщо законом передбачаються мінімальні та максимальні розміри санкцій, враховується принцип пропорційності порушення і покарання. Санкція, що застосовується до суб`єкта господарювання при першому порушенні, не може бути вищою за мінімальну санкцію, передбачену відповідним законом.

В свою чергу, наявність вказаного принципу пропорційності зумовлює обов`язок суб`єкта владних повноважень, при визначенні розміру санкції, обґрунтовувати в своєму рішенні ступень тяжкості вчиненого правопорушення та його небезпечність.

Як вбачається з постанови НКРЕКП від 17.05.2019 №798 відповідач при визначенні розміру штрафних санкцій лише зазначив про вчинені позивачем правопорушення. Однак, вказана постанова не містить жодного обґрунтування щодо тяжкості вчиненого ним правопорушення та відповідність вчиненого правопорушення розміру штрафу.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наявність усіх вищевказаних обставин у своїй сукупності зумовлює необґрунтованість прийняття пунктів 1, 2, 4 постанови НКРЕКП від 17.05.2019 №798 «Про накладення штрафу на АТ «Полтаваобленерго» за порушення Ліцензійних умов з передачі електричної енергії, Ліцензійних умов з постачання електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання», оскільки відповідачем не наведено достатніх правових підстав для прийняття оскаржуваної постанови від 17.05.2019 №798 НКРЕКП в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством України, тому дана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Враховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 вересня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 14.02.2020.

Головуючий-суддя:

А.Ю. Кучма

Судді:

В.О. Аліменко

Н.В. Безименна