ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2020 року м. Житомир справа № 240/11107/19

категорія 109010000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі: судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮПІДЖІ» про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА _1 звернулась до суду із вказаним позовом та просить:

- визнати протиправними дії Державної архітектурно - будівельної інспекції України щодо надання дозволу № IУ 113192001524 Товариству з обмеженою відповідальністю “ЮПІДЖІ” на будівництво автозаправного комплексу з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, автогазозаправним пунктом та автомийки за адресою: Житомирська область м. Житомир проспект Незалежності, 29 та скасувати дозвіл Державної архітектурно - будівельної інспекції України № IУ 113192001524 , виданий Товариству з обмеженою відповідальністю “ЮПІДЖІ” на будівництво автозаправного комплексу з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, автогазозаправним пунктом та автомийки за адресою: Житомирська область м. Житомир проспект Незалежності, 29;

- зобов`язати Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції України в Житомирській області скасувати містобудівні умови та обмеження, видані Департаментом містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради ТОВ “ЮПІДЖІ” наказом №52/17 від 08.08.2017.

В обгрунтування позовних вимог вказує, що 2 вересня 2019 року дізналася про те, що у липні 2019 року Державна архітектурно - будівельна інспекція України видала товариству з обмеженою відповідальністю “ЮПІДЖІ” дозвіл на будівництво автозаправного комплексу з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, автогазозаправним пунктом та автомийки за адресою: Житомирська область м. Житомир, проспект Незалежності, 29. Вважає, що будівництво небезпечного об`єкта, а саме АЗС у місті Житомирі по проспекту Незалежності, 29 під її будинком (проспект Незалежності, 37) порушує її конституційні права, передбачені статтею 27 Конституції України, яка гарантує, що ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Кожен має право захищати своє життя і здоров`я, життя і здоров`я інших людей від протиправних посягань (незаконне будівництво небезпечного об`єкта (АЗС) під будинком, де проживає, посягає на її життя та здоров`я); статтею 50 Конституції України, яка гарантує, що кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля (незаконне будівництво небезпечного об`єкта (АЗС) під її будинком посягає на безпечне для життя і здоров`я довкілля).

Вказала, що оспорюваний дозвіл підлягає скасуванню з наступних підстав:

- у відповідності до ст.37 Закону України “Про містобудівну діяльність” для отримання дозволу на будівництво подається заява, до якої додаються результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України "Про оцінку впливу на довкілля". АЗК згідно частини 3 статті 3 Закону України “Про оцінку впливу на довкілля” підпадає під вимогу обов`язкової оцінки впливу на довкілля. Водночас, оцінка впливу на довкілля при будівництві АЗК за адресою: Житомирська область, м. Житомир, проспект Незалежності, 29 не здійснювалася;

- земельна ділянка розміром 1,1 га за адресою: м. Житомир, проспект Незалежності, 29 згідно ст.38 Земельного кодексу України належить до земель житлової і громадської забудови, отже автозаправні станції та станції технічного обслуговування автомобільного транспорту на ній не можуть бути розташовані;

- земельна ділянка за адресою: м. Житомир, проспект Незалежності, 29 має цільове призначення "будівництво та обслуговування будівель торгівлі", код 03.07. Проте, АЗС згідно чинної постанови КМ України № 833 від 15 червня 2006 року “Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів” не є об`єктом торгівлі. Законом України “Про автомобільні дороги” чітко встановлено, що АЗС, АЗК, пункти технічного обслуговування - це об`єкти дорожнього сервісу , а не об`єкти торгівлі;

- згідно наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України № 48 від 01.03.2019 року “Про внесення змін до Порядку погодження Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України обґрунтованих відхилень від будівельних норм, що забезпечують дотримання встановлених вимог безпеки до будівель і споруд у спосіб, не передбачений будівельними нормами”, Мінрегіон відмовляє заявникам при здійсненні нового будівництва у разі розміщення АЗК з пунктами обслуговування транспортних засобів (технічне обслуговування, миття, змащування автомобілів) у межах селищних територій і зон відпочинку (пункт 10.8.15); розміщення АЗС на житлових та пішохідних вулицях, внутрішньоквартальних проїздах (пункт 10.8.16).

Також, наказ Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради №52/17 від 08.08.2017, яким затверджено ТОВ "ЮПІДЖІ" містобудівні умови та обмеження, є незаконним, оскільки:

- порушено наказ № 109 Міністерства регіонального розвитку та житлово-комунального господарства “Про Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст”, а саме: у текстовій частині містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкту будівництва необхідно розміщувати основні техніко-економічні показники об`єкту будівництва; у текстовій частині містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкту будівництва необхідно розміщувати мінімально допустимі відстані від об`єктів, які проектуються, до існуючих будинків та споруд;

- порушено наказ МОЗ України № 173 від 16.06.1996, згідно якого передбачено, що відстань від межі території об`єкту (підприємства), який проектується до житлових будинків, ділянок дитячих дошкільних закладів, шкіл, закладів охорони здоров`я, відпочинку та фізкультурних споруд слід встановлювати за погодженням з органами державного санітарного нагляду, але не менше 50 м;

- порушено статтю 71 ЗК України, згідно якої визначено, що автозаправні станції та станції технічного обслуговування автомобільного транспорту будуються (розміщуються) на землях автомобільного транспорту та дорожнього господарства;

- порушено Закон України “Про автомобільні дороги” яким визначено, що автозаправні станції, автозаправні комплекси - це об`єкти дорожнього сервісу, які розміщуються на землях дорожнього господарства або потребують їх використання для заїзду та виїзду на автомобільну дорогу;

- порушено ст.21 постанови КМ України № 808 від 28.08.2013 року “Про затвердження переліку видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку”, якою встановлено, що АЗС - це об`єкт підвищеної небезпеки.

Крім того, у відповідності до пояснень позивача, під час проведення позапланової перевірки щодо законності видачі містобудівних умов та обмежень № 52/17 від 08.08.2017, Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції в Житомирській області, як і під час усунення порушень з боку Департаменту містобудування та земельних відносин, не були враховані обов`язкові умови містобудівної документації. Зокрема, згідно плану зонування м.Житомира, затвердженого рішенням Житомирської міської ради № 579 від 04.04.2017, земельна ділянка (проспект Незалежності, 29) знаходиться в зоні “Г-1-II” (зона центрів районного значення), відповідно до пояснювальної записки відноситься до “Зони центрів районного значення”, в якій допускається розміщення об`єктів автомобільного сервісу (АЗС, АЗК, СТО) при розміщенні вздовж магістральних вулиць, потребує спеціального дозволу або погодження. В свою чергу, спеціальне погодження обговорюється громадськістю. Також, положенням Детального плану території, затвердженим рішенням сесії Житомирської міської ради № 48 від 28.12.2015, визначено, де саме і які об`єкти мають буди збудовані, серед яких відсутній АЗС - як об`єкт проектуємого будівництва. Державна архітектурно-будівельна інспекція України, як суб`єкт містобудівної діяльності, під час видачі дозволу на виконання будівельних робіт мала дотримуватись вимог містобудівної документації міста Житомира, а під час видачі дозволу інспектор ДАБІ мав перевірити наявність оцінки впливу на довкілля та відповідність цільового призначення земельної ділянки, на якій збираються будувати АЗС.

Ухвалою судді 18.11.2019 відкрито загальне позовне провадження у справі.

Ухвалами від 09.12.2019, від 26.12.2019, від 14.01.2020, постановленими без виходу до нарадчої кімнати, суд: залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – ТОВ “ЮПІДЖІ”;закрив підготовче провадження; перейшов в письмове провадження у даній справі відповідно.

У відзиві на позовну заяву відповідачі просять відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказують, що згідно документів, що подавались ТОВ “ЮПІДЖІ” для отримання дозволу, експертний звіт щодо розгляду проектної документації на АЗС у місті Житомирі по проспекту Незалежності, 29 та затвердження проектної документації замовником відбулось 15.12.2017, тобто до введення в дію Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”, а тому надання результатів впливу на довкілля не потребувалось. Позовна вимога зобов`язати Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції України в Житомирській області скасувати містобудівні умови та обмеження, видані Департаментом містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради ТОВ “ЮПІДЖІ” наказом №52/17 від 08.08.2017 не підлягає задоволенню, оскільки таке скасування можливе лише за результатами проведення планового, позапланового заходу дотримання вимог у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил уповноваженими органами містобудування та архітектури за умови виявлення правопорушення. Також, зі змісту позовної заяви не вбачається, які саме права та інтереси ОСОБА_1 порушено відповідачами, що також не підтверджується жодним доказом.

У відповіді на відзив позивач вказала, що твердження відповідачів про те, що Закон України “Про оцінку впливу на довкілля” набрав законну силу лише 18.12.2017, тому для отримання дозволу на будівництво не потребувались результати проведення оцінки впливу на довкілля, є хибним. Так, згідно Закону України “Про екологічну експертизу” будівництво АЗС/АЗК потребувало проведення Державної екологічної експертизи до 18.12.2017. Відповідно до ст.17 (Прикінцевих перехідних положень) Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”, висновки державної екологічної експертизи, одержані до введення в дію цього Закону, зберігають чинність та мають статус висновку з оцінки впливу на довкілля. Враховуючи викладене, для надання дозволу на виконання будівельних робіт № № 1V 113192001524 від 19 липня 2019 року відповідно до п.7 ч.3 ст.37 ЗУ “Про регулювання містобудівної діяльності” товариству необхідно було надати результати оцінки впливу на довкілля, а у разі її відсутності результати проведення державної екологічної експертизи.

Позивач та її представники у ході судового розгляду справи підтримали позовні вимоги з підстав, викладених у позові, письмових поясненнях, відповіді на відзив та просили суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідачів в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечила у повному обсязі та просила відмовити у їх задоволенні з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи заперечив проти задоволення позову. Пояснив, що всі спірні питання по позовним вимогам вже встановлені рішеннями Богунського районного суду м.Житомира та Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, усебічно й повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і відзив, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Ухвалою суду від 13.02.2020 провадження у справі в частині позовних вимог зобов`язати Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції України в Житомирській області скасувати містобудівні умови та обмеження, видані Департаментом містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради ТОВ “ЮПІДЖІ” наказом №52/17 від 08.08.2017, - закрито.

Таким чином, дослідженню судом підлягають позовні вимоги в частині визнати протиправними дії Державної архітектурно - будівельної інспекції України щодо надання дозволу № IУ 113192001524 Товариству з обмеженою відповідальністю “ЮПІДЖІ” на будівництво автозаправного комплексу з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, автогазозаправним пунктом та автомийки за адресою: Житомирська область м. Житомир проспект Незалежності, 29 та скасувати дозвіл Державної архітектурно - будівельної інспекції України № IУ 113192001524, виданий Товариству з обмеженою відповідальністю “ЮПІДЖІ” на будівництво автозаправного комплексу з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, автогазозаправним пунктом та автомийки за адресою: Житомирська область, м.Житомир, проспект Незалежності, 29.

Встановлено, що згідно договору купівлі-продажу, укладеного 06.06.2017 між Житомирською міською радою (Продавець) та ТОВ "Юпіджі" (Покупець), та змін до нього від 08.06.2017, витягу № 88900949 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, ТОВ "Юпіджі" на земельних торгах у формі аукціону отримало у приватну власність земельну ділянку несільськогосподарського призначення загальною площею 1,1 га з категорії земель - землі житлової та громадської забудови, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, за адресою: м. Житомир, проспект Незалежності, 29, кадастровий номер 1810136300:05:025:0017.

Наказом Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради від 08.08.2017 №52/17 зі змінами, внесеними наказом від 18.09.2019 №123/19, затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва "Будівництво АЗК з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГЗП та автомийки" на земельній ділянці кадастровий номер 1810136300:05:025:0017.

18.07.2019 ТОВ "Юпіджі", у відповідності до ст.37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" звернулось до Державної архітектурно-будівельної інспекції України із заявою вх. №40-70/1807-35 про видачу дозволу на виконання будівельних робіт "Будівництво АЗК з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГЗП та автомийки за адресою: Житомирська область, м.Житомир, проспект Незалежності, 29".

Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 19.07.2019 надано дозвіл ТОВ "Юпіджі" на виконання будівельних робіт № ІУ 113192001524 з будівництва об`єкта «Будівництво АЗК з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГЗП та автомойки" в м.Житомир по проспекту Незалежності, 29».

За результатами проведеної позапланової перевірки на об`єкті за адресою м. Житомир, вул.Покровська, 6, рішенням від 18.12.2019 № 430/19-а головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області Хорової Н.В. скасовано дію містобудівних умов та обмежень від 08.08.2017 №52/17 для проектування об`єкта будівництва "Будівництво АЗК з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГЗП та автомийки", затверджені наказом від 18.09.2019 №123/19.

Позивач, вважаючи такий дозвіл протиправним, звернулась до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

У відповідності до ч.2 ст.37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (у редакції станом на липень 2019 року), дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

За наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.

Частиною 3 цієї ж статті передбачено, що для отримання дозволу подається заява, до якої додаються:

1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;

2) копія розпорядчого документа щодо комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду у разі здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності (замість копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою);

3) проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку;

4) копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або згода його власника, засвідчена у встановленому законодавством порядку, на проведення будівельних робіт у разі здійснення реконструкції, реставрації чи капітального ремонту;

5) копії документів про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, та осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд;

6) інформація про ліцензію, що дає право на виконання будівельних робіт, та кваліфікаційні сертифікати;

7) результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Таким чином, перелік документів, які подаються замовником з метою отримання дозволу на виконання будівельних робіт, пов`язується саме із моментом подання заяви.

У відповідності до ч.1 ст.2 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" (набрав чинності 18.06.2017, введений в дію 18.12.2017), оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає:

1) підготовку суб`єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до статей 5, 6 та 14 цього Закону;

2) проведення громадського обговорення відповідно до статей 7, 8 та 14 цього Закону;

3) аналіз уповноваженим органом відповідно до статті 9 цього Закону інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб`єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації;

4) надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого пунктом 3 цієї частини;

5) врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності відповідно до статті 11 цього Закону.

Згідно ч.1 ст.3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

Планована діяльність - планована господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об`єктів, інше втручання в природне середовище; планована діяльність не включає реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, розширення, перепрофілювання об`єктів, інші втручання в природне середовище, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України (п.3 ч.1 ст.1 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля").

Частиною 3 статті 3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" передбачено, що друга категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, включає, в тому числі: зберігання та переробка вуглеводневої сировини (газу природного, газу сланцевих товщ, газу, розчиненого у нафті, газу центрально-басейнового типу, газу (метану) вугільних родовищ, конденсату, нафти, бітуму нафтового, скрапленого газу); поверхневе та підземне зберігання викопного палива чи продуктів їх переробки на площі 500 квадратних метрів і більше або об`ємом (для рідких або газоподібних) 15 кубічних метрів і більше.

Частиною 2 статті 17 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" передбачено, що дія цього Закону не поширюється на суб`єктів господарювання, які отримали рішення про провадження планованої діяльності до набрання чинності цим Законом, крім випадків, передбачених пунктом 22 частини другої та пунктом 14 частини третьої статті 3 цього Закону.

Висновки державної екологічної експертизи, одержані до введення в дію цього Закону, зберігають чинність та мають статус висновку з оцінки впливу на довкілля (ч.3 цієї статті).

З проектної документації на «Будівництво АЗК з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГЗП та автомойки за адресою в м.Житомир по проспекту Незалежності, 29», затвердженої директором ТОВ "Юпіджі" 15.12.2017, вбачається, що клас наслідків даного об`єкта будівництва – ССЗ. Показники об`єкта: характер будівництва - новий, площа забудови (в тому числі підземні споруди 112,4 кв.м) – 577,52 кв.м, резервуари з пальним об`ємом: резервуар Р1 55куб.м, резервуар Р2 об`ємом 50куб.м, підземний резервуар 19,9 куб.м.

Враховуючи наведене у сукупності, суд зазначає, що об`єкт будівництва «Будівництво АЗК з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГЗП та автомойки за адресою в м.Житомир по проспекту Незалежності, 29» належить до другої категорії видів планованої діяльності та об`єктів, а тому потребував висновку з оцінки впливу на довкілля, як це передбачено п.7 ч.3 ст.37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", станом на момент звернення ТОВ "Юпіджі" із заявою про отримання дозволу на будівництво на липень 2019 року.

Водночас матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "Юпіджі" не отримувало результатів оцінки впливу на довкілля, що суперечить приписам п.7 ч.3 ст.37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Суд враховує те, що згідно норми ч.3 ст.17 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" замість висновку з оцінки впливу на довкілля товариством для отримання дозволу на будівництво товариством міг бути поданий висновок державної екологічної експертизи, одержаний до введення в дію цього Закону. Наведене випливає із такого.

Так, абзацем 3 частини 1 статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції станом на момент затвердження проектної документації товариства та до введення в дію Закону України "Про оцінку впливу на довкілля") було передбачено, що до проектної документації на будівництво об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, а також об`єктів, які підлягають оцінці впливу на навколишнє природне середовище у транскордонному контексті, додаються результати оцінки впливу на стан навколишнього природного середовища (матеріали оцінки та звіти про оцінку і громадське обговорення). Перелік таких об`єктів та порядок проведення оцінки визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.21 Переліку видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Українивід 28 серпня 2013 р. № 808 до таких віднесено автозаправні станції та комплекси, а також автогазонаповнювальні компресорні станції, автомобільні газозаправні станції зрідженого газу.

Пунктом10 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку,будівництва

та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45, встановлено, що склад та зміст проектної документації об`єктів будівництва на всіх стадіях проектування визначаються згідно з будівельними нормами і мають бути достатніми для оцінки проектних рішень та їх реалізації.

Зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС), їх структура, порядок підготовки та якість необхідної інформації встановлені Державними будівельними нормами України «Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні та будівництві підприємств, будинків і споруд» ДБН А.2.2-1-2003, затвердженими наказом Міністерства архітектури та будівництва України №214 від 15.12.2003р.

Пунктами 1.7,1.8 ДБН А.2.2-1-2003 встановлено, що для видів діяльності й об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, наведених у додатку Е (також автозаправні станції – прим.суду), розроблення матеріалів ОВНС виконується в обсязі відповідно до розділу 2 даних Норм. А саме (п.2.1):розділ ОВНС повинен містити такі підрозділи:

- підстави для проведення ОВНС;

- фізико-географічні особливості району і майданчика (траси) будівництва об`єкта проектування;

- загальна характеристика об`єкта проектування;

- оцінка впливів планованої діяльності на навколишнє природне середовище;

- оцінка впливів планованої діяльності на навколишнє соціальне середовище;

- оцінка впливів планованої діяльності на навколишнє техногенне середовище;

- комплексні заходи щодо забезпечення нормативного стану навколишнього сере довища і його безпеки;

- оцінка впливів на навколишнє середовище під час будівництва;

- заява про екологічні наслідки діяльності.

На основі висновків остаточного звіту ОВНС замовник і виконавець ОВНС складають текст Заяви про екологічні наслідки планованої діяльності і забезпечують її розповсюдження через засоби масової інформації.

Остаточний звіт ОВНС, з урахуванням громадських інтересів, у складі проектної документації подається замовником або генпроектувальником на узгодження і про ходження державних експертиз.

Пунктом 1.9 ДБН А.2.2-1-2003 визначено, що врахування громадських інтересів здійснюється відповідно до Закону України "Про планування і забудову територій" та законодавчих документів, наведених у додатку В.

У відповідності до статті 13 Закону України «Про екологічну експертизу», здійснення державної екологічної експертизи є обов`язковим для видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Перелік видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку (808-2013-п), встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Статтею 34 Закону України «Про екологічну експертизу» передбачено, що державна екологічна експертиза видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, проводиться після оголошення замовником через засоби масової інформації Заяви про екологічні наслідки діяльності і подання еколого-експертним органам комплекту документів з обгрунтуванням оцінки впливу на навколишнє природне середовище.

За змістом постанови Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 1995 р. N 870 «Про Порядок передачі документації на державну екологічну експертизу», до такого комплекту входить також проектна документація: розділ оцінка впливу на навколишнє природне середовище.

Підсумовуючи наведені норми, суд зазначає, що проектна документація товариства до введення в дію Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" мала містити: розділ ОВНС (оцінка впливу на стан навколишнього природного середовища) з підрозділами, що відповідають ДБН А.2.2-1-2003. В подальшому така проектна документація – розділ ОВНС – підлягала поданню на обов`язкову державну екологічну експертизу.

Матеріали справи не містять висновку державної екологічної експертизи, який би виконував роль висновку з оцінки впливу на довкілля за змістом Закону України "Про оцінку впливу на довкілля".

Частина 4 статті ст.37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначає як одну із підстав для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу такого дозволу.

Враховуючи наведене у сукупності, видача дозволу на будівництво товариству без висновку з оцінки впливу на довкілля або ж висновку державної екологічної експертизи, станом на момент подання заяви товариством, є протиправною та такою, що суперечить нормам ст.37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Щодо твердження позивача про незаконність видачі дозволу № IУ 113192001524 з огляду на невідповідність цільового призначення земельної ділянки за адресою в м.Житомир по проспекту Незалежності, 29, недотримання плану зонування м.Житомира, затвердженого рішенням Житомирської міської ради № 579 від 04.04.2017.

Як вже зазначалось судом, для отримання дозволу на виконання будівельних робіт замовником подається заява, до якої додається: копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою та проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку.

Товариством «ЮПІДЖІ» на підтвердження права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 1810136300:05:025:0017, за адресою: м. Житомир, проспект Незалежності, 29, було надано договір купівлі-продажу від 06.06.2017. У договорі визначено категорію цієї землі - землі житлової та громадської забудови, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Також, ТОВ «ЮПІДЖІ» надано Державній архітектурно - будівельній інспекції України (ДАБІ) проектну документацію за проектом «Будівництво АЗК з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГЗП та автомойки за адресою в м.Житомир по проспекту Незалежності, 29», розроблену на підставі завдання на проектування, містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва № 52/17 від 08.08.2017; вихідних даних та листів щодо проектування об`єкта, виданих відповідними службами області.

Згідно п.9 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45 (в редакції станом на розробку проектної документації грудень 2017 року), проектна документація на будівництво об`єктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, нормативно-правових актів з охорони праці, державних стандартів і правил, у тому числі вимог доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення (вимоги щодостворення доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення зазначаються в проектній документації окремим розділом).

Пунктами 3 та 4 Порядку № 45 визначено, що для забезпечення проектування об`єкта будівництва замовник повинен надати генпроектувальнику (проектувальнику) вихідні дані на проектування.

Основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування.

Згідно п.7 ст.1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

До містобудівної документації належать:

- генеральний план населеного пункту (є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту) (ч.1 ст.17 "Про регулювання містобудівної діяльності");

- план зонування території (розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон) (ч.1 ст.18 "Про регулювання містобудівної діяльності"). План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації (ч.2 ст.18 "Про регулювання містобудівної діяльності");

- детальний план у межах населеного пункту (уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території). Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці (ч.1 ст.19 "Про регулювання містобудівної діяльності").

Згідно п.8 ст.1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Отже, містобудівні умови та обмеження мають містити вимоги до об`єктів будівництва, встановлені генеральним планом, детальним планом, планом зонування та відповідати їм.

У відповідності до містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва № 52/17 від 08.08.2017 у редакції, чинній на момент затвердження проектної документації, детальний план території розміщення об`єктів громадського призначення та об`єктів обслуговування транспорту по проспекту Незалежності, 29 в м.Житомирі, затверджений рішенням третьої сесії сьомого скликання Житомирської міської ради від 28.12.2015 (п.3.1).

Пунктом 3.2 містобудівних умов та обмежень визначено, що відповідно до генерального плану м.Житомира, затвердженого рішенням 15 сесії сьомого скликання Житомирської міської ради від 30.11.2016 № 454, земельна ділянка (кадастровий номер 1810136300:05:025:0017) знаходиться на території громадських центрів (розрахунковий етап). Відповідно до плану зонування території м.Житомира, затвердженого рішенням 20 сесії сьомого скликання Житомирської міської ради від 04.04.2017 № 579, земельна ділянка знаходиться в громадській зоні Г-1-II - центрів районного значення. Відповідно до плану зонування території м.Житомира, допустимим видом використання зони Г-1-II є об`єкти автомобільного сервісу (АЗС, АЗК, СТО), при розміщенні вздовж магістральних вулиць. Зона Г-1-II - центрів районного значення, розміщена вздовж проспекту Незалежності, який є магістральною вулицею загальноміського значення м.Житомира.

Згідно із пунктами 7.55*, 7.57* Державних будівельних норм України 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», (надалі - ДБН 360-92), АЗС слід розміщувати слід розміщувати: в найзначніших та великих містах уздовж магістральних вулиць загальноміського та районного значення, в середніх та малих містах - уздовж магістральних вулиць і доріг. АЗС за умови дотримання санітарно-гігієнічних, екологічних, протипожежних та інших нормативних вимог можуть проектуватися також як автозаправні комплекси з приміщеннями і окремими об`єктами сервісного обслуговування водіїв і транспортних засобів: для роздрібної торгівлі, швидкого харчування, технічного обслуговування, миття і змащування автомобілів. (п.3.3).

Відповідно до Плану зонування міста Житомира, затвердженого рішенням 20 сесії сьомого скликання Житомирської міської ради від 04.04.2017 № 579, земельна ділянка кадастровий номер 1810136300:05:025:0017 за адресою: м. Житомир, проспект Незалежності, 29, знаходиться в зоні «Г-1-II» «Зона центрів районного значення».

Пояснювальною запискою до Плану зонування міста Житомира визначено, що допустимим видом використання земель цієї зони, в якій допускається розміщення об`єктів автомобільного сервісу (АЗС, АЗК, СТО) при розміщенні вздовж магістральних вулиць, потребує спеціального дозволу або погодження.

Пунктом 1 пояснювальної записки встановлено, що будівництво об`єктів містобудування, пов`язане з тими видами їх використання, які окремо наведені в списках для кожного типу територіальних зон (допустимі види використання, що потребують спеціального дозволу або погодження), потребують спеціального зонального погодження. Зазначені погодження можуть проводитись: на стадії набуття земельних ділянок фізичними та юридичними особами із земель комунальної та державної власності; на стадії, узгодження власниками об`єктів нерухомого майна та земельних ділянок намірів забудови.

Порядок отримання спеціального зонального погодження передбачений п.2 пояснювальної записки. Заявка на спеціальне зональне погодження скеровується до Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради.

Заява повинна містити: заяву із обгрунтованими намірами забудови та містобудівними розрахунками; необхідну інформацію про земельну ділянку або інший об`єкт нерухомості та умови її власності; схему забудови ділянки, означення всіх існуючих об`єктів та об`єктів, що передбачено збудувати або змінити та їх характеристики - загальну інформацію про обсяг ресурсів, що будуть споживатися на запланованих об`єктах (енергозбереження, водоспоживання, чисельність працівників, вантажоперевезення, необхідність в під`їзних залізничних коліях та ін.), про вплив об`єкту на оточуюче середовище (об`єм викидів в атмосферу, кількість відходів виробництва та ступінь їх шкідливості і т. ін.), про перспективну кількість відвідувачів та необхідну кількість місць для паркування автомобіля; додаткові техніко-економічні обгрунтування розміщення об`єкту саме в обумовленому заявкою місці.

На підставі пропозицій заявника, виконавчий комітет Житомирської міської ради забезпечує інформування громади.

Пропозиції до проектів містобудівної документації під час громадського обговорення питань, що відносяться до спеціальних зональних погоджень в межах певної територіальної зони, мають право надавати Фізичні та юридичні особи якщо вони є власниками (користувачами) земельних ділянок або об`єктів нерухомого майна, розташованих в межах цієї територіальної зони, та на суміжній із визначеною зоною території.

За пропозиціями громади та результатами засідання містобудівної ради при Департаменті містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради виконавчий комітет Житомирської міської ради готує проект рішення про надання, або відмову, у наданні містобудівних умов та обмежень.

З наведеного вбачається, що рішенню про надання містобудівних умов і обмежень для проектування об`єкта будівництва АЗК, АГЗП на земельній ділянці кадастровий номер 1810136300:05:025:0017 за адресою: м. Житомир, проспект Незалежності, 29, яка знаходиться в зоні «Г-1-II» «Зона центрів районного значення», мала передувати процедура спеціального зонального погодження використання.

Водночас, доказів отримання товариством спеціального погодження матеріали справи не містять. За таких обставин, містобудівні умови і обмеження, отримані в обхід процедури спеціального зонального погодження є такими, що не відповідають вимогам містобудівної документації.

Судом також встановлено, що детальним планом території розміщення об`єктів громадського призначення та об`єктів обслуговування транспорту по вул.Ватутіна,29 (перейменовано на проспект Незалежності, 29), затвердженого рішенням Житомирської міської ради від 28.12.2015 № 48, не передбачено розміщення у районі даної вулиці жодного об`єкту АЗК, АЗС, АГЗП.

Пунктом 3 частини 5 статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що містобудівні умови та обмеження мають містити відповідність на дату їх надання цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні.

Відповідно до п.2 ч. 4 ст.37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", підставою для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт є невідповідність поданих документів вимогам законодавства.

Враховуючи викладене та те, що проектна документація позивача, вихідними даними якої були містобудівні умови і обмеження № 52/17 від 08.08.2017, не відповідала містобудівній документації на місцевому рівні, в силу порушення процедури спеціального погодження та невідповідності детальному плану території вул.Ватутіна,29 (перейменовано на проспект Незалежності, 29), відповідач протиправно видав дозвіл на виконання будівельних робіт.

Окремо слід також наголосити, що згідно ч.2 ст.24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

На думку суду, ДАБІ, вирішуючи питання про надання дозволу на виконання будівельних робіт, була зобов`язана в межах ч.3 та ч.4 ст.37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" перевірити відповідність поданого документу про право власності на земельну ділянку, в якому чітко визначено цільове призначення земельної ділянки «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі» намірам забудови, тобто чи підтверджував правовстановлюючий документ право на використання земельної ділянки шляхом її забудови АЗК, АГЗП та, відповідно, чи не суперечила розроблена проектна документація такому документу (договору купівлі-продажу від 06.06.2017 та витягу з Державного реєстру речових прав).

Як вбачається із містобудівних умов та обмежень, ними фактично було дозволено забудову земельної ділянки кадастровий номер 1810136300:05:025:0017 за адресою: м. Житомир, проспект Незалежності, 29, яка знаходиться в зоні «Г-1-II» «Зона центрів районного значення», об`єктом АЗК, АГЗП.

У відповідності до статті 1 Закону України "Про землеустрій" визначено, що цільове призначення земельної ділянки це - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ч.1 ст.19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови;в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;г) землі оздоровчого призначення;ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення;е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок (ч.3 Земельного кодексу України). Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності провадиться: щодо земельних ділянок, розташованих у межах населеного пункту, - сільською, селищною, міською радою; щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, - районною державною адміністрацією, а щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, що не входять до території району, або в разі якщо районна державна адміністрація не утворена, - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією.

Відповідно до ч.5 ст.20 Земельного кодексу України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Згідно п.1.4 наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548, класифікація видів цільового призначення земель (далі - КВЦПЗ) визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, типами забудови, типами особливо цінних об`єктів.

Розділ «Секція B» « Землі житлової та громадської» забудови включає:

1) Розділ 2 «Землі житлової забудови» (землі, які використовуються для розміщення житлової забудови (житлові будинки, гуртожитки, господарські будівлі та інше); землі, які використовуються для розміщення гаражного будівництва;

2) Розділ 3 «Землі громадської забудови» (землі, які використовуються для розміщення громадських будівель і споруд (готелів, офісних будівель, торговельних будівель, для публічних виступів, для музеїв та бібліотек, для навчальних та дослідних закладів, для лікарень та оздоровчих закладів), інших об`єктів загального користування), який має підрозділ 03.07 Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Порядок використання зазначеної категорії земель визначений ст.39 Земельного кодексу України, відповідно до якої використання житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Отже, нецільовим використанням земельної ділянки громадського призначення є її використання за іншим призначенням, всупереч генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою тощо, тобто всупереч земельному законодавству України.

В контексті наведеного та спірних правовідносин слід з`ясувати, чи можливо використовувати земельну ділянку категорії «землі житлової та громадської забудови», цільове призначення «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі» для будівництва на ній АЗК, АГЗП.

Так, пункт 14.1.129-1 Податкового кодексу України (станом на липень 2019 року) визначає наступні об`єкти нежитлової нерухомості: в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування.

Пунктом 7 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 р. N 833 передбачено, що торговельними об`єктами є:

1) у сфері оптової торгівлі: склад товарний (універсальний, спеціалізований, змішаний); магазин-склад;

2) у сфері роздрібної торгівлі: магазин, який може бути:

- продовольчим, непродовольчим, змішаним (за товарною спеціалізацією);

- універсальним, спеціалізованим, вузькоспеціалізованим, комбінованим, неспеціалізованим (за товарним асортиментом);

- з індивідуальним обслуговуванням, самообслуговуванням, торгівлею за зразками, торгівлею за замовленням (за методом продажу товарів);

павільйон; кіоск, ятка; палатка, намет; лоток, рундук; склад товарний; крамниця-склад, магазин-склад.

Заклад ресторанного господарства розміщується у спеціально призначеному та обладнаному приміщенні (п.8 Порядку № 833).

ДБН В.2.2-23:2009 «Будинки і споруди підприємства торгівлі», затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 19 січня 2009 р. № 4, розрізняє наступні будівлі торгівлі:

- вбудований магазин (крамниця) - магазин (крамниця), усі приміщення якого розташовуються в габаритах житлового будинку з виступом за його межі не більше ніж на 1,5 м з боку поздовжнього фасаду і не більше ніж на 6 м - з боку торців (у разі влаштування критих завантажувальних приміщень);

- вбудовано-прибудований магазин (крамниця) - магазин (крамниця), приміщення якого розташовуються в габаритах житлового будинку і в об`ємах, винесених за габарити житлового будинку більше ніж на 1,5 м з боку поздовжнього фасаду і більше ніж на 6 м - з боку торців (у разі влаштування критих завантажувальних приміщень);

- гіпермаркет - магазин (крамниця) самообслуговування торговельною площею понад 2500 м2 з асортиментом продовольчих та непродовольчих товарів понад 15 тисяч асортиментних позицій. Загальна площа магазину (крамниці) - сума площ торговельних, складських, підсобних, технічних, комунікаційних та інших приміщень, виміряних у межах внутрішньої поверхні зовнішніх стін, а також площ розвантажувальних платформ, антресолей і переходів;

- кіоск - торговельний об`єкт для організації роздрібного продажу товарів, який має постійне просторове місце, займає окрему закриту споруду некапітального типу на одне робоче місце без торговельної зали для покупців та додаткової площі для розміщення запасу товарів;

- магазин (крамниця) - торговельний об`єкт у роздрібній торгівлі, призначений для організації продажу товарів кінцевим споживачам і надання їм торговельних послуг;

- малі архітектурні форми - павільйони, кіоски, торговельні намети, рундуки тощо переважно збірно-розбірної конструкції, які застосовуються поряд із засобами благоустрою, включаючи невеликі споруди для відпочинку людей/покупців (лави, можливо тіньові навіси або перголи), урни для сміття, а також різноманітні елементи декоративно-прикладного мистецтва (наприклад, скульптури, декоративні басейни, фонтани тощо);

- мінімаркет - магазин (крамниця) самообслуговування торговельною площею до 200 м2 з асортиментом продовольчих товарів не менше 500 асортиментних позицій;

- павільйон - торговельний об`єкт у роздрібній торгівлі, призначений для організації продажу товарів кінцевим споживачам, розміщений в окремій споруді полегшеної конструкції та має торговельну залу для покупців;

- підсобні приміщення магазину (крамниці) - приміщення для зберігання тари, посуду, інвентаря, пакувальних матеріалів, приміщення мийної кімнати та майстерні ремонту інвентаря;

-складські приміщення магазину (крамниці) - приміщення для приймання, зберігання та готування товарів для продажу;

- службово-побутові приміщення магазину (крамниці) - адміністративні приміщення, приміщення кімнат: відпочинку, гардеробних, душових, санвузлів;

- технічні приміщення магазину (крамниці) - приміщення для розміщення обладнання теплових вузлів, бойлерних, щитових, вентиляційних камер, комутаторів, радіовузлів, машинних відділень ліфтів, трансформаторної підстанції, вузлів керування водопроводом тощо;

- торговельний центр - група торговельних об`єктів, зосереджених в одному місці і керованих як одне ціле, які за своїми типами, розмірами та місцем розташування функціонально відповідають потребам торговельної зони, яку вони обслуговують;

- універмаг - магазин (крамниця) торговельною площею понад 2500 м2 із широким асортиментом непродовольчих товарів понад 10 тисяч асортиментних позицій.

- універсам (супермаркет) - магазин (крамниця) самообслуговування торговельною площею від 400 м2 до 2499 м2 з асортиментом продовольчих і непродовольчих товарів понад 5 тис. асортиментних позицій;

- ринковий комплекс - комплекс взаємопов`язаних підприємств ринкової торгівлі з підприємствами роздрібної торгівлі та підприємствами харчування, побутового і комунального обслуговування (приоб`єктний готель);

- прибудований магазин (крамниця) - магазин (крамниця), огороджувальна стіна (або стіни) якого є загальною або суміжною зі стінами житлового чи громадського будинку.

Статтею 71 Земельного кодексу України визначено, що до земель автомобільного транспорту віднесено землі під спорудами та устаткуванням енергетичного, гаражного і паливороздавального господарства, автовокзалами, автостанціями, лінійними виробничими спорудами, службово-технічними будівлями, станціями технічного обслуговування, автозаправними станціями, автотранспортними, транспортно-експедиційними підприємствами, авторемонтними заводами, базами, вантажними дворами, майданчиками контейнерними та для перечеплення, службовими та культурно-побутовими будівлями й іншими об`єктами, що забезпечують роботу автомобільного транспорту.

Класифікатором видів цільового призначення земель визначено, що землі транспорту (землі, надані підприємствам, установам та організаціям залізничного, автомобільного транспорту і дорожнього господарства, морського, річкового, авіаційного, трубопровідного транспорту та міського електротранспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об`єктів транспорту) використовуються також «Для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу» (підрозділ 12.11 розділу 12 секції J розділу II).

Системний аналіз наведених правових норм, дає підстави констатувати, що розміщення автозаправних станцій/комплексів здійснюється на землях з цільовим призначення - землі транспорту.

З огляду на це, суд дійшов висновку, що Державною архітектурно - будівельною інспекцією України дозволом на «Будівництво АЗК з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГЗП та автомойки за адресою в м.Житомир по проспекту Незалежності, 29» було змінено цільове призначення земельної ділянки кадастровий номер 1810136300:05:025:0017, оскільки будівництво АЗК, АГЗП передбачено тільки на землях транспорту.

Проте, як слідує із викладених норм земельного законодавства, зміна цільового призначення земельних ділянок регламентована спеціальною процедурою. Суд наголошує, що використання земельних ділянок має відбуватись у чіткій відповідності та в межах її цільового призначення.

Наведені обставини Державна архітектурно – будівельна інспекція України під час прийняття рішення про надання дозволу не перевірила, не з`ясувала відповідність поданого договору купівлі-продажу від 06.06.2017 та витягу з державного реєстру речових прав, якими підтверджено право власності ТОВ "Юпіджі" на земельну ділянку кадастровий номер 1810136300:05:025:0017, та проектної документації нормам законодавства, що стало підставою для неправомірної видачі такого дозволу.

Додатково слід вказати, що ч.6 ст.37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що дозвіл на виконання будівельних робіт може бути анульовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі скасування містобудівних умов та обмежень.

Отже, самостійне скасування спірних містобудівних умов та обмежень відповідачем також свідчить про неправомірність дозволу на виконання будівельних робіт № IУ 113192001524.

Щодо твердження відповідачів про відсутність порушених прав та інтересів позивача, то суд зазначає, що, згідно документів, які містяться в матеріалах справи, ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_1 , тобто поряд земельною ділянкою для забудови "Будівництво АЗК з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГЗП та автомийки за адресою: Житомирська область, м.Житомир, проспект Незалежності, 29. Наведений об`єкт проектною документацією визначений класом наслідків – ССЗ – значні наслідки рівня можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, які постійно або періодично перебуватимуть на об`єкті або які знаходитимуться зовні такого об`єкта, що охоплює вплив на екологію, дотримання пожежної, техногенної безпеки, експлуатаційної безпеки тощо.

Стаття 3 «Про охорону навколишнього природного середовища» до основних принципів охорони навколишнього природного середовища відносить гарантування екологічно безпечного середовища для життя і здоров`я людей. Статтею 50 Конституції України передбачено, що кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. В аспекті наведених норм суд зазначає, що надання дозволу на побудову об`єкту АЗС, який має значний (високий) рівень можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, поряд із будинком позивача, в якому вона проживає, безпосередньо зачіпає права та законні інтереси такої особи.

Суд також не бере до уваги посилання відповідача на те, що спірні питання в межах цієї справи вже вирішені рішенням Богунського районного суду в справі № 295/11369/17, яке набрало законної сили 02.05.2019, оскільки підстави та предмет спору не є тотожними у цій та справі № 295/11369/17.

Зважаючи на все вищевикладене, суд дійшов висновку про протиправність дій Державної архітектурно - будівельної інспекції України щодо надання дозволу № IУ 113192001524 Товариству з обмеженою відповідальністю “ЮПІДЖІ” на будівництво автозаправного комплексу з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, автогазозаправним пунктом та автомийки за адресою: Житомирська область м. Житомир проспект Незалежності, 29 та скасування такого дозволу.

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 ст. 77 згаданого Кодексу).

За змістом статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням вказаного, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку із вказаним, на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно - будівельної інспекції України сплачений судовий збір в сумі 768,40 грн.

Керуючись ст. ст. 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (бульвар Лесі Українки, 26,Київ 133,01133, код ЄДРПОУ 37471912), Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області (майдан С.П.Корольова, 12,Житомир,10014), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮПІДЖІ» (вул.Толстого,5, м.Коростень, 11500, код ЄДРПОУ 38862560) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, - задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної архітектурно - будівельної інспекції України щодо надання Товариству з обмеженою відповідальністю "ЮПІДЖІ" дозволу на виконання будівельних робіт № IУ 113192001524 від 19.07.2019 на об`єкт "Будівництво АЗК з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГЗП та автомийки за адресою: Житомирська область, м. Житомир, проспект Незалежності, 29".

Скасувати дозвіл Державної архітектурно - будівельної інспекції України № IУ 113192001524 від 19.07.2019, виданий Товариству з обмеженою відповідальністю "ЮПІДЖІ" на об`єкт "Будівництво АЗК з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГЗП та автомийки за адресою: Житомирська область, м. Житомир, проспект Незалежності, 29".

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно - будівельної інспекції України судовий збір в сумі 768,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.В. Чернова