Провадження № 2/193/84/20

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

12 лютого 2020 року сел. Софіївка

Софіївський районний Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Кащук Д.А.,

за участю секретаря судового засідання Ратушної В.В..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду сел.Софіївка в порядку спрощеного позовного провадження, за відсутності осіб, які беруть участь у справі та без фіксації судового процесу технічними звукозаписувальними засобами, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням,-

в с т а н о в и в:

01 червня 2017 року Софіївським районним судом Дніпропетровської області відповідач ОСОБА_2 визнаний винним у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 , 17 вересня 2016 року в вечірній час, маючи корисний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна та обернення його на свою користь, з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на таємне викрадення сільськогосподарської культури соняшника, уклав усну угоду з сторонніми особами, які не діяли як співвиконавці злочину, оскільки були переконані у законності виконання вказаних робіт, про надання в тимчасове користування сільськогосподарської техніки. Після чого у вищезазначений термін, відповідач ОСОБА_2 не маючи правовстановлюючих документів на земельну ділянку, що розташована за межами с. Петрово Софіївського району Дніпропетровської області, яка на праві власності відповідно до державного акту ІП-ДП №000736, належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканці АДРЕСА_1 , загальною площею 8,790 га, скосив частину врожаю сільськогосподарської культури соняшника з вищевказаної земельної ділянки.

В подальшому, ОСОБА_2 , продовжуючи свій злочинний умисел, на вантажному автомобілі ЗІЛ д/н НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4 , два рази відвіз скошене 7400,0 кілограм насіння соняшнику та реалізував громадянину ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 .

Після вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_2 розпорядився чужим майном на власний розсуд, чим спричинив гр. ОСОБА_3 матеріальний збиток, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №726 від 06.03.2017 року, на загальну суму 70300,0 гривень.

Софіївським районним судом Дніпропетровської області ОСОБА_2 призначено покарання у вигляді 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання у в вигляді позбавлення волі з випробовуванням, встановивши йому іспитовий строк на 1 (один) рік з покладанням обов`язків, передбачених п.п.1, 2, ст. 76 КК України.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 задоволено частково, вирішено стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 суму завданої моральної шкоди в розмірі 25 000 (двадцять п`ять тисяч) гривень. Речовий доказ по кримінальному провадженню №12016040580000440 - насіння соняшника загальною вагою 7400 кг., яке знаходилось на зберіганні у гр. ОСОБА_1 , повернуто власнику - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканці АДРЕСА_1 . В решті цивільного позову відмовлено.

04 грудня 2017 року колегією суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області його апеляційну скаргу розглянуто та прийнято рішення, яким його апеляційну скаргу залишено без задоволення, а вирок Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 01 червня 2017 року відносно відповідача ОСОБА_2 - залишено без змін.

27 березня 2018 року, на підставі ухвали слідчого судді Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 14 березня 2018 року слідчим СВ Софіївського відділення поліції Жовтоводського відділу поліції ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 у належному його родині помешканні за адресою: АДРЕСА_2 , був проведений обшук в процесі якого вилучено 7400,0 кг. насіння соняшнику і передано його ОСОБА_3 , про що був складений протокол.

Таким чином з фактичних обставин випливає, що відповідач ОСОБА_2 17 вересня 2016 року у вечірній час, завівши в оману сторонніх людей, використовуючи належну їм сільськогосподарську техніку, таємно викрав з земельної ділянки, яка належить ОСОБА_3 , насіння соняшнику, вагою 7400,0 кг. на суму 70300,0 гривень, використовуючи вантажний автомобіль ЗІЛ д.н. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_4 , перевіз його до нього, також завівши його в оману що зазначене насіння соняшнику, вагою 7400,0 кг, запропонував йому купити. ОСОБА_1 , будучи переконаним що дане насіння соняшнику дійсно належить відповідачу ОСОБА_2 , купив його, виплативши йому грошові кошти у розмірі 70300,0 гривень.

Пізніше, органом досудового слідства на дане насіння соняшнику було накладено арешт і до моменту його вилучення, ОСОБА_1 не міг ним розпоряджатися для проведення підприємницької діяльності.

27 березня 2018 року, зазначене насіння соняшнику, вагою 7400,0 кг. в позивача було вилучено і передано потерпілій по кримінальному провадженні ОСОБА_3 .. Грошові кошти, виплачені ним відповідачу ОСОБА_2 у розмірі 70300,00 грн. та по теперішній час не повернуті йому, відповідно позивач вважає, що злочинними діями ОСОБА_2 йому було завдано матеріальну шкоду на зазначену суму, а саме 70300,0 гривень.

На його прохання добровільно повернути йому грошові кошти у розмірі 70300,0 гривень відповідач ОСОБА_2 повертати не бажає, зустрічей зі ним уникає, в результаті чого він вимушений звернутися до суду за захистом своїх права та інтересів, тому просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на його користь грошові кошти у розмірі 70300,0 гривень у якості матеріальної шкоди та суму 50000,0 гривень у якості моральної шкоди.

Ухвалою суду від 26 червня 2019 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено справу до розгляду.

Позивач в судове засідання не з`явився, його представник в наданій суду письмовій заяві просив розглянути справу за його відсутності та позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, відзиву на позов до суду не подавав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, про причини неявки суду не повідомив.

Зі згоди позивача, суд розглядає справу заочно у порядку ст. 280 ЦПК України.

Справа розглядається за відсутності сторін, тому у відповідності до ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно ст.ст.13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, вироком Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 01 червня 2017 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі. У відповідності до ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік. Позовні вимоги цивільного позивача ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 суму завданої моральної шкоди в розмірі 25 000 (двадцять п`ять тисяч) гривень. В решті цивільного позову відмовлено . Речовий доказ по кримінальному провадженню №12016040580000440 - насіння соняшника загальною вагою 7400 кг., яке знаходилось на зберіганні у гр. ОСОБА_1 , повернуто власнику - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканці АДРЕСА_1 .

Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 грудня 2017 року, вирок Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 01 червня 2017 року залишено без змін. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає (а. с. 13-14). На підставі ухвали слідчого судді Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 14 березня 2018 року слідчим СВ Софіївського відділення поліції Жовтоводського відділу поліції ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 у належному помешканні ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , був проведений обшук в процесі якого вилучено 7400,00 кг. насіння соняшнику і передано його ОСОБА_3 , про що був складений протокол. (а.18-25). Відповідно висновку судово-товарознавчої експертизи, проведеної у рамках кримінального провадження від 06.03.2017 №726, ринкова вартість насіння соняшника врожаю 2016 року у розмірі 7400 кг. станом на 21 вересня 2016 року складає 70300,00 грн..

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Встановленим судом обставинам відповідають цивільні правовідносини, пов`язані із відшкодуванням шкоди, завданої внаслідок неправомірних дій, які регулюються Цивільним Кодексом України.

Так, ст.1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Судом також з`ясовано, що в добровільному порядку витрати не відшкодовані.

Відносини, що склалися між сторонами суд відносить до правовідносин щодо відшкодування матеріальної шкоди та керується главою 82 «Відшкодування шкоди» ЦК України.

Згідно ч.1ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до роз`яснення п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992р. № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди"при визначенні розміру відшкодування шкоди, заподіяної майну, судам слід враховувати, що коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди.

Згідно з ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. В п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів визначено відшкодування збитків.

За нормами ч. 2 ст. 16 ЦПК України, особи, які порушили права та законні інтереси інших осіб, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення претензії чи позову.

За таких обставин, оцінивши всі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення матеріальної шкоди є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо позовної вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 моральної шкоди в розмірі 50000 гривень, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 04 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Судом встановлено, що шкода, завдана позивачу ОСОБА_1 є наслідком неправомірних дій ОСОБА_2 , винність якого доведена повністю судом.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України № 04 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

При визначенні розміру моральної шкоди, що підлягає задоволенню, суд враховує те, що внаслідок вчинення ОСОБА_2 протиправних дій, ОСОБА_1 є зазнав душевних страждань.

Відповідно до ч. 5 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

А тому, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає задовольнити вимогу про стягнення моральної шкоди частково та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 2000,00 гривень у вигляді одноразової виплати.

На підставі п. 6 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення звільняються від сплати судового збору. Тому судовий збір, відповідно до п. 1.1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», в розмірі 768,40 гривень підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

Суд також вважає, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, стягнути з відповідача в користь позивача 768,40 гривень судового збору за вимогу про стягнення моральної шкоди, що був сплачений позивачем при зверненні до суду (а. с. 32).

Керуючись ст. ст. 23, 1166, 1167 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного суду України № 04 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ст. ст. 263-265, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Червоний Яр, Софіївського району Дніпропетровської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Кривий Ріг, Дніпропетровської області, який мешкає АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 , матеріальну шкоду, завдану внаслідок вчинення кримінального правопорушення, в розмірі 70300 (сімнадцять тисяч триста) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Червоний Яр, Софіївського району Дніпропетровської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Кривий Ріг, Дніпропетровської області, який мешкає АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 , моральну шкоду в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Червоний Яр, Софіївського району Дніпропетровської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Кривий Ріг, Дніпропетровської області, який мешкає АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 , судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок, що був сплачений позивачем при зверненні до суду.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Червоний Яр, Софіївського району Дніпропетровської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , на користь держави судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя : Д.А.Кащук