ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 904/2826/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Хахуди О.В.,

представників учасників справи:

позивача - Ратушної О.В.,

відповідача - не з`яв.,

розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (далі - Товариство)

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.08.2019

(суддя Кеся Н.Б.) та

постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.11.2019

(головуючий суддя - Подобєд І.М., судді: Орєшкіна Е.В. і Широбокова Л.П.)

у справі № 904/2826/18

за позовом Товариства

до первинної профспілкової організації публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (далі - Організація)

про зобов`язання припинити використання комерційного (фірмового) найменування.

РУХ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Позов було подано про зобов`язання відповідача припинити використання комерційного (фірмового) найменування [далі - К(Ф)Н] Товариства та ПАТ "КЗРК" шляхом виключення із своєї назви цього найменування і внесення відповідних змін до установчих документів відповідача і до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Реєстру неприбуткових організацій та установ.

2. Позовні вимоги обґрунтовано неправомірністю використання відповідачем комерційного найменування "Криворізький залізорудний комбінат" і "КЗРК", яке є частиною повної та скороченої назви позивача, що може ввести в оману споживачів щодо справжньої діяльності підприємства та завдати шкоду діловій репутації позивача.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.08.2019, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 27.11.2019, у позові відмовлено, судові витрати покладено на позивача.

4. Рішення та постанову мотивовано тим, що: законодавчої заборони у використанні в найменуванні професійних спілок найменування іншої юридичної особи - підприємства, на якому діє така спілка, не існує; діяльність позивача і відповідача жодним чином не перетинаються у сфері продажу товарів та послуг, відповідач представляє інтереси членів професійної спілки, але не з комерційною метою.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. У касаційній скарзі до Верховного Суду Товариство, зазначаючи про незаконність та необґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить останні скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким: задовольнити позов про зобов`язання відповідача припинити використання К(Ф)Н публічне акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат" та ПАТ "КЗРК" шляхом виключення із своєї назви цього найменування й внесення необхідних змін до установчих документів Організації (ППО ПАТ "КЗРК") та до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Реєстру неприбуткових організацій та установ; витрати у справі покласти на відповідача.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. Суд першої інстанції у розгляді справи порушив норми процесуального права - статті 13, 15, 73, 86, 104, 182, 183, 185 (частину п`яту), 236, 237 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а суд апеляційної інстанції, не скасувавши рішення місцевого господарського суду, порушив статтю 277 названого Кодексу.

7. Суди помилково застосували до спірних правовідносин статтю 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції".

8. Суд першої інстанції (з яким погодився апеляційний господарський суд) здійснив невірне тлумачення норм матеріального права, у тому числі Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", Закону України "Про громадські об`єднання", і неповно дослідив обставини справи.

9. Суди не вирішили спір по суті, фактично порушивши право Товариства на захист свого охоронюваного інтересу, чим порушили статті 15 та 16 ЦК України.

Доводи відповідача

10. Відзив на касаційну скаргу не надходив.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

11. Товариство є юридичною особою, основний вид діяльності якої - видобуток залізної руди.

12. Листом Організації від 21.12.2017 №1/12 Товариство було повідомлене про створення на підприємстві позивача Організації; до листа додавався витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Товариство вважає, що Організація використовує його (Товариства) найменування у назві Організації з порушенням його прав, без отримання дозволу на це.

Повне найменування Товариства, згідно з його статутом, - публічне акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат".

13. Організація, згідно з її статутом, - це добровільне неприбуткове громадське об`єднання громадян, що об`єднує фізичних осіб, пов`язаних спільними інтересами за родом професійної діяльності у галузі гірничодобувної промисловості, які визнають статут профспілки, беруть участь в її роботі, виконують рішення профспілки і сплачують членські внески.

Професійна спілка має статус первинної, її діяльність поширюється на територію м. Кривий Ріг.

Повна назва Організації: первинна профспілкова організація публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат".

14. Згідно з висновком експертів від 24.04.2019 № 262/8 Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України:

- найменування Товариства є К(Ф)Н;

- К(Ф)Н Товариства та найменування Організації є схожими до ступеню сплутування;

- використання К(Ф)Н "Первинна профспілкова організація публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" може вводити в оману працівників Товариства та інших осіб (юридичних осіб і фізичних осіб).

15. Використання Товариством спірного найменування як комерційного підтверджується матеріалами справи (зокрема: роздруківкою інформації, яку розміщено в мережі Інтернет, про його діяльність; отриманням ним низки винагород за якість продукції).

16. Позивач і відповідач не мають однакових і тотожних найменувань своїх юридичних осіб, оскільки їхні назви мають розрізняльні елементи у вигляді наявності у назві Організації і відсутності у назві Товариства назви "первинна профспілкова організація".

17. Суд першої інстанції, з яким погодилася й апеляційна інстанція, критично оцінив висновок експертів у даній справі, оскільки останні неправильно застосували до її обставин положення Паризької конвенції про охорону промислової власності 1883 року, Законів України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" і "Про захист від недобросовісної конкуренції", в яких також ідеться про промислову та торговельну діяльність конкурентів.

Позивач і відповідач не є конкурентами у промисловості і на ринку товарів та послуг, тому змішування результатів їх діяльності є неможливим для будь-кого. Знаки для товарів і послуг призначені для розмежування товарів і послуг, тоді як комерційні найменування - для розмежування суб`єктів підприємницької діяльності.

Використання Організацією у власній назві найменування Товариства у місцевому відмінку відсилає до місце роботи членів профспілки, має некомерційний характер і не призводить до змішування найменувань таких осіб. Відповідачем не здійснюється будь-яка підприємницька діяльність.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

18. Стаття 159 Господарського кодексу України:

- суб`єкт господарювання - юридична особа або громадянин-підприємець може мати комерційне найменування (частина перша);

- правовій охороні підлягає як повне, так і скорочене комерційне найменування суб`єкта господарювання, якщо воно фактично використовується ним у господарському обігу (частина третя);

- особа, яка використовує чуже комерційне найменування, на вимогу його власника зобов`язана припинити таке використання і відшкодувати завдані збитки (частина п`ята).

19. ЦК України:

стаття 489:

- правова охорона надається комерційному найменуванню, якщо воно дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності;

- право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов`язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки;

- особи можуть мати однакові комерційні найменування, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізовують, та послуг, які ними надаються;

частина перша статті 490:

- майновими правами інтелектуальної власності на комерційне найменування є, зокрема, право на використання комерційного найменування, право перешкоджати іншим особам неправомірно використовувати комерційне найменування, в тому числі забороняти таке використання.

20. ГПК України:

частина друга статті 4:

- юридичні особи мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів;

частина третя статті 13:

- кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу, зокрема, своїх вимог;

частина перша статті 73:

- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують, зокрема, вимоги учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи;

частина перша статті 74:

- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх, зокрема, вимог.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

21. Причиною спору зі справи стало питання про наявність або відсутність підстав для зобов`язання Організації припинити використання комерційного найменування позивача.

Як зазначалося, частиною четвертою статті 489 ЦК України передбачена можливість осіб мати однакові комерційні найменування, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та(або) реалізують, та послуг, які ними надаються.

Як вбачається з установлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, Організація, будучи неприбутковим громадським об`єднанням (профспілкою), не виробляє товарів і не надає послуг у комерційній сфері. Тому часткове співпадіння найменувань юридичних осіб - Товариства і Організації в принципі не може ввести споживачів в оману - через відсутність їх у профспілки.

22. Позивачем (Товариством) у судах попередніх інстанцій не доведено вміщених у касаційній скарзі тверджень про те, що: "голова профспілки Відповідача широко відомий як організатор та учасник численних протиправних діянь з екстремістськими ознаками", що "дискредитує репутацію підприємства в очах інших осіб та впливає на популярність комерційного (фірмового) найменування", і це "створює загрозу стабільної роботи підприємства"; відповідач "видає себе за первинну профспілкову організацію Позивача"; "юридичні особи, з якими Відповідач укладає договори купівлі-продажу (меблів, оргтехніки тощо), можуть бути і контрагентами Позивача"; використання Відповідачем "популярності комерційного (фірмового) найменування Позивача призвело та продовжує призводити до певних негативних наслідків для Позивача, введення в оману працівників Позивача, інших фізичних та юридичних осіб, сплутування назв, втрат ділової репутації тощо".

Недоведення позивачем у судах попередніх інстанцій таких обставин унеможливлювало здійснення судом висновку (у розумінні частини другої статті 5 ГПК України) щодо порушення прав та/або законних інтересів позивача у зв`язку із зазначеним частковим співпадінням найменувань позивача і відповідача.

23. Наведене в пунктах 21, 22 цієї постанови було достатнім для відмови в заявленому позові, безвідносно до інших обставин справи та інших законодавчих положень, застосованих місцевим та апеляційним господарськими судами.

24. Критична оцінка судами попередніх інстанцій висновку експертів у даній справі (пункти 14, 17 цієї постанови) не може бути перевірена й спростована судом касаційної інстанції з урахуванням такого. Відповідний висновок, за змістом статті 104 ГПК України, є доказом зі справи. Згідно з частиною другою статті 300 названого Кодексу суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

25. З урахуванням наведеного попередні судові інстанції дійшли в цілому (загалом) обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову, а відтак відсутні й визначені процесуальним законом підстави для скасування оскаржуваних рішень.

26. За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу Товариства залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Судові витрати

27. Понесені позивачем у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на позивача, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.08.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.11.2019 у справі № 904/2826/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов