ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2020 року Справа № 918/841/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Демидюк О.О. , суддя Савченко Г.І.

секретар судового засідання Кушнірук Р.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідачів:

- Фірми "Yat Sun Engineering Co": не з`явився

- ТОВ "Скорпіон-К": не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Англо-Кепітал", м.Рівне

на ухвалу Господарського суду Рівненської області, постановлену 29.11.19р. суддею Політикою Н.А. у м.Рівному

у справі № 918/841/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Англо-Кепітал", м.Рівне

до - Фірми "Yat Sun Engineering Co", м.Гонконг Китай

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Скорпіон-К", м.Рівне

про стягнення заборгованості в сумі 16 435, 00 доларів США, що еквівалентно 397 562 грн 65 коп.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 29.11.2019р. у справі №918/841/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Англо-Кепітал" до Фірми "Yat Sun Engineering Co" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Скорпіон-К" про стягнення заборгованості в сумі 16 435,00 доларів США, що еквівалентно 397 562,65грн. - відмовлено ТОВ "Англо-Кепітал" у відкритті провадження у справі.

Позовну заяву і додані до неї документи повернуто ТОВ "Англо-Кепітал".

Не погоджуючись з постановленою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Англо-Кепітал" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржену ухвалу скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Також, одночасно з апеляційною скаргою, скаржник заявив клопотання про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги.

Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, зокрема, наступне:

- вважає ухвалу місцевого господарського суду такою, що постановлена з порушенням норм чинного законодавства;

- покликається, на те, що поза увагою суду першої інстанції залишився той факт, що позовні вимоги у даному конкретному випадку заявлені до двох відповідачів у справі, один з яких є резидентом України, місцезнаходження якого є м.Рівне, а інший - нерезидент, місце знаходження його - КНР. В силу вимог ч.1 ст.29 ГПК України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст.29 ГПК України позови у спорах за участю кількох відповідачів можуть пред`являтися до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання одного з відповідачів, що і було зроблено позивачем. При цьому, виключна підсудність справи у даному випадку не застосовується. Місцезнаходження відповідача 2 є: 33018, м.Рівне, вул.Студентська, буд.3, офіс 6;

- також, зазначає, що такого суду, як сторони зазначили в договорі, а саме Арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті країни на території України не існує, існують лише система господарських судів та Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України, назва якого не є тотожною з тією, що зазначена сторонами у договорі;

- вказує, що позивачем було правильно застосовано норми ч.2 ст.29 ГПК України, та визначено підсудність за Господарським судом Рівненської області, у свою чергу, суд першої інстанції прийшов до помилкового рішення у вигляді ухвали про відмову у відкритті провадження.

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суд від 23.12.2019р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Англо-Кепітал" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 29.11.2019р. у справі №918/841/19 залишено без руху та встановлено скаржнику десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги та надати суду відповідні докази, зокрема докази сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

09.01.2020р. на поштову адресу Північно - західного апеляційного господарського суд від Товариства з обмеженою відповідальністю "Англо-Кепітал" на виконання ухвали Північно - західного апеляційного господарського суд від 23.12.2019р. супровідним листом надійшло квитанція №28 від 03.01.2020р. про сплату судового збору в сумі 1921,00грн..

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суд від 11.01.2020р. поновлено строк на подання апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Англо-Кепітал" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 29.11.2019р. у справі №918/841/19, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Англо-Кепітал" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 29.11.2019р. у справі №918/841/19, зупинено дію ухвали Господарського суду Рівненської області від 29.11.2019р. у справі №918/841/19 та призначено справу №918/841/19 до розгляду на 11.02.2020 р. об 15:00год..

11.02.2020р. на електронну адресу суду від скаржника надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з пребуванням адвоката Пашкевич І.А. поза межами Рівненської області.

Розглянувши зазначене вище клопотання скаржника про відкладення розгляду справи колегія суддів відхиляє його як необґрунтоване, з огляду на наступне.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

В даному випадку, скаржником не надано жодних доказів, які унеможливлюють вирішення спору в даному судовому засіданні.

Як вказано у Рішенні Конституційного суду України від 02.11.2004р. №15-рп/2004 верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, закріплено право кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Тобто зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції і Кодексу.

Застосовуючи практику Європейського суду з прав людини під час розгляду справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слід зазначити, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України"). Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (§51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006р. у справі "Красношапка проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006р., у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих п.1 ст.6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Крім того, суд призначаючи справу до розгляду, надавав можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, а також враховуючи те, що ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 11.02.2020р. про відкриття апеляційного провадження явка учасників у справі не визнавалась обов`язковою, а також попереджено про те, що неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Крім того, до поданого клопотання про відкладення розгляду справи скаржником не надано відповідних доказів на підтвердження викладених у ньому обставин.

Відповідачі не скористалися своїм правом згідно ч.1 ст.263 ГПК України та не надали суду відзивів на апеляційну скаргу, що згідно з ч.3 ст.263 ГПК не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Учасники справи були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази. Однак, сторони у справі наданим їм процесуальним правом не скористалися та в судове засідання не з`явилися, своїх повноважних представників не направили, відповідач про причини своєї неявки суд не повідомив.

Враховуючи положення ч.12 ст.270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю сторін.

Відповідно до ч.1 ст.271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно із ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, у листопаді 2019 року ТОВ "Англо-Кепітал" звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Фірми "Yat Sun Engineering Co" (відповідач-1), ТОВ "Скорпіон-К" (відповідач-2) про стягнення заборгованості в сумі 16 435,00 доларів США, що еквівалентно 397562,65грн..

Обґрунтовуючи позовну заяву, ТОВ "Англо-Кепітал" посилається на те, що 26.09.2018р. між ТОВ "Англо-Кепітал" (продавець) та Фірмою "Yat Sun Engineering Co" (покупець) укладено договір №6, згідно п.1.1 якого, продавець зобов`язується поставити, а покупець - внести оплату за бурштин (товар) в розмірі, асортименті та по ціні згідно специфікацій/рахунків, що являються невід`ємними частинами даного договору.

Оплата за товар здійснюється з відстрочкою платежу на 45 днів (п.5 договору).

Позивач у позовній заяві покликається на те, що відповідачем-1 оплата проводилася з порушенням встановлених строків та не в повному обсязі, в результаті чого утворилася заборгованість в розмірі 16 435,00 доларів США.

Також, обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що 26.09.2018р. між ТОВ "Англо-Кепітал" (продавець) та ТОВ "Скорпіон-К" (поручитель) укладено договір поруки №1, згідно п.1.1 якого, у порядку та на умовах, визначених цим договором, поручитель зобов`язується відповідати перед продавцем за виконання покупцем (Yat Sun Engineering Co, що знаходиться за адресою: 404А, 4Ф Центр Космополітен, №760 Натан-Роуд, Монг-Кок, Коулун, Гонконг, Китайська народна республіка) своїх зобов`язань, відповідно до договору №6 від 26.09.2018р., укладеного між ТОВ "Англо-Кепітал" та Yat Sun Engineering Co".

Відповідно до п.2.1 договору поруки відповідальність поручителя перед продавцем становить 5000,00грн..

Відповідальність поручителя настає з моменту порушення основного зобов`язання покупцем (п.3.1 договору поруки).

Згідно п.5.1 договору, поруки у випадку невиконання (неналежного виконання) покупцем основного зобов`язання продавець має право стягнути з поручителя на свою користь штраф у розмірі 5000,00грн..

Отже, спірні правовідносини сторін виникли на підставі договору №6 від 26.09.2018р., укладеного ТОВ "Англо-Кепітал" та Фірмою "Yat Sun Engineering Co", що є нерезидентом, юридичною особою за законодавством Китая.

Так, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем-1 умов договору №6 від 26.09.2018р. в частині оплати за поставлений товар, позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому просить:

- стягнути з Фірми "Yat Sun Engineering Co" заборгованості в сумі 16 435,00 доларів США, що еквівалентно 397562,65грн.;

- стягнути з ТОВ "Скорпіон-К" штраф у розмірі 5000,00грн..

Як вже зазначалося, ухвалою Господарського суду Рівненської області від 29.11.2019р. у справі №918/841/19 відмовлено ТОВ "Англо-Кепітал" у відкритті провадження у справі, а позовну заяву і додані до неї документи повернуто останньому.

Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

В силу ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Здійснюючи правосуддя, суд забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України, водночас, визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань і це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч.5 ст.55 Конституції України).

Відповідно до п.2 ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

У відповідності до п.1 ст.12 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно з ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 27 ГПК України передбачено, що позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексумісцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцем проживання фізичної особи, яка не є підприємцем, визнається зареєстроване у встановленому законом порядку місце її проживання або перебування.

За приписами ч.2 ст.4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст.45 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України (ст.365 ГПК України).

Статтею 366 ГПК України встановлено, що підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Як зазначалось вище та вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Англо-Кепітал" звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Фірми "Yat Sun Engineering Co" (відповідач-1), ТОВ "Скорпіон-К" (відповідач-2) про стягнення заборгованості в сумі 16 435,00 доларів США, що еквівалентно 397562,65грн..

Обґрунтовуючи позовну заяву, ТОВ "Англо-Кепітал" посилається на те, що 26.09.2018р. між ТОВ "Англо-Кепітал" (продавець) та Фірмою "Yat Sun Engineering Co" (покупець) укладено договір №6, згідно п.1.1 якого, продавець зобов`язується поставити, а покупець - внести оплату за бурштин (товар) в розмірі, асортименті та по ціні згідно специфікацій/рахунків, що являються невід`ємними частинами даного договору.

Оплата за товар здійснюється з відстрочкою платежу на 45 днів (п.5 договору).

Позивач у позовній заяві покликається на те, що відповідачем-1 оплата проводилася з порушенням встановлених строків та не в повному обсязі, в результаті чого утворилася заборгованість в розмірі 16 435,00 доларів США.

Також, обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що 26.09.2018р. між ТОВ "Англо-Кепітал" (продавець) та ТОВ "Скорпіон-К" (поручитель) укладено договір поруки №1, згідно п.1.1 якого, у порядку та на умовах, визначених цим договором, поручитель зобов`язується відповідати перед продавцем за виконання покупцем (Yat Sun Engineering Co, що знаходиться за адресою: 404А, 4Ф Центр Космополітен, №760 Натан-Роуд, Монг-Кок, Коулун, Гонконг, Китайська народна республіка) своїх зобов`язань, відповідно до договору №6 від 26.09.2018р., укладеного між ТОВ "Англо-Кепітал" та Yat Sun Engineering Co".

Відповідно до п.2.1 договору поруки відповідальність поручителя перед продавцем становить 5000,00грн..

Відповідальність поручителя настає з моменту порушення основного зобов`язання покупцем (п.3.1 договору поруки).

Згідно п.5.1 договору, поруки у випадку невиконання (неналежного виконання) покупцем основного зобов`язання продавець має право стягнути з поручителя на свою користь штраф у розмірі 5000,00грн..

Отже, спірні правовідносини сторін виникли на підставі договору №6 від 26.09.2018р., укладеного ТОВ "Англо-Кепітал" та Фірмою "Yat Sun Engineering Co", що є нерезидентом, юридичною особою за законодавством Китая.

Так, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем-1 умов договору №6 від 26.09.2018р. в частині оплати за поставлений товар, позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому просить:

- стягнути з Фірми "Yat Sun Engineering Co" заборгованості в сумі 16 435,00 доларів США, що еквівалентно 397562,65грн.;

- стягнути з ТОВ "Скорпіон-К" штраф у розмірі 5000,00грн..

Також, як встановлено судом, що відповідно до умов договору №6 від 26.09.2018р., зокрема, п.12. договору сторонами визначено порядок врегулювання спорів, а саме: "все споры и разногласия, которые могут возникнуть при выполнении обязательств по настоящему Договору, или в связи с ним, и которые не могут быть урегулированы по взаимному согласию, рассматриваются в качестве судебного процесса в Арбитражном суде при Торгово-промышленной палате страны по местонахождению респондента, решения которого являются окончательными и обязательными для обеих сторон.".

Питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою; об`єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який впливає на виникнення, зміну або припинення правовідносин, мав чи має місце на території іноземної держави), у тому числі й питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, вирішуються згідно із Законом України "Про міжнародне приватне право" .

Разом з тим, у розгляді справ у спорах за участю іноземних підприємств і організацій господарським судам України слід виходити із встановленої ст.11 ГПК України пріоритетності застосування правил міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо правил, передбачених законодавством України.

Відповідно до ст.38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", спори, що виникають між суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб`єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.

Аналогічні положення зазначені в ч.1 Роз`яснень Президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002р. за № 04-5/608 "Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій".

У відповідності до ст.39 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", будь-які спори щодо застосування положень цього Закону та законів, прийнятих на виконання цього Закону, можуть бути предметом розгляду: - в суді України, якщо одна із сторін у справі - фізична особа та/або держава; - в господарських судах, якщо сторонами у справі виступають юридичні особи.

Відповідно до ч.1 ст.75 Закону України "Про міжнародне приватне право", підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися, крім випадків, передбачених у статті 76 цього Закону.

Так, згідно ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право", суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках: 1) якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону; 2) якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача; 3) у справах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України; 4) якщо у справі про сплату аліментів або про встановлення батьківства позивач має місце проживання в Україні; 5) якщо у справі про відшкодування шкоди позивач - фізична особа має місце проживання в Україні або юридична особа - відповідач - місцезнаходження в Україні; 6) якщо у справі про спадщину спадкодавець у момент смерті був громадянином України або мав в Україні останнє місце проживання; 7) дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України; 8) якщо у справі про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим особа мала останнє відоме місце проживання на території України; 9) якщо справа окремого провадження стосується особистого статусу або дієздатності громадянина України; 10) якщо справа проти громадянина України, який за кордоном діє як дипломатичний агент або з інших підстав має імунітет від місцевої юрисдикції, відповідно до міжнародного договору не може бути порушена за кордоном; 11) якщо у справі про банкрутство боржник має місце основних інтересів або основної підприємницької діяльності на території України; 12) в інших випадках, визначених законом України та міжнародним договором України.

При цьому, ст.77 Закону України "Про міжнародне приватне право" встановлено, що підсудність судам України є виключною у таких справах з іноземним елементом: 1) якщо нерухоме майно, щодо якого виник спір, знаходиться на території України, крім справ, що стосуються укладення, зміни, розірвання та виконання договорів у рамках державно-приватного партнерства, укладених Кабінетом Міністрів України, згідно з якими нерухоме майно є об`єктом такого партнерства, а спір не стосується виникнення, припинення та реєстрації речових прав на такий об`єкт; 2) якщо у справі, яка стосується правовідносин між дітьми та батьками, обидві сторони мають місце проживання в Україні; 3) якщо у справі про спадщину спадкодавець - громадянин України і мав в ній місце проживання; 4) якщо спір пов`язаний з оформленням права інтелектуальної власності, яке потребує реєстрації чи видачі свідоцтва (патенту) в Україні; 5) якщо спір пов`язаний з реєстрацією або ліквідацією на території України іноземних юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців; 6) якщо спір стосується дійсності записів у державному реєстрі, кадастрі України; 7) якщо у справах про банкрутство боржник був створений відповідно до законодавства України; 8) якщо справа стосується випуску або знищення цінних паперів, оформлених в Україні; 9) справи, що стосуються усиновлення, яке було здійснено або здійснюється на території України; 10) в інших випадках, визначених законами України.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, у листопаді 2019 року ТОВ "Англо- Кепітал", що є позивачем у справі, звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Фірми "Уаі 8ип Еп§іпеегіп§ Со", що є відповідачем 1 у справі, ТОВ "Скорпіон-К", що є відповідачем 2 у справі, про стягнення заборгованості в сумі 16435,00 доларів США, що еквівалентно 397 562,65грн.

Зважаючи на те, що відповідач 1 є нерезидентом, юридичною особою за законодавством Китаю, на думку суду першої інстанції, спір не підлягає вирішенню в Господарських судах України на підставі п.12. договору № 6 від 26.09.2018р., що міститься у матеріалах справи, згідно якого спори за зазначеним договором повинні вирішуватись в Арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті країни.

При цьому, слід зазначити, що позовні вимоги у даній справі заявлені до двох відповідачів у справі, один з яких є резидентом України, місцезнаходження якого є м.Рівне, а інший - нерезидент, місце знаходження його - КНР.

Відповідно до ч.1 ст.29 ГПК України, право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.29 ГПК України позови у спорах за участю кількох відповідачів можуть пред`являтися до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання одного з відповідачів, що і було зроблено позивачем.

Місцезнаходження відповідача 2 є: 33018, м.Рівне, вул.Студентська, буд.3, офіс 6.

При цьому слід зазначити, що третейське застереження у договорі про те, що спори за зазначеним договором повинні вирішуватись в Арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті країни не є відмовою від права на звернення до суду, а є угодою про обрання одного із способів вирішення спору. Відтак, у сторін договору існує виключно правова можливість, а не обов`язок звертатися до вказаного у договорі суду.

При цьому, обмеження права на звернення до господарського суду не допускається.

У рішенні Конституційного Суду України від 10.01.2008р. у справі №1-3/2008 (№1-рп/2008) за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців сьомого, одинадцятого статті 2, статті 3, пункту 9 статті 4 та розділу VIII "Третейське самоврядування" Закону України "Про третейські суди" (справа про завдання третейського суду) визначено, що практика Європейського суду з прав людини свідчить, що звернення фізичних та/або юридичних осіб до третейського суду є правомірним, якщо відмова від послуг державного суду відбулася за вільним волевиявленням сторін спору (Рішення у справі "Девір проти Бельгії" від 27.02.1980р.).

У відповідності до ч.1 ст.627 ЦК України, згідно ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, погоджуючи за власним волевиявленням (добровільно) умови договору, укладення якого та умови якого, як зазначено вище, передбачені та не суперечать вимогам законодавства, сторона договору погоджується із обов`язковістю їх виконання в силу норм статей 525, 526 ЦК України.

Враховуючи вище викладене слід дійти висновку, що третейське заастереження в даному випадку передбачає виключно право, а не обов`язок сторін на звернення до цього суду, у разі відсутності у позивача волевиявлення на звернення до такого суду чинне законодавство жодним чином не позбавляє його конституційного права на звернення до господарського суду, чим позивач правомірно скористався.

Положеннями ст.124 Конституції України, статей 7, 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ч.1 ст.16 ЦК України, ч.4 ст.4 ГПК України, встановлено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір; ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу; відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною.

При цьому, вказана вище умова у договорі не містить заборони про звернення до іншого компетентного суду за захистом своїх порушених прав, а відтак зазначена норма договору нівелює визначення виключної юрисдикції відповідного суду цієї країни у правовідносинах сторін, що могло би вказувати на пріоритетний характер такої домовленості в розумінні п.1 ч.1 ст.76 Закону України "Про міжнародне приватне право".

Таким чином, відмовивши у відкритті провадження у справі №918/841/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Англо-Кепітал" до Фірми "Yat Sun Engineering Co" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Скорпіон-К" про стягнення заборгованості в сумі 16435,00 доларів США, що еквівалентно 397 562,65грн. суд першої інстанції ухилився від здійснення правосуддя, що суперечить статтям 55, 124, 129 Конституції України, п.1 ч.1 ст.175, ст.ст.365, 366 ГПК України, позбавивши позивача його права на судовий захист.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що розділ ХІІ Закону України "Про міжнародне приватне право" не встановлює заборону державним судам України приймати до свого провадження справи з іноземним елементом у випадку відсутності так і наявності пророгаційної угоди про розгляд таких справ, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що даний спір підлягає розгляду в господарських судах України на підставі п.п.2, 7 ч. 1 ст.76 Закону України "Про міжнародне приватне право".

За змістом ст.9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі Bellet v. France ЄСПЛ зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права".

Позиція ЄСПЛ засвідчує, що основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинно чинитися правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.

З огляду на зазначене вище, в силу п.1 ч.1 ст.277 ГПК України ухвала Господарського суду Рівненської області від 29.11.2019р. у справі №918/841/19 підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.

В силу приписів ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч.3 ст.271 ГПК України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Відтак, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Англо-Кепітал" підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Рівненської області від 29.11.2019р. у справі №918/841/19 - скасуванню, з направленням даної справи на розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.129, 255, 269, 270, 271, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Англо-Кепітал", м.Рівне задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Рівненської області від 29.11.2019р. у справі №918/841/19 скасувати.

3. Справу №918/841/19 передати на розгляд до Господарського суду Рівненської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст.287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "12" лютого 2020 р.

Головуючий суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Демидюк О.О.

Суддя Савченко Г.І.