ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 лютого 2020 року

м. Дніпро

справа № 280/1425/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.

суддів: Білак С.В., Олефіренко Н.А.,

секретар судового засідання Лащенко Р.В.

за участі представника позивача Андрюшиної М.В.

представника відповідача Варфоломєєвої О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.07.2019 р. (суддя Калашник Ю.В., повне судове рішення складено 02.08.2019 р.) в справі № 280/1425/19 за позовом арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних позовних вимог на предмет спору, - Головне територіальне управління юстиції у Запорізькій області, про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Арбітражний керуючий Персюк Сергій Володимирович звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі – Мін`юст), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних позовних вимог на предмет спору, - Головне управління юстиції у Запорізькій області (далі – ГТУЮ), про визнання протиправним та скасування наказу № 997/5 від 28.03.2019 р. «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), зобов`язання поновити дію свідоцтва № 139 від 12.02.2013 р. про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) шляхом видання наказу про відновлення діяльності арбітражного керуючого та внесення до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України змін в графі «стан» щодо свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого, змінивши інформацією з «не діє» на «діє».

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 30.07.2019 р. позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України №997/5 від 28.03.2019 «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1 », зобов`язано Міністерство юстиції України внести до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) запис про дійсність свідоцтва №139 від 12.02.2013 про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1 , в іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Апелянт вказує, що листок непрацездатності, який став підставою для висновку суду першої інстанції про поважність причин ненадання позивачем документів для перевірки, був відсутній в ГТУЮ при складанні 04.02.2019 р. акту про відмову у наданні документів та надійшов тільки 15.02.2019 р. Також судом першої інстанції не враховано, що ГТУЮ перенесено позапланову перевірку діяльності арбітражного керуючого з підстав перебування у щорічній відпустці та на лікарняному 2 рази, що ставило під сумнів проведення перевірки. Вважає, що інтереси позивача може представляти представник або помічник (за наявності). Присутність арбітражного керуючого під час перевірки не була обов`язковою, обов`язковим є тільки подання документів та пояснень. Крім того, рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 20.11.2014 р., яким до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження, не скасоване, тому відповідачем правомірно враховано це рішення при визначення виду відповідальності позивача.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Представник третьої особи до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, у зв`язку з чим суд визнав за можливе здійснити апеляційний перегляд справи за відсутності представника третьої особи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач здійснює діяльність арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на підставі свідоцтва від 12.02.2013 №139.

03.12.2018 ГТУЮ прийнято доручення №13-08/70 на проведення позапланової перевірки діяльності арбітражного керуючого у строк з 13.12.2018 по 17.12.2018.

03.12.2018 ГТУЮ направлено позивачу повідомлення про проведення позапланової невиїзної перевірки № 65-2. Одночасно з повідомленням позивачу направлено копію посвідчення на проведення перевірки.

07.12.2018 позивач повідомив ГТУЮ про те, що у період з 10.12.2019 по 25.12.2018 буде перебувати у відпустці.

У зв`язку із перебуванням позивача у відпустці дорученням від 11.12.2018 №13-08/72 ГТУЮ змінено строки проведення перевірки позивача та визначений новий період перевірки: з 09.01.2019 по 11.01.2019.

12.12.2018 ГТУЮ направлено позивачу повідомлення про проведення позапланової невиїзної перевірки № 66-2-1 у період з 09.01.2019 по 11.01.2019, а також позивачу направлено копію посвідчення на проведення перевірки від 12.12.2018 №67-1-1.

08.01.2019 позивач повідомив ГТУЮ про те, що з 08.01.2019 перебуває на стаціонарному лікуванні.

У зв`язку із перебуванням позивача на лікуванні дорученням від 08.01.2019 №13-08/1 ГТУЮ змінено строки проведення перевірки позивача та визначений новий період перевірки: з 04.02.2019 по 06.02.2019.

08.01.2019 ГТУЮ направлено позивачу повідомлення про проведення позапланової невиїзної перевірки №1-2 та копію посвідчення на проведення перевірки від 08.01.2019 №1-1.

31.01.2019 позивач повідомив третю особу, що перебуває на лікуванні та просив перенести проведення перевірки на інший термін.

Позивач перебував на стаціонарному лікуванні у період з 08.01.2019 по 18.01.2019 (листок непрацездатності АДЛ №152412), а також у період з 04.02.2019 по 12.02.2019 (листок непрацездатності АДЛ 152800).

04.02.2019 ГТУЮ складений акт №3/19 про відмову арбітражного керуючого у проведенні перевірки. Акт вмотивований тим, що позивач безпідставно не надав у визначений термін документи, визначені у повідомленні від 08.01.2019, що робить проведення перевірки неможливим.

06.02.2019 ГТУЮ листом №14909-13-04/13-13 на адресу Мін`юсту надіслано пропозицію про накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення, у зв`язку із відмовою останнього від проведення позапланової невиїзної перевірки.

Відповідачем 18.02.2019 на адресу Дисциплінарної комісії арбітражний керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) направлено подання №1225 про накладення на позивача дисциплінарного стягнення, копія якого надіслана позивачу (лист від 18.02.2019).

Листом від 04.03.2019 відповідач повідомив позивача про засідання 19.03.2019 Дисциплінарної комісії арбітражний керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), до порядку денного якого включене питання про розгляд подання щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

13.03.2019 позивачем надіслані до Дисциплінарної комісії пояснення із викладенням обставин, які зумовили неможливість позивача надати документи.

Відповідно до витягу з протоколу №80/03/19 від 19.03.2019 Дисциплінарною комісію арбітражний керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) за результатами заслуховування пояснень позивача та матеріалів подання вирішено застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на підставі подання від 18.02.2019 №1225. Також зазначено, що під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховано, що рішенням комісії від 20.11.2014 за результатом розгляду подання від 21.10.2014 №258 до позивача вже було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляду попередження.

28.03.2019 відповідачем винесено наказ №997/5 «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1 ».

Встановивши, що обставини, які зумовили ненадання позивачем документів, які були необхідними для проведення перевірки, не є безпідставними, зокрема, смерть матері позивача та перебування позивача на стаціонарному лікуванні є поважними причинами ненадання документів для проведення перевірки, а попереднє дисциплінарне стягнення, яке застосовано до позивача, скасоване у судовому порядку, тобто позивач вважається таким, що не притягався раніше до дисциплінарної відповідальності, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність наказу Міністерства юстиції України № 997/5 від 28.03.2019 р. про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого позивачу.

Враховуючи визнання наказу Міністерства юстиції України від 28.03.2019 №997/5 протиправним, суд першої інстанції вважав, що відображення у Єдиному реєстрі інформації про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого не відповідає вимогам Порядку формування і ведення Єдиного реєстру та меті формування такого реєстру.

З метою повного захисту прав позивача та забезпечення відображення в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дійсної інформації про арбітражних керуючих, суд першої інстанції зобов`язав Міністерство юстиції України внести до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) запис про дійсність свідоцтва №139 від 12.02.2013 про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого Персюку С.В.

Разом з тим, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимога позивача про зобов`язання відповідача видати наказ про відновлення його діяльності як арбітражного керуючого та внесення до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України змін в графі «стан» щодо свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого, змінивши інформацію з «не діє» на «діє» не може бути задоволена, оскільки повним та достатнім шляхом захисту прав позивача є саме зобов`язання відповідача внести до Єдиного реєстру арбітражних керуючих запис про дійсність свідоцтва позивача. Також судом першої інстанції зазначено, що позивачем не обґрунтовані такі позовні вимоги, не наведені правові підстави для задоволення позову у цій частині.

Предметом апеляційного перегляду є рішення в частині позовних вимог, в іншій частині рішення не оскаржене.

Здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд визнає висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позову обґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва № 139, виданого Міністерством юстиції України 12.02.2013 р., ОСОБА_1 має право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

03.12.2018 р. на підставі листа-доручення Мін`юсту від 22.11.2018 р. № 1061/13251-32-18/9.3.1, від 26.11.2018 р. № 1067/37156-33-18/-3.1, листа Дніпропетровської обласної громадської організації «Комітет по боротьбі з корупцією і порушенням прав громадян» від 17.08.2018 р. № 08/17, скарги ОСОБА_2 від 22.11.2018 р. ГТУЮ прийнято доручення № 13-08/70 на проведення позапланової перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 у строк з 13.12.2018 р. по 17.12.2018 р. (а.с. 139-140).

03.12.2018 р. ГТУЮ направлено ОСОБА_1 повідомлення про проведення позапланової невиїзної перевірки № 65-2, копію посвідчення на проведення перевірки від 03.12.2018 р. № 66-1 (а.с. 133-138).

07.12.2018 р. позивач повідомив ГТУЮ про те, що у період з 10.12.2018 р. по 25.12.2018 р. буде перебувати у відпустці, надавши копію наказу, в якому зазначена підстава вибуття у відпустку – хвороба матері та відсутність інших осіб, які мають здійснювати догляд за хворобою особою (а.с. 129-130).

У зв`язку із перебуванням позивача у відпустці дорученням від 11.12.2018 р. № 13-08/72 ГТУЮ змінено строки проведення перевірки позивача, та визначений новий період перевірки - з 09.01.2019 р. по 11.01.2019 р. (а.с. 127-128), про що повідомлено позивача шляхом направлення позивачу повідомлення про проведення позапланової невиїзної перевірки № 66-2-1 у період з 09.01.2019 р. по 11.01.2019 р. та копії посвідчення на проведення перевірки від 12.12.2018 р. № 67-1-1 (а.с. 121-126).

08.01.2019 р. позивачем повідомлено ГТУЮ про те, що з 08.01.2019 р. перебуває на стаціонарному лікуванні (а.с. 117).

Дорученням від 08.01.2019 р. № 13-08/1 ГТУЮ змінено строки проведення перевірки позивача та визначений новий період перевірки - з 04.02.2019 р. по 06.02.2019 р. (а.с. 115-116), про що повідомлено позивача шляхом направлення повідомлення про проведення позапланової невиїзної перевірки № 1-2 та копії посвідчення на проведення перевірки від 08.01.2019 р. № 1-1 (а.с. 109-114).

23.01.2019 р. ОСОБА_1 повідомлено ГТУЮ, що з 08.01.2019 р. по 18.01.2019 р. він перебував на стаціонарному лікуванні, надавши копію листка непрацездатності (а.с. 103-104).

31.01.2019 р. позивач повідомив ГТУЮ, що перебуває на лікуванні, та просив перенести проведення перевірки на інший термін (а.с. 107).

04.02.2019 р. ГТУЮ складено акт №3/19 про відмову арбітражного керуючого у проведенні перевірки, в якому зазначено, що позивач безпідставно не надав у визначений термін документи, вказані у повідомленні від 08.01.2019 р., що робить проведення перевірки неможливим (а.с. 98-101).

06.02.2019 р. ГТУЮ листом № 14909-13-04/13-13 на адресу Мін`юсту надіслано пропозицію про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у зв`язку із відмовою останнього від проведення позапланової невиїзної перевірки (а.с. 91-94).

13.02.2019 р. ОСОБА_1 надано ГТУЮ копію листка непрацездатності (а.с. 89-90).

18.02.2019 р. на адресу Дисциплінарної комісії арбітражний керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) Департаментом з питань судової роботи та банкрутства Мін`юсту направлено подання № 1225 про накладення на позивача дисциплінарного стягнення, копія якого надіслана позивачу (лист від 18.02.2019) (а.с. 87).

Листом від 04.03.2019 р. відповідачем повідомлено позивача про засідання 19.03.2019 р. Дисциплінарної комісії арбітражний керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), до порядку денного якого включене питання про розгляд подання щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності (а.с. 85).

Дисциплінарною комісію арбітражний керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) за результатами заслуховування пояснень позивача та матеріалів подання вирішено застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на підставі подання від 18.02.2019 р. № 1225 (витяг з протоколу № 80/03/19 від 19.03.2019 р.). Під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховано, що рішенням комісії від 20.11.2014 р. за результатом розгляду подання від 21.10.2014 р. № 258 до позивача вже було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляду попередження (а.с. 80-84).

Дисциплінарною комісією внесено до Мін`юсту подання № 919 від 19.03.2019 р. про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) (а.с. 79).

Наказом Мін`юсту № 997/5 від 28.03.20109 р. анульоване свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1 (а.с. 75).

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Основи діяльності арбітражного керуючого до 21.10.2019 р. (тобто, на час виникнення спірних правовідносин, визначав Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 р. № 2343-XII (далі – Закон № 2343-ХІІ), частинами 2 та 3 статті 98 якого встановлено, що арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов`язаний, зокрема, неухильно дотримуватися вимог законодавства; подавати відомості, документи та інформацію щодо діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у порядку, встановленому законодавством; створювати умови для проведення перевірки додержання арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) вимог законодавства.

Під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

Порядок контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) затверджено наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2013 р. № 1284/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.07.2013 р. за № 1113/23645 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 1.3 Порядку контроль за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) (далі - арбітражний керуючий) здійснюють Мін`юст як державний орган з питань банкрутства та за його дорученням головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі як територіальні органи з питань банкрутства.

За змістом пункту 2.6 Порядку підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення (скарги) фізичних та юридичних осіб щодо дій арбітражного керуючого з викладенням обставин невиконання або неналежного виконання ним покладених на нього повноважень, з яких вбачається необхідність проведення контролю.

Згідно з п. 2.6.1 Порядку позапланова перевірка здійснюється органом контролю за наявності згоди Мін`юсту на її проведення, крім випадків проведення позапланової перевірки з підстав, передбачених абзацами п`ятим і шостим пункту 2.6 цього розділу.

Для проведення перевірки орган контролю надає доручення на проведення перевірки.

Як встановлено п. 2.13 Порядку, на підставі доручення на проведення перевірки оформлюються посвідчення на проведення перевірки та повідомлення про проведення перевірки, які підписуються керівником структурного підрозділу Мін`юсту або структурного підрозділу територіального органу з питань банкрутства, відповідального за забезпечення реалізації повноважень державного органу з питань банкрутства.

Пунктом 2.15 Порядку встановлено, що повідомлення про проведення позапланової перевірки разом з копією документа (заяви, скарги), який став підставою для її проведення, вручається особисто арбітражному керуючому або за його дорученням представнику, що посвідчується його особистим підписом, а у разі неможливості такого вручення у строки, визначені у пункті 2.7 цього розділу, надсилається арбітражному керуючому рекомендованим листом за рахунок коштів органу контролю на поштову адресу місцезнаходження контори (офіса) арбітражного керуючого. У разі надсилання повідомлення про проведення перевірки рекомендованим листом додатково таке повідомлення може бути надіслане факсимільним зв`язком та електронною поштою за реквізитами, які подаються арбітражним керуючим у документах обов`язкової звітності.

У повідомленні про проведення позапланової перевірки визначаються питання, які будуть перевірені в межах предмета перевірки, місце проведення перевірки, перелік документів, які арбітражний керуючий зобов`язаний надати комісії для перевірки, строк, до якого арбітражний керуючий зобов`язаний надати комісії пояснення та копії визначених у повідомленні документів, місце та спосіб їх надання.

Відповідно до пп. 2.15.2 Порядку арбітражний керуючий вважається повідомленим про проведення перевірки належним чином за умови, якщо повідомлення про проведення перевірки надіслано (вручено) йому органом контролю у строки та спосіб, визначені цим Порядком. Докази надсилання повідомлення арбітражного керуючого про проведення перевірки є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Пунктом 2.16 Порядку визначено, що дата проведення перевірки може бути перенесена у разі неможливості її проведення з підстав, незалежних від органу контролю чи арбітражного керуючого, за вмотивованим рішенням органу контролю.

Проведення перевірки може бути перенесено за рішенням органу контролю до початку проведення перевірки виключно у виняткових випадках, якщо з об`єктивних підстав проведення перевірки у встановлений строк є неможливим.

Відповідно до п. 2.17 Порядку проведення перевірки може бути продовжено понад строки, зазначені в пункті 2.4 цього розділу, за рішенням органу контролю виключно у виняткових випадках, якщо для проведення перевірки необхідно отримати в інших фізичних чи юридичних осіб додаткову інформацію, без отримання якої завершення проведення перевірки є неможливим або у випадку тимчасової непрацездатності арбітражного керуючого.

Не є спірним питання дотримання ГТУЮ процедури призначення позапланової перевірки арбітражного керуючого, зокрема, направлення позивачу повідомлення та посвідчення на проведення перевірки із зазначенням терміну проведення перевірки та переліку документів, який має бути наданий позивачем органу контролю.

Терміни проведення перевірки переносились у зв`язку з повідомленням позивача про перебування у відпустці через хворобу матері та здійснення догляду за хворою матір`ю та перебуванні позивача на стаціонарному лікуванні.

Так, в період з 10.12.2018 р. по 25.12.2018 р. позивач перебував у відпустці, яка пов`язана із хворобою матері позивача. Відповідно до свідоцтва про смерть мати позивача ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 195).

Позивач перебував на стаціонарному лікуванні у період з 08.01.2019 р. по 18.01.2019 р., що підтверджено листком непрацездатності АДЛ №152412, та в період з 04.02.2019 р. по 12.02.2019 р., що підтверджено листком непрацездатності АДЛ 152800.

Як вказано вище, 04.02.2019 р. ГТУЮ складено акт № 3/19 про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки, яке полягає у безпідставному не наданні позивачем документів, які визначені у повідомленні, що й стало підставою для накладення на позивача дисциплінарного стягнення.

Відповідно до статті 105 Закону № 2343-ХІІ дисциплінарними проступками арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) є винне невиконання або неналежне виконання обов`язків арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Статтею 107 Закону № 2343-ХІІ встановлено, що арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть за свої дії та заподіяну третім особам шкоду цивільно-правову, адміністративну, дисциплінарну та кримінальну відповідальність у порядку та обсягах, встановлених законом.

Арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть дисциплінарну відповідальність в порядку, встановленому цим Законом.

Державний орган з питань банкрутства за поданням Дисциплінарної комісії накладає на арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарні стягнення.

Пунктом 7.1 Порядку визначено підстави для накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення, серед яких наявна така підстава, як відмова арбітражного керуючого в проведенні перевірки.

Відмовою арбітражного керуючого в проведенні перевірки відповідно до пп. 4.7.1 Порядку вважаються:

відсутність арбітражного керуючого або його уповноваженого представника під час проведення перевірки у час та у місці, визначені органом контролю в повідомленні про проведення перевірки, у разі належного повідомлення арбітражного керуючого про проведення перевірки;

безпідставне ненадання або надання не в повному обсязі без обґрунтованих пояснень арбітражним керуючим у визначені органом контролю терміни документів згідно з переліком, викладеним у повідомленні про проведення перевірки органу контролю;

ненадання арбітражним керуючим на письмову вимогу комісії документів, які стосуються предмета перевірки, у разі якщо без цих документів проведення перевірки є неможливим;

безпідставна відмова арбітражного керуючого в доступі комісії та інших осіб на територію, до будівель, споруд та інших приміщень боржника (банкрута) у випадках, передбачених цим Порядком, або до приміщення контори (офісу) арбітражного керуючого.

Суд погоджує висновок суду першої інстанції, що обставини, які зумовили ненадання позивачем документів, які були необхідними для проведення перевірки, не можуть бути визнані безпідставними, оскільки догляд за хворою матір`ю, смерть матері позивача та подальше перебування позивача на стаціонарному лікуванні, що підтверджено належним чином оформленими листками непрацездатності та витягами з історії хвороби, є безумовно поважними причинами ненадання документів для проведення перевірки.

Доводи апелянта про відсутність листка непрацездатності в ГТУЮ при складанні 04.02.2019 р. акту про відмову у наданні документів, який надійшов тільки 15.02.2019 р., не може бути підставою для висновку про безпідставність не надання позивачем документів для перевірки, оскільки позивачем повідомлено ГТУЮ про перебування у стані тимчасової непрацездатності станом на 04.02.2019 р., відповідно, незакритий листок непрацездатності позивач не мав змоги надати ГТУЮ. Після закриття листок непрацездатності був наданий ГТУЮ, про що зазначено вище.

Неврахування судом першої інстанції обставин перенесення позапланової перевірки з підстав перебування у щорічній відпустці та на лікарняному 2 рази, що ставило під сумнів проведення перевірки, не може слугувати підставою для висновку про безпідставне ненадання документів до перевірки з підстав доведеності поважності причин ненадання документів.

Стосовно зауваження апелянта, що інтереси позивача може представляти представник або помічник (за наявності), а присутність арбітражного керуючого під час перевірки не була обов`язковою, обов`язковим є тільки подання документів та пояснень, суд зазначає наступне.

Перебування позивача у відпустці у зв`язку з необхідністю догляду за хворою матір`ю, її смерть, подальше перебування у стані непрацездатності через хворобу у будь-якому разі є поважними причинами ненадання документів до перевірки, а можливість надати документи через представника (помічника) не робить ці причини неповажними.

Статтею 109 Закону № 2343-ХІІ визначено, що дисциплінарними стягненнями, що накладаються на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), є: 1) попередження; 2) позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховується ступінь вини арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), тяжкість вчиненого ним проступку, а також чи застосовувалися раніше до арбітражного керуючого дисциплінарні стягнення.

Аналогічні положення містяться у пункту 7.4 Порядку, а саме дисциплінарними стягненнями, що накладаються на арбітражного керуючого, є: попередження; позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Згідно з п. 7.6 Порядку під час визначення виду дисциплінарного стягнення Дисциплінарною комісією враховуються ступінь вини арбітражного керуючого, обставини вчинення порушення, тяжкість вчиненого ним проступку, а також факти притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності в минулому.

За результатами розгляду подання від 18.02.2019 р. № 1225 Дисциплінарною комісією 19.03.2019 р. вирішено застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). При цьому при визначенні виду дисциплінарного стягнення враховано, що рішенням комісії від 20.11.2014 р. за результатом розгляду подання від 21.10.2014 р. № 258 до позивача вже було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляду попередження.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 24.02.2015 р. в справі № 808/7971/14, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного від 07.09.2015 р., визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України № 263/7 від 04.12.2014 р. «Про накладення на арбітражних керуючих дисциплінарного стягнення у вигляді попередження» в частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді попередження на арбітражного керуючого ОСОБА_1 .

Відповідно, є необґрунтованим врахування при визначенні виду дисциплінарного стягнення наявність у позивача дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.

Доводам відповідача стосовно того, що рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 20.11.2014 р., яким до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження, не скасоване, тому відповідачем правомірно враховано це рішення при визначенні виду відповідальності позивача, судом першої інстанції надана належна правова оцінка, яка не спростована апелянтом.

За приписами частини 3 статті 107 Закону № 2343-ХІІ державний орган з питань банкрутства за поданням Дисциплінарної комісії накладає на арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарні стягнення.

Тобто, накладення дисциплінарного стягнення вважається реалізованим не з моменту прийняття рішення Дисциплінарною комісією, а з моменту прийняття рішення державним органом з питань банкрутства про накладення стягнення.

Відповідно , скасування наказу Міністерства юстиції України №263/7 від 04.12.2014 р. в частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді попередження на арбітражного керуючого Персюка ОСОБА_4 свідчить про відсутність у позивача такого дисциплінарно стягнення як попередження, тобто позивач вважається таким, що не притягався раніше до дисциплінарної відповідальності.

Враховуючи викладені вище обставини, суд погоджує висновок суду першої інстанції про протиправність наказу Міністерства юстиції України № 997/5 від 28.03.2019 р. «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1 ».

Апелянтом не приведено в апеляційній скарзі доводів у спростування обраного судом першої інстанції способу захисту порушеного права позивача, тому суд обмежується зазначенням про визнання обґрунтованим обраного судом першої інстанції способу захисту порушеного права позивача шляхом зобов`язання Мін`юсту внести до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) запис про дійсність свідоцтва №139 від 12.02.2013 про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_5 С ОСОБА_6 В.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.07.2019 р. в справі № 280/1425/19 залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.07.2019 р. в справі № 280/1425/19 за позовом арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних позовних вимог на предмет спору, - Головне територіальне управління юстиції у Запорізькій області, про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття 10.02.2020 р. та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 11.02.2020 р.

Суддя-доповідач В.А. Шальєва

суддя С.В. Білак

суддя Н.А. Олефіренко