Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

12 лютого 2020 р. Справа №200/1560/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Логойди Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про самовідвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної прикордонної служби України, треті особи Головне управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях та Державна казначейська служба України, про визнання протиправними дій та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

06 лютого 2020 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 звернувся до суду з даним адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії співробітників Державної прикордонної служби України по здійсненню його затримання та огляду його, а також його багажу 11 серпня 2019 року в міжнародному пропускному прикордонному пункті в аеропорту «Бориспіль», 27 серпня 2019 року у аеропорту м. Запоріжжя, 01 вересня 2019 року у аеропорту м. Запоріжжя, 09 вересня 2019 року у аеропорту м. Дніпро;

- стягнути з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України заподіяну йому моральну шкоду в розмірі 5 000 грн.

Позов обґрунтовував тим, що при перетинанні кордону неодноразово протиправно був затриманий, і щодо нього здійснювався огляд документів та особистих речей. При цьому з офіційної відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації ДПС України (відповідь від 28 серпня 2019 року №2808/19) дізнався, що співробітники відповідача виконували щодо нього доручення Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 25 липня 2019 року щодо огляду (із залученням в разі потреби службових осіб митних органів, що використовують власні технічні та спеціальні засоби) транспортних засобів, на яких прямують особи, та вантажів, що ними переміщуються через державний кордон України, з метою недопущення його незаконного перетину особами, а також незаконного переміщення предметів і речовин, заборонених до вивезення і ввезення в Україну, або щодо яких встановлено спеціальний порядок переміщення через державний кордон стосовно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 05 лютого 2020 року.

Вважав, що співробітники відповідача самовільно, всупереч встановленим правилам, не здійснили огляд транспортного засобу, на якому він прямував (літака), вантажу, що в ньому знаходився, а здійснили його затримання та провели огляд його, а також його ручної поклажі, чим перевищили свої повноваження і вчинили протиправні дії щодо нього. Своїми діями вони порушили вимоги ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст. 3, ч. 3 ст. 23 Закону України «Про державну прикордонну службу», п.п. 6 п. 5 Порядку надання Державній прикордонній службі та виконання нею доручень уповноважених державних органів щодо осіб, які перетинають державний кордон, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2013 року № 280. Протиправними діями посадових осіб відповідача йому заподіяно моральну шкоду.

Разом з позовом подано клопотання про витребування відсутніх у позивача доказів, що містять інформацію, яка може підтвердити чи спростувати законність чи протиправність дій відповідача, а саме:

- у Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях (84300, м. Краматорськ, вул. Ярослава Мудрого, 56) - доручення (або належним чином посвідчену копію) від 25 липня 2019 року щодо огляду (із залученням в разі потреби службових осіб митних органів, що використовують власні технічні та спеціальні засоби) транспортних засобів, на яких прямують особи, та вантажів, що ними переміщуються через державний кордон України, з метою недопущення його незаконного перетину особами, а також незаконного переміщення предметів і речовин, заборонених до вивезення і ввезення в Україну, або щодо яких встановлено спеціальний порядок переміщення через державний кордон стосовно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 05 лютого 2020 року, та відповідний розпорядчий акт Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях, на підставі якого винесено доручення від 25 липня 2019 року;

- у Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України (01601, м. Київ, вул. Володимирівська, 26) - доручення (або належним чином посвідчену копію) УСБУ в Донецькій і Луганській областях від 25 липня 2019 року щодо огляду (із залученням в разі потреби службових осіб митних органів, що використовують власні технічні та спеціальні засоби) транспортних засобів, на яких прямують особи, та вантажів, що ними переміщуються через державний кордон України, з метою недопущення його незаконного перетину особами, а також незаконного переміщення предметів і речовин, заборонених до вивезення і ввезення в Україну, або щодо яких встановлено спеціальний порядок переміщення через державний кордон стосовно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 05 лютого 2020 року.

В позові містилося посилання на адміністративну справу № 200/11785/19-а.

Судом встановлено, що ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року відкрито провадження в справі № 200/11785/19-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях, третя особа Державна казначейська служба України, про визнання протиправними та скасування доручення і розпорядчого акту. Позивач просив:

- визнати протиправним та скасувати доручення Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 25 липня 2019 року щодо огляду (із залученням, в разі потреби, службових осіб митних органів, що використовують власні технічні та спеціальні засоби) транспортних засобів, на яких прямують особи, та вантажів, що ними переміщуються через державний кордон України, з метою недопущення його незаконного перетину особами, а також незаконного переміщення предметів і речовин, заборонених до вивезення та ввезення в Україну, або щодо яких встановлено спеціальний порядок переміщення через державний кордон стосовно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 05 лютого 2020 року;

- визнати протиправним та скасувати відповідний розпорядчий акт Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях, на підставі якого винесено доручення від 25 липня 2019 року щодо огляду (із залученням в разі потреби службових осіб митних органів, що використовують власні технічні та спеціальні засоби) транспортних засобів, на яких прямують особи, та вантажів, що ними переміщуються через державний кордон України, з метою недопущення його незаконного перетину особами, а також незаконного переміщення предметів і речовин, заборонених до вивезення та ввезення в Україну, або щодо яких встановлено спеціальний порядок переміщення через державний кордон стосовно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 05 лютого 2020 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2019 року в справі № 200/11785/19-а, яка набрала законної сили, встановлено, що при відкритті провадження у справі ухвалою суду від 07 жовтня 2019 судом від Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях витребувано, зокрема, належним чином засвідчені копії доручення від 25 липня 2019 року щодо громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та документи, на підставі яких прийнято це доручення (із зазначенням інформації з обмеженим доступом); ухвалою суду від 28 жовтня 2019 року зобов`язано Головний центр обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України надати суду інформацію про дату зняття з контролю Узун Михайла Валентиновича, який здійснювався згідно з дорученням від 25 липня 2019 року. Однак, витребувані документи суду не надані, при цьому в листі відповідача (Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях) від 23 жовтня 2019 року та відзиві на позовну заяву від 25 жовтня 2019 року зазначено, що доручення від 25 липня 2019 року містить інформацію з обмеженим доступом, передбачену Переліком відомостей, що становлять службову інформацію у Службі безпеки України, затвердженим наказом Центрального управління СБ України від 21 серпня 2012 року № 400. Неможливість надання документів, на підставі яких було надано зазначене доручення, обумовлено наявністю в них секретної інформації, передбаченої Зводом відомостей, що становлять державну таємницю, що затверджений наказом Служби безпеки України від 12 серпня 2005 року №440. У зв`язку з цим, розголошення документів в судовому процесі може завдати шкоду національній безпеці та інтересам Служби безпеки України.

Пунктами 12 та 15 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судове рішення - рішення, постанова, ухвала суду будь-якої інстанції.

Ухвала - письмове або усне рішення суду будь-якої інстанції в адміністративній справі, яким вирішуються питання, пов`язані з процедурою розгляду адміністративної справи, та інші процесуальні питання;

Відповідно до ч. 4 ст. 78 вказаного Кодексу обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, докази, які слід витребувати в даній адміністративній справі (№ 200/1560/20-а) та в подальшому їх дослідити містять державну таємницю, що встановлено ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2019 року в справі № 200/11785/19-а, яка набрала законної сили.

Вирішуючи питання про самовідвід судді суд виходить з наступного.

Суспільні відносини, пов`язані з віднесенням інформації до державної таємниці, засекречуванням, розсекречуванням її матеріальних носіїв та охороною державної таємниці з метою захисту національної безпеки України регулює Закон України «Про державну таємницю».

Державна таємниця - вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою (ст. 1 цього Закону).

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну таємницю» сфера дії цього закону поширюється на органи законодавчої, виконавчої та судової влади.

Згідно з ч. 1 ст. 34 вказаного Закону державні органи, в тому числі правоохоронні, державного фінансового контролю та суди, з метою охорони державної таємниці мають за погодженням із Службою безпеки України встановлювати порядок здійснення своїх функцій щодо державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, що провадять діяльність, пов`язану з державною таємницею.

Абзацами 6 - 7 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону визначено, що допуск до державної таємниці - оформлення права громадянина на доступ до секретної інформації. Доступ до державної таємниці - надання повноважною посадовою особою дозволу громадянину на ознайомлення з конкретною секретною інформацією та провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею, або ознайомлення з конкретною секретною інформацією та провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею, цією посадовою особою відповідно до її службових повноважень.

Відповідності до ст. 22 цього Закону допуск до державної таємниці надається дієздатним громадянам України віком від 18 років, які потребують його за умовами своєї службової, виробничої, наукової чи науково-технічної діяльності або навчання, органами Служби безпеки України після проведення їх перевірки. Порядок надання допуску до державної таємниці визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.ч. 1 - 3 ст. 242 вказаного Кодексу рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Для повного, об`єктивного та правильного вирішення даної справи, виконання завдань адміністративного судочинства і прийняття законного та обґрунтованого рішення в даній справі суду необхідно витребувати, отримати та в подальшому дослідити докази, які містять державну таємницю, а саме доручення Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 25 липня 2019 року стосовно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке щодо позивача виконувалося службовими особами відповідача (правомірність дій яких є предметом спору в даній справі), та документів, на підставі яких прийнято це доручення.

Згідно із Законом України «Про державну таємницю» робота з такими доказами вимагає спеціального допуску.

У судді ОСОБА_2 відсутній допуск до державної таємниці, що унеможливлює отримання таких доказів та в подальшому їх дослідження.

В іншому випадку - в разі вирішення даної справи без отримання та дослідження таких доказів, виникає ризик сумніву в об`єктивності судді та як наслідок, порушення права на справедливий суд, яке регламентоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

За наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід (ч. 1 ст. 39 Кодексу).

Питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження (п.п. 1, 8 та 11 ст. 40 Кодексу).

Згідно з ч. 1 ст. 41 Кодексу у разі задоволення відводу (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.

У зв`язку з неможливістю забезпечити об`єктивність розгляду даної адміністративної справи, що пов`язано з відсутністю у судді доступу до державної таємниці і, відповідно, неможливістю отримання та подальшого дослідження всіх необхідних доказів з метою прийняття обґрунтованого рішення, виходячи з вимог п. 4 ч. 1 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України заява про самовідвід судді підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 36, 39, 40, 41, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Заяву про самовідвід судді Логойди Тетяни Володимирівни задовольнити.

Відвести суддю Логойду Тетяну Володимирівну від участі у розгляді адміністративної справи № 200/1560/20-а за позовом ОСОБА_1 до Державної прикордонної служби України, треті особи Головне управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях та Державна казначейська служба України, про визнання протиправними дій та відшкодування моральної шкоди.

Передати матеріали даної адміністративної справи керівнику апарата Донецького окружного адміністративного суду для організації автоматизованого розподілу судової справи між суддями у порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя Т.В. Логойда