Справа № 308/1121/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.02.2020 місто Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у рамках кримінального провадження № 42019070000000257, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.08.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна у рамках кримінального провадження № 42019070000000257, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.08.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, згідно з яким просить скасувати вжитий ухвалою слідчого судді від 16.08.2019 року арешт, накладений на вантажний транспортний засіб (тягач) марки Volvo, р.н. НОМЕР_1 , з напівпричепом бортовим марки Krone, р.н. НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію даного ТЗ НОМЕР_3 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (тягач) марки Volvo, р.н. НОМЕР_1 , серійний номер НОМЕР_4 , та напівпричепу марки Krone, р.н. НОМЕР_2 , з серійним номером НОМЕР_5 , власником якого є ОСОБА_3 .

В обґрунтування клопотання посилається на те, що слідчим управлінням ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, відомості про яке 05.08.2019 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019070000000257, за фактом здійснення суб`єктами ЗЕД за протиправного сприяння невстановленими особами митних та державних контролюючих органів вивезення великої кількості лісоматеріалів (зокрема під виглядом паливної деревини) за межі території України.

Ухвалою слідчого судді від 16.08.2019 року задоволено частково клопотання про накладення арешту та накладено арешт, у тому числі, на вантажний транспортний засіб (тягач) марки Volvo із р.н. НОМЕР_1 , з напівпричепом бортовим марки Krone, р.н. НОМЕР_2 , із забороною розпоряджатися та користуватися цим майном та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (тягач) марки Вольво, р.н. НОМЕР_1 , серійний номер НОМЕР_4 та напівпричепа марки Krone, р.н. НОМЕР_6 , з серійним номером НОМЕР_5 .

Заявник зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що досудове розслідуванням здійснюється за матеріалами досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, відомості про яке 05.08.2019 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019070000000257, а саме щодо можливої причетності до незаконного переміщення через митний кордон України лісоматеріалів, у тому числі заборонених до вивозу за межі митної території держави, службових осіб товариства з обмеженою відповідальністю «Вітмар» (ЄДРПОУ 37740773, адреса: м. Львів, вул. Бічна Прилбицька, 3).

ФОП ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , код КВЕД: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний), код КВЕД: 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, здійснює господарську діяльність із використання власного транспортного засобу для перевезення вантажів у міжнародному сполученні.

Крім того, ФОП ОСОБА_3 є перевізником і не перебуває у договірних відносинах з вантажовідправником, оскільки здійснює перевезення за заявкою вантажоотримувача LUMAD FOREST SPL Румунія.

Вказує, що перевізник є окремим суб`єктом господарської діяльності і не несе відповідальність за господарську діяльність вантажоотримувача чи вантажовідправника, а відповідно не може бути належним відповідачем, у тому числі при спеціальній конфіскації.

13.08.2019 року на території митного поста «Неветленфолу» за адресою: с. Неветленфолу, вул. Фогодо, 106, Закарпатської області проведено огляд місця події, в ході якого виявлено та вилучено вантажний транспортний засіб (тягач) марки Volvo із р.н. НОМЕР_1 з напівпричепом бортовим марки Krone із р.н. НОМЕР_2 , з вантажем пиломатеріали (обрізні у виді брусків), а також товаросупровідні документи на вказаний транспортний засіб та вантаж свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу із серійний номером НОМЕР_7 та напівпричепу із серійний номером НОМЕР_5 , а також роздруківка електронної митної декларації № ІІА209110/2019/3581 на 2 арк., інвойс (рахунок) № 3/1ЯО-19 від 05.08.2019 року на 1 арк., пакувальний лист (специфікація) до інвойсу № 3/1ЯО-19 від 05.08.2019 року на 1 арк., міжнародна товарно-транспортна накладна (СМЯ) серійний номер А № 525370, фітосанітарний сертифікат № 60/13-6023/АЕ-350280 від 06.08.2019 року на 1 арк., сертифікат про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій серія ЛВ № 344070 від 05.08.2019 року на 1 арк. та контрольний талон для проходження по «червоному коридору» серії ТАБ № 382241 на 1 арк.

Заявник вважає, що на даний час арешт транспортного засобу має бути скасований, оскільки потреба у цьому відпала. На цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання у права та інтереси власників (володільців) майна з метою забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити достатність підстав для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту.

Наголошує на тому, що при вирішенні питання накладення арешту на транспортний засіб слід взяти до уваги, те що перевізник є власником майна, на яке просить накласти арешт слідчий. Санкція ч. 2 ст. 364 КК України не передбачає конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо суб`єкта господарювання, транспортний засіб не є речовим доказом у даній справі і не є знаряддям вчинення злочину.

Як відомо заявнику, по теперішній час посадовим особам TOB «Вітмар» не було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, а пиломатеріали повернуто. Він є окремим суб`єктом господарювання, не має жодного відношення до вказаних посадових осіб. Ним надавалися транспортно-експедиційні послуги з перевезення вантажу, він не може бути відповідачем чи стороною при заявлені позову.

Зауважує, що арешт був застосований відповідно до вимог ст. ст. 170-173 КПК України, а саме з метою забезпечення збереження речових доказів, тобто був накладений обґрунтовано і законно. Арешт майна не може тривати невизначений час, адже у противному випадку буде порушено право власності, передбачене Конституцією України. Вважає, що потреба у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження відпала, наслідком чого є скасування таких заходів і повернення арештованого майна його власнику.

ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, при цьому його представник адвокат ОСОБА_4 подав заяву від 12.02.2020 року, згідно з якою просить розглянути клопотання про скасування арешту майна без участі захисника та власника майна ОСОБА_3 , зазначивши, що клопотання підтримують та просять задовольнити повністю.

Прокурор ОСОБА_5 у судове засідання не з`явився, при цьому подав заяву від 12.02.2020 року, згідно з якою у зв`язку з участю у процесуальних діях у іншому кримінальному провадженні просить розглянути клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту на вантажний транспортний засіб (тягач) марки Volvo із р.н. НОМЕР_1 з напівпричепом бортовим марки Krone із р.н. НОМЕР_2 , свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (тягач) марки Volvo із р.н. НОМЕР_1 , серійний номер НОМЕР_4 , та напівпричепу марки Krone із р.н. НОМЕР_2 з серійний номером НОМЕР_5 , без участі прокурора. Зазначив, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019070000000257 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 201-1 КК України, триває, остаточне процесуальне рішення у ньому не прийняте. Постановою прокурора вилучені під час огляду місця події предмети, речі і документи визнані речовими доказами. Так, транспортний засіб (тягач) марки Volvo із р.н. НОМЕР_1 з напівпричепом бортовим марки Krone із р.н. НОМЕР_2 використовувався для вчинення кримінального правопорушення, у зв`язку з чим є засобом (знаряддям) вчинення злочину незаконного переміщення лісопродукції через митних кордон України. При цьому, прокурор звертає увагу, що стосовно вказаних транспортних засобів та документів на них застосовано найменш обтяжливий спосіб арешту без заборони користування (лише розпорядження), а сам транспортні засоби та документи на нього передано на відповідальне зберігання власнику ФОП ОСОБА_3 і ним використовується. Лісопродукція також залишається до цього часу в якості речового доказу, арешт на неї залишається накладеним до цього часу, однак вона передана на відповідальне зберігання вантажовідправнику директору ТОВ «Вітмар» ОСОБА_6 . У зв`язку з цим прокурор просить у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту відмовити повністю. В якості додатків до зазначеної заяви прокурором додано копії наступних документів: витягу з ЄРДР за номером кримінального провадження 42019070000000257, постанови про визнання матеріальних об`єктів речовими доказами та визначення місця і порядку їх зберігання від 14.07.2019 року, письмових розписок ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_7 від 16.12.2019 року (справа № 308/9408/19), вказівок прокурора у кримінальному провадженні № 42019070000000257 (в порядку п. 4 ч. 2 ст. 36 КПК України) від 12.02.2020 року.

Слідчим суддею з урахуванням принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України, визнано за можливе провести розгляд даного клопотання у відсутності особи, яка заявила клопотання, та особи, за клопотанням якої було арештовано майно.

Дослідивши клопотання та надані прокурором матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно доч.1ст.174КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.

Статтями 7, 16 КПК України передбачено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Слідчим суддею встановлено, що згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером кримінального провадження 42019070000000257, сформованим станом на 12.02.2020 року, Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 05.08.2019 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 201-1 КК України, за фактом здійснення суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності з 01.01.2019 року за протиправного сприяння невстановлених осіб митних та державних контролюючих органів, які зловживали службовим становищем, з корисливих мотивів, сприяли вивезенню великої кількості лісоматеріалів під виглядом паливної деревини за межі кордонів України, а також вивезення суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності у період з 01.01.2019 року великої кількості лісоматеріалів під виглядом паливної деревини за межі кордонів України відповідно.

Постановою прокурора ОСОБА_5 про визнання матеріальних об`єктів речовими доказами та визначення місця і порядку їх зберігання від 14.07.2019 року визнано, серед іншого, речовими доказами вантажний транспортний засіб (тягач) марки Volvo із р.н. НОМЕР_1 з напівпричепом бортовим марки Krone із р.н. НОМЕР_2 , та товари, які в ньому перевозилися (пиломатеріали обрізні у виді брусків об`ємом згідно з товаросупровідними документами 38,97 м3), які вирішено передати на відповідальне зберігання ТОВ «Ізумруд» (вул. Гоголя, 5, м. Ужгород, Закарпатська область).

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_7 від 16.08.2019 року (справа № 308/9408/19) частково задоволено клопотання прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, що поширює свою діяльність на Закарпатську область прокуратури Закарпатської області радника юстиції ОСОБА_5 пронакладення арештуна тимчасововилучене майно у рамках кримінального провадження № 42019070000000257. Серед іншого, накладено арешт на тимчасово вилучений вантажний транспортний засіб (тягач) марки Volvo із р.н. НОМЕР_1 з напівпричепом бортовим марки Krone із р.н. НОМЕР_2 , та свідоцтво про реєстрацію даного ТЗ НОМЕР_3 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (тягач) марки Volvo із р.н. НОМЕР_1 серійний номер НОМЕР_4 та напівпричепу марки Krone із р.н. НОМЕР_2 з серійним номером НОМЕР_5 , власником якого є ОСОБА_3 , шляхом заборони відчужувати даний автомобіль, залишивши його в користуванні останнього.

Задовольняючи клопотання про арешт майна у вказаній частині слідчий суддя виходив з того, що вилучений вантажний транспортний засіб (тягач) марки Volvo із р.н. НОМЕР_1 з напівпричепом бортовим марки Krone із р.н. НОМЕР_2 є предметом кримінального правопорушення, на якому збереглися сліди злочину, а тому для його подальшого детального огляду та з метою забезпечення кримінального провадження слід накласти арешт.

Власником вантажного транспортного засобу (тягач) марки Volvo із р.н. НОМЕР_1 з напівпричепом бортовим марки Krone із р.н. НОМЕР_2 , як зазначено в ухвалі слідчого судді, є ОСОБА_3 , що підтверджується копіями свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (тягач) марки Volvo із р.н. НОМЕР_1 серійний номер НОМЕР_4 та напівпричепу марки Krone із р.н. НОМЕР_2 з серійним номером НОМЕР_5 .

ОСОБА_3 надано прокурору ОСОБА_5 розписку в тому, що він отримав на відповідальне зберігання майно, володільцем та власником якого він є та яке було вилучено 13.08.2019 року і є речовим доказом та арештованим майном відповідно до ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_7 від 16.08.2019 року (справа № 308/9408/19) вантажний транспортний засіб (тягач) марки Volvo із р.н. НОМЕР_1 , напівпричіп бортовий марки Krone із р.н. НОМЕР_2 , документи на вказані транспортні засоби, а саме свідоцтво щодо тягача марки Volvo із р.н. НОМЕР_1 серійний номер НОМЕР_4 та напівпричепу марки Krone із р.н. НОМЕР_2 з серійним номером НОМЕР_5 .

Згідно з вказівками у кримінальному провадженні № 42019070000000257 (в порядку п. 4 ч. 2 ст. 36 КПК України) від 12.02.2020 року, адресованими заступнику начальника ГУНП в Закарпатській області начальнику слідчого управління ОСОБА_8 , прокурор відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, що поширює свою діяльність на Закарпатську область прокуратури Закарпатської області ОСОБА_5 , вивчивши матеріали кримінального провадження № 42019070000000257 від 05.08.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 201-1 КК України встановив, що з метою швидкого, всебічного, повного й неупередженого дослідження обставин кримінального правопорушення, надання їм належної правової оцінки, прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень, у даному кримінальному провадженні необхідно провести слідчі (розшукові) дії, перелік яких наведено у зазначених вказівках. Інформацію про виконання вищевказаних слідчих (розшукових) дій, а також про вжиті інші заходи по розслідуванню кримінального провадження прокурор просить надіслати до відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, що поширює свою діяльність на Закарпатську область прокуратури Закарпатської області до 13.03.2020 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадженні слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Натомість при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює доводи клопотання в частині обґрунтованості підстав для скасування раніше накладеного арешту.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При накладенні арешту на транспортний засіб (тягач) марки Volvo, р.н. НОМЕР_1 , з напівпричепом бортовим марки Krone, р.н. НОМЕР_2 , та свідоцтво про реєстрацію даного транспортного засобу НОМЕР_3 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (тягач) марки Volvo, р.н. НОМЕР_1 , серійний номер НОМЕР_4 та напівпричепу марки Krone, р.н. НОМЕР_2 , з серійним номером НОМЕР_5 , який визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні, слідчим суддею, з огляду на дані досудового розслідування, було встановлено наявність достатніх правових підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження з метою збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі «АГОСІ проти Сполученого Королівства» (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Обставини, викладені заявником у клопотанні, не є такими, що унеможливлюють застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, тому такі твердження заявника не можуть бути підставою для скасування арешту майна.

Беручи до уваги, що однією із засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України, та з огляду на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019070000000257 триває, слідчий суддя приходить до висновку, що доводи клопотання про скасування арешту не містить належного обґрунтування, яке б надало слідчому судді підстави дійти висновку, що необхідність накладення арешту на транспортний засіб з напівпричепом та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на теперішній час відпала або арешт накладено необґрунтовано.

Враховуючи вищевикладене, підстав вважати ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.08.2019 року необґрунтованою немає, заявником не доведено, що у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, відпала потреба, у зв`язку з чим, у задоволенні клопотання про скасування арешту майна слід відмовити.

Разом із тим, слідчий суддя наголошує на тому, що згідно з ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.08.2019 року арешт на майно накладено шляхом заборони відчужувати транспортний засіб, залишивши його в користуванні власника. Заявник не позбавлений права користуватися транспортним засобом, а заходи щодо обмеження права власності є пропорційними щодо мети їх застосування.

Керуючись ст. ст. 174, 309 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у рамках кримінального провадження № 42019070000000257, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.08.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України відмовити

Ухвала оскарженню не підлягає, разом з тим проти неї можуть бути подані заперечення під час підготовчого провадження у суді.

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1